Хто володіє інформацією, той володіє світом!
№1 » №2 » №3 » №4 » №5 »
№6 » №7 » №8 » №9 » №10 »
№11 » №12 » №13 » №14 » №15 »
№16 » №17 » №18 »
6 грудня у Трускавці проходило засідання земельної комісії. Оскільки на
виконкомі 29 листопада влада міста відмовила МАУП у будівництві каплички УПЦ КП
на території цього навчального закладу, то тепер православні київського
патріархату звернулися безпосередньо до депутатів. Вони вже хочуть будувати не
капличку, а нову церкву (одна будується неподалік автостанції, на Дрогобицькій).
Нова церква мала б постати в житловому мікрорайоні, між будинками 9 та 11 на
вулиці Івасюка. Також є відомості, що споруда, котру реконструюють із закинутого
приміщення магазину "Дитячий світ" ("Мозаїка") на Шевченка – це буде нова
синагога. Колись ця будівля мала саме таке призначення. До спорудження синагоги,
за нашими даними, причетні багато дуже відомих у місті людей, навіть один з
колишніх керівників курорту.
Міський голова Трускавця Руслан Козир перебуває у відпустці. Про це інформує
наше джерело в міській раді. Оскільки Руслан Козир у відпустці, то й сесія 8
грудня не відбудеться, хоча секретар ради вже знаходиться на роботі. Ймовірні
дати проведення сесії – 20 чи 22 грудня, так вважають у депутатському корпусі.
Наразі міський голова дав доручення готуватися до свята Андрія, на яке він
запросить депутатів, членів виконкому, своїх друзів та їм подібних. Нагадаємо,
що свято Андрія припадає на вівторок, 13 грудня, тож забава мала б бути в ніч із
понеділка на вівторок.
Трускавецька міська організація Партії регіонів проводить прийом громадян з
особистих питань та надає юридичні послуги (безкоштовно). Про це нас
поінформував голова ТМО ПР Лев Грицак. Прийом проводиться в офісі Трускавецької
міської партійної організації «Партія регіонів» за адресою: м. Трускавець, вул.
Карпатська, 2, 1 поверх спального корпусу
санаторію «Карпати», крило
адміністрації, кабінет № 9. Час прийому: другий і четвертий понеділок місяця -
особистий прийом з 15.00 до 18.00; прийом заяв щодня з 15 до 18, крім суботи і
неділі.
До речі, Трускавецька міська організація Партії регіонів спільно з санаторієм
"Карпати" організовують святкування Дня Святого Миколая для дітей пільгових
категорій, яке планується провести 18 грудня о 13.30. Прохання до керівників
соціальних служб та громадських організацій звертатися зі заявками за тел. 050
315 01 18.
Вже традиційно "Трускавецький вісник" долучається до благодійності – як і в
попередні роки, збір коштів на допомогу до Дня святого Миколая для дітей із
бориславського сиротинця "Оріана" організовує подружжя Мар’яна та Андрій
Пристаї, а "ТВ" надає інформаційну підтримку. В попередні роки завжди
знаходилися благодійники, хоча переважно із середовища не дуже багатих людей.
Хочеться вірити, що і цього року діти в цьому сиротинці не залишаться без
подарунків. Хто має бажання долучитися до акції, прохання звертатися за
телефонами, поданими в контактах вісника.
Депутат Львівської обласної ради та заступник генерального директора санаторію
"Карпати" Олексій Балицький побував із робочою поїздкою в США, в м. Чикаго. Як
інформують наші джерела, пан Олексій зустрічався із представниками української
діаспори в цьому місті, а також вивчав американський досвід ведення готельного
бізнесу. В найближчому майбутньому ми плануємо взяти інтерв’ю в депутата облради
Олексія Балицького, щоб уточнити всі деталі цього візиту за океан.
Як інформує газета "Трускавецькурорт", в ЗАТі відбулося кілька важливих змін,
більшість з яких стосується оновлення керівного складу товариства. Щоправда,
чимало нових керівників – це люди, котрі вже роками трудяться у товаристві.
Отже, Богдана Вахнича, котрий працював на посаді заступника головного
лікаря-директора з експлуатації санаторію «Янтар», з 1 грудня було переведено на
посаду заступника головного лікаря-директора з експлуатації
санаторію «Рубін».
Інженера-енергетика санаторію «Янтар» Романа Шпанера нещодавно переведено
заступником головного лікаря з експлуатації цієї ж оздоровниці. Зміни відбулися
ще в одній із філій ЗАТ «Трускавецькурорт», у
«БОЛ «Медичний центр № 3 «Мед
палас». Тут колишню адміністратора СПА-центру Марту Тустанівську переведено на
посаду заступника директора, завідувача СПА-центру згаданої філії.
Кілька днів тому прийнятий на посаду заступника начальника медичного відділу із
санітарно-епідеміологічної роботи ЗАТ ЛОЗ "Трускавецькурорт" Андрій Процик.
Зовсім нова людина з 8 листопада очолює один із найважливіших напрямів
діяльності товариства - реалізацію та маркетинг. Прийнята на роботу директором
цього напрямку Марина Дембіцька одразу ж приступила до виконання своїх
повноважень, тож за кілька тижнів устигла опанувати деякі нюанси цієї роботи і
внести деякі зміни в діяльність служби.
7 грудня, 16.00 - концерт народного ансамблю пісні і танцю «Трускавчанка», 20.00
- концерт циганського ансамблю «Ромен».
Програма концертів подана за матеріалами газети "Трускавецькурорт".
