Хто володіє інформацією, той володіє світом!
№1 » №2 » №3 » №4 » №5 »
№6 » №7 » №8 » №9 » №10 »
№11 » №12 » №13 » №14 » №15 »
№16 » №17 » №18 »
Як інформує наше джерело в міській раді, після виходу на пенсію завідувача
міського архіву Уляни Нагурної, її місце займає Зенон Пристай. До того Зенон
Мирославович очолював відділ у справах сім’ї, молоді та спорту, проте на це
місце вирішили призначити іншу людину. Наразі не пишемо, кого саме – поки що в.
о. залишився Роман Коваль, працівник даного відділу, але питання призначення
нового керівника відділу – справа найближчого часу.
Сьогодні, 18 серпня, в музеї Михайла Біласа було відкрито нову виставку "Із
бойківської скрині". З експонатами підсобили колеги із дрогобицького музею "Дрогобиччина".
Під час відкриття виставки виступило багато знаних та шанованих людей – Василь
Откович зі Львова, Любов Васильків із Дрогобича, Іван Скибак із Трускавця, а
також секретар товариства "Бойківщина" у США. Неповторною була ведуча заходу –
чарівна директор музею Михайла Біласа Олена Білас-Березова. Вишитий та тканий
одяг, стародавні ікони, бойківська кераміка, яка на жаль, тепер не практикується
(на відміну від гуцульської, котра ще в пошанівку), вироби з дерева, дещо із
франкіани до роковин народження нашого земляка – надзвичайно гарне поєднання та
чудова аура, яку, на жаль, словами не передаси. Повірте, цю виставку варто
відвідати. Фоторепортаж із відкриття виставки – в наступному номері вісника.
За даними міського РАГСу, за перше півріччя цього року в Трускавці народилося 95
немовлят, померла 101 людина. Хоч в порівнянні з минулим роком спостерігається
невеличкий спад народжуваності (у 2010 було 120 народжень і 120 смертей),
відчувається позитивна тенденція. А 11 липня одна з трускавецьких сімей
поповнилася трійнею – дві дівчинки і один хлопчик.
Імена для своїх дітей трускавчани уже вибирають більш менш звичні, особливо для
хлопців. З дівчатами ще інколи фантазують - за перше півріччя у Трускавці
зареєстровано одну Ассоль.
Зменшилася кількість шлюбів: 72 за шість місяців 2011 року проти 115 у першому
півріччі минулого. Але поменшало і розлучень: 14 замість 38.
Власна інформація
Асфальтовий запустили. У Стебнику запустили асфальтовий завод. Це добра ознака
того, що невдовзі розпочнеться ремонт основних вулиць міста. Його керівник Юрій
Присташ вважає, що асфальт вироблятимуть наразі лише для вулиці Трускавецької.
Вироблятимуть асфальт і для Трускавця, але для приватних осіб.
Дошкуляє сміття. Сміття у місті набралося уже пре достатньо. Комунальна служба
поставилася до вирішення цієї проблеми не зовсім серйозно. Один з водіїв, який
мав би займатися цією справою, захотів піти у відпуску. Інший просто не
справляється. Не приховує свого невдоволення від такої роботи голова ОСББ
«Діана» Богдан Данилишин. "Сміття – гори, свято – на носі, а ми все на щось
надіємося. Пора братися за роботу", - каже він.
Зміна керівництва. Донедавна житлово-комунальне господарство міста очолював
Володимир Вакуленко. Днями розпорядженням міського голови Василя Пецюха його
було увільнено від цих обов’язків. На його місце призначено колишнього
начальника ЖЕКу з Дрогобича Івана Лепкого.
Андрій Говіщак
Як повідомив на оперативній нараді в Ратуші перший заступник Дрогобицького
міського голови Олександр Коростельов, йому стало відомо, що Стебник планує
укласти угоду з фірмою «Ком-Еко-Борислав». «Виходить якось не по-господарськи,-
каже посадовець. – Ми придбавши 3 нових сміттєвози і маючи свою техніку, можемо
це робити самі».
Зі слів посадовця, досягнуто домовленості з Стебницьким міським головою Василем
Пецюхом, що КП «Дрогобицький комбінат міського господарства» візьме на себе
вивезення сміття з Стебника.
Нагадаємо, що інформація про те, що фірма “Ком-Еко-Борислав” планує зайнятися
вивозом сміття зі Стебника стривожило місто нафтовиків. На черговій нараді з
керівниками комунальних служб Бориславський міський голова Володимир Фірман
висловив стурбованість, чи не опиниться стебницьке сміття на бориславському
сміттєзвалищі. Як з’ясувала наш бориславський кореспондент Наталка Кучер, владу
міста нафтовиків турбує, що сміття зі Стебника може опинитися на бориславському
сміттєзвалищі. Керівник фірми “Ком-Еко-Борислав” Геннадій Корконішко спростовує
цю інформацію, але лише у тій частині, що стосується бориславського
сміттєзвалища. Він пояснив, що міська влада Стебника справді звернулась до
керівництва фірми “Ком-Еко” з проханням допомогти технікою для вивезення твердих
побутових відходів. Це звернення зараз розглядається. Але про вивезення
стебницького сміття у Борислав мова не йде. Сміття зі Стебника планують вивозити
на Броницьке сміттєзвалище. Так принаймні стверджує керівник фірми
“Ком-Еко-Борислав” Геннадій Корконішко.
Газета "Каменярі"
Немов одна мить промайнули двадцять років від того моменту, коли Україна
звільнилася з совєтських пут, проголосивши Акт Незалежності. Здається, що було
це тільки вчора – багатотисячні мітинги під ще не узаконеними жовто-синіми
знаменами, хвилювання в душі через непередбачуваність ситуації та гордість від
того, що ти – українець! Здавалося, що маємо всі можливості для того, щоб стати
якщо не першими у світі, то хоча б першими за рівнем життя на пострадянському
просторі. Особливо велика надія була на те, що самостійність звільнить нас від
рабської психології. І вдалося, і ні, бо немає ще того результату, про який
мріяли не лише ті, хто дожив до Незалежності, а й ті, хто торував шлях до неї,
проливаючи свою кров, кладучи життя на вівтар України.
Рік за роком проходить, змінюється світ, змінюється Україна, змінюється
Трускавець. Як зовнішньо, так і внутрішньо. У повсякденних клопотах ми часто не
задумуємося над тим, що історія не лише є оповідками про минуле, вона твориться
і тепер. І ми є такими ж її творцями, як і наші друзі, сусіди, ми творимо
історичний фон, тло, на якому розгортаються події, які наші нащадки
досліджуватимуть, аналізуватимуть. І сперечатимуться, подібно як і ми
сперечаємося стосовно різних моментів.
