Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

№135 (379)

29 грудня 2011 р.

Новини Трускавця та регіону

Дрогобич буде освітлений

Дрогобич в 2012 році буде реалізовувати програму міського освітлення. Про це на прес-конференції 27 грудня повідомив міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський. «Я хочу, щоб весь Дрогобич, від центральної частини до самих глухих вуличок, був яскраво освітлений», - зазначив мер. Ліхтарі, в кожному з яких буде 1500 штук світлодіодних елементів, недешеві, та й виробляють їх не в Україні. Та Олексій Радзієвський, за його словами, згадав про «Схему», згадав про «Граніт» і дав доручення знайти інженерів, фахівців, які б запропонували прийнятний варіант реалізації цієї цільової програми.

Нагадаємо, що в Трускавці проект зовнішнього вуличного освітлення був повністю зреалізований за другої каденції міського голови Лева Грицака (2006 – 2010). Щоправда, частина вулиць потребує покращення освітлення, мова йде про глухі вулички типу Котляревського, Олекси Пристая, Бойківську та деякі інші.

В 2012 році теж запрацює програма «Фасади Дрогобича», повідомив Олексій Радзієвський, а також буде продовжено реалізацію програми «Чиста питна вода».

Перевезення в Дрогобичі

З січня 2012 року в Дрогобичі буде змінено схему пасажирських перевезень. Про це на прес-конференції 27 грудня повідомив міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський. «Основний рух буде організований за принципом: магазин «Фуршет» - через мережу вулиць – до залізничного вокзалу. Сьогодні Дрогобичем їздить 120 одиниць пасажирського транспорту, а має бути не більше 60», - повідомив мер, додавши, що його, як і всіх дрогобичан, не задовольняють скупчення автотранспорту поблизу колишнього кінотеатру «Прометей».

До речі, під час прес-конференції обласного депутата Михайла Задорожного представниця газети «Гомін Галичини» теж порушила питання завантаженості транспортом центру міста, зокрема вулиці Мазепи. Михайло Задорожний вважає, що до того часу, поки в центрі міста буде ринок, проблему вирішити неможливо.

Своє незадоволення станом пасажирських перевезень на прес-конференції 28 грудня висловив і голова Дрогобицької РДА Михайло Сендак. «Нас просто відсунули від тендерів, все вирішується в області», - зазначив голова РДА і додав, що найчастіше саме з районної влади питають, чому така ситуація з перевезеннями і мешканці району, і вищестояще керівництво. Михайло Сендак теж висловив незадоволення з планів дрогобицької міської влади не пускати через місто автобуси із сіл, адже це суперечить інтересам мешканців району.

Стадіон в Дрогобичі буде!

«Стадіон в Дрогобичі мав би коштувати 40 млн. грн., а виділено 20». Про це на прес-конференції 27 грудня повідомив міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський. Незважаючи на те, що в Трускавці не проживатиме жодна команда від Єврочемпіонату, стадіон буде добудовано. Олексій Радзієвський вважає, що основна причина затримок – невдалий вибір генпідрядної організації. Міський голова бачить в майбутньому потужну дрогобицьку команду, як це мало місце в 1989, 2000 роках,а також вірить, що після Євро футболісти, котрі відпочиватимуть у Трускавці, тренуватимуться саме на дрогобицькому стадіоні.

Олексій Радзієвський повідомив теж, що в Дрогобичі буде введено в експлуатацію великий плавальний басейн.

Власна інформація

Звітує Михайло Сендак

Кінець року – пора звітів. Перед своїми громадами прозвітували вже більшість мерів міст нашого регіону, частина з них вже встигла зустрітися з пресою. Хоча посада голови райдержадміністрації не є виборною, та Михайло Дмитрович Сендак пресу шанує і завжди через ЗМІ звітує перед людом, над яким його поставили головою. І не тільки через пресу – двічі на місяць пан Сендак проводить прийоми громадян у себе в кабінеті, проводить теж виїзні прийоми. 28 грудня, коли проходила прес-конференція, в РДА теж було людно – кожен бачить у Михайлові Дмитровичу часто єдину надію, що його проблема зрушить з місця. «На жаль, це не так, - каже голова РДА, - є багато таких питань, на які я не маю жодних важелів впливу». За приклад Михайло Сендак називає ситуацію із перевізниками, котра для району є болючою, проблеми із добудовою шкіл, а також проблеми всього регіону, котрі і вирішувати всім нам спільно – Дрогобицькому району, місту Дрогобичу містам Трускавцю та Бориславу. Журналістам голова показує свої напрацювання щодо стратегії розвитку регіону і робить закид у сторону попереднього губернатора області Михайла Цимбалюка, котрий не виявляв особливої зацікавленості в тому, щоб весь регіон розвивати комплексно. «Не дуже добре, коли протягом року в нашій області тричі змінювалися губернатори, але є надія, що Михайло Костюк зможе переламати ситуацію», - зазначає голова РДА. Пропозиція Михайла Сендака, яку не врахував Михайло Цимбалюк – створити на Дрогобиччині Раду регіонів на рівні перших заступників, яка б напрацьовувала стратегію розвитку регіону.

