Хто володіє інформацією, той володіє світом!
№1 » №2 » №3 » №4 » №5 »
№6 » №7 » №8 » №9 » №10 »
№11 » №12 » №13 » №14 » №15 »
№16 » №17 » №18 »
Гарячим цей тиждень є як для мешканців вулиці Сагайдачного, як для місцевої
влади Трускавця, так і для забудівника готельного комплексу "Лісова пісня". У
понеділок, 12 грудня, біля "Лісової пісні" виник скандал навколо врізки до
міської каналізації, в результаті якого постраждав нещодавно прооперований
секретар міськради Петро Шумин, котрий опинився у виритому котловані. Ряд
депутатів та чиновників міської ради прийшли, щоб врегулювати ситуацію. На
п’ятницю, 16 грудня, призначено громадські слухання (початок – о 15.00, в
міській раді). А сьогодні, 14 грудня, в комплексі "Лісова пісня" проходив
промо-тур для львівських журналістів. Керівник компанії "Інвестиції і
консалтинг" Орест Сарахман пообіцяв, що для місцевих журналістів буде зроблено
окрему прес-конференцію, можливо, наступного тижня.
Власна інформація
Олексій Радзієвський продовжує опікуватися сім’єю Рубель. Міський голова Олексій
Радзієвський, який надав квартиру сім’ї Рубель, що виховує троє незрячих дітей,
і надалі допомагає цій родині. На днях за сприяння міського голови сім’я
отримала ще один подарунок – два світильники, які були необхідні для
облаштування нової квартири.
Запобігти епідемії кору. 9 грудня заступник голови Дрогобицької
райдержадміністрації Іван Мізерник провів нараду за підсумками обласної
протиепідемічної комісії. У нараді взяли участь представники районної
санепідемстанції, районного територіального медичного об’єднання, управління
ветеринарної медицини, відділу освіти райдержадміністрації. Йшлося про поширення
серед населення захворюваності на кір. За результатами наради буде підписане
відповідне доручення голови райдержадміністрації з метою запобігання епідемії
кору в Дрогобицькому районі.
Щира вдячність міському голові. Від усього серця дякуємо меру міста Олексію
Радзієвському та його команді, а також депутатам, які не були байдужими до
проблем місцевих підприємців. За час каденцій попередніх мерів питання щодо
розміщення малих архітектурних форм на вул. Малий Ринок не те що не
розв’язувалося, але й загострювалося. Нині О.Радзієвський, на відміну від своїх
попередників, сприяє підприємцям у тому, щоб забезпечити їх належними торговими
місцями. Щиро вітаємо шановного мера й депутатський корпус із
новорічно-різдвяними святами, які наближаються, і бажаємо Вам міцного здоров’я,
наснаги і здійснення усіх задуманих планів. З повагою підприємці КП
«Дрогобицький ринок», керівники ГО «Підприємницька ініціатива» Вікторія
Делявська, Олена Серняк та ГО «Алея» Олег Середницький.
Кримінальна хроніка. За повідомленням відділу зв’язків із громадськістю ГУМВСУ у
Львівській області, на теренах нашого краю зафіксовано такі злочини та пригоди.
У Дрогобичі 18-річна місцева мешканка, зловживаючи довірою 21-річної
дрогобичанки, обманним шляхом заволоділа її золотою каблучкою вартістю 1800
гривень. Із гаражу у Дрогобичі, зламавши навісний замок, раніше судимий
громадянин викрав два диски та дві ресори від автомобіля «МАН», а також
рибальське спорядження на загальну суму 8000 гривень. Біля розважального закладу
у Трускавці 22-річний громадянин безпричинно побив 26-річного трускавчанина,
завдавши йому тяжких тілесних ушкоджень. У Трускавці раніше судимий 21-річний та
27-річний громадяни розпивали у квартирі спиртні напої. У захмелілих головах
раптово виникла неприязнь один до одного. Тож молодший чоловік наніс старшому
ножові поранення. 7 грудня о 7.45 на автодорозі Нижанковичі - Стрий між селами
Городище та Сіде 51-річний водій автомобіля «КІА» (мешканець Дрогобича) виїхав
на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з пасажирським автобусом «БАЗ»
(маршрут Самбір-Тернопіль), яким керував 59-річний дрогобичанин. Унаслідок
зіткнення транспортні засоби отримали пошкодження, а водій автомобіля «КІА» та
його пасажир, 47-річна жінка, загинули на місці події. Травми отримали два
пасажири автобуса. В обох – перелом кісток носа. За фактом ДТП триває слідство.
