Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

№114 (358)

10 листопада 2011 р.

Новини Трускавця та регіону

Політичні сили готуються звітувати

В зв’язку з тим, що минув рік від місцевих виборів, політичні сили готуються до звітів перед виборцями. У Трускавці найпершим звітуватиме "Фронт змін" – 14 листопада (понеділок) о 11.00 біля пам’ятника С. Бандері. Натомість на 4 грудня запланований звіт ТМО "ВО "Свобода" та обласного депутата від Трускавця, представника цієї політичної сили Олексія Балицького, повідомляє наше джерело. Також на початок грудня анонсував свій звіт перед громадою міський голова Трускавця Руслан Козир. Про звіти інших депутатів чи політичних сил Трускавця наразі інформації не маємо.

Оновлений сайт "Франкової криниці"

Як повідомили нас в редакції газети "Франкова криниця Підгір’я", видання оновило свій сайт. Відтепер читачі газети матимуть можливість не тільки читати статті в Інтернеті, а й залишати свої відгуки та коментарі. На сторінці – архів публікацій від часу оновлення газети (з 2009 року), а також опитування та можливість перегляду трускавецького Інтернет-телебачення (авторський проект журналіста Василя Кирилича). Адреса сайту - www.krynytsya.pp.ua

Власна інформація

Вісті з Дрогобича

Вулиці Маркіяна Шашкевича і Війтівська Гора відремонтують коштом обласного бюджету. Згідно з розпорядженням голови Львівської облдержадміністрації, Дрогобичу ще 150 тис. грн. на ремонт доріг, - повідомляє кореспондент "ДЗ" з посиланням на департамент міського господарства виконавчого комітету міської ради. Зі слів директора департаменту-заступника міського голови Андрія Яніва за ці кошти за сприятливих погодних умов проведуть поточний ремонт вулиць Маркіяна Шашкевича і Війтівська Гора. Цю роботу виконає Львівський облавтодор. Коштом Державного бюджету в рамках підготовки до Євро-2012 відремонтовано вул. Стрийську, Трускавецьку. Тривають ремонтні роботи на інших автомагістралях міста.

Зникли 45 дорожніх інформаційних знаків. У Дрогобичі відбулося виїзне засідання комісії з безпеки руху, під час якого було проведено інвентаризацію дорожніх знаків, - повідомив 7 листопада на нараді в Ратуші директор департаменту міського господарства-заступник міського голови Андрій Янів. Зі слів посадовця, з вулиць міста зникло 45 дорожніх знаків інформаційного характеру – «Пішохідний перехід», «Діти», рекомендована швидкість та ін. «Напевно вони вже на пунктах прийому металобрухту, - каже Андрій Янів. - А для комбінату міського господарства знову необхідно вишукувати кошти, щоб оплатити виготовлення і встановлення нових знаків». Аналогічна ситуація в місті із викраданням каналізаційних люків.

Стадіон відкриють з недоробками. У Дрогобичі на футбольному полі стадіону «Галичина», що реконструюється під тренувальну базу для Євро-2012, зійшла трава. Цю новину 7 листопада на оперативній нараді в Ратуші повідомив перший заступник міського голови Олександр Коростельов. З його слів, це дуже важливо, бо якщо б до кінця року трава не з'явилась, були б суттєві проблеми з трав’яним газоном під час Євро-2012. “Дрогобич був підданий критиці за низькі темпи робіт на нараді в Львівській облдержадміністрації, - каже посадовець. – Нині вживаються заходи, щоб ввійти в графік реконструкції. Кінцева дата введення стадіону в експлуатацію – 30 листопада». Олександр Коростельов прогнозує, що буде так як у Львові. Стадіон відкриють у запланований термін, а потім ще якийсь час будуть доробляти.

Дрогобичани питимуть чисту воду. Наказом Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Дрогобич включено у Програму «Питна вода України». Зі слів директора департаменту міського господарства-заступника міського голови Андрія Яніва, з Державного бюджету виділено понад 2 млн. грн. і 645 тис. грн. – з міського бюджету для того, щоб у мікрорайонах встановити 10 сучасних установок для додаткового очищення питної води. Андрій Янів запевняє, що для усіх дрогобичан стане доступною питна вода, яка відповідатиме найвищим сучасним вимогам. З його слів, її реалізовуватимуть людям за помірну ціну.

Дрогобич має проблеми з виплатою зарплати. У Дрогобичі склалася напружена ситуація з виплатою зарплати працівникам бюджетної сфери, фінансуванням інших захищених статей, - повідомив на нараді в Ратуші перший заступник міського голови Олександр Коростельов. «Нас контрольні цифри Державного бюджету ставлять в надзвичайні умови, - каже посадовець. - Не вистачає коштів на заробітну плату і захищені статі. А як існувати місту?». З його слів, є невелика затримка виплати зарплати. «А де взяти кошти для фінансування робіт з прибирання міста, утримання його в належному санітарному стані міста, які виконує КП «Комбінат міського господарства», на пальне для станції «швидкої допомоги?», - каже посадовець. На його думку, місто б не мало цих проблем, якби не дофінансування лікування мешканців населених пунктів Дрогобицького району і інших іногородніх громадян у медичних закладах міста. 9 млн. грн. Дрогобичу вистачило б на фінансування медичних закладів і виплату до Нового року грудневої зарплати. Однак, медицина Дрогобича не зацікавлена в тому, щоби зменшувати видатки на лікування іногородніх.

Відновились роботи на будівництві школи № 5. У Дрогобичі після кількарічної перерви відновились роботи на спорудженні загальноосвітньої школи №5, - повідомляє кореспондент "ДЗ" з посиланням на першого заступника міського голови Олександра Коростельова. Зі слів посадовця, цьому довгобудові приблизно 20 років. «Нині ми вступили у передостанній етап будівництва, - каже заступник мера. – У наступному році плануємо відкриття нової школи». До кінця року будівельникам необхідно освоїти 3,5 млн. грн., з них 3 млн. грн. – кошти державного бюджету і 500 тис. грн. – місцевого бюджету. Будова перебуває під пильною увагою керівництва міста. Під головуванням міського голови або його першого заступника щотижня тут відбуваються наради за участю генпідрядника і субпідрядників, на яких аналізують хід будівництва, виявляють проблеми і шукають шляхи їх усунення. Все робиться для того, щоб виділені державні кошти освоїти своєчасно з високою ефективністю.

«Осіння палітра». У Дрогобичі у відділі історії музею «Дрогобиччина» відбулася презентація виставки творчих робіт учнів та працівників Стрийського вищого художнього професійного училища під назвою «Осіння палітра», - повідомляє кореспондент "ДЗ" з посиланням на завідувачку відділом Зоряну Кордубу. Експоновані роботи вражають розмаїттям, багатим колоритом, різними техніками виконання. На суд дрогобичан і гостей міста представлено живопис, вишивку, ткацтво, кераміку, художню обробку шкіри, петриківський розпис, батік, ковальство, бісероплетіння, художню різьба по дереву. Кожна робота оригінальна, досконала, а ще виконана з душевним трепетом – і в результаті перед глядачами постає неповторне диво. На презентації виступали директор Стрийського ВХПУ Олег Капало, методист Львівського обласного управління профтехосвіти Валентина Гузюк, Олена Білас – директор трускавецького художнього музею Михайла Біласа, колишній випускник, а нині майстер виробничого навчання Ігор Мельник, дослідник мистецтва Іван Дудич.

Іван Тихий,
"Дрогобицьке земляцтво"

Бориславська влада: рік після виборів

У суботу, 12 листопада, виповнюється рік від того часу, коли прийняв присягу на вірність громаді новообраний міський голова Борислава Володимир Фірман. Саме з цієї нагоди і зібрав у середу, 9 листопада, Володимир Стахович зі своєю командою журналістів із Борислава та всього регіону, щоб через засоби масової інформації донести свій звіт до бориславців, розповісти про здобутки, плани та невдачі, а також проаналізувати причини тих чи інших явищ.

«Там би мені й смерть негладка, та здибався Стефан П'ятка, то він мені Борислав весь дрібненько описав». Так писав славетний Іван Франко про знаменитого бориславця Стефана Коваліва, народного вчителя, котрий правдиво описував життя галицького Клондайку на початку ХХ століття. На початку століття ХХІ описують життя в Бориславі журналісти і тому кожен із них хотів почути з перших вуст, вуст бориславських керманичів їхнє бачення вирішення тих чи інших проблем. Так, Анатолій Власюк, редактор часопису "Тустань", цікавився, коли ж буде виконано обіцянку цілодобового водопостачання в Бориславі, підняв питання започаткування фестивалю Стефана Коваліва (це можна було б зробити вже в 2012 році, коли Борислав святкуватиме своє 625-річчя), а також від імені багатьох мешканців міста запитав, чи правда, що заступник мера, дрогобичанин Сергій Оленич хоче за безцінь купити приміщення колишнього військкомату, а депутат облради Володимир Голобутовський – один із закладів освіти під власну гуртівню; Роман Соловчук, редактор газети "Нафтовик Борислава", запитував про долю колишньої фабрики нетканих матеріалів та підняв тему приходу в міста інвесторів; представниця радіоредакції "Слово" підняла тему ремонт доріг, зокрема В. Великого, Дрогобицької, Грушевського, С. Бандери та інших; журналістка "Каменярів" Наталка Кучер цікавилася, чи готовий Борислав до зимового періоду; головний редактор "Вільного слова" та газети "Високий Замок. Дрогобиччина" Олексій Дорофтей підняв тему солідарності влади із підприємцями, яка (тема) стала предметом найдовшого обговорення; автор цих рядків попросив озвучити чітку позицію влади Борислава стосовно автономного та централізованого опалення в місті. Також присутніми на зустрічі були журналісти ЗІКу, Бориславського телебачення та газети "Джерела Трускавця", а також кілька депутатів Бориславської міської ради. Що ж відповіли очільники Борислава на наші запитання? Читайте по пунктах. А принагідно зазначимо, що в нашій статті використано окрім почутого на заході й матеріали, попередньо підготовлені відділом внутрішньої політики БМР (начальник – Наталія Бараняк). Тож хочемо в цьому місці щиро подякувати Наталії Володимирівні за її повсякденну копітку роботу та за позитивну співпрацю зі всіма мас-медіа регіону.

