Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

№109 (353)

26 жовтня 2011 р.

Новини Трускавця та регіону

Хочеш управляти професійно?

Хочеш управляти професійно? Запрошуємо до класу професійної менеджерської підготовки. З 2011 р. у Львівській комерційній академії на безкоштовній основі формуються в межах проведення соціальної політики групи з учнів 10-11 класів.

Навчання в класі проводить професорсько-викладацький склад Львівської комерційної академії по суботах. По завершенню навчання видається свідоцтво.

Формування груп проводиться з початку кожного місяця.

Довідки та запис до груп класу менеджерської підготовки проводиться з понеділка по п’ятницю (з 10.00 до 15.00) за тел. (032) 295-81-94. Додаткова інформація на сайті: www.lka-manager.com.

Навіщо знімали відео в жіночому туалеті Трускавця?

Кілька відпочивальниць були обурені фактом проведення відеозйомки в жіночому туалеті біля нижнього бювету Трускавця. Зйомку, за словами жінок, проводив один із охоронців, котрі працюють у парку. Як нам вдалося довідатися пізніше, мета зйомки кремезним чоловіком у жіночому туалеті – зафіксувати факт зберігання кількома художниками свого реманенту в підсобних приміщеннях вбиральні. Нагадаємо, що художники є єдиними людьми, котрі твердо відстоюють своє право знаходитися на території першої санітарної зони. Також на відео було зафіксовано дівчину, котра після сильного дощу зайшла до туалету зі своїм товаром (вона займається стихійною торгівлею, бо дозвіл на реалізацію сувенірів їй, трускавчанці, не надають ось вже 8 місяців в той час, коли такі дозволи без проблем отримують мешканці Івано-Франківської області). Чи охоронець діяв із власної ініціативи, чи на чиєсь доручення, з’ясувати не вдалося.

Друг по полюванні має преференції?

Нижче наводимо досить цікаву інформацію, котра потребує додаткової перевірки. До недавнього часу постачанням хліба до Трускавецької міської лікарні займалося підприємство із Меденич (ПП Вовк). Підприємець Вовк – колишній працівник митниці, а одночасно товариш по полюванні міського голови Трускавця Руслана Козира. Через те, що хліб, котрий постачався до лікарні, обходиться досить дорого і він не завжди є якісним, в. о. лікарні А. Кульчинський уклав угоду на постачання хліба із трускавецьким підприємством "Наш край" (очолює п. Середницький). Та замість того, щоб отримати похвалу за турботу про місцевий бізнес і за намагання економити кошти міського бюджету, пан Кульчинський почув від мера міста приблизно такі слова несхвалення. "Ти чому розірвав угоду з "меденицьким хлібом"? Це ж мій товариш! Ти що, свої гроші платиш?" Такими, кажуть, були слова міського голови.

Про це нас поінформували анонімним дзвінком, тож дану інформацію можна віднести до категорії "чутки". Пан Андрій Кульчинський у телефонному режимі цю інформацію спростував. "Лікарня дійсно уклала угоду з "Нашим краєм", бо умови Меденич нас не влаштовували. А на мене особисто ніхто не тиснув. Міський голова просто мене запитав, чого ж хоче цей підприємець із Меденич?". Ще цю інформацію переадресовуємо інформаційно-аналітичній службі ТМР із проханням надати роз’яснення по справі постачання хліба до міської лікарні. Думаємо, що чутки, які нам повідомили в телефонному режимі, будуть спростовані.

Стосовно лікарні, повідомляємо теж, що на її території планується спорудження газетного кіоску. Про це було повідомлено на понеділковій нараді 24 жовтня в трускавецькій мерії. А після Нового року на "ТВ" появиться інтерв’ю з Андрієм Кульчинським – він перебуває на курсах у Львові до 20 грудня.

Причина пожежі – китайська лампа

Як повідомив на понеділковій нараді 24 жовтня представник МНС, вже є попередні дані стосовно причини пожежі, котра мала місце минулого тижня у пральні "Білий ведмедик". Електролампа китайського виробництва – найбільш імовірне джерело займання. Після короткого замикання лампа впала на поскладані стоси сухої білизни і вогонь почав поширюватися. Таким чином версія підпалу не розглядається як основна.

