Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

№126 (370)

9 грудня 2011 р.

Новини Трускавця та регіону

Зареєстровано нову партію

Як інформує Трускавецьке міське управління юстиції, на підставі поданих документів та заяви від 05.12.2011 року, у відповідності до ст. 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» Трускавецьким міським управлінням юстиції 09.12.2011 року зареєстровано Трускавецьку міську організацію політичної партії «Зелені», свідоцтво № 87. Голова організації: Павлічко Олег Ігорович. Місцезнаходження: м. Трускавець, вул. Стебницька, 88/79.

Родини мігрантів зустрінуть Новий рік у столиці

30 грудня 2011 р. – 1 січня 2012 р. у Києві відбудеться зустріч мігрантів та їхніх родин, яка завершиться святкуванням Нового року. Про це "ТВ" поінформувала Іванна Рижан.

Учасники обговорюватимуть тему міграції та життя мігрантів на Конференції, яка відбудеться 30 грудня з 13.00 – 18.00 у конференц-залі, що при храмі Святого Василія Великого на Львівській площі, вул. Вознесенський Узвіз, 7. Тема: «Українська Греко-Католицька Церква і Українська Держава в допомозі трудовим мігрантам за кордоном та їхнім родинам в Україні».

У духовно-молитовній частині програми святкування – Божественні Літургії, духовна наука, свідчення, молитви, чування, сповідь. Культурно-пізнавальний захід передбачає огляд Собору Воскресіння Господнього; екскурсії; похід у театр; нічний похід на Майдан Незалежності, Хрещатик, Софійську та Михайлівську площі; новорічну розважальну програму. Організатори зустрічі: Пасторально-місійний відділ УГКЦ, БФ «Карітас» Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, спільнота колишніх заробітчан «Пієта». Детальну програму зустрічі та іншу інформацію можна прочитати на сайті http://palomnyk.at.ua.

Дрогобич готується до зими

Зважаючи на похолодання та те, що скоро випаде сніг, у Дрогобичі активно готуються до зими. У п’ятницю, 9 грудня, протягом цілого дня завозився пісок для того, щоб вчасно посипати вулиці міста під час ожеледиці.

Власна інформація

У Трускавці відбулося засідання Комітету Програми транскордонного співробітництва

8 грудня у м. Трускавці відбулося п’яте засідання Спільного Моніторингового Комітету Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 – про це повідомила начальник Головного управління з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій облдержадміністрації Наталія Гамкало. Від Львівської обласної державної адміністрації участь у засіданні взяли працівники головного управління з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій - члени Спільного Моніторингового Комітету Програми.

Під час засідання обговорювалися питання реалізації Програми у 2011 році та планів на 2012 рік. Було презентовано інформацію про діяльність представництва Спільного Технічного Секретаріату Програми у Львові. Зокрема, наголошувалося на активній інформаційно-консультативній роботі представництва, проведеної у 2011 році: 14 семінарів, 700 консультацій, 7 відкритих днів.

Експерти Спільного технічного Секретаріату поінформували учасників засідання про результати другого набору проектних пропозицій в рамках Програми. Загальна кількість проектних заявок поданих в рамках другого набору склала 506, з них, 37 заявок від Львівської області на суму 33.796.046,58 Євро.

Додаткову інформацію про реалізацію Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 можна отримати на офіційній веб-сторінці Програми: www.pl-by-ua.eu.

Прес-служба Львівської облдержадміністрації

«Силові» відомства очолюють дрогобичани

За поданням ради суддів Вища рада юстиції України від 30 листопада 2011 року призначила нашого краянина Володимира Галина головою Самбірського міськрайонного суду. Перші кроки на посаді судді Володимир Петрович робив у Дрогобицькому міському суді.

Ще один дрогобичанин Василь Кулик, підполковник міліції, очолює Самбірський МРВМ. У Дрогобичі Василь Зеновійович працював начальником БЕЗу, першим заступником керівника районної міліції. Серед дрогобицьких правоохоронців був одним із кращих фахівців із розкриття економічних злочинів. П’ятнадцять років тому його батько Зеновій Кулик, авторитетна, фахова особистість, професіонал міліцейської справи, очолював самбірську міліцію. А зовсім недавно керівником Самбірського МРМ був ще один дрогобичанин – полковник міліції Валерій Ясінський. Батько і дядько Валерія Івановича також працювали в органах МВС на керівних посадах.

Приємно відзначити, що Дрогобич кує і суддівські кадри. Так, керівниками Трускавецького і Бориславського судів є дрогобичани Віталій Грицьків та Роман Пещук. Обидва пройшли юридичний гарт у Дрогобичі.