«Нам вдалося виконати бюджет – і це головне», - розповідає очільник району і розповідає про структуру бюджету. Левова його частка (35 – 38%) йде на освіту, на другому та третьому місцях – медицина та культура. В районі не вистачає шкільних автобусів, а четверта частина території – гірська зона. Дитяче харчування у 5 гривень на день – поганий показник, його потрібно довести до восьми, вважає Михайло Дмитрович. З цього приводу є вже певні домовленості із депутатами райради, кошти будуть закладені в бюджет-2012.

Не можна було не порушити і питання будівництва сміттєпереробного заводу. Михайло Сендак повідомив, що вже були домовленості з містами Самбором, Старим Самбором, Трускавцем Самбірським та Старосамбірським районами стосовно будівництва заводу на ділянці між селами Брониця та Воля Якубова, було погодження із сільськими громадами та депутатами, але місто Дрогобич вирішило йти власним шляхом. «Де вони збудують завод, біля Ратуші?», - риторично запитував очільник району. Михайло Сендак піддав різкій критиці плани спорудити такий завод на землях біля кар’єру цегельного заводу адже: 1) це землі району, а не міста, 2) на наступні 17 років ці землі підписані в оренду цегельному заводу, 3) там прорвалися підземні води і спорудження такого заводу може призвести до екологічної катастрофи, 4) близькість курортного Трускавця, 5) сміття повинно перероблятися а не спалюватися, отже, потрібно забути про методики, які давно не практикуються в Європі. «Кого ми дуримо?» – запитує Михайло Дмитрович.

Михайло Сендак розповів про ряд проектів, які втілюються в Дрогобицькому районі – вітрова енергетика на землях Опаківської сільради на 75 мільйонів Євро, будівництво міні-ГЕС на річці Стрий неподалік села Довге Гірське (в радянські часи тут планували збудувати підводну атомну електростанцію, в нашому розпорядженні є ряд свідчень про те будівництво 80-х років між Довгим, Ровінню та селом Сопіт, що на Сколівщині), розведення баварських овець в Почаєвичах та Михайлевичах, заплановано будівництво потужного свинокомплексу за Лішнею (попри дорозі на Самбір), втілюються в життя проекти щодо розвитку садівництва та ягідництва. В районі шукають інвесторів на проект вирощування енергетичної верби.

А далі – розповідь про три школи-довгобуди в селах Сторона, Ролів та Летня, про кроки, здійснені в напрямку зрушення цієї проблеми з місця. Є в керманича Дрогобиччини ряд планів щодо створення нових робочих місць (безробіття стало досить сильним в районі після ситуації із промисловими підприємствами Дрогобича), але для створення одного робочого місця потрібно 100 – 105 тисяч гривень. В жахливому стані дороги Самбір – Дрогобич, Стебник – Довголука, Дрогобич – Комарно та деякі інші, але вони – у віданні не району, а області, тож навіть при найбільшому бажанні районної влади кошти на їх ремонт витрачати не можна.

Михайло Сендак відповів на актуальні запитання, котрі йому поставили присутні журналісти (з газет «Галицька зоря», «Вільне слово», «Франкова криниця Підгір’я», з дрогобицького радіо, а також з «Трускавецького вісника» та Трускавецького Інтернет-телебачення). А завершилася прес-конференція вже традиційно за щедрим та багатим святковим Новорічним столом, за яким також можна було дізнатися багато цікавих речей. Висловлюємо щиру подяку голові Дрогобицької РДА Михайлу Сендаку та керівнику відділу внутрішньої політики РДА Лесі Луців за співпрацю із «Трускавецьким вісником» в 2011 році та сподіваємося на продовження такої співпраці в майбутньому.

А далі – прес-реліз від РДА про підсумки 2011 та плани на 2012.

«Динаміка соціально-економічного розвитку в 2011 році в галузях.

Промисловість. Промислове виробництво здійснюють 6 підприємств, на яких зайнято 412 осіб. Структура промислового виробництва виробництво харчових продуктів - 84,8 %, виробництво будівельних матеріалів (цегли)-15,0 %, оброблення деревини та виробництво виробів з деревини - 0,2 %. Найбільші промислові підприємства: ПАТ "Дрогобицький молокозавод"-160 працюючих, ТзОВ "Солонсько " - 97 працюючих, ПП Галм’ясо - 67 працюючих. Обсяг промислового виробництва: за 11 місяців 2011 року вироблено промислової продукції на суму 37,7 млн. грн., або 78,7% до відповідного періоду минулого року (спад 21,3 %, в тому числі: виробництво будівельних матеріалів - 10,3 %; виробництво харчових продуктів - 22,9 %.

Основною причиною спаду промислового виробництва є: призупинення діяльності ТзОВ "Карпати 22" через внутрішній конфлікт між 4 засновниками , який вирішується у судовому порядку; зменшення закупівель молока та скорочення ринків збуту на ПАТ "Дрогобицький молокозавод" - 34,0 %. Впродовж 2011 року на цьому підприємстві замінено 3 керівників.

