Хто володіє інформацією, той володіє світом!
№1 » №2 » №3 » №4 » №5 »
№6 » №7 » №8 » №9 » №10 »
№11 » №12 » №13 » №14 » №15 »
№16 » №17 » №18 »
Як повідомляє газета "Трускавецькурорт", згідно Наказу № 1020 від 15.06.2011
в ЗАТ "Трускавецькурорт" відбулася ротація кадрів. Першим заступником
генерального директора Віктора Жданова призначено Анатолія Стародуба, депутата
ТМР, який дотепер був головним лікарем санаторію "Кристал". Його місце в "Кристалі"
займе Юрій Круглій. Санаторієм "Алмаз" керуватиме Володимир Яцюк, який був
директором з медичної роботи ЗАТ "Трускавецькурорт" (тепер цю посаду обійме
колишній головний лікар "Алмазу" Андріан Драновський). Головним лікарем
санаторію "Рубін"
остаточно призначено Юрія Луковича.
"Трускавецькурорт" очікує на перший заїзд відпочивальників за путівками Фонду
соцстраху України – на початку липня. А на грудень 2011 року заплановано
відкриття нового комплексу ЗАТу "Готель "Каштан" та СПА", повідомляє друкований
орган товариства.
21 червня завершила свою роботу ІХ сесія ТМР. Після депутатських запитів, яких
не було багато, присутні заслухали звіт про роботу міської міліції, доповідав
заступник начальника Трускавецького МВ УМВСУ у Львівській області п. Віталій
Малицький. Також депутати перекинули гроші із КП "Парк курортний" на
новостворене КП "АТП" (автотранспортне підприємство), яке повинно взяти участь у
новому тендері на обслуговування внутрішніх маршрутів по Трускавці. На потреби
АТП на початок виділили півсотні тисяч гривень. Було розглянуто і ряд інших
питань. Наступна сесія навряд чи відбудеться у липні.
А 30 червня відбудеться засідання трускавецького виконкому.
Із Дрогобицької тюрми на "Бригідках" № 40 у липні випустять 70 в’язнів. Про це
повідомило Львівське телебачення. Звільнення засуджених відбудеться на підставі
амністії, яку підписав Президент України Віктор Янукович з нагоди святкування
20-річчя незалежності України. 70 випущених в’язнів у Дрогобичі – така кількість
є найвищою зі всіх тюрем Львівщини. Із Самбірської виправної колонії звільнять
11 чоловік. Не будуть випущені ті, що сидять за розбій, зґвалтування та інші
важкі злочини. Після виходу із тюрми колишні засуджені мають можливість отримати
спеціальну допомогу від органів, які створені задля оптимізації адаптації цих
людей після їх виходу на волю.
Цими днями розпочато реконструкцію будівлі по вулиці Шевченка, названої в народі
як "будинок-привид" (це колишній магазин "Дитячий світ" або ж "Мозаїка", за
Польщі тут була синагога). Дана реконструкція на часі, адже будівля в центрі
міста і вона зовсім не прикрашала наш курорт. Будучи у такому занедбаному стані.
24 червня у Львові (Львівська духовна семінарія, вул. Хуторівка, 35) відбудеться
презентація Катехизму УГКЦ «Христос – наша Пасха». Робоча група під проводом
Патріаршої катехитичної комісії працювала над створенням Катехизму майже 10
років. Книга складається з трьох основних частин: «Віра Церкви», «Молитва
Церкви» і «Життя Церкви».
Запрошуємо журналістів на цю подію, яка розпочнеться о 12.00. Після завершення
презентації, відбудеться прес-конференція Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ,
яка розпочнеться о 13.00 у приміщенні семінарії.
Працівники ЗМІ можуть акредитуватися за тел.: 0677821823, або ел. поштою:
i.ryzhan@gmail.com.
У п’ятницю, 24 червня, о 15.00 у актовому залі Дрогобицького державного
педагогічного університету ім. І. Франка відбудеться презентація проекту доктора
філософських наук, академіка НАПН України, президента інституту стратегічної
політики А. В. Толстоухова та президента Благодійного фонду «Схід-Захід: разом»,
Народного депутата України В.О. Зубанова «Україна: історія великого народу».
Після завершення презентації відбудеться прес-конференція для журналістів.
Минулого тижня на так званому купальному озері Трускавця, що при виїзді з міста
на Борислав, потонула жінка. Як виявилося, 17 червня місце мав не нещасний
випадок, а самогубство. У передсмертній записці 55-річна трускавчанка, мекшанка
вулиці Стуса п. Г., яка мала певні проблеми зі здоров’ям, звинувачує у своєму
самогубстві одного із суддів. З етичних міркувань не вказуємо, в якому суді
даний суддя працює. Похорон загиблої відбувся у неділю, 19 червня.
18.06.2011 о 19:00 в Трускавецький МВ надійшло повідомлення по телефону від гр.
Л., мешканки Києва, яка відпочиває у Трускавці в одній із віл, про те, що
18.06.2011 в м. Трускавці по вул. Суховоля невідома особа шляхом ривка зірвала з
неї золотий ланцюжок з кулончиком, чим завдала шкоду на суму 1 500 гривень.
16.06.2011, м. Дрогобич: На всіх, хто прийде у
вишиванці, очікує сюрприз. Святкування проводиться за підтримки: мережі
магазинів «Будмайстер», Дрогобицького відділення ПАТ «Банк національний кредит»,
ПП А. Лівчак (маг. «Барви»), ПП М. Лагодича, «Швидкодрук», депутата Дрогобицької
міської ради О.Скірка (маг. «ОРА»), ПП Р. Стасінчука (маг. «Сяйво»), ПП О.
Хорощенко (маг. «Валес»), депутата Дрогобицької міської ради О. Хруща, депутатів
Львівської обласної ради М. Задорожного та Т. Курчика. Інформація надана
відділом забезпечення діяльності виконкому ДМР.
Власна інформація
Сесія Трускавецької міської ради затвердила Програму промоції курорту Трускавця
на 2011-2012 рр., ініціатором розробки якої був міський голова Руслан Козир.
Доповідала на сесії головний спеціаліст Управління розвитку курорту Світлана
Лутчин. Програма передбачає ряд маркетингових, культурно-мистецьких,
інформаційних, виставкових, інших заходів. Розроблено послідовність та алгоритм
реалізації Програми. Рішенням цієї ж сесії створено інформаційно-курортний центр
як одне з джерел фінансування Програми. Центр увійде як асоційований член у
новостворену асоціацію санітарно-курортних закладів, метою створення якої є
реалізація Програми промоції.
Як зазначив міський голова Руслан Козир, реалізація цієї Програми буде показовим
прикладом консолідації зусиль міської влади, санаторно-курортних закладів та
громади, спрямованих на промоцію курорту. Адже налаштування громади є дуже
важливим, оскільки громада, іноді навіть не усвідомлено, чи не найбільше створює
імідж курорту.
Закінчила свою роботу шоста сесія Трускавецької міської ради, одним із питань
порядку денного якої було питання про створення міського комунального
автотранспортного підприємства. Потреба у такому підприємстві зумовлена
проблемами, що виникли на ринку транспортних перевезень у місті.