Через зварювальні роботи зайнялась квартира. 7 грудня о 20.30 до
оперативно-диспетчерської служби ГУ МНС у Львівській області надійшло
повідомлення про пожежу, яка виникла на вул. Т.Шевченка у Дрогобичі. Вогонь
охопив квартиру на третьому поверсі чотириповерхового житлового будинку.
Ймовірною причиною пожежі за висновками фахівців стало порушення правил безпеки
при газозварювальних роботах. Полум’я знищило стіни на площі 10 кв. м. Завдяки
оперативності рятувальників, вдалось врятувати квартиру та майно на суму 150 000
грн.
Газета "Галицька зоря"
В історії того чи іншого регіону є особистості, які відіграли значну роль у
боротьбі за українську державність. До таких особистостей належить Роман
Різняк-“Макомацький”. Постать Романа Різняка-“Макомацького” овіяна багатьма
міфами. Точних біографічних даних про нього немає. Про довоєнну діяльність його
відомо мало.
Свідомо оминаючи дитячі та юнацькі роки Романа Різняка, ми пишемо про нього лише
як керівника спеціальної боївки СБ. Згідно даних ГДА СБУ батьки Романа Різняка в
1940 р. були виселені до віддалених районів СРСР. У 1941 – 1943 рр. він служив у
поліції м. Трускавця Львівської області, потім свою діяльність здійснював на
теренах сучасної Польщі. Донедавна не було відомо точної посади, яку займав Р.
Різняк у підпіллі.
Упорядник 36 тому “Літопис УПА” М. Горбаль взагалі називає Романа Різняка, який
загинув 18 липня 1948 р., провідником Дрогобицького надрайонного проводу ОУН.
Окремо варто сказати, що у документах репресивно-каральних органах Роман
Різняк-“Макомацький” навіть називається референтом СБ Дрогобицького надрайонного
проводу ОУН.
Насправді Макомацький був керівником боївки СБ Дрогобицького надрайонного
проводу ОУН (1945). Відтак референт СБ Дрогобицького міського проводу ОУН. Ще
пізніше референт СБ Дрогобицького районного проводу ОУН (1948) .
Роман Різняк розгорнув на території Дрогобиччини широку діяльність. Роман
Різняк-«Макомацький» і два члени його боївки – Муйла Мирон-«Лилик», Дранівський
Ярослав-«Ярко» наказом ГВШ/ГК ч. 2/50 від 30.07.1950 р. були нагороджені одними
із найвищих відзнак підпілля – Золотими хрестами бойової заслуги 1-го класу.
Окрім цього існує навіть інформація, що ця діяльність була відзначена у підпіллі
трьома Срібними хрестами бойової заслуги. Про три Срібні хрести чекісти писали
декілька разів у звітах, проте вони повністю не розбиралися у нагородах, які
існували у підпіллі. Тому, на нашу думку, його справді тричі нагороджували, але
срібними зірками за поранення. Підтвердженням інформації про те, що
«Макомацький» був поранений, ми отримуємо із протоколу допиту Магура Євгена
Степановича, у якому він давав такий опис зовнішньості «Макомацького»: «… Низького зросту, на обличчі чорне волосся, брови великі, чорні …, ніс великий,
поранений в ногу-п’яту, трохи нахрамує, одітий у військову форму, в погонах в
чині капітана, погони щоденні, носить невеликі вуса» .
Спецбоївка “Макомацького” в основному діяла на теренах м. Дрогобича, Борислава і
Трускавця та частини сіл Дрогобицького району. Боївка, якою керував
“Макомацький”, налічувала 8 – 10 чоловік. Її учасники на озброєнні мали: 1
ручний кулемет, 5 автоматів, 5 пістолетів, 5 гранат.
Боївка “Макомацького” відзначалася серйозною діяльністю. Її керівник був
діяльним есбістом у боротьбі проти агентури, організатором дієвої розвідувальної
і контррозвідувальної системи, ефективним провідником. А у період з січня 1946
р. по липень 1948 р. боївка на чолі з “Макомацьким” здійснила 23 акції, під час
яких було вбито 66 ворогів, з них совєтського партійного активу – 27,
військовослужбовців МВС–МДБ – 14, запроданців-колаборантів – 25, окрім цього
здійснено 7 диверсійних актів.