Отже, постараємося глянути назад і в цій ретроспективі, проходячи рік за роком
від 24 серпня 1991 до 24 серпня 2011 побачити ті суттєві картинки та штрихи, з
яких у сукупності творилася єдина мозаїка – новітня історія нашого міста.
Рік перший (серпень 1991 – серпень 1992). Трускавчани радо вітають проголошення
Незалежності України і беруть активну участь у грудневому референдумі, голосуючи
у більшості своїй за В’ячеслава Чорновола на пост Президента України. В цей час
головою міськради є Віктор Бурлаков, його заступники – Богдан Матолич, Ігор
Пілько, Володимир Лаврінок. Припиняється трансляція на наше місто дрогобицького
радіомовлення, створюється трускавецьке міське проводове радіо (жовтень 1991).
Теж у жовтні місто потрясає жахлива звістка про жорстоке вбивство (після
зґвалтування, можливо групового) Марії Л., молодої трускавчанки. Розпочинаються
хвилювання навколо ситуації з "Укрпрофоздоровницею". В травні 1991 року містом
розпочинає керувати Богдан Матолич (після переходу В. Бурлакова на постійну
роботу до Києва, в СБУ), за нього на сесії ТМР голосує 37 з 64 депутатів, за
його опонента Богдана Волощука – 28.
Рік другий (серпень 1992 – серпень 1993). У вересні проходить Перший міжнародний
пісенний фестиваль "Марія". Розпочинається навчання у СШ № 3 (вересень 1992). На
свято Миколая 19 грудня відкривається єдиний в Україні прижиттєвий
музей митця –
Михайла Біласа. В квітні 1993 відкрито
санаторій МВС "Перлина Прикарпаття", у липні цього ж року –
санаторій "Карпати", відкривається пансіонат "Арніка".
Натомість в дитячому санаторії "Джерело" колектив голодує (так звана "справа
Довганя", тодішнього головного лікаря закладу). В лютому 1993 до Трускавця
приїжджає Олександр Стоян, триває агітація за створення акціонерного товариства
"Трускавецькурорт".
Рік третій (серпень 1993 – серпень 1994). У Трускавці ліквідовують виконком як
апарат управління, створюється міська управа (вересень 1993). Розпочинаються
проблеми із водопостачанням, особливо у серпні та жовтні 1993. Розпочинається
агітація за створення курортополісу Трускавець. У квітні 1994 створюється
Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ з осідком у Трускавці, першим її єпископом
стає Його Еміненція Владика Юліан Вороновський. У Трускавці з пастирським
візитом перебував Глава УГКЦ Мирослав-Іван кардинал Любачівський. Проходять
вибори до ВРУ, наш регіон в українському парламенті представляють Лесь Танюк та
Олександр Лавринович. У травні головою курортної ради стає Богдан Аксентійчук.
Проходять місцеві вибори, головою міської ради обирають Матолича Богдана
Михайловича з відривом майже в тисячу голосів від найближчого суперника Мирона
Бучацького. Тоді на пост мера претендували і Володимир Лаврінок, і Зіма Беруль,
і Володимир Шиманський, і Мирослав Бурик. Депутатом облради обирають Олександра
Грищенка.
Рік четвертий (серпень 1994 – серпень 1995). На першій сесії ТМР ІІ
демократичного скликання, яка пройшла у вересні 1994, заступниками Богдана
Матолича стають Василь Петранівський, Віра Гук, Ігор Баброцяк. Розпочинається
будівництво Міжнародної клініки відновного лікування професора Володимира
Козявкіна. Цікавий факт – з 1 жовтня 1994 року тариф на водопостачання та
водовідведення у Трускавці порівняно з 1 вересня 1994 зріс у … 5,5 разів. Час
галопуючої інфляції та купонів. В грудні 1994 при парафії св. Миколая
створюється трускавецький осередок "Українська молодь – Христові". Михайло Білас
отримує звання "Народний художник України". У квітні 1995 проходить
перереєстрація санітарно-курортних установ у складі ЗАТ "Трускавецькурорт". В
травні 1995 виходить перший номер єпархіальної газети "Жива вода". Введено в
експлуатацію пансіонат "Аркада". Весна 1995 – жорстоке вбивство лікаря Ганжі у
Трускавці. На курорті відпочиває Леонід Кучма, відтепер його перебування в
нашому місті стає традиційним, щорічним. Проходить Міжнародний пленер
скульпторів "Камінь-95".
Рік п’ятий (серпень 1995 – серпень 1996). Проходить активний продаж об’єктів
комунальної власності, зокрема магазинів "Молодіжний", "Ромашка", "Калина",
"Бельведер" та інших. 14 жовтня 1995 року – відкриття пам’ятника Роману
Різняку-Макомацькому, автор – скульптор Володимир Ропецький. Розпочинається
проведення конкурсу бальних танців "Титули України" (тривали у Трускавці до 2002
року). Цікавий факт – станом на 1 лютого 1996 року борг Трускавця за спожиті
енергоносії (електроенергію та тепло) склав 120 мільярдів карбованців. Першого
лютого 1996 року було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України за № 146
"Про розв’язання проблем водопостачання, очищення стічних вод, каналізації,
утилізації твердих побутових відходів курорту Трускавець на 1996 – 2000 роки" за
підписом Прем’єр-міністра України Євгена Марчука – до 2000 року всі ці проблеми
мали бути вирішені остаточно. На 1996 рік уряд виділив для цього 30 млрд. крб.
Приватизовуються помешкання. Так, у Трускавці в 1994 приватизували 782 квартири,
у 1995 – 651. В квітні 1996 у Трускавці відкрито осідок Державного казначейства
України, його очолив Петро Пахарук. Цікавий факт – за словами міського голови Б.
Матолича, сказаними у травні 1996, "вулиці Трускавця нагадують місячний
ландшафт". За власним бажанням пише заяву на звільнення головний лікар
"Янтаря"
Владислав Козоріг, санаторій очолює Мирослав Гумега. Розбійний напад на
ювелірний магазин "Карат". Здається в експлуатацію 72-кварттрний будинок на
Мазепи, 6А (від санаторію "Весна").
Рік шостий (серпень 1996 – серпень 1997). Створено Науково-технічну раду
курортополісу Трускавець, яку очолив колишній мер Трускавця Болеслав
Петровський. Головний лікар "Каштану" Адам Гела отримав звання Дійсного члена
Академії медичних та біологічних наук України. В червні 1997 у Трускавці
проходить семінар голів обласних рад. Поширюються чутки про можливий землетрус у
зв’язку із ситуацією на стебницькому "Полімінералі". Започатковується конкурс
"Кращий доброчинець року" (з ініціативи депутата Миколи Іваника).