Вбити рекламний бізнес, щоб захопити його самому

На понеділковій нараді 24 жовтня заступник міського голови Трускавця Юрій Яворський повідомив, що готуються позовні заяви до суду стосовно зовнішньої реклами на території курортного парку. За словами посадовця, бюджет міста недоотримує кошти, оскільки деякі представники рекламного бізнесу мають заборгованість і не погашають її вже кілька місяців.

В той же час заступник міського голови не уточнив, що фірми, котрі у Трускавці займаються рекламним бізнесом, укладали угоди ще з КП "Наше місто". В угодах, котрі нова влада пропонувала укласти із Управлінням розвитку курорту, ціни вищі для цих підприємців в два, а інколи навіть у чотири рази. В той же час вимога повністю забрати рекламу з курортного парку є необґрунтованою, адже фірми пропонували владі на час Євро-2012 та функціонування фан-зони (якщо така фан-зона дійсно буде) надати повністю всі рекламні площі в місті для промоції курорту, України та футболу. Та, очевидно, хтось дуже вже хоче монополізувати в місті рекламний бізнес, який і так переживає нелегкі часи. Це легко робиться шляхом ускладнення життя одним (як це є із фірмами та підприємцями, чиї дані влада опублікувала на своєму сайті) та полегшення такого життя іншим, створення їм тепличних умов (приклад – так званий "східницький телевізор" біля "стаціонарної" сцени). Витіснити виключно у спальні мікрорайони фірми з реклами, котрі працюють на цьому ринку вже багато років – це вбити їх. Отже, новий прокурор мав би цікавитися не тільки діяннями влади попередньої, про що так істерично волають окремі медіа, але і діяннями влади чинної, причому в дуже багатьох напрямках. Бо куди не кинь – всюди клин…

Перший турнір, перші перемоги

З 11 по 14 жовтня 2011 року в Стрию проходив традиційний Всеукраїнський турнір з тенісу «На Покрову» серед учнів до 10 та до 12 років. В змаганнях взяли участь юні тенісисти зі Львова, Києва, Ужгорода, Івано-Франківська, Тернополя, Стрия та Трускавця. Трускавець представляли вісім вихованців відділення тенісу дитячо-юнацького спортивного клубу «Спортовець» (тренер Ігор Микитин), які виступали у молодшій віковій групі. Для більшості юних тенісистів це були перші спортивні змагання. І на цьому престижному рейтинговому турнірі, який проводиться згідно Календаря Федерації тенісу України, свої перші перемоги здобули трускавчани – Вікторія Карпяк, Яна Микитин, Віталій Андріїшин та Максим Олійник. А 10 річний Роман Івасівка потрапив до четвірки найсильніших тенісистів турніру і в боротьбі за ІІІ місце поступився киянину з рахунком 4/2, 4/2. Вік більшості вихованців ДЮСК «Спортовець» - 7-8 років, і участь у турнірах всеукраїнського рівня сприяє росту їх спортивної майстерності. Бажаємо їм нових успіхів та перемог у майбутньому. Інформацію надала прес-служба ДЮСК "Спортовець".

Власна інформація

Представлення прокурорів відбулося

Прокурор Львівської області Віталій Ковбасюк офіційно представив нових керівників Дрогобицької міжрайонної прокуратури, м. Борислава та м. Трускавця

Зокрема, прокурор Львівської області офіційно представив колективу Дрогобицької міжрайонної прокуратури старшого радника юстиції Павича Володимира Степановича, якого наказом Генерального прокурора України від 20 жовтня 2011 року призначено на вищезгадану посаду. До нового призначення Володимир Павич очолював прокуратуру м. Борислава.

Також прокурор області офіційно представив колективам новопризначених прокурорів міст Трускавця та Борислава Львівської області. Так, згідно наказів Генерального прокурора України від 20 жовтня поточного року на посаду прокурора м. Трускавця призначено радника юстиції Кучерявого Олександра Володимировича, який до цього часу працював у Генеральній прокуратурі України, а на посаду прокурора м. Борислава призначено старшого радника юстиції Яремчука Юрія Васильовича, колишнього прокурора м. Трускавця.

На офіційних представленнях керівників прокуратур, окрім колективів були присутні представники місцевих органів влади та місцевого самоврядування, керівники судових та правоохоронних органів, а також представники місцевих засобів масової інформації. Присутні побажали новопризначеним прокурорам успіхів на нових посадах, запевнивши у налагодженні та підтриманні ефективної і плідної співпраці.

