Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

№64 (90)

4 вересня 2009 р.

Новини Трускавця та регіону

Злодія – за ґрати

Нещодавно Дрогобицький міськрайонний суд засудив до трьох років позбавлення волі 20-річного мешканця Стебника, повідомляє ТРК "Алсет". Хлопець "заробляв" крадіжками мобільних телефонів та гаманців. Найдужче йому полюбився автобусний маршрут "Дрогобич - Трускавець", хоча непогано "йшов "промисел" і в Стебницькій міській лікарні, і на базарах регіону.

Розборки між алкашами

В середу, 2 вересня, неподалік від колишнього ресторану "Червона Рута" (Стебницьке кільце) мала місце розборка між любителями спиртного. Вона була настільки серйозною, що довелося викликати працівників Трускавецького МВ УМВС - лише вони змогли "помирити" п'яничок.

Микола Гук привітав студентів

Дрогобицький міський голова Микола Гук взяв участь в урочистостях з нагоди відкриття нового навчального року в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка. Всівх студентів, а особливо першокурсників, привітав і ректор вузу Валерій Скотний.

До уваги красивих дівчат

21 грудня 2008 року у Трускавці проходив конкурс "Красуня Дрогобиччини-2008". Він мав шалений успіх і ще довго трускавецька публіка обговорювала свято, організоване рекламно-продюсерським центром "Феєрія". Цього року конкурс красунь теж відбуватиметься у грудні і теж в нашому Трускавці. Красуні нашого міста та регіону вже можуть записуватися на участь у кастингу. Додаткова інформація за телефоном 8-067-985-08-02 (п. Олена).

Власна інформація

Ковбасна психологія заїла стебничан?

У понеділок, 24 серпня, Стебник святкував День Незалежності.

На вулиці міста вийшло чи не удвічі менше людей, ніж минулого року. Можливо, це пов'язано з тим, що чимало стебничан поїхало на села до родичів або на дачі, чи поралось на городах, копаючи картоплю.

Але впало у вічі й те, що поменшало державних прапорів, особливо в центрі міста. Якщо врахувати, що напередодні Дня Незалежності ми святкували і День національного прапора, то можна лише дивуватися, куди зникла національна свідомість стебничан.

Не так багато мешканців міста вивісили національні прапори на своїх будинках. А в центрі Стебника лише окремі підприємці, котрі збагатіли за час Незалежності, повісили національні прапори на своїх закладах, хоча напередодні представники влади пропонували їм це зробити. Дивним чином зникли і синьо-жовті прапорці, повішені на стовпах.

Невже і стебничан заїла ковбасна психологія?

У будинку сімейного типу подружжя Мазурів виховує 6 прийомних дітей

Минув рік, як у селі Дорожів на Дрогобиччині було відкрито будинок сімейного типу.

Тоді він став рідною домівкою для шістьох дітей-сиріт, яких взяло на виховання подружжя Лесі та Івана Мазурів, у яких уже було двоє старших дітей.

За словами керівника служби у справах дітей Дрогобицької райдержадміністрації Ольги Солтис, нелегким був цей рік у фінансовому плані, але тут сподіваються на допомогу районної адміністрації та меценатів. Але найголовніше - аби діти були усміхненими, щасливими і здоровими.

Подружжя Мазурів не робить різниці між "своїми" та "чужими" дітьми. І це видно хоча б з того, що всі діти кличуть їх татом і мамою.

Борислав не отримав товар із Бельгії

У зону митного контролю митного поста "Дрогобич" для проходження визначених процедур прибув вантажний автомобіль "Даймер Крайслер" з Бельгії. Він віз одяг на одне з підприємств Борислава.

При проведенні митного огляду вантажного відсіку працівники Львівської митниці виявили невідповідність кількості та найменування вантажу відомостям, які було заявлено у вантажній митній декларації та товаросупровідних документах, поданих до контролю.

За цим фактом складено протокол про порушення митних правил. Товар - 1010 курток, 947 пар штанів, 16 комплектів лекал для швейної промисловості та 36 штук скотчу орієнтовною вартістю 200 тисяч гривень - вилучено.

Юлія Тимошенко запросила Романа Калапача до Києва?

Нещодавно на адресу Стебницької міської ради надійшов лист із Києва від Кабінету Міністрів України за підписом Юлії Тимошенко. В ньому повідомляється, що 5 вересня відбудеться нарада з питання формування бюджетів територіальних громад-2010, розвитку сільської медицини, обслуговуючої кооперації, земельних відносин. На нараду запросили ... Романа Калапача як голову міської ради. Або в Києві не знають, хто насправді керує Стебником, або Роман Степанович поїде до столиці України.