Власна інформація
Чергову нараду із керівниками комунальних служб Борислава міський голова
Володимир Фірман розпочав традиційним звітом перевізників про роботу минулого
тижня. Незважаючи на те, що міська влада доклала зусиль до облаштування
майданчика розвороту в кінці вул. С. Бандери, водії більшості маршрутних
автобусів не хочуть їхати до кінцевої точки, мотивуючи свої відмови поганим
станом дорожнього покриття. Міський голова дав доручення КП «Еко-місто» вивчити
питання на місці й при потребі вжити заходів, які дали б змогу обслуговувати
маршрут № 2 відповідно до затвердженої схеми руху.
Серйозні зауваження мешканці міста мають і щодо обслуговування маршруту
«Борислав - Трускавець -залізничний вокзал». ТзОВ «Транс-сервіс», яке за
результатами конкурсу отримало дозвіл на обслуговування вказаного маршруту,
допускає зриви графіка руху, чим створює мешканцям міста значні незручності,
адже саме цей маршрут забезпечує доїзд до електрички «Трускавець - Львів»,
відтак повинен працювати без зривів. На зауваження пасажирів та відповідальних
працівників виконкому міської ради керівництво підприємства не реагує. Якщо у
найближчі дні ситуація із обслуговування цього маршруту не поліпшиться, міська
влада змушена буде порушити перед обласним конкурсним комітетом питання заміни
перевізника.
Директор КП «Бориславтеплоєнерго» Богдан Дубас порушив проблему
несанкціонованого відбору води із систем централізованого опалення будинків.
Через брак води котельня у мікрорайоні вул. С. Коваліва минулого тижня
зупинилася. Для її запуску довелося вживати надзвичайних заходів. На щастя, на
вулиці була плюсова температура, тож обійшлося без значних втрат. Проте воду
довелося довозити пожежними автомобілями. Для відновлення роботи системи
централізованого опалення затратили декілька годин. Поновлено також аварійні
запаси води у резервуарах, проте процес відбору її з опалювальної системи не
припинився, а отже загроза аварійної зупинки котельні продовжує існувати.
Перший заступник міського голови Руслан Зелінський повідомив, що у місті
проводиться перереєстрація громадян, які перебувають на квартирному обліку за
місцем проживання. В Україні створюється єдиний електронний реєстр сімей на
отримання житла чи поліпшення житлових умов проживання, тому усім, хто перебуває
на квартирній черзі, необхідно терміново поновити документи, що підтверджують
право перебування на квартирному обліку за місцем проживання.
Власна інформація
Дрогобич і Трускавець відвідав головний тренер збірної Португалії. Минулі
вихідні на Дрогобиччині перебувала комісія на чолі з головним тренером збірної
Португалії з футболу, яка вивчала умови проживання і тренування цієї команди під
час проведення Євро-2012, - повідомив 5 грудня на оперативній нараді в Ратуші
перший заступник міського голови Дрогобича Олександр Коростельов. Зі слів
посадовця, португальці ночували у Трускавці. Мабуть, щоб краще пізнати побутові
умови, які тут спроможні будуть створити для їхньої команди. Учора, 4 грудня,
головний тренер португальської команди оглянув дрогобицький стадіон «Галичина»,
який мав би бути для цієї команди тренувальною базою. Португальці мають ще
оглянути інші потенційні місця проживання і тренування і лише після того
визначаться. «Маємо надію, що й інші делегації обов’язково побувають у
Дрогобичі, подивляться і одна з команд мала б бути у нас», - каже Олександр
Коростельов. Нині на дрогобицькому стадіоні господарюють будівельники. Олександр
Коростельов каже, що до кінця грудня будівельні роботи мали б бути в основному
завершені, а повністю стадіон буде готовий у квітні наступного року.
Дрогобицький політикум висловився проти МАФів в центрі міста. 6 грудня на
засіданні Координаційної ради Блоку національно-демократичних сил Дрогобиччини
за ініціативою голови міськрайонної організації Союзу Українок Ольги Сятецької
прийнято звернення до міського голови Олексія Радзієвського, в якому йдеться про
хибність рішення сесії міської ради щодо розміщення торговельних МАФів вул.
Малий Ринок, що в центрі міста. «Бруд був, є і ще більший буде», - каже
союзянка. Пропонувалось звернутися до міського голови з пропозицією призупинити
дію прийнятого рішення і розробити Концепцію ринкової торгівлі й надалі на її
основі вести роботу в цій царині. Але, як повідомив член Координаційної ради від
міської організації ВО «Батьківщина», колишній міський голова Михайло Лужецький,
Концепція ринкової торгівлі розроблена в 2005 році, затверджена на сесії і на
сьогодні є чинною, але в ній не передбачено встановлення кіосків, павільйонів чи
інших малих архітектурних форм на вул. Малий Ринок. Врахувавши цю інформацію,
Координаційна рада звернулася до міського голови Олексія Радзієвського з вимогою
вжити вичерпних заходів щодо звільнення від торгівлі з палаток центру міста, не
допустити встановлення МАФів, організовувати ринкову торгівлю відповідно до
діючої Концепції. Нагадаємо, що 12 сесія Дрогобицької міської ради прийняла
рішення, яким підтримала ініціативу підприємців щодо розміщення групи малих
архітектурних форм на вулиці Малий Ринок.
