Хто володіє інформацією, той володіє світом!
№1 » №2 » №3 » №4 » №5 »
№6 » №7 » №8 » №9 » №10 »
№11 » №12 » №13 » №14 » №15 »
№16 » №17 » №18 »
10 лютого відбудеться пікетування міської влади Трускавця як особами, які встановили
автономне опалення минулого та позаминулого року, так і тими, хто збирається це
зробити після закінчення опалювального сезону 2008-2009 років. Орієнтовно пікет
розпочнеться о 13.00, пікетувальники вже заготовляють курячі яйця, які вони планують
просто поставити біля будівлі міськвиконкому як сигнал того, що наступного разу ці
яйця полетять вже у вікна та чиновників. Даний пікет вважається попереджувальним,
щоб дати владі шанс виправитися на найближчій сесії.
В зв'язку з негодою, яка насунулася на Трускавець сьогодні, 9 лютого, дороги
та тротуари перетворилися на мішанку з болота та рідкого снігу, що є незручним
особливо для пішоходів, які мусять терпіти обляпування їх власниками
автотранспортних засобів.
Депутати ТМР обговорюють сьогодні, 9 лютого, плани розподілу коштів
трускавецького бюджету на засіданні бюджетної комісії о 16.00.
Це сталося минулої неділі 8 лютого, в приміщенні міського Народного Дому.
Незважаючи на всі перипетії та те, що це вже другий звіт за півроку, все ж
роботу дрогобицької влади визнали задовільною. А вже наступного дня секретар
ДМР, виконувач обов'язків мера провела прес-конференцію. Ініціатором звіту влади
Дрогобича став Громадський Форум Дрогобиччини - опозиційна організація міста.
Дрогобицький нафтопереробний завод скоротив випуск бензину в січні 2009 р. на
75,2% в порівнянні з січнем 2008 р. (до 3,6 тис. тонн). За даними уряду,
виробництво дизпалива скоротилося на 70,2% (до 6,8 тис. тонн), а мазуту на 92,8%
(до 1 тис. тонн). Поставки нафти на завод скоротилися на 37,2% (до 24 тис.
тонн), підприємство закуповує лише українську нафту. Об'єми переробки знизилися
на 37,2% (до 24 тис. тонн). Дрогобицький НПЗ розрахований на переробку 3,2 млн.
тонн нафти в рік.
Власна інформація
Сесія Дрогобицької міської ради ухвалила рішення про виділення земельної ділянки
під будівництво Льодового палацу в рамках Державної цільової соціальної програми
"Хокей України". Його пропонується спорудити поруч із дитячою юнацькою
спортивною школою, де є всі необхідні комунікації, що дасть змогу здешевити
будівництво і заощадити державні кошти. Про це 9 лютого повідомив кореспондент
ЗІКу.
Льодовий палац може бути збудований у Дрогобичі ще в цьому році. Все залежатиме
від рішення Міністерства України у справах сім'ї, молоді і спорту та Федерації
хокею України. "Потреба міста у Льодовому палаці очевидна. Оскільки маємо
аматорську хокейну команду з чотирирічним стажем, яка бере участь у змаганнях на
першість області, в регіональних турнірах. Отож, споодіваємось, що Міністерство
підтримає нашу ініціативу", - зазначив заступник міського голови з гуманітарних
питань Богдан Пристай.
Зі слів депутата міської ради Миколи Летнянчина, під час перемовин у
Міністерстві України у справах сім'ї, молоді і спорту знайдено порозуміння щодо
побудови в Дрогобичі Льодового палацу ще в цьому році.
В № 11 нашого "ТВ" від 21 жовтня 2008 року ми писали про 10-річчя
Єпархіального
музею у Трускавці, який знаходиться в приміщенні Управління
Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ по Бандери, 19. Сьогодні вміщуємо матеріали
про цей музей, люб'язно надані нам його директором Тарасом Шафраном.
Ідея створення постійної виставки в Україні "Блаженнійший Патріарх Йосиф у
філателістичних і пропам'ятних виданнях Помісної Української Католицької Церкви"
зародилася у 1991-му році. Власне тоді Владика Юліян Вороновський, будучи в
Римі, відвідав цю виставку в Українському католицькому університеті і
познайомився з її автором, доктором Романом Смиком. В дружній розмові єпископ
схвалив задум, відзначивши важливість її для України і, зокрема, для Галичини.
