Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

№14 (393)

3 лютого 2012 р.

Новини Трускавця та регіону

Тема номер один

Холод, мороз, люта зима – такою є тема № 1 розмов трускавчан. Діти на канікулах, комунальники напоготові, влада мобілізувалася. На щастя, в Трускавці не зафіксовано летальних випадків з причини переохолоджень. В місті діє чотири стаціонарні пункти обігріву (автостанція та залізничний вокзал, територіальний центр та міська лікарня, а також два мобільні (палатки від Партії регіонів, надані Трускавецьким МВ МНС). Можна зігрітися і в приміщеннях магазинів, супермаркетів, навіть у деяких кафе пропонують гарячий чай безкоштовно. Приємно, що люди почали дбати і про збереження тепла, закриваючи щільно вхідні двері до під’їздів будинків. Кількість спожитих в лютому енергоносіїв (газ, електроенергія, гігакалорії тепла) однозначно зросте, проте на здоров’ї економити не варто.

Сьогодні, 3 лютого, всі маршрутки їздять у звичайному режимі, хоча і з певними запізненнями – не всі машини могли завестися. Люди свідомі того, що кожен про безпеку свою та своїх близьких повинен подбати самостійно. Сильні морози прогнозують ще на найближчі 10-15 днів. Дбаймо про себе, гріймося і допоможімо тим, хто просить про допомогу.

Анонси

Сьогодні, 3 лютого, о 18.20 в прямому ефірі телеканалу «Алсет» (виходить на Новому каналі) відбудеться зустріч із мером Дрогобича Олексієм Радзієвським. Ведучий – тележурналіст Ігор Пілько.

У неділю, 5 лютого, відбудеться зустріч з Олегом Тягнибоком (в Стебнику о 14.30 в Народному домі, в Трускавці о 16.30 в кінотеатрі «Злата»).

У понеділок, 6 лютого, в центральній бібліотеці Дрогобича ім. В. Чорновола відбудеться зустріч представників мас-медіа, повідомив громадський діяч Святослав Сурма.

У середу, 8 лютого, о 21.50 на Новому каналі буде показано програму «Ревізор», відзняту в січні у Трускавці.

На лютий заплановано і показ телепрограми «Хто тут живе?» на телеканалі ЗІК, присвячену міським головам Трускавця Руслану Козиру та його попереднику на цій посаді Левові Грицаку.

Анонсований прийом громадян у Трускавці головою Львівської обласної ради Олега Панькевича перенесено з 2 лютого на кінець місяця в зв’язку з відрядженням голови ЛОР.

Власна інформація

У Дрогобичі експонували скарби графа Лянцкоронського

У Палаці мистецтв музею «Дрогобиччина» відбулося відкриття виставки «Скарби графа Лянцкоронського» із музейної збірки.

Дорогоцінні експонати вперше представлені на огляд після ґрунтовної наукової реставрації. Відреставрував пам’ятки XVII-XIX сторіччя Національний науково-дослідний реставраційний центр України. У відкритті виставки взяли участь гості з Києва, Львова, консул Генерального консульства Республіки Польща у Львові. Серед гостей були Герой України, генеральний директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький, генеральний директор Національного науково-дослідного реставраційного центру України Світлана Стрельнікова, директор Львівської філії цього центру Мирослав Попович, міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський, секретар міської ради Тарас Метик, відомі мистецтвознавці, історики, громадськість.

На виставці можна було побачити графіку, європейську порцеляну, зброю, медалі, книги з особистої колекції графа Кароля Лянцкоронського.

Граф Лянцкоронський – відомий державний та громадський діяч, колекціонер, мистецтвознавець, письменник та мандрівник. Він зібрав колекцію шедеврів світового рівня, що вражала своїм багатством і вважалася третьою за величиною в Австро-Угорщині. Серед найцінніших її творів – кілька десятків античних скульптур, які мистецтвознавець привіз до Роздола з археологічних розкопок у Туреччині 1884 року. Пізніше, в радянські часи колекцію було роздрібнено по різних музеях. Деякі її експонати потрапили до Львівської галереї мистецтв, інші до Державного Ермітажу в Санкт-Петербурзі, а ще частина – до Дрогобича у фонди краєзнавчого музею. І ось, після проведеної реставрації експонати цінної колекції знову побачать відвідувачі. Виставка уже з величезним успіхом пройшла в Києві, і тепер - вона в Дрогобичі.

Сергій Матійко (текст і фото)

«Шакальня, шмельц, відходи нації, яких треба судити!»