У Дрогобичі можуть відновити посаду заступника міського голови з гуманітарних
питань. 6 грудня на засіданні Координаційної ради Блоку
національно-демократичних сил Дрогобиччини прийнято звернення до міського голови
Олексія Радзієвського, в якому пропонується відновити посаду заступника міського
голови з гуманітарних питань. Нагадаємо, що посаду заступника міського голови з
гуманітарних питань було скорочено під час оптимізації, яку проведено за
ініціативою міського голови Олексія Радзієвського наприкінці минулого року. На
думку дрогобицького політикуму, це негативно позначилося на гуманітарній
політиці в місті. У цій царині виникло багато проблем, які нема кому
розв’язувати.
Дрогобицька міська рада вважає, що прийнята пенсійна реформа є пограбуванням
українського народу. Депутати Дрогобицької міської ради на черговій сесії
прийняли звернення до Президента України та Верховної Ради України з приводу
пенсійної реформи. У зверненні мова йде про антиконституційність пенсійної
реформи. На думку депутатів, «прийнята пенсійна реформа є пограбуванням
українського народу, адже в майбутньому передбачає позбавлення більшої частини
українців засобів для життя після досягнення пенсійного віку». Міська рада
вимагає від Президента та Верховної Ради України негайної розробки справжньої
пенсійної реформи у рамках реформування економіки держави.
Іван Тихий,
19 listopada 1942 roku dwie kule w potylice, wystrzelone z pistoletu Karla
Guntera, przerwaly zycie Brunona Schulza, pisarza, ktorego tworcza spuscizna
jest jedna z najbardziej jaskrawych kart literatury XX wieku. Tragedia miala
miejsce w Drohobyczu, na skrzyzowaniu ulic Czackiego i Mickiewicza. W tym
miejscu dzis ustawiono tablice pamiatkowa. Brak jednak mogily pisarza oraz
zyjacych swiadkow. Ostatnim z zyjacych uczniow Schulza jest Alfred Schreyer.
Bruno byl trzecim, najmlodszym, dzieckiem w rodzinie. Drohobyckie gimnazjum im.
Franciszka Jozefa Schulz zakonczyl ze szczegolnymi osiagnieciami w rysunku i
jezyku polskim. Otrzymal rekomendacje na studia na uniwersytecie, jednak po
namowie rodzicow podjal studia na wydziale architektury Politechniki Lwowskiej.
Po wybuchu I wojny swiatowej studia przerwal. Na jakis czas rodzina przeniosla
sie do Wiednia, gdzie Bruno uczeszczal do Wiedenskiej akademii sztuki. ,,Na
przeszkodzie dalszych studiow stanal zly stan zdrowia rodzicow, - kontynuuje
Schreyer. - Bywal Schulz i w Paryzu. Ale gdzie by nie byl zawsze wracal do
Drohobycza. Caly jego swiat - to Drohobycz i Truskawiec". Z czasem malarstwo
stalo sie jego glownym zajeciem: w 1924 roku zostaje nauczycielem rysunku w
drohobyckim gimnazjum.
,,Uczniem Schulza zostalem w 1934 roku, - ciagnie dalej Alfred Schreyer. - Uczyl
nas rysunku i robot recznych. Skad Schulz znal sie na stolarce, tego nikt nie
wiedzial. W tym czasie w gimnazjum byly wszystkie narzedzia. Bardzo lubilismy
Schulza za jego sprawiedliwosc. Rozumial, ze nie kazdy uczen moze malowac, bo do
tego potrzebny jest talent, dlatego najnizszym stopniem bylo ,,dobrze", a
ogolnie stawial ,,bardzo dobrze". Co sie stosuje zajec z pracy, to tam byl
bardziej wymagajacy". Pozniej wlasnie zawod stolarza i umiejetnosci przekazane
przez Schulza uratuje zycie Alfreda Schreyera w czasie okupacji niemieckiej.
Jednak najbardziej uczniowie gimnazjum lubili swego nauczyciela za jego
opowiadania, ktore Bruno Schulz wymyslal na poczekaniu w czasie lekcji, aby
uczniowie mogli wypoczac. ,,Panie profesorze, - prawie blagaly dzieci, - prosze
nam opowiedziec jakas bajke". ,,Na jakie licho warn te bajki? - pol zartem, pol
serio mowil nauczyciel. - Macie prawie po czternascie lat!" Ale gimnazjalisci
nie przestawali prosic. ,,No dobrze, - mowil Schulz. - Pozamia-tajcie, zlozcie
narzedzia, opowiem warn jakas bajke".
,,Siadal na pierwszym warsztacie, - wspomina Schreyer, - odwracal sie bokiem do
nas, spogladal w sciane i zaczynal opowiesc. Zazwyczaj byly to opowiadania o
walce dobra ze zlem, a czasem opowiesci o czyms niezwyklym. Jestem przekonany,
jezeli by zebrac te opowiesci w oddzielny tomik, byla by to cudowna czesc
literackiej dzialalnosci Schulza".
Poki pan profesor opowiadal, w klasie panowala calkowita cisza. ,,Skad Schulz
mowil po polsku w tak niezwykly sposob, trudno powiedziec - mowi jego byly
uczen. -Wprawdzie slowa byly literackie, ale nie znajdziecie ich u zadnego
innego polskiego pisarza. W ogole tworczosc Schulza byla trudna, przed wojna
prawie nikt go nie czytal".
Potezny talent i wewnetrzna wielkosc laczyly sie w nim z ogromna skromnoscia.