Фірма-перевізник, що виграла тендер, порушує умови тендеру, відмовляється
виконувати рішення виконкому про безкоштовний проїзд льотних категорій, на
водіїв фірми надходить багато скарг від населення. Як наголосив міський голова,
виступаючи засновником комунального підприємства, міська влада намагається
самотужки розв’язати проблему міських перевезень, оскільки тендери проводяться
облрадою і міська влада практично не має важелів впливу.
Враховуючи пропозиції розпорядників коштів, були внесені зміни та доповнення до
рішення міської ради «Про затвердження Програми соціально-економічного та
культурного розвитку міста Трускавця». Вирішено зменшити внески в статутний фонд
КП «Парк курортний» на 500 тис. грн. і виділити 50 тис. грн. на статутний фонд
КП «Автотранспортне підприємство». Проект цього рішення обговорювався на
засіданні постійної комісії з питань бюджету, фінансів та розвитку курорту і був
нею підтриманий.
Є надія, що маючи конкурента в особі комунального підприємства, приватна фірма,
яка здійснює міські перевезення, буде більш відповідальною.
Прес-служба Трускавецької міської ради
За одну ніч у Дрогобичі з вулиці Стрийської невідомі особи зняли 17 решіток
зливної каналізації. Дещо раніше на цій же вулиці було викрадено 5 решіток. Про
це повідомив на нараді в Ратуші директор департаменту міського господарства –
заступник міського голови Андрій Янів.
Міський голова Олексій Радзієвський вважає, що причиною цього є неналежне
реагування служб на злочини, які чиняться в місті. «Зняли одну, другу, третю
решітку – реакції нема, - каже міський голова. – Тепер злодії розгорнули
масштабну операцію по знищенню майнових цінностей житлово-комунального
господарства. Знімають ринви, люки, розбирають дахи. Це набуває системного,
цілеспрямованого характеру».
Дрогобицький мер звернувся до начальника міліції Андрія Біласа з проханням
знайти злодіїв і притягнути їх до відповідальності.
У Дрогобичі за підтримки молодіжної громадської організації «Інше місто»
відбувся фестиваль графіті, на який з’їхалися учасники зі Львова, Тернополя та
Стрия. Як розповів організатор заходу Сергій Крех, юні митці своїми витворами
прикрасили задню стіну Львівського обласного академічного музично-драматичного
театру ім. Ю. Дрогобича. Участь у фестивалі взяли 11 авторів, кожен з яких
оздоблював виділену йому частину. Стіна, яка до цього часу виглядала сірою і
обшарпаною, набула естетичного вигляду. Загалом учасники фестивалю розфарбували
близько 50 метрів "сірого полотна".
Іван Тихий
- Сесія Стебницької міської ради прийняла рішення про виділення земельної
ділянки товариству захисту тварин під будівництво вольєру для бродячих собак,
яких у місті розвелося дуже багато. Ця ділянка знаходиться на території колишніх
теплиць калійного заводу. Андрій Говіщак
Цими вихідними циркова студія «Каскад» дали концерт для дітей із Бориславського
дитячого будинку «Оріана». Циркачам прийшлося працювати у справжніх польових
умовах: надворі між деревами та елементами дитячого майданчику. Особливо важко
було жонглерам, оскільки дув вітерець і заважав їм виконувати трюки. Та, не
зважаючи на різні незручності, маленькі та дорослі артисти подарували дітям море
позитивних емоцій, а також справжні циркові подарунки – клоунські носики та
шапочки.
Вже третій рік підряд у червні «Каскад» дарує концерт дитячому будинку «Оріана».
У квітні, коли я відвідувала дітей, вони мене «обліпили» та питали чи буде цього
року у них цирк. Вони завжди з нетерпінням чекають гостей, особливо таких, як
«Каскад». Окрім гарного настрою, ми привезли дітям одяг, якого вони завжди
потребують.
За допомогу в організації свята для дітей-сиріт висловлюємо подяку
Добровольському Миколі Харитоновичу – керівнику циркової студії «Каскад» та всім
артистам студії, а також Пономаренко Наталії Анатоліївні – депутату
Трускавецької міської ради та водію маршрутки (на жаль, імені не знаю), які не
пошкодували свого часу та зусиль на добру справу.
Мар’яна Пристай
16 листопада мер Руслан Козир, обраний більшістю трускавчан 31 жовтня, вступив на
свій пост. Новий голова міста заявив, що він є рішучим прихильником змін, проте
потрібно звернути увагу на те, щоб з минулого взяти і те добре, яке в ньому
було. "Від кожного вимагатиму служіння громаді, хабарництво та корупція не
повинні бути синонімами влади, влада має бути чесною, громада заможною, а місто
- чисте, зелене, зручне, курортне, стратегію втілення в життя цих планів
розробляли фахівці - ці та інші тези лунали з вуст Руслана Ярославовича". Так
писав "ТВ" 16.11.2010 р. Руслан Козир склав присягу, депутати – ні.
На першій понеділковій нараді, яку провів Руслан Козир 22 листопада 20010 р.,
він сказав, що стан перевезень по внутрішньоміських маршрутах покращиться. Про
це він запевняв і на нараді 29 листопада. А ось що ще писав "ТВ" 22.11.2010:
"Одним з питань, яке під свій особистий контроль бере новий мер Трускавця, є
питання розробки інформаційної програми співпраці з громадою. В планах влади
щотижневі прес-конференції для місцевих ЗМІ, щотижневий прямий ефір на міському
радіо, щомісячні об'їзди міста та зустрічі з мешканцями в кварталах,
щоквартальний звіт мера перед громадою в новому залі засідань ТМР. До кінця
цього року буде розроблено і програму комунальної реформи, повідомили нас в
інформаційно-аналітичному відділі ТМР. За словами Руслана Козира, "помилки
попередньої влади - це хороша школа", а головними завданнями, які стоять на
порядку денному окрім найголовнішого (водопостачання), це створення ОСББ,
благоустрій територій, робота із забудівниками, впорядкування реклами в місті.
Очистять від реклами паркову зону, адже реклама там надокучлива, а люди їдуть
відпочивати в спокої, а не слухати та бачити нав'язливі слогани. Влада
зацікавлена у прибутковості підприємців, які мають працювати за однаковими для
всіх правилами гри, без ущемлень кого б то не було".
2 грудня сесія ТМР не обрала секретарем ради Петра Шумина, який перед
голосуванням запевняв, що воно буде оцінкою його роботи за попередні роки. Після
голосування пан Шумин сказав: "Якби попередній голова залишився на посаді, я б
взагалі не працював в органах влади. Щодо голосування - є політичні сили, які
стоять за межами цього залу і дьоргають за ниточки" та висловив бажання
працювати в земельній комісії. Після сесії депутатів запросили в ресторан
Валентини Бодак "Богема". 7 грудня депутати вже проголосували за П. Шумина, а
також за нового керуючого справами, трьох заступників трускавецького мера і
новий склад виконкому. Депутати вже тоді висловлювали сумнів у доцільності
введення посади заступника з питань розвитку курорту. Одним із завдань Юрія
Яворського було створення курортного сайту кількома мовами, його немає й досі.