Терміном «круглий стіл» тепер нікого не здивуєш. Навіть на регіональному, місцевому рівні. В Дрогобичі процес обговорення проблем міста «наживо», тобто не тільки через пресу, Інтернет, проходить значно потужніше, ніж, наприклад, в Трускавці чи Бориславі. Хоча, з іншої сторони, в питанні відкритості влада Дрогобича явно програє перед владою трускавецькою. В місті-курорті всі рішення сесій та виконкомів розміщуються на офіційному сайті міськради, в Дрогобичі до цього ще далеко. Та, очевидно, що самої публічності явно недостатньо для того, щоб можна було говорити про сильні владу, опозицію чи громаду.

Саме тема «Сильна влада – сильна опозиція – сильна громада» стала предметом обговорення першого круглого столу, започаткованого інформаційним партнером «Трускавецького вісника» часописом «Тустань» (редактор Анатолій Власюк) та відомим в місті Котермака товариством «Юрій Дрогобич» (очолює Володимир Кондзьолка). Незважаючи на не дуже тепле приміщення офісу Української партії в Дрогобичі (вулиця Є. Коновальця, 7, окраїна міста), атмосфера круглого столу з елементами ток-шоу була гарячою. При інертності та аморфності дрогобицької громади варто відмітити високу активність та небайдужість як окремих дрогобичан, так і ряду громадських організацій Дрогобича. Звісно, деякі з них просто лобіюють певні інтереси, інші прийшли чисто заради власного піару, проте є й такі, хто вболіває за долю рідного міста не як демагог чи популіст, а як громадянин, трибун, патріот.

Чи може бути сильною влада без сильної опозиції? Хто в Дрогобичі є опозиціонером? Чи переросте Рух 1 грудня в такий собі новітній Народний Рух України за перебудову? Як відстояти свободу слова, в тому числі в Інтернеті? Які головні проблеми нинішнього Дрогобича і які шляхи виходу з них? Чи заслуговує пан Радзієвський, мер Дрогобича, на звання кращого мера року? Ці та інші теми для дискусії чітко окреслив ведучий Анатолій Власюк, та розмова вийшла поза окреслені рамки, адже кожен бажав висловитися й по тому, що болить суто йому.

Спочатку своє бачення проблем висловили представники влади (були присутні ще представники громадських організацій та преси). Депутати ДМР Богдан Іванців, Михайло Ваврин, Петро Суда, Роман Курчик прямо так і не сказали, що вони – опозиція до діючої влади Дрогобича. Але як не крути, кожен з них – теж представник влади, їх обирала громада, вони – представники певних політичних сил, які мали б реалізувати на практиці програми, з якими йшли на вибори. Якщо дії більшості, яку сформував мер Олексій Радзієвський, ідуть на користь громаді, то чому опозиції їх не підтримати? Втім, якщо потрібно «протягнути» якесь важливе питання, то мер і так має більшість, яка готова проголосувати за все. Не просто так, а тому, що отримала земельні ділянки для «садівництва», хоча й оформлені не на власні прізвища, а на підставних осіб. Про це говорили дрогобицькі депутати.

Олексій Радзієвський обраний не двома третинами голосів дрогобичан, як це він заявляв на «П`ятому каналі», за нього проголосувало біля 17% (12 100 голосів), отже він обраний меншістю і про це потрібно говорити. До речі, подібна ситуація і в Трускавці, де за мера проголосувала мізер і в той же час він заявляє, що його обрала «громада». Та після виборів вже нічого не зміниш, потрібно не дивитися в минуле, а дбати, щоб в майбутньому така ситуація не повторилася. Як зазначив депутат від «Фронту змін» Іван Матковський, офіційно опозиція є у Верховній Раді, а на місцевому рівні щоб мати мера, за якого проголосує принаймні 50% + 1 голос, потрібно вносити зміни до законодавства.

Розмова набирала швидшого темпу, депутат Роман Курчик звернув увагу присутніх на недемократичності останніх рішень ради, Олег Гайдук з «Народного фронту Дрогобиччини» (ГО) заявив, що зґвалтуванням Конституції було усунення громадських організацій та об`єднань громадян від участі у виборчому процесі, голова товариства «Юрій Дрогобич» Володимир Кондзьолка за приклад гідного політика навів депутата попереднього скликання в ДМР Сергія Розору, котрий, не маючи можливості реалізувати свою програму, поступив як справжній джентльмен – склав депутатські повноваження. Присутній на засіданні круглого столу Сергій Розора відкритим текстом заявив, що в нас «нема політики, а є боротьба інтересів», тому він не захотів брати співвідповідальність за те, що відбувалося. «Дрогобич перетворився в болото», - підсумував цей підприємець та меценат і ніхто йому й не пробував заперечити чи довести зворотнє.