Рік сьомий (серпень 1997 – серпень 1998). Подія в Дрогобичі – інститут отримав
статус університету. У вересні в місті проходить представницька нарада за участю
обласного керівництва, яка має на меті розв’язати проблему водопостачання
Трускавця. Начальником трускавецького водоканалу призначено Богдана Федишина,
який сказав: "Моя мета – забезпечити місто водою". Бесіди про те, щоб рекламою
та здешевленням путівок повернути росіян на відпочинок у Трускавці. Завершується
спорудження церкви Покрови Богородиці. Видано книгу Степана Івасівки "Біологічно
активні речовини води "Нафтуся", їх генез та механізми фізіологічної дії".
Трускавець стає членом FITEC – Міжнародної федерації термальних і кліматичних
курортів, це позиціонується так: "Трускавець пробив вікно в Європу! Нарешті!". У
грудні в Стебнику з ініціативи о. Петра Герилюка-Купчинського відкрито пам’ятник
Митрополиту Андрею Шептицькому. З початком 1998 року у Трускавці впроваджується
кабельне телебачення. Після чергового відпочинку у Трускавці Президент України
Леонід Кучма підписує указ "Про економічний експеримент Курортополіс Трускавець"
(18.03.1998). Відкривається пансіонат "Світязянка". На чергових місцевих виборах
Богдана Матолича переобирають мером Трускавця (за нього голосує 5121 виборець,
за Богдана Петрушака – 4633), депутатами облради обирають Олександра Грищенка,
Лева Грицака, Бориса Кривка. При міській раді Трускавця твориться
інформаційно-аналітична служба. Створюється Асоціація міст регіонального рівня,
в яку ввійшли мери Дрогобича, Борислава та Трускавця Олексій Радзієвський, Іван
Удовенко, Богдан Матолич. В червні 1998 ліквідовують "Універсам" на вулиці
Довженка. Цікавий факт – станом на 10 червня 1998 року борги населення за
комунальні послуги становлять у Трускавці 5,8 млн. грн. (зросли за один рік на
2,1 мільйона гривень). Це час затримок по виплаті зарплат та пенсій.
Рік восьмий (серпень 1998 – серпень 1999). У Трускавці відкрито біологічний
факультет ДДПУ. Відкривається Єпархіальний музей в приміщенні Управління
Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Призначено нового прокурора міста, замість
Антона Пліша стає Володимир Павич. У листопаді 1998 скандал – побиття
трускавецьких лікарів. Починає виходити бюлетень "Підприємець Трускавця"
(виходив близько року), а з серпня 1999 – і газета "Джерела Трускавця". Помирає
дослідник історії міста Орест Мацюк. Серпень 1999 – потужна аварія на котельні
підприємства "Тепловик".
Рік дев’ятий (серпень 1999 – серпень 2000). В місті витає ідея створення
гімназії – на базі БУТ, або ж д/у "Берізка", її пропагує заступник міського
голови Ігор Пілько. Завершено будівництво клініки професора Козявкіна. Хтось
поширює чутки, що закриваються санаторії "Янтар" і
"Рубін", а працівників
переводять до "Кристалу". Восени 1999 проходять вибори Президента України (два
тури), у Трускавці, як і по Україні, перемогу здобуває Леонід Кучма (головний
супротивник – Петро Симоненко). Активно ангажується у вибори Фонд відродження
України (очолював Дмитро Назаркевич). У грудні 1999 неподалік
готелю "Бескид" стається резонансне вбивство Олега Н., кримінального авторитета. Ще одне
резонансне вбивство стається у квітні 2000 – підприємця Сергія Прокопчука
невідомі розстріляли прямо в під’їзді будинку 2 по вулиці Стуса, у Трускавці це
вбивство пояснювали намаганням конкурентів відібрати бізнес щодо виготовлення
мінеральної води. У травні в Києві в автокатастрофі гине головний бізнес-партнер
вбитого. Початок 2000 року викликає паніку – через потрапляння нафтопродуктів у
водозабір біля с. Гірне Стрийського району в місті та регіоні брак питної води,
дещо виручає питне озеро. Тоді пригадують, що на водогін з Борислава
"Трускавецькурорт" витратив значні кошти, цей водогін розглядають як
альтернативу для водопостачання Трускавця. В 2000 році відбувається висадка
української полярної експедиції на Північний полюс, участь в якій бере головний
лікар санаторію "Карпати" Лев Грицак. Трускавець активно спростовує чутки,
буцімто у Свердловській області Росії виявили цілющу воду, аналогічну "Нафтусі".
Рік десятий (серпень 2000 – серпень 2001). В експлуатацію здається
багатоповерховий житловий будинок на Данилишиних. В ювілейний 2000 рік на
пагорбі біля церкви св. Миколая встановлюють скульптуру Матері Божої з Дитятком
(жовтень 2000). Володимиру Козявкіну присвоюють звання "Герой України". Регіон
уважно слідкує за справою журналіста Руслана Антоника, якого звинувачують у
вбивстві та засуджують. Осінь 2000 – жахливе вбивство настоятеля церкви Покрови
Богородиці о. Івана Бурядника у його будинку в Модричах. З січня 2001 у
Трускавці починають проводити фестивалі вертепів. У травні 2001 відкривається
"Женева", у червні стає до дії завод мінвод "Аква-Еко".
Рік одинадцятий (серпень 2001 – серпень 2002). Рік проходить під знаком виборів.
Мер Трускавця Богдан Матолич переходить на роботу до Львова – заступником голови
ЛОДА. У Трускавці створюється Координаційна Рада політичних партій, громадських
організацій та громадян Трускавця. В жовтні 2000 виконком ТМР приймає рішення №
1921 про оформлення права власності на об’єкти ЗАТ "Трускавецькурорт", а через
три тижні це рішення відміняє міська рада (з ініціативи обласних депутатів О.
Грищенка та Л. Грицака). Починає виходити газета "Трускавецькурорт". У Трускавці
яйцями зустрічають лідера КПУ Петра Симоненка. На виборах до ВРУ перемогу
здобуває Петро Димінський, мером Трускавця стає Лев Грицак, до області проходять
троє трускавчан – О. Грищенко, І. Баброцяк, Б. Кривко. Михайло Сендак стає
головою Львівської обласної ради. Створюється відділ рекреації, туризму та
охорони навколишнього середовища.
Рік дванадцятий (серпень 2002 – серпень 2003). Востаннє у Трускавці відбувається
конкурс бальних танців "Титули України". Розпочинається реформування
житлово-комунального господарства, створюється КП "Наше місто". Створюється
юридичний відділ міської ради. На будівельний ринок активно виходить компанія
"ТКС".