Прокурор Львівської області Віталій Ковбасюк, в свою чергу, також привітав прокурорів з новими призначеннями зазначивши, що їх робота повинна спрямовуватись на усунення порушень та відновлення конституційних прав громадян та інтересів держави, як цього вимагає Конституція України та Закон України “Про прокуратуру”, а також пам’ятати, що головним критерієм оцінки нашої роботи, є в першу чергу, довіра людей, безпека та соціальні права, які ми покликані захищати.

Прес-служба прокуратури Львівської області

Дубинська ікона Пресвятої Богородиці

Молімось перед іконою на колінах, промовляючи: "О, Пресвята Богородице. Зі страхом і любов’ю, припадаючи до чесної ікони Твоєї, віримо, що Ти бачиш наші біди, бачиш наші скорботи, кривди наші знаєш і печалі сердечні, допоможи нам, подай чистоту думок, виправлення життя грішного й прощення гріхів і сподоби Царства Небесного з усіма святими. Радуйся, радосте наша, покрий нас від зла чесним Своїм омофором".

З найпотаємнішими думками і почуттями звертаються люди до Матері Божої, щоб отримати душевний спокій для себе і своїх рідних, наповнити зболені душі вірою та надією на Боже Милосердя.

Перше зображення Пресвятої Діви залишив святий апостол Лука. Коли він підніс цей образ перед очі Божої Матері, Вона сказала: "Благодать Народженого від Мене і Моя нехай буде на цьому образі".

Упродовж століть кращі художники на своїх полотнах намагалися зобразити Пречисту Діву у різні моменти її духовного життя. Образ Божої Матері, що називаємо Дубинським, являє собою зразок іконописної краси і вишуканості, його можна поставити поруч із кращими творами великих майстрів церковного мистецтва.

Ця ікона раніше належала до духовної колекції князів Острозьких. Перша згадка датується 1565 р., коли князь Костянтин запросив подорожніх на ночівлю до себе. Серед них була незряча жінка, яка самостійно зайшла до кімнати, де була святиня. Приклонившись до ікони, прозріла. Князь одразу відправився в монастир і розповів все ігумену, а зранку відвіз ікону в Дубинський чоловічий монастир (м. Дубно на Рівненщині). З’їжджались приклонитись до образу вірні не тільки з України, але й Польщі, Білорусії і Молдови. Перед тим, як монастир задумали захопити, явилась Божа Матір інокам і наказала вивезти ікону у землі Чернігівські.

В одному містечку на Чернігівщині лютувала епідемія морової язви. Коли хресним ходом ікону обнесли довкола поселення, хвороба зникла. Цією іконою благословив своїх духовних дітей преподобний Лаврентій Чернігівський, коли ніс послух регента хору в Свято-Миколаївському монастирі. На Львівщині чудотворна ікона об’єднала український народ, всіх людей, незалежно від їх конфесійної приналежності соціального чи етнічного походження. Православні, греко- та римо-католики, навіть протестанти хотіли торкнутися Божої благодаті, відчути частинку Неба. До цієї ікони зверталися з молитвами люди. Багатьом Цариця Небесна допомогла. Біля ікони відбувалися різноманітні зцілення від душевних і тілесних хвороб. У 20004 році ікона замироточила, виділяючи цілюще миро, як вияв Божої милості.

Тепер Дубинська ікона Божої Матері "подорожує" парафіями міст і сіл України. Святиня перебуватиме у храмі-капличці Благовіщення Пресвятої Богородиці (м. Трускавець, вул. Дрогобицька (біля автостанції)) з 30 жовтня по 2 листопада 2011 р. А з 2 по 4 листопада – у капличці св. ап. Андрія Первозванного (вул. Івасюка, 21, територія МАУП).

Урочиста зустріч відбудеться в неділю, 30 жовтня, о 16 годині.

Розпорядок Богослужінь:

Неділя, 30.10. 16.00. Молебень. Освячення води.
Понеділок, 31.10. 9.00. Божественна літургія. Молебень до Пресвятої Богородиці. 17.00. Акафіст до Пресвятої Богородиці.
Вівторок, 01.11. 9.00. Божественна літургія. 17.00. Акафіст до Пресвятої Богородиці.
Середа, 02.11. 10.00. Акафіст до Пресвятої Богородиці.