Тоді ж, 7 грудня, Руслан Козир повідомив, що "Трускавець чекає сертифікована
система управління", а "сертифікат 9001 мають в Україні лише декілька міст".
9 грудня Олексій Балицький написав заяву на звільнення з посади генерального
директора КП "Наше місто". Причиною називали його небажання виконувати вказівки
влади щодо доведення підприємства до банкрутства. 27 грудня посаду в. о.
гендиректора підприємства обійняв Теодозій Копко.
13 грудня міський голова вирішив призначати на кожен поверх міської ради
"чергового по поверху", по-народному – смотрящого. 20 грудня мер повідомив, що
"наступного року у Трускавці на Площі Незалежності буде споруджено стаціонарну
сцену".
22 грудня – перше засідання виконкому. Одне із прийнятих рішень – підвищення
тарифу на тепло на 10% (з 290 гривень до 319 гривень за 1 Гкал).
29 грудня на сесії ТМР піднято питання вкрай незадовільного прибирання вулиць у
Трускавці. З кінця року (останні числа грудня) розпочалася боротьба з торгівлею
в курортному парку та пропаганда щодо встановлення автономного опалення в оселях
трускавчан.
Початок 2011 – Трускавець втратив статус єпархіального міста, управління єпархії
переїхало до Дрогобича.
10 січня, після канікул – переполох в середовищі освітян стосовно можливого
закриття СШ № 3, пояснення влади щодо можливого переведення гуртків БУТ у
"пустуючі приміщення" цієї школи. 12 січня батьки вихованців БУТ звернулися до
мера. Звернення ще не було в нього на столі, а воно вже було опубліковано на
"ТВ". А 17 січня мер та заступник зустрілися з освітянами. Згодом під тиском
громадськості влада дала задній хід у цьому питанні.
Руслан Козир говорить про те, що в майбутньому будуть організовуватися
"трускавецькі різдвяні фестини", які триватимуть від Миколая до Йордана,
можливий інший варіант назви – "На Різдво до Трускавця".
18 січня розпочато перевірку міського радіо. Від цього часу розпочалося
політичне переслідування директора радіо Світлани Марецької. Владу не зупинило
навіть те, що жінка вагітна.
24 січня мер доручив тодішньому начальнику УЖКГіБ Василю Стечкевичу латати ями
на дорогах, незважаючи на люті морози. "В капітальних ресурсах ми обмежені, але
ямковий ремонт робити можна, - зазначив голова. - Національний вид спорту в
Швейцарії - це ремонт доріг, там дороги ремонтують круглорічно". Так писав "ТВ"
24.01.2011. Після призначення нового в. о. начальника УЖКГіБ Юрія Терлецького
про спорт у Швейцарії ніхто не згадував, а ремонт доріг так і не відбувся.
Навіть перед Великоднем. Навіть біля самої мерії. Розпочали дещо ремонтувати
дороги аж з другої половини червня.
27 січня на засіданні виконкому генеральний директор ТзОВ "Трускавецький
водоканал" Володимир Возняк зазначив: "після закінчення реконструкції
водоочисних споруд та введення в дію регуляторів тиску (травень - червень),
водопостачання населення має бути цілоденним". Про це писав "ТВ" 28 січня.
З 1 лютого зросла платня за відвідування дитячих садочків у Трускавці, таке
рішення прийняв виконком 27 січня 2011 р.
На засідання міськвиконкому 17 лютого мер Трускавця Руслан Козир мав доповісти
про своє бачення започаткування програми соціального житла в місті. Про це
міський голова сказав 27 січня під час засідання міськвиконкому. Більше про
соціальне житло ніхто не чув.
З кінця січня розпочато війну з біл-бордами та рекламою у Трускавці, яка нібито
є нав’язливою, шкодить іміджу курорту та заважає відпочиваючим. Посилилася
боротьба і з бродячими собаками.
31 січня мер дав доручення освітянському керівництву довести до ладу басейн у СШ
№ 3.
2 лютого – страйк торгівців з міського парку перед мерією.
7 лютого – мер на понеділковій нараді пропонує ввести для молоді Трускавця
"комендантську годину".
9 лютого відбулася презентація плану промоції курорту на найближчі 10 років.
Перед цим в цей же день міський голова дав свою першу із двох за 8 місяців
прес-конференцію для журналістів.
15 лютого сесія ТМР прийняла рішення про початок досудової санації КП "Наше
місто". На цій же сесії були створені нові комунальні підприємства
"Трускавецьжитло" та "Трускавецьтепло".
Від середини до кінця лютого трускавчани разом з дрогобичанами переймалися долею
героїнь шоу "Міняю жінку". Приблизно в цей же період Трускавець активно
обговорював тему незаконного буріння свердловини ЗАТ "Трускавецькурортом".
Березень у Трускавці пройшов під знаком суботників – місто готувалося до
Великодня. На початку березня УЖКГіБ очолив Юрій Терлецький, в кінці місяця
юридичний відділ ТМР очолила Оксана Хемич. В середині місяця відбулася чергова
сесія ТМР, на якій виступ надали голові Наглядової ради ЗАТу Павлу Якубенку. До
1 червня мала бути підписана дорожня карта між владою Трускавця та ЗАТом, мав
підготувати її заступник мера Юрій Яворський.
В квітні у Трускавці пройшов фестиваль "Кришталевий Трускавець". 11 квітня
міський голова Руслан Козир озвучив ініціативу надання 10%-ної знижки сумлінним
платниками за комунальні послуги – з травня місяця. В квітні було наперед, до
завершення результатів конкурс, відомо прізвище нового начальника відділу освіти
ТМР ("ТВ" № 38 від 13.04.11) – Михайло Шубак (офіційно очолив відділ освіти в
середині травня). У квітні мав бути вже представлений новий логотип Трускавця, з
яким застрягли надовго.
13 квітня в інтерв’ю на міському проводовому радіо генеральний директор
водоканалу Володимир Возняк підтвердив, що з червня у Трускавці буде цілоденне
водопостачання.
Кінець квітня – останній страйк працівників КП "Наше місто" та їх зустріч із
мером. Безрезультатна.
Травень – пройшов фестиваль "Трускавецький драйв", також у Трускавці відзначили
20-річчя ТСОУ. Стало відомо, що Трускавець не отримає кошти УЕФА на облаштування
фан-зони – перед тим в мерії на цьому прикладі рапортували про досягнення своїх
кадрів щодо вміння знаходити потрібні гроші для потреб міста.
В травні після нового тендеру завершилося протистояння між УЖКГіБ та фірмою
"Сяйво", яка вдруге довела свою спроможність та готовність обслуговувати мережі
зовнішнього освітлення у Трускавці. З 12 до 14 травня Трускавець був
представлений на туристичному ярмарку у Москві, в червня в наше місто приїжджала
делегація із Санкт-Петербурга. 26 травня – одна із найскандальніших сесій у
Трускавці, рішення якої може запросто опротестувати прокуратура через їхню
нелегітимність внаслідок порушення законодавства про доступ до публічної
інформації.
Червень – відзнака та визнання для "Трускавецького вісника" від влади Дрогобича
та Борислава. Намагання влади поставити своїх людей на керівників міської
лікарні та відділу культури. Відзначення Дня міста на посередньому рівні.