Рік тринадцятий (серпень 2003 – серпень 2004). Відкриваються
розважально-відпочинкові центри "ОГО" та "Міленіум". У грудні 2003 організація
FEMTEC визнала Трускавець кращим курортом планети. У 2004 році відбувається
реконструкція Стебницького та Дрогобицького кільця, ставляться фонтани. Гучно
відкривається маркет "Плазма". Триває протистояння міської влади із ЗАТ
"Трускавецькурорт". В червні 2004 помирає засновник та незмінний головний
редактор першої трускавецької газети "Франкова криниця" (початкова назва –
"Трускавецкая здравница") Ігор Сусюк, похорон співпадає з Днем міста.
Відкриваються "Маріот Медікал-центр" та "Фуршет". В 2003 Трускавець визнано
кращою самоврядною одиницею на обласному конкурсі "Галицький лицар".
Відкривається кінотеатр "Злата".
Рік чотирнадцятий (серпень 2004 – серпень 2005). Вибори Президента та
Помаранчева революція. Трускавець підтримує В. Ющенка (XVII позачергова сесія
22.11.2004 та участь наших земляків у подіях на Майдані). Реконструкція вулиці
Мазепи, будівництво дороги до міського кладовища. Реконструкція мереж
зовнішнього освітлення. Освячено дзвін св. Олександра – подарунок для церкви св.
Миколая від Олександра Чебаненка. Трускавець болісно сприймає смерть Папи Івана
Павла ІІ у квітні 2005. Опозиція до Лева Грицака гуртується навколо Ігоря
Пілька, якого підтримує губернатор Львівщини Петро Олійник.
Рік п’ятнадцятий (серпень 2005 – серпень 2006). "Альфа Плюс" обіцяє вирішити
питання із цілодобовим водопостачанням Трускавця. Вересень 2005 – напруга в
санаторії "Весна". Весна 2006 – місцеві вибори, Лев Грицак перемагає Ігоря
Пілька і стає вдруге мером Трускавця. Павло Якубенко виступає на сесії ТМР,
підписується договір про співпрацю та порозуміння між міською радою Трускавця та
ЗАТ "Трускавецькурорт". Зносять "Каштан". Розпочинає роботу у Трускавці "Твоє
радіо". Виходить в світ книга Олега Реги про церкву св. Миколая "Духовна перлина
Трускавця".
Рік шістнадцятий (серпень 2006 – серпень 2007). Відкривається молокозавод
"Карпатські луки". Відкривається ринок "Славутич". Опоненти Лева Грицака
здійснюють провокацію – спробу дачі хабаря. Стає до дії
діагностичний центр "Мед
Палас" ЗАТ "Трускавецькурорт". Освячується скульптурна композиція "Ісус та
самарянка". Кадрові зміни в ЗАТ "Трускавецькурорт" – місце Богдана Аксентійчука
займає Петро Сєров. Відкриваються готелі "Оскар" та "Європа". В місті здійснюють
реконструкцію дахів. Обговорюється питання впровадження карток для споживання
"Нафтусі". Гучні протести "Нашої України" та її сателітів проти підвищення
тарифів у Трускавці – з барабанами, помаранчевими шарфиками, інсценізаціями,
відповідями з даху. Добудовується нова дзвіниця церкви св. Миколая. За згоди 44
депутатів продається 130 га землі фірмі "Альфа Плюс". Трускавець затверджує
новий герб.
Рік сімнадцятий (серпень 2007 – серпень 2008). У вересні 2007 – гучне
святкування 180-річчя курорту Трускавець. Скандальний роздор в міській
організації "Батьківщини". У Стебнику помирає величезний духовний авторитет –
отець Петро Герилюк-Купчинський, багаторічний в’язень сталінських таборів,
незламний ісповідник віри. Проходять позачергові вибори до ВРУ за партійними
списками. Після проведення земельного аукціону щодо продажу 17 га землі
неподалік вулиці Бориславської на цю землю заявляють претензії Модричі,
природоохоронна прокуратура подає в суд. В листопаді 2007 юний трускавчанин
Ромчик Салань виступає у Стокгольмі. Під будівництво храму УПЦ КП земельну
ділянку благословляє патріарх Філарет. Ландшафтний парк "Підгір’я" біля
санаторію "Карпати" отримує Національну премію в галузі архітектури та дизайну
"Квітуча Україна". Триває протистояння між Левом Грицаком та його колишнім
заступником Русланом Крамаром. Липень 2008 – відкриття оновленого пам’ятника
Адаму Міцкевичу.
Рік вісімнадцятий (серпень 2008 – серпень 2009). Початок кризи, зростання курсу
долара та цін на бензин. Проходить кінофестиваль "Корона Карпат". "Батьківщина"
протестує проти підвищення тарифів на квартирну плату. Спроба змістити директора
СШ № 1 Володимира Щигеля, ініціатор – підприємець Леся Дідик. 12 березня –
зірвана сесія ТМР, через кілька днів мер міста Лев Грицак опиняється в лікарні з
діагнозом "інфаркт". Оновлення кадрів – податкову очолив Роман Гладій,
санстанцію – Наталія Когут. Відкривається СПА-центр "П’ятий океан". Інцидент із
самозахопленням квартири на вулиці Івасюка. У Дрогобичі ховають відомого
бізнесмена Остапа Чайківського. В червні 2009 трускавецькі депутати протестують
проти "узурпації влади", змови Партії регіонів та БЮТ щодо внесення змін до
Конституції. Пайовики протестують проти недоробок у трьох будинках від компанії
"Делакс-Житлобуд". Трагічна смерть фотомитця Олександра Барана та державного
реєстратора Ігоря Гарбузинського. Юрій Яремчук – новий прокурор Трускавця. В
червні відкривається "Шале-Ґрааль". З липня 2009 Віктор Жданов – генеральний
директор ЗАТ "Трускавецькурорт".
Рік дев’ятнадцятий (серпень 2009 – серпень 2010). У вересні 2009 відкривається
басейн ДЮСК "Спортовець". Вперше проходить у Трускавці ІХ Міжнародний
економічний форум, участь в ньому беруть Президент Віктор Ющенко та
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Триває підготовка до місцевих виборів.
"Мисливський скандал". У Бориславі помирає героїня світу Ірина Сеник. В "Женеві"
проходить круглий стіл "Якість виборів як основа зміцнення демократії". Епідемія
свинячого грипу сильно б’є по нашому курорті. В ПК Шевченка проходить конкурс
"Красуня Прикарпаття-2010". На президентських виборах перемогу здобуває Віктор
Янукович. Квітень 2010 – фестиваль екстремальних видів спорту "Трускавецький
драйв". У червні 2010 – замах на міського голову (на подвір’я Лева Грицака у
Станилі вкидають бомбу). Липень 2010 – трускавецьку міліцію очолив Іван Маліш.