Zawsze w szarym ubraniu z chusteczka w gornej kieszonce, szedl korytarzem przy
scianie, jakby obawial sie, ze moze komus przeszkodzic, niby chowal sie przed
cudzym wzrokiem. W czasie chodzenia, uginal kolana, aby wydawac sie mniejszym.
,,Gdy Schulza odznaczono wysokim odznaczeniem polskiej akademii literatury, nikt
prawie o tym nie wiedzial, - mowi pan Schreyer. - Przed wojna byl dla nas po
prostu nauczycielem w gimnazjum. Byli nawet ludzie, ktorzy za jego plecami,
krecili palcem na czole".
W latach 20. Schulz pracowal nad cyklem ilustracji do ,,Xiegi Balwochwalczej",
jego prace wystawiano na kilku ekspozycjach w Warszawie i Lwowie, pozniej odbyla
sie jego osobista wystawa w Truskawcu.
Luzna korespondencja, w formie rozwinietych fragmentow prozy, z mlodymi
pisarzami Wladyslawem Ryffem i Debora Fogel, z czasem stana sie podstawa
pierwszej ksiazki Brunona Schulza ,,Sklepy cynamonowe".
,,Schulz mial gotowy rekopis ,,Sklepow cynamonowych", ale nie mial ukladow, aby
go wydac, - kontynuuje opowiesc pan Alfred. - Ale znal wplywowych polskich
publicystow, ktorych poprosil o pomoc. W Warszawie pokazali ten rekopis Zofii
Nalkowskiej, ale i ona odmowila, tlumaczac, ze co dnia przynosza jej rekopisy.
Przyjaciele poradzili mu, aby sam pojechal do Warszawy i zaniosl rekopis
osobiscie. Czy Schulz przemowil do niej swoim niepowtarzalnym jezykiem polskim,
czy jakies inne argumenty przedstawil, ale zgodzila sie przeczytac rekopis.
Nalkowska byla nim oczarowana". W 1934 roku w wydawnictwie ,,Roj" wyszly
,,Sklepy cynamonowe". Debiut Schulza stal sie prawie sensacja literacka. Po
wydaniu tej ksiazki Schulz przezywa swoje najbardziej plodne lata. W 1937 roku,
znow dzieki Nalkowskiej, wydaje drukiem ..Sanatorium pod klepsydra". Proby
wydania ..Sklepow cynamonowych" we Wloszech i Francji koncza sie niepowodzeniem,
tak samo, jak organizacja personalnej wystawy prac. Bruno Schulz wpada w trwala
i gleboka depresje. Na domiar wszystkiego wybucha wojna. Drohobycz, gdzie
trzecia czesc stanowila ludnosc zydowska, Niemcy zmieniaja na getto. Kaleki,
ludzie starsi, niedolezni sa rozstrzeliwani, innych skierowuja na roboty. Bruno
Schulz dostaje skierowanie do Gestapo. Dobrze znal jezyk niemiecki. Dostal prace
w synagodze, gdzie byly zwozone rzeczy zagrabione. Schulz je sortowal i
katalogowal. Jego opiekunem zostal Feliks Landau. Landau docenial talent
Schulza. Kazal mu wymalowac pokoj dzieciecy postaciami z niemieckich bajek.
Schulz stworzyl trzy kompozycje, na ktorych przedstawil krolowa, klaunow i
karete z woznica. Miedzy innymi - woznica - to autoportret samego Schulza. Na
znak wdziecznosci Landau zabezpieczyl go glejtem - specjalna opaska, ktora
chronila go przed oblawami i wywozka. O roznych akcjach karnych Landau uprzedzal
Schulza, aby chronil sie na ul. Samborskiej, gdzie Zydzi budowali dla Niemcow
szkole jazdy konnej.
,,19 listopada rozpoczela sie tzn. ,,dzika akcja", - opowiada Alfred Schreyer. -
Dlaczego ..dzika"? W tym dniu nie zabierano Zydow do wiezienia, ale kogo
spotkano na ulicy, rozstrzeliwano. W tym jednym dniu zginelo 365 Zydow. Byla to
prowokacja, niby jakis zydowski aptekarz zranil Niemca w palec (w
rzeczywistosci, mowa byla o aptekarzu Kurc-Rainesie, ktory zranil Niemca
Hubnera). Zguba Schulza byla nie tylko ,,dzika akcja", ale i osobista wrogosc
Karla Guntera do Feliksa Landau.
,,Bylo to tak, - ciagnie pan Alfred. - Landau mieszkal na ulicy sw. Jana, dzis
Tarnawskiego, naprzeciw willi Zydzi budowali dla Niemcow szklarnie. Trzy
dziewczyny na rusztowaniach malowaly sciane. Skonczylo im sie wapno i czekaly
kiedy im doniosa nowe. Landau stal na swym balkonie i zobaczyl, ze dziewczyny
nic nie robia. Wzial karabin i zastrzelil je wszystkie. Pracami kierowal
zastepca Landaua - Karl Gunter. Byl szefem celi tortur. Zwierze nie zrobi tego
co robil on. Gdy Landau zastrzelil te dziewczyny, Gunter zaczal polowac na
Schulza, aby zemscic sie na swym szefie. Okazja nadarzyta sie 19 listopada.
Zazwyczaj ktos cos wiedzial o akcjach planowanych przez Niemcow, ale tym razem
bylo inaczej. Gdy podszedl Gunter, dwoje rozmowcow Schulza zaczelo uciekac, a
Schulz nie ruszat sie z miejsca. Nie wiedzial, ze poluja wlasnie na niego. Gdy
Gunter podszedl, chwycil go za kolnierz, kazal mu sie odwrocic i wystrzelil dwa
razy w potylice. Schulz upadl. Scene ta obserwowano z budynku Rady Zydowskiej.