Кир Юліян, в минулому ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа, а
згодом - Єпископ Самбірсько-Дробицький УГКЦ, добре розумів значення такого музею
для своїх вірних. Доктор Роман Смик, маючи величезний життєвий досвід та
колосальні напрацювання в суспільно-політичній і громадсько-культурній роботі,
знав, що подібний музей відіграватиме роль своєрідного храму духовної просвіти.
Але найважливішим для обох його засновників було те, що він діятиме в Трускавці,
а його відвідувачами будуть не тільки українці з усіх кінців держави, але й
гості із закордону. Важливим було розповісти про Великого Українця, який,
перетерпівши 18 років неволі у сталінських тюрмах і таборах, став кардиналом, а
згодом й Патріархом Української Помісної Католицької Церкви, про те, як він
вірою і правдою служив своєму народові і Церкві.
Розробляючи концепцію оформлення музею, автори проекту директор музею Іван
Скибак та художник Микола Костів взяли за основу ідею відтворення атмосфери
музею-обителі, музею-храму. Всяке людське життя - це дорога до святині, адже
людина створена на образ і подобу Божу. Тож одним із своєрідних храмів і став
музей, що створювався не лише як "святилище муз", але й як обитель. Тут кожен
має можливість не лише дізнатися про історію Самбірсько-Дрогобицької Єпархії,
про життя і діяльність видатних світочів нашої Церкви, таких як Архиєпископ
Йосафат Кунцевич, Митрополит Андрей Шептицький, Патріарх Йосиф Сліпий, чи
оглянути одну із виставок сакрального мистецтва, але й помолитися. Наявність
мощів Священомученика Йосафата, антимінсів, освячених і підписаних Андреєм
Шептицьким та Йосифом Сліпим, їхніх особистих речей створюють в кімнатах музею
атмосферу намоленого місця. Тому після екскурсій відвідувачі часто залишаються
тут ще на деякий час, щоб скласти свої молитви до Бога. Музей покликаний
виконувати релігійно-освітню і мистецько-культурну місію.
Перша виставка відбулась поза його стінами. Прийняти експозицію за рік перед
офіційним її відкриттям погодились працівники Музею Михайла Біласа. Це сталося у
вересні 1997-го року. А напередодні відкриття музею 10-го жовтня 1998 року до
Трускавця з'їхалися запрошені на святочну академію богослови, духовенство,
науковці. Словом-привітанням благословив початок роботи урочистої академії
Владика Любомир Гузар, тодішній Єпископ-помічник Глави УГКЦ. Після привітання
тривала наукова сесія, присвячена темам: "Хресна дорога Йосифа Сліпого" та
"Визначні постаті УГКЦ" . На шляху буття української нації". А вже наступного
дня після Архиєрейської святочної Літургії, яку було відслужено в церкві св.
Миколая, духовенство та гості процесійно прийшли в Управління
Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. Тут за участю великої кількості мешканців та
гостей Трускавця відбулося урочисте відкриття і освячення Єпархіяльного музею.
Службу Божу відправляли Владика Юліян Вороновський, Єпископ
Самбірсько-Дрогобицький, Владика Михаїл Колтун, Єпископ Зборівський, та Владика
Іван Маргітич, Єпископ-помічник Мукачівської Єпархії. Їм співслужила чисельна
група священиків. У нововідкритому і освяченому музеї першу екскурсію провели
доктор Роман Смик, Владика Юліян Вороновський і перший директор музею Іван
Скибак. Упродовж десяти років змінювалось керівництво цього знаного далеко поза
межами міста-курорту закладу. Але незмінною була і залишається провідна лінія у
його діяльності - через правдиве інформування людей торувати дорогу до спасіння
у вічності.
На даний час директором музею працює Тарас Шафран. Щорічно музей відвідує понад
5 тисяч екскурсантів. Для відвідувачів часто організовуються виставки на різну
тематику, здебільшого духовну.
Захоплений всім, що побачив у цьому чудовому музеї. Все, що тут експонується,
свідчить про трагічні сторінки нашої історії та духовності. Від усієї душі та
серця я вдячний, що у Трускавці існує такий унікальний музей, де гості курорту
мають змогу глибше пізнати історію Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, а також
дізнатись про видатних світочів церкви таких як Митрополита Андрея Шептицького
та Патріарха Йосифа Сліпого
12.08.2001 р. Геннадій Удовенко
Єпархіальний музей в Трускавці став осередком духовності, де кожен відвідувач
може дізнатись про історію нашої Церкви, пізнати на історичних матеріалах славні
сторінки життя великих духовних постатей - Митрополита Андрея Шептицького та
Патріярха Йосифа Сліпого та нести в світ правду про греко-католицьку церкву.