Замовчувати преславні діла Божі - велика втрата для душі.

Марія Цимбаляк,
вчитель української мови та літератури
Стебницької спеціалізованої школи І-III ступенів №7

Земельна комісія працює ефективно

Якщо сесія міської ради проходить швидко, без особливо гострих дискусій чи непорозумінь, то часто причиною цього є злагоджена робота профільних депутатських комісій.

Саме на комісіях депутати шукають консенсусу в тих чи інших питаннях, визначаються із тим, котрі питання ще не готові до винесення на сесію, котрі слід доопрацювати, а по котрих варто зробити виїзне засідання, словом – робота йде. Часто ця робота видається несуттєвою, неважливою, копіткою та малоефективною, адже звичайні громадяни переважно позбавлені інформації про те, що ж відбувається на засіданнях комісії. І саме з метою висвітлення діяльності однієї із комісій Трускавецької міської ради, а саме земельної, наш кореспондент і вирішив побувати на одному з її засідань. Щоправда, згідно регламенту ТМР (так стверджують депутати) бути присутнім на засіданні комісії не депутатам і не чиновникам можна лише зі згоди її членів. Депутати виявили свою милість та поблажливість і віддали 7 голосів із 10 за те, щоб журналіст все ж залишився. Отже, що цікавого ми почули 25 жовтня?

Порядок денний – не така проста справа

Те, які питання слухатимуться на сесії, визначає факт їхнього проходження через профільну комісію. Тож до порядку денного комісії депутати цього разу підійшли дуже скрупульозно. Тим більше, що вони відкрито заявили, що досить вже ділити обранців народу на "білих" та "чорних", про що ми, до речі, раніше писали, а також досить ставитися до депутатів як до статистів-кнопкодавів, котрі "мусять" проголосувати. П’ятеро членів земельної комісії (Юрій Алієв, Володимир Симович, Володимир Наконечний, Святослав Павлечко та Ігор Гарванко – представники чотирьох різних політичних сил) підписали заяву на ім’я міського голови Руслана Козира та голови комісії з питань законності та депутатської етики Богдана Процишина із вимогою припинити порушення законів та регламенту щодо формування порядку денного. Так, були випадки, коли секретар міської ради включає в порядок денний сесії питання, котрі не пройшли розгляд у постійній депутатській комісії, а це ж грубе порушення чинного законодавства. Не всі рішення міської ради публікуються на офіційному сайті ТМР (за приклад депутати навели рішення у справі "Лєбенхаузу"), чим порушується ЗУ "Про доступ до публічної інформації". Секретар ТМР Петро Шумин пояснив, що порядок денний формує міський голова, що теж викликало обурення депутатів. Так, депутат Юрій Алієв, зокрема, сказав з відтінком іронії: "Наша рада є найдемократичнішою радою у світі! Порядок денний завжди формувався і формується керівниками політичних партій, головами депутатських фракцій, головами постійних депутатських комісій, а не одноосібно міським головою…".

Зауваження висловив і голова постійної депутатської комісії з питань законності та депутатської етики Богдан Процишин. "Чи завізовані головою комісії проекти рішень? Якщо ні, то інформую, що проекти рішень виготовляються тільки із завізованих копій. Хто ж тоді дав вказівку оргвідділу множити копії для депутатів?" Секретар ради Петро Шумин виправдовувався, що чотири рази земельна комісія не могла провести засідання через брак кворуму, що порушені всі терміни, а люди звертаються із заявами і треба їм йти назустріч, та все ж ці відповіді не були переконливими. Людині, котра вперше побувала на засіданні комісії, стало зрозуміло – є хтось за лаштунками, хто намагається маніпулювати депутатами, вирішувати справи за власним бажанням, інколи всупереч чинному законодавству, і не здивуємося, якщо цей "хтось" – це міський голова.