3 серпня 1947 р. у м. Трускавці бійцями Романа Різняка із засідки було вбито
трьох військовослужбовців 91 сп ВВ МДБ: командира господарчої роти капітана
Князькова, старшого сержанта Кириченка, солдата Садикова і тяжко поранено
старшого лейтенанта Никифорова. Боївка Романа Різняка 22 лютого 1948 р. в с.
Солець вбила 4 військовослужбовців 97 танкового полку.
Окрім цього, “Макомацький” готував наприкінці 1947 р. особисто терористичний акт
над депутатом ВР УРСР, головним інженером тресту “Укрнафтозаводи” Я. Середою,
який не вдалося здійснити. Серед заарештованих був і член цієї сітки Крайчик
Мирослав Васильович, який працював водієм депутата ВР УРСР Я. Середи. Під час
слідства Крайчик зізнався, що особисто від “Макомацького” отримав завдання
видати Я. Середу живим.
Треба зазначити, що “Макомацький” користувався великою популярністю і підтримкою
серед населення. У грудні 1947 р. УМДБ по Дрогобицькій області на окраїні м.
Дрогобича ліквідували шляхом арешту станичну сітку ОУН у складі 11 осіб. Ця
сітка була тісно зв’язана з боївкою “Макомацького”. За завданням останнього
збирали та передавали розвідувальну інформацію, поширювали націоналістичну
літературу, переховували підпільників, збирали продукти харчування.
«Макомацький» як талановитий есбіст зумів завербувати кількох працівників
міліції. Двоє із них Макарчук Андрій Ільїч і Мосейко Дмитро Антонович були
заарештовані і засуджені. Останні протягом 1946 – 1947 рр. передавали боївці
Романа Різняка набої і, що найголовніше розвідувальні дані про ті операції, які
готовили спецоргани проти підпілля .
Крім цього Роман Різняк-«Макомацький» виконував окремі завдання провідників
Дрогобицького надрайонного проводу ОУН. Зокрема, влітку 1946 р. через
Добромильський район закордон була направлена підпільниця Ірина
Савицька-«Бистра», яка йшла в супроводі бойовиків Дрогобицького надрайонного
проводу ОУН «Макомацького» і «Ярка» .
На думку начальника Управління НКВС УРСР у Дрогобицькій області генерал-майора
О. Сабурова (грудень 1945 р.), знешкодження співробітників СБ є першочерговим
завданням, оскільки вони “найінтелегінтніші, найспритніші й найбільш фанатичні
націоналісти” .
Радянські карально-репресивні органи не випадково надавали особливого значення
боротьбі з СБ, ліквідації її працівників. У своїх звітах центру партійні органи
та структури НКВС–НКДБ обов’язково відзначали скільки і яких діячів СБ знищено
чи захоплено. Органи СБ за висловом А. Кентія “зайняли останній рубіж оборони
позицій визвольного руху” .
На розшук Романа Різняка та його боївки були кинуті значні сили. Станом на
грудень місяць 1947 р. для «розробки» боївки “Макомацького” була залучена ціла
агентурна сітка .
В ніч на 29 березня 1948 р. боївка “Макомацького” перебувала у с. Губичі ,
переховувалася у будинках Фірмана С.В. і Гірняка А.М. Отримавши ці дані
Бориславським МВ МДБ, спільно із взводом військ 91 сп ВВ МДБ 29 березня 1948 р.
під керівництвом начальника МВ капітана Зубакова і командира взводу 91 сп ВВ МДБ
мол. лейтенанта Медвєдєва блоковані вищезгадані будинки. Після півторагодинного
бою будинки були закидані гранатами, внаслідок чого 7 осіб було вбито, 2 –
захоплені живими . “Макомацькому” вдалося втікнути.
17 липня 1948 р. в с. Орів було вбито 4 бандерівців, в тому числі кущового
“Чумака”, і захоплений живим спецкур’єр Дрогобицького надрайонного проводу ОУН,
який на допиті розповів про ряд акцій, які здійснювала боївка “Макомацького”.
