Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

№24 (403)

24 лютого 2012 р.

Новини Трускавця та регіону

Про бойкот

Із початком весни на ринках з`являється щораз більше квітів, які занесені в Червону книгу України. Трускавець – не виняток, адже в курортному місті на підсніжниках та інших перших весняних квітах можна заробити значно більше, ніж в сусідніх містах. До «Трускавецького вісника» звернулося кілька наших постійних читачів, які попрохали висвітлити цю тему на сторінках Інтернет-видання, а навіть ініціювати бойкот продавцям підсніжників (аж до інформування правоохоронних органів про факти такої незаконної торгівлі). Очевидно, що пропонувати доносити на продавців квітів ми не будемо, як і не будемо ініціювати бойкот. Проте кожен із нас може внести свою лепту у справу збереження цих рідкісних рослин, якщо і сам їх не зриватиме, і не купуватиме на базарі.

Чи є у псів шанси виграти Євро?

Як поінформували нас у регіональному відділенні Товариства захисту тварин, у четвер, 23 лютого, відбулися збори захисників тварин. Проходили вони у Стебнику. Втішним для зоозахисників є документ, який вони отримали з Кабінету міністрів України, який зобов’язує на вирішення проблеми бродячих собак віднаходити кошти в місцевих бюджетах. Ці кошти вища влада рекомендує владі місцевій перекидати із пунктів озеленення та благоустрою. Відомо, що влада Трускавця готувала нові угоди для співпраці із львівським ДКП «Лев», але львів`яни неохоче ставляться до такої співпраці, адже «попеклися» минулого року, коли трускавецькі зоозахисники дали їм гідну відсіч, а місцева преса висвітлювала скандали із винищенням бродячих тварин у місті-курорті в повному обсязі. Тож імовірно, що трускавецькі чиновники серйозно зацікавляться проектом дрогобицького притулку, який мав би функціонувати під жорстким контролем зоозахисників.

За титул «Міс Галичина» змагатиметься і трускавчанка

22 лютого у львівському клубі “Rafinad People” відбувся останній кастинг другого сезону Першого на Західній Україні народного конкурсу краси у форматі реаліті-шоу «Міс Галичина 2012». Останній шанс поборотись за місце у півфіналі конкурсу, у якому дівчата зустрінуться на майстер-класах, зокрема, із голлівудським хореографом Тоні Стоуном та знаменитим режисером Романом Віктюком, використали майже сім десятків красунь зі Львова, Стебника, Червонограда, Івано-Франківська, Володимира-Волинського, Рівного, Трускавця, Дрогобича. Про це нас поінформували організатори конкурсу: компанія "Тур-Галичина" та Людмила Ясінська.

З 70 конкурсанток журі обрало 25 красунь, з них абсолютна більшість – львів`яни. З нашого регіону до числа 25 щасливиць потрапили вісімнадцятирічна Ірина Коваль з Трускавця та дев’ятнадцятирічна Галина Чуба із Стебника.

На фото Олексія Самойлова: фінал відбору у Львові.

Поляки знімають документальний фільм про Борислав

Кілька днів поспіль у Бориславі проводилися зйомки документального фільму. Творча група польського телебачення, котра в ці дні замешкувала у Трускавці, відзняла кадри старого бориславського костела святої Варвари (тепер – греко-католицька церква святої Анни), побувала у новому храмі РКЦ, зустрілася із багатьма особами старшого покоління, котрі добре пам’ятають передвоєнний Борислав.

До 1939 року поляки у Бориславі були на другому місці після євреїв щодо складу населення. Багато з колишніх бориславських поляків тепер компактно проживають у Польщі, зокрема і в місті Валбжих. Фільм знімається в рамках відзначення 625-річчя міста.

Лев Грицак гостро розкритикував Руслана Козира

Міський голова Трускавця 2002 – 2010 років Лев Грицак гостро розкритикував чинного мера міста Руслана Козира за висловлювання, які той дозволив собі, коментуючи слова Президента України стосовно недопустимості безпідставного підвищення тарифів.