Найбільш популярні імена - Анастасія і Олег

У серпні цього року в Стебнику народилась 21 дитина, з них 9 дівчаток і 12 хлопчиків. 7 пар узяли шлюби. Зареєстровано 12 заяв на шлюб. За цей же час померло 17 осіб. Наймолодшому було 24 роки, найстаршій мешканці Стебника - 98 років. При народженні дітей найчастіше їм давали імена Анастасія, Олег, Христина, рідше - Аліна, Тимофій, Остап.

Сільський голова Рибника погорів на хабарі

27 серпня о 10.30 в УБОЗ ГУ МВСУ у Львівській області iз заявою звернувся Г., 1979 року народження, та заявив про вимагання. Заявник повідомив, що голова Рибницької сiльської ради Дрогобицького району вимагає в нього хабар в розмiрi 23 тисячі доларiв США за надання в користування земельної дiлянки площею 0,222 гектара та оформлення державного акту на право власностi на вказану земельну дiлянку на територiї Рибницької сiльської ради. Під час перевірки заяви у межах спецiальної операцiї працiвниками вiддiлу боротьби з корупцiєю УБОЗ ГУМВС iз застосуванням оперативно технiчних засобiв 27 серпня близько 12.00 у місті Дрогобичi бiля пiцерiї "Нью-Йорк-Стрiт" був затриманий на гарячому при отриманнi частини суми хабара в розмiрi двох тисяч доларiв США сiльський голова Рибницької сiльської ради Дрогобицького району Львiвської областi громадянин Г., 1960 року народження, який проживає у селі Майдан Дрогобицького району (посадова особа мiсцевого самоврядування 4-ї категорiї 5-го рангу). У громадянина Г. вилучено предмет хабара - грошi в сумi дві тисячі доларiв США, державний акт на iм'я Г. на право власностi на земельну дiлянку площею 0,222 гектарів на територiї Рибницької сiльської ради та документи Рибницької сiльської ради. Зiбранi матерiали дослiдчої перевiрки за вищевказаним фактом скеровано в Дрогобицьку міжрайонну прокуратуру Львівської області для прийняття рiшення в порядку ст.97 КПК України.

Анатолій Власюк,
газета "Воля громади"

У Трускавці відкрилася виставка Романа Бончука, який хоче здивувати світ 1,5-кілометровою картиною із зображеннями 5 млн. людей

У Трускавецькому санаторії "Женева" відкрилася виставка відомого художника з Івано-Франківська Романа Бончука. За словами автора виставки, у його творчому доробку близько 1000 полотен. Художник планує написати наймасштабніше полотно у світі під назвою "Хроніка людства" розміром 1,5 кілометра. Загальна кількість зображених на картині людей сягатиме 5 мільйонів.

Дрогобицькі депутати у бюджеті розвитку "забили" 2 млн. грн. на реконструкцію стадіону до "Євро-2012"

Під головуванням міського голови Миколи Гука відбулася позачергова сесія Дрогобицької міської ради. На ній прийнято рішення - під участь стадіону "Галичина" у програмі "Євро-2012" у бюджеті розвитку запланувати 2 млн. грн. на його реконструкцію.

Дрогобицький стадіон "Галичина" розглядається як тренувальна база однієї з футбольних команд, яка братиме участь у чемпіонаті "Євро-2012". Нині ведеться підготовка до реконструкції стадіону, співфінансувати яку планується з обласного і місцевого бюджету

www.zik.com.ua

"По ділах їхніх пізнаєте їх…"

Українське прислів'я говорить "Зустрічають по одягу, проводжають по розуму". Саме воно приходить на згадку, коли бачиш, як хочуть сподобатися своєю зовнішністю, позолоченим непотребом деякі бандити, які не проти загарбати місто Трускавець до своїх рук. Вони готові вдягнути навіть овечі шкіри, щоб приховати своє вовче нутро на період майбутніх місцевих виборів, які вже не за горами. Що лише вони не приміряють - і "нові обличчя", які фактично означають не що інше, як нові маски старих злобних шакалів; і нові слова, якими вони хочуть до трускавчан "правду", яка правдою зовсім і не являється; і підтасування під "нових" лідерів, за якими стоять якщо не масони, то такі ж бандюки, як вони, просто в більших масштабах. Посеред потоку інформації, який брудною лавиною от-от хлине на мешканців нашого курорту, не так легко і втриматися, зорієнтуватися, зберегти рівновагу. Бо один обіцятиме безкоштовне житло для всіх (а люди забувають, що безкоштовний сир буває лише у мишоловці), інший насильно ощасливлюватиме теплом, від якого тепліше не стане, ще інший ввійде в роль доброго господаря, якого начебто у Трускавці ніколи не було і обіцятиме і землю кожному корінному по гектару, і цілодобову гарячу воду та ще й до того майже безкоштовно, і такий самий Едем, як колись мали наші прародичі Адам і Єва.