Від слів – до діла

Після бурхливих дискусій стосовно включення до порядку денного чи вилучення з нього окремих питань депутати приступили до цієї копіткої роботи, про яку ми писали на початку. Серед питань, котрі розглядалися – вилучення прибудинкової земельної ділянки площею 2075 м. кв. на Івасюка, 7 з відання КП "Трускавецьжитло" та надання її новоствореному ОСББ "Прикарпаття" (нагадаємо, що мова йде не про рішення, а про питання, котрі розглядатимуть на сесії); надання для обслуговування ОСББ "Затишне" (Івасюка, 10) земельної ділянки площею 1134 м. кв.; включення питання щодо суборенди на території санаторію "Молдова" (будується басейн); затвердження містобудівного обґрунтування на будівництво промтоварного магазину між будинками 29 та 31 на вулиці Дрогобицькій для гр. Софії Фещак, котра виграла суд (на одній із сесій депутати не погодилися на розміщення там магазину). Депутати теж майже одноголосно погодилися на те, що в місті постануть дві нові каплички – на території міської лікарні (УГКЦ) та на території МАУП (УПЦ КП). Ряд індивідуальних звернень громадян теж було розглянуто, по одних із них були прийняті позитивні рішення, по інших негативні, інші вирішено доопрацювати, провівши виїзне засідання, ще інші – винести на розгляд сесії без рекомендацій комісії. Так, для прикладу, нелегко задовольнити клопотання окремих мешканців, котрі просять виділити їм землю для ведення садівництва – в одних випадках це може шкодити інтересам інших людей, а в інших – всій громаді, як на території майбутньої вулиці Різняка-Макомацького. Акти на землю хоче виробити міський відділ освіти (під школи, садочки та БУТ), для цього є кошти в сумі 380 тисяч гривень. А от щоб виробити документи для гуртожитків, то коштів немає, тож депутата Ігоря Гарванка дивує ініціатива КП "Трускавецьжитло" виготовити такі акти тільки для гуртожитку на Сагайдачного, 3. Чим гірші мешканці Стуса, 4, Стебницької, 74, Івасюка, 9? Було вирішено надати дозволи на продовження оренди земельних ділянок для "Львівхолоду" (магазин "Рукавичка" на Данилишиних), колишнього магазину "Мозаїка" на Шевченка, котрий тепер у власності ТзОВ "Айда", підприємця Сергія Гончарова, котрий віддасть ділянку у суборенду одному із депутатів міськради, ТзОВ "Терен" на вулиці Карпатській неподалік ресторану "Очаг", теж було поновлено договори оренди для тих орендарів, котрі не вклалися у терміни.

В цілому можна сказати, що засідання земельної комісії 25 жовтня було досить плідним і хочеться вірити, що на сесії земельні питання проходитимуть швидко. А для цього потрібно, щоб всі обранці громади поклалися на фаховість своїх колег із цієї профільної комісії. Адже тільки співпраця та взаємна довіра породжують успіх у нелегкій роботі, котру виконують депутати.

Володимир Ключак

КП "Дрогобичводоканал" - у позитивному списку

У нинішніх реаліях успіх будь-якої справи, а тим паче у виробничо-промисловій сфері, полягає у якісному менеджменті й вмілому підборі фахівців. Цих вимог чітко дотримується комунальне підприємство «Дрогобичводоканал», яке від 2005 року очолює Роман Миколайович ШАГАЛА. За його плечима 17-річний досвід роботи на цьому поприщі. Він пройшов шлях становлення від начальника дільниці, заступника начальника з водопостачання та водовідведення трускавецького КП «Наше місто» до керівника колективу, в якому нараховується понад 300 осіб.

До речі, у виробничій діяльності підприємства фігурує ще одна цифра 300 – це протяжність водомережі. Декілька років тому КП «Дрогобичводоканал» суттєво обновив обладнання на важливих ділянках водогінного технологічного процесу, що позитивно вплинуло на ефективність роботи системи водопостачання загалом. Залежно від теми нарад, семінарів та інших заходів, фахівці водоексплуатації – їхні постійні учасники. Лише цьогоріч вони отримали визнання і сертифікати від Української асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводканалекологія» і Міністерства з питань ЖКГ «Проект розвитку міської інфраструктури».

Важливим у діяльності згаданого дрогобицького колективу є те, що працівники втримали планку тарифів на воду для наших мешканців. Але цінова політика, не з їхньої вини, все ж торкнулася промислових підприємств.