Сільське господарство. В галузі сільського господарства функціонує 26 агроформувань. Господарствами району вироблено: молока - 1678,4 тонни, або 97,1 % до відповідного періоду минулого року; м'яса - 167,7 тонн, або 95,6 % до відповідного періоду минулого року; яєць - 30,8 млн. шт. , або 53,3 % до відповідного періоду минулого року; зерна - 10731 тонну , або 132,5 % до минулого року

Основні причини зменшення продукції тваринництва: молока - через зниження продуктивності корів внаслідок недостатнього забезпечення концентрованими кормами у зимово-стійловому періоді 2010-2011 років, а також внаслідок затоплення пасовищ у травні-червні 2011 року; м'яса - за рахунок зменшення виробництва м'яса птиці; яєць - за рахунок значного подорожчання зерна урожаю 2010 року, як основного компонента кормів та занижених реалізаційних цін на місцевому рівні. На даний час призупинено спад поголів'я птиці, очікується його збільшення до кінця року на 26,0 тис. голів.

Підприємництво. У 2011 році в районі функціонує 2671 суб'єкт малого підприємництва (фізичних та юридичних осіб), в тому числі : 217 малих підприємств та 2454 підприємців - фізичних осіб. Частка малих підприємств у загальному випуску продукції - 15,1 %, (або 73,0 млн. грн.).

Стан дорожнього господарства. В районі 520 км. комунальних доріг, в тому числі в смт. Підбуж - 23,6 км, в смт. Меденичі - 12 км. У 2011 році освоєно коштів на ремонт комунальних доріг: з держбюджету - 2474 тис. грн. ( 100 % до виділених ); з обласного бюджету 775 тис. грн. ( 100 % до виділених). 382,9 км доріг загального користування обслуговується філією " Дрогобицький райавтодор ", з яких понад 200 км потребують невідкладного ремонту. Найгірший стан доріг Дрогобич-Комарно - потреба в коштах 2,5 млн. грн, Дрогобич-Довголука- 1,1 млн. грн., Дрогобич-Самбір- 1,2 млн. грн. У аварійному стані перебувають 4 мости в селах Жданівка, Ясениця-Сільна, Ст. Кропивник, траса Нагуєвичі-Ясениця-Сільна - загальна вартість робіт - 16,4 млн. грн.

Зайнятість населення. В галузях економіки зайнято - 22 тис. осіб. Кількість зареєстрованих безробітних на 1.12.2011 р.- 514 осіб, що на 305 осіб менше до початку року. Із загальної кількості безробітних вивільнено 63 особи - жителів району, в основному, за рахунок вивільнення працівників на підприємствах міст Дрогобича, Стебника, Трускавця. Середньомісячна заробітна плата в економіці району за 9 місяців 2011 року склала 1635,53 грн. і зросла до відповідного періоду минулого року на 9%, до середньо-обласного рівня -2358,03 грн. становить 70 %.

Заборгованість з виплати заробітної плати станом на 01.12.2011 року склала 654,7 тис. грн. допущена 2 підприємствами: ТзОВ "Карпати 22"- 285,6 тис. грн., санаторієм "Карпатські зорі "-369,1тис.грн. У порівнянні з початком року заборгованість зросла у 7,4 рази. Вжиті заходи щодо заборгованості із заробітної плати: проведено 14 засідань районної тимчасової комісії; Дрогобицькою міжрайонною прокуратурою порушено кримінальну справу до керівника ТзОВ "Карпати 22", матеріали подано в Господарський суд; по ТзОВ "Карпатські зорі" прийнято ухвалу Господарського суду про заборону вчиняти дії на припинення юридичної особи, міжрайонною прокуратурою подано 65 позовних заяв і винесено 23 рішення міськрайонним судом про виплату заборгованої заробітної плати на користь людей.

Функціонування дошкільних закладів. Кількість дошкільних навчальних закладів - 12, з них у навчальне - виховних комплексах «загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад» - 7 Кількість дітей, охоплених дошкільною освітою, - 514, або 13 %. У 2005 році було охоплено дошкільною освітою 2,9 % дітей, у 2009 р. - 8 %. 2010 рік - 10 % дітей. Кількість і відсоток охоплення дітей 5-річного віку дошкільною освітою - 730 дітей (100%). До 2012р. буде створено додатково ще 5 навчально-виховних комплексів (Опака, Н.Кропивник, Лішня, Опарі, Літиня), відкрито дошкільну групу загального розвитку у ДНЗ смт. Меденичі. Додатково буде охоплено 105 дошкільнят. Матеріальна база усіх дошкільних навчальних закладів задовільна.

Перспективи. З метою виконання економічних реформ на регіональному рівні райдержадміністрація пропонує: розробити Стратегію розвитку Дрогобицького регіону до 2020 року; за сприяння Львівської облдержадміністрації створити Раду керівників регіону для реалізації основних стратегічних цілей цілого регіону, яка в свою чергу утворить адміністрації кластерів і буде наглядати та координувати їх роботу. З метою виконання завдань економічних реформ в нашому регіоні найбільш оптимальним шляхом сталого розвитку громад є об'єднання зусиль за напрямками розвитку. В основі таких об'єднань лежить кластерна модель розвитку Дрогобиччини. Найбільш необхідними є кластера: Медичний кластер «Госпітальний округ «Дрогобиччина» з осередком в Дрогобичі; Транспортний кластер «"Інтегральна система пасажирських перевезень Дрогобиччини" з осередком в районі; Туристичний кластер з осередком в Трускавці; Кластер з адміністрування твердими побутовими відходами з осередком в районі; Кластер нафтохімії та нафтовидобутку з осередком в Бориславі; Кластер машинобудування з осередком в Дрогобичі; Кластер альтернативної енергетики з осередком в районі».

