Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

№13 (392)

1 лютого 2012 р.

Новини Трускавця та регіону

Партія регіонів єдина в Трускавці розгорнула мобільні пункти обігріву

Понеділкова нарада 30 січня в Трускавецькій міській раді розпочалася з вітань іменинників та інформацією інформаційно-аналітичного відділу про засідання виконкому та про інші події з життя міста. Згодом про стан справ доповідали керівники ряду управлінь та відділів. Важливим питанням, на якому зосередили свою увагу присутніх, стала ситуація з погодою, морозами, котрі сягають позначки -20оС. Начальник відділу мобілізаційно-оборонної роботи ТМР Адам Ластовецький ситуацію називає контрольованою, не поступали якісь звернення через люті морози до міських відділів МВС та МНС. Навіть є певний плюс – 28 січня став днем, коли в місті не зафіксовано жодного правопорушення.

Начальник Трускавецького МВ УМВСУ у Львівській області Іван Малиш звернувся до комунальних служб з проханням прослідкувати за тим, щоб мешканці не залишали відкритими двері під’їздів та підвалів, адже це може сприяти крадіжкам майна. Його підтримав міський голова Руслан Козир, котрий зазначив, що всі ми маємо бути співвідповідальними за стан багатоквартирних будинків, зберігати тепло в них, не відкривати настіж двері підвалів, бо «бульба проростає». Так, через халатність мешканців одного будинку в Трускавці в неділю, 29 січня, мало місце підмерзання одного зі стояків – його «прихопило».

Втім, головні морози, як обіцяють синоптики, ще попереду. На завтра та післязавтра обіцяють до -25 – -28, на вихідні ніби дещо потепліє, а наступного тижня температура може опуститися навіть нижче 30-градусної позначки. Дітей 1 – 4 класів у трускавецьких школах відправляють від 2 лютого на вимушені канікули, поки що на невизначений термін.

За інформацією Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, за період з 26 до 31 січня 2012 року на території Львівської області від переохолодження та обморожень постраждало 24 особи (20 госпіталізовано у лікувальні заклади області).

В Трускавці відкрито пункти обігріву, зокрема при територіальному центрі обслуговування одиноких та непрацездатних і при міській лікарні. Так, в лікарні вже ночували як безхатченки, так і п’янички, котрих на вулицях підбирала швидка, тож, слава Богу, наразі жертв холоднечі в нашому місті нема (маються на увазі летальні випадки). Обговорюється питання можливості відкриття стаціонарного пункту обігріву на вокзалі. Мобільних пунктів обігріву, як це є в Дрогобичі чи Львові, влада чомусь не встановлювала. Хоча, за неофіційними даними, в Трускавці може проживати від двох до трьох сотень безхатченків, значна частина з яких – немісцеві.

Натомість про безхатченків та всіх потребуючих вирішила подбати Трускавецька міська організація Партії регіонів. Окрім стаціонарного пункту обігріву в санаторії «Карпати», де знаходиться офіс партії, регіонали 31 січня встановили два мобільні пункти обігріву – на стебницькому кільці біля магазину «Болоння» та на вулиці П. Сагайдачного біля магазину «Вишенька». Всі потребуючі можуть обігрітися в палатці, де встановлено пічки-буржуйки, попити гарячого чаю. А безпосередньо в санаторії «Карпати» потребуючим надаватимуть медичну допомогу, забезпечать харчуванням.

У Трускавець приїжджають голова обласної ради та Олег Тягнибок

Як інформує наше джерело, в четвер, 2 лютого, в Трускавці проводитиме прийом громадян голова Львівської обласної ради Олег Панькевич. На прийом вже записалося кілька осіб.

А в неділю, 5 лютого, о 16.00 в кінотеатрі «Злата» відбудеться зустріч з лідером Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олегом Тягнибоком та депутатами Львівської обласної ради.

Пам’яті Героїв Крут

В неділю, 29 січня, в Стебнику пройшов вечір пам’яті Героїв Крут. У заході взяв участь і кобзар Василь Кирилич, кращий журналіст серед бандуристів і кращий бандурист серед журналістів. Пан Василь виконав ряд пісень на старосвітській бандурі, натомість ряд мелодій та пісень на лірі виконав доктор мистецтвознавства, завідувач відділу фольклористики Інституту імені Максима Рильського НАН України Михайло Хай. Окрасою вечора став виступ київського колективу автентичної української музики «Надобридень», засновником якого є Михайло Хай.