Trupow nie mozna bylo ruszac. Dopiero nastepnego dnia z gestapo zadzwoniono do
Judenratu, zeby uprzatnac ulice, bo trupy smierdza. Pozniej ludzie slyszeli, jak
Gunter powiedzial do Landaua: ,,Ty zabiles moich Zydow, a ja twego". Nastepnego
dnia Schulz mial opuscic Drohobycz i na aryjskich papierach wyjechac na zachod.
Jakies fatum doprowadzilo do tragedii. Zofia Nalkowska, oczarowana talentem
Schulza, zorganizowala akcje ratunkowa. Przygotowano dokumenty, ktore przywiozl
z Warszawy kurier - polski oficer w niemieckim mundurze, doskonale mowiacy po
niemiecku. Nie bylo sadzone - oficer spoznil sie".
"Tak tragicznie urwalo sie zycie Brunona Schulza, - gorzko zauwaza Alfred
Schreyer. - Mial 50. lat. Ile mogl jeszcze stworzyc, napisac. Jeden jego utwor
zaginal - rekopis ,,Mesjasza". Naglasnialismy ta sprawe, pisalismy do KGB, potem
- do SBU. Jeden sympatyczny major nawet w tej sprawie jezdzil do Kijowa. Szukal
tam, ale niczego nie znaleziono. Jak by odnaleziono ten rekopis - byla by to
rewolucja we wspolczesnej literaturze".
Znikl nie tylko ,,Mesjasz". W 2001 roku odnaleziono wille, gdzie mieszkal Landau
i gdzie Bruno Schulz pokryl malowidlami sciany pokoju dzieciecego. Zanim
postanowiono je odrestaurowac, one znikly. Z czasem odnaleziono je w
jerozolimskim instytucie Yad-Vashem. Wybuchl skandal. Sprawa zakonczyla sie
ugoda. W 2009 roku Ukraina podpisala z Izraelem umowe o ,,tymczasowym
przechowywaniu" freskow Schulza.
Oksana Dudar,
Отже, мав про що звітувати селищний голова. Ми й зустрілися з І. Є. Піляком уже
після звіту перед громадою й попросили відповісти на низку запитань, із якими,
очевидно, прийшли до свого голови східницькі виборці.
- Іване Євгеновичу, щодо Вашої передвиборчої програми і головних моментів звіту
як селищного голови. Напевно-таки, на першому плані була комунальна сфера, бо це
найболючіше питання в усій державі, чи не так?
- Для селищної громади чимало проблемних питань є головними. Це з якого боку
глянути. Але проблеми комуналки, соціальної інфраструктури стосуються кожного.
Хоча питання освіти - то не тільки якість шкільного навчання, а й принципове
завдання: яким виростимо й виховаємо завтрашнього будівничого України.
Справді, комунальна сфера в селищі була найболючішим місцем. Це ми відчули ще з
початку каденції. Гальмом у роботі було КП «Господарник», де фінансовий стан був
незадовільний, трудова дисципліна - низька. Першими кроками зміни такої ситуації
стало зміцнення керівництва комунального підприємства, передача на його баланс
доріг і мостів, оцінку яких до цього проведено.
- Очевидно, для змін у комунальній сфері, як і в інших сферах нашого життя,
першою передумовою є кошти. Як за перший рік каденції спрацювала ваша команда?
- Власне, тут ми спрацювали добре. За рахунок плати за землю, податку з доходів
фізичних осіб, місцевих податків і зборів з початку року отримано коштів на 1,3
мільйона більше, аніж за такий самий період року минулого. До селищного бюджету
надійшло два мільйони 288 тисяч гривень, це без врахування міжбюджетних
трансфертів.
У перші місяці каденції ми прагнули робити те, що не вимагає особливих коштів.
Першим кроком стало наведення нормального санітарного стану. Очистили прибережну
смугу річки Східничанки, прилеглі території біля джерел мінеральних вод,
кронували дерева - й селище відразу набуло іншого вигляду.
Однією з перших робіт, що їх виконано в житлово-комунальній сфері, став ремонт
«Біотала», селищному бюджетові це обійшлося в 30 тисяч гривень. А далі ми
взялися за вивезення твердих побутових відходів. Облаштували чотири майданчики,
врегулювали графік роботи сміттєвоза. А у вересні придбали ще одну нову
сміттєзбиральну машину за 255 тисяч гривень.
- Наскільки відомо, у вельми плачевному стані були селищні дороги...
- Це правда. Але тут нам сприяв Господь і ми попрацювали в тому напрямку, щоб
селище включили у програму «Євро-2012». Нам виділили на ремонт шляхового
покриття на вулиці Т. Шевченка 4,3 мільйона гривень. Капітально відремонтовано
дороги на вулицях Золота Баня, Івана Франка, Промисловій, Омеляна Стоцького,
16-го липня.
- Напевно, успішно працювали селищна рада, виконком, селищний голова у сфері
гуманітарній, оскільки вдався фестиваль «Східницьке літо». Кажуть, що у Вас
особисто виникла ця чудова ідея, Ви ж були головним її промоутером...
- Про те, наскільки вдався фестиваль, судити нашим гостям, учасникам. Хочу, аби
він був не просто локальний чи реґіональний, а й вийти на всеукраїнський рівень.