Окрім того, він розповів, що в ніч на 18 липня 1948 р. у час від 24.00 до 2.00
біля с. Помярки йому призначена зустріч з “Макомацьким”. Реалізуючи ці дані, 18
липня 1948 р. у вказане місце була направлена оперативно-військова група під
керівництвом начальника РВ – підполковника Журавльова і помічника начальника
штабу 91 сп ВВ МДБ – капітана Кочкина. Чекісти організували біля вказаного місця
дві засади, на одну із яких вночі вийшов Роман Різняк. Під час бою з внутрішніми
військами Міністерства державної безпеки УРСР підпільник загинув. У вбитого було
вилучено: автомат, пістолет, дві гранати і оунівські документи, серед яких
протоколи допиту СБ.
На жаль, на сьогоднішній день залишається нез’ясованими ще багато моментів у
діяльності як самого Романа Різняка-“Макомацького”, так і його боївки, однак ми
сподіваємося, що наша розвідка стане поштовхом для подальшого дослідження
життєпису легендарної особистості нашого краянина Романа Різняка-“Макомацького”.
Фото з архіву "Трускавецького вісника": Роман Різняк (в центрі, шостий зліва) з
дівчиною Софією.
Василь Ільницький, кандидат історичних наук,
Ще в 2009 року на "Трускавецькому віснику" ми вміщували матеріал "Нам потрібне
трускавецьке лобі". У ньому ми переконували, що єднання зусиль для промоції
Трускавця та регіону на рівнях обласному та загальноукраїнському – це та спільна
справа, cosa nostra, котра повинна всіх нас об’єднувати незалежно від політичних
симпатій чи інших уподобань.
Недалеко вибори. І, очевидно, розпочнуться знову різні протистояння, в тому
числі і в нас, на місцевому рівні. Та хотілося б, щоб весь політикум і кожен
небайдужий мешканець регіону глянув на проблему в дещо іншому контексті – а що
нам ділити? А чи не можна якось об’єднати зусилля? Я перший можу сказати, що
буду радіти, якщо Руслан Козир стане депутатом Верховної Ради України за
партійним списком "Фронту змін". І не тому, що я позитивно ставлюся до нашого
мера, радше навпаки, я категорично не згідний із його політикою, яка проводиться
в місті. Та на рівні Києва Руслан Козир може ввійти в те лобі, яке відстоюватиме
інтереси Трускавця, Дрогобича, Борислава. Втім, якщо це буде не Руслан Козир, а,
для прикладу, Володимир Голобутовський із Борислава, то теж жодного слова проти
нього як представника прохідної частини партійного списку "Фронту змін" я не
скажу, хоча ця партія мені явно не симпатична.
Серед тих, хто міг би потрапити у ВРУ за партійними списками, можна назвати
також Лева Грицака з Партії регіонів, Олександра Чебаненка з Народної партії (чи
якоїсь іншої політичної сили), Михайла Задорожного зі "Свободи". Чи погано буде,
якщо до українського парламенту пройде 5 – 6 представників дрогобицького
регіону? Чи треба нам їх топтати до виборів та встромляти їм палиці в колеса? А
не краще підтримати? Очевидно, що мова тільки про партійні списки, а не про
боротьбу за депутатство по мажоритарному окрузі, бо тут буде різанина
по-чорному.
Взагалі "ТВ" виступає прихильником якомога більшої присутності саме вихідців із
Дрогобиччини в органах влади вищих рівнів. Це ж прекрасно, якщо стане депутатом
Ігор Курус, уроджений стебничанин. Ми не приховували задоволення від того, що
Богдан Петрушак, трускавчанин, став заступником голови Львівської
облдержадміністрації. Ми будемо тільки "за", якщо Богдан Матолич стане
заступником голови ЛОДА. Якщо б став нардепом Роман Матолич чи інший виходець з
Дрогобиччини, а не Лесь Танюк чи Олександр Лавринович, то, можливо, шлях нашого
регіону не був би таким тернистим. Попри всю критичність, з якою ставляться
деякі політики до Олексія Радзієвського, їм та всім іншим зрозуміло, що набагато
більше Олексій Васильович міг зробити для Дрогобича саме в стінах Верховної
Ради, ніж на посаді мера міста.
Отже, скоро вибори. Буде багато крикунів. Одні посилатимуть Ключака в
психлікарню, Грицака в тюрму, а Козира на три літери чи чотири сторони. Інші
верещатимуть націоналістичні гасла, отримуючи московські чи ахметовські гроші.