Стебничани, котрі побували на концерті, присвяченому пам’яті Героїв Крут, були надзвичайно вражені, адже почути справжню автентику в теперішньому морі музичного непотребу не завжди випадає. Від їхнього імені організаторам та гостям вечору пам’яті Героїв Крут подякували настоятель парафії св. Михаїла (УПЦ КП) о. Михайло Комарницький та міський голова Стебника Василь Пецюх.

В Дрогобичі теж пом’янули триста наших героїв-крутянців. 27 січня у концертному залі ансамблю «Верховина» відбувся захід із нагоди 94-ої річниці подвигу героїв Крут. Літературно-музичну композицію на тему «Крути! Крути! Мужність і посвята!» підготував відділ сім’ї, молоді та туризму Дрогобицької міської ради спільно з представниками молодіжних громадських організацій. А 28 січня ряд молодіжних організацій Дрогобича провели акцію «Бій під Крутами. Прийди і вшануй їхню відвагу», котра розпочалася з молитви в кафедральному соборі Пресвятої Трійці (УГКЦ), а згодом вишикувана колона рушила через центральну площу міста до пам’ятного знаку, де було проведено панахиду, коротке віче. В честь 300 юнаків, котрих порівнюють із спартанцями, котрі віддали своє життя під Фермопілами, присутні учасники акції виклали 300 лампадок. Тут бандурист Василь Кирилич теж виконав ряд стрілецьких пісень.

У Трускавці підготовкою відзначення пам’ятної дати зайнявся відділ освіти. В Будинку учнівської творчості 30 січня пройшов вечір пам’яті Героїв під назвою «Ми пам’ятаємо Крути». По-новаторському підійшли до відзначення цього сумного дня в Бориславі – тут 29 січня провели стрілецькі змагання з пневматичної зброї (організатор – спортивно-стрілецький клуб «Галицький стрілець»).

Про звіт секретаря ради

Минулої п’ятниці, 27 січня, секретар Дрогобицької міської ради Тарас Метик прозвітував перед депутатами про пророблену в минулому році роботу. Кожен депутат отримав біля п’яти десятків аркушів паперу, в котрих по пунктах було викладено, чим займався секретар ради, подано цифри, факти та аналітичну довідку. В усному виступі Тарас Михайлович зазначив, що вважає головним досягненням згуртування депутатського корпусу навколо ідеї розвитку рідного міста.

Із критикою роботи секретаря ДМР виступив голова Координаційної ради Блоку національно-демократичних сил Дрогобиччини, депутат від «Батьківщини» Михайло Ваврин. Він згадав той факт, що з приміщення Ратуші Координаційну раду просто-напросто вигнали, піддав сумніву інші вказані Тарасом Метиком досягнення. Своє невдоволення роботою гуманітарного блоку дрогобицької влади висловив депутат від УНА Богдан Пристай, котрий за міського голови Миколи Гука курував цю ділянку роботи, бдучи заступником мера. Та більшість депутатів Дрогобицької міськради в кількості 38 осіб проголосувала за визнання роботи секретаря ради Тараса Метика задовільною.

Нагадаємо, що в Трускавці секретар міської ради ще не звітував, а звіт заступника мера Юрія Яворського депутати не оцінювали як «задовільно» чи «незадовільно», а просто «взяли до відома».

У Бориславі проблеми з вивезенням твердих побутових відходів

Як інформує відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради, на початку своєї діяльності новостворене підприємство «Ком-Еко-Борислав» декларувало позитивні зрушення в очистці міста від твердих побутових відходів. І попередня влада йшла на різі уступки даному підприємству. Зокрема, суттєво зросла оплата за вивіз сміття для всіх категорій, на 20% для кожного мешканця зріс тариф, безоплатно були передані контейнери, саме сміттєзвалище передано приватному підприємству на 10 років…

І ось надворі 2012 рік. І що ми бачимо на вулицях Борислава – переповнені контейнери, які в більшій мірі непридатні до експлуатації. Як зазначив міський голова Володимир Фірман, «ми не можемо миритись з такою ситуацією.. Добре, що морози, а то і до епідемій недалеко». Міський голова доручив першому заступнику міського голови Руслану Зелінському відреагувати на кричущий факт невчасного вивезення сміття з Борислава, залучивши відповідні контролюючі органи.

Сильна влада – сильна опозиція?