Бо ж ми - всеукраїнська оздоровниця. За оті більш як два місяці, гадаю, з
багатим емоційним багажем поїхали від нас відпочивальники з усіх куточків
України. Уявіть собі: в нас було правдиве свято виключно української пісні. І це
в той час, коли в багатьох куточках нашої держави звучать російська попса чи
інші неукраїномовні пісні. А ми культивуємо рідне, своє. З тією іскринкою в
серці від нас поїхали люди і в Донецьк, і в Одесу, й Севастопіль. Надіюся,
наступного року розшириться коло виконавців. Але це - окрема тема розмови.
- А як же ж у сфері розвитку освіти - що може селищна рада? Ремонт школи,
допомога інвентарем чи меблями, сучасними комп'ютерами...
- Щодо східницької школи - йде виготовлення проектно-кошторисної документації
для утеплення фасаду та облаштування шатрового даху. У дошкільному закладі
реконструйовано водопостачання. На 47,7 тисячі гривень придбано м'який інвентар
та меблі для дитячого садка.
Але це одна частина справи. Ми зіткнулися із проблемою, що у школі поменшало
дітей, класи поріділи. Зменшився рівень народжуваності? Аж ніяк. Істина проста:
у сусідньому Новому Кропивнику відкрили нову середню школу. Діти з околиць
подалися туди, тим більше, до школи їх доставляють автобусом.
І тут у нас народилася ідея. Про це при звітуванні я не говорив - не вкладався у
час, тим більше, це наші майбутні напрацюваиня. Маємо попередній договір про
наміри із Національним університетом «Львівська політехніка» про те, щоб
відкрити у Східниці на базі ЗОШ № 2 коледж політехнічного університету. Учні
10-11 класів, вступивши в цей коледж, одразу, без відриву від основного
навчання, здобувають середню спеціальну освіту. Навчання - в суботу й неділю.
Отримавши свідоцтва про закінчення такого технічного коледжу, учні вже не
проходять ЗНО, не складають вступних іспитів, а автоматично стають потенційними
студентами «Львівської політехніки». До речі, найближчий такий коледж діє у
Дрогобичі.
Але ми хочемо «вбити ще одного зайця". На сьогодні в нас проблема із
геодезичними зйомками Східниці, яких поки що просто не існує. Діти, які будуть
навчатися в коледжі, робитимуть такі зйомки і сприятимуть оновленню генерального
плану розвитку Східниці, у який саме життя вносить зміни.
- Отут ми підійшли до однієї з головних тем: турботи про цілющі багатства
Східниці. Це - джерела «Нафтусі». Як Ви, селищний голова, бачите цю проблему і
що робить Ваша команда, аби її успішно вирішувати?
- До речі, цього питання я теж при звіті не порушував. Але пообіцяв, що всі
отакі проблеми будемо вирішувати через «круглий стіл» з небайдужими людьми -
громадянами селища. Перший такий «круглий стіл» уже відбувся. Прозвучали різні
думки, пропозиції, більшість яких буде враховано при прийнятті рішень.
Але що головне: ми вивели більшість співгромадян зі стану байдужості. І
підприємці в більшості, й інші свідомі представники громади, розуміють, що далі
так жити не можна. Ми не маємо права допустити, аби завтра чи післязавтра
східничани прокинулися - а всі багатства оздоровниці опинилися вже в чужих
руках, і за кожен ковток води доведеться платити.
До речі, продовження цієї розмови відбулося на недавній сесії селищної ради, де
не обійшлося без пристрастей і гарячих оцінок.
- Східниця має давні спортивні традиції. Ще Ваші попередники організували й
підтримували футбольну команду. А як виглядає ситуація сьогодні?
- Це питання ми розглядали, зареєстрували спортивний клуб, створили нову
футбольну команду, яку фінансуємо в межах своїх можливостей. І хоч безпосередньо
теми нашої розмови не стосується, але два брати Негребінчики, які народилися у
Східниці, а тепер живуть і навчаються у Львові, «засвітилися», як новітні брати
Клички. Один із них - триразовий чемпіон України з боксу. І це - в сімнадцять
літ. Взагалі в нас, у селищі, дуже талановиті діти. Ще й року нема, як набрали
ми школярів у танцювальний гурток. А нещодавно вони привезли із конкурсу, що
проходив у Львові, медаль.
Зараз працюємо над двома проектами: будівництвом дитячого і спортивного
майданчиків. У принципі, обидва будуть для наших дітей.
- Ви звітували перед східницькою громадою. Наскільки виконана Ваша передвиборча
програма як селищного голови? Якщо можна, конкретно...
- Два пункти я все-таки не виконав, бо вони стосуються роботи на тривалий час. А
решту в основному виконано. Наприклад, такий пункт: залучення державних коштів і
коштів інвесторів для очисних споруд - недавно був у Києві, Кабінет Міністрів
включив нас у бюджет наступного року на будівництво очисних споруд – це сума сім
мільйонів гривень.
Будівництво електростанції «Східниця-нова» зроблено відсотків на 60. Виконують
«Львівобленерго», інвестори, селищна рада. Вартість об'єкта - 20 мільйонів
гривень. Автозупинку біля «Зеленого бору» зробили - туди продовжили рух автобуса
від Борислава до Східниці.
Всі підприємці, які працюють на території Східниці, зареєстровані у нашому
селищі. Це важливий пункт наповнення селищного бюджету.
Щодо перспектив оздоровниці: ми провели декілька тематичних конференцій.