Напевно, нікого своїми гострими висловлюваннями не здивував керівник товариства «Бойківщина» Любомир Сікора. Після заяв, що «в нас нема елітарного прошарку», «партії не мають ідеології» і «Просвіту» та «Союз українських блудниць» треба розпустити», пан Сікора так охарактеризував дрогобицький політикум: «Шакальня, шмельц, відходи нації, яких треба судити…». Чому ніхто з депутатів не виявляв бажання працювати в комісії з питань культури, чому абсолютна більшість рвалася саме в земельну комісію? Із такою постановкою питання важко не погодитися, причому воно актуальне не тільки для Дрогобича. Що ж до потреби заміни політичних еліт, їхнє омолодження та оновлення, то не завжди таке оновлення може йти на користь. У Трускавці депутатський корпус оновився на дві третини порівняно з попереднім, та турбота про громаду не збільшилася ні на йоту, навпаки, лобіювання певних приватних інтересів набуло таких масштабів, що про це варто б написати окремо.

В Дрогобичі міський голова має більшість не просто так. Ну хіба може проголосувати «проти» якийсь розпорядник коштів, головний лікар чи головний медик міста? Колосальний досвід та розуміння можливостей влади Олексію Васильовичу не позичати, чи не тому й має він номінацію на кращого мера України. Та, як не дивно, про те, що пан Радзієвський не вартує такого звання, окрім ведучого так ніхто і не сказав. Половинчастість опозиційності та оглядка на майбутнє і на власні інтереси – це ті явища, про які теж на цьому круглому столі не говорилося.

- Я підтримую здорові рішення, які приймаються на сесії Дрогобицької міської ради, - зазначив депутат ДМР від Партії регіонів Сергій Гориславський. – Якщо ж вони шкодять громаді, то я висловлюю свою думку і не тільки говорю, а й дію відповідним чином. Якщо мене турбує питання приватизації трьох останніх комунальних об’єктів міста («Берізка», «Тустань» та «Хвиля»), то я про це говорю відкрито.

Свою позицію висловив і депутат облради Михайло Задорожний. «Не можна бути наполовину вагітною», - сказав образно депутат і зазначив, що «Свобода» в Дрогобичі є силою опозиційною, подібно і на рівні області, хоча ця політична сила має більшість в обласній раді, та «Свобода» є в опозиції до ЛОДА. Люди голосували за партію і тому депутати від партії повинні мати одностайну позицію, тому «Свобода» завжди чітко декларує її.

Степан Макар, Святослав Сурма, Богдан Юзефів, Іван Янишин, Михайло Кравець, Олександр Магльона, Хоче Турчик, Олег Косик, Богдан Гринчишин – кожен з них висловився, кожен зачепив тему стосунків влади та опозиції, кожен подав рецепти, як розбудити громаду Дрогобича з летаргічного сну, в який вона впадає після виборів. Чи знаємо ми самі, чого ми хочемо? Що таке дрогобицька громада і чому вона робить вибір саме такий, а не інший? Чому в нас не можуть обрати мера на п’ять термінів, як хоча б Романа Шрамов`ята у Стрию? До речі, Стрий та Самбір в очах багатьох очільників дрогобицьких громадських організацій виглядали якщо не ідеалами, то принаймні як маяками для Дрогобича. І в плані демократичності, і в плані економічного розвитку, і стосовно прозорості дій влади, і щодо згуртованості та структурованості громади.

Влада не працює для громади. В місті нема громади. Громадянські рухи розділені. В місті відбуваються дивовижні метаморфози. В Дрогобичі – абсолютна, тотальна недовіра до всіх. Ми в Дрогобичі самі себе поїдаємо. Такі песимістичні висловлювання з різних вуст певною мірою проектувалися і на майбутні парламентські вибори. Адже Дрогобич вкотре боїться, що вкотре вибере не того, кого треба. І, напевно, так і станеться. На жаль.

Втім, 2 лютого в Дрогобичі говорили не тільки про владу міста теперішню, а й минулу. Пан Сікора назвав якогось із минулих мерів «дундуком», а вічних політиків «старими пердунами, котрі розвалили Рух». «Яка нормальна громада обрала б невідомого Гука?», - заявив інший виступаючий. Пан Суда звернув увагу присутніх на той факт, що на останніх виборах кілька правих кандидатів не зуміли об`єднати свої зусилля, щоб протистояти кандидату лівому. Двадцять років сварок та образ, а місто котиться у прірву, плани соціально-економічного розвитку Дрогобича переписуються з року в рік, інколи навіть чиновники дати забувають позмінювати, а депутати за все це голосують. Ніхто не відповідає не тільки за свої слова, а й за свої дії, колективна безвідповідальність, відсутність поіменного голосування, сама система влади – це готова корупція. Слухаючи це все, так і хотілося сказати «говорили-балакали, сіли та й заплакали». Втім, до плачу діло не дійшло Оскільки ліміт часу в дві години був вичерпаним, то ведучий Анатолій Власюк запросив продовжити розмову в неформальній обстановці в «пункті обігріву», тобто в сусідній кімнаті. За склянкою гарячого чаю ті, хто залишився, ще довго дискутували, адже знову зібратися разом зможуть тільки через два тижні, а поговорити хочеться, особливо якщо ти нічого не вирішуєш. Влада – річ липка та манлива, до неї так душа і тягнеться, як рука до «наколотих» апельсинів, особливо якщо й руки, які «нічого не крали». Профукавши шанс 2010, не хочеться профукати й 2015, та і в 2012 можна якось себе показати в контексті парламентських виборів, ану ж хтось помітить.