В Дрогобичі започатковується новий проект, котрий стартує 2 лютого. В офісі Української партії (м. Дрогобич, вул. Коновальця, 7) відбудеться перша зустріч, на якій обговорюватимуться теми сильної влади та сильної опозиції. Ведучим на ток-шоу буде відомий на наших теренах журналіст (а його значимість можна виміряти хоча б кількістю анонімних коментарів, спрямованих проти нього заздрісниками-бездарями) Анатолій Власюк. Детальніше про проект – в наступних номерах вісника.

Гурт «Надобридень» з Києва презентував трускавчанам автентичний фольклор

Як інформує Трускавецьке Інтернет-телебачення, в Трускавецькій дитячій школі мистецтв 28 січня відбувся концерт автентичної музики за участю гурту “Надобридень” з Києва. Засновник та музичний керівник гурту – професор Михайло Хай, доктор мистецтвознавства, завідувач відділу фольклористики Інституту імені Максима Рильського Національної академії наук. Виступ гурту організувала викладач теоретичних дисциплін школи мистецтв Галина Маркович за підтримки головного редактора регіональної газети “Каменярі” Ігоря Куруса. На заході презентували книгу Михайла Хая “Музично-інструментальна культура українців (фольклорна традиція)”, представлену на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка, видану в дрогобицькому видавництві “Коло”. Літературним та технічним редактором книги є наш колега, журналіст Василь Кирилич, директор Трускавецького Інтернет-телебачення. Слід нагадати, що концерт був також приурочений до 20-літнього ювілею гурту “Надобридень”.

Запрошує театр ім. Ю. Дрогобича

Сьогодні, 1 лютого 2012 року в Львівському академічному обласному муздрамтеатрі імені Юрія Дрогобича буде поставлено трагікомедію «Тев’є Тевель» (поч. о 16.00). Натомість в неділю глядачі зможуть подивитися музичну казку «Бременські музиканти» (13.00) та музичну комедію-фарс «Здрастуйте, я ваша тітонька» (17.00). Довідки за телефоном в Дрогобичі 2-32-28.

Для костьолу подарували нову ікону

Минулої неділі, 29 січня, в трускавецькому костьолі Успення Найсвятішої Діви Марії було освячено ікону «Розп’яття святого апостола Андрія», котру для храму подарував меценат, котрий побажав, щоб його прізвище не розголошувалося. Ікона виконана в традиціях іконопису, характерного для латинської церкви. Чин освячення звершив настоятель парафії РКЦ у Трускавці о. Христофор Щиґло ЧНІ.

До речі, завтра, 2 лютого, римо-католики відзначатимуть свято Стрітення Господнього, посвячення свічок-громниць відбудеться після Святої Меси о 16.00 (польською) та о 20.00 (українською). А в п’ятницю вірні Католицької церкви латинського обряду споминають святих Оскара та Блажея. Святий Блажей є помічником в хворобах горла, тому після Служби Божої священики здійснюють чин благословення двома свічками біля горла кожного, хто має проблеми з органами дихання.

Власна інформація

Аби привернути увагу коханої, чоловік прийшов у банк… із ґумострілом

У Дрогобичі місцевий житель у неординарний спосіб вимагав зустрічі із коханою. 44-річний чоловік був напідпитку. Прийшов у відділення банку, де працює його «пасія». Напередодні він посварився з жінкою і тепер вирішив з’ясувати відносини. Але п’яний, до того ж агресивний чоловік насторожив співпрацівників банку. Так і не дочекавшись коханої, бешкетник витягнув пристрій для відстрілу ґумових куль та став погрожувати присутнім. Один із працівників банку натисну «тривожну кнопку» і вже за лічені хвилини на місце виклику прибув наряд Державної служби охорони. Міліціонери затримали дебошира, який не опирався. Він пояснив, що такими діями просто намагався привернути увагу коханої.

За такі любовні витівки чоловіку тепер загрожує кримінал. Зараз вирішується питання щодо порушення карної справи за ст.296 КК України (Хуліганство).

Сектор зв’язків із громадськістю ГУ МВС України у Львівській області,
www.milicia.lviv.ua

Родинне свято в стінах школи

«Родина, родина, від батька до сина, від матері доні добро передам, родина, родина – це вся Україна з глибоким корінням, з високим гіллям», - співав незабутній Назарій Яремчук. І дійсно, роль родини важко переоцінити, адже саме тут ми формуємося як люди, тут нас люблять, оберігають, ждуть, а «свій як не заплаче, то хоча б скривиться». В часи тоталітарного більшовицького режиму саме в сім’ях зберігалася віра в Бога, переховувалася в скринях Пам’ять – як духовна, так і матеріальна. Поки є родина основою життя людини, до того часу жодне зло не зможе знищити нашу духовність, наші традиції, не зможе заставити визнавати біле чорним, а чорне білим.