Прописку в Києві має наш земляк Степан Матолич. Свою працю починав суддею Дрогобицького міського суду, був головою суду в Трускавці, у відставку пішов із посади судді Верховного адміністративного суду.

Нещодавно наказом Генерального прокурора ще один дрогобичанин Сергій Сисин призначений прокурором Городоцького району. Дрогобичани по праву можуть пишатися генерал-полковником юстиції Євгеном Блажівським та генерал-лейтенантом Михайлом Косютою. Перший працює заступником Генерального прокурора, другий – прокурором Дніпропетровської області.

Не можна не згадати вихідця з гірського села Довге Дрогобицького району Ярославу Мачужак, яка починала свій трудовий шлях на долотному заводі, працювала в судах Київської області, обіймала посаду судді Верховного і Конституційного судів. Рідна сестра пані Ярослави Галина працює заступником ДПІ у Дрогобицькому районі. Словом, Дрогобиччина плекає кадри не лише для себе, але й для сусідніх міст і районів, ба навіть і для столиці.

Ігор Собко,
газета "Галицька зоря"

Вісті зі Стебника

Як вічний біль. У Стебнику, на майдані Тараса Шевченка, відбулося віче з нагоди сумних роковин Голодомору в Україні. Його учасниками були дорослі та учні шкіл міста. Ведучі Оксана Купчин та Любов Волошанська запросили учасників запалити свічі пам’яті, які виклали їх палаючим хрестом біля Народного дому. Отці Михайло Бучинський та Михайло Комарницький відправили спільний молебень за невинно убитих голодом мільйонів українців. Про тяжкий злочин минулого режиму, про незабутній і вічний біль нації, яку намагалися знищити голодом та репресіями говорив міський голова Василь Пецюх. Відтак учасники віча, узявши в руки запалені свічки, скорботною ходою направилися до пам’ятника борцям за волю України, де вшанували полеглих. При відзначенні такої сумної для нас дати не хотілося б говорити і докоряти комусь про дії, що викликають подивування і жаль. А мова йде про те, що під час віче, відправи за упокій, деякі люди проходили мимо і хоч би зупинилися, щоб віддати шану тим. хто походив з одного роду-племені і загинув у нелюдських муках від голоду. Пам’ятаймо про це.

Дарували тепло і увагу. У Стебнику є 156 дітей з певними фізичними вадами, яким потрібні тепле материнське тепло і батьківська увага. І цим діткам це тепло і увагу дарують, піклуються про них не лише їх рідні батьки. Таке піклування вони постійно відчувають від міського товариства «Надія», яке очолює добра і чуйна людина Катерина Буряк, керівництва міської ради на чолі з Василем Пецюхом і, зокрема, спеціаліста у справах неповнолітніх, молоді, спорту та туризму Анни Веклюк. Власне, за дорученням керівництва мерії пані Анна та пані Катерина організували вечір зустрічі з такими дітьми. Відбувся цей захід третього грудня в Міжнародний день дітей-інвалідів у Будинку художньо-естетичної творчості учнівської молоді. Уважити дітей та їх батьків прийшли депутат обласної ради Тарас Курчик, отці Володимир Лужецький та Михайло Комарницький, директор реабілітаційного центру «Сонечко» з м. Трускавця Микола Гарасим`як, психолог Вікторія Грицик, начальник відділу Дрогобицького міського центру соціальних служб для молоді Наталія Гай, куратор товариства «Надія» Ірина Середницька, начальник Стебницького відділення Дрогобицького управління соціального захисту населення Лідія Кулинич, а також секретар міської ради Роман Івасівка. Зі словом-вітанням до дітей та їх батьків звернулася Катерина Буряк. Вона розповіла про повсякденну роботу товариства, наголосила на тому, що всі їх старання спрямовані на задоволення дітей, які потребують посиленої уваги і турботи, побажала їм гарного настрою і веселої розваги, яку приготовили їм працівники. Поблагословили дітей і усіх присутніх священики. Вітали дітей представники влади та запрошені. Згодом вони зібралися за круглим столом, щоб обговорити стан соціальної уваги дітей цієї категорії, проблеми товариства «Надія», хід підготовки реабілітаційного центру, що ведеться на базі ЗОШ №18 та перспективи його діяльності. Коли дорослі спілкувалися на важливі теми, пані Анна у той час розважала дітей. Вона провела з нами веселі старти та цікаві ігри, що дуже радувало дітей. У певних фізичних вправах їм допомагали волонтери – учні зі СШ №7 та студенти Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка біологічного факультету з Трускавця. Натішившись цікавими і веселими забавами, дітей запросили за «солодкий стіл», де вони мали змогу поласувати смачним печивом , цукерками та напоями. "Ми свого досягнули , - говорять організатори вечора, - бо всі були щасливі. А для себе ми зробили висновок, що такі заходи потрібно проводити частіше, бо діти прагнуть спілкування з цікавими людьми. Це їм приносить не тільки радість і задоволення, але й відчуття повноцінності та гідності". Наступний такий захід планують провести до дня Св. Миколая.