Зокрема, - з ПАТ «Укрнафта» - щодо створення в селищі музею; з головою
Львівської ОДА М. Цимбалюком та найвищими посадовцями області про перспективи
розвитку курорту Східниці. І тепер у які владні кабінети не ступиш, нам
відчиняють двері.
Відновили кінотеатр, почистили річку від сміття, для чого провели толоки. І
взагалі, позбулися сміття (тьху-тьху! - і постукав по столу). У мене навіть
інтерв'ю брав кореспондент центральної газети, який тут відпочивав, і
поцікавився: як Східниця позбулася сміття?
Замінили два кілометри водогінної труби, ліквідували 95 відсотків витоків -
власними силами. До слова, це мав би робити бориславський водоканал, який за це
отримує гроші. Але вже більше року з Борислава на витоках ні техніки, ні людей
не було.
Ще два пункти, над якими працюємо й будемо працювати, їх вирішення потребує
значного часу. Це робота над джерелами й визначення меж селища. Але щодо меж -
це вже питання Верховної Ради. Ішли розмови, аби Східницю приєднати до
Дрогобицького району. Перспективне селище-оздоровниця для багатьох цікаве. Нам
би ліпше набути статусу міста обласного підпорядкування, як курорт Моршин. Але
потрібно мати «своїх» депутатів у Верховній Раді, які пролобіювали б це питання.
- І насамкінець нашої розмови: що Ви хотіли б побажати усій східницькій громаді
й собі самому, Вашій команді на близьку й далеку перспективу?
- Спільними силами зробити нашу Східницю оздоровницею європейського типу.
Працювати на те, аби піднімати оздоровчий потенціал Східниці. Але нам усім для
цього потрібне відчуття не просто господаря, а й ефективного господаря.
Інтерв'ю взяв Роман Соловчук,
Наприкінці вересня (28-29) цього року у місті Євпаторія, АР Крим на базі
Клінічного санаторію «Примор'я» відбулася XI науково-практична конференція з
міжнародною участю. Тема цьогорічного заходу: «Актуальні питання медичної
реабілітації, курортології та фізіотерапії дорослих і дітей». Досить активну
участь у заході узяло ЗАТ «Трускавецькурорт», бо цього разу було представлено
майже десяток наукових робіт. Щоправда узяти безпосередню участь в конференції
довелося лише одному представникові товариства, начальнику медичного відділу
товариства Петрові Скурчанському. Одна з його доповідей стосувалася унікальності
рекреаційних факторів Трускавця.
Євпаторійська конференція, високий рівень якої відзначив начальник медичного
відділу, вже стала традиційною для наших медиків, бо щороку вони надсилають по
кілька наукових робіт, сповіщаючи міжнародну і всеукраїнську лікарську спільноту
про розробки та досягнення курортології та медичної реабілітації на теренах
товариства. А ще цей щорічний відомий захід дає можливість нашим працівникам
дізнатися безліч корисної інформації з уст провідних лікарів-фізіотерапевтів.
Але крім того нам, як активним користувачам новітніх технологій в галузі
медицини та фізіотерапії зокрема, важливо вчасно отримати інформацію про той чи
інший винайдений пристрій чи установку. Тож і цього року зацікавлення переросло
в реальні дії. Бо у чималому переліку медичних новинок знайшлися ті, які, дасть
Бог, з'являться у наших оздоровницях вже наступного року, позаяк придбання
деякої нової фізіотерапевтичної апаратури, продемонстрованої на конференції, вже
закладено до переліку витрат статті капітальних інвестицій.
Що ж до різноманіття тем, представлених затівськими медиками, то серед них є
актуальні для курорту в цілому, бо свідчать про подальше дослідження лікувальних
факторів курорту («Мінеральні води Трускавця - високоефективне лікування
гастроентерологічної патології», автори: А. Драновський. П. Скурчанський. М.
Скурчанська, «Актуальні аспекти санаторно-курортного лікування хворих на
хронічний простатит» автор: Т. Лучишин, «Мінеральні води, їх
лікувально-профілактичне застосування в курортній практиці», автор: І. Савчин).
Ще одна цікава тема роботи, авторами якої стали В.Вох, Р. Кретчак, А.
Драновський, П. Скурчанський, свідчить про поступ у галузі комплексного
лікування сечокам'яної хвороби на основі дистанційної літотрипсії.
Непересічними темами конференції виявилися доробки ще кількох лікарів-затівців.
Роботи на тему «Створення «терапевтичної ситуації» - основа підвищення
ефективності і поліпшення якості санаторно-курортного лікування» та «Роль
тривожної і прихованої депресії в клініці сечокам'яної хвороби» автором та
співавтором яких є М. Данилко лікар психотерапевт
санаторію «Алмаз»,
заслуговують на окрему увагу. Справа у тому, що роль психологічної складової у
сфері наповнюваності курорту та взаємозв'язок між психічним та фізичним
здоров'ям - теми для нашого курорту відносно нові і недосліджені.
Галина Шумило, газета "Трускавецькурорт"
Минув рік, як відійшла у Вічність баба Параска. З її смертю, здається, канув у
лету і міф про саму Помаранчеву революцію.
Мешканка села Дорогичівки Заліщицького району Тернопільської області Параска
Королюк померла 26 листопада 2010 року. А через рік її помаранчеві кумири
відстояли, як повинність, ритуал вшанування пам’яті померлих від Голодомору.
Жодної щирої скорботи на обличчях… Про саму бабу Параску, мабуть, того дня ніхто
й не згадав.
Баба Параска була не лише символом, а й жертвою Помаранчевої революції.