Можливо саме тому, що свято української колядки в СШ № 2 (гімназії) було святом родинним, воно і пройшло так гарно та задушевно.

- Ми поклали акцент саме на родинності цього свята, - говорить заступник директора НВК СЗШ № 2-гімназія Руслана Болюк, - адже в Різдвяний час проходить багато конкурсів колядок, фестивалів вертепів тощо, але ж Різдво – це в першу чергу свято сімейне, родинне. Тому для нас так важливо було, щоб не просто колядували в стінах школи тільки наші учні, але щоб робили вони це разом зі своїми батьками.

До речі, родинний фестиваль колядок в стінах школи у Трускавці започатковано вперше, подібно як вперше в СШ № 2 провели восени минулого року і свято української вишиванки. Було б цілком природно, якби ініціативу СШ № 2 підхопили перша та третя школи, тоді можна було б подумати і про проведення такого родинного фестивалю на загальноміському рівні.

А тим часом, незважаючи на сильні морози, діти поспішали в цей день до школи особливо збудженими. Адже вони колядуватимуть – та не самі, а з мамою, татом, бабусею, з братами та сестрами.

- Діти дуже задоволені, - ділиться враженнями класовод 2-А класу Галина Буган, - адже сам сценарій свята побудовано так, що кожен виступ учнів – це вітання колядників господарям. Така наближеність до реальності, а ще щирість та неповторність кожного виступу створила в залі надзвичайно позитивну атмосферу сімейного затишку, тепла та любові.

- Дуже добре, що наша традиція прославляння Різдва відроджується саме в школі, так людно, масово, а не лише стиха в родинах, за фіранками, - каже вікарій трускавецької парафії св. Миколая о. Василь Нестер. - Перше місце тут треба присудити директору школи і вчителям.

Спочатку жодних місць вирішили не присуджувати, адже дійсно, які місця можуть бути, коли кожен виступ вартував головного призу. Не можна порівнювати, в якій родині краще святкують Різдво, неможливо оцінити «краще» чи «гірше» за вокальними даними, одягом чи сприйняттям глядачів. Від старовинних автентичних колядок до нових, нещодавно написаних пасторалок, від акапельних сольних виступів до дуетів, тріо, квартетів під акомпанемент гітари чи акордеону, від простеньких вінчувань «Я маленький пастушок» до розлогих побажань волі Україні та єдності Церкві. Та згодом все ж вирішили всіх учасників нагородити грамотами, щоб була видима пам’ятка про участь в першому родинному фестивалі колядок.

Родинне свято колядки проходило 30 січня в три етапи – спочатку колядували учні 5 – 8 класів, згодом початкові класи, насамкінець – старшокласники. На сцені українська родина (вчителі Олег Дробчак та Лариса Рой в ролях батька та матері плюс четверо діточок) сідає до Святої Вечері. Запахи – немилосердні, якщо хтось був голодний, бо пахне і грибною юшкою, і варениками, а особливо вдалися пампухи – ними і пригощали всіх учасників-колядників. Один учасник дійства так висловився після виступу: «я їв пампуха із заплющеними очима і здавалося, що це дійсно Святий Вечір, а я не в школі, а в рідній хаті, котра не забудеться до останніх днів».

Традиційний вівсяний сніп-дідух, традиційний струцень, а до того ж – надзвичайно пізнавальна розповідь про різдвяні традиції. Після вечері родина в очікуванні колядників. Першим прийшов великий вертеп у чудових костюмах – це поза конкурсом завітав поколядувати колектив 11-Б класу. А далі колядники прославляли новонародженого Спасителя аж поза полудень, тому нелегко було для журі (о. Василь Нестер, методист Інна Форемна та вчитель музики Анна Петровська) визначити хоча б символічні І – ІІІ місця.