Живуть з надією і вірою. Пошанування дорослих стебничан з особливими потребами з нагоди Міжнародного дня інвалідів відбулося у Народному домі. Про це потурбувалися Стебницька міська рада, Народний дім міста та міська асоціація інвалідів. Поблагословили шановне зібрання отець Андрій від церкви Різдва Пресвятої Богородиці та пастор церкви християн-євангелістів Володимир. Говорячи про людей, які потребують особливої уваги, отець Андрій сказав, що кожен чоловік, незважаючи на певні вади, є такими ж людьми, як і всі інші – вінцем Господнього творіння. Це люди наділені особливою Божою благодаттю, вони духовно багаті і щирі, їх серця завжди сповнені почуттям доброї волі і милосердя. Не обминув своєю увагою учасників зібрання міський голова Василь Пецюх. Він вважає, що ця категорія людей повинна мати особливу увагу і турботу від суспільства та влади. Та незважаючи на різні негаразди, вони не очерствіли, а живуть, як Бог приказав – з любов`ю, надією і вірою. Відтак за «солодким столом» усі учасники заходу мали можливість поспілкуватися, висловили свої погляди на стан соціального забезпечення, торкнулися проблем порядку в місті, духовного життя. На завершення відбулася цікава концертна програма за участю дитячих художніх колективів Народного дому.

Андрій Говіщак

Вісті з Борислава

Співпраця між гілками влади. Нещодавно в м. Бориславі з робочим візитом перебували начальник управління освіти Львівської облдержадміністрації Михайло Брегін і голова постійної депутатської комісії з питань освіти обласної ради Юрій Підлісний. Вони провели ряд зустрічей як з міським головою Володимиром Фірманом, заступником міського голови Сергієм Оленичем, так і з керівництвом відділу освіти міської ради та окремими освітянами. Мета візиту - вивчити проблемні питання в галузі освіти міста. Під час зустрічей, зокрема, обговорювались питання добудови школи № 10, розвиток дошкільної освіти, питання реорганізації ЗОШ № 7. За словами Сергія Оленича: «Обласне управління освіти підтримало наші кроки щодо добудови школи № 10. Також відзначено високий рівень охоплення дітей дошкільною освітою, що становить 98%. Фактично всі діти п’ятирічного віку охоплені дошкільною освітою. Це один з найвищих показників в області. Щодо реорганізації ЗОШ № 7, то і тут є підтримка і розуміння, єдина вимога –працевлаштувати всіх вчителів». Міський голова Володимир Фірман зазначив: «Коли ми вивчили фінансовий стан міста та його можливості, то зрозуміли, що потрібно проводити політику суворої економії. Ми повинні економити енергоносії, здійснювати інші заходи, в тому числі і реорганізацію, але ми не повинні допустити скорочення робочих місць, бо це долі наших городян».

Діяльність міського голови. 5 грудня бориславський міський голова Володимир Фірман спільно з головним лікарем ЦМЛ Василем Кочержатом відвідали відділення дитячої лікарні, денний стаціонар дерматовенерологічного профілю ЦМЛ, а також відділення хірургії та травматології. Мета – вивчення та ознайомлення з ходом робіт, які йдуть до завершення в майбутньому дитячому відділенні, питання щодо енергозбереження та ремонтів у відділення ЦМЛ. «Сьогодні буде завезено сантехніку, встановлюються душові, залишилось одним з основних та фінансово затратних питань – обладнати палату інтенсивної терапії» - прозвітував Василь Кочержат щодо ситуації з дитячим відділенням. Міський голова позитивно відзначив роботу щодо виконання ремонтних робіт дитячого відділення та висловив ряд зауважень щодо приміщень центральної поліклініки та травматологічного відділення лікарні, в першу чергу – це утеплення вікон, вчасна заміна та встановлення віконного скла та інші заходи з збереження тепла. Також мер пообіцяв допомогу у вирішенні фінансування щодо обладнання палати інтенсивної терапії, зокрема, кисневої установки.

Діяльність виконавчого комітету. 2 грудня відбулось чергове засідання виконавчого комітету Бориславської міської ради, на якому розглянуто 19 питань порядку денного. Основні питання: про виконання бюджету міста Борислава за січень-вересень 2011 року – доповідав начальник фінансового управління міської ради Юрій Петрів, міським центром зайнятості було підготовлено два проекти рішення – про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт в 2012 році в м. Бориславі та смт. Східниці та про бронювання робочих місць на 2012 рік на підприємствах, в установах і організаціях м. Борислава для працевлаштування громадян, котрі потребують соціального захисту, а також про надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, про призначення субсидій окремим мешканцям м. Борислава та смт. Східниця та ін.