Володимир Фірман: "Хто не робить, той не помиляється"

Прес-конференція в Бориславі тривала більше трьох годин – півтора в офіційній обстановці, решта – за горнятком чаю з бутербродами та печивом, в більш комфортній атмосфері. Не було монологів-доповідей, з самого початку заходу розпочали із запитань журналістів. Пряма мова Володимира Фірмана: "Хочу подякувати за те, що ви відгукнулись на наше запрошення. Наша зустріч, в першу чергу, потрібна нам, владі - бо саме такі зустрічі дають можливість зупинитись та задуматись, оцінити свої дії, зробити якісь висновки. Хочу наголосити, хто не робить - той не помиляється, але хочу вас запевнити наші дії - усвідомлені та спрямовані на покращення ситуації в місті. Наведу відразу приклад: ви всі знаєте щодо ситуації з дитячим відділенням центральної міської лікарні. Прийнявши рішення про переведення відділення з вкрай занедбаного приміщення, яке загрожувало життю та безпеці пацієнтів та персоналу ми отримали спротив, нерозуміння, організований збір підписів, зрештою звертання до народних депутатів.. І як результат, компетентна, а що основне, незаангажована комісія ЛОДА підтримує наше рішення та підтверджує правильність наших дій. І ми зробили для себе висновки – потрібно наші рішення озвучувати, роз’яснювати, доносити інформацію про нашу діяльність через вас і тоді уникатимемо таких ситуацій. Хоча я усвідомлюю, що зміни для кожної людини, та й для мене, зокрема, це завжди хвилювання та переживання.

Хочу зазначити: перші наші кроки були вкрай непопулярними, йдеться про скорочення штатної чисельності працівників міської ради, це також стосується і працівників-пенсіонерів. Відділи міської ради, які були розкидані по всьому місту і на їх утримання витрачались бюджетні кошти - переведені в наш корпус, а це значна економія бюджетних коштів, і що важливо - не за рахунок садочків, шкіл чи бібліотек, а за рахунок апарату міської ради. Скажу вам, що і тепло в міській раді ще не включено, бо тарифи на теплопостачання - співвідносні до космічних.

Я міг би у всіх негараздах і проблемах звинувачувати попередників, ви всі пам'ятаєте цю народну мудрість - але я знаю одне і всім про це говорю: нам всім потрібно так мало – кожному на своєму робочому місці побороти свою лінь і тоді, дасть Бог, ми зупинимо сповзання нашого міста в прірву. Але разом з тим потрібно усвідомлювати: якщо всім зле, то нам, окремо взятому місту - не може бути добре. Я дякую всім за небайдуже, може десь і занадто прискіпливе ставлення до мене та моїх колег. Ми, на мою думку, зробили головне - подолали байдужість людей - бо сьогодні мало хто не говорить про міського голову і його оточення. Я тільки за те, щоб наші городяни були активними та небайдужими до долі міста. І це правда, коли ми звернулись до мешканців щодо весняної толоки, то дуже багато мешканців і громадських організацій, організацій політичних партій відгукнулись на нашу пропозицію. Працівники міської ради неодноразового виходили на прибирання.

Особливу подяку хочу скласти комунальному підприємству «Еко-місто», МКП «Мажор», БПК «Еліт», КП «Зелений світ», депутатам А.Ровенському, І.Михацю та багатьом підприємцям, депутатам, які з власної ініціативи допомагають місту і по питаннях водоканалу, і по очищенню русел, і по благоустрою.

Переконаний, що саме завдяки організованим діям з розчищення русел, звільнення наших річок та потічків від захаращень, а подекуди і просто від твердих побутових відходів , ми не зазнали в цьому році підтоплень та подальшій руйнації мостів. Детальніше по цих питань зупиниться перший заступник Руслан Зелінський.

Зрушено лід з залучення інвестицій, хоч і не перейменували ми відділ економіки, але саме він, з залученням відповідних фахівців, підготував два спільних проекти з Республікою Польща і тепер ми очікуємо на результати. Акцент ми робимо на залучення іноземних інвестицій. За цей період відбулось багато зустрічей з іноземними інвесторами. Розпочато роботу з іноземними підприємствами та бізнесменами.

Я наголошую в кожному колективі, на кожній нараді та зустрічі - ми приречені на економію, якщо ми хочемо вижити в такій непростій економічній ситуації, а вона стосується не тільки міста чи нашої держави, вона стосується і європейських держав.

Також за цей період покращено дисципліну, в т. ч. і щодо роботи зі зверненнями громадян. Бориславська влада - бодай на місцевому рівні - стала хоч трошки доступнішою. Я думаю, що саме ви можете оцінити правдивість моїх слів. Ми акцентували роботу диспетчерської служби виконкому «1550». Мешканці потрохи звикають, що їхні заяви розглядаються в терміни, але про це більше розповість Ігор Яворський.

Окрім того, я хочу зазначити про те, що я знаю, що багато керівників різного рівня установ та організацій міста давали мені півроку на те, що я буду зустрічалися з колективами, громадськими організаціями, відвідувати установи та організації міста .. Бо так було завжди - рутинна паперова навала може відбити всяке бажання працювати. Але рік минає і я так само відвідую садки, лікарні, бібліотеки , контролюю роботу швидкої і хочу вас запевнити , що так буде і в останній рік нашої каденції.

А рік прийдешній ще буде напруженішим - нашому Бориславу виповнюється 625, буде насичена програма, ми всі над нею працюємо. Я ще раз наголошу - в кожну справу, навіть невелику, потрібно вкладати частинку свого серця і тоді буде результат.

Для нас і надалі залишається пріоритетом - фаховість, професійність, чесність та сучасне бачення розвитку кожним керівником сфери, в якій він працює. Господарство міста має бути ефективним, економічно-самодостатнім, адже тільки щоденна праця дає шанс на життя, шанс на майбутнє".

Обласний депутат – це руки й ноги міської влади, міського голови

Єдине, що зразу кидається у вічі в бориславській владі, так це те, що тут – команда однодумців. Це не означає, що між мером Фірманом, його заступниками Зелінським, Паскевичем, Оленичем, депутатами облради Кочержатом та Голобутовським немає дискусій. Вони є, проте завжди владоможці доходять до спільного знаменника, думають, як зробити краще для людей, громади, хоча на непопулярні кроки доводиться йти доволі часто. Депутат обласної ради від "Фронту змін", представник Борислава Володимир Зіновійович Голобутовський не схвалює часті ротації кадрів в ЛОДА. "Тільки ми знайшли спільну мову з Василем Горбалем, як його змінив Михайло Цимбалюк, тільки налагодили тісну співпрацю з Михайлом Михайловичем, як тут чуємо про призначення нового губернатора. Та це наше завдання депутатів обласної ради – бути руками й ногами міської влади на рівні області". Пан Володимир не був багатослівним на прес-конференції, про рік діяльності як депутата сказав таке: "Час біжить швидко і вже минає рік, як ми отримали квоту довіри наших виборців. Хочу сказати відверто про те, що коли ми йшли до влади, то в повній мірі не усвідомлювали всієї складності стану справ міської господарки. Наше місто завжди було обділено увагою зі сторони вищих ешелонів влади. Борислав завжди був залишковим при розподілі субвенцій. 2011 рік став для нас всіх -- обласних депутатів від "Фронту змін", міської влади - переломним. Ми зосередили свою увагу на налагодженні співпраці зі всіма гілками влади і до наших проблем стали частіше дослухатись. За нашим сприянням відділ освіти міської ради отримав субвенцію з обласного бюджету в сумі 52 тис. грн. на покращення матеріальної бази дошкільних закладів. Також цього року, вперше за багато років, з обласного бюджету профінансовано 35 тисяч на встановлення антивандального спортмайданчика та 20 тисяч з міського, який буде встановлено до кінця року на території першої школи. Освітяни нашого міста отримали 40% щорічної винагороди, а не 5%. Кошти теж надійшли субвенцією з обласного бюджету. Окрім того, я систематично проводжу прийом громадян, наведу приклади: 122 громадян отримало одноразову матеріальну допомогу із депутатського фонду на суму 73300 (це допомога в основному на лікування, реабілітацію дітей -інвалідів, багатодітних та одиноких матерів), 41 громадянину була надана допомога при вирішенні житлово-побутових проблем. Основне моє життєве кредо - допомагай всім тим, кому потрібна допомога. Я небайдужий до проблем наших людей постійно надаю благодійну допомогу, це фінансування і гарячих обідів, і закупівля продуктових наборів, привітання з традиційними святами ветеранів, малозабезпечених самотніх пенсіонерів. Хочу зауважити, що ми всі однодумці і звикли працювати, а не декларувати свої дії. Ми відчуваємо лікоть один одного, як в міській так і в обласній радах і це основне, тому, що можу запевнити вас, що ми єдині і кожен з нас прикладає максимум зусиль для покращення життя наших мешканців. Ми постійно спілкуємося з нашим партійним лідером Арсенієм Яценюком, який надає нам посильну допомогу, залучає високопрофесійних фахівців.

Я переконаний, що в такому ритмі будемо працювати і надалі, а основне – я впевнений в результативності наших кроків, бо ми є однодумцями, ми хочемо змін на краще і робимо все для того не шкодуючи ні зусиль, ні власного часу. Ми закликаємо всіх і кожного зокрема до співпраці, в такий скрутний час не можна стояти осторонь, не можна бути просто спостерігачем. Бо ми маємо шанс змінити життя на краще".

Рада працює, підприємців меншає, бюджет недовиконується

Секретар БМР Ігор Яворський: "Хочу зосередити увагу на роботі сесій міської ради, так як я безпосередньо відповідаю за цей напрямок. За період з листопада 2010 р. по жовтень 2011 р. відбулося 24 засідання сесії Бориславської міської ради шостого демократичного скликання, на яких прийнято 415 рішень, в т.ч. 153 - фінансові та інші господарські рішення, 262 - рішення щодо регулювання земельних відносин. Для порівняння - за період квітня 2006- жовтня 2010 р. п'ятим демократичним скликанням проведено 52 засідання сесії та прийнято 1193 рішення. За звітний період постійними депутатськими комісіями проведено засідань та прийнято рішень: мандатна, з питань депутатської діяльності, забезпечення законності та правопорядку - 5 засідань - 12 рішень; з питань планування бюджету і фінансів, економіки, здійснення державної регуляторної політики - 27 засідань - 102 рішення; з питань управління комунальною власністю, торговельного, побутового обслуговування, громадського харчування, зовнішньоекономічної діяльності 20 засідань - 50 рішень; з питань житлово-комунального господарства, транспорту та зв'язку, оборонної роботи - 13 засідань - 24 рішення; з питань охорони здоров'я, соціального захисту населення - 4 засідання - 5 рішень; з питань освіти, культури, сім'ї і молоді, фізкультури і спорту - 13 засідань - 25 рішень; з питань охорони навколишнього природного середовища, регулювання земельних відносин, будівництва та архітектури - 52 засідання - 707 рішень (тобто розглянуто 707 заяв громадян щодо земельних питань). Для порівняння: п'ятим демократичним скликанням проведено 90 засідань. На сьогоднішній день розглянуто та знято з контролю майже всі заяви, які були не розглянуті попередньою каденцією (понад 600). Також хочу відзначити високу громадянську свідомість депутатів, явка на сесії становить у Бориславі 78%, це дуже високий показник. На щастя, в нас немає депутатів, котрі б із принципу затягували засідання чи діяли деструктивно, завжди стараємося знаходити компроміс, враховувати позиції всіх фракцій та депутатських груп. Хочу через засоби масової інформації подякувати всім без винятку депутатам міської ради за плідну роботу".