Лев Грицак, пряма мова: «Міський голова Руслан Козир каже, що це право Президента говорити і заявляти, а їхнє право керувати містом. Це навіть з правової точки зору неправильно, а що вже говорити про моральну, людську сторону. В цьому є порушення етики. Міський голова повинен виконувати вказівки законно обраного Президента. Міський голова і міська рада виконують як власні повноваження по керівництву територіальною громадою, так і повноваження делеговані, це прописано в законодавстві. А делеговані повноваження – це повноваження вищестоящих органів. Тому робити таку заяву некоректно, тим більше, що і Президент і уряд розуміють, що тарифи ростуть і будуть зростати, але вони повинні бути обґрунтовані».

Повністю коментар Лева Грицака, як і висловлювання Руслана Козира, можна подивитися на сторінці Трускавецького Інтернет-телебачення www.tit.net.ua. Лев Грицак в програмі «Пряма мова» на ТІТ також висловився і щодо інших деталей розвитку міста.

До речі, стосовно підвищення тарифів на обслуговування будинків та прибудинкових територій, котрі у Трускавці зросли в кілька разів згідно з рішенням виконкому № 23 від 15 лютого. Сьогодні, у п’ятницю, 24 лютого, повинно відбутися засідання виконкому, на якому ці тарифи можуть і відмінити, або в крайньому випадку переглянути, бо в місті соціальна напруга сильно зросла. Отже, знову – крок вперед, два назад.

Запрошуємо на курси польської мови та 3D-анімації

З 1 березня цього року в Бориславі розпочинаються заняття із вивчення польської мови, які проводить місцеве культурно-освітнє товариство «Згода». Бориславці, які бажають вивчати польську мову, можуть зголоситися за тел. (03248) 5-15-41 або 065-29-72-953.

Натомість клуб «Ротарі» у Трускавці запрошує на безкоштовні курси 3D-анімації, які проводитимуть фахівці зі Львова. Потрібно знати комп’ютерні програми відеомонтажу. Довідки за тел. 067-58-73-458.

Підготовка до Шевченківських днів

Як інформує відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради, в Бориславі відбулось засідання оргкомітету з підготовки та проведення загальноміських свят. Голова оргкомітету – Сергій Оленич, заступник міського голови. Основне питання засідання – відзначення 198-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка. Зокрема, оргкомітет вирішив: 9 березня о 12.00 біля пам’ятника Кобзареві відбудеться покладання квітів від влади та громадськості; 11 березня о 16.00 в міському Палаці культури відбудеться урочистий вечір; 20 - 22 лютого відбувається міський конкурс читців – виконавців художнього читання, присвячений 198-й річниці від дня народження Т.Шевченка та Міжнародному дню рідної мови. Початок конкурсу читців о 14.00. Організатори конкурсу: відділ культури та відділ освіти міської ради.

Власна інформація

«Ой зимо, ой лютая, утікай, а весно-матусенько, прилітай!»

У нашого народу є чудові традиції і свята. Одним із таких свят є Стрітення. Воно святкується через 40 днів після Різдва Христового. І в цей день завершується час Різдва. Це свято початку весни. За сивої давнини це свято мало інші назви – Зимобор, Громовиця. За повір’ям, саме 15 лютого зима зустрічається з весною, звідси і назва – Стрітення.

Із великим зацікавленням учні 2-Б класу (класовод Марія Романівна Забитко) та всі присутні в бібліотеці для дітей слухали виступи учнів 3-А класу СЗШ №3 (класовод Леся Романівна Мотика), які розповіли про святкування і традиції Стрітення. Це літературно-музичне свято було пишне і радісне, діти декламували вірші про пори року Зиму і Весну, називали народні прикмети, розповідали смішинки П. Глазового, водили хороводи, співали пісні, під музичний супровід бібліотекаря Лесі Цісінської, які прославляли родючу землю і весняну працю, проганяли зиму, прославляли рідну природу, що прокидається від зимового сну.

Костюми маленьких артистів справді передавали дух казкового лісу.

Завершився масовий захід піснею “І в вас, і в нас, хай буде гаразд”.

Зіновія Мазур,
завідувач бібліотеки для дітей м. Трускавця

Фільми у 3D форматі транслюють у Бориславі

Бориславці мають можливість дивитися фільми у 3D-форматі. Такий кінотеатр запрацював цими днями у міському Палаці культури. Про це у вівторок на нараді з керівниками структурних підрозділів повідомив міський голова Борислава Володимир Фірман. Одночасно об’ємне зображення у кінозалі можуть спостерігати 50 осіб, хоча сам кінозал розрахований на 100 місць.