Балакати можна, язик без кісток, а мріяти не шкідливо, шкідливо не мріяти взагалі. Але захопившись фантазіями людців, які хочуть навіяти всім думку "саме Я - Месія, який врятує Трускавець", можна забути про реалії сьогодення та біблійне "по ділах їхніх пізнаєте їх…". А саме такою міркою варто міряти кожного, хто претендуватиме як на крісло мера, так і на "звичайне" депутатство. Поставивши кожному кандидатові запитання "А що ти вже реально зробив для Трускавця?", ми поставимо їх у положення, в якому опинилися Круть та Верть із казки про колосок. Нагадаю, їм довелося вийти з-за стола, так і не покуштувавши свіжоспеченої паляниці. Не тому, що півник був скупий, а тому що самі вони були і ліниві, і нечесні. Круті та верткі трускавецькі кандидатюги могли б розповісти про себе, які ж то вони успішні (не всі, звичайно), як вони самі поповнюють міську казну та ще й працевлаштовують люд Трускавця (за копійки, але про це вони промовчать), але нічого не вдасться їм сказати про те добро, яке вони зробили для міста реально. Бо того добра нема. Можна прикриватися тим, що от ми, мовляв, ще не були при владі (хоч дехто з них і був, якщо розібратися), то що ми могли зробити? Можна базікати, що "в мене ще все попереду", або "тільки я зможу навести лад". Якщо в Трускавці, який є одним із показових міст в Україні, де рівень життя є значно вищим від інших міст, хочеться наводити лад, то чи не вийде цей "новий лад" безладом", якого нам на курорті ну ніяк не потрібно?

Трускавець - не закрита зона, мешканці міста їздять до Дрогобича, Стебника, Борислава, Стрия, Львова, інших міст. І вони не сліпі, мають можливість на власні очі побачити та порівняти життя трускавачн та їхніх сусідів. Звичайно, сам статус курорту змушує тримати планку на рівні, та й доходів Трускавець має більше, ніж сусіди, чого тут гріха таїти. І ціни в нас на базарі більші, тому трускавчани вже приловчилися, де купувати товар якісний і дешевший. Але скажімо, якість доріг, вуличне освітлення, транспортне сполучення, впорядкованість території, а в загальному - і життя в місті - все це знаходиться на порядок вищому рівні, ніж у сусідів. Найгірше те, що окремі майбутні горе-кандидати в мери, яких народ вже обізвав "мерчиками", зовсім не здають собі справи з того, що бездумно критикуючи все і вся, шкодять самому місту, його іміджу і людина, яка просто хоче відпочити на нашому славному курорті, знайшовши інформацію про "жахливий" стан того чи іншого у Трускавці, може передумати і поїде собі на Східницю, в Моршин, або на якийсь інший курорт. І хто виграє від цього в Трускавці? Та ніхто…

Можна довго і нудно вишукувати недоліки в діяльності теперішньої трускавецької влади - і вони є, адже ніхто з нас не ідеальний. Так, не зовсім добре і не завжди так як треба, спрацьовують зами, начальники відділів, окремі працівники міськвиконкому ставляться досить формально до виконання своїх посадових обов'язків. Дехто думає, що посів своє "хлібне місце" до пенсії, а контролю не боїться, бо має "широкі плечі". Але подивімося на проблему і з іншої сторони, візьмімо собі за зразок біблійне "не шукай скалки в оці ближнього твого, коли в твоєму - ціла колода". Те, що ще до кризи була продана частина трускавецької землі, отримано кошти, які пішли на реконструкцію закладів освіти, охорони здоров`я, комунальне господарство - це добре чи погано? Без сумніву, тепер, в час кризи, про такі кошти можна лише мріяти і добре, що ці речі робилися. Тим більше, що більшість депутатів міської ради дали "добро" на такий розвиток подій. А те, що були якісь "відкати", що хтось наповнив свої кишені та нагрів руки за рахунок міської казни, так це вже справа рук правоохоронних органів дослідити, що саме було не так, чому не так і яке покарання має бути для нечесної сволоти. А то виглядає, що в нас не лише "кухонних політиків" уйма, але і "кухонних прокурорів" та "кухонних суддів".

"Не кидайте перла свиням, вони їх затопчуть в болото…". Читаючи ці слова Ісуса з Його повчань апостолам, так і хочеться сказати до мешканців Трускавця: "Не віддавайте владу в місті свиням, бо вони перетворять наш Трускавець в болото.." І краше бачити поступовий розвиток Трускавця, виправляти ті незначні помилки, які, на жаль, були допущені, аніж повірити невідомо кому, а потім волосся рвати на своїй голові і казати "ну я й дурень, ну я й лох, так "повівся" на "розводи"…". Тож вірмо не обіцянкам та словам, а реальним ділам. Це, до речі, стосується не лише мерських та депутатських виборів (і Президентських, які вже на носі), але і багатьох інших сторін нашого повсякденного життя.