Депутати в Бориславі активні, навіть їхня присутність на звіті виконавчих органів влади свідчила про бажання співпраці двох гілок влади на місцевому рівні. Наприклад, депутат Олег Городиський, син керівника КП "Еко-місто" Богдана Городиського, дуже чітко розповів про проблеми медицини, про стан справ у корпусах лікарні, адже сам він – лікар. Багато з депутатів БМР є підприємцями, обласний депутат Голобутовський – теж підприємець, власник мережі магазинів та гартівень "Гаманець", а також відомий меценат. Справа підприємництва не чужа і Володимиру Фірману. Розуміє підприємців і колишній начальник бориславської податкової, а тепер заступник міського голови Андрій Паскевич. Та от не всіх можна зрозуміти, бо є такі, що приховують доходи, показують зарплату в 500 гривень на місяць, бюджет міста недоотримує кошти, а згодом ті ж підприємці ще скаржаться в різні інстанції, чи виставляють претензії мерії стосовно стану шкіл чи лікарень.

"Напевно мій напрямок роботи - найтяжчий. Бо якщо б було відповідне фінансування, то у нас були б відремонтовані всі дороги, водогони, було б нормальне освітлення. Всі вчасно отримували б зарплату. Але, як казав, наш відомий політик - маємо те, що маємо. Виконання міського бюджету за 9 місяців склало 83,3% - ріст до попереднього року 25% (на 5,5 млн. грн.). Недопоступило до міського бюджету також 5,5 млн. грн.), що не дає можливості в повній мірі фінансувати потреби по захищених статтях бюджету та підприємства комунальної сфери, хоча контрольні цифри Міністерства фінансів України виконані на 103,5%. Хочу зазначити, що основним джерелом поступлень до місцевого бюджету є податок з доходів фізичних осіб, який займає 78,9% від усіх доходів, його недоотримали за 9 місяців 5,9 млн. грн. Це в першу чергу пов'язано з зменшенням чисельності підприємств, в цілому по місту на 173 чол. (станом на 01.01 - 2078, на 01.11 1905 чол.). В той же час здійснюють діяльність з усіх зареєстрованих тільки 1192 чол. , що становить 62,6 % від усіх, менше працює до початку року на 506 чол. Також значно зросла кількість підприємств, що перерахували до місцевого бюджету податку менше однієї тисячі гривень - 42 підприємства, що на 11 більше ніж в попередньому році. В цілому зменшення допущено по 140 платниках на суму 0,9 млн. грн. Борг по заробітній платі на 1 листопада становить 3,8 млн. грн., з них найбільший борг має КП «Бориславводоканал» - 1,1 млн. грн., Бориславреммонтаж - 0,6 млн. грн., БУ - 43 - 0,26 млн. грн.", - розповідає Андрій Степанович.

"Ми розуміємо потреби підприємців, проте писати якісь політичні заяви, їхати протестувати до Києва одного дня, а іншого їхати просити кошти – це якось нелогічно виглядатиме. Та й стояли ж ми всі на Майдані в 2004 і що з того?" – риторично запитує Володимир Фірман. Міський голова впевнений, що потрібно працювати щодня, орієнтуватися на досягнення малих цілей, які наближують до однієї великої мети. Він мріє, що місто підніметься з колін та руїн і робить все, щоб наблизити цей момент. Та не у всьому можна досягти одразу значних успіхів. Так, були великі надії на ремонт моста, навіть обіцянки міністра МНС Віктора Балоги посприяти у вирішенні даного питання, але після заяви Президента стосовно розкрадання коштів на ліквідацію повені-2008 фінансування повністю було припинено. Нелегко буде Бориславу і повернути свої історичні землі, загарбані 12 років тому Модричами. Цифри дуже промовисті – площа Борислава скоротилася із 71 кв. км. до 30,5 кв. км., натомість площа Модрич зросла з 25 до 100 кв. км. В Модричах є вулиця Модрицька (парадокс!), багато власників будинків мають виготовлені права власності в Бориславі. Подібна ситуація із Дережичами. Один берег річки Лошань – бориславський, інший – вже ні. І таких прикладів можна наводити чимало. Та всі ці питання влада міста намагається тримати під контролем.

Житлово-комунальне господарство Борислава

Як і в більшості міст, питання ЖКГ в Бориславі – нелегке. Відповідаючи на наше запитання стосовно позиції автономного опалення, мер Володимир Фірман та його заступник Руслан Зелінський, котрий відає комуналкою, запевнили – Борислав не піде шляхом Трускавця, де пропагують автономне опалення, і не піде шляхом Дрогобича, де чинять перешкоди цьому процесу (діючи суто в рамках чинного законодавства України). Причина такої позиції Борислава – великі ресурси газу, котрі можна використати і одночасно позбуватися проблеми № 1 – сильної загазованості в місті. Під дешеве тепло можна буде залучити інвесторів, вважають в бориславській мерії. В Бориславі від’єднуються від ЦО переважно ті, хто не проживає в місті постійно. Володимир Фірман за приклади міст, котрі переводять на автономне опалення, наводить Турку, Старий Самбір, Долину та інші, проте одразу ж зазначає, що в Європі ситуація цілком протилежна – там навпаки йдуть до централізації, адже розуміють вигоди. Отож безмежний ресурс Борислава у вигляді попутного газу змушує міську владу обережно ставитися до популяризації автономного опалення, тим більше, що ще немає чіткої законодавчої бази з цього приводу. Та якщо люди будуть мати бажання від’єднуватися від ЦО – ми допомагатимемо їм в цьому, зазначає міський голова.

На проблемах ЖКГ детально зупиняється Руслан Омелянович: "Хочу, зокрема, зазначити, що станом на сьогоднішній день розробляється проект із запуску твердопаливної котельні на міжшкільному навчально-виробничому комбінаті. Ще одна котельня буде задіяна на твердому паливі й подаватиме тепло на три позашкільні установи: Будинок дитячої та юнацької творчості, станцію юних техніків і станцію юних натуралістів. Даний проект уже готовий проходити відповідну експертизу. І по приміщенню адмінкорпусу міської ради теж буде реалізовано проект твердопаливного котла. На наступний рік заплановано замінити систему опалення в центральному осередку культури - міському Палаці, в якому замінено вже чимало вікон.

Окрім того, було розроблено відповідний проект та проведені техніко-економічні розрахунки і пропозиції по влаштуванню когенераційних установок на котельні по вул. Сосюри. Вартість реалізації проекту по цій котельні складає 15 млн. грн. Для реалізації такого проекту держава забезпечує стовідсоткове фінансування. На виставці з нагоди 20-ої річниці Незалежності «Барвиста Україна» - наш проект отримав високу оцінку Президента України, так як передбачає використання українського обладнання та енергоносіїв. Впровадивши такий проект, можна зменшити навантаження на місцевий бюджет. Але ПАТ «Укрнафта» відмовила місту в наданні дозволу на видачу технічних умов на підключення до місцевих газопроводів супутнього газу, хоч Протокол про наміри постачання супутнього газу було підписано). Але над цим проектом ми і надалі працюємо. Через відмову "Укрнафти" ми змушені купувати імпортний газ. Наш проект - унікальний проект в Україні, оскільки він працював би на місцевому газі. Тобто газ, із якого відібрано газолін, мав би подаватись на когенераційну установку, яка відповідно вироблятиме тепло і електроенергію. Звідси йтиме тепло в спальний район вул. Володимира Великого й частково охопить вул. С. Коваліва. В перспективі спорудження такої установки на котельні вул. Коваліва, що дасть змогу охопити весь густо населений мікрорайон Коваліва Володимира Великого, 600-річчя Борислава, Трускавецьку. І ще один дуже важливий момент - електроенергію, яку можна отримати після переробки газу, мало б вистачити на обслуговування одного електродвигуна, що подає воду з Рибника на Бухів. Тобто використання цього газу вирішить екологічну проблему Борислава, техногенну (запобігання вибуху) та економічну виробництво дешевшого тепла та електроенергії. Впровадження такої установи це енергетична незалежність Борислава і навіть при використанні імпортного газу ми значно економимо кошти.

У минулому році за кошти державного та міського бюджету планувалося провести ремонт 10 ліфтів. Оскільки кошти надійшли в другій половині грудня вдалося відремонтувати тільки шість ліфтів по вул. Коваліва 35, 44, 148. У зв'язку із закінченням фінансового року кошти в сумі 204 тис. грн. не були освоєні та відповідно повернуті в бюджет міста. Проте кошти повернулися в загальний фонд, через це ми не змогли їх використати на подальший ремонт ліфтів

У цьому році за кошти міського бюджету проведений технічний огляд та експертиза 15 ліфтів, які відпрацювали свій термін експлуатації. Якщо цього було б не зроблено, то в місті були б зупинені ще 15 ліфтів. На це потрачено кошти в сумі 68 тис. грн. Також за кошти міського бюджету був проведений ремонт ліфта по вул. Володимира Великого 177а на суму 17 тис. грн.

По всіх бюджетних закладах закінчено встановлення і лічильників теплової енергії, що дасть можливість реально платити за спожиті Гігакалорії, відповідно це приведе до економії бюджетних коштів. Міська влада займається заходами з енергозбереження, по бюджетних установах медицини, культури, освіти. Ми проводимо заміну вікон утепляємо будівлі, проводимо інші заходи.

Вивезення твердих побутових відходів створено конкуренцію для існуючої приватної фірми. Надано дозвіл КП "Еко-місто" на вивезення і утилізацію твердих побутових відходів.

Виділена земельна ділянка для відведення під нове сміттєзвалище, оскільки старе сміттєзвалище відпрацювало термін. Досвід показує, що приватна фірма використовує наше місто, як полігон для збору сміття з інших міст і особливо не переймається щодо належної санітарної очистки міста.

На сьогоднішній день залишається складною проблема з водопостачанням міста. І питання покращення водопостачання для нас є пріоритетним. Місто Борислав перемогло у Всеукраїнському конкурсі «Питна вода». Для реалізації цього проекту передбачено кошти в сумі 4 млн. 147 тис. грн. з них співфінансування 30% з міського бюджету. Ці кошти в сумі 980 тис. грн. вже перераховані з міського бюджету замовнику робіт. За результатами тендеру виконувати роботи з реконструкції локального водозабору «Ріпне» буде державне підприємство інженерний центр "Техно-ресурс". Тендер проводив замовник -житлово-комунальне управління обласної державної адміністрації. За ці кошти в буде проведено реконструкцію локального водозабору «Ріпне». Зокрема, підприємство має збудувати новий басейн, дамбу і встановити сучасні очисні споруди, які будуть працювати без застосування хлору. "Техно-ресурс" отримав у листопаді аванс і приступив до реалізації даного проекту. Основна проблема, по цьому проекту, може виникнути, що за такий короткий час підрядник не встигне виконати всі роботи. І кошти можуть повернутися в держбюджет і місцевий бюджет. Тому дане питання знаходиться на щоденному контролі.