Володимир Ключак

Корупція в дрогобицькій освіті?

У Дрогобичі звільнено головного бухгалтера відділу освіти. Вірніше, вона сама написала заяву на звільнення через те, що виконавці ряду ремонтних робіт в дрогобицьких школах по сьогодні не отримали гроші. Як повідомив на прес-конференції 27 грудня міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський, кошти ще у вересні поступили на рахунки управління освіти ДМР, але виконавці робі зможуть через халатність головного бухгалтера отримати їх не швидше лютого 2012 року. Мер припускає, що справою може зацікавитися прокуратура. Що цікаво, прізвище головного освітянина Дрогобича Петра Сушка в цьому контексті чомусь не прозвучало.

Та ситуація з освітою в місті ще квіточки порівняно із «ягідками» в районі. Тут у відставку змушений піти через ряд порушень та скандалів начальник відділу освіти Осип Марущак. Вже є погодження на його звільнення з обласним управлінням освіти. Про це під час прес-конференції 28 грудня повідомив голова Дрогобицької РДА Михайло Сендак. Буде звільнений шляхом скорочення посади і кум Осипа Остаповича Степан Прима, зараз він перебуває на лікарняному. А головного бухгалтера райво не просто звільнили, проти неї порушили кримінальну справу. Кажуть, що вона обіцяє, що сяде не сама, а потягне за собою і інших, але підтвердження цих слів у нас немає.

Є кричущі випадки зловживань, про які розповів Михайло Сендак. Так, до дня 8 березня видавали премію чоловікам і то в сумі по 8 тисяч гривень. Ті розписувалися у відомостях, а коштів не отримували. Наразі є виконувачка обов’язків начальника районного відділу освіти і вона на цій посаді, швидше за все, надовго, адже конкурс на посаду начальника Дрогобицького райво не можуть оголосити через ряд причин.

Михайло Сендак запевняє, що зі звільненням пана Марущака реорганізація в районній освіті не припиниться, корупційні схеми і далі будуть ламатися. Багато претензій є і до методистів. «Я не міг змиритися з корупцією, яка була в освіті Дрогобицького району, проти мене підключали СБУ, прокуратуру, міністерство, але вже є перші результати. Осип Марущак – чудова людина, але він не керівник, якщо його так підставили…», - завершив свою думку Михайло Сендак.

Володимир Ключак

У Трускавці може не стати лікарні

В зв’язку з активним впровадженням в 2012 році в дію реформи щодо єдиного медичного простору Трускавець може опинитися без власної лікарні. Тема створення єдиного медичного простору була порушена 27 грудня в Дрогобичі під час прес-конференцій депутата Львівської обласної ради Михайла Задорожного та міського голови Олексія Радзієвського. Як зазначив Михайло Задорожний, в 2012 році в Україні розпочнеться активне впровадження в життя адміністративної реформи. Депутат повідомив, що вже йдуть процеси об’єднання податкових адміністрацій, казначейств, відділів внутрішніх справ, інших державних установ. На території Львівської області буде 14 районів, для прикладу, назвав депутат, будуть об’єднані Миколаївський та Жидачівський райони. Тоді, під час реформування, буде створено єдиний медичний простір із центром в Дрогобичі. На думку Михайла Задорожного, у Трускавці мало б діяти обов’язково урологічне відділення Дрогобицької лікарні, а також, можливо, кардіологія.

Олексій Радзієвський теж розповідав про те, що реформування медицини необхідне. «Дрогобицький район, наприклад, жирує», сказав Олексій Васильович, розповівши, що вартість харчування одного хворого в місті Дрогобичі становить 4 гривні 50 копійок на день, тоді як в Дрогобицькому районі – 8 грн. «Я тішуся за сусідів, та ніколи не погоджуся з несправедливістю», - продовжив очільник міста. «Дружба дружбой, а денежки врозь», - пригадав мер давнє прислів’я і додав, що він наполягатиме на створенні єдиного медичного простору з центром в Дрогобичі. «Це реформаторський підхід, який відповідає вимогам Президента України, Уряду України і самій ситуації», - зазначив Олексій Васильович. На думку міського голови, «все треба розрулити одним махом, створивши єдиний медичний простір».

На запитання заступника редактора газети «Вільне слово» Марії Кульчицької, що ж буде зі всім медичним персоналом лікарень, мер Дрогобича відповів, що для лікарів робота знайдеться. «Кількість медичного персоналу, який виконує свої функції, не буде скорочена, хоча можливе переведення з одних відділів в інші», - зазначив мер і доповнив, що будуть скорочені в першу чергу адміністрація, «грандіозний обслуговуючий персонал», бухгалтери, головні бухгалтери, а основне – адміністративно-управлінський персонал, який «потерпить грандіозну встряску».