Літо 2010 – впорядкування дитячих майданчиків. Кредитна епопея. Помер Богдан
Аксентійчук.
Рік двадцятий (серпень 2010 – серпень 2011). В курортному парку відновлено
фігуру Матері Божої, місто прикрашають пам’ятники Митрополиту Андрею Шептицькому
та Провіднику ОУН, Героєві України Степану Бандері. Надзвичайно брудна виборча
кампанія. Четверо фаворитів на перегонах мера, перемогу здобуває Руслан Козир (з
невеликим відривом ішли по п’ятах Євген Юник, Лев Грицак, Богдан Матолич).
Формування нової владної команди. Листопад 2010 – страйки підприємців проти
запровадження нового Податкового кодексу. Початок другої хвилі світової кризи.
Катастрофічний брак коштів у міському бюджеті.
Такими були ці двадцять років нашої Незалежності у Трускавці. Очевидно, що ми в
одній публікації могли вказати лише на окремі штрихи, які, на нашу думку,
формували вектор розвитку нашого міста. Маємо надію, що ця наша невеличка
розвідка колись стане в пригоді майбутнім дослідникам історії міста Трускавця.
Володимир Ключак
В Росії, кажуть, є дві біди – дурні та дороги. В Україні бід значно більше, та
ці дві теж найголовніші. Люди жартують, що «українська дорога» японською звучить
як «тояма токанава». Називають їх танкодромами, «веселими дорогами», мріють хоча
б про польську якість, не кажучи вже про німецькі автобани. За попередньої влади
у Трускавці теж говорили, що дороги погані (особливо «Фронт змін» перед
виборами»), патякали, що Леву Грицаку доріг не потрібно, бо він на вертольоті
літає. Та все ж – і це визнають всі – у Трускавці дороги чи не найкращі в
області. В регіоні теж – порівняйте їх зі стебницькими, дрогобицькими,
бориславськими, районними. Було зроблено внутрішньоквартальні проїзди,
відремонтовано вулиці Мазепи, Данила Галицького, Шевченка, Стебницьку, частково
Бандери, Данилишиних, зроблено Майдан Незалежності. Одна із вулиць, які робилися
останнім часом і яка є в найкращому стані – вулиця Суховоля. І тому те, що саме
на цій вулиці почали фрезою знімати верхній шар покриття, фактично нищачи
абсолютно нормальну дорогу, викликало справедливе обурення мешканців міста.
«Вони що, подуріли чи осліпли? Які Річки, який танкодром від
«Шахтаря» до
«Перлини Прикарпаття», які Бориславська, Помірецька, не кажучи вже про такі
вулиці як Бойківська чи Котляревського!!! А вони нормальну дорогу «роблять»!
Відмивають кошти!».
Такі розмови не тільки точаться біля під’їздів, люди звертаються до депутатів
міської ради, вимагаючи роз’яснень. «Тільки вчора до мене з цього приводу
звернулося вісім мешканців», – говорить депутат Євген Юник. Обласний депутат
Петро Іванишин погоджується: «А ви думаєте, до мене не звертаються?».
Тож зранку, 18 серпня, неподалік від "Женеви" з ініціативи депутатів від "ВО
"Свобода" зібралися представники депутатського корпусу та виконавчої влади
міста, щоб принаймні обговорити дане питання.
"Звертаю увагу преси на те, що розпочато великий об’єм робіт по ремонту доріг –
такий, який не робився за останні 20 років" – розпочинає пояснення заступник
міського голови Трускавця Петро Нестерівський і продовжує: "якщо б ми не
погодились на виконання ремонту саме цих вулиць, то гроші не перекинули б на
інші трускавецькі дороги, їх просто би від нас забрали та перекинули на інші
міста". Петро Васильович показує листи, які направлялися на ім’я губернатора
області Михайла Цимбалюка – від 24 червня, 5 липня, 14 липня, 27 липня, початок
серпня – у всіх них іде мова про те, щоб вирішити питання включення в перелік
тих вулиць, які чомусь "випали". А це саме ці вулиці, які потребують ремонту
значно дужче, ніж, для прикладу, вулиця Суховоля.
"Ви думаєте, я не добивався, щоби Річки, Воробкевича, Бориславська були включені
у перелік об’єктів до Євро? Я щодня їжджу по Річках та Воробкевича і знаю, що
там твориться, не з чиїхось розмов", - запевняє нас депутат облради Петро
Іванишин.
Повз нас проїжджає величезна машина, яка фактично нищить нормальне покриття.
Гладенька, без жодної ямки чи вибоїни вулиця перетворюється в щось жахливе.
Петро Нестерівський запевняє міського депутата Богдана Габшія, що гіршою вулиця
не стане, буде кращою, бо тепер застосовують новітні технології, дають
гарантійний термін тощо. "Був би гріх, якби я сказав – хлопці, не робіть. Мене б
запитали – хто ти є в місті, навіщо ти прийшов і що ти залишиш після себе?", додає заступник трускавецького мера. Розмова нагадує бесіду глухого із сліпим,
бо говориться в даному випадку про різні речі – не про те, що чиновники
міськради мали чи не мали погоджуватися на виділення коштів на ремонт
трускавецьких доріг, а на те, що ці кошти можна використати значно ефективніше.
"Ми не є замовником виконання цих робіт, хоча дороги і в комунальній власності",
- коментує Петро Іванишин. "Без відома міських голів Трускавця, Борислава,
Дрогобича "випали" з переліку Бориславська та Воробкевича у нас, дорога біля
сьомої школи у Бориславі, Війтівська Гора у Дрогобичі", - додає він.
Та депутат облради Михайло Задорожний, голова профільної комісії ЛОР під час
депутатських зборів, які відбулися у міській раді Трускавця 18 серпня після
полудня, запевняє, що готовий надати документ, де чорним по білому є погодження
міського голови Трускавця на зміни від того, що планувалося робити на початку.
"Давайте не шукати винних, а подумати, як вийти з цієї ситуації", - просить присутніх депутат обласної ради Олексій Балицький. Його підтримує і Євген Юник,
і інші присутні. Цікавий факт – та ні зранку, ні після обіду ніхто з міських
депутатів від "Фронту змін" навіть не появився, не поцікавився, у чому справа.
Натомість варто перерахувати тих, хто вболіває, кого турбують проблеми громади.