За повідомленням заступника Бориславського міського голови з гуманітарних питань Сергія Оленича, придбати необхідне обладнання для перегляду фільмів у 3D-форматі вдалося за підтримки меценатів. Трансляція фільмів відбуватиметься у вихідні та святкові дні. Час початку сеансів наразі уточнюється.

Наталка Кучер,
тижневик «Каменярі»

Губернатор Львівщини закликає усі ЗМІ до відкритого діалогу та спілкування

Львівська обласна державна адміністрація у своїй діяльності завжди дотримується усіх прав журналістів на свободу слова та на виконання своїх службових обов’язків. Працівники ОДА завжди готові до спілкування із представниками усіх засобів масової інформації задля донесення до громади Львівщини об’єктивної та неупередженої інформації про діяльність виконавчого органу області.

Голова Львівської облдержадміністрації у своїй діяльності виступає за повну відкритість перед представниками медіа й наголошує, що ЗМІ повинні виступати не тільки комунікаторами між владою та громадою, але й відстоювати інтереси громади Львівщини та благо усього регіону в цілому.

«Львівська облдержадміністрація і надалі відстоюватиме усі права журналістів на професійну діяльність й принагідно закликає усі засоби масової інформації до відкритого діалогу та спілкування задля побудови відкритого громадянського суспільства», - зазначив голова Львівської облдержадміністрації Михайло Костюк. Він наголосив, що у своїй діяльності намагатиметься сприяти максимальній прозорості та відкритості у висвітленні подій, що відбуваються у стінах ОДА та щиро переконаний, «що ми продовжимо плідне інформаційне партнерство та конструктивну співпрацю задля становлення в Україні сучасного інформаційного простору». Варто зазначити, що вирішення проблеми відкритості, гласності або публічності державної влади є одним із ключових напрямів у процесі подальшого утвердження в Україні демократичних принципів діяльності держави.

Прес-служба Львівської ОДА

Кому вигідно підставляти Олександра Ткаченка?

З Олександром Олександровичем Ткаченком я познайомився вже після виборів 2010 року. Перше враження, яке в мене склалося про цю людину, майже не змінилося і по сьогодні. Видно, що вихований, розумний, вмілий менеджер, має чудові організаційні здібності – чого вартує хоча б факт проходження невідомої нікому і ніде партії «Права воля України» до Трускавецької міської ради. Та й будь-кому не дають таку почесну нагороду як «Лицар Вітчизни». А ще він заступник начальника Західного регіонального відділення комітету по боротьбі з корупцією, голова Правління Інституту Системного Аналізу, засновник підприємства «Лабіринт».

Перше голосування за секретаря ради Петра Шумина (тоді воно для Петра Євстаховича було абсолютно провальним) показало, що фракція «Правої волі» не буде просто так підтримувати нового міського голову. Друге – що ця політична сила готова співпрацювати із владою взамін за певні поступки чи гарантії. Принаймні так виглядало.

«Права воля України» є фактично пропрезидентською партією, силою, котра підтримує політику нинішньої української влади на найвищому рівні. Це може трохи дивно звучати, та у Трускавці багато питань вирішилося власне через громадську приймальню цієї партії, хоча про це ніде й не афішується. Та ми знаємо, що пишемо.

Якщо зважити на незрозуміле походження та незрозумілу ідеологію (якщо вона є) «Фронту змін», та стає зрозумілим, що співіснування між цими політичними силами можливе, що й було доведене на трускавецькому прикладі.

Коли у Трускавці силоміць розвалювали КП «Наше місто» та створювали нові комунальні підприємства, стало зрозуміло, що мер міста Руслан Козир робить це не просто так, а з певним політичним підтекстом. Одним пострілом було вбито навіть не двох зайців, а трьох – і на попередників все, що лиш можна було, навішали, і «Батьківщину» обеззброїли, підпорядкувавши її подачкою у вигляді теплопостачальної організації, і правоволівців заохотили бути лояльними до того, що робить пан Козир та його оточення. І то лояльним не вряди-годи, а на постійній основі.