31.10.2001 Б. Матолич
Ми, відпочиваючі з санаторію "Алмаз", дуже вдячні організаторам і всім тим, хто
долучив свій розум та серце до створення такого гарного музею. Також ми вражені
унікальною та цікавою виставкою ікон на склі. У Вашому музеї дуже гарна
атмосфера, де можна знайти духовний затишок, доторкнутись до мощей св. Йосафата
Кунцевича, а також помолитися. Дай Бог, щоб на Україні було більше таких музеїв.
20.09.2006 р.Б. сан. "Алмаз"
- Мощі Святого священомученика Йосафата
(їх перевезено до музею з монастиря, що в Перемишлянах)
Йосафат КУНЦЕВИЧ (1580-1623 р.р.) - український церковний діяч,
греко-католицький Архиєпископ Полоцький (з 1618 р.). Йосафат Кунцевич - єдиний
загальнокатолицький український святий.
- Пасмо волосся Митрополита Андрея
Митрополит Андрей ШЕПТИЦЬКИЙ (1865-1944 р.р.) - восьмий (після відновлення
Галицької митрополії в 1808 р.) Митрополит Української греко-католицької церкви.
Народився у Прилбичах на Яворівщині. Вступив на владичий престол Митрополита
Галицького, Архиєпископа Львівського і Єпископа Кам'янця- Подільського у віці 35
років, інтронізації відбулася 17 січня 1901 року в архикатедральному соборі
святого Юра у Львові. Триває процес беатифікації Митрополита Андрія Шептицького.
Єврейська громада України визнала Митрополита Шептицького праведником світу.
- Тюремна подушка Патріарха Йосифа
Патріарх Йосиф СЛІПИЙ, Верховний Архиєпископ, Кардинал і Митрополит (1944-
1984). Народився на Тернопільщині в лютому 1892 р. Він був науковцем,
ісповідником віри та міжнародним захисником переслідуваних християн. Після
завершення навчання у Львові, Інсбруку (Австрія), Римі й Парижі став професором
і ректором (1928-1944) Львівської семінарії та Богословської академії. 11 квітня
1945 радянська влада заарештувала Архиєпископа Йосифа. Він провів 18 років у
сталінських тюрмах, таборах праці та на Сибіру, де здобув ім'я безстрашного
свідка віри. Упродовж наступних двадцяти років Патріарх Йосиф намагався
активізувати життя Української Греко-Католицької Церкви на Заході. Він заснував
Український Католицький університет і збудував церкву святої Софії в Римі. Помер
1984 року. У 1992 році його останки перевезли до Львова, де вони за участю понад
мільйона вірних згідно з його волею поховані в соборі святого Юра.
- Копія грамоти Берестейської унії
Берестейська унія - об'єднання греко-православної церкви України та Білорусі з
римо-католицькою церквою за умов підлеглості православних Папі Римському,
визнання основних католицьких догматів і збереження православної обрядовості.
Унію формально й офіційно проголошено на церковному соборі в Бересті 1596 року.
- Бронзовий хрест (прострілений радянським солдатом; переданий до музею зі села
Стара Сіль Старосамбірського району)
Народився Роман Смик 3-го жовтня 1918-го року в селі Жовчів (Івано-Франківська
область) у священичій родині отця Петра і Ростислави (з Кузелів) Смиків. Був
племінником письменника Богдана Лепкого. Середню освіту здобув в українських
гімназіях у Бережанах і в Станиславові (тепер Івано-Франківськ). У 1937-му році
почав медичні студії в Краківському університеті, які закінчив у 1945-му році в
Берлінському університеті.
У 1950-му році він емігрував з родиною до Сплучених Штатів Америки, де згодом
провадив приватну лікарську практику в штаті Іллинойс. Доктор Р. Смик цікавився
музейними справами, передовсім філателією і пропам'ятними виданнями. Він
організував і очолював Патріярший фонд єпархії св. Миколая, спонсорував вихід у
світ низки філателістичних і пропам'ятних видань, пов'язаних переважно з особою
Патріярха Йосифа, опублікував ряд оглядів таких видань у діяспорі, а повну
збірку "Блаженнійший Патріярх Йосиф у філателістичних і пропам'ятних виданнях
помісної УКЦ" передав ювілярові в його 92-річчя. Він також зібрав та провів
виставки, які були представлені у США, Канаді, Австралії, в Україні, і подарував
їх деяким музеям. Зокрема, пан Роман Смик передав для нашого Єпархіального музею
збірку про Йосифа Сліпого, яка послужила основою для створення музею. За своє
меценатство він удостоївся численних відзначень і нагород.