До розмови з начальником КП «Дрогобичводоканал» мене спонукав передусім один інформаційний привід: у Трускавці на вул. І. Мазепи на магістралі водогону місцевий водоканал звів водонасосну станцію, й відтепер на курорті цілодобово мешканці матимуть воду. Однак, як зауважив керівник водоканалу Володимир Возняк, зміни у графіку можливі лише при втручанні КП «Дрогобичводоканал», який здійснює подачу води.

- Романе Миколайовичу, невже ваше підприємство є таким примхливим?

- Пригадуєте, ще торік під час інтерв’ю я говорив, що дрогобицькі водопостачальники в середньому щодоби зі стрийського й урізького водозаборів перекачують понад 50 тисяч кубічних метрів води. Нам вигідно продавати її якнайбільше, бо тоді ціни на воду будуть нижчими, а попит більшим. Щодо Трускавця, то проблем із постачанням води не буде. Найголовніше, щоб тамтешнє підприємство вчасно платило за надані послуги. Спекулювати на цьому не варто.

- Ви торкнулися нашої минулорічної розмови. Пригадую, тоді ви оповідали про поїздку у Швецію, де відстоювали право підприємства отримати грант на його модернізацію. На якій стадії перебуває реалізація цього проекту і чи взагалі це можливо?

- Розпочну з того, що Світовий банк тісно співпрацює із шведською фірмою «СІДА», яка є потужною компанією (як грантова фірма). Вона прискіпливо вивчає інвестиційний клімат заявника, бо не одне тільки дрогобицьке підприємство прагне поновити стратегічний план за рахунок «СІДА». Своєю чергою компанія вивчає слабкі та сильні сторони конкретного підприємства і згодом дає «зелене світло». Знаю одне, що КП «Дрогобичводоканал» включений у позитивний список.

- Очевидно, неабияку роль у зацікавленні нашим регіоном відіграло його геогра-фічне розташування плюс якісна питна вода.

- Так, це один із важливих факторів на нашу користь. Адже сімдесят відсотків води Дрогобич, Трускавець отримують із свердловин підземного озера, що розташоване на землях сіл Гірне, Семигинів, Жулин, Братківці, що на Стрийщині. Адже більшість водоканалів в Україні забирають воду з річок, озер і рідко зі свердловин.

- А як вам вдається видобуту з надр землі якісну воду доставити до споживача без змін у її структурі?

- Це клопітка робота. Адже вода проходить мережею, через резервуари і, звісно, забруднюється. З тим, щоб запобігти поширенню кишкової палички, над вирішенням цієї проблеми прискіпливо працює спеціальна лабораторія. Вона суворо контролює хімічний і бактеріологічний склад води та відповідально стежить за цим процесом.

- Подейкують, що і «стрийську воду» хлорують?

- Не лякайте людей. Бо у нашій свідомості ця процедура асоціюється з хлоркою-порошком, яку відрами засипають у резервуари. Насправді існує спеціальний пристрій дозування в міліграмах хлору в газоподібному стані. Це для того, щоб вбити кишкову паличку. Тому ніякого негативного впливу на здоров’я людей це не має.

- Романе Миколайовичу, а які причини чи обставини впливають на втрати води, зокрема для підприємства, адже це прямі збитки?

- Назву чотири причини, через які губиться вода. Перша з них – це втрати через мережу. Друга – недооблік води приладами, а це майже 12% від загальної кількості поданої. Існують і технологічні втрати. Це трапляється тоді, коли розповітрюються системи водомережі, «змащується» обладнання і т.ін. Четверта причина водовтрати полягає в тому, що в Україні, на відміну від багатьох цивілізованих країн Європи, резервуари запасу води є залізобетонні, а не з нержавіючої сталі.

Без втрат утримати велику кількість води практично неможливо. Тож сподіваємося запровадити європейські технології та стандарти і в нас.

- І насамкінець, можливо, не дуже приємне запитання для Вас. (Пауза. Пан Роман без жодного здивування спокійно поводився. Видно, в чоловіка сильна воля і характер). Що за розбійницький напад трапився на Доброгостівському водосховищі, яке входить у технологічну структуру вашого підприємства?

- Неприємна історія з кримінальним присмаком. Вночі до об’єкта під’їхали злодії. Вони зв’язали охоронця, прив’язали його до дерева, а самі намагалися викрасти металеві труби. Але п’ятитонний метал виявився їм не під силу. Сподіваюся, що сліди злочину знайдуть наші правоохоронці.