Треті тупо писатимуть коментарі в Інтернеті, займаючись тролінгом і радіючи зі
своїх єхидства, хитрості та мудрості, котрі насправді є анонімними підлістю та
тупістю. Ще інші з мудрим виглядом робитимуть політичні прогнози, стараючись в
першу чергу заробити, а інтереси регіону чи міста їх цікавлять в останню чергу.
Наша ж позиція інша – проект "Трускавецький вісник" творився не задля заробляння
грошей, як це дехто хотів би представити всьому чесному народу; це є відкритий
суспільний сайт, мета якого – максимальна поінформованість громади. Бо хто
володіє інформацією, той володіє світом. А Трускавець, Дрогобич і Дрогобиччина в
цілому не повинні займати останні місця в Україні, не повинні бути десь на
задвірках. Наше представництво має бути потужним на рівні області і на рівні
столиці. А для цього варто відкинути взаємне поїдання та звинувачення один
одного у всіх мислимих та немислимих гріхах, а розпочати якісно нову кампанію –
лобіювання інтересів регіону.
Кожен, хто походить з цього краю чи так чи інакше пов’язаний з ним, повинен
відчути підтримку дрогобичан, навіть якщо він балотуватиметься десь на сході чи
півдні України. Ми повинні знати, що всюди є наші люди і ми маємо гуртуватися
заради спільної справи. І навіть якщо хтось закидатиме нам, що це щось
підозріле, на кшталт мафії, не варто губитися та ніяковіти. Наше діло праве, з
нами Бог, в єдності сила і за нами перемога! Заради розвитку всього регіону,
наших рідних Дрогобича, Трускавця, Борислава, Стебника, Дрогобицького району,
єднаймося! Не топімо своїх, щоб чужі з нас не сміялися. Будьмо людьми навіть в
такій м’ясорубці, як передвиборчі перегони, котрі де-факто вже розпочалися.
Володимир Ключак
На початку грудня багато мешканців Трускавця були здивовані, отримавши квитанції
за комунальні послуги. Особливо здивувалися, а відтак і обурилися ті мешканці
нашого міста, котрі встановили автономне опалення, але у графі "теплопостачання"
їм проставили до оплати певні цифри. Як же так? Яким правом? За що? Є акти про
від’єднання від централізованого опалення, є рішення міськвиконкомів про зняття
нарахувань за ЦО, дехто вже забув, що то значить мати справу з
теплопостачальними організаціями, бо самостійно контролює видатки на тепло,
підвищуючи чи знижуючи рівень тепла. І хоча суми незначні, та мешканців цікавить
законність нарахувань. Адже якщо порахувати, що в Трускавці є біля 3 тисяч
помешкань з автономним опаленням і якщо всім їм нарахували хоча б по 15 – 20
гривень, то вийде доволі солідна сума – понад 50 тисяч гривень щомісяця.
Отже, в КП "Трускавецьтепло" вирішили, що мешканці повинні оплачувати за тепло,
яке йде від обрізаних стояків та за оплату місць загального користування. Та на
підставі чого такі нарахування зроблені, на підприємстві обуреним споживачам
пояснити не змогли. Тож найбільш ініціативні мешканці будинку 70 на вулиці
Стебницькій звернутися в міську прокуратуру із колективною заявою, в якій
просять дати правову оцінку таким діям КП "Трускавецьтепло". Слід зазначити, що
заяву було направлено не лише прокурору Трускавця Олександру Кучерявому, а й
міському голові Руслану Козиру. Подаємо текст цієї заяви.
"В 1982 році майже весь будинок №70 на вулиці Стебницькій було заселено
мешканцями, яким було надано квартири з так званими зручностями в обмін на знос
власних будинків з прилеглими до них земельними ділянками - подвір'ями, садами,
городами. Мешканці будинку № 70 мають тепер єдину батарею на І поверсі, яка
ніколи не гріла, прогнилі труби без теплоізоляції, що протікають поряд з
незакритим електричним щитком у підвалі, ледь теплі батареї у квартирах в
опалювальний сезон, відсутність гарячої води вже багато років і високі тарифи на
оплату послуг більшість яких нам ніколи не надавались.
Відповідно до рішень виконавчого комітету Трускавецької міської ради наші
квартири в різні роки визнані такими, що від'єднались від мереж теплопостачання.
Відповідно розірвано договори на надання послуг централізованого опалення та
гарячого водопостачання міх нами та КП «Наше місто» та припинено подальше
нарахування.