Ще стародавні греки говорили: «Бійтесь данайців, що дари приносять». Посада начальника новоствореного КП «Трускавецьжитло» стала для Олександра Ткаченка подарунком від Руслана Козира, подарунком типу троянського коня. Пан Ткаченко, напевно, не розгадав одразу хитрих та лукавих намірів, коли ковтнув цю приманку, цю підступну наживку. Через рік часу стало видно, що мер міста Руслан Козир не йтиме ніколи шляхом Лева Грицака в плані готовності взяти на себе відповідальність за те, що відбувається в місті в цілому та в різних галузях життя міста зокрема. Політика нового мера підкована політтехнологами у маккіавелівському дусі. Вона спрямована на те, що все, що робить мер – це добре, а всі помилки чи непорозуміння – це вина окремих підлеглих, вина інших, вина попередників та вина ворогів, які зачаїлися і прагнуть реваншу.

Житлово-комунальна сфера – вразливе місце кожного українського міста. Це ахіллесова п’ята місцевого самоврядування, оскільки будь-які недопрацювання чи зміни в ЖКГ відчуває кожен мешканець. Це гордіїв вузол, який не так просто розрубати. Щоб розрубати – потрібні відповідний розмах та розуміння куди бити. Розмах часто фінансовий. Оскільки радикальні дії часто неможливі через заскорузлість законодавства та ряд підводних каменів та течій, то найчастіше в галузі ЖКГ говориться про «реформи» і Трускавець – не виняток у цьому плані.

У Трускавці взялися реформувати ЖКГ із ліквідації КП «Наше місто» та створення нових комунальних підприємств. Свідомо чи ні, та найважчу ділянку роботи доручили саме Олександру Ткаченку – обслуговування житла та прибудинкових територій. І ця ділянка роботи не тільки найбільш важка, але й найбільш невдячна. Бо при мінімальному фінансуванні – максимум обов’язків, максимум вимог, максимум претензій. І якщо за часів Лева Грицака КП «Наше місто» і було створено для того, щоб утримувати баланс у житлово-комунальній сфері, щоб одна галузь, менш прибуткова, могла функціонувати і завдяки доходам від галузі іншої, то тепер Олександра Ткаченка поставили в ситуацію, якій не позаздриш. Це так, як фраєр посилає хлопчика за сигаретами, дає гривню і каже: «маєш принести пачку сигарет та дві гривні здачі». Вимоги, які поставив Руслан Козир перед керівником нового комунального підприємства, були зрозумілі – потрібно показати, що можна заробляти і на комуналці. Проте ні Руслан Козир, ні Олександр Ткаченко до цього часу не працювали в сфері ЖКГ – обидва займалися бізнесом, хоча й неоднаковим.

Розпочинати Олександру Ткаченку довелося в нелегких умовах. Страшна на вигляд будівля радянського зразка, в якій все нагадувало бюрократизм минулої епохи. Відсутність ліцензій на виконання робіт, відсутність надійної опори серед старих кадрів, а нові підлеглі не знали всіх нюансів роботи. Та найгірше – відсутність стартового капіталу. Довелося брати кредит, згоду на це дала Трускавецька міська рада. Та рада, яка в минулі роки завжди підтримувала комунальне господарство Трускавця, цього року зовсім інша – в цьому скликанні найбільше підприємців, які не пожаліють нікого, не зрозуміють та не допоможуть, якщо не матимуть з цього зиску. Втім, рада дуже підходить по духу до мера. Отже, замість підтримати новостворене комунальне підприємство коштами, які все-таки є в бюджеті і не завжди розподіляються раціонально (чого вартує хоча б премія у розмірі 100% від зарплати для міського голови), міська рада дала на розвиток підприємства по мінімуму. Житловий фонд старий, часто у аварійному чи ветхому стані. Дахи протікають. Мережі гнилі, або ж зашлаковані. Прибутковий сегмент як-то теплопостачання чи водопостачання – у віданні інших підприємств. Вимоги та очікування великі. А підтримка міської влади для свого дітища – новоствореного комунального підприємства «Трускавецьжитло» - мінімальна. А поза тим – злорадство окремих наближених до мера осіб типу «ну, скільки той Ткаченко зможе витримати?». Ну дуже вже не любить «Фронт змін» «Праву волю України», навіть терміну «партнери по коаліції» цурається, як вогню.