Володимир Турмис,
газета "Галицька зоря"

Михайло Ваврин: “11 жовтня 2011 року екіпірована до зубів українська міліція, вигодувана на українському хлібі, яка живе на податки українців, кидалася на мирних людей”

Минулого тижня чимало дрогобичан могли побачити Михайла Васильовича Ваврина у випусках новин телеканалів “Інтер”, “1+1”, ІСТV та інших. Його фотографії надрукували журнали “Кореспондент”, агентство Ройтер, низка українських і зарубіжних газет. На них відображені події 11 жовтня, коли був винесений присуд Юлії Тимошенко, а Михайло Ваврин знаходиться в оточенні бійців “Беркуту”.

Після повернення до Дрогобича Михайло Ваврин погодився дати ексклюзивне інтерв’ю газеті “Тустань”. У розмові зачепили ми й інші проблеми.

“Я добиваюся справедливості, відстоюю не лише нашого лідера, а й кожного пересічного громадянина”

- Михайле Васильовичу, Ви стали мало не національним героєм. За що “Беркут” так не полюбив Вас?

- Це велика особиста трагедія для мене як полковника міліції у відставці, як громадянина України, як голови партії “Батьківщина” в Дрогобичі з 2006 року. Мені прикро, що двадцять років я їздив на Майдан, відстоюючи ті чи інші інтереси людей, боровся за те, щоби їм краще жилось, а тут трапилося таке.

- Ми всі бачили, що трапилося. Якщо під час Помаранчевої революції міліція була з народом, то тепер - проти нього?

- Останні події мене вкрай обурили. Я керував дрогобицькою міліцією десять років із 1989 року, але ніколи не дозволяв собі розпускати руки проти мирних людей у той час. А 11 жовтня 2011 року екіпірована до зубів українська міліція, вигодувана на українському хлібі, яка живе на податки українців, кидалася на мирних людей. А ці люди просто хотіли висловити свою позицію, бо не погоджуються з нинішньою владою в особі судді Киреєва, який виніс, на їхню думку, незаконне, неправосудне рішення. І коли люди почули цей вирок, вони вийшли на Хрещатик, щоби висловити свою позицію. За моєю оцінкою, міліціонерів було до п’яти тисяч на Хрещатику й на вулицях, що прилягають до нього. Вони накинулись на них, відтіснили, причому багатьом нанесли тілесні ушкодження, в тому числі й мені.

- Багатьох людей хапали і кидали в автозаки.

- Мене теж хотіли арештувати, але врятувало посвідчення ветерана органів внутрішніх справ. Вони мені його порвали, і так я не потрапив до цієї машини, в яку забирали людей, багатьом з яких дали декілька діб адміністративного арешту.

- Просто так порвали посвідчення?

- Так. Вони мене скрутили, вели до машини. Я питаю: “Кого ви ведете, працівника міліції з 36-річним стажем?”. Тоді один порвав посвідчення і каже: “Брось етого дєда!” - і мене викинули за парапет. Порвали куртку, били по ногах. Там багатьох били. Один беркутівець ударив журналістку, так потім вибачався. Він на службі наніс ушкодження людині - і тільки вибачається! А перед іншими людьми ніхто навіть не вибачився. Я мусив там бути, бо я добиваюся справедливості, відстоюю не лише нашого лідера, а й кожного пересічного громадянина.

- Чи багато дрогобичан їздило до Києва на акцію протесту?

- Так, багато. Були також люди з Дрогобицького району, Борислава, Стебника, Трускавця. Звичайно, раніше їздило більше людей, бо тепер треба їхати за свій рахунок, витрачати особистий час.

“Олексій Радзієвський шукає собі ворога, не займаючись господаркою”

- Михайле Васильовичу, ще таке питання. Немає вже такої понеділкової наради, коли би Олексій Радзієвський Вас не згадував “незлим тихим словом”. Як би Ви це прокоментували?

- Олексій Радзієвський шукає собі ворога, не займаючись господаркою. Це вже стиль у нього такий. Він був, є і залишається популістом. Він завше тим керувався. І була би не біда, якби він мене згадував і казав, що я чогось не роблю. Але він принижує мене, називає пенсіонером. Можна подумати, що він не пенсіонер. Але я отримую пенсію, яку заробив в органах внутрішніх справ, пропрацювавши 36 років. А він, побувши півроку у Верховній Раді України, отримує в десять разів більшу пенсію. Я думаю, чи не подати в суд на нього за приниження честі й гідності? Я вже судився з ним, і він програвав. Якщо Олексій Радзієвський принижує іншого, це говорить про його слабкість. Але це в нього такі методи. Вони були, є, і, на жаль, він їх позбутися ніяк не може.