Неупереджено та об’єктивно на Ваш розгляд були винесені більшість подій періоду
владарювання нової команди у Трускавці, варті, на нашу думку, уваги.
Підготував Володимир Ключак
У середу, 22 червня, в приміщенні залу засідань ТМР відбулася зустріч влади
Трускавця із представником групи компаній ТКС Орестом Сарахманом, на якій було
обговорено ряд проблем. Перша частина цієї зустрічі проходила за участі ГО
"Захист прав пайовиків", створеної в інтересах власників помешкань у будинках 3,
7 та 9 по вулиці Скоропадського, які будувала компанія "Делакс-Житлобуд". Від
власників квартир були присутні, між іншим, громадяни Герльовський, Квітковська,
Яремчук та інші, вони вказали на ряд недоліків, які варто усунути. Серед цих
недоліків – відсутність утеплення будинку № 3 (порушено проект – замість
пінопласту використано газобетон), потреба розширення сходової клітки на першому
поверсі, бо неможливо внести чи винести не те що труну, а навіть шафу чи диван,
освітлення, потрібно теж пошпаклювати та пофарбувати стіни. А крім того –
сирість у підвалах, некошена трава, якість покриття біля будинків теж не
задовольняє мешканців. І це ще не всі претензії, що їх висловлювали мешканці.
Про те, що мешканці мають підтримку у своїх домаганнях і що вони не самі зі
своїми бідами, говорили і секретар ТМР Петро Шумин, заступник мера Петро
Нестерівський, депутат облради Петро Іванишин, головний архітектор міста
Олександр Грищенко.
Будівництво погоджувалося в районній архітектурі і місто не має технічної
документації, тому Ореста Сарахмана просили як влада, так і мешканці квартир,
надати документацію. Розмова часто із русла конструктивної переходила на
емоційний рівень і можна зрозуміти всі сторони. Нова влада мусить продовжувати
виступати у ролі миротворця між забудівником та пайовиками, ця роль їй перейшла
у спадок від влади попередньої. Нагадаємо, що перші зустрічі керівників
"Делакс-Житлобуду" із представниками ГО "Захист прав пайовиків" відбулися ще в
2009 році. Від того часу значно багато недоліків було усунуто, зазначив Орест
Сарахман, зокрема і щодо газопостачання, благоустрою прибудинкової території,
проте і мешканці мають розуміти, що на все потрібні кошти. Люди ж кажуть, що
вони вже сповна заплатили за все. Депутат ЛОР Петро Іванишин нагадав, що
ситуація є на контролі у заступника голови ЛОДА Володимира Губицького,
моніторять ситуацію і відповідні комісії облради. У п’ятницю саме з цього
приводу відбудеться чергова нарада у Львові, повідомив Петро Кирилович.
Друга частина зустрічі була присвячена питанню співпраці влади та забудівника
комплексу "Лісова пісня", що на Сагайдачного, 14а. Компанію
"Інвестиції-Консалтінг" представляв знову-таки Орест Сарахман. У представників
влади майже нема претензій щодо схеми підключення водопостачання цього будинку –
воду на вулицю Сагайдачного тягнутимуть з вулиці Мазепи. Зате по каналізуванні
трускавецькі керманичі категорично не погоджуються, щоб стоки йшли по вулиці
Лисенка чи навіть по Бориславській на трубу, яка йде по Річках і згодом по
Стебницькій. Як зазначив депутат облради Петро Іванишин, якщо введуть в
експлуатацію об’єкт при в’їзді з Борислава плюс новий "Каштан", то Річки реально
стануть річкою, по якій тектимуть відходи. Про це ж Петро Кирилович говорив ще
на сесії ТМР 15 березня. ""Ми розглядаємо концептуально нову схему водорозділу
міста Трускавця", зауважив по даному питанні міський голова Руслан Козир.
Не змогли знайти порозуміння влада та ТКС і стосовно питання проекту даного
будівництва, яке спочатку звершувалося як житлове, а тепер його планують
перевести у статус готелю. Як зазначив Олександр Грищенко, нещодавно в дію
вступили нові законодавчі нормативні акти, які просто зобов’язують забудівника
за свій кошт виробляти такі проекти. В даному випадку існують теж суттєві
відхилення від проекту початкового, зокрема вийшла фірма-забудівник за межі
будови, порушила навантаження на інфраструктуру даного мікрорайону. Замість
дев’яти поверхів споруджено 11 чи 12, замість 216 квартир – 288. "Я добре знаю
ТКС і методи, якими вони працюють", зазначив Петро Іванишин і зажадав від
забудівника шукати шляхів виходу із ситуацію. "Мені пан Торський сказав – Ви
мене не страште. Я страшити не буду, я буду діяти", зазначив пан Іванишин.
Водночас варто відмітити, що в компанії ТКС завжди сильною була юридична служба,
натомість у мерії вона, м’яко кажучи, бажає бути кращою. Тож чи не тому так
впевнено почуває себе забудівник, що може вирішити спірні питання на свою
користь власне за допомогою юристів? Зустрічі, подібні до тієї, що мала місце 22
червня, звичайно ж, потрібні, бо влада та забудівник можуть висловити власну
думку, послухати одне одного. Та слухати вони слухають, а от чи чують? І чи
знову крайніми не виявляться мешканці?
Насамкінець варто зазначити, що день 22 червня був у мерії достатньо насиченим,
бо відбулося ще ряд зустрічей, зокрема і стосовно підготовки міста до Євро, до
Дня молоді та інші.
Володимир Ключак
Цьогоріч вони розпочались для вихованців Будинку учнівської творчості міста
Трускавця з подорожі по туристичному маршруту «Скарби Подністров’я». Надзвичайна
мандрівка взяла свій початок з села Рукомиш, Тернопільської обл. Одразу ж при
в'їзді, на південній околиці села розташований цілий комплекс пам'яток, основою
якого є красива травертинова скеля, прикрашена чудернацькими нішами та
натьоками. З півночі і з півдня скелю омивають два водоспади. В одному з гротів
до 1967-го року понад десятиліття переховувався боєць УПА, тут же закінчив своє
життя самоспаленням, зраджений і оточений ворогами.
За переказами, перший скельний храм площею близько 25 м. кв. тут спорудили два
монахи Києво-Печерського монастиря наприкінці ХІІІ ст. Пізніше комплекс
розбудувався, з'явились інші келії-гроти, поряд була зведена дерев'яна церква,
на місці якої понад двісті років тому побудували мурований храм св.Онуфрія.
Кілька років тому у ніші в церковній брамі знайдена скульптура славетного
скульптора Георга Пінзеля. До того часу її приписували невідомому майстру. Зараз
скульптура знаходиться у церкві, копія, виконана бучацьким скульптором Романом
Вільгушинським передана Борису Возницькому та виставляється у вестибюлі
львівського палацу Потоцьких. Весною 2007 р. в Рукомиші побував польський
режисер Єжи Гофман (автор "Вогнем і мечем").