Та найбільшою підставою стала ситуація із тарифами. До часу, коли Прем`єр-міністром України стала Юлія Тимошенко, держава (уряд) завжди покривала збитковість тарифів на ЖКГ. Та для Юлії Володимирівни кошти були потрібні на інші соціальні проекти, які більше кидаються в очі, от хоча б тисяча гривень як компенсація за втрат від знецінення вкладів у Ощадбанку СРСР. Не дивно, що борги КП «Наше місто» після 2008 року почали якраз утворюватися і зростати. І не дивно, що новостворене КП «Трускавецьжитло» теж почало відчувати фінансову недостачу. Станом на початок лютого збитки підприємства – понад півтора мільйона гривень. Виникла заборгованість по зарплаті. Постало питання – або піднімати тарифи до рівня економічно обґрунтованих, або ж банкрутувати. Був ще третій шлях, яким часто йшли у трускавецькій владі часів Лева Грицака. Це дотації, фінансові вливання, поповнення статутних фондів для конкретних цілей. Хтось скаже – це не вихід. Так, це не остаточний вихід, але зате це вихід проміжний. Це один із проявів соціальної політики, коли замість підвищувати в два, три чи чотири рази тариф для населення, міська рада (депутати як ті обранці, котрі ходили, нили і просили, щоб їх вибрати, бо вони будуть за нас дбати) компенсує втрати комунального підприємства. Тоді можна говорити, що і комунальники мають кошти, щоб здійснювати ремонти, отримувати вчасно зарплату, тоді і престиж влади не падає в очах мешканців так низько, як падає тепер престиж влади трускавецької, яка нас має за ніщо, коли підвищує тарифи та ще й цинічно запевняє, що «процедуру громадських слухань було дотримано», тоді й мешканці не мають підстав хвилюватися та нервуватися.

Та КП «Трускавецьжитло» отримало в цьому році по мінімуму, інакше кажучи – дулю. Навіть для КП «Парк курортний» виділили майже в п’ять разів більше (порівняйте – 85 тисяч та 400 тисяч), начебто купівля нового екскаватора вгадайте за чиїм посередництвом важливіша від ремонту дахів, ліфтів. А спроби насильного чи окозамилювального (суто формального) творення об`єднань співвласників багатоквартирних будинків теж дуже нагадують спробу відмити кошти. Виходить – всі кошти, які є, ми використаємо «ефективно», та тільки не дамо їх туди, куди потрібно, а саме на комунальну сферу. Фінансування комунальної сфери у Трускавці в 2011 році здійснювалося за залишковим принципом. Бо на культуру щось треба дати, там же ж своя людина, на медицину як не дати, таж головний лікар – особистий друг мера, не заважав на виборах-2010, а підтримував, так ще й звітував перед виборцями у листопаді разом із «Фронтом змін», освіта – це святе діло, та й кум як не як, а кум – це як родич. А хто такий Олександр Ткаченко? «Права воля України», яка у Трускавці отримала в 2010 році значно більшу підтримку населення, ніж «Фронт змін». Тож треба його «посадити» на мілину. Інакше кажучи, підставити. І підставили.

Я далеко не прихильник «Правої волі України». Хоча й не противник. Ця стаття далеко не замовна. Бо останній раз я спілкувався з Олександром Ткаченком ще десь в першій половині 2011 року. Мені дивно, як такий мудрий чоловік погодився на таку підставу. Вважаю, що йому не дуже личить посада керівника «Трускавецьжитла», на посаді Петра Нестерівського чи Юрія Яворського він працював би ефективніше і результати були б не надумані (дуті), а очевидні. Олександр Ткаченко – хороший стратег і не менш хороший тактик. Те, які він провів вибори-2010, варто овацій, про це свідчать злоба та скреготіння зубів тих, хто очікував на інші результати. Погодившись на роль головного комунальника, він потрапив у пастку. Навряд чи Олександр Олександрович повірив у щирість Руслана Козира, сумніваюся, чи хтось взагалі тепер може вірити у щирі слова чи наміри мера. Та факт залишається фактом: КП «Трускавецьжитло» є, його керівник – Олександр Ткаченко, а якихось суттєвих зрушень у комунальній сфері Трускавця як наразі не видно. А можливо, саме таким способом і хотіли знизити рейтинг молодого та перспективного Ткаченка? Щоб він став одним із громовідводів?

Та хочеться вірити, що в «Правій волі» побачать, що в сімейній коаліції влади Трускавця їм відвели роль пасинка. Хочеться, щоб «Права воля України» показала, що вона не слухняне знаряддя в руках мера та його близького оточення, а тверезомисляча сила, котра готова стати на захист інтересів трускавецької громади разом з іншими тверезомислячими силами.