Випереджаючи події паралельно міська рада виділила ще 180 тисяч гривень на прокладання нової лінії з «Ріпного» до магістрального водогону, що йде з Бухова. Встановивши в місці врізки невеличку насосну станцію, місто зможе отримати дешевшу воду в резервуар чистої води по вул. С.Палія. Тобто, будівництво нової лінії дозволить збільшити подачу чистої води в міську систему, що зменшить час роботи електродвигунів на водозаборі "Рибник".

Реконструкція водозабору "Ріпне" забезпечить тільки частину потреби міста у воді. Наступним кроком буде реконструкція водозабору "Валька" та розробка нових водозаборів на території міста . У рамках реконструкції "Вальки" проектом передбачено будівництво сучасної станції знезараження води та резервуарів у мікрорайоні Коваліва. Цей проект вже розробляє Львівський державний інститут "Львівдніпрокомунбуд". Проте, щоб в мікрорайоні Коваліва та вул. Трускавецькій була вода щоденно, протягом дня ми усвідомлюємо , що це досить довготривалий процес. Його можна досягнути реалізувавши проект "Ріпне" та "Валька".

На даний час основне водопостачання в місто ведеться з водозабору "Рибник", але воно надто енергозатратне, вода з цього водозабору подається в місто з гірської річки через перевал, що призводить до додаткових витрат на підкачування. Проект реконструкції водозабору "Рибник" вже готовий та проходить корегування. Для корегування проекту необхідно 185 тис. грн. Ціль проекту заміна старого енергооб'ємного обладнання на нове. Модернізація дасть можливість зменшити споживання електроенергії і підвищити надійність роботи водозабору. Зокрема проектом передбачено: заміна насосного обладнання, встановлення нових вакуумних вимикачів, автоматизація процесу подачі води та встановлення задвижки. Окрім того, автоматизація процесу подачі води призведе до економії людського ресурсу і зменшення кількості обслуговуючого персоналу. У перспективі водозабір "Рибник" мав би стати резервним водозабором для міста, а воду з нього можна було б продавати у Східницю та Трускавець іншим споживачам.

Проект по водоканалу. Бориславська міська рада та місто Радом (Республіка Польща) підписали декларацію про співпрацю у сфері комунального та водопровідного господарства у рамках проекту «Польсько-української академії розвитку господарства та охорони навколишнього середовища». Участь у проекті можуть брати тільки два міста і для них Євросоюз буде виділяти кошти. Радом та Борислав мають подібні проблеми. Буде написаний спільний проект для двох міст, прийматимемо участь у конкурсі, щоб отримати кошти Євросоюзу. З України в цьому проекті бере участь тільки 10 міст з населенням до 100 тис..

Реконструкція водяних мереж. Борислав та місто Заршин (Республіка Польща) готують спільний проект по покращенню водопостачанню двох міст в межах Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна». А саме в рамках проекту у нас на реконструкцію передбачена мережа водопостачання по вул. С. Бандери. Якщо Борислав та Заршин виграють проект, то нашому місту буде виділено 400 тис. Євро, полякам - 500 тис. Євро. Цей проект передбачає співфінансування, зокрема, з місцевого бюджету має бути виділено 10% вартості реконструкції мережі. Крім цього, при виконанні робіт буде надано спецавтомобіль з автоцистерною питної води, для забезпечення мешканців даної вулиці питною водою на час проведення робіт.

Всі документи вже подані до Польщі. Підписана Угода про співпрацю, яка відбулася на офіційному прийомі міського голови Борислава Володимира Фірмана та польської делегації з міста Заршина на чолі з війтом Андрієм Бетлєєм.

Місто періодично залишається на декілька днів без водопостачання. Основна з головних причин - зношеність міських мереж, деякі з них прокладені ще у 1926 році й вони не витримують навантаження. Щоб зменшити навантаження на мережі міська влада планує закупити регулятори тиску, які дозволять регулювати тиск в трубах. Таким чином вода не буде рвати труби. Через обмеженість коштів в бюджеті було закуплено тільки один регулятор тиску. Процес встановлення регулятора тиску трудомісткий. Потрібно визначити місця установки. На даний час проводиться дослідження та заміри, де потрібно встановити регулятор тиску.

Крім цього ведуться роботи зі встановлення лічильника обліку води на смт. Східницю, що дасть можливість контролювати реальне споживання води цілим селищем. Також ліквідовані несанкціоновані водогони, якими подавалася вода на вулиці Модрицькій, Дрогобицькій, в районі пожежного полігону.

Щодо водопостачання то місто стикнулося ще з однією проблемою - вже протягом трьох місяців не має дощів, навіть у мешканців приватного сектору немає води у криницях. Внаслідок того, що мала кількість опадів на основних водозаборах міста зменшилось поступлення води. Для запобігання таких проблем у майбутньому буде працювати резервний водозабір "Рибник".

На даний час в місті проводиться інвентаризація ємностей для збору води. Багато такий ємностей якимось чином попали в приватні руки".

Таким чином стає зрозуміло, що до кінця року в Бориславі якщо не буде ще цілоденне водопостачання, то принаймні воно значно покращиться – міський голова В. Фірман заявив про це недвозначно, не залишивши скептикам жодних надій.

Руслан Зелінський продовжує розповідати про справи ЖКГ міста: "Завершено берегоукріплення перед мостом по вул. С. Бандери, який сполучає Борислав та Східницю. На відновлювальні роботи з берегоукріплення було виділено та освоєно 262 тис. грн. В тому числі, з обласного бюджету 200 тис грн. та 62 тис. грн.. з місцевого бюджету. За ці гроші будівельники демонтували та витягли з під мосту зруйновану частину підпірної стінки та змонтували із фундаментних блоків нову підпірну стінку, яка захищатиме верхню опору мосту від повеневих вод. Загальна довжина ново змонтованої захисної стіни склала 50 метрів.

Щоб бути впевненим за міст по вул. С. Бандери потрібно провести берегоукріплення із з другого боку моста за течією річки. За доручення міського голови була проведена експертиза берегоукріплення за мостом по вул. С. Бандери, яку здійснила науково дослідна лабораторія університету "Львівська політехніка".

Борислав та місто Жешув (Республіка Польща) готують спільний проект в межах Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна. Зокрема, Борислав буде представляти заходи щодо берегоукріплення та запобігання руйнування мостів. Поляки - протипаводкову систему. А саме в рамках програми у Бориславі на берегоукріплення передбачені: площа Івана Франка, вул. Шевченка та вул. Д. Галицького. Якщо Борислав та Жешув виграє проект, то нашому Бориславу буде виділено 869 тис. Євро, Жешуву - 120 тис. Євро. Цей проект передбачає співфінансування, зокрема, з місцевого бюджету має бути виділено 10% вартості програми.

Зроблена проектна документація моста біля заводу РЕМА через річку Тисмениця. Проектна документація пройшла експертизу та ведуться підготовчі роботи щодо будівництво цього моста. Фінансування будівництва моста ведеться з міського бюджету. Загальна вартість будівництва моста 319 тис. грн. Реалізувавши такий проект дасть можливість розвантажити центр міста. Буде прямий проїзд з вул. Коваліва на вул. Дрогобицьку.

За благочинні кошти був відновлений пішохідний міст біля Тукової гори , який був зруйнований наводками у 2008 році. Кошти на відновлення моста надало МКП "Мажор".

Гуманітарна сфера

Посмішкою відповів Сергій Оленич, заступник міського голови з гуманітарних питань, на закиди стосовно бажання прихопити ласий шматочок будівлі колишнього військкомату в центрі міста. Володимир Фірман запевняє: "Легше збудувати новий будиночок із сандвіч-панелей, ніж братися за реконструкцію цього об’єкту". В той же час міський голова розповів, що на місці колишнього військкомату може постати сучасна споруда польської школи. Поляки Борислава подали відповідні клопотання до Варшави, щоб профінансувати купівлю цієї будівлі за кошти Фонду "Допомога полякам на Сході", інформує наше власне джерело. Таким чином, чутки про купівлю цієї споруди паном Оленичем такі ж безпідставні, як і намагання приписати депутату облради Голобутовському намір зробити в одній зі шкіл чи бібліотек міста гуртівню. Та ці чутки хтось свідомо розпускає, як свідомо пишуться і заяви та скарги у вищі інстанції і в мерії Борислава не виключають, що це справа рук окремих олігархів, котрі незадоволені діяльністю міської влади.

Та надамо слово Сергію Романовичу, котрий окрім того, що є заступником бориславського мера, ще й очолює дрогобицьку міську організацію "Фронт змін": "Хочу коротко доповісти про зроблене за 11 місяців в гуманітарній сфері. Як і у звіті за 100 днів зазначу, що для роботи в кожній сфері ми застосовуємо системний підхід, тобто, в першу чергу аналізуємо стан справ у кожній галузі і розробляємо Програму розвитку галузі на найближчі роки.

Все те, що стосується змін, викликає не тільки невизначеність серед працівників кожної галузі, але й супротив. Працівники повинні розуміти, що відвідини кожної установи - це не перевірка, а в першу чергу контакт з колективом. Позитивні зміни передбачають ефективне управління кожною сферою. Тому ми майже завершуємо заміну керівників середньої ланки, притому хочу зазначити, що достатньо відчутний кадровий голод, адже пріоритетними для нас якостями новопризначених керівників є фаховість, професійність, чесність та сучасне бачення розвитку кожним керівником сфери, в якій він працює.

Освіта Борислава є однією із найпроблемніших в області. Відтак, спільно з керівництвом обласного управління ми взяли курс на покращення стану справ у даній галузі. Освіту очолив новий професійний керівник Лесик Віталій Романович, який до того працював 8 років директором школи. Нарешті освітня галузь, за декілька останніх років свого існування отримала «Програму розвитку освіти на 2011-2012 навчальний рік». Провелася серйозна робота над зменшенням видатків на енергоносії, встановлено лічильники теплової енергії в усіх закладах освіти де вони були відсутні, частково провели заміну вікон у декількох закладах освіти, розроблена й запрацювала «Програма теплий клас» за якою пластикові вікна у школах встановлюються спільними зусиллями влади та батьків.

Вжиті заходи щодо скорочення витрат на індивідуальне навчання учнів відтак воно скорочено у два рази, що дасть суттєво економію коштів близько 800 тис. грн. Загалом за цей рік відділом освіти вдалось заощадити понад 1 млн. грн. за рахунок економії різного роду витрат.

Відкрито додаткових 40 дошкільних місць. Зусиллям міської влади та обласних депутатів отримано субвенцію з обласного бюджету на розвиток дошкілля у сумі 52 тис. грн. вперше за багато років буде замінено меблі у двох дошкільних закладах. Розроблено програму забезпечення потреб мешканців у дошкільній освіті. Відтак за 4 роки ми готові відкрити понад 200 додаткових місць у дошкільних навчальних закладах.