Володимир Ключак

Середній клас

У першу неділю вересня в Україні святкують День підприємця.

У цивілізованих країнах підприємці складають основу так званого середнього класу, на плечах якого тримається економіка. Це шановані люди, які користуються підтримкою держави та повагою у суспільстві.

В Україні середнього класу немає. Підприємці існують самі по собі й швидше усупереч державі виживають як можуть і годують свої сім'ї. Про яку підтримку держави можна говорити, якщо проти підприємця скеровані аж 64 різні фіскальні та контролюючі органи - податкова, санстанція, пожежники, міліція, прокуратура та інші. Спробуй витримати таку навалу, коли кожен дрібний перевіряючий жадає мати гроші з бідного підприємця.

Наші підприємці навчилися виживати у складних умовах. Їхній американський, французький чи італійський колега, якби потрапив у подібні ситуації, вже би давно "загнувся", а українці дають собі раду.

І все ж це не вихід зі становища. Економіка України запрацює по-справжньому, коли буде створений середній клас, коли підприємця визнають рушійною силою в економічних реформах, коли держава не буде нацьковувати на підприємців свої фіскальні та контролюючі органи, а якщо не допоможе, то бодай не буде заважати людям, які знають як саме слід господарювати.

Як каже один мій знайомий підприємець, який почав працювати на себе і сім'ю ще з 1992 року, покинувши державну службу, - прорвемося. Ось тільки не хотілося б, аби рідна держава ставила підприємця у фронтові умови, оточувала його з різних боків усілякими інструкціями, циркулярами і постановами, щоб дійсно доводилося прориватися через увесь цей паперовий непотріб, несучи непоправні втрати як у матеріальному, так і в моральному вимірі. Пора жити за цивілізованими стандартами, коли підприємець складає основу середнього класу, основу суспільства з усіма наслідками, що з цього випливають.

Анатолій Власюк,
газета "Воля громади"

Втрачена можливість

Цьогоріч виповнюється шістсот літ з часу першої писемної згадки про Стебник.

Зазвичай влади інших міст, коли йдеться про ювілейну дату, звертаються до Кабінету Міністрів України, відповідної обласної ради з проханням надання коштів для проведення святкових заходів. Так, скажімо, свого часу зробили Дрогобич з нагоди 900-ліття (щоправда, нещодавно з'ясувалося, що місто Юрія Котермака набагато "молодше") і Борислав з нагоди 600-річчя. Навіть Трускавець, у якого дата була не зовсім ювілейною, скористався цією нагодою.

Наша газета декілька разів писала про те, що Стебнику виповнюється 600 років. Знали про це влада і депутати міської ради. Проте ніхто з можновладців і палець об палець не вдарив, аби вибити кошти на святкування.

Безумовно, під час кризи цих грошей було би мало. Та й не знати, чи відреагував би Кабінет Міністрів на запит стебничан. Але бодай Львівська обласна рада могла виділити дещицю на облаштування древнього Стебника.

За рахунок цих коштів можна було би остаточно розв'язати проблему з вивезенням сміття і, зокрема, очистити сміттєпроводи, відремонтувати деякі дороги, полатати дахи. А хіба "Полімінерал" не потребує фінансових вливань? Та й, зрештою, знайшлось би куди витратити гроші, тим паче, що куций стебницький бюджет не передбачає таких витрат.

Але стебницька влада не скористалася цією нагодою і не надіслала жодного листа у вищестоящі організації. Депутати, які ніяк не можуть зібратися на сесію, не прийняли жодного звернення до Кабінету Міністрів України, Львівської обласної ради з нагоди 600-ліття Стебника. Маємо чимало місцевих політиканів, але відсутній бодай один менеджер, який би буквально з повітря заробив гроші для Стебника.

Мені можуть закинути, що, мовляв, я ділю шкуру невбитого ведмедя. Що ж, ці гроші на святкування ювілею Стебника могли і не надійти. Але боляче, що не було зроблено бодай єдиної спроби, аби хоч трошки поліпшити фінансовий стан нашого міста.

Ювілей міг стати також хорошим стимулом, аби залучити до допомоги місту тих стебничан, хто розкиданий по всьому світу.

... До кінця року залишилося ще чотири місяці. Може, все-таки наші можновладці скористаються цим шансом і виб'ють гроші, якщо не встигли до Дня міста?

Анатолій Власюк,
газета "Воля громади"

Стебничани скромно відсвяткували 600-річчя міста

Минулої неділі, 30 серпня, стебничани урочисто відзначили День міста і День шахтаря.

Священики різних конфесій поблагословили мешканців міста на добрі справи й побажали їм "Многая літа".

Виступаючи на святі біля пам'ятника Тарасові Шевченку, уродженка Стебника, поетеса Ярослава Павличко нагадала, що 20 серпня 1409 року Стебник уперше згадано в грамоті короля Ягайла. Отже, цьогоріч мали би відзначати 600-ліття міста. На жаль, все було буденно і відчувався брак коштів, які міг би надати Кабінет Міністрів України.