До речі, наступного тижня в міській раді Трускавця відбудеться прес-конференція представників комунальних служб. Сподіваємося, що на ній буде присутній і Олександр Ткаченко і він розповість всю правду про «Трускавецьжитло». А також або підтвердить думки, викладені в цій статті, або ж спростує їх.

Напевно, що я піду на цю прес-конференцію. Бо Олександр Ткаченко – людина, яка говорить конкретні речі. Його мова лаконічна, чітка, без того популізму, який набиває оскому.

Володимир Ключак,
фото з сайту www.oleksandrtkachenko.name

Науковці пропонують розширити спеціалізацію курорту

Коли говоримо про осіб, котрі розвивають курорт, маємо на увазі готельних менеджерів, туроператорів, працівників харчового сектору, обслуговуючий персонал, культорганізаторів та ін. Звичайно ж і велику армію медиків, без яких оздоровлення тут неможливе. Але часто забуваємо за науковців, котрі досліджують лікувальні властивості мінеральних вод, озокериту, інших чинників курорту, а відповідно і можливості оздоровлення при тих чи інших захворюваннях. Без їхньої праці курорт навряд чи би існував. Зараз маємо чудову нагоду порозмовляти з одним із таких науковців, завідувачем лабораторії експериментальної бальнеології, головою ради Асоціації вчених м. Трускавця, кандидатом медичних наук Ігорем Поповичем:

- Ігоре Львовичу, наскільки я знаю, Вас можна привітати з виходом у світ деяких Ваших праць?

- Так, перед новим роком за фінансової підтримки ЗАТ «Трускавецькурорт» була видана моя монографія «Стреслімітуючий адаптогенний механізм біологічної і лікувальної активності води «Нафтуся». Це є моя докторська дисертація, яку я незабаром буду захищати. Ця книга містить обґрунтовану думку, що лікувальна дія «Нафтусі» зумовлена її здатністю активувати пристосувально-захисні сили організму, які, своєю чергою, поборюють наявні хвороби або попереджують їх виникнення в здоровому організмі.

- Тобто ця мінеральна вода ще й мобілізує організм на боротьбу з патологією?

- Можна сказати й так. А точніше, біоактивна вода Нафтуся як адаптоген, еталоном яких вважається знаменитий женьшень, чинить на організм так звану стресобмежувальну дію, тобто обмежує прояви стресу, які лежать в основі практично всіх захворювань. Саме в цьому - розгадка цілющої дії Нафтусі стосовно широкого спектру хвороб, який буде розширюватись, за аналогією з іншими адаптогенами - "ліками від усіх хвороб". Але курорт Трускавець - це не лише Нафтуся. Тиждень тому вийшла колективна монографія Мирослава Гумеги, Антона Левицького і моя «Бальнеогастроентерологія». Вона містить матеріали кандидатських дисертацій Мирослава Гумеги та Антона Левицького, виконаних за мого керівництва, котрі будуть захищатися в УкрНДІ медичної реабілітації і курортології в Одесі. Дослідження, на яких ґрунтується ця праця, виконані на базі товариства.

- Судячи з назви, там йдеться про вплив мінеральних вод на шлунок?

- І не тільки. В цій праці розкрито вегетативно-гормональні механізми впливу труска-вецьких мінеральних вод «Нафтуся», «Марія» і «Софія» на функціонування шлунка, жовчного міхура та підшлункової залози, а також сумісні зміни сечовиділення. Показано, що вплив цих вод неоднозначний - у різних хворих спостерігаються як активація, так і гальмування функцій. Але ці ефекти піддаються надійному прогнозуванню за сукупністю показників початкового стану організму, тому в разі потреби можуть бути відкориговані іншими допоміжними засобами.

- Ці праці безумовно важливі, зокрема і для висвітлення оздоровчих можливостей нашого курорту. Але наскільки вони розповсюджуються?

- Ці монографії розсилаються по наукових бібліотеках, та головне, що вони розміщені в інтернеті на сайті Національної бібліотеки імені академіка Вернадського, тобто попри невеликий наклад є загальнодоступними.

- Які Ваші подальші плани?