Питання реформування медичного простору порушив під час прес-конференції 28 грудня і голова Дрогобицької РДА Михайло Сендак. «Це слова, а обліку нема. Ніхто не може представити документ, скільки хворих з тієї чи іншої території було проліковано в місті Дрогобичі. Якщо на 10 тисяч населення повинно бути не більше 70 ліжкомісць, то в районі цей показник становить всього лише 41 ліжкомісце. Натомість в місті Дрогобичі 97, у Бориславі 96, а в Трускавці 98. Отже, медицину спочатку треба в районі привести до відповідного рівня». Михайло Сендак не проти реформування медицини, навпаки: «Пропоную щоб ми були пілотним проектом об’єднаної медицини». Михайло Сендак вважає, що в єдиному дрогобицькому госпітальному окрузі можуть і повинні бути задіяні всі шість районних лікарень. Долю трускавецької лікарні Михайло Сендак, як і Михайло Задорожний та Олексій Радзієвський бачить в функціонуванні філії урологічного профілю.

Очевидно, що місце в новому управлінському апараті дрогобицької лікарні, до складу якої буде включена трускавецька міська лікарня, знайдеться і для теперішнього головного лікарня Андрія Кульчинського, хоча б за те, що жодного відстоювання ним інтересів Трускавця в плані реформування медичного простору не помічено. Таким чином, в 2012 році Трускавецька міська лікарня може перестати функціонувати як окрема установа і має шанс перетворитися на філію дрогобицької лікарні, вірніше, її єдине урологічне відділення. А депутат міської ради Андрій Кульчинський може ввійти в історію Трускавця як останній головний лікар Трускавецької міської лікарні. А можливо, так все і планувалося з самого початку?

Звичайно, попередній головний лікар Трускавецької міської лікарні Йосип Свіжинський, на нашу думку, зміг би відстояти інтереси Трускавця в цьому плані, але, як кажуть, поїзд пішов. Спеціалісти трускавецької лікарні мають відносно кращу від дрогобицьких лікарів репутацію – це знає кожен, хто мав можливість порівнювати, причому за різними параметрами. Та думку хворих при адмінреформах в медицині переважно не враховують. Коли ж і керівництво лікарні Трускавця не зможе її відстояти, то прийдеться, як і в багатьох інших випадках, тільки виправдовуватися, що «ми не мали впливу на цей процес». А найгірше, коли хтось визнає власну безпорадність постфактум.

Володимир Ключак

Історія села, котре стало містом

Назва виставки в музеї історії міста Трускавця декому може різати вухо. «Історія села Трускавець». Але це дійсно історія села, яке існувало ніби паралельно з курортом. Щоб у цьому пересвідчитися, достатньо уважно перечитати спогади отця Олекси Пристая, хто ще цього не зробив – настійливо рекомендуємо. Як зазначила під час відкриття виставки головний науковий співробітник музею Галина Коваль, в музеї якось недостатньо уваги приділяли власне українському елементу в історичній минувшині Трускавця. Австрійці, поляки, їхній вплив на Трускавець – все це було висвітлено достатньо добре і от нарешті дійшли руки і до свого, українського. Символічно, що це робиться в дні відзначення 110-річчя трускавецької «Просвіти». І символічно, що виставка «Історія села Трускавець» відкривається в День народження музею, 29-й.

Отже, середа, 28 грудня, 16.00. В залі – міський голова Руслан Козир, його заступник Валентина Бодак, депутат Галина Шиманська, начальник відділу культури ТМР Тетяна Татомир, спеціаліст відділу культури Олег Дьорка, знаний краєзнавець Микола Іваник, директор Єпархіального музею Тарас Шафран, невтомний дослідник історії Трускавця Іван Скибак, митець Петро Закусило, представники преси, громадськості, небайдужі трускавчани. До формування виставки, котра ще буде оновлюватися до травня місяця, долучилися Ігор Сенів, Олесь Скольський із Пристаїв, а також працівники музею Ольга Федуняк, Наталія Леонова, Катерина Олексіївна та інші. Серед названих у вступному слові директора музею Любові Константинової – Віра Бабука, Орислава Біла, Василина Венгер. Третім музейним скарбом називає тих, хто прийшов сюди, пані Галина Коваль. Після короткого слова в холі музею вона веде всіх до оновленої виставки, впроваджує в дивний світ нашої минувшини. Зі старих світлин та документів немов перед очима виринають образи отців Олекси Пристая та Івана Валюха, молодих Василя Біласа та Дмитра Данилишина, війтів, радних; легким маревом пропливає життя Трускавця у воєнні та міжвоєнні роки, чорним смутком лягає на історію совітська окупація. Перші совіти були ліпші, бо скоро вступилися, другі гірші, бо прийшли надовго… Навіть в найгірші часи наші люди вміли жартувати, хоча часто це були саме такі, гіркі жарти…

Млинок до кави, фляга, ложки та видельці, приклад стрільби, жіноча сорочка, макітра з макогоном, кадовб, кросна, старий дзиґарок і старі папери – все це складається в єдину мозаїку неповторності, яка для наших предків була буденністю. Вони не думали, коли торкалися цих речей, про майбутнє, а їхні нащадки, дивлячись на ці ж речі, знову думають не про майбутнє, а про минуле. Дивна нить, котра пов`язує нас із тими людьми, від яких – одні лиш кісточки, дивна нить, ім`я якій – пам'ять.

В музеї всі рівні, як перед смертю чи перед Господом – і міський голова, і звичайна прибиральниця, і журналіст провладний, і опозиційний. Дивитися в минуле і бачити майбутнє – не кожному це під силу. На жаль, не видно в цьому майбутньому радості в очах предків із цього галицького села Трускавець, такого звичайно-незвичайного і такого патріотично-космополітичного. Та навіть якщо нема радості – добре, що є майбутнє.