Кілька днів перед родинним святом коляди проходило і свято «Над вертепом звіздар ясна» в дитячій міській бібліотеці. Як повідомила нас завідувач бібліотеки Зіновія Мазур, в міську бібліотеку для дітей прославляти народження Ісуса Христа завітали з колядою і вертепом учні 2–А класу (класовод Оксана Миколаївна Замлинська) та ансамбль “Дударик” учнів 6–А класу СЗШ №3 (класний керівник Світлана Степанівна Наум). Діти колядували під музичний супровід Лесі Цісінської, грали на народних інструментах, віншували, розповідали про свят-вечірні різдвяні обряди. Родзинкою масового заходу було виконання учнями вертепу. Діти 2-А класу пригощали присутніх пампухами. Гостями свята були учні 3–Б класу (класовод Людмила Мирославівна Савчин), учні 4–Б класу (класовод Любов Михайлівна Крамар) СЗШ №3 та учні 4–В класу СЗШ №2 – гімназії, а також батьки, бабці і дідусі дітей. Всі присутні були дуже вражені, відчули себе колядниками і були щиро вдячні вчителям Оксані Миколаївні, Світлані Степанівні та бібліотекарю бібліотеки для дітей Лесі Михайлівні за таке чудове свято. Вчителям, бібліотекарям, присутнім, а особливо колядникам висловила щиру подяку завідувачка бібліотеки для дітей Зіновія Мазур, вона побажала всім, хай Дитя-Христос, який приходить до нас у зоряну Різдвяну ніч, наповнить доброю силою ваші серця і душі.

Завершився місяць січень і поступово завершується Різдвяний період. Рідше лунають колядки, які в родинах могли б співати ще зо два тижні, якось поволі звужується репертуар – до «Нова радість стала» та ще двох-трьох найвідоміших. Таке враження може скластися на перший погляд, особливо після переглядів тих малочисельних передач на телебаченні, яке чомусь зветься українським. Та після заходів, проведених в школах та бібліотеках Трускавця, хочеться вигукнути – є ще порох в порохівницях! І не вмре, не загине наша колядка, поки плекатимуть її в наших родинах, поки прославлятимуть народження Христа біля родинних вогнищ, формуючи юні душі, окутуючи їх миром, впевненістю, любов’ю та добром. Адже «раз добром зігріте серце ввік не охолоне».

Володимир Ключак

Святе Письмо про ідолопоклонство

Після потопу, як видно зі старозавітньої історії, гріхи між людьми таки множилися... Люди перестали шанувати Бога, а, переставши шанувати, стали зовсім забувати Його. Коли ж істинного Бога забули, а в совісті, однак, залишалося чуття, що не можна бути без Нього, то Його місце зайняли сонце, місяць, зірки та інші творіння справжнього Бога. Це і називається ідолопоклонством, ідолослужінням, чи, інакше, язичництвом. Пізнання істинного Бога в первісні часи світу збереглося в потомстві Сима, одного з трьох синів Моя. Апостол Павло в Посланні до Римлян прекрасно з'ясовує початок і причини ідолопоклонства в наступних словах: «Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів» (Рим. 1,22-23). Незважаючи на засудження, викриття і покарання Боже за цей гріх, юдеї неодноразово впадали в ідолопоклонство, і лише після полону вони відмовилися від нього. Християнство завжди намагалося оберегти своїх послідовників від цього зла. Будучи само по собі величезним злом, ідолопоклонство в той же час е коренем незліченних бід; і через те для блага людства і слави Божої на усіх нас лежить обов'язок не спати, а молитися і наполегливо діяти проти ідолопоклонства, яке в найрізноманітніших формах присутнє навіть серед християн.

Ідол (від гр. «eidolon», букв. - образ, подібність) - зображення божества або духу, що служить об'єктом релігійного поклоніння. У переносному сенсі - предмет сліпого поклоніння.

Ідолопоклонство було серйозною загрозою для старозавітної релігії, а тому у Святому Письмі знаходимо дуже різкий його засуд. З часу дарування десяти заповідей, Ізраїль знає, що не повинен робити ніяких «зображень» Бога (див. Вих. 20, 3; Втор. 4, 15, 20). Так, наприклад, роблячи статую тельця, яка символізувала божественну силу (див. Вих. 32; 1 Цар. 12, 28; Суд. 17-18), він накликає на себе і гнів Божий, і осуд пророків (див. Ос. 8, 5; 13, 2). Бог карає за невірність не лише при зображенні помилкових богів, але і Його Самого (Втор. 13), бо той, для кого ідолопоклонство є звичним явищем, легко може ототожнити Бога і матеріал, який Його зображає; Господь покидає тих, хто Його представляє викривлено і насилає на них загальнонародні лиха (див. Суд. 2,11-15; 2 Цар. 17, 7-12; Єр. 32, 28-35; Єз. 16, 20; 23).