Підвищено відсоток охоплюваності дітей п'ятирічного віку дошкільною освітою з 69% до 90%, що є одним з вищих показників по області. Спільно з адміністрацією шкіл вирішено питання з охороною великих шкіл. Цьогорічна винагорода вчителям «За сумлінну працю сягнула 42% замість запланованих 5%. При відділі освіти відновлено роботу ремонтної бригади, яка не функціонувала багато років, це дасть можливість суттєво заощадити кошти на ремонтах і власними зусиллями покращити стан освітніх установ. Змінено 6 керівників установ освіти і цей процес триватиме, сьогодні ми відчуваємо великий кадровий голод, але такі зміни це вимоги сьогодення. Суттєво покращено роботу позашкільних навчальних закладів, для ДЮСШ відкрито ряд нових спортивних секцій. За рахунок виходу на заслужений відпочинок педагогічних працівників понад 30 ставками довантажено педагогічні колективи міста.

Щодо медичної сфери, то зазначу, що проведена реорганізація стоматологічної поліклініки, у два стоматологічних відділення, це дасть змогу заощадити нам понад 700 тис. грн.

Основною нашою метою є наближення медицини до населення, відтак відкритий центр первинної медико-санітарної допомоги у приміщенні жіночої консультації в найбільшому мікрорайоні міста по вул. Коваліва.

Згідно позитивного рішення комісії обласного управління охорони здоров'я планується перенесення дитячого відділення у інше приміщення в якому продовжується ремонт, замінені вікна на пластикові і яке за усіма параметрами є значно кращим ніж колишнє приміщення яке знаходиться у міському парку і однозначно є непридатним для лікування хворих. Тривають структурні зміни в межах БЦМЛ.

Прийнято міську програму розвитку культури Борислава «Сучасний культурний простір» на 5 років до 2016 року. Робляться вагомі кроки по створенню музею нафтовидобутку під відкритим небом, який буде розташовуватись у місті Бориславі на території міського парку культури і відпочинку.

Розробляються заходи щодо реклами нашого міста Борислава та програма святкування 625-річчя міста. Впорядковуємо ряд рекламно-інформаційних довідників про Борислав, працюємо над виготовленням сувенірної продукції.

Досягнуто домовленість з кампанією Київстар по встановленню 10 комп’ютерів у бібліотеках міста для доступу населення до мережі Інтернет.

Розроблені і винесені на чергову сесію міської ради дві програми: «Міська програма захисту та реабілітації інвалідів на 2011-2014 роки» та «Міська комплексна програма соціальної підтримки окремих категорій громадян», які обговорені на засіданні круглого столу за участю громадськості міста Борислава. Ведеться постійний діалог та співпраця з громадськими організаціями.

На обліку територіальному центрі обслуговування одиноких громадян перебуває близько 700 одиноких з яких 230 осіб постійно отримують соціальні послуги вдома. Ми є одним із небагатьох міст яке надає муніципальні субсидії сім'ям де проживає 2 і більше інваліда а також одиноким пенсіонерам які є інвалідами 1 і 2 груп. Проводяться благочинні акції з нагоди Великодніх та Різдвяних свят але наймасштабніша акція для літніх людей це є відзначення дня людей похилого віку яке проводиться нами єдиними в області на загальноміському рівні і до якого залучаються усі без виключення пенсіонери міста.

Цей рік ми вперше працюємо по спрощеній системі надання субсидій населенню на житлово-комунальні послуги. Цього року буде здано в експлуатацію приміщення управління праці та соціального захисту населення по вул. Грушевського, що надасть можливість покращити умови прийому громадян.

Ми ведемо постійний діалог з молоддю та молодіжними організаціями і вже маємо досить позитивні зрушення. Молодіжними організаціями запропоновано ряд цікавих проектів і прийнято рішення щодо їхньої реалізації. Систематично проводяться заходи щодо запобігання торгівлі спиртними напоями та тютюном для неповнолітніх.

Зроблені певні кроки щодо запобігання та профілактики негативної поведінки серед школярів. З приємністю відзначу, що ми одні з перших в області, та одні із не багатьох в Україні створили шкільну службу примирення. Представники відділу освіти і центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді пройшли стажування у Києві щодо створення шкільних служб примирення (стажування відбулось за кошти громадських організацій). Така служба вже діє у міській гімназії і буде створена у кожній школі міста.

Розробляється ряд заходів щодо профілактики та запобігання захворювання на СНІД. Створено координаційну раду з проблем туберкульозу ВІЛ СНІДУ і наркоманії робота якої дає позитивні результати. Ведеться широка інформаційно-пропагандистська кампанія щодо боротьби та профілактики суспільне небезпечних узалежнень.

В ході оздоровчої кампанії 2011 року оздоровлено 1289 дітей, що становить 31,3% в порівнянні з 2010 11% тобто збільшено в 3 рази. На оздоровчу кампанію використано 1млн. 350 тис. грн., з них спонсорських 960 тис. грн. Доречно відзначити, що громадськими організаціями оздоровлено 16,1%.

Проаналізовано стан викладання спортивних дисциплін у загальноосвітніх закладах міста.

Збільшилась кількість сімей та окремих дітей взятих під соціальний супровід при цьому зменшився час їхнього перебування під супроводом, що свідчить про якість та оперативність надання соціальних послуг.

Борислав одне із небагатьох міст в якому діти сироти і позбавлені батьківського піклування виховуються і проживають в сім'ях опікунів і піклувальників а не в інтернатних закладах і за останній рік, завдяки широкій інформаційній кампанії, суттєво збільшилась кількість подружніх пар які бажають усиновити чи взяти на виховання в сім’ю дітей.

Цьогоріч у п’ять разів збільшено фінансування з міського бюджету на спортивні заходи та збори в наслідок чого збільшилась кількість міських спортивних заходів та забезпечена участь команд у обласних та республіканських змаганнях. Результатом цього є чемпіони світу, чемпіони Європи та призери Всеукраїнських змагань. На належному рівні здійснюється утримання міського стадіону «Нафтовик». У співпраці з управлінням фізичної культури та спорту облдержадміністрації у місті буде встановлено перший сучасний антивандальний тренажерний майданчик.

Спільно з відділом освіти запроваджені ранкові руханки з учнями початкової школи навчальних закладів міста".

Заключне слово від "Трускавецького вісника"

Незважаючи на те, що стаття про звіт бориславської влади за рік роботи вийшла занадто велика навіть як для Інтернет-видання, одразу зазначимо, що поза нашою увагою залишилося ще багато дрібниць, котрі насправді зовсім не є дрібницями. Постараємося їх подати в цьому розділі в короткому, хоча дещо й несистемному вигляді. Отже, ми почули про те, як важко вирішити питання водопостачання в Бориславі, котрий в Україні має найбільший перепад висот – 300 метрів (подібна ситуація хіба ще в Дніпропетровську, проте там є більше ресурсів та можливостей); відсутність дощів ось уже 4 місяці теж не сприяє позитивному вирішенню проблеми, а свердловини не можна бурити і видобувати з них воду через специфіку міста. В той же час багато води витрачалося просто безглуздо – на непрацюючих фабриці нетканих матеріалів були діючі 3 вводи, на колишньому фарфоровому заводі – 2 вводи. Керівництво "Бориславводоканалу" не діяло як менеджери, а як недалекоглядні чиновники, тож і було створено нову організацію – КП "Вододар".

Надія на те, що в місто зараз прибіжать інвестори, невелика. Були великі шанси залучення у місто коштів перед кризою, та тодішнє керівництво не використало момент. "Дорога ложка к обеду" – згадує російське прислів’я Володимир Стахович. Та пошук інвесторів триває, голландська фірма хоче зайнятися розробкою газу, є цікаві пропозиції по ряду проектів від поляків, канадців, німців та інших зарубіжних потенційних інвесторів. На жаль, нема надії і на свого, бориславського інвестора, бо місто убоге. Знову ж таки, на жаль.

Ряд законів не сприяють покращенню ситуації. Було відверто висловлено незадоволення новими бюджетним та податковим кодексами, тепер місто втрачає навіть ту дещицю, котра в ньому залишалася раніше. Недобросовісність окремих місцевих підприємців, їхнє небажання допомагати місту та нерозуміння його потреб – теж проблема. В той же час радує підтримка простих людей. Сергій Оленич зазначає, що вдалося знайти порозуміння із батьками учнів – коли батьки ставлять у класі одне нове пластикове вікно задля енергозбереження, то влада обіцяє поставити два. Володимир Фірман – не прихильник гігантоманії. "Хай будуть виконані менші справи, проте доведені до кінця", - зазначає мер. Заважає і політична заангаждованість окремих популістів, в тому числі і на рівні обласної, а навіть Верховної рад. Важке питання – зміна свідомості людей, котрі часто виявляються не готові до роботи в нових умовах, не готові до викликів часу. Та це – проблеми не лише Борислава.

Ось такий він Борислав, котрий не сміється ще з часів Івана Франка, як не сміявся він, до речі, і тоді. Та головне, що і не плаче, а зціпивши зуби, працює. "Не ридать, а здобувать хоч синам, як не собі, кращу долю…". Влучно підходять ці слова Великого Каменяра до теперішньої ситуації в Бориславі.

Володимир Ключак

Патріарх лісу і роду

У теплу, світлу днину, обіпершись на залізні рами воріт власного подвір’я, під тінню сріблястої ялини та широколистої липи, у теплому безрукавному кожушку, з непокритою головою, яку уже давно засіяла щедра срібляста паморозь, що немов ота срібляста ялинкова читина, міцно тримається голови, з живими іскринками в очах споглядає місто, по-осінньому чисте голубе небо і, взагалі, плин життя поважного віку чоловік.

Це – Йосиф Якимович Білас – шановна, хоч зі своєї скромності мало публічна у Трускавці людина, Заслужений лісівник України, справжній патріарх лісу, славний нащадок і продовжувач династії лісничих-Біласів.

В Україні, напевне, не знайдеться такого працівника лісу, у роді якого лісниками-гайовими, лісничими були прадід, дід, батько, а згодом син, внук і правнук. Ну, за правнука Йосифа Біласа, півторарічного Юліана, як майбутнього лісничого ще рано говорити. Але дідусь, вірніше, прадідусь Йосиф (бо дідуся, який називався теж Юліан, два роки тому схоронили), беручи оце крихітне дитятко на руки, яким не може натішитися, має надію, що і він піде второваною стежиною своїх предків. У цьому не сумнівається і внук Йосифа Якимовича Михайло, який уже рік, як після закінчення Львівського лісотехнічного інституту працює лісничим на Уличнянському лісництві. Бо коли народився синочок, якого назвав на честь батька Юліаном, він, за народним повір’ям, при першому купанні дитини встиг випередити своїх маму та дружину і покласти у ванночку речі, без яких не обходиться жоден лісник – мисливські набої.