В наших квартирах у різні роки індивідуальне опалення встановлено згідно вимог
та технічних умов, про що свідчить надана документація, зокрема акти обстеження
системи опалення, у яких вказано, що транзитні стояки, що проходять через наші
квартири. є теплоізольовані.
Тому вважаємо, що нарахування суми, яку вказано в квитанції про оплату
житлово-комунальних послуг за листопад 2011 року, за труби, що проходять через
приватизовані квартири новоствореною організацією КП «Трускавецьтепло», є
незаконними і безпідставними, як і вимоги, що в квартирах 9-поверхового будинку
транзитні стояки повинні бути вмуровані в капітальні стіни несучих конструкцій,
бо це може призвести до руйнування будинку.
Так як у наших приватизованих квартирах транзитні труби, згідно вимог, які нам
висувались при встановлені індивідуального опалення, є теплоізольовані, підстав
оплачувати КП «Трускавецьтепло» додаткові ГКал за опалення квартир немає.
Просимо прийняти заходи згідно чинного законодавства щодо незаконних дій КП
«Трускавецьтепло», а саме нарахування оплати за теплопостачання мешканцям, у
яких встановлено індивідуальне опалення".
Володимир Ключак
14 грудня 2011 р. у Єпархіальному музеї відкрилась виставка дитячих робіт «Світ
без насильства». Історія цієї виставки така. З ініціативи благодійної
організації «Карітас» на початку осені цього року розпочався конкурс дитячих
малюнків на тему «Світ без насильства», в рамках реалізації проекту по протидії
торгівлі людьми за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.
Конкурс тривав понад три тижні до 4 жовтня 2011 року. Після цього всі роботи
були презентовані на виставці малюнків, який відбувся протягом 5-24 жовтня в м.
Дрогобич у Палаці Мистецтв. Участь у конкурсі брали школярі Львівської області у
віці від 8 років до 16 років.
Організатори конкурсу поставили перед учасниками таке завдання – мовою малюнків
продемонструвати «Світ без насильства» очима дітей, показати контраст між
гармонією та дисгармонією, пов’язаною із торгівлею людьми, нелегальною трудовою
міграцією, рабством в сучасному світі. Таким чином ми хочемо привернути увагу
громадськості до цих проблем і тим самим застерегти їх від небезпеки.
На відкритті виставки о. Ігор Козанкевич, директор Карітасу
Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ сказав: «Можливо, у вашому віці не всі
знають, що таке насильство. На щастя. Але частина дітей терпить знущання
батьків, що зловживають алкоголем та наркотиками, в школах у відносинах між
дітьми теж трапляються моменти насильства. Ці ваші малюнки – це кроки до змін.
Не забувайте, що Господь Бог є з Вами. Якщо звертатимемося до нього, то
насильства або не буде зовсім, або буде його мало. Ви в силі змінити цей світ!».
Запрошуємо всіх небайдужих до творчості наших дітей відвідати виставку, яка буде
тривати у Єпархіальному музеї з 14 грудня до 25 лютого 2012 року.
Тарас Шафран,
W Truskawcu (obwod lwowski), jak i w niektorych innych miastach Ukrainy,
miejscowe wladze niszcza w brutalny i oburzajacy sposob psow – jak bezpanskich,
tak i majacych wlasciceli. O tym ze w kurortnym miasteczku po przyjsciu do
wladzy nowego mera Ruslana Kozyra problem bezpanskich psow rozwiazuje sie w tak
barbarzynski sposob jak pozbywanie sie od zwierzat za pomoca dithylinum -
substancji paralizujacej uklad oddechowy, informuja wolontariusze miejscowego
Stowarzyszenia ochrony zwierzat. Problem, aktualny dla calej Ukrainy, zostal
naglosniony tez przy wsparciu polskich mediow jak np. Polskie radio czy TVN24.
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 »
№24 » №25 » №26
№128 (372)
14 грудня 2011 р.
Новини Трускавця та регіону
Тяганина навколо "Лісової пісні"
Вісті з Дрогобича
Роман Різняк-“Макомацький” – референт СБ Дрогобицького районного проводу ОУН
старший викладач кафедри нової та новітньої історії України
Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка
Заради розвитку регіону!
Чи законно діє КП "Трускавецьтепло"?
«Світ без насильства»
директор Єпархіального музею
Apelujemy o pomoc w imieniu braci naszych mniejszych