До Міжнародного дня інвалідів. 7 грудня відбулась поїздка до Львівського театру опери та балети ім. С.Крушельницької на урочистості з нагоди відзначення Міжнародного дня інвалідів представників та членів Бориславських міських громадських організацій «Спілки пенсіонерів» та «Асоціації інвалідів м. Борислава та смт. Східниця». Транспорт надав меценат, підприємець Володимир Кузбит. Делегацію супроводжували представники міського терцентру, управління праці та соцзахисту населення міської ради. Спонсором поїздки традиційно виступив депутат Львівської обласної ради, меценат Володимир Голобутовський. 1 грудня в кафе «Джозефа» відбулась благодійна акція, присвячена Міжнародному дню інваліда. В програмі: вітання від представників влади та організаторів, святковий обід. Організатори дійства: Бориславський міський територіальний центр соціального обслуговування та християнська реабілітаційна місія «Воскресіння». В заході взяли участь 48 одиноких непрацездатних громадян міста.

Акція милосердя «Хай оживає істина стара – людина починається з добра». За інформацією заступника по роботі з дітьми Бориславської міської централізованої системи Любові Іванишин в міській бібліотеці для дітей відбулась година милосердя. Гасло – "Хай оживає істина стара – людина починається з добра". Ведуча заходу Юлія Якимів, зокрема, наголосила «Завдання людини-творити добро, виявляти співсуття і милосердя. Адже цього потребують не тільки люди, а й весь навколишній світ». Доповнили розповідь про добро й активні читачі бібліотеки: Богдан Файчак, Катерина Пігур, Тетяна Алєксієвич, Марія Ожубко, Марія Петренко, Оксана Бадецька, Ірина Буньо, Юлія Шемеляк, Іванна Винар. У їх виконанні прозвучала поезії даної тематики, зокрема, І.Драча «Хіба чекати плати за добро», І. Бурсової «Доброта» та ін. Не залишила жодного байдужого в читальному залі і мудра казка В. Сухомлинського «Дуб під вікном», в якій розповідається про людське благородство та доброту. Пізніше глядачі заходу – вихованці дитячого будинку «Оріана» та їх вихователі, семінаристи Дрогобицької духовної семінарії активно відповідали на запитання конкурсів «Доповни прислів’я», «Переплутанні речення», «Встав чарівне слово», «Так чи ні» «Математичні вузлики». Зацікавились присутні й матеріалами книжково-ілюстративної виставки «Плекаймо в серці доброту». На завершення семінаристи подякували організаторам заходу за затишну атмосферу свята, за добрі й чуйні слова, яких зараз так бракує кожному з нас. Спільна молитва стала завершальним акордом свята.

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

Конкурс на оренду місць торгівлі закінчився оплесками

Завершився конкурс на одержання права оренди тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в комплексі на бульварі Юрія Дрогобича. За відгуками самих підприємців, по закінченню конкурсу вони не шкодували оплесків, адже все проходило відкрито, за участю всіх бажаючих. «Такого прозорого конкурсу Трускавець ще не бачив, всі пропозиції оприлюднювались, учасники спостерігали за всім процесом», - повідомляє заступник міського голови Юрій Яворський.

Конкурс проводився в два етапи для людей, які хочуть вести торгівлю творами мистецтва(картини, тощо), а також для тих хто збирається продавати сувеніри. За умовами конкурсу підприємець, який хоче отримати місце у майбутньому комплексі, має сплатити одноразово за право оренди та річну вартість оренди, яка становить 25 гривень у день.

Відтак, підприємець увесь наступний рік звільнений від орендної плати. Відповідно, ці гроші упорядник і власник торгового майданчика КП «Парк Курортний» використає на облаштування торгових місць, та благоустрій ділянки. «Ми намагались віддати перевагу підприємцям саме з Трускавця, адже це наші мешканці, і ми захищаємо їхні інтереси, і тим самим ми матимемо надходження до бюджету нашого міста, хоча були і підприємці, які могли заплатити більші початкові одноразові внески за право оренди. Також ми надавали одне місце сім’ям, аби задовільнити якнайбільше бажаючих», - наголошували організатори конкурсу.

Зараз триває перевірка документів, які надали підприємці, організатори стверджують, що в майбутньому у торговому павільйоні проводитиметься торгівля лише сувенірною продукцією, картинами та книжками, а про продукти й одяг і мови бути не може.