Від незрозумілого перейдемо до більш приземленого. Виставка «Історія села Трускавець» - не для влади чи для музейних працівників. Ця виставка – не для якихось обраних, вона має бути для всіх. Навіть якщо понад 90% теперішніх жителів Трускавця становлять ті, чиї діди-прадіди не спочивають в трускавецькій землі, все одно для всіх нас повинно бути ясно, що історія села Трускавця – це і наша історія. І шанувати пам'ять землі, яка нас годує – наш обов’язок. Інакше доля з нами не панькатиметься.

Володимир Ключак

Бог, Україна і «Просвіта»!

Таку піднесену крапку поставив отець-декан Петро Івасівка в урочистій академії з нагоди 110-ї річниці заснування читальні Товариства «Просвіти» в Трускавці. Урочистість пройшла в Народному домі в неділю, 25 грудня, і була напрочуд пізнавальною і корисною. Та «Просвіта» завжди була поруч з церквою, це була фактично ідея церкви, тому спершу була панахида на могилі ініціаторів і подвижників «Просвіти» у Трускавці отців Тадея Скородинського та Івана Валюха.

На молебень і в Народному домі зібралася численна громада. Пізнавальною зустріч зробили, в першу чергу, голова і заступник історико-краєзнавчого клубу «Сива давнина» Микола Іваник та Ігор Ліщинський, котрі розповіли трускавчанам багато цікавого про трускавчан столітньої давнини, про історію заснування «Просвіти» в тоді селі Трускавець. «Просвіту» засновано у Львові в грудні 1868 року. А 29 грудня 1901 року затверджено статут трускавецького товариства «Просвіта». Головою ініціативної групи створення «Просвіти» у Трускавці, до якої входили поважні трускавчани – Біласи, Габшії, Петрушаки – був отець Тадей Скородинський. До речі, «Просвіта» виникла в селі Трускавець на два роки раніше, ніж у повітовому Дрогобичі. Розпочали роботу з закупівлі книг: про корисних і хижих тварин, «Пісні до Святого Миколая», «30 років тверезості» тощо. В 1910 році при «Просвіті» організовано драмгурток. При «Просвіті» також діяли Каса взаємодопомоги, Союз українок, товариство газд і господарів «Зоря», молодіжне товариство «Сокіл», хор, «Пласт», бібліотека, кооператива тощо. Попри те, у товариства не було локалю – приміщення, тож збиралися на зустрічі та репетиції у господаря Івана Гандзюка. «Просвіта» просить позику 12 тисяч гривень на будівництво будинку товариства. Якщо у 1903 році в «Просвіті» було три жінки, то у 1935 – вже 35 жінок і всього 110 членів. 14 вересня 1937 року зібрання відбувається в новозбудованому двоповерховому приміщенні «Просвіти». Товариство допомагає українцям не лише навчатися і розвиватися, а й боротися за свої права. Так, з допомогою «Просвіти» Олекса Різняк виграє суд з власником курорту Ярошем про право ходити курортним парком до свого поля. Батько і вся родина Романа Різняка-Макомацького дістали дозвіл не лише ходити парком, а й пити «Нафтусю» безкоштовно. 23 квітня 1939 року – останнє довоєнне засідання «Просвіти» у Трускавці…

Відродження товариства розпочалося аж в кінці 80-х років ХХ століття. З щемливою ностальгією спогадами про ті роки поділилася активна просвітянка, яка пізніше очолила Союз українок, який вийшов з «Просвіти», Ореслава Хомик. 1989-1990 роки - час справді великого піднесення і єдності, тоді всі були єдині. Всі подальші громадські організації та національно-демократичні партії незалежної України вийшли з «Просвіти». Першим головою відродженої «Просвіти» у Трускавці став В’ячеслав Умнов. Пізніше товариство очолювали Юрій Хомик, Федір Коник. Сьогодні міську «Просвіту» очолює Галина Шиманська, яка тепло і по-сімейному далі повела урочисту академію. Тому що «Просвіта» завжди була ще й справою сімейною, сюди вступали цілими родинами. Діти – продовження світлої справи батьків, і Оксана Нич – зовсім маленька україночка у вертепі відродженої «Просвіти» і зріла патріотка сьогодні, Юрій Хомик, Тарас Шиманський, Володимир та Іван Бондарчуки та багато інших молодих українців доводять, що продовження в України і «Просвіти» є!

З вітальним словом виступив і міський голова Руслан Козир, який пообіцяв, що 2012 рік буде роком «Просвіти» у Трускавці, а він за свої кошти закупить плитку для міської «Читальні». А громада спільними зусиллями також підзбирала на закінчення будівництва «Читальні» тобто, як сказав отець-декан Петро Івасівка, релігійно-просвітницького центру ім. отця Івана Валюха майже 10 тисяч гривень.

В концертній програмі урочистості взяли участь хор «Воля» Народного дому (керівник Марта Пагута), дует «Живиця» - Леся Павлик і Леся Баб’як, хореографічний ансамбль «Золоті діти» дитячої школи мистецтв (керівники Ніна та Олександр Мойсеєнки), квартет «Сузір’я», дитячий зразковий камерний оркестр дитячої школи мистецтв (керівник Ігор Нич).