А це обласні депутати Олексій Балицький та Петро Іванишин, депутати міської ради
Богдан Габшій, Ігор Гарванко, Володимир Симович, Євген та Андрій Юники, Павло
Швець, Михайло Гладкий, Тарас Данилюк, Анатолій Стародуб, Руслан Крамар,
секретар ради Петро Шумин. Депутати вирішили надіслати в ЛОДА та в ЛОР листа та
почали узгоджувати текст, щоб потім його підписати. Пропозиція зібрати з цього
приводу позачергову сесію міської ради, як це пропонувала "Свобода", не була
підтримана – навряд чи вдасться зібрати кворум. Та й мера в місті нема, ми не
знаємо причини, а наше власне припущення – розпочався мисливський сезон.
Цілком очевидно, що вулицю Суховоля тепер вже треба ремонтувати, бо ж вона вже
пошкоджена. Біля неї знаходяться два об’єкти до Євро – готелі
"Женева" та
"Шале Грааль". Як сказав один із депутатів, що коли відкривали новий корпус "Женеви",
то високі чини з Києва казали – "дароґа нєплохая, но нада всьо-такі паправіть".
Не таємниця, що у Трускавці володіють нерухомістю і депутати Верховної Ради, і
прокурори, і міністри, тож вони, ясна річ, в першу чергу дбають про під’їзд до
їхніх об’єктів, а не про мешканців вулиць Котляревського, Бойківської чи
Помірецької. Та депутати міської ради хотіли б, щоб принаймні вулицю Дрогобицьку
вже не рухали – вона в хорошому стані, а кошти можна використати для ремонту
інших вулиць міста.
- Не можна, - запевняє голова профільної комісії обласної ради Михайло
Задорожний. – Такі спроби навряд чи увінчалися б успіхом, бо тендери вже
пройшли, визначені підрядники. Я б порадив вам вимагати від ЛОДА, від обласної
ради шляхом звернень міської ради як колегіального органу переглянути попередні
рішення або ж виділити кошти на ремонт доріг, про які ви тут говорите.
Зустрічі 18 серпня часто закінчувалися розмовами на підвищених тонах, були
звинувачення у політичному піарі, у тому, що хтось має відповісти за неправду.
"Чому було б не скликати попередньо прес-конференцію та не роз’яснити простим
мешканцям суть справи" – пропонує Євген Юник. Та секретар міської ради вислови
думку, що в нас у місті нема фахових та незаангажованих журналістів, та й люди
навряд чи розберуться у всіх тонкощах, які не по зубах навіть тим, хто є
будівельником чи інженером за освітою.
17 мільйонів гривень на ремонт трускавецьких доріг – дороги у нас дорогі. Мало
бути спочатку 27. Вулиця Суховоля обійдеться в 1,7 мільйонів. Та от чи не
відремонтують її так, як відремонтували вулицю Сагайдачного, з-під якої навіть у
спекотну погоду витікає вода, на стику виконуваних робіт теж просочується вода,
решітки поставлені неакуратно, тротуарів нема. Перший мороз, який вдарить цієї
зими, може перетворити цю вулицю на "трасу" Трускавець – Стебник, яка вже серед
водіїв стала притчею во язицех. Міська влада, на яку покладено здійснювати
контроль, хвалилася, що все там гаразд, та ми наочно побачили, що від такого
"гаразду", як на Сагайдачного, можна заплакати.
Звичайно, що справа не завершиться днем 18 серпня, продовження буде, як пишуть у
газетах. Петро Іванишин сподівається, що у Львові не всі кошти будуть освоєні і
гроші можуть перепасти для Трускавця, теж висловлює впевненість у тому, що на
міські дороги будуть виділені державні субвенції. Що не зробиться в 2011,
зробиться в 2012, переконаний депутат. Та багато хто не поділяє його оптимізму,
бо знаємо, що краще зайвий раз проконтролювати, ніж довіритися, а потім кусати
лікті. Довіряв (чи й не довіряв) і перевіряв Петро Іванишин, коли був у опозиції
до Лева Грицака, тепер йти його шляхом пропонує "свободівцям", які хоча офіційно
не висловилися, що вони в опозиції до Р. Козира, але єдині, хто цілою політичною
силою показують, що вони не збираються покірно танцювати під дудку мера. На
рівні держави на Трускавець не хочуть виділяти гроші, бо "у Трускавці крадуть –
там найнижча зарплата" (цитата), а на це ж є об’єктивні причини. Єдине, що як
наразі об’єднує трускавецьких депутатів, то це розуміння, що потрібно спільно
добиватися виділення грошей. Олексій Балицький не вперше стає на захист
інтересів громади, Петро Іванишин навіть за кордон не поїхав, щоб тільки
зустрітися з губернатором Михайлом Цимбалюком, невідомо, правда, яка позиція у
мерії, бо там взагалі невідомо чим займаються.
Отже, дороги робляться, щоправда, не ті, які б хотіло місто. Є думка, що йде
звичайнісіньке відмивання коштів. Не знати, яка буде якість, матеріали возять з
Тернопільщини, Луганська, далеко нам ще до тих турків чи македонців, які робили
трасу Київ – Чоп на відтинку Львів – Мукачево. Хтось на цих дорожніх роботах
собі заробить. А місто Трускавець? Можливо, і не втратить, але і не дуже виграє.
Бо ремонтувати найкращу дорогу Трускавця – дурного робота. Тим більше, що ще не
вийшов гарантійний термін як на цю вулицю, так і на вулиці Дрогобицьку та Героїв
УПА.
На фото: ремонт вулиці Суховоля; депутати спілкуються; так відремонтували вулицю
Сагайдачного.
Володимир Ключак
- Пане Володимире, маємо інформацію, що ваш Центр запровадив якесь ноу-хау – ви
вже не тільки продаєте котли, але і повністю робите монтаж системи
індивідуального опалення. Що, на Вашу думку, варто знати пересічному жителю
нашого регіону, який все-таки вирішив, що буде ставити у своєму помешканні
автономне опалення?
- Найперше мушу зазначити, що є ряд факторів, які треба знати кожному, хто хоче
собі встановити автономне. По-перше, це тип котла, який обирають, а по-друге, це
в чому полягає суть поняття "автономне опалення "під ключ".
Ми відійшли від ідеї, що мусимо тільки продати котел, батарею, трубу. Часто
після встановлення автономного опалення, коли виникають якісь проблеми, майстер
говорить: "Я не винен, свою роботу я зробив якісно, вся справа у тому, що
матеріали були поганої якості". Хочу навести один приклад – мій знайомий захотів
зробити собі на дачі дерев’яні сходи і майстер каже йому – моя робота буде
коштувати стільки-то, а матеріал за вами, щоб я не був винним, якщо ці сходи,
для прикладу, розсохнуться. По суті, це означає, що людина, яка не мала ніколи
справи із деревиною, фактично всліпу змушена купувати якісь матеріали, майстер
зробить свою роботу, а якщо виникатимуть проблеми, то крайнім виявиться власник
цієї дачі.