Сприйнявши серцем і душею революційний здвиг народу, який хотів справедливості,
вона стала тією “маленькою українкою”, інтереси якої згодом зрадив Ющенко. Коли
баба Параска була ще йому потрібною, він нагородив її орденом. Але 2008 року,
коли вже стало зрозуміло, що плодами революції скористалися “любі друзі”, баба
Параска намагалася пробитися до Віктора Ющенка, аби разом з ним покласти квіти
до пам’ятника В’ячеславові Чорноволу. Проте охоронці президента її не допустили
і навіть пошкодили хребет. В якості індульгенції її лікували в “Феофанії”.
Наївними були спроби баби Параски примирити між собою Віктора Ющенка та Юлію
Тимошенко. Як з’ясувалося пізніше, Вікторові Андрійовичу легше знайти спільну
мову з Віктором Федоровичем, ніж з опозиціонеркою, яку запроторили за грати. Та
й нині Ющенко є більшим ворогом для Тимошенко, ніж Янукович.
Використати символ і жертву Помаранчевої революції намагалися й регіонали,
допомагаючи бабі Парасці матеріально. Але це радше була насмішка над недолугістю
помаранчевих, ніж щире бажання розв’язати проблеми зневаженої революціонерки.
Саме тоді наступив переломний момент, коли біло-голубі захопили ініціативу, та
ще й на “полі” помаранчевого супротивника, що, врешті-решт, призвело до перемоги
Януковича на президентських виборах.
Нині місцева міліція дошукується причин смерті баби Параски. Кажуть, що вона
померла не від ішемічної хвороби серця, як констатували лікарі, і не від травм,
отриманих в результаті “професійних” дій охоронців колишнього Гаранта, а від
отруєння. Ох, вже ці отруєння, починаючи від Ющенка!..
Зраджена українка стала жертвою фантому, ілюзії, забувши просту біблійну істину:
не сотвори собі кумира. Кумир вознісся над “маленькими українцями” на недосяжну
висоту, використавши сповна їхні нереалізовані мрії на власну користь, в тім
числі й для особистого збагачення. Правильні слова про Голодомор, національну
ідею не стали для Ющенка дороговказом у житті, моральною альтернативою
безідейності українського суспільства. Аморально жити в розкошах, будувати
палаци, йти на співпрацю з антинародним режимом, коли твій народ бідує.
Згадайте у своїх молитвах бабу Параску. Нині вона веде розмову з Богом.
Неправда, що Помаранчева революція обійшлася без жертв. Якщо жертвою стає її
символ, то як можуть дивитися в очі людям ті, хто призвів до цього?..
Анатолій Власюк,
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 »
№24 » №25 » №26
№124 (368)
7 грудня 2011 р.
Новини Трускавця та регіону
У Трускавці будуть синагога та ще одна православна церква?
Мер у відпустці, сесія переноситься
Інформація від міської організації Партії регіонів
Святий Миколай повинен завітати до всіх
Олексій Балицький побував у Америці
Незначні кадрові ротації в "Трускавецькурорті"
Запрошує Палац культури імені Шевченка
8 грудня, 20.00 - концерт О. Кривошапка.
9 грудня, 20.00 - концерт М. Капура.
10 грудня, 20.00 - концерт А. Казимира.
12 грудня, 20.00 - концерт народної артистки України О. Білозір.
13 грудня, 20.00 - концерт ансамблю «Лейся песня». Із наради у міського голови Борислава
Вісті з Дрогобича
"Дрогобицьке земляцтво"
Tajemniczy Bruno Schulz
Talent i skromnosc
Bruno Schulz urodzil sie w 1892 roku w Drohobyczu, w miescie, ktore w tym
okresie stalo sie osrodkiem splotu trzech kultur - polskiej, zydowskiej i
ukrainskiej. Ojciec Jakub Schulz byl wlascicielem sklepu z tkaninami. ,,W domu
rozmawiali po polsku, - wspomina Alfred Schreyer, - bo matka, Henrietta, nie
znala jidysz, a ojciec byl prostym czlowiekiem". Henrietta dobrze znala
niemiecki i czytala synowi utwory Goethego w oryginale.Od triumfu do depresji
Oko za oko, smierc za smierc
dwutygodnik "Kurier Galicyjski"
Іван Піляк: "Спільними зусиллями зробимо нашу Східницю оздоровницею
європейського типу"
Ми вже інформували наших читачів: нещодавно селищний голова Східниці Іван Піляк
з нагоди першого року після прийняття урочистої присяги звітував перед
східницькою громадою. Просторий зал селищного Народного Дому «Просвіта» був
ущерть заповнений. До слова, це приміщення в перші місяці нової каденції силами
селищної ради належно відремонтовано, сюди за бюджетні кошти придбано сучасну
кіноапаратуру, музичні інструменти, а також озвучувальну й акустичну апаратуру.
То ж перед початком звіту східничанам, які прийшли на зустріч, продемонстрували
півгодинний аматорський фільм про фестиваль «Східницьке літо» - напевно,
найбільшу родзинку року, завдяки чому всеукраїнська оздоровниця засяяла новими
культурними барвами не тільки на всю округу. Відлуння цього великого пісенного
свята завдяки тисячам відпочивальників і теплим відгукам засобів масової
інформації прокотилося в усі кінці нашої України.
газета "Нафтовик Борислава"
Трускавчани взяли участь в науковій конференції
Хто винен у смерті баби Параски?
часопис "Тустань"
© 2008-2011 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.