Офіційний сайт Трускавецької міської ради

Мешканці «хрущовки» налаштовані відстояти сонце у своїх вікнах

Трускавчани, які живуть у будинку на вул. Івасюка, 7, кілька років поспіль чинять спротив зведенню багатоповерхівки перед їхніми вікнами. Вони стверджують: через новобудову у квартирах поменшає світла.

Ще за радянських часів на території, що межує з прибудинковою на вул. Івасюка, 7 постав невеликий металевий павільйон, у якому продавався різний дріб’язок. У 1994 році трудовий колектив комунального підприємства, чиїм підрозділом він був, викупив цю споруду. Деякий час у приватизованому об’єкті жевріло життя, проте згодом його остаточно занедбали. І ще раз продали. Покупцем напівзруйнованої заіржавілої конструкції стало приватне підприємство «Роко», зареєстроване у Дрогобичі.

Про грандіозні плани нового власника: звести на клаптику землі, площею 0, 0326 га магазин-офіс з житловими приміщеннями у три поверхи з мансардою мешканці вул. Івасюка, 7 дізналися весною 2008 року. Саме тоді дрогобицьке підприємство розпочало інтенсивні земляні роботи, переносячи інженерно-технічні комунікації за межі прибудинкової території. Люди звернулися із запитами до Трускавецької міськради, вимагаючи пояснень стосовно дій приватного підприємства. Отримані відповіді, за словами мешканки будинку Оксани Лисик, яка продемонструвала нам папку зібраних документів, просто приголомшили.

З’ясувалося, що рішенням виконкому ще у квітні 2007 року ПП «Роко» було надано дозвіл на реконструкцію металевого павільйону. Згоди мешканців на це, звісно ж, ніхто не питав, більше того, їх навіть не вважали за потрібне повідомити. І на підставі цього рішення, як зазначалося у відповіді головного архітектора Олександра Грищенка, очолюване ним управління у березні 2008 року надало архітектурно-планувальне завдання, відповідно до якого замовник почав розробляти проект. Цей документ, як запевнив Олександр Грищенко, є підставою для видачі дозволу на виконання будівельних робіт інспекцією Держархбудконтролю у Львівській області. Отже, ПП «Роко» не вчиняє жодних порушень – такий висновок можна зробити з офіційних відповідей.

Подейкують, що потужне «зелене світло» в погодженні усіх необхідних документів та дозволів приватне підприємство отримало не випадково: Роман Когут є родичем одного із депутатів Трускавецької міської ради минулого скликання, який буцімто активно опікувався цією справою. Люди ж, плекаючи надію на захист своїх порушених прав, продовжували звертатися в усі можливі інстанції: до міського голови, очільника обласної держадміністрації, у прокуратуру, в урядову «гарячу лінію». Все марно – будівництво таки розпочалося. Проте мешканці «хрущовки» на вул. Івасюка, 7 наполягають на своєму: є підстави вважати його незаконним, адже міське управління архітектури та проектна організація проігнорували розрахунок інсоляції - природного освітлення приміщень прямими сонячними променями. Щоб інсоляція будівель була належною, відстань між сторонами житлових будинків заввишки чотири поверхи і більше має становити 20 метрів, - стверджують мешканці, посилаючись на Державні будівельні норми України. А новобудова зводиться всього в 9 м від їхньої п’ятиповерхівки!

Розставити крапки над «і» щодо законності будівництва на вул. Івасюка, 7а,б ми попросили начальника управління архітектури та містобудування м. Трускавця Олександра Грищенка. Головний архітектор покладає відповідальність за конфлікт, який триває, на інспекцію ДАБК у Львівській області. Мовляв у березні цього року саме їй держава законом «Про врегулювання містобудівної діяльності» делегувала усі повноваження у цій сфері. Олександр Павлович запевняє: інспекція видала 25 червня 2011 р. «Роко» декларацію про початок виконання будівельних робіт, не перевіривши подану приватним підприємством інформацію. «А забудівельник вдався до фальсифікації, вказавши, що проект був нами погоджений, - говорить Олександр Грищенко, - хоча виконавчий комітет Трускавецької міськради не надавав Роману Когуту містобудівних умов та планувальних обмежень, не було укладено також угоди про пайову участь у розвитку інфраструктури міста».

Допоки чиновники лише розводять руками, не в змозі допомогти людям, на Івасюка, 7а,б активно тривають будівельні роботи. Проте мешканці не мають наміру відступати. Вони налаштовані рішуче: своє сонце у вікнах відстоюватимуть у суді.