«Пионер, будь всегда готов: больше дела – меньше слов!». Піонери – не тільки майбутні комсомольці та комуністи, а й першопрохідці в Америці. Чи стануть дрогобицькі піонери першопрохідцями, які прорубають джунглі, котрі заважають розвитку Дрогобича?

Поживемо – побачимо…

Володимир Ключак

P.S. Відеорепортаж з круглого столу дивіться за посиланням http://grabovsky.com.ua/home/114-v-drogobichi-startuvav-novij-proekt-silna-gromada-prozora-vlada

Про голос громади

Терміном «громада» часто полюбляють маніпулювати політики, особливо в містечках типу Трускавця. «Чесна влада – заможна громада!», «відстоювати інтереси громади», «обранці громади», «так хоче громада», «громада зробила свій вибір» - ці штампи вже набили оскому. Адже громади як такої в Трускавці немає, ну де вона, скажіть? Якби була, то хіба б мовчала на ті всі підвищення тарифів, на перегинання через коліно головою підконтрольних йому депутатів от хоча б на звіті заступника мера з питань промоції та розвитку курорту?

Втім, громада як спільнота людей, що має певну ціль, не є тільки явищем минулого. Це не лише «тухольська громада» із «Захара Беркута» Івана Франка, це й сільські громади сьогодення. Особливо в тому випадку, коли знаходиться чесна людина, котра дійсно думає про спільноту всіх жителів села, а не тільки про власну родину та своїх друзів. І часто в селах такі війти виходять з ініціативою, котра випереджає законодавство, час, рівень загальної демократії.

Те, що в селі Гаї Верхні є власна газета, котра виходить з ініціативи сільського голови Володимира Ханаса, може виглядати якимось непорозумінням. Навіщо газета для села? А щоб кожен мешканець знав, чим займається сільська влада – влада, в якої, між іншим, не так багато повноважень і від якої часто залежить дуже мало. Якщо в містах нехтують законом «Про доступ до публічної інформації», то в Гаях Верхніх з ініціативи війта доступ громадян до такої інформації розширили.

Ще 23 березня 2011 року було прийнято рішення Верхньогаївської сільської ради за № 41 про заснування газети. Формат – А-4. Вихід – при потребі, але не менше одного разу на квартал.

Перед нами – три номери газети «Голос громади» (за ІІ, ІІІ та ІV квартали 2011 року). Не будучи ніколи в цьому селі і знаючи тільки приблизно про його місцезнаходження, з цих газет ми довідуємося, які розпорядження були прийняті сільським головою, які рішення прийняла сесія сільради, які рішення виконавчого комітету. Напевно, нема потреби їх всіх тут перераховувати, адже цікавими вони можуть бути насамперед для гаївчан та ще як приклад в плані досвіду для інших сільських рад. Тільки якось мимохіть в підсвідомості випливає запитання – а хто в Трускавці знає, які розпорядження підписував у цьому місяці чи в цьому році міський голова? Чому так важко хоча б їхні назви розмістити на сайті міськради?

В сільській газеті знаходимо і інформацію про важливі події, які відбувалися в селі, і рубрики «Життя громади» та «Правовий всеобуч населення», і про розпорядження голови РДА, які стосуються села. Як нам розповів мешканець с. Гаї Верхні Іван Янишин, голова Асоціації фермерів Дрогобиччини, котрому завдячуємо тим, що газети потрапили в наше розпорядження, сільський війт Володимир Ханас на цьому не зупиняється, планує видати історію рідного села, триває збір матеріалів. Приємно, що на фоні зневіри у владоможцях та в чиновниках від місцевого самоврядування є ще такі люди як війт Верхніх Гаїв. Вони – та свіжа кров, котра повинна замінити кров гнилу, тобто тих, які окрім популізму та демагогії не здатні ні на що.

Володимир Ключак

© 2008-2012 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено. Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак. Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди. Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112 Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.