- Якщо говорити про мене особисто, то захистити докторську дисертацію. Якщо ж говорити про діяльність науковців міста, то недавно на засіданні Вченої ради Інституту фізіології ім. О. Богомольця прозвучала пропозиція відновити застосування на нашому курорті сірководневих ванн. Це дасть можливість успішно лікувати захворювання серцево-судинної та опорно-рухової систем.

- Оскільки йдеться про відновлення, значить, ці ванни вже застосовувались. Чому вирішили до них повернутися?

- Ще в 80-их роках минулого століття їх у нас застосовували, але потім припинили з технічних причин. Інтерес до цього науковців зумовлений тим, що зараз почався справжній науковий бум у вивченні впливу на організм сірководню. Це якраз той випадок, коли нове - це добре забуте старе. Адже сірководневі ванни застосовуються вже кілька століть, однак не був відомий механізм їх цілющої дії.

- А чи має Трускавець сірководень?

- Маємо джерело сірководневої води «Фердинанд», а ще одне джерело є на Помірках. Та й у складі Нафтусі він присутній, правда, у занадто низькій концентрації.

- Виходить, що наш курорт може розширити свою спеціалізацію?

- Так, для Трускавця відкриваються заманливі перспективи стати ще й кардіологічним курортом, яким, до речі, він вже був на ранньому етапі свого розвитку, коли було відкрито салон на 8 ванн. Це дуже актуально, оскільки на серцево-судинну патологію страждає ледь не третина населення середнього та похилого віку, причому найбільш активна і успішна. Оптимізму додає розпорядження голови Наглядової ради Павла Якубенка відповідним спеціалістам приступити до вивчення цієї ідеї та її реалізації. Я ж особисто та мої колеги-науковці готові внести і свою лепту.

Орест Лещишин,
газета «Трускавецькурорт»

Звучи, рідна мово

Звучи, рідна мово,
На землі рідній лийся по вінця,
Мово моя українська,
Мово моя материнська!
(А. Демиденко)

21 лютого в усьому світі вже традиційно відзначається Міжнародний день рідної мови, проголошений у листопаді 1999 року на генеральній конференції ЮНЕСКО. Це свято засноване з метою збереження, розвитку та широкого використання рідних мов в усьому світі, заохочення до вивчення різних мов, багатомовної освіти, до пізнання мовних традицій, які тісно пов’язані з культурою того чи іншого народу. Тож увага міжнародної спільноти до цієї проблеми – визнання необхідності захистити це мовне розмаїття, а для кожного з нас зокрема – це ще одна можливість відчути себе частиною свого рідного народу, своєї держави.

Ми часто говоримо про захист української мови, про збереження, розвиток і розширення сфери її застосування як державної, як важливого засобу консолідації всіх етносів, що проживають у нашій державі.

Українська мова – це колосальне духовне багатство народу, що заслуговує на особливу державну і суспільну увагу, позаяк є важливим ціннісним компонентом самобутності України.

Саме цій даті був приурочений захід – година спілкування – «Мова – наша наймудріша берегиня», який відбувся 18 лютого у приміщенні бібліотеки – філії № 2 Трускавецької ЦБС.

Захід підготували та провели завідувач бібліотеки Лідія Стецик та автор цих рядків. У ньому взяли участь педагоги та вихованці БУТ, користувачі бібліотеки, учні 11А класу НВК – гімназії (класний керівник Мількович М.М., вчитель української мови та літератури). Ведучим програми – Ксенії Віленській та Анастасії Топшилаєвій – вдалося заволодіти увагою кожного. Непомітно урочиста частина свята перейшла в активне жваве спілкування, позаяк материнське слово не могло залишити байдужим жодного з присутніх. Незважаючи на вікову різницю, учасники захоплено обговорювали почуте, висловлювали свої роздуми.

У пам’яті присутніх надовго залишиться святково прибрана зала, розмаїття українських строїв, поруч з книжковими полицями – портрет Тараса Шевченка. Сприйняття змісту заходу підсилював також тематичний відеопоказ «Моя країна - Україна!» та популярні пісні з репертуару відомих українських виконавців: Павла Дворського, Софії Ротару та Раїси Кириченко. Насамкінець організатори заходу подякували учасникам за змістовне свято та висловили сподівання на подальшу співпрацю.

Ольга Кравчук,
керівник гуртка вивчення іноземних мов Трускавецького БУТ

© 2008-2012 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено. Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак. Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди. Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112 Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.