- Як Ви поставились до рішення сесії щодо приватизації об’єктів комунальної власності?

- Вся біда не в тому, що він принижує гідність мою чи іншого. Він та його команда в принципі поступають неправильно. Ось вони вже при владі рік. Була складена програма приватизації та наповнення бюджету розвитку. На сьогоднішній день маємо лише двадцять відсотків виконання бюджету розвитку. Я як депутат міської ради запитую на сесії: чому таке погане виконання бюджету розвитку? Мав би відповісти на це міський голова, а якщо він хворіє, - то його перший заступник. Можливо, це помилки нинішньої команди? Можливо, в чомусь депутати помилися? Можливо, є якісь об’єктивні обставини? Тоді би могли якось виправити стан справ, попрацювати над тим, як виконати бюджет розвитку, внести в плани певні корективи. Мали би виступити міський голова чи його перший заступник, внести пропозиції, за які би депутати проголосували. А що ми маємо? Міський голова на сесію не йде, перший заступник на сесію не йде. Більше того, профільна комісія з приватизації не виставляє об’єкти на продаж, виконком не розглядає це питання, не дає пропозиції. І тоді відділ виконкому виносить на сесію питання про приватизацію готелю “Тустань” та інших об’єктів. В мене виникає запитання: на якій підставі це питання ставиться на голосування? Міський голова знаходиться в своєму кабінеті, але участі в сесії не бере і лише чекає, як проголосують депутати. Я не хочу брати участі в дерибані об’єктів, які були збудовані за народні гроші.

Анатолій Власюк,
часопис "Тустань"

Поезія та політика

Мста

“Це не суд, а мста”
(Д. Павличко)

До зали суду, наче вбивцю,
Штовхають жінку бойову,
Струнку і горду, мов царицю, -
Вкраїни славу вікову.

А лох-суддя листки гортає,
Під носом плеще маячню.
Бровою підленько моргає,
Аби знайшли тоту статтю,

Аби ту Юлю покарати,
Як вимагає звинувач.
Для того треба досвід мати,
А він, по суті, ще шмаркач!

А на Хрещатику дволико
Про Юлю плещуть язики.
Офшори здерли б з неї лико,
Щоби замовкла навіки…

А патріоти? Їх немає:
Своє корито стережуть.
Їх навіть смерть не об’єднає,
І в тому їх ганебна суть.

Відомі суки - біла, чорна
Готують Юлі вже вердикт.
Її все дроблять, наче жорна,
Братки їм плещуть,- просто шик!

Одна ще сука (та, від влади!)
Народу бреше, як москаль.
Не прокурори то, а гади,
Мені їх просто трохи жаль.

А де Гарант і його сила,
Щоб зупинити цю гульню?
Йому Міжгір’я лише миле.
Навіщо лізти у гризню?..

У нього руки чисті, милі,
Він “правдолюб”, а не Пилат.
Спинить розправу він “не в силі”,
Бо помсті радий, наче кат.

Йому би Юлю зупинити,
Аби на вибори не йшла.
Нову каденцію вхопити,
Фальшуючи усе дотла.

Але потерпить він фіаско:
Народ наш мудрий, не дурак.
Не вийде в нього уже пласко,
Бо прецедент є - Мубарак.

Не допоможе і Росія
В його неправедній борні.
Він не гарант і не месія, -
Повік кипітиме в вогні…

Суддя трясеться, словоблудить,
Катує жінку, що мечем.
Його ж історія засудить,
У трумно ляже від нікчем…

Бо їм не треба живих свідків,
Що волю сповнять наяву.
Їм би уникнути Бригідків*,
Себе лиш люблять і грошву.

… Не Юлю судять - Україну,
Щоби змосковщена була,
Аби поглибити руїну,
І щоб піднятись не змогла!

* Бригідки - тюрми в Галичині

Тарас Воля,
часопис "Тустань"

Оголошення

© 2008-2011 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено. Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак. Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди. Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112 Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.