Над храмом рукотворним - нерукотворна святиня. Низенькі двері в скелі
відкриваються в досить простору печеру (25 м2). Скельний комплекс дещо
постраждав, коли кілька років тому навколо Бучача зробили об'їзну: від вибухів
пішли травертином тріщини. Біля входу до храму помітно стару кладку. Кажуть, тут
колись був мур. На північ від печерного храму знаходяться значно менші гроти -
деякі теж вирубані в скелях. Можливо, вони слугували келіями для монахів. В
такому разі монахи тут були ну зовсім вже невибагливі... А зараз є невибагливі
прочани: часом вони ночують просто в гротах. Найбільше віруючих сюди збирається
на 28 серпня. Біля мурованої церкви росте явір - ботанічна пам'ятка природи
місцевого значення. Його вік - понад 350 років.
Після короткого переїзду - зупинка у містечку Бучач. За короткий термін оглянути
усі пам'ятки та цікавинки цього населеного пункту не вдасться, тож ми обмежитись
трьома розташованими поруч: Бучацька ратуша, руїни замку та костел Успіння
Богородиці.
Справжньою візитівкою міста називають Бучацьку ратушу. Вона зведена у 1751-му
році за кошти міщан та власників міста. Спроектував споруду талановитий
архітектор Бернард Меретин, а вже згадуваний Георг Пінзель оздобив її численними
скульптурними композиціями. До пожежі 1811 року ратушу прикрашував високий
шпиль; на жаль, відновити його не вдалось. Головною ідеєю в скульптурах ратуші є
вічна боротьба добра зі злом, уважне око помітить тут Геракла й лева, Нептуна з
тризубцем, Давида та Голіафа. В останній рік нарешті розпочалась реставрація
цієї унікальної споруди.
Від ратуші вуличкою прямуємо до костелу Успіння Богородиці та Замкової гори.
Костел споруджений на пожертвування Миколи Потоцького в 1761-1763 роках.
Архітектор споруди невідомий донині. В плані споруди чітко простежується хрест.
Портал костелу прикрашений гербом Потоцьких — Пилявою. В роки радянської
окупації в костелі облаштували господарський магазин, а рештки Потоцьких були
викинуті з підземних склепів. В 1991-му році храм повернули християнській
громаді міста.
Під мурами костелу вгору підіймається стежина. Піднімаємось нею на вершину
замкової гори - і перед нами відкриється чудова панорама старовинного містечка.
Тут ми оглянули руїни Бучацького замку. Більшість збережених стін були зведені у
ХVІ ст. на місці більш давніх. Товщина замкових мурів сягала 3,5-4 метрів.
Споруда багаторазово руйнувалась та перебудовувалась. Оглянувши руїни, варто
зійти через вулицю Просвіти на вулицю Галицьку, де розташована ще одна цікава
пам'ятка — джерело Яна Собеського. Покуштувавши смачної води, прямуємо далі на
південь. На виїзді з міста ми зупинились біля старезної “Золотої липи” - під нею
18 жовтня 1672 року був підписаний мирний договір між Туреччиною та Польщею.
Наступним об'єктом нашого маршруту є село Русилів. На околицях села бере початок
чималий струмок, котрий, долаючи тверді уступи девонського червоноколірного
пісковика, утворює каскад мальовничих Русилівських водоспадів. Це найбільш
водоспадистий струмок України, на ньому нараховують до 25 водоспадів від 1-2 до
11 метрів заввишки.
І останньою нашою зупинкою стало село Нирків. Тут у глибокій кратероподібній
долині річки Джурин знаходиться цілий комплекс історії та природи. Дивом цієї
долини є Джуринський водоспад, який вважається найбільшим рівнинним водоспадом в
Україні, — він заввишки 16 метрів.
Важко віриться в те, що до його створення долучилися люди: татари під час облоги
замку спрямували річку в інше русло. Минули часи — і тепер ми маємо можливість
милуватися красою і приймати цілющі водні процедури. Джуринський водоспад сам по
собі є каскадним, тому для екстремалів, любителів джакузі, експериментаторів є
купа можливостей: гроти, у верхніх частинах водоспаду вода сильніше масажує
тіло, а нижче можна спокійно слідом за водою пірнути. Проте це ще не всі чудеса,
які є в цьому місці, саме тому наша подорож матиме продовження.
Наталія Салань,
Україна – поліконфесійна держава. Хоча більшість в країні становлять
православні, на Західній Україні – греко-католики, та свободою віросповідання
тішаться і інші конфесії, зокрема, римо-католики, п’ятидесятники, баптисти,
адвентисти. Вільно сповідують свою релігію мусульмани, іудеї, буддисти тощо.
Навіть такі відверто сектантські угрупування як Свідки Єгови можуть
реєструватися в державних органах влади та здійснювати свою діяльність.
Звичайно, що проблем у церков є багато. Це і реституція майна, повернення
храмів, які часто дотепер не виконують свої властиві функції, а приклад костела
Марії Магдалини у Львові – кричущий факт. Це і потреба певних змін у чинному
законодавстві України, потреба служителів, їх якісної підготовки, проте
найгостріше проблеми проявляються тоді, коли вони стосуються не якоїсь однієї
конфесії, а двох. Це і спільне користування храмами та почергові богослужіння,
це і конфлікти між трьома православними гілками, це і прозелітизм (перетягування
вірних однієї церкви іншими). А нещодавно одній із церков довелося зіткнутися з
небуденною ситуацією – виникла секта, яка претендує на ім’я цієї церкви.
Мова йде про так звану Українську Правовірну Греко-Католицьку Церкву. Як сказав
Глава УГКЦ Святослав Шевчук на прес-конференції в Дрогобичі 7 травня, "головне –
не дати цим людям зужити наше добре ім’я тим, які хочуть ним прикриватися.
Жодного відношення до Католицької Церкви вони не мають". Саме з цієї причини, що
секта "догналівців", "підгорецьких отців", "підгорецьких монахів", а саме так
УПГКЦ найчастіше називають греко-католики, іменує себе "греко-католиками", не
належачи до Святої Католицької Церкви, їх і не реєструють як релігійну громаду.
Очевидно, що сектанти звинувачують державну владу у нібито упередженості та
навіть релігійних переслідуваннях, проте якраз в цьому випадку влада поступає
абсолютно правильно. Хочете творити нову релігійну спільноту – називайте її
власним, а не чужим іменем. Чому б цим людям не назвати себе "Візантійська
Правовірна Церква" чи ще якось, адже їхній "синод єпископів" проголосив же
створення Візантійського Католицького Патріархату! Та знову ж таки, ми,
католики, не повинні допустити, щоб хтось вживав наше добре ім’я для своїх
неясно яких справ.
Не будемо докладно зупинятися на темі розкольницьких рухів у Католицькій Церкві,
а в УГКЦ зокрема. Лефевристи, ковпаківці, а тепер догналівці – на цю тему
написано досить багато і то фаховими спеціалістами, істориками, богословами.
Переважно всі сектанти закінчують так, як говорив мудрець Гамаліїл, учитель
Закону, під час засідання синедріону: "Відступіться від цих людей та занехайте
їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона. А коли те
від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам
богоборцями!" (Дії святих апостолів, 5:38-39).