Подібна ж ситуація і з автономним опаленням – людина, яка не є фахівцем у цій
галузі, яка фактично міняє собі опалення раз у житті, має вникнути у цю
проблему, обрати з цілого моря пропозицій найбільш прийнятну для себе і ніхто їй
не дає гарантії щодо якості матеріалів та виконаної роботи.
Я приводжу порівняння такого типу. "Вісман" чи "Вайлант" серед котлів – це як
"Мерседес" серед машин. Але ж по наших дорогах їздять і "Лади", і "Шкоди", і
"Фіати", і інші марки автомобілів не тому, що їхні власники бойкотують купівлю
машин марки "Мерседес", а тому, що кожен купує собі авто згідно власних
фінансових можливостей.
Котли, які пропонує ринок, переважно зроблені під європейські квартири на 200 –
300 метрів квадратних. Тоді встановлення таких 23- чи 24-х-кіловатних котлів
себе виправдовує. Якщо розрахувати, що на 10 квадратних метрів площі потрібно 1
кВт теплової потужності, то трьохкімнатна квартира на 80 кв. м. потребує всього
8 кВт. Давайте поміркуємо – котел на 23 чи 24 кВт працюватиме не на 50% (не
кажучи вже, що він ніколи не працюватиме на повну потужність), а на 30, 20, чи
10%. Виникає логічне запитання – чи нам аж так необхідно купувати найдорожчий
ніби суперовий котел? Чи не краще взяти добротній котел середньої потужності?
- Отже, Ви пропонуєте недорогі котли?
- Компонуючи систему опалення з дорогих котлів, дорогих батарей та труб,
встановлення автономного опалення реально обійдеться для людини дуже дорого.
Ми пропонуємо цілий комплекс – комплект обладнання, процес встановлення та
відповідальність перед клієнтом. Це і є пакет під назвою "Автономне опалення
"під ключ".
- А в яку ціну обходиться встановлення автономного, напевно, не менше 15 – 20
тисяч?
- Це як рахувати. У нас ціни доступні. Так, для прикладу, встановлення
автономного для однокімнатної квартири становитиме 9050 гривень, для
двокімнатної 10150, для трьохкімнатної – 11250, хоча є і інші варіанти, дорожчі
в тому числі.
- Чому ціни у вас значно нижчі від тих, які пропонують, для прикладу, деякі
трускавецькі фірми?
- Центр енергозбереження та альтернативної енергетики в Дрогобичі, який
розміщений на вулиці Фабричній, 61, сформував таку ціну, бо ми працюємо без
посередників, а напряму – або з імпортерами обладнання, або ж безпосередньо з
виробниками.
Друге, що впливає на факт, що наші ціни найнижчі в регіоні – це те, що ми
прийняли стратегію не проводити дороговартісних рекламних акцій на телебаченні,
радіо, в пресі, оскільки за все це потрібно платити немалі гроші і все це було б
включено у ціну, яку платитиме споживач. Та наш центр є достатньо відомим не
лише в Дрогобичі та регіоні, тож якихось проблем із замовленнями не маємо.
Наступне, що я хочу сказати, це те, що ми підбираємо котли не просто за
рекламними проспектами, ми працюємо з сервісними інженерами та постачальниками.
Напряму ми співпрацюємо із загальноукраїнським постачальником – потужною фірмою
"Водна техніка", яка має сервісні центри по багатьох містах України, в тому
числі у Львові та Дрогобичі.
І коли ми підбирали обладнання, зокрема котли, то ми опиралися на думку
сервісних інженерів по всій Україні, які нам надавали всю потрібну інформацію –
які котли часто виходять з ладу. Які вважають кращими, що найчастіше є причиною
поломок та інші дані.
Ми можемо похвалитися тим, що дійсно ставимо автономне опалення за відносно
невеликі гроші. Так, якщо в Дрогобичі вартість встановлення автономного
коливається від 20 до 25 тисяч гривень за трьохкімнатну квартиру, то ми робимо
це практично вдвічі дешевше.
Ми творимо конкурентне середовище, залучаючи до робіт тих, хто пропонує найвищу
якість за мінімальні кошти. Оскільки зараз криза, а кожен хоче мати роботу, бо
від цього залежить його прибуток, то зараз у нас працюють дійсно кращі
спеціалісти, фахівці, які роблять свою роботу просто досконало.
- А які комплекти Ви пропонуєте, можете розповісти детальніше?
- З задоволенням. Кожен, хто звертається до нас, в Центр енергозбереження та
альтернативної енергетики, має можливість собі обрати певний комплект, для
прикладу, Nova, Standart чи якісь інші. Що це означає? Людина бачить, за що вона
платить гроші, скільки саме. Наприклад, котел – клієнт обирає, чи він хоче котел
китайський, чи італійський, бачить, скільки він коштуватиме – 4 тисячі чи,
наприклад, 4 900. В комплект входять два радіатори, змійовик, водяні та
стабілізовані труби, крани подачі та зворотки, фасонні вироби і разом матеріали
можуть обійтися клієнту в суму від 7,5 до 10,5 тисяч гривень. Очевидно, що
вартість матеріалів в однокімнатній та трьохкімнатній квартирі відрізняється –
для прикладу, стабілізованої труби потрібно в першому випадку 30 метрів, у
другому – 50. І клієнт чітко бачить, у скільки йому обійдеться сама робота із
встановлення автономного. В будь-якому випадку він не програє, бо має гарантію
щодо якості виконаних робіт і у разі виникнення проблеми знає, до кого
звернутися, щоб їх усунути, адже ми даємо гарантію на матеріали та роботу.
- У Дрогобичі дозволи на автономне не дають, посилаючись на Постанову Кабміну…
- Так, я згідний, що технічно потрібно від’єднання від ЦО робити саме таким
чином – відключати від централізованого опалення не окремі поодинокі квартири, а
цілі будинки. До речі, цю мою думку беззаперечно підтримав радник міністра під
час проведення в Києві минулого року круглого столу у Міністерстві комунального
господарства. Подивіться, якщо втрати тепла розділити на 100 квартир, то це буде
одна сума, а якщо на 20 квартир, то вийде сума, непідйомна для мешканців, яку
вони не в змозі будуть оплачувати. Тоді зростає заборгованість і все, що з цього
виникає в подальшому.