- Ви хотіли, щоб він був лікарем чи інженером. Ні! Він буде лісничим, як дідусь, тато, я…, - серйозно, з твердим переконанням сказав Михайло.

…Стоїть, стоїть біля своєї брами біловолосий як святий Миколай патріарх лісу Йосиф Білас. На його не по літах свіжому обличчі промайне немов теплий сонячний промінчик тиха усмішка, що враз зникає, і тінь журби падає на чоло, застеляє мрякою очі. Які думи оповивають його світле чоло? Які спогади виринають з лету літ? Чи може когось очікує-виглядає оцей поважний, сповнений шляхетного гонору, статечної постави чоловік?

О, є що згадати Йосифу Якимовичу. Є чим потішити душу, є від чого затужити серцю. Є… І не відмахнутися від тих споминів. Вони приходять в будь-яку мить: з подихом вітру про мисливські мандри, з шелестом листя про лісові дуби-велети, з тишею, що затаїлася в самотній світлиці, яка ось-ось розвіється від приємного голосу дружини… Та ні. Все, мов сон. Нема уже мисливських пригод, нема лісових мандрів, і ЇЇ нема…Є тиша, є смуток непоправної втрати…Вона, ця тиша, запанувала в його оселі давно, буде років тринадцять, як востаннє попрощався зі своєю дружиною Валерією. А потім … Бодай не згадувати. Важким тягарем впала на його серце доля сина Юліана. Молодим, занадто молодим відійшов… А гордився ним. І гордиться дотепер, бо пішов його шляхом. Закінчив Львівський лісотехнічний інститут, працював лісничим у Трускавецькому, а згодом у Рудківському лісництвах, головним лісничим Дрогобицького лісгоспу, а згодом і його директором. Став Заслуженим працівником сільського господарства України. Привів на світ сина Михайла та донечку Юлію…

Та нема, щоб лиш тугою віяло в душу. Життя Йосифа Якимовича рясніє барвистими сторінками радості, здобутків, задоволення сімейним станом.

Та перш, ніж розпочати життєпис Йосипа Біласа, розгорнімо на хвильку його родословну.

Її скрупульозно вивчала і складала внука Юля. Вона довідалася, що прадідом Йосифа Якимовича був Павло Білас. Очевидно те, що був він з багатого роду, служив гайовим, бо ця престижна посада по спадковості пішла від роду до роду.

Дідусем Йосифа Біласа був Іван Білас. Про нього в родині знають більше. Служив він за Австрії і Польщі гайовим неподалік від Трускавця, у Колпці. Його дружина Єва Бурик походила з Трускавця і саме по її лінії Біласи були посвоячені з родом відомого народного месника Василя Біласа. Брат Івана Біласа Петро був гайовим на Широкому Полі, як їхати на Помірки, і мешкав у Трускавці.

Батько Йосифа Біласа Яким народився у вересні 1898 році. Працював недовго гайовим з батьком у Колпці. Одружився у 1921 році на Марії Пужаковській із заможної родини зі Стебника. Тут у них 16 січня 1922 року і народився Йосиф Білвс, наш славний лісівник, про якого ведемо мову. Від цього дня і починаються писати життєві сторінки Йосифа Біласа.

Невдовзі Якима Біласа переводять на службу у велике повітове лісництво у с. Крехівці, що в Долинському повіті на Станіславщині, тепер Івано-Франківщині. Малого Йосифа залишають на вихованні батьків дружини у Стебнику. А у сім’ї Якима Біласа першого серпня 1924 року появився на світ другий синочок - Михайло, якому доля світила стати Народним художником України, відомим і поза межі держави митцем ткацьких полотен з вовни.

Згодом Якима Біласа переводять на службу у село Медвежа Дрогобицького повіту. Тут проходять дитячі та юнацькі роки Михайла. Йосиф, старший син, живе у Стебнику. Коли братам випадало якийсь час пожити разом, то проводили час цікаво і весело. Батько водив їх лісовими стежками, розповідав про віковічні дерева, життя звірів та птахів. Уже тоді Йосифа більше цікавило життя лісу та його мешканців, а Михайло віддавав перевагу розмаїттю квіткових барв, вишивкам на полотні синіми нитками. Вони обидва, звичайно, у різні роки успішно закінчують навчання в гімназії у Дрогобичі. Згодом Михайло пішов творчо дорогою митця, хоч мріяв стати артистом. Йосиф пішов шляхом батька і вступив у Болехівську лісову школу-гімназію. Так їх дороги розійшлися, хоч час від часу перетиналися: за сімейним Різдвяним та Великодним столом, у дні іменин батьків і в сумні години їх похорон, на виставкових імпрезах Михайла, хрестинах синів та внуків…

…Приємно думати, згадувати Йосифу Біласу під легкий шепіт липи та приємний затінок сріблястої ялини, які привіз зі свого розсадника (шкілки) у ті далекі п’ятдесяті роки, коли працював у Рудках лісничим. Посадив їх тут, біля воріт його тесть. Кожного року липа дає Йосифу Якимовичу не одну жменю запашного цвіту для гарбати, а ялина дарує свіжу прохолоду і нев’янучу красу. Так, так, любі мої деревця, ви уже дорослі, а до мене ось-ось прийде в гості дев’яносто перший та спитає – як живеш, що доброго зробив, Йосифе, за свій вік? Чи маєш радість, втіху на старість? Відповім - гріх було би сказати, що зле живу. Добре. Дай Боже здоров’я моїй дорогій невістці Наталії, яка дбає про мене. Тяжке горе вона перенесла, ой тяжке… Як сина мого, Юлька… (недоговорив, Гіркий комок здавив груди, старенькі очі ридали…). Вона працює вчителем німецької мови у другій школі. О, то золота дитина! Добре в неї серце. Як моя відійшла, царство їй Небесне, не було дня, аби не згадала про мене, не запросила до себе … Та й моєї старої оселі не минає, забіжить, порядок наведе… Золота дитина. А радість маю, велику радість і втіху. Дай Боже кожному таку. Маю ще сина Володимира, який живе і працює в Німеччині. Не забуває про мене, коли приїжджає, то обов’язково навідається.

Маю внука Михайла, який працює лісничим. та внучку Юлію. Здібна і наполеглива дитина. Уже без батька успішно закінчила навчання, зараз кандидат юридичних наук, працює помічником судді в області. Є і правнук Юліан. Смішне дитя, боїться моїх вусів… І світла та тепла хвиля торкається серця дідуся, усміхом проміниться лице.

А що доброго зробив? Якби Йосифу Якимовичу довелося складати звіт перед громадою, то міг би сказати коротко, але змістовно і мудро – робив тільки добро: засівав святу землю на радість і користь людям, звірині та птаству лісом буйнолистим. Вирощені, викохані, бо тільки з любов’ю трудився Йосиф Білас біля своїх ялиць, смерек, кленів, дубів … Вони й зараз ростуть, радують своєю красою світ Божий, служать для потреб людям.

Від батька Якима та діда Івана взяв у спадок цю любов до лісу і як естафету передав її синові, внукові…

По закінченню навчання в Болехові мав намір піти на вищі студії, та завадила війна. Мали забрати на фронт, та через травму руки залишився дома. Влаштувався у Дрогобичі на лісозаготівельну базу приймальником дерева, яке відправляли на Донбас. Згодом став директором цієї бази. Через якийсь час Йосифа Якимовича призначають лісничим у Великі Мости Самбірського району. Були це 50-і роки, часи ще важкі і небезпечні. Ще діяла ОУН-УПА. По лісах у схронах перебували повстанці. За ними безустанно нишпорили каральні загони .Йосифу Якимовичу доводилося не раз зустрічати у лісі озброєних людей, але все для нього обходилося мирно. Якось навіть спочивав на криївці, де перебували повстанці. У свій час він навіть знався з Романом Різняком, у дитинстві грали разом в футбол, бували на забавах. Та ніколи жодним словом Йосиф Білас не проговорився про побачене чи почуте у відповідних органах, хоч спроби вивідати в нього цікаву інформацію були. У той час він вступає на заочне відділення Львівського лісотехнічного інституту. Відпрацювавши років десять у Великих Мостах, переходить на лісництво у Рудки, де працює лісничим 23 роки. Це був особливо плідний період у його житті. Тут Йосиф Якимович з особливим завзяттям та натхненням віддається лісовій справі: займається вирощенням сіянців, розсадженням їх, санітарною очисткою лісу, лісозаготівельною справою. На своєму розсаднику він вирощує різні види саджанців: тисячі смерек, ялиць, модрин, бука, плодових дерев, декоративних кущів. Вирощеними у його розсаднику деревцями озеленили більшу половину Трускавця.

Як спеціаліст-лісівник для набуття досвіду побував на Волині, в Біловежській Пущі, в Умані, де побачив знаменитий парк «Софіївку», в Криму – «Нікітському ботанічному саду», на Закарпатті. У Йосифа Біласа виникає задум створити подібний парк у себе , на Рудківщині. Його ідею підтримали і в районі, і в області. Хотів зробити цей парк так, щоб усі дивувалися – гарно, акуратно, з незвичними деревами і кущами. Але тут треба творче мислення, художній хист. Де взяти такого чоловіка? І тут згадав - та брат Михайло прекрасний художник! О, та він зробить не парк, а відочок. Брат радо взявся допомагати братові. Михайло їздить по мальовничих місцях країни, знайомиться з парками, культурою деревонасаджень, підбирає дерева, які би творили гарну живу композицію, малює ескізи. І у 1962 році під керівництвом Йосифа Біласа у Рудківському лісництві, на місці, де був пустир та розруха, створюється дивовижний малюнок з живих дерев - дендропарк площею 52 гектари, у який брати вклали і душу, і серце. Він став визначною пам’яткою лісового мистецтва не лише для Рудок, Самбірщини, але й України. На території цього диво-парку росте 240 видів і 80 форм дерев і чагарників, які привозив Йосиф Якимович з різних куточків України, Союзу та інших країн світу. Сюди приїжджали міністри з Києва, Москви та інших республік, науковці, гості з-за кордону – хвалили, дивувалися, вивчали. Дотепер мешканців та приїжджих милують око розкішні композиції з декоративних дерев та кущів, сріблясті ялини та смереки, модрини та магнолії, дивовижна груша верболиста, яка щоліта плодоносить грушами.

Старання та успіхи у веденні лісового господарства, створення дендропарку, вклад у піднесення виробничої культури були належно відмічені керівництвом і громадою – Йосифу Біласу, першому серед лісничих Львівської області було присвоєно почесне звання «Заслужений лісівник України».