У Новому Завіті вимальовується такий же шлях. Віруючі вже, навернувшись від ідолопоклонства до істинного Бога, постійно піддаються спокусі знову впасти в язичництво, яким просякнуте їхнє навколишнє повсякденне життя (пор. 1 Кор. 10,25-30). Слід уникати ідолопоклонства, щоб увійти до Царства Небесного (1 Кор. 10, 14; 2 Кор. 6, 16). Церква живе в історичній ері, поміченій спокусою поклонятися «образу звіра» (Одкр. 13, 14; 16, 2), примиритися із впровадженням в Храмі «ідола того, що спустошує», або «мерзенності запустіння» (Мт. 24,15; Дан. 9,27).

При ідолослужінні місце невидимого Бога займають видимі зображення, людські, що мають людський образ або образ тварини (Втор. 4, 16-18; Рим 1, 23). До них і звернено поклоніння, призначене Господеві. Проте Бог говорить: «Я-Господь: це моє ім'я! Я другому не поступлюся славою моєю, ані моєю честю - різьбленим божищам» (Іс. 42, 8); під страхом смерті забороняє Він в Законі будь-яке ідолослужіння і повеліває викоренити ідолопоклонство в Ханаані (Вих. 20, 3-5; 23, 13, 24, 32-33; Втор 12, 1-3, 29-31). Незважаючи на це, ізраїльтяни постійно зверталися до ідолослужіння, чим і накликали на себе Боже покарання (2 Цар. 17, 7-23). Протиприродність подібного відношення до Бога розкривають ізраїльські пророки, котрі порівнюють ідолослужіння з перелюбством, розпустою, тим натякаючи на поширені у той час культові звичаї. У Новому Завіті ідолослужіння назване в числі тих людських гріхів, які не дозволяють успадкувати Царство Боже (1 Кор. 6, 9, 10; 10, 4; Одкр. 21, 8; 22, 15). При цьому під ідолослужінням слід розуміти щось більше, ніж просто шанування язичницьких богів: в Еф. 5, 5 і Кол. З, 5 ідолопоклонство назване «любостяжаніє», а в 1 Сам. 15, 23 - «чаклунство» і «противлення», тобто гріхи людей, котрі ставлять на місце Бога власне «я» (пор. Мт. 6, 24). У Біблії висміюються нікчемність і безсилля ідолів - бездушних, суєтних (Єр. 2, 5), німих (1 Кор 12, 2). Вони не в силах, як допомогти людині, так і зашкодити їй (Єр. 2, 8; 10, 5). «Бо всі боги поганські - ніщо, а Господь сотворив небеса» (1 Хр. 16, 26). Але усе вищесказане не відміняє існування демонських сил, які стоять за зображенням ідолів. Ці сили не можуть погрожувати Богові, позаяк Господь звеличений над усіма «богами», Він - Бог і Владика усіх «богів» (Втор. 10:17; Пс. 94:3; 96:9), «які в істоті не боги» (2 Хр. 13, 9; Гал. 4, 8). Проте ці сили можуть представляти загрозу для людини, навіть якщо вона служить їм неусвідомлено: «Отже, відносно споживання ідоложертовного м 'яса, ми знаємо, що ідол є ніщо у світі, і що немає іншого Бога, крім одного», - навчав апостол Павло (1 Кор. 8, 4).

У якості матеріалів, що служили для виготовлення фігурок ідолів, у Біблії названо дерево (Вих. 40, 20; 44, 13), камінь (2 Цар. 19, 18), золото, срібло, мідь і залізо (Вих. 20,23; Іс. 44,12). Разом з литими ідолами (Вих. 34, 17; Іс. 42, 17) згадуються ідоли в окладах зі срібла і золота (Іс. ЗО, 22), а також прикрашені золотом і сріблом дерев'яні ідоли (Єр. 10, 3-5). Литі фігури іноді покривали золотом і прикрашали срібними ланцюжками (Іс. 40, 19).

У Біблії говориться про такі форми ідолослужіння, прийняті у богослужінні ізраїльтян, як жертва всепалення (2 Цар. 17, 32: «Приносили жертви у капищах»; 2 Хр. 28,4; Ос. 12, 11), жертва хлібна і узли-вання (Іс. 57, 6; Єз. 16, 19), жертва паління (2 Цар. 16, 4; 17,11; 23, 5; Єз. 6,13) і жертовна трапеза (Єз. 18,6).