Пані Ярослава оприлюднила доволі цікаві факти з історії Стебника. До речі, вона хоче видати книжку "Стебник у документах".

За її словами, тоді це було село, яке вже 1440 року продали якомусь панові з-під Кракова. Вже в ХV столітті Стебник мав свою церкву і священика, а до цього люди ходили молитися до Дрогобича.

Ярослава Павличко вважає, що саме поселення Стебник виросло навколо монастиря. Ось тільки поки що не вдається дослідити, який це був монастир - чоловічий чи жіночий. На ймовірному місці його розташування в старій частині міста, очевидно, знаходився цвинтар, повитий легендами. Люди похилого віку розповідали, що у цьому місці можна було заблудитися, вони ходили колами, а саме місце було зачарованим. Очевидно, подальші дослідження, а, можливо, й археологічні розкопки дозволять з'ясувати, що ж там насправді було.

З новітньої історії Стебника відомо, що в ньому панували москвофільські настрої. Так, є свідчення, що представники бориславської "Просвіти" боялися тут пропагувати національні ідеї, бо їх могли побити. Ситуація змінилася, коли Стебник став містом, до якого поз'їжджались люди, яких окупаційний режим покарав за національну ідею, за прагнення жити на своїй, українській землі. Хто вперше нині приїжджає до Стебника, відзначає цю характерну рису місцевого населення - національне самоусвідомлення.

Відтак наша землячка запропонувала вшанувати хвилиною мовчання усіх стебничан, які відійшли у Вічність і прислужилися рідному місту. А ще вона читала свої поезії, які увійдуть до нової поетичної збірки.

До слова був запрошений міський голова Дрогобича Микола Гук. З'ясувалося, що його батько працював у Стебнику в шахті. Якось він узяв сина з собою і вони разом спустилися у шахту. Враження залишилися на все життя. Стебник запам'ятався Миколі Гуку ще й тим, що на якомусь святі він розповів віршик, і за це йому подарували барабан. А ще Микола Гук вважає, що Стебник - особливе місто, яке завжди голосувало за патріотів. Хоча остання фраза і зависла у повітрі, бо, мабуть, не один подумав про Романа Калапача, який, за великим рахунком, не виправдав довір'я громади, але в принципі з цими словами можна погодитися, бо, на відміну від сусідніх міст, Стебник завжди залишався національно свідомим і в певній мірі впливав на ситуацію у всьому регіоні.

Голова Коородинаційної ради Блоку національно-демократичних сил Стебника Костянтин Іваночко зауважив, що на свято прийшло не так багато людей, як би того хотілося, і нагадав слова Івана Франка, який все життя боровся за "цілого чоловіка". Це є актуальним і зараз, коли треба до кожної людини донести національні ідеї, запалити її задля втілення цих ідей у життя.

Отець Михайло Комарницький відзначив палке прагнення стебничан зробити своє місто кращим. Це не завжди вдається, але певні успіхи вже видно.

Його думку продовжив колишній стебничанин, а нині заступник керівника Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ігор Курус. Він вважає, що Стебник повинен показувати приклад Дрогобичу, Трускавцю і Бориславу. Нині, на жаль, бачимо іншу картину, але промовець зазначив, що вірить у світлу перспективу свого міста.

Щастя і здоров'я стебничанам побажала депутат міської ради, керівник Центру зайнятості Леся Качмар. Вона зауважила, що треба завжди порівнювати з тим, що було зроблено упродовж року і що насправді можна було зробити, але для цього не вистачило сил, волі, фінансів.

Виконувач обов'язків міського голови Геннадій Куцан вручив грамоти найбільш активним стебничанам за їх внесок у громадське й культурне життя міста - зокрема, Зеновії Левицькій, директорові загальноосвітньої середньої школи № 11, Любові Рак, директорові Стебницького Народного дому "Просвіти", та іншим особам.

На жаль, багатьох з нагороджених не було на святі, як, скажімо, Миколи Яковлєва, депутата міської ради і керівника "Полімінералу", так що про це можна лише пожалкувати. До речі, оця друга складова урочистостей - День шахтаря - якось знаходилася в тіні, хоча, безумовно, нинішній славі Стебник завдячує і колишнім представникам цієї мужньої професії. І не їхня вина, що нині не розв'язуються проблеми підприємства. Навіть Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко ніяк не може доїхати до Стебника, хоча за останні десять днів двічі побувала на Львівщині.

Відтак гурт "Орхідея" подарував стебничанам прем'єру - "Пісню про Стебник" на слова і музику Олександра Чернявського. Перед стебничанами виступили місцеві самодіяльні колективи, а також Наталія Валевська, Наталія Карпа та інші відомі виконавці, яких привіз із собою з Києва Ігор Курус.