Іра Циган,
газета «Франкова криниця Підгір’я»

Під лежачий камінь вода не тече

Гадаємо, серед трускавчан не знайдеться байдужої людини до долі свого міста, до тих справ, які здійснює влада і взагалі до всього громадсько-політичного життя Трускавця. Одні висловлюють своє ставлення, свою позицію у вузькому крузі знайомих, друзів, другі – на прийомі у міського голови, на зборах громади. З цієї гущі небайдужих людей до справ міста виділяється Омелян Дяків – активний громадянин, колишній депутат міської ради здібний спеціаліст - дипломований юрист та музикознавець.. Він давно став ініціатором громадських акцій за дотримання місцевою владою, виконавчими інституціями прав громадян і обов’язків чиновників. Зараз пан Дяків знову «при ділі». Він виступив у ролі захисника прав пільговиків, та, як не дивно, і перевізників. Першим, як відомо, держава надала право на пільговий проїзд у місцевому пасажирському автотранспорті, другим – за надання таких послуг обіцяє відповідну грошову компенсацію.

Вивчаючи це питання, пан Омелян Дяків доходить висновку, що в конфліктах, які виникають між пільговиками і водіями маршруток в першу чергу допустилася певних помилок місцева влада, яка, як він вважає, «зайняла споглядальну позицію і не вирішує фінансово-компенсаційного забезпечення перевізників за перевезення пільговиків».

Правда, щоб урегулювати ці складні стосунки між пільговиками і перевізниками виконком міської ради прийняв відповідні рішення (№132 і №209). Однак вони бажаного результату не дали. У зв’язку з цим пан Дяків звернувся із заявою у прокуратуру міста, яка опротестувала рішення виконкому Трускавецької міської ради №209 від 21. 07. 2011р. «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету трускавецької міської ради від 21.04.2011р. №132» як таке, що суперечить вимогам закону.

З приводу протесту прокурора відбулося засідання виконавчого комітету, на якому було ухвалено рішення про задоволення цього протесту. Тобто, у силу входить ухвала виконкому від 21 квітня 2011 року №132, у якій говориться про «забезпечення щоденного безкоштовного перевезення пільгових категорій громадян». Зрозуміло, проти цього рішення виступали і виступають власники АТП та водії маршруток, бо для них весь день возити безоплатно пільговиків є збитково.. Тому конфлікту між перевізниками і пільговиками остаточно не вирішено. Інколи, про що ми писали в газеті, він, цей конфлікт, набирає гостроти.

Пан Дяків пропонує міській владі визнати рішення №209 помилковим у цій ситуації, що склалася між перевізниками і пільговиками та добитися компенсації по втратах доходів за пільгове перевезення пасажирів.

Справді, компенсація за пільгове перевезення напевне все поставила б на місце. Розуміючи цю ситуацію, Омелян Дяків звертається до облдержадміністрації з листом «Про відшкодування втрат доходів за пільгові перевезення». Йому прийшла відповідь за підписом в. о. начальника управління Івана Носа. У ній йдеться про те, що «відшкодування втрат доходів автотранспортним підприємствам за пільгове перевезення окремих категорій громадян здійснюється по мірі поступлення субвенцій з державного бюджету грошовими коштами. Однак, з причин перерахування її в обмежених обсягах , в області станом на 01.07. 2011 р. виникла заборгованість з пільгового перевезення пасажирів в автомобільному транспорті в сумі 2,9 млн. грн. У зв’язку з тим обласною держадміністрацією та головним фінансовим управлінням підготовлено відповідні звернення до Міністерства фінансів України, Кабміну України, Адміністрації Президента України…щодо перерахування субвенцій з державного бюджету в повному обсязі відповідно до зареєстрованих боргів». А яку суму заборгованості за перевезення пільговиків має місто (влада) перед перевізниками? Чи зверталася міська влада у вищі державні органи за тими субвенціями, які передбачені на компенсацію за пільгові перевезення громадян?

Виявляється, що цей борг перед перевізниками становить, на думку перевізників, десятки тисяч гривень на рік., але жодної копійки з державного бюджету на його покриття перевізники не отримали. Відомо, бориславські перевізники і влада зробили у цій справі крок вперед і отримали хоч якусь компенсацію. Тут, як кажуть, дрімати не потрібно. То ж як дивиться на вирішення цього питання влада у Трускавці?

- Це має бути ініціатива перевізників, - каже заступник міського голови Петро Нестерівський. – Вони мали би представити нам конкретні цифри видатків за перевезення пільговиків та інші відповідні документи. А тоді ми зверталися б у вищі владні інстанції стосовно компенсаційних коштів.

Очевидно, самі перевізники десь недопрацьовують. А під лежачий камінь, як кажуть, вода не тече. Якраз це і дивує, що зацікавленою стороною у цій ситуації мали би виступити самі перевізники, водії і влада, а не скривджені пільговики, в особі яких виступає і захищає Омелян Дяків.