Секта УПГКЦ небезпечна насамперед тим, що вона претендує на вірних існуючої
церкви (УГКЦ), відтягує їх, як овець із стада. Звичайно, для її створення було
добре підґрунтя, адже в середині УГКЦ існували проблеми, які ієрархи воліли
замовчувати, ніж вирішувати. Це і симонія (продаж церковних посад), і
неврегульованість стосовно окремих літургійних практик чи навіть слів, і
незадоволення частини вірних нововведеннями, що мали на меті делатинізувати
східний обряд, і багато чого ще. Не таємниця, що окремі священики про свій
бізнес думають та дбають набагато дужче, ніж про духовні потреби громади, що
часто моральний рівень отців бажає бути кращим. Але зразу ж зауважуємо – мова
йде про поодинокі випадки, подібно як поодинокими були факти педофілії в
Латинській Церкві, як поодинокими були факти висвячень гомосексуалістів чи жінок
в Англіканській чи інших протестантських церквах. Подібні проблеми є не тільки в
християнських церквах, але і поза ними, в інших релігіях. Навіть в ідеалізованих
сьогодні перших віках християнства були виразні проблеми і книги Нового Завіту
відкрито говорять про них.
"Листи з України", які почали поширювати позбавлені духовного сану кілька
отців-василіян та братів-василіян (родом з Чехії), появилися з 2008 року і від
того часу УГКЦ не може собі дати раду з цією проблемою. На це є як об’єктивні,
так і суб’єктивні причини, серед яких і дещо неправильна тактика окремих
богословів УГКЦ, які в ревності своїй наробили ряд помилкових кроків, і
гіперактивність "правовірних", які останнім часом вриваються в церкви і
вимагають дискусій, доводячи свою нібито правоту. Мимоволі починаєш вірити в
окремих випадках, що проект УПГКЦ – це дійсно творіння рук ворогів Католицької
Церкви. Та коли хтось пробує звинувачувати в цьому РПЦ, тобто православну церкву
московського патріархату, то хочеться заперечити таким людям і сказати – ні, не
може братня церква такі речі діяти, це швидше, справа рук самого Диявола, який
готовий взяти на себе будь-який облик, щоб лише нашкодити Церкві Христовій.
Гідні похвали та наслідування окремі акції УПГКЦ, зокрема щодо заборони
пропаганди лібералізму чи гомосексуалізму, щодо потреби більше молитися до Духа
Святого тощо, проте типово сектантськими є намагання виставити себе "здоровою
гілкою Церкви" (в той час, коли ці люди від Церкви відлучені), неможливо без
обурення читати про "дух Асижу" та "ідолопоклонників", а такими, виглядає, для
послідовників "підгорецьких отців" є кожен, хто не поділяє їхніх поглядів.
Турбує і те, що окремі направду побожні вірні даються себе звести із правдивої
дороги "вовкам в овечих шкурах" і згодом нападають на Церкву Христову,
забуваючи, що вона – тіло, а глава – сам Христос.
Маніпулювання окремими термінами є очевидним для кожного, хто знає Біблію,
історію Церкви та психологію людини не поверхово, а дещо глибше. Тактика цих
сектантів багато в чому нагадує тактику свідків Єгови, яка суттєво відрізняється
від євангелізації, як її здійснюють католики, православні чи протестанти.
Мозковий штурм, психологічна атака, сліпе підкоряння лідерам, які праві завжди і
в усьому, обливання брудом інших та вознесення своїх поглядів до рангу
абсолютної істини, переведення стрілок та невміння вести дискусію в
конструктивному руслі, словом – наяву всі ознаки секти.
Останнім часом "ієрархія" УПГКЦ зробила ряд хибних кроків, які свідчать про
агонію цієї структури, про лють через нездатність побороти Церкву Христову. Це і
апостазія, прокляття та відлучення від церкви єпископа Риму, кардинала Гузара,
нового Глави УГКЦ С. Шевчука, це і дивні заклики "до 12 червня 2011 року"
дистанціюватися від папи Бенедикта XVI, переважання чорного есхатологічного
настрою та виголошення анатем (проклять) кожному, хто згідний з теперішньою
політикою Ватикану та хто добре слово говорить про Папу теперішнього чи
попереднього, про керівництво УГКЦ тощо.
Найгірше те, що розумні люди, коли їм вказуєш на їхні неправильні погляди чи
дії, починають робити "скляні очі" і вбачати в тобі ворога навіть тоді, коли ти
говориш з ними про поклоніння Богу в Дусі і правді. Найгірше, коли бачиш, що
людина добровільно обирає собі не ту дорогу, до якої кличе її Спаситель-Христос,
а сотворює собі ідолів, кумирів у особі підгорецьких "владик" і в той же час
звинувачує в ідолопоклонстві інших.
"Нехай воскресне Бог і нехай розсиплються вороги Його і нехай од лиця Його
повтікають Його ненависники. Як дим розвівається, так їх розвій, як тане віск од
вогню, так несправедливі загинуть перед Божим лицем", говориться в Псалмі 67, а
Книга Псалмів починається зі слів "Блажен муж, що за радою несправедливих не
ходить…". Тож аніж прислухатися до слів сектантів чи взятися до читання їхніх
філософствувань, краще взяти до рук Слово Боже чи помолитися в тиші і попросити
Господа за навернення цих людей до Святої Церкви. І віддати всю славу Богу в
Трійці Пресвятій Єдиному – Отцю, і Сину, і Святому Духові. Амінь.
"Товариство святого Ігнатія",
У видавництві «Апріорі» (Львів) ще у 2008 році вийшла книга «Архітектура
курортної забудови Трускавця ХІХ - першої половини ХХ ст.» Звичайно, це вже не
книжкова новинка, але вона стала вже рідкісною, бо й вийшла невеликим тиражем –
всього 1000 примірників.
Автором цієї цікавої монографії є Христина Харчук, львів’янка, яка добре знала і
співпрацювала із покійним директором Центрального історичного архіву м. Львова,
трускавчанином Орестом Мацюком, який багато зробив для історичної пам’яті про
Трускавець. Власне, вона і присвячує цю книгу п. Оресту Мацюку, бо він, як пише
пані Христина, навчив її «любити неординарну архітектуру Трускавця».
Монографія цікава тим, що як ніяке інше дослідження про Трускавець, дохідливо
знайомить нас із незвичною архітектурою курорту ХІХ і початку ХХ століття,
стильовими ознаками курортної забудови, порівнюючи її із європейськими
архітектурно-містобудівними комплексами. На нашу думку, ця книга мала би стати добрим довідником і путівником не лише для спеціалістів у галузі архітектури і
екскурсоводів, але й для всіх трускавчан та гостей міста. За її матеріалами
вартувало б знайомити учнів шкіл міста і його гостей, про те, як розвивався і
популяризувався Трускавець як європейський бальнеологічний курорт завдяки
Нафтусі, так і його своєрідних архітектурних ансамблів.
Ця монографія, як зазначає автор, є «не лише спробою дослідження історичної
курортної забудови Трускавця ХІХ – першої половини ХХ ст., а й, на жаль,
останньою фіксацією оригіналів цієї архітектури через її масове нищення у наш
час».