Рудківчани, розповідає пані Наталія, невістка Йосифа Біласа, яка час від часу буває у цьому місті зі сином Михайлом, бо й сама рудківчанка та з лісничого роду, добре пам’ятають працелюбного і по-чоловічому красивого лісничого з Трускавця, запитують, як його здоров’я, і щиро дякують за створений його руками дендропарк. А він у Йосифа Якимовича, а пізніше і в його сина Юліана, який теж тут працював, був доглянутий і красивий, мов коштовна шкатулочка. Вдячні мешканці цього містечка присвоїли Йосифу Біласу звання «Почесний громадянин Рудок».

Як і його батько Яким, Йосиф Білас був неабияким мисливцем. Бродив по полях, лугах та лісових нетрях Прикарпатського краю. Полював на дикого кабана, козуль, але кізок ніколи не стріляв, хіба цапків. Такий був закон у Біласів, і ніхто його не сміє порушити. Часто компанію йому складали син Юліан, головний лікар санаторію «Карпати» Лев Грицак, мисливці з лісництва та області.

Якось вислідили кабана. Хтось з мисливців вистрілив і поранив звіра. А цей навтьоки і зник з очей. Пішли по його сліду. Невдовзі Йосиф побачив дика, що лежав на траві. Гадав, що він уже не живий і підійшов ближче, навіть рушниці не приготовив. Раптом кабан зривається на ноги і, вистромивши громадні ікла, всією тушею навалюється на мисливця. Йосиф Якимович встиг лише звести руки вгору, вхопити бородача за вуха та повалився на землю. А цей норовився вп’ясти в нього свою щетинисту морду, розірвати крутими іклами, та чоловік міцно тримав за вуха. Тут, на щастя, підбіг головний єгер і, вибравши зручний момент, але з великим ризиком для Біласа, вистрілив у тварину. На мисливцю був пошкоджений лише одяг, довго боліли руки та тремтіли нерви, але був здоровий і неушкоджений.

У старому, але затишному будинку Йосифа Біласа, на мансарді зберігаються чудові мисливські трофеї: ріжки цапків, ікла диків, великі роги оленів, які купляв, різна амуніція для полювання. Будь-який музей міг би гордитися такою колекцією. Є у Йосифа Якимовича дорога і пам’ятна для нього річ – витканий із добротної вовни килим з гарним візерунком, який отримав у подарунок від брата Михайла як його дипломний твір. Ця робота, каже пан Йосиф , ще ніде на ніяких виставках не була. А ще є у Йосифа Якимовича безліч різноманітних кактусів, які сам доглядає, як колись доглядав ліс. Це приносить йому задоволення.

Хтось може подумати, що Йосиф Білас замкнувся у своїй хаті, вибрав одинокість і самотність. Ні, він ніколи не був самотнім, бо до нього часто навідуються невістка та внуки, буває і син Володимир, коли приїжджає з Німеччини.

А що любить побути на самоті, то від тоді, коли відійшла дружина. Але він її, цю короткотривалу самоту, заповнює голосним мовленням радіо, що звучить на всю хату, щоденним читанням молитви з молитовника, що лежить на його столі, Святою Літургією в церкві св. Миколая, на якій буває кожної неділі, і чеканням…Ось-ось подзвонить невістка, або прийде і скаже:

- Ходімо, тату, до нас.

І він збереться, і піде. Піде до давньої батьківської хати, де його чекає привітна і щира невістка, тепла і затишна сімейна атмосфера, добре і цікаве слово любого внука Михайла, веселий дитячий лепет маленького правнука Юльця, привітний та міцний потиск руки брата Михайла, який живе в одному будинку з племінником, та запашний обід на столі.

Андрій Говіщак,
газета "Франкова криниця Підгір’я"

«Свобода» ініціює референдум проти продажу землі

В неділю, 6 листопада, в Народному домі зібралася на збори проти продажу землі сільськогосподарського призначення чисельна трускавецька громада – був заповнений зал, трускавчани стояли в проходах і в коридорі. Треба сказати, що людей змогли активізувати і мобілізувати до питання, яке в принципі не стосується прямо міських жителів, представники ВО «Свобода».

Два законопроекти «Про ринок земель» внесені, зареєстровані і пройшли перше читання у Верховній Раді ще в липні місяці цього року. Верховна Рада внесла законопроект №9001 "Про ринок земель" до порядку денного пленарного тижня з 1 по 4 листопада.

Зазначимо, що Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловило низку зауважень до законопроекту і рекомендувало направити документ на повторне перше читання. Що в Україні не створені належні умови для припинення мораторію продажу землі вважають і фахівці Світового банку. А селяни просто бояться, що всі землі за безцінь скуплять олігархи, і Україна позбудеться останнього ресурсу.

Тож ВО «Свобода» ініціює проведення загальноукраїнського референдуму з одним питанням «Чи схвалюєте Ви Закон України «Про заборону продажу земель с/г призначення?». Щоб ЦВК оголосила референдум, необхідно зібрати три мільйони підписів. Тому перший етап – збори по всіх містах і селах, для правомірності яких необхідно 200 чоловік.

Збори у Трускавці зібрали 260 чоловік, тому мають всі підстави бути легітимними. Головою зборів обрали депутата міської ради від ВО «Свобода» Богдана Габшія. Він наголосив на основній загрозі дозволу продажу земель з 2012 року – олігархи-латифундисти скуплять задешево землі, паї селян – Верховна Рада вже спеціально занизила ціну з 150до 300 доларів за гектар. А це рівноцінно продажу життєвого простору нації.

Про ситуацію в Дрогобичі і Дрогобицькому районі розповів депутат Львівської обласної ради від ВО «Свобода», голова земельної комісії Михайло Задорожний. В Дрогобичі з питання заборони продажу земель і референдуму було проведено аж два зібрання громади, бо влада, відшукавши порушення процедури, не зареєструвала перші збори. На превеликий жаль, немає повної підтримки з життєво важливого для людей питання фракція і у обласній раді. «А олігархи хочуть забрати останнє, що у нас є. Якщо з 1 січня землю можна буде купувати –продавати, то ми втратимо її. Якщо ЦВК не зареєструє звернення про референдум, будемо виводити народ, щоб нашим дітям щось залишилося!» - наголосив Михайло Задорожний і навів сумний приклад господарювання орендаторів – в Дрогобицькому районі фірма «Лендком» взяла в оренду тисячі гектарів землі, збанкрутувала, передала права іншій структурі, і люди тепер не знають, кому належать їхні паї…

Про недопущення продажу земель, необхідність чіткої позиції громади в цьому питанні говорив і депутат обласної ради Олексій Балицький. І громада одноголосно підтримала «Свободу» - збори у Трускавці проголосували за проведення референдуму проти продажу земель сільськогосподарського призначення. Сформовано і проголосовано склад ініціативної групи зі збору підписів.

Іра Циган,
газета "Франкова криниця Підгір’я"

Вільна боротьба та волейбол

5 листопада 2011 р. у Трускавці в спортивному залі ДЮСК "Спортовець" проводилась першість Львівської області з вільної боротьби серед учнів 1998 – 2002 р.н. дитячо-юнацьких спортивних шкіл Львівщини.

Команда ДЮСК "Спортовець" (16 чоловік) брала участь у цих змаганнях разом з командами спортивних шкіл: «Спартаківець» (м. Соснівка, Щирець, Трускавець), «Тризуб» (м. Винники), «ДЮСШ №7» (м. Львів), «Богатир» (м. Львів), «Сокіл» (м. Стрий), «Надія» (м. Пустомити). Всього 123 юних борців Львівщини боролись за звання Чемпіона області.

Найкращих результатів у цих змаганнях добились вихованці Трускавецького "Спортовця" - Сергій Рентюк (вагова категорія – 46 кг) та Олег Фендак (в.к. – 56 кг), які стали срібними призерами чемпіонату Львівщини, виборовши другі місця. Ще четверо «спортовців» вибороли треті місця та бронзові медалі – Павло Гаман (в.к. – 56 кг), Богдан Аксентійчук (в.к. – 35 кг), Андрій Кожушко (в.к. – 38 кг) та Еміл Грубер (в.к. – 46 кг). Всі вихованці тренера ДЮСК Семена Гардія.

А 6 листопада 2011 р. у спортивно-оздоровчому комплексі ДЮСК "Спортовець" відбувся матч з волейболу серед чоловічих команд м. Трускавця та м. Львів («Сокіл»). Ці змагання організовані і проводяться Управлінням з фізичної культури і спорту Львівської облдержадміністрації та обласної федерації волейболу згідно календаря Чемпіонату Львівщини серед команд 1ліги в сезоні 2011 – 2012 р.р. Ігри відбуваються з роз’їздами у два кола (до Нового 2012 року і після різдвяних свят).

Трускавецьким волейболістам не вдалося обіграти львів’ян. «Сокіл» виборов перемогу у цікавій грі з рахунком у партіях 3:0. Бракувало командної гри трускавчанам і минулого тижня у м. Жидачеві (30 жовтня ц.р.), де ми, вигравши першу партію у місцевої команди, програли дві наступні з рахунком 23:25, так і не мобілізувавши сили у четвертій партії. Загальний рахунок у партіях 1:3.

Проте шанси на перемогу у Чемпіонаті області з волейболу серед команд 1 ліги у команди м. Трускавця є. Можна ще надолужити програні два матчі, відігравши їх у наступному колі, адже потенціал та молодечий запал у наших хлопців немалий. Слід тільки швидше адаптуватись до ігор у закритих приміщеннях, бо тренування трускавецьких волейболістів відбувається на відкритому спортивному майданчику у курортному парку відпочинку (біля нижнього бювету мінеральних вод). Попереду ще 12 матчів цікавої та видовищної гри у волейбол кожної неділі тижня.

13 листопада команда Трускавця гратиме із волейболістами Мостиського району, 20 та 27 листопада – зі стриянами (команди міста та району). А в грудні волейболісти ДЮСК "Спортовець" зіграють із Новим Роздолом (4.12) та м. Добротвір із Кам’янко-Бузького району (11.12).

А 11-13 листопада (з п’ятниці по неділю) в Трускавецькому дитячо-юнацькому спортивному клубі "Спортовець" проходитиме Чемпіонат Львівської області з волейболу серед дівчат 1999 – 2000 р. н. Початок змагань о 14.00.

За інформацією прес-служби ДЮСК "Спортовець"

«Корона Карпат»: що варто подивитися

Другий Міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів «Корона Карпат» триватиме у Трускавці 12- 17 листопада. Впродовж цього часу глядачі зможуть переглянути і новинки кінематографу, і визнану часом кінокласику.