Свято вдалося на славу, тривало до пізнього вечора, і стебничани забули на мить про всі негаразди.

Анатолій Власюк,
газета "Воля громади"

УГКЦ: із підпілля в катакомби

Церковна ієрархія УГКЦ готується з розмахом відзначити 20-річчя виходу Церкви з підпілля. Протягом цього періоду Українська Церква підпадала під вплив політиків та модерних священнослужителів, тому зазнала значних змін у порівнянні з УГКЦ до підпілля та часів підпілля.

У контексті відзначення дати виходу з підпілля УГКЦ варто згадати велику зраду на псевдособорі 1946 року та зіставити її з тими метаморфозами, які відбуваються у Церкві-страдниці за наших днів. Тоді, на спланованій акції для ліквідації УГКЦ, у якій взяли участь понад 200 священиків, "одноголосно" було прийнято рішення про ануляцію Берестейської унії 1596 року. Тобто, відбулася ліквідація УГКЦ, а її деяких приборканих священнослужителів приєднали до РПЦ. Основна ж частина священства, монашества та вірних були ув'язнені. Ті греко-католицькі священики, що дивом уникнули ув'язнення, у надзвичайно важких умовах, за утиску тодішньої системи, не припиняли своєї душпастирської праці.

Аналізуючи сьогоднішній стан УГКЦ, можна відверто визнати: історія нас нічому не навчила. Очоливши Церкву-страдницю, яка перетерпіла репресії, підпілля та гоніння, теперішній провід УГКЦ своїми діями заганяє її в катакомби, створивши ці штучні лабіринти з заплутаними ходами на догоду політикам та маргіналам у рясах, піддавшись впливу новітніх псевдодуховних та відвертих антихристиянських віянь: окультних наук, застосування гомеопатії тощо.

За розповіддю одного зі священиків Дрогобиччини (ім'я його зі зрозумілих причин не називаємо), від самого початку виходу УГКЦ з підпілля відбувається наближення її до православ'я, сьогодні майже в усіх наших храмах відбулася ця "православізація", навіть тих, де не вживають цього терміну. З кожним наступним виходом "Требника" у ньому вилучається той чи інший елемент католицької обрядовості. На запитання автора цих рядків, адресоване цьому за духом католицькому священикові, як відрізнити католицького душпастиря від "православізованого", отець відповів: "Насамперед, по тому, що правиться у церкві крім Служби Божої".

Справді, "робота" більшості священиків сьогодні звелася до відправи Літургії, найчастіше лише недільної та святкової, а також відправи похорону, хрещення, шлюбів. Останні в народі "охрестили" "платними послугами", оскільки у деяких храмах чітко розписано, що і скільки коштує. Майже з усіх церков зникли "Свята Година" та інші відправи й елементи обрядовості, які теперішні отці називають чомусь "латинкою".

Та найголовніше те, що зараз в УГКЦ запанував дивний дух спротиву до Риму, віри в Живого Христа. Це стає щораз очевиднішим, тому частина священства спротивилася цьому. Одні очікують, що провід УГКЦ схаменеться й сподіваються припинення остаточної "православізації" Церкви. Таких, католицьких за духом священиків, за свідченням того ж таки отця з неназваним іменем, у самому Дрогобицькому районі набереться чоловік зо сто п'ятдесят.

Інша ж частина священиків та єпископів сподівається зареєструвати УПГКЦ (Українську Правовірну Греко-Католицьку Церкву), аби таким чином врятувати батьківську віру та зберегти в Українській Церкві Дух Живого Ісуса. Їх підтримав жіночий контемплятивний монастир у Брюховичах, заснований Андреєм Шептицьким у 1925 році, сильні духом єпископи та священики, десятки молитовних спільнот та громад з усієї Західної України. Наразі священики та єпископи Правовірного Синоду змушені задовольняти духовні потреби віруючих, фактично, в підпіллі. До Підгірців та Брюховичів з'їжджаються вірні УГКЦ зі всього західного регіону, місця у невеликих храмах бракує щораз більше.

Реєстрації УПГКЦ, звісно, шалено спротивився провід "офіційної" УГКЦ, організовуючи тим, хто підтримав Правовірний Синод, усякі провокації. Один із таких дебошів за участю представників органів державної влади, працівників міліції та СБУ був учинений у Брюховицькому контемплятивному монастирі 31 липня. Метою нападу було не лише моральне очорнення та компрометація сестер, тут уже йдеться про відкрите релігійне переслідування та дискримінацію.

У відповідь на ганебні дії з боку влади та силових органів, спровоковані проводом "офіційної" УГКЦ, сестри монастиря св.Пророка Іллі у Брюховичах, єпископи та священики Правовірного Синоду УГКЦ, а також біля тисячі мирян із різних областей України 13 серпня організували безстроковий молитовний протест біля стін Львівської облдержадміністрації. Тривогу з приводу дискримінації через релігійні погляди розділили деякі ЗМІ, зокрема, телеканали НТН (програма "Свідок"), 1+1 ("Телевізійна служба новин") газета "КП в Україні".