Двадцять п'ятого грудня 2007-го року добрий батько і дідусь, наш незабутній
приятель і великий меценат української культури, світлої пам'яті доктор Роман
Смик відійшов у вічність. Він прожив 89 років, сповнених любов'ю і працею для
родини, своїх пацієнтів та для рідного народу.
У музеї виставляли свої роботи такі художники:
-
Ірина Сеник, виставка вишиванок (м. Борислав),
Єпархіальний музей тісно співпрацює з Львівським державним обласним центром
народної творчості та культурно-освітньої роботи (директор п. Агнеса Ропецька),
до якого входить ряд майстрів народної творчості. Серед них свої роботи у нашому
музеї експонували такі художники: Галина Отчич, Ірина Івасенко, Ярослава
Заневчик, Григорій Мазурак, Галина Мишко, Лідія Кучма, Біла Олеся, Марта
Новицька, Олександра Зробок, Оксана Іваночко, Марія Станкевич, Ганна Полякова,
Орест Гладун та інші.
-
Любомир Гузар, Верховний Архієпископ Києво-Галицький, Кардинал, Глава
Української Греко-Католицької Церкви Тарас Шафран, директор Єпархіального музею у Трускавці
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 »
№24 » №25 » №26
№9 (35)
9 лютого 2009 р.
Новини Трускавця та регіону
Міську владу Трускавця пікетуватимуть
Комунальники не справляються
Засідає бюджетна комісія
Міська влада Дрогобича прозвітувала
Скорочення переробки нафти в Дрогобичі
У Дрогобичі збудують "Льодовий палац"
Тема номера: І знову про Єпархіальний музей
Усе має свій початок (коротка історія створення Єпархіального музею)
Відгуки гостей музею
Раритети музею
- Накидка Митрополита
- Антимінс, освячений митрополитом Андреєм
" Омофор Патріарха Йосифа
- Особисті речі Патріярха Йосифа: тюремна сорочка, носовичок, піжама, шкарпетки,
у яких він був похований (після перезахоронення їх було передано до нашого
музею)Любов і хист - на службу людям (рядки з біографії співзасновника музею доктора Романа Смика)
Перелік виставок
-
Богдан Панчишин, живопис (м. Миколаїв),
-
Костянтин Маркович, іконопис ( м. Львів)
-
Ігор Копчик рельєфна пластика на шкірі (м. Львів),
-
о. Дмитро Блажійовський, виставка вишитих ікон (м. Львів),
-
Роксоляна Прийма-Таміола "Одкровення Святого Івана Богослова" (м. Львів)
-
Степан Бориславський, вишивки (с. Модричі)
-
Олег Ярмолюк Втрачені церкви України-малярство (м. Львів)
-
Тарас Лозинський та Оксана Романів-Тріска, ікони на склі (м. Львів),
-
Іван Гречко, колекція різдвяних листівок (м. Львів)
-
Роман Василик "Світ ікон" (м. Львів)
-
Ігор Капко, вишивки (м. Борислав),
-
Левко Микитич, абстрактне мистецтво (м. Дрогобич), а також багато інших.
-
колекція писанок (м. Коломия)Музей відвідали
-
Нерсес Бедрос XIX, Патріарх Вірменської Католицької Церкви
-
Петро Ющенко, народний депутат України
-
заступник голови ЛОДА, міський голова м. Трускавця 1998-2001рр. Богдан Матолич
- Микола Жулинський, академік, громадський і політичний діяч, віце-прем`єр-міністр
України 1999-2001 рр.
-
Геннадій Удовенко, народний депутат України
-
Олег Тягнибок, народний депутат України, голова ВО "Свобода"
-
Іван Попович, народний артист України Іван Попович
-
Ніна Матвієнко, народна артистка України
-
естрадний виконавець Тарас Курчик
-
Борис Ґудзяк, ректор Українського католицького університету, провідний
науковець у галузі церковної історії
-
Еммануїл Мисько, академік, ректор Львівської академії мистецтв
-
гості з Польщі , Румунії, Росії, Німеччини, Австрії, Італії, Канади та США.
Політичний гумор
© 2008-2009 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.