На сторінках Старого Завіту ідеться про відправлення культу родючості і поклоніння небесним світилам - сонцю, місяцю, планетам і «усьому воїнству небесному» (Втор. 4, 19; 2 Цар. 17, 16; 21, 3; 23, 5). Подібні обряди здійснювалися, імовірно, на дахах (Соф. 1, 5), де споруджувалися відповідні жертовники (2 Цар. 23, 12). У 2 Цар. 23, 4, 11 згадуються «речі для усього воїнства небесного», коні і колісниці сонця. До ідолослужіння відноситься і поклоніння «цариці небесній», імовірно, Венері (Єр. 44, 17-19).

Ідолопоклонство, як постійна спокуса, не є явищем, що залишилося позаду раз і назавжди, воно відроджується в різних формах: як тільки людина перестає служити Господові - вона стає рабом різних «владик»: грошей (Мт. 6:24), вина (Тит. 2:3), «любостяжання», в якому міститься прагнення панувати над ближнім (Кол. 3:5; Еф. 5:5), політичної влади (Одкр. 13, 8), задоволення, заздрості і гніву (Рим. 6, 19; Тит. З, 3), загалом гріха (Рим. 6, 6), чи навіть лиш зовнішнього дотримання Закону (Гал. 4, 8). Усе це веде до смерті (Флп. 4, 19), тоді як плодом Духа є життя (Рим. 6, 21). За усіма цими вадами, які є суттю ідолопоклонства, ховається невизнання єдиного Бога, єдиного гідного нашої надії.

Прослідкувавши всі старозавітні прояви ідолопоклонства, задумаймось і над сучасними його виявами та всіма можливими від того наслідками.

Володимир Богенчук,
часопис «Слово» Дрогобицької духовної семінарії СДЄ УГКЦ

Горе вам, законники!

Український народ – цікава історична спільнота. Так склалося, що нас століттями роздирали сусіди, спокушаючи на вигоду при умові втопити ближнього. Бо було ж вигідно «хазяїнам» бути в цій ситуації на коні. Отак і культивувалося щире українське: здохла худобина в мене, хай це станеться і в сусіда. Цей елемент нашої зловтіхи став надбанням класичних творів. Ми глумилися над своїми вадами, але аж ніяк не робили жодних висновків. І надалі нами маніпулюють, видають «на гора» різні прокламації антиукраїнського змісту, а ми ніяк не реагуємо на них.

Біда наша полягає в тому, що галицьку еліту знищили дощенту. А ті духовно убогі персони з «посвідками» про вищу освіту виявилися дітьми корчмаря. Вони ніяк не второпають, що коли їх огорне з головою грошова калабаня, то живими не виринуть. Здеградований прошарок суспільства брутально зневажає порядну більшість, а вона розчарована тими, хто задекларував суспільне або посадове лідерство своїм нахабством. Тому й розперезалися всі ті, хто біля народної комори, бо відають про інертність загалу. Але все тече, все змінюється, і рано чи пізно хвиля протестного гніву змиє їх із авансцени ситого життя. Не можна на згорьованій проблемами землі царювати одним і бідувати іншим. І не лякає їх біблійна засторога: «Горе вам, законники, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкаєтесь тягарів».

Володимир Турмис,
газета «Галицька зоря»

Оголошення

Трускавецький МВ ГУМВСУ інформує жителів Трускавця про те, що Львівський державний університет внутрішніх справ, Національна академія внутрішніх справ, Харківський національний університет внутрішніх справ, Одеський державний університет внутрішніх справ та інші навчальні заклади МВС України оголошують набір на навчання з числа цивільної молоді на 2012 навчальний рік.

Вимоги до кандидатів: у Львівський державний університет внутрішніх справ приймаються юнаки у віці від 17 до 25 років (вік обчислюється станом на 31 грудня року вступу) на факультет денної форми навчання (бакалавр, правоохоронна діяльність), слідчий факультет, факультет кримінальної міліції, факультет міліції громадської безпеки. За довідками звертатись за адресою: м. Трускавець, вул. Мазепи, 19А, каб. № 202 (відділ кадрів).

Трускавецький МВ ГУМВС України у Львівській області

© 2008-2012 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено. Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак. Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди. Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112 Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.