Коментарі

Андрій Кульчинський, депутат Трускавецької міськради, голова ОСББ: "Я на стороні людей. Нещодавно ми оформили документи на відведення землі під прибудинкову територію. У такий спосіб убезпечили її від зазіхань забудівельника. Вирішення цього конфлікту бачу в укладанні мирової угоди із фірмою «Роко». Якщо вона створює незручності мешканцям, то мала б їх в той чи інший спосіб компенсувати. Але поки що підприємство «Роко» не налаштоване на співпрацю".

Роман Когут, директор ПП «Роко»: "Ми отримали усі дозвільні документи, вклали уже чималі кошти, тому будівництво не припинятимемо. Тим більше, що воно жодної шкоди людям не завдасть. Норми інсоляції не порушено, про це свідчить висновок обласної санепідемстанції. А узгоджувати свої дії з мешканцями ми не зобов’язані, бо будуємо на приватній території. Ми також не зобов’язані робити ремонтні роботи у будинку на вул. Івасюка, 7. Але плануємо піти назустріч мешканцям і утеплити фасад торцевої стіни будинку, навпроти якої постане наша будівля".

Ольга Куц

Якого окрасу буде кіт? (Політичні прогнози)

Ще задовго до прийняття закону про вибори депутатів до Верховної Ради України чимало претендентів прямо чи опосередковано стали заявляти про свою участь у них. Один із перших розпочав підготовку до цього марафону уродженець Стебника, а нині киянин, бізнесмен Ігор Курус. Для цієї справи він заснував навіть газету «Каменярі», яка і покликана доносити його думки і наміри до виборців. Фішкою програми пана Куруса стала ідея інтегрувати в одне ціле зусилля всіх територіальних владних одиниць для реалізації декількох проектів. Та уже на старті відбулося кілька фальстартів. Керівники Дрогобича, району, Трускавця і Стебника, крім Борислава, ніяк не реагують на його спроби зібрати всіх за «круглим столом». Виходить, що Ігоря Куруса або несерйозно сприймають, або свідомо ігнорують.

Розпочав активно налагоджувати ділові контакти з виборцями, війтами сіл депутат обласної ради Михайло Задорожний. Щоб заручитися їхньою підтримкою, він у колі багатьох із них відзначив День народження. Слід похвалити його депутатську активність у лобіюванні регіональних інтересів. Та якщо опозиційні партії узгодять єдину кандидатуру і «свободівець» Задорожний отримає відмову балотуватися по Дрогобицькому мажоритарному окрузі, то йому буде прикро, позаяк затрачено чимало зусиль на формування свого позитивного іміджу.

Якщо опозиція узгодить, приміром, кандидатуру керівника обласного осередку БЮТу Романа Ілика, то він матиме реальні шанси потрапити до парламенту. Бо будь-яка альтернативна кандидатура від Партії регіонів чи з грішми, чи з бездоганною характеристикою приречена на поразку. Надто песимістичні настрої сіє партія влади у суспільстві.

Розмови про те, що «регіонал» Лев Грицак заздалегідь приміряє депутатський костюм, мають реальні підстави. Він почав жертвувати чималі суми грошей для церков. Пан Грицак допустив велику помилку, дозволивши священикам озвучувати його прізвище як жертводавця. Люди в таких випадках зневажливо ставляться до такої щедрості, позаяк на цьому тлі їхні пожертви скромніші.

Звісно, що столиця ще тримає свого кота в мішку, але якого він буде окрасу – рудий, чорний, сірий чи… – ніхто не відає, хоча «проскакують» деякі, даруйте, прізвиська.

Суспільна атмосфера починає наелектризовуватись. Йдуть перемовини з нашими впливовими краянами, котрі добре обізнані з виборчою кухнею. Поки що все це проходить без докорів, образ на адресу того чи іншого ймовірного претендента на депутатський мандат. Уже вкотре виникає запитання: чи знову наші краяни наступлять на ті ж самі граблі й оберуть варяга, чи зупинять свій вибір на своєму?..

Володимир Турмис,
газета "Галицька зоря"

Alfred Schreyer: „Nie myslalem, ze kiedys bede mieszkal w rozkosznym Hiltonie”

Dawno nie widzialem Alfreda Schreyera w tak dobrym nastroju. Przyczyna tego byla jego niedawna podroz do Wiednia, gdzie odbyla sie premiera filmu dokumentalnego jego legendarnego krajana „Ostatni Zyd z Drohobycza” („Der lezte Jude aus Drohobych”).

– Na lotnisku Schwechat, wital nas rezyser filmu Paul Rosdi, – mowi pan Alfred, – od razu pojechalismy do zarezerwowanego dla nas hotelu. Ja i koledzy (Lew Lobanow i Tadeusz Serwatka – aut.) bylismy zdziwieni, ze zarezerwowano dla nas pieciogwiazdkowy Hilton. Czy moglem kiedys marzyc, ze bede mieszkal w tak rozkosznym miejscu?