А що ж верхівка "офіційної" УГКЦ з приводу цих подій? Мовчить, чи вдає, що нічого не відбувається. А вже як щось скаже, то таке, що, даруйте, "купи не тримається". На кшталт коментаря Йосипа Міляна до відеосюжету ТСН на каналі 1+1...

Василь Кирилич,
http://holos-hospodnij.blogspot.com

До уваги елітних гостей курорту Трускавець

SPA Готель "П'ятий Океан" (колишня назва - готель "Карпати Преміум")

Ви збираєтесь до Трускавця і хочете комфортно відпочити, добре розважитись і суттєво оздоровитись? Запрошуємо в SPA Готель "П'ятий Океан" кардинально нового рівня комфортабельності, вишуканості і креативу, який знаходиться в південній частині Трускавця поблизу санаторію "Карпати".

Створений з надзвичайною фантазією і вишуканим смаком комплекс вражає своєю неповторністю і ексклюзивним дизайном, розкішною обстановкою і домашнім затишком.

"П'ятий Океан" - це: 9 комфортабельних номерів і апартаментів елітного класу де одночасно може розміститись до 30-ти чоловік; SPA-центр з ексклюзивними програмами водного оздоровлення та омолодження, саунами, російською парною, косметологічними кабінетами, фітобаром; Ресторан з вишуканим природничим дизайном, смачною українською (галицькою) і європейськими кухнями; ПАБ з переглядом спортивних програм і пивним меню; Конференц-залом з можливістю одночасного розміщення до 30-ти чоловік. Більярдний зал із 16-ти дюймовим клубним столом фірми "Husstler". Підземна та відкрита автостоянки із системою відеоспостереження.

Все це створене для чудового відпочинку і якісного оздоровлення. В кожному закладі, в кожному номері готелю відчувається надзвичайна атмосфера любові до людей, панує надзвичайно благодатна аура бо ж в будівництво і облаштування комплексу вкладена душа творців, їхнє натхнення та майстерність.

Номери розміщені в SPA-готелі на 2-у і 3-у поверхах. В кожному номері є окремий санвузол, ванна або душова кабіна, цілодобово гаряча і холодна вода, опалення із індивідуальним регулюванням, кондиціонер, сейф, холодильник з міні-баром, плазмові телевізори з кабельним ТV, телефони з міжнародним зв'язком, вихід в Інтернет в усіх кімнатах, набір столового посуду, електронні ваги.

В апартаментах: 2 санвузли, ванни-джакузі, міні-кухня, декілька спалень, робочий кабінет, столові сервізи, мікрохвильова піч, тостерниця.

В кожному номері є можливість додаткового розміщення.

З вікон відкривається вид трускавецького передмістя: приватні житлові будинки, санаторій "Карпати" з парком та на лісисте передгір'я Карпатських гір.

Якщо Ви проводите корпоративну зустріч, ділові переговори чи тематичну конференцію - до Ваших послуг конференц-зал, в якому може одночасно розміститись і комфортно працювати до 30-ти чол.

Загальний вигляд готелю збагачує вишуканий дизайн і облаштування холів, коридорів, рецепцій а вишколений персонал завжди з радістю поможе Вам.

Контактна інформація:

Львівська область, м. Трускавець, вул. Данила Галицького, 2 (район санаторію "Карпати")

тел.: +38(03247) 6-55-50 - бронювання.
тел.: +38(03247) 6-55-53 - spa-центр.
тел.: +38(03247) 6-26-42 - бухгалтерія.
тел.: +38(03247) 6-55-62 - директор.
тел.: +38(03247) 5-34-64 - ресторан.

www.karpatypremium.com

Духовні вправи на вересень 2009 р.

Той, хто має в серці милосердя, завжди має щось, що може дати іншому. Св. Августин

Подружжя є для нас, віруючих, Таїнством, а отже справою святою. Між чоловіком та дружиною є Господь Бог. Св. Леопольд Мандіч

Друзі - як струни цитри, що, як усі між собою добре настроєні, - звучать при дотику прекрасною музикою. Св. Йоан Златоустий

Спосіб, яким ти даєш, більше вартий, ніж те, що даєш. П'єр Корнель

Замість хвалитися тим, що Бог може, чинімо радше те, що від нас вимагається. Св. Іларій з Пуатьє

Амбітний та зажерливий ніколи не зазнає спокою; а стримані та покірні серцем повністю в ньому занурені. Тома Кемпійський

Сльозами радості наповнилися мої очі, коли з приводу мого покликання я був удостоєний в'язниці та непевного майбутнього. Бл. Роберт Майєр