Скажемо, що цю прогалину в певній мірі старалися заповнити Орест Мацюк та Іван
Скибак книгою «Короткий нарис історії Трускавця», а також видання у перекладі з
польської мови доброї пам’яті Ігоря Сусюка «Курорт Трускавець, путівник по
оздоровниці» та передрук праці доктора Зенона Пельчара за редакцією Ярослава
Кота «Історія розвитку Трускавця і вдосконалення останніх років».
Монографія пані Христини Харчук відрізняється від названих праць як обсягом, так
і змістом, багатими фактажем. Автор зазначає, що «на території України
Трускавець є єдиним містом-курортом, де така забудова (з характерними ознаками
регіональної архітектури, що гармонійно поєднана з природним ландшафтом)
збереглася порівняно добре і донині формує архітектурний образ його центральної
частини».
В певній мірі з таким твердженням автора можна погодитися, але треба сказати і
про те, що це уже далеко не той Трускавець (в архітектурному розумінні), яким
він був років 60 чи 80 тому. Та завдяки даній праці ми маємо можливість хоч
віртуально зануритися у той давній , імпозантний, шляхетний Трускавець, який
дивував, чарував, захоплював красою своїх витончених архітектурних споруд, що на
фоні нинішніх громіздких монстрів, які нависають горою над їх залишками, є
справжньою окрасою курорту Власне в такій ситуації опинилися вілли «Вікторія»
(давній «Постій»), «Парк» (раніше « Під Матір’ю Божою»), «Набі» (була «Зося»).
та інші.
У книзі йдеться про перспективний план знищення старого курорту. "Автори
перспективного детального планування (ПДП - 1966рік) вважали, що у Трускавці
немає пам’яток архітектури… Новий архітектурний образ курорту передбачав лише
укрупнений масштаб забудови. Курортна забудова періоду ХІХ – першої половини ХХ
ст. мала поступово розбиратися або пристосовуватися для потреб санаторіїв. У
першу чергу будівництва (1965 – 1975 рр.) пропонувалося розібрати 566 будинків
цієї забудови площею 20 тисяч квадратних метрів, тобто планувалося зносити по
дві тисячі квадратних метрів історичної забудови на рік"(стор. 126). Таким чином
мав бути знесеним з лиця землі старий курорт, а натомість мали вирости такі
монстри, як «Кристал», "Алмаз" і їм подібні.
Автор пише, що генеральні плани розвитку курорту 1960 -1980 років не враховували
існування історико-культурної спадщини Трускавця. Проектами не передбачалося
заходів щодо охорони культурної спадщини (стор 127). Тільки у 80-х роках
Управлінням у справах містобудування і архітектури Львівської області у
Трускавці було взято під охорону як пам’ятки місцевого значення 22 будівлі, з
яких, до речі, нині залишилося лише 20.
Завдяки великій і скрупульозній та пошуковій праці пані Христини Харчук у книзі
подано десятки ілюстрацій давніх вілл, яких уже немає і тих, які ще збереглися,
описано їх архітектурний стиль, розміщено план-карту забудови Трускавця 1921 –
1939 років, зроблено повний перелік об’єктів курортної забудови Трускавця цих
років.
Правда, автор допустилася деяких неточностей у назвах вілл. Про це вказує знаний
у місті краєзнавець, дослідник старого Трускавця Микола Іваник. Наприклад на
стор. 99, мал. 3.62 є фото вілли «Згода». Насправді, як зазначає пан Іваник, це
вілла «Здоров’я» і у 1966 році вона була знесена. На стор. 100, мал. 3.66 автор
подає зображення вілли «Вавель». Проте це вілла «Рекорд», де розміщена
санепідемстанція. А вілла «Рекорд» (рис. 3.67) і є віллою «Вавель». Це неповний
перелік тих помилок, які вартувало би врахувати при перевиданні монографії. Та
це не применшує її значення.
Для створення цієї книги автор використала величезний бібліографічний матеріал
Словом, праця ця цікава, рідкісна і потрібна. Хто її придбав, має гарну
можливість знайомитися і насолоджуватися красою давнього Трускавця, якої вже не
повернути ніколи Водночас це вагоме дослідження є добрим нагадуванням та наукою
для усіх, хто має безпосереднє відношення до розвитку курорту та збереження
пам’яток його архітектури, його краси для нащадків.
Андрій Говіщак
Як уникнути трагедії на воді? Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є
правильний вибір і обладнання місць для купання; навчання дорослих та дітей
плаванню, суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на
плавзасобах, постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих. Відпочинок на
воді допускається тільки у спеціально відведених місцевими органами влади та
обладнаних для цього місцях. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину
доби. У 2010 році, за оперативними даними, в Україні потонули 411 людей, із них
41 дитина. Врятовані 311 людей.
Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при температурі води не менше
+18, повітря не нижче +24. Не лізьте у воду в незнайомому для вас місці,
уникайте води зі швидкою течією, не заходьте у воду напідпитку, ніколи не
плавайте наодинці, особливо якщо не впевнені у своїх силах; купаючись на
ставках, озерах чи у незнайомому місці – не пірнайте з берега, гірки, дерева; у
воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою; купатися краще там, де
є рятувальні служби; особливо слідкуйте за дітьми: їхня поведінка у воді не
передбачувана; до плавок потрібно прикріпляти шпильку, якщо далеко від берега
судома зведе руку чи ногу, укол шпилькою допоможе відновити еластичність м’язів;
утримуйтеся від далеких запливів: переохолодження – головна причина трагічних
випадків. На рівнинних річках є багато ям і вирів. Вони підступно зустрічаються
біля кам’янистих берегів, під берегом, де особливо полюбляють купатися діти.
Особливості під час купання в гірських річках. Гірські ріки мають стрімку течію,
що може збити з ніг. Дно і береги таких річок кам’янисті, тому можна отримати
важкі травми при падінні. Можна і впасти на мокрому та слизькому камені, коли
тільки входиш у воду.
Основною причиною загибелі людей на воді є страх. У більшості випадків тонуть
люди, котрі вміють плавати, і з самовпевненістю запливають далеко від берега.
Там вони можуть потрапити у потік холодної води. Тоді починає зводити ноги і
хапає корч. У цій ситуації головне – не злякатися. Треба зануритися у воду і
сильно потягти рукою на себе ступню за великий палець.
Отже, якщо ви будете уважнішими й обережнішими та завжди дотримуватися вище
вказаних правил, відпочинок на воді принесе вам лише радість та задоволення!
Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:
- правильний вибір і обладнання місць для купання;
Шановні батьки! Пам'ятайте, що вимірюватимуться ці хвилини ціною життя. А щоб
неждана мить не стала сумним відтінком біди – потрібно давати дітям чіткі знання
і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.
Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!
Трускавецький МВ ГУ МНС України у Львівській області
День міста видався холодним та дощовим, отож коли ми з друзями зайшли у "Дворик
Лева", нам одразу запропонували теплі пледи – мила офіціанточка закутала кожного
з нас в цей хутряний виріб особисто. У меню – широкий вибір, ціни – досить
помірні як на заклад такого високого рівня. Оскільки я не є великий любитель та
знавець піци, то і замовив собі відповідно сало з хроном та капусту з реберцями
– типово українські страви. І не пошкодував – ду-у-у-уже смачно. Мої друзі ж від
піци були просто в захопленні – кажуть, що і у Львові така хороша якість цієї
страви – велика рідкість. Посидівши втрьох більше години, гарно пообідавши, ми
заплатили щось біля 200 гривень. Весь час із динаміків лунала приємна тиха
інструментальна музика, так що не зважаючи на пронизливий вітер та дощ, на душі
було тепло та затишно.