Okazalo sie, ze nie przypadkiem zarezerwowano dla nas taki hotel: Film Paula Rosdi zostal zakwalifikowany do udzialu w festiwalu filmowym „Biennale”, jednym ze sponsorow ktorego jest siec hoteli Hilton. Zaraz po „zainstalowaniu sie” w hotelu, Paul Rosdi zaproponowal nam wycieczke po Wiedniu.

– Bylem juz w stolicy Austrii przed siedmiu laty, ale nigdy nie widzialem tyle, jak tym razem. Paul jest zakochany w swoim miescie i okazalo sie, ze jest czlowiekiem nie tylko nadzwyczaj goscinnym, ale i wspanialym przewodnikiem. Pokazal nam wszystkie cuda tego bajkowego miasta, – kontynuuje pan Alfred. – A miasto naprawde jest czarujace, To miasto-feeria, miasto-muzeum. Ciekawe i zachwycajace jest tu wszystko. Wiekszosc kamienic ma tylko dwa-trzy pietra, jednak wydaja sie o wiele wyzsze: wysokosc mieszkan siega tu czterech metrow, zeby czlowiek czul sie tu wygodnie i komfortowo. A oswietlenie ulic i alei, a oswietlenie zabytkow! A jeszcze palace, dziesiatki teatrow, kazdy w swoim stylu. Wiedenska Opera – to w ogole cos niebywalego. Wiele widzialem w swoim dlugim zyciu, ale takich wspanialosci, jak w Austrii, nie widzialem nigdzie wiecej”.

Wieczorem pierwszego dnia drohobyccy muzycy-klezmerzy mieli probe. Zadziwily ich instrumenty i wspolczesna aparatura naglasniajaca. Wedlug slow pana Alfreda, Lew Lobanow gral na unikalnym elektrycznym pianinie Yamaha i byl z instrumentu bardzo zadowolony.

Wydarzeniem, na ktore do Gmachu Sztuki (Kunstlerhaus) zaprosili naszych ziomkow Austriacy, byl pokaz filmu o mieszkancu Drohobycza Alferdzie Schreyerze, wiezniu trzech obozow koncentracyjnych, ktory 8 maja br. skonczyl 89 lat. Sala na trzysta widzow zapelniona byla calkowicie, wiele osob stalo, wielu nie moglo dostac sie do Sali, mimo szczerych checi. Pan Schreyer widzial w kolejce po bilety tlumaczke utworow Szulca na jezyk niemiecki – Doren Daume, ale nie wie czy dostala sie na pokaz i jego wystep.

– Program byl bardzo nasycony, i zaluje, ze z frau Doren nie moglem sie spotkac: bylismy w Wiedniu tylko dwa i pol dnia, – mowi moj wspolrozmowca. Wystep trio z Drohobycza poprzedzil demonstracje filmu „Ostatni Zyd z Drohobycza”. Przed koncertem Alfred Schreyer zwrocil sie do Wiedenczykow:

– Panie i panowie! Ostatni raz przed filmem gralem na skrzypcach 10 stycznia 1961 roku w Drohobyczu. Dzis z wielka przyjemnoscia robie to w waszym czarujacym miescie.

Nastepnie muzycy zaspiewali przedwojenne polskie tango „Przy kominku”, ukrainska piosenke „Oj ty dziewczyno, z orzecha ziarna”, rosyjski romans „Wasz Liscik”, a na zakonczenie wykonali wiazanke melodii zydowskich.

– Musze stwierdzic, – kontynuuje pan Alfred, – w tym dniu bylem „przy glosie” i sprzyjalo temu cieple przyjecie widzow. Chociaz nie rozumieli slow, urzadzili owacje. A juz gdy zaspiewalismy znana w wielu krajach zydowska „Hevenu shalom aleichem”, to razem z nami spiewala cala sala.

Pytam artyste o sam film, o wrazenia bohatera filmu o samym sobie?