Якщо Господь Ісус умив ноги Юді, то якого приниження ти міг би уникати? Св. Максиміліан Марія Кольбе

Християнин щасливий не лише тому, що він живе Божими справами і для Бога; а тому, що житиме і чинитиме так, аби його браття жили з Богом назавжди. Мадлен Дельбрель

Коли син покидає своїх батьків, аби бути слухняним покликанню, Ісус Христос займає його місце в сім`ї. Св. Йоан Боско

Говорити треба мало і приємно, мало і добре, мало і просто, мало і щиро, мало і з любов`ю. Св. Франциск з Салези

Ми повинні безмірно шанувати найменших, найпокірніших. Змішаймося з ними, станьмо одними з них. Бл. Карл де Фуко

Оголошення

У відповідності з чинним законодавством, нереалізовані дозволи на розробку технічної документації, необхідної для встановлення індивідуальної системи теплопостачання, вважати такими, що втратили чинність.

Міжвідомча комісія з розгляду питань,
пов'язаних з відключенням споживачів від мереж
централізованого опалення та гарячого водопостачання м. Стебник

Футбол проти СНІДу

Діти грали емоційно і не приховували своїх почуттів

У суботу, 29 серпня, в нашому місті відбувся дитячий турнір "Спорт проти наркоманії та ВІЛ-СНІДу", за здоровий спосіб життя серед дітей. Цей турнір був приурочений Дню шахтаря та Дню Стебника.

На змагання прибули команди із Трускавця, Самбірського і Дрогобицького районів. Турнір пройшов у дуже цікавій і безкомпромісній боротьбі. Команди були непогано підготовлені як технічно, так і тактично. Діти показували на футбольному полі все, чого їх навчили тренери. Це була чиста відкрита гра зі своїми емоціями та переживаннями. Адже діти ще не навчилися придурюватися і приховувати свої почуття. Це великий для них плюс.

Команди зіграли кожна з кожною, і від того, хто скільки набрав очок, був виявлений переможець, а також команди, які зайняли призові місця. Перемогла команда Дрогобицького району, яку привіз на турнір голова Федерації футболу Дрогобиччини Василь Кобильник. Друге місце зайняла команда ФК "Юність" (с.Вільшаник Самбірського району), тренер Іван Ковалик. Третє місце у ФК "Стебник" (тренер Олег Оринич), а четверте - у команди із Трускавця (тренер Іван Павлик).

Кращим гравцем турніру був визнаний Степан Ніколаєв із команди Дрогобицького району, кращим нападником - Олег Артимович (Самбірський район), кращим захисником - Назар Васильків (Трускавець), кращим воротарем - Роман Галясовський (Стебник).

Всю підготовку і проведення турніру взяв на себе оргкомітет СК "Стебник". Фінансову допомогу надала Асоціація підприємств і підприємців Стебника (голова - Богдан Уневич).

На урочистому відкритті виступили президент СК "Стебник" Іван Куць, голова Асоціації підприємств і підприємців Стебника Богдан Уневич, голова Федерації футболу Дрогобиччини Василь Кобильник. Вони задали хороший тон турніру. Всі команди і номінанти були нагороджені кубками, призами, дипломами і грамотами.

Оргкомітет СК "Стебник"

"Патріот": свято вдалося!

23 серпня 2009 року в Стебнику відбувся турнір з кікбоксингу, присвячений Дню міста.Організаторами турніру виступили місцеві спортивні клуби "Стебник", "Фаворит", "Патріот" і Стебницька міська рада. В гості до нас завітали кікбоксери спортивних клубів "Тайфун" (Львів), "Золотий Лев" (Львів), "Еней" (Дрогобич), "Тайфун" (Дрогобич).

Першими на центральному майдані зійшлися наймолодші учасники дійства Богуш Олег та Онисько Ераст. В двораундому протистояні переміг Ераст. Олег Богуш отримав грамоту як самий молодший учасник турніру, йому тільки 8 років. Роман Язів у півфіналі здолав львівянина, а в фіналі поступився Зенонові Веселому. Вкотре порадував Микола Катарина, який збагатив свою колекцію двома медалями. Цього дня в складі "Патріоту" перемагали також Матківський Олег та Пилип Андрій. Жереб звів у двобої Арустамяна Володимира та Салабуна Лева. Так як вони товариші, то й бій видався товариським.

Мешканці нашого міста та гості отримали задоволення від виступу хлопців та дівчат циркової студії Івана Куця, показового виступу братів Хацкевичів та гарного співу юних стебничанок. Після закінчення турніру я чув позитивні відгуки від стебничан на адресу організаторів, а це означає тільки одне - ми на правильному шляху.

Олег Григоренко,
голова СК "Патріот"

Фотосесія по відкритті басейну "Спортовець" 1 вересня

 
 

© 2008-2009 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено. Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак. Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди. Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112 Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.