Програма форуму цьогоріч буде надзвичайно насиченою та різноманітною. Організатори подбали про те, щоб задоволити уподобання якнайширшої аудиторії. А отже буде що подивитися і зовсім юним глядачам, і вибагливим поціновувачам кінопродукції. Так на вшанування 70-літнього ювілею видатного українського кіноактора, кінорежисера і сценариста Івана Миколайчука – одного з творців феномену українського поетичного кіно - до ретроспективи фестивалю увійшли стрічки за його участі. А також мюзикли, у яких знімалася зірка 50-х років аргентинська співачка та акторка Лоліта Торрес. Окрім конкурсних програм телевізійних ігрових та документальних фільмів увазі шанувальнків кіномистецтва пропонуються спеціальні покази: стрічки- переможці всесвітньо відомих фестивалів, міжнародний проект «Світ від світанку до заходу», фільми, об’єднані назвою «Короткий метр», програма «Золотий гол», українська презентація стрічки «Hello, my name is Olga» та інші цікаві заходи.

Головний майданчик фестивалю

Конкурсна програма ігрових фільмів налічує 15 стрічок. Фільм, який відкриватиме фестиваль - австрійська стрічка «Поруч з моїм братом» - є дебютом у повному метрі молодого режисера Маркуса Енгельмаєра. Він розповідає про братів-близнюків, які живуть потаємним життям, приховуючи від оточуючих, що їх є двоє. Глядачі стануть свідками того, як розвиваються стосунки між братами та їхнім батьком, який робить вигляд, що одного із хлопців не існує. Режисер фільму і знімальна група будуть гостями «Корони Карпат».

Український кінематограф представлений драмою «Платон Ангел» режисера Івана Войтюка, знятою за мотивами п’єси Олекси Коломійця «Дикий ангел». У 1978 році її постановка в театрі імені Івана Франка отримала державну премію. Ідея п’єси не втратила своєї актуальності і сьогодні. Тому що вона вічна. Адже батьки повинні відповідати за своїх дітей, за честь роду. Головний герой Платон Ангел ( Богдан Ступка) – людина твердих принципів і характеру, людина честі і праці. Так він виховує і своїх вже дорослих дітей. За великим сімейним столом, на подвір’ї добротної сільської хати, де його чисельна сім’я збирається на вихідні, розгортається одвічний конфлікт батьків і дітей. Вирують пристрасті, але переконання Платона Ангела, що залишаються непохитними, стають тим рятівним колом, яке тримає на плаву його дітей у вирі життя. Окрім Богдана Ступки ролі у фільмі виконують Ірина Дорошенко, Остап Ступка, Наталя Доля, інші чудові актори. Режисер Іван Войтюк приїде до Трускавця, щоб представии свою роботу.

Заслуговує на увагу глядачів фетивалю російський фільм «Не скажу». Це класична мелодрама з драматичним сюжетом, дебют в повному метрі петербурзького актора, сценариста і режисера Ігоря Копилова. У картині пару, кохання якої руйнується, зіграли Єлизавета Боярська та Максим Матвєєв. Для акторів зйомки у цьому фільмі стали доленосними - після їх завершення вони одружилися.

Чеське кіно «Голова-руки- серце» (реж. Девід Яраб) можна вважати ідеальним фестивальним фільмом, який складно дивитися, а зрозуміти ще складніше. Події фільму відбуваються у 1914 році напередодні Першої світової війни. Під час спіритичного сеансу за загадкових обставин помирає полковник фон Гауквітц. Його наречена Клара шокована тим, що після смерті у нього відсутні деякі частини тіла, які, як з’ясувалося, використовують для своїх ритуалів окультні секти. І тут розпочинається шалена фантасмогорія: голова і руки, які розмовляють, голем Сталіна, постмодерністські замальовки останніх днів Австро-Угорської монархії. Але, як стверджують професіонали, подібний фільм обов’язково має бути в програмах фестивалів, тому що про нього можна до безконечності сперечатися, пояснюючи один одному як потрібно розуміти ту чи іншу концептуальну сцену.

До стрічок, які мають усі шанси здобути визнання журі, належать також дві роботи, зняті у копродукції Аргентини-Іспанії: «Китайська казка» (реж.Себастьян Боренштейн), яка вирізняється оригінальним сюжет, та «Молитва провидця» Гонсало Калзади, яку на фестивалі представлятиме продюсер фільму Антоніо Соле, відомий іспанський режисер, сценарист, автор кліпів таких мегазірок як Шкіра та Енріке Іглесіас.

Документальне кіно

Відбірковий тур цього конкурсу подолали два українських фільми: «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941 р.» режисера Тараса Химича та «Дерев’яні храми України. Закарпаття» Юрія Криливця. Ця стрічка розповідає про стильові особливості, місце розташування, історію та сучасне життя дерев’яних храмів на території Закарпаття. Фільм Тараса Химича (режисер приїде на фестиваль, щоб представити його) ілюструє період радянської окупації Галичини. Досі жоден український кінематографіст не брався за цю тему, хоча є багато документів і свідків тих часів, коли 17 вересня 1939 року зустрілися два світи, і розмірене європейське життя Львова поглинула хвиля червоного терору. А три народи - українці, поляки та євреї, що сотні років співіснували на цих землях, - потрапили під тоталітарний прес. Фільм відрізняється від звичних зразків української документалістики завдяки формату «Дискавері», що передбачає використання сучасних ракурсів та технічних засобів під час знімання, робить фільм близьким до художнього. У стрічці звучать як мелодії тієї епохи, так і рок–музика, в зйомках взяла участь популярна музична формація "Піккардійська терція".

Донецькі реалії німецькими очима – так стисло можна охарактеризувати фільм «Інший «Челсі»: історія з Донецьку» Якоба Пройсса, який прибуде до Трускавця в якості гостя фестивалю. Ця стрічка викликала справжній ажіотаж у пересічних глядачів і у донецького керівництва. У ній змальовано не лише інший Донбас (не такий, як про нього розповідають шпальти газет і телеканали) і не той, яким він видається з вершин Верховної Ради чи вікна п’ятизіркового «Донбас Паласу». А насамперед Донецьк через призму життя простих людей, їхнього побуту, інтересів, переконань і роботи. Мільярдер Ахметов вкладає у футбольний клуб «Шахтар» величезні кошти. Однак спортивний успіх лише увиразнює політичний і соціальний застій в регіоні.

Футбол, але не професійний, а вуличний став предметом дослідження авторів фільму «Пелада». Вони побували в більш, ніж двадцяти країнах світу в гонитві за грою, як глобальним явищем, що охоплює статі, раси, релігії, класи. Фільм розповідає історії людей, яких знімальна група зустрічала на своєму шляху.

Лейтмотивом стрічки Галини Адамович «Інокиня» є неспростовна істина: дорога до храму у кожного своя. Головна героїня - відома в Білорусі композитор, диригент Ірина Денисова несподівано для оточуючих залишила світське життя і прийняла рішення служити Богові, отримавши монаші свячення. Про духовні святині йдеться у фільмах вірменського режисера, гостя фестивалю, Тиграна Хзмаляна «Прижиттєвий портрет Христа» та «До Арарату».

Призери фестивалів

Найцікавіша для загалу добірка: тут представлено хіти кінофорумів. Серед яких короткометражка киянки Марини Вроди «Крос», що цього року виборола «Золоту пальмову гілку» у Каннах. П’ятнадцятихвилинна картина, в якій біг стає метафорою життя. Це своєрідний натяк на Україну, яка, немов ті діти, вирушила кудись уперед, стартуючи від пам'ятника радянській системі, але де вона фінішуватиме – невідомо. «Я намагалася цим фільмом поставити запитання: навіщо біжимо й куди біжимо?», - так про тематику стрічки в одному із інтерв’ю розповіла Марина Врода, яка приїде до Трускавця, щоб представити свою роботу.

Ще однією перлинкою цієї програми є аргентинська стрічка «Таємниця в його очах» режисера Хуана Хосе Кампанелли, яка отримала у 2010 році Оскара як найкращий іноземний фільм. А загалом вона здобула 35 нагород та 25 номінацій. Важко віднести цю стрічку до якогось одного жанру, це - і детектив, і особисті драми, і трилер, але поєднані надзвичайно майстерно, із закрученим психологічним багатошаровим сюжетом і доброю грою акторів. У позаконкурсну програму увійшла й французька кримінальна драма «Пророк» Жака Одіяра, яка також зібрала рекордну кількість нагород та номінацій, серед яких Гран-прі Каннського кінофестивалю у 2009 році, номінація на «Оскар» у 2010 році.

Ідеальний глядач

В рамках фестивалю відбудеться надзвичайно неординарна подія- презентація Aye-Аye Film Festival. Цей проект зародився в університеті французького міста Нансі. Студенти, закохані в кіно, у 1994 році заснували асоціацію «Aye-Aye VO», бо мріяли про створення оригінального і зухвалого фестивалю. Завдяки їхній наполегливості у червні 1995 року відбувся перший кінопоказ у центрі міста. Згодом він переріс у культурну подію – фестиваль фільмів. Але чому така дивна назва? Ай-ай – це маленький лемур з великими вухами і очима, який веде активне нічне життя. Саме таким, на думку засновників асоціації, є ідеальний образ допитливого глядача – цікавого до всього, готового пізнавати щось дивовижне, оригінальне. Мета Ай-Ай кінофоруму – працювати для публіки: дітей, підлітків та дорослих, щоб вони розвивалися та були відкритими до світу. У рамках цього фестивалю - фільми всіх жанрів: документальні, художні, мультиплікаційні, старі фільми, прем'єрні, а також ті, які знаходяться в процесі створення.

Французька школа кінематографу

Чудовий подарунок отримали дітлахи! Завдяки Французькому інституту в Україні, який є одним із партнерів фестивалю, вони зможуть переглянути французькі фільми та анімаційні роботи. Хороші та мудрі, у яких немає стрілянини, безглуздих бійок та жорстокості. Разом з героями стрічок «Керіті: будинок казок», «Король і птах», «Кіріку та чаклунка» вони вчитимуться як потоваришувати, як припинити ворожнечу, як не кривдити оточуючих та прийти на допомогу тим, хто її потребує. Організатори фестивалю планують показати ці фільми і вихованцям дитячих сиротинців регіону.

Замість післямови

Складно у невеликій публікації розповісти про всі цікавинки, які пропонує цьогорічний кінофорум «Корона Карпат». Додамо лише, що організатори потурбувалися й про приїзд на фестиваль зіркових гостей. Деяких ми уже назвали. Будуть також: акторка, дружина Івана Миколайчука Марічка Миколайчук, Народні артисти України Ада Роговцева, Богдан Ступка та Іван Гаврилюк, режисери Галина Адамович, Олесь Янчук, російські артисти Сергій Баришев, Олександр Тутрюмов. Спеціальний гість фестивалю - італійський актор Франко Неро. Наша порада читачам: для того, аби зорієнтуватися у заходах, що відбуватимуться, і не прогавити фільми, які ви оберете для перегляду, заходьте на сайт кінофоруму koronakarpat.com.ua. Тут ви отримаєте потрібну інформацію.

Ольга Куц

Від "ТВ". Програму кінофестивалю "Корона Карпат" Ви можете переглянути за посиланням http://koronakarpat.com.ua/II-tmktf/program/.

© 2008-2011 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено. Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак. Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди. Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112 Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.