Виходить, що у нашому місті назріла криза, або й відверта боротьба на полі пільгових транспортних перевезень між батьками та дідами, які стали пенсіонерами-пільговиками і їх синами, онуками, які їх обслуговують безоплатним перевезенням у міських маршрутках. Де ж вихід? Омелян Дяків вважає, що треба – або скасувати пільги на безоплатний проїзд взагалі, або якимось чином викроювати кошти у міському бюджеті, раз так важко вибивати передбачені державою субвенції, на погашення боргу перевізникам. Тоді жодних ексцесів між «ворогуючими сторонами» не буде, як не буде і не приємних вражень для відпочивальників, які час від часу стають очевидцями таких конфліктів.

Андрій Говіщак,
газета «Франкова криниця Підгір’я»

Мир вам у Новому році!

Все, що має початок, мусить мати кінець. Ось так і з 2011 роком – зустрічали, вітали, чекали, тепер проводжаємо, аналізуємо і вкотре надіємося, що новий рік буде кращим.

Якщо дивитися з перспективи вічності, то в 2011 році в Трускавці нічого особливого не відбулося. Ні прориву, ні відриву, ні надзвичайних перетворень, ні визначальних подій. Якщо ж дивитися на події в місті як на звичайну мишачу метушню, то подій можна назбирати багато, про них ми інформували Вас протягом всього 2011 року. Отже, цьогоріч підведення підсумку року Божого 2011 на «Трускавецькому віснику» не буде, як це мало місце з роками 2008, 2009, 2010. Хвалитися місто-курорт за 2011 не має чим, а від критики утримаємося.

Натомість для нашого видання цей рік був досить плідним та успішним. І не тому, що воно потрапило в першу десятку Інтернет-видань Дрогобиччини. Збільшилася кількість авторів, які пишуть спеціально для вісника, збільшилася кількість друзів нашого Інтернет-видання, зросла усвідомленість того, що незалежні мас-медіа в наш час потрібні як ніколи. Активізувалися і тролі та псевдожурналісти, котрі і в газетах свої статті підписують чужими прізвищами, і в Інтернеті займаються різними неподобствами. Але вони – фон, без якого не можна було б побачити розвиток вільного слова.

Від імені редакції «Трускавецького вісника» висловлюю щиру подяку всім, хто співпрацював із нами – колективам редакцій більшості місцевих газет та окремим журналістам, депутатам різних рівнів, міським головам Дрогобича Стебника та Борислава, керівнику Дрогобицької РДА, а також тим представникам влади Трускавця, котрі на свій страх та ризик, всупереч заборонам та розпорядженням співпрацювали з нами, поставляли нам такий цінний продукт – інформацію. Навіть відомість про час проведення сесії Трускавецької міської ради, засідання виконавчого комітету чи депутатських комісій інколи була для нас цінною, особливо зважаючи на політику трускавецької влади щодо поділу журналістів на своїх, підгодованих, ручних та тих «інших», котрих у владних кабінетах та в коментарях нероб-чиновників обзивали різними паскудствами. Та ми витримали все, адже кожне випробування робить нас сильнішими. З нами Бог, розумійте, язици і покоряйтеся, яко з нами Бог!

Вихід у світ «Трускавецького вісника» №1 в 2008 році ми починали з молитви і кожен наступний випуск теж розпочинаємо із прохання до Господа благословити нашу роботу. Дякуємо всім, хто розуміє силу молитви і підтримує нас, духовно єднаючись із нами, дякуємо служителям різних конфесій, отцям, священикам та пасторам, дякуємо багатьом світським людям, котрі декларують свою підтримку та офірують свої молитви за нас. Хочемо бути промінчиком світла у цьому світі підлості та зла, хочемо стати на боротьбу із сатанинськими силами, яким служать деякі особи.

Хотілося б залишити всю суєту в 2011, хотілося б, щоб в 2012 люди були добрішими, а трускавчани мудрішими, особливо в розрізі парламентських виборів. Хотілося б, щоб кожен із нас усвідомив, що «Я» - це не лише якийсь непотрібний гвинтик, від якого нічого не залежить, а що «Я» - це особистість із іскрою Божою, а з іскри може загорітися полум’я. Не бути бидлом, не бути пасивним, не бути безпорадним, не бути масою та юрбою, а бути народом, нацією, а на рівні Трускавця бути громадою, котра зможе згуртуватися та сказати меру Козиру та його прибічникам своє рішуче «Ні!» так само, як сказала йому в 2010 своє нерішуче та тихе «Так!» і впустила зло до хати.

Борітеся – поборете, нам Бог помагає, за нас правда, за нас слава і воля святая…

У новому 2012 році ми бажаємо добрим людям всіх ласк Божих та Господніх благословінь. Нехай не забракне нам хліба на столі і масла до нього, нехай не забракне нам любові та здоров’я, нехай кожне добре діло, вчинене нами, повернеться сторицею. Нехай благословить Бог всіх наших доброчинців, хай благодать спливає на них оливою, а радість завжди наповнює їхні серця. Нашим ворогам дай, Господи, вічний страх та вічну недостачу, пронизливий холод та постійний біль, хай їх супроводжує прокляття і вдень і вночі, а діло їхнє хай буде посміховиськом. Покажи, Господи, свою силу та велич, даруй мир всім, хто бажає його і покарай, Владико, тих, хто лукавством та злом промишляє.

З Новим 2012 Роком, дорогі наші друзі, читачі «Трускавецького вісника»!

Володимир Ключак,
редактор

© 2008-2011 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено. Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак. Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди. Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112 Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.