– Pan Alfred nie wie, czy film ten zajal jakies miejsce w konkursie filmow dokumentalnych tegorocznego festiwalu, bo wyjechal przed ogloszeniem wynikow. Ale wkrotce przyjedzie zona Paula, rodem z Drohobycza – Iwanka Janiw, wtedy sie dowiemy. To nie pierwszy film o mnie – mowi pan Alfred. Fotografowano mnie, moje wspomnienia – przewaznie robili to filmowcy z Polski. Zarejestrowano okolo dziesieciu filmow. Ale ten wydaje mi sie najciekawszy i najlepszy. Prosze mi wierzyc, mowie nie dlatego, ze to film o mnie. 94 minuty filmu przelatuja migiem. Ciekawe jest podejscie rezysera do tej pracy, jego zamysl i to co wybral do pokazania w filmie. Na przyklad, sa dwa wywiady ze mna gdy siedze z moja kotka Sindy na kolanach. W ten sposob zostala ona uwieczniona we wspomnieniach. Przedstawil wiele moich rodzinnych zdjec z zona Ludmila. Sa wspomnienia, jak spiewalem przed seansami w kinie „Komsomolec”, ktorego juz dawno nie ma.

Jest w filmie kilka piosenek w moim wykonaniu: „Las Bronicki” w oryginale ukrainskim (najczesciej wypadalo mi wykonywac ten utwor w niezapomnianym przekladzie Jerzego Ficowskeigo), romans Blatera „W miejskim parku”, ktory tez jest dla mnie wazny. Dzieki tej piesni w kinie „Komsomolec” przed wielu laty poznalem moja zone – swietej pamieci Ludmile.

Musze powiedziec, ze muzyka w „Ostatnim Zydzie…” jest nadzwyczajnej jakosci. Nie darmo Rosdi nagrywal go na najnowoczesniejszym sprzecie w studiu w Monachium.

Panie Alfredzie, ostatnio wiele pan podrozuje ze swoim zespolem. Byl pan w wielu miastach w Polsce, w Niemczech. Czym dzisiejszy wyjazd rozni sie od poprzednich?

– Kazdy z wyjazdow, kazdy z wystepow pozostawia slad w pamieci i w duszy. Ale w Wiedniu bylo jednak inaczej. Po pierwsze – jak juz mowilem, bylismy pod wrazeniem, zaskoczeni pieknem, ogromem i magia Wiednia. Piekniejszy od niego jest chyba tylko Paryz. Po drugie – bylismy honorowymi goscmi tak prestizowego europejskiego forum filmowego, jakim jest „Biennale”. A jeszcze – spotkania z wielu osobami, czesto niespodziewane. Do Gmachu Sztuki przyszli prawie wszyscy moi wiedenscy znajomi i przyjaciele. Specjalnie na premiere filmu przyleciala z Goeteborga moja kuzynka Nina Lauternsztain, ktora poznalem dopiero w czerwcu tego roku. Przez caly czas pobytu byla razem z nami.

A jeszcze, dzieki mojej dobrej znajomej Zuzannie Szaket, aktywistce wiedenskiej spolecznosci zydowskiej, mielismy szczescie byc goscmi na zlotym weselu rodziny Fiszerow. Uroczystosc odbyla sie w sali bankietowej Palacu Prawa. Jest to tak fantastyczne miejsce, ze sprawia niezapomniane wrazenie. Bylismy nie tylko goscmi, ale zaprezentowalismy krotka wiazanke zydowskich piosenek, co bylo dla nas wielka przyjemnoscia.

Na zakonczenie naszej rozmowy z Alfredem Schreyerem zadalem pytanie, co mu daja te wystepy, wyjazdy, koncerty.

– W moim, daleko juz nie mlodym wieku, tylko to mnie mobilizuje i pomaga zyc. Jest cel, do ktorego daze – czy to jest koncert, czy wyjazd, czy ktos przyjezdza do Drohobycza. Bardzo lubie latac samolotem. Dzieki tym podrozom i spotkaniom z ciekawymi ludzmi, zwiazanymi z Drohobyczem, zmianie otoczenia, zapominam o moich bolaczkach…

Niedawno pan Alfred wrocil do domu i juz przygotowuje sie do kolejnego wyjazdu za granice. Ty razem – jedzie do Anglii. Polscy przyjaciele pana Schreyera, Tadeusza Serwatki i Lwa Lobanowa przygotowuja wystep w jednej z synagog Londynu i w Ambasadzie RP w Anglii. Nie wykluczona jest wizyta w Szwecji. Poznana kuzynka Nina chce, abym ja odwiedzil w Goeteborgu.

Tak zyje drohobycka legenda, ostatni przedstawiciel przedwojennej zydowskiej spolecznosci miasta, uczen Brunona Schulza – Alfred Schreyer. Szkoda tylko, ze znany ze swym zespolem we Lwowie, Warszawie, Berlinie, Wiedniu, Szwecji, Anglii, w swym rodzinnym Drohobyczu, nawet na Dzien Miasta, nie zostal zaproszony do udzialu w programie artystycznym.

Leonid Golberg,
dwutygodnik "Kurier Galicyjski"
(zdjecia - www.jewishfestival.pl)

© 2008-2011 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено. Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак. Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди. Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112 Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.