Однозначно, що у Трускавці є багато місць, де можна посидіти із друзями, гарно
відпочити, поспілкуватися. Всі вони мають як свої переваги, так і недоліки,
окремі мають свій контингент відвідувачів. "Дворик Лева" ввійшов на ринок цих
послуг ненав’язливо, але впевнено. Місто, яке хоче бути провідним європейським
курортом, повинно орієнтуватися на відповідні європейські стандарти, в тому
числі і щодо обслуговування у закладах громадського харчування. Кухню, дизайн та
атмосферу "Дворика Лева" вже встигли оцінити багато трускавчан, серед яких і
досить заможні люди, і прості робітники. Звичайно, що завжди знайдуться любителі
покритикувати, проте абсолютна більшість знову приходить в "Дворик Лева", бо тут
приємно, затишно, смачно, круто. Коли відкривався ресторан-піцерія, його власник
Лев Грицак наголошував на тому, що "Дворик Лева" повинен бути доступний для
відвідування всіма трускавчанами і так воно і є, адже невисока ціна при високій
якості – це велика річ для споживача. Отож, "Дворик Лева" гостинно відчиняє свої
двері для жителів та гостей нашого славного міста-курорту. Завітайте у "Дворик
Лева" і Ви.
Володимир Ключак
Саме в неділю, 12 червня, на «Італійський квартал» (так називають мешканці
неофіційно свій мікрорайон Коновальця в м. Дрогобич) завітало під вікна людей
«Свято Зіслання Святого Духа», що рясніло дитячим гамором, співом та вишиванкою.
Святкову феєрію подарували спільно: ОСББ (об’єднання співвласників
багатоквартирних будинків) «Резон» з його головою Марією Вітульською та парафія
церкви Дрогобицьких священомучеників Северина, Віталія та Якима (УГКЦ) з її
отцями: о. Іваном Паньківим та о. Андрієм Бунем.
Громада (мешканці, парафіяни) і церква спільними зусиллям для цього дійства
встановили невеличку сцену у подвір’ї будинку 9/2 (який неформально прозвали на
наш подив – «пентагоном», через його форму). Саме свято споглядало близько 400
осіб, а також і ті, що визирали через вікна й сусідні балкони. Безпосередню
участь брали мешканці будинку 9, 9/1, 9/2 та 13, а також весь район із гостями з
м. Стебник (юні співачки-красуні сестри Щербань). Всі учасники отримали
смаколики та грамоти, а саме свято вийшло затишним на затишному подвір’ї в
українську дусі із українськими піснями, бандурою (у виконанні Мар’яни Дзюри).
Цим дійством громада та церква продемонстрували те, що за спільними зусиллями
без лінощів для всіх можна зробити свято. Навіть виникала думка, що це дитячий
концерт, хоча воно так і було, а вже під вечір все нагадувало немов свято
«весілля», при якому і діти та дорослі танцювали. А ми разом з ними.
Олег Стецюк, фото автора
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 »
№24 » №25 » №26
№62 (306)
22 червня 2011 р.
Новини Трускавця та регіону
Кадрові перестановки
Десята сесія може розпочатися аж у серпні
Зеки теж люди
Реконструкцію "Мозаїки" розпочато
Презентація нового Катехизму та прес-конференція Глави УГКЦ
Україна: історія великого народу
Смерть на купальному озері
Знову зривають ланцюжки
Програма Дня молоді у Дрогобичі
14.00–14.30 год. - велопробіг вулицями міста;
14.15
год. – змагання, ігри, розваги, конкурс малюнку для дітей на площі Ринок;
14.30-15.30 год. – ігри та розваги для дітей та молоді на велосипедах (пл.
Ринок);
15.00-18.00 год. – змагання та показові виступи скейтерів та ролерів
(пл. Ринок);
16.00-17.00 год. – авіамодельне шоу (пл. Ринок);
16.00-18.00 год. –
екскурсія «Вежа Ратуші»;
18.00-19.30 год. – «Богатирські ігри» (пл. Ринок);
19.30-20.30 год. – конкурс пісні «Караоке по-дрогобицьки» (пл. Ринок);
20.30-22.00 год. – концерт за участю Андрія Князя (за підтримки ДМО «Фронт змін»
та депутата Львівської обласної ради М. Барана).Уперше в історії Трускавця створено Програму промоції курорту
У Трускавці створено комунальне автотранспортне підприємство
У Дрогобичі злодії нищать майно ЖКГ
У Дрогобичі відбувся фестиваль графіті
Вісті зі Стебника
- З дня на день міська рада очікує рішення тендерного комітету, який засідає у
облдержадміністрації, щодо ремонту важливих для Стебника доріг. Як запевняють у
міській раді, частина коштів для цього є.
- Пральню "Лотос", яка давно уже не працює, а її стіни практично руйнуються, вже
продано. Таке рішення прийняла конкурсна комісія міської ради. Підприємець, який
виграв конкурс, готовий заплатити за цю споруду до 0,5 млн. гривень. Виручені
грошу міська рад планує задіяти на ремонт доріг.
Циркова студія «Каскад» знову відвідала дитячий будинок «Оріана»
Просто факти
Протистояння чи порозуміння?
Ура, канікули!
керівник гуртка "Старшокласник" БУТ м. Трускавця
Обережно – секта!
м. Дрогобич
На книжковій полиці
Втрачений Трускавець
Будьте вкрай обережні на воді!
- навчання дорослих та дітей плаванню;
- суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;
- постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих;
- відпочинок на воді допускається тільки у спеціально відведених місцевими
органами влади та обладнаних для цього місцях;
- безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби;
- купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при температурі води не
менше +18, повітря не нижче +24.
- не лізьте у воду в незнайомому для вас місці, уникайте води із швидкою течією,
ніколи не плавайте наодинці, особливо якщо не впевнені у своїх силах;
- купаючись на “дикому пляжі” чи у незнайомому місці – не пірнайте з берега,
гірки, дерева;
- у воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою; купатися краще там,
де є рятувальні служби;
- до плавок потрібно прикріпляти шпильку, якщо далеко від берега судома зведе
руку чи ногу, укол шпилькою допоможе відновити еластичність м’язів;
- утримуйтеся від далеких запливів: переохолодження – головна причина трагічних
випадків. На рівнинних річках є багато ям і вирів. Вони підступно зустрічаються
біля піщаних кос, під берегом, де особливо полюбляють купатися діти.
Є де гарно відпочити
Ми вже писали про те, що у Трускавці в кінці квітня відкрився новий
ресторан-піцерія "Дворик Лева" – на вулиці Воробкевича, неподалік від ринку. А
нещодавно довелося побувати там в якості відвідувача. Зразу хочеться відзначити
високий професіоналізм кухарів та офіціантів, що, на жаль, не завжди зустрінеш у
нашому місті.Фоторепортаж з Дрогобича
Як «Італійський квартал» святкував?!
© 2008-2011 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.