Отже, з технічним аспектом все ясно. Та незрозумілий є організаційний аспект
цього процесу. Постанова передбачає, що мешканці будинку самі між собою повинні
домовитися і написати заяву всім будинком. Та в кожному будинку є мешканці, для
яких встановлення автономного опалення – надзвичайно обтяжлива послуга з
фінансової точки зору. Пенсіонери, інваліди, малозабезпечені, багатодітні сім’ї,
непрацюючі – ці та інші категорії не мають кошів для того, щоб без підтримки
держави чи місцевої влади взяти і встановити собі автономне.
В інших державах якщо 20 – 30% мешканців будинку готові перейти на автономне
опалення, то тоді ситуація вивчається детально різними фахівцями і приймається
якесь рішення – чи надаються безстрокові кредити, чи централізовані
теплокомуненерго встановлюють автономне своїм коштом і роблять розрахунок для
мешканців вже залежно від спожитого газу тощо.
Вважаю, що влада у Дрогобичі повинна зробити перші кроки в цьому напрямку, як їх
почали робити у Трускавці ще рік – два тому. Так, згідно Постанови Кабінету
Міністрів України, від’єднатися від централізованого опалення можна тільки цілим
будинком, але не забуваймо, що питання теплопостачання регулюється не лише цією
Постановою, а й іншими законами. Так, між теплопостачальною організацією та
споживачем існують договірні відносини і якщо якість послуг, які надаються,
споживача не влаштовує, то він вправі розірвати договір. У Трускавці спочатку
йшли саме цим шляхом – абоненти розривали угоду із КП "Наше місто", бо не
отримували послугу належної якості. У Дрогобичі чиниться штучне гальмування
процесу встановлення автономного опалення, та люди все одно його встановлюють,
бо часто такий крок для них – єдиний вихід, щоб в оселі було сухо, тепло та
затишно.
- Знаю, що за нашим західним кордоном, зокрема у Польщі, мешканці
багатоповерхівок користуються централізованим опаленням, у Чехії запроваджувався
проект міні-котелень. Чому ж у нас так масово відмовляються від послуг
централізованого теплопостачання?
- Я величезний прихильник централізованого опалення. Знаю, що в Польщі та і в
багатьох інших країнах централізоване опалення існує і всі ним задоволені. Та є
велика різниця між колгоспом та капіталістичним фермерським господарством. У
Польщі перевага централізованого опалення в тому, що воно значно дешевше від
автономного. Там тепло подається з мінімальними втратами – заізольовані труби,
стояки і тепло заходить в помешкання клієнта по одній трубі, на вході якої
стоїть лічильник і споживач сам регулює, скільки він використовує його. У нас же
через кожну кімнату йдуть вертикальні труби, лічильник або один на під’їзд, або
його взагалі немає, втрати тепла величезні і не менш величезні суми приходять у
квитанціях за неіснуюче тепло.
Я вважаю, що з часом автономне опалення в Україні приведе до опалення
централізованого. Яким чином? У помешканні тепер під час встановлення
автономного опалення всі труби підводяться до однієї точки – до котла. Якщо у
будинку у всіх квартирах буде зроблено саме так, то не проблемою буде зробити
одну розводку та підвести ввід до кожної квартири, але це справа майбутнього.
Діряві теплотраси, відсутність ізоляції на трубах, стояках, величезні втрати
тепла – це все настільки здорожчує тепло, що навіть якщо б ціни за газ для
комуненерго були в кілька разів нижчими, ніж для індивідуальних споживачів (бо
це правило ринку – для оптових покупців ціна завжди повинна бути меншою, ніж
ціна вроздріб), все одно автономне опалення виходить дешевше. Щоб було дешевшим
централізоване опалення, потрібно вкладати величезні гроші. Споживач має платити
(і хоче платити) виключно за спожите тепло, а не за понаднормові втрати тепла та
на утримання комунальних підприємств, які інколи працюють зовсім неефективно.
- А чим ще займається очолюване вами підприємство? Адже не лише встановленням
індивідуального опалення?
- Так, ми займаємося не тільки встановленням автономного опалення, але і
монтажем систем водопостачання, систем утеплення, здійснюємо монтаж,
проектування, а нещодавно запровадили таку послугу як енергоконсалтинг, який
полягає в розробці заходів задля максимально ефективного енергозбереження,
обчислюємо необхідну товщину пінопласту чи кількість мінвати, проводимо підбір
обладнання для опалення, щоб клієнт міг облаштувати своє помешкання з
максимальним комфортом, економлячи водночас, хоча це може і звучить дещо
парадоксально.
- Якщо б у читачів вісника виникли якісь додаткові запитання, то Ви могли б на
них відповісти?
- Звичайно ж. Якщо у когось виникли б якісь додаткові запитання, він може їх
задати електронною поштою і ми з радістю на них відповімо. Так само можна
звертатися безпосередньо до нашого центру або особисто, або зателефонувавши за
телефоном у Дрогобичі (03244) 1-08-82.
Володимир Ключак
- Руслане Ярославовичу, 26 травня цього року на сесії міської ради затверджено
схему перспективного розвитку теплопостачання міста, за якою трускавчанам
рекомендується від’єднюватися від централізованого опалення стояками. Як до
сьогодні триває цей процес? Чи лише стояками від’єднюються люди чи є прохання
про одиночні відключення від міських тепломереж?
- Дозволи надаються лише по стояках. На сьогодні хоч один стояк майже у всіх
будинках Трускавця має дозвіл на від’єднання від ЦО (централізованого опалення).
Це не означає, що всі повинні негайно ставити автономне – люди отримали дозвіл,
а поставлять тоді, коли будуть мати можливість і вважатимуть за потрібне. Це як
отримати тривалу візу в Європу – не обов’язково одразу їхати. А до часу
від’єднання всі без проблем користуватимуться централізованим теплопостачанням.
Ми, тобто «Трускавецьтепло», подаємо відповідного тиску і відповідної
температури тепло до будинку, а КП «Трускавецьжитло» має розподілити його по
будинку.
- Чи не розбалансували всі процеси міську систему теплопостачання, адже багато
трускавчан не мають ні коштів, ні бажання встановлювати автономне і всі надії
покладають лише на централізоване опалення?
- Всі, хто хоче мати централізоване опалення, гарантовано його матимуть. Для
прикладу, навіть коли в будинку Мазепи, 6а 70% мешканців встановили автономне
опалення, а 30% не мали можливості, у них залишилося централізоване опалення.
Якщо у когось буде неякісне теплопостачання, в той же день у людей буде комісія
та будемо робити перерахунок.
До речі, серпень – останній місяць, коли ми приймаємо заяви на від’єднання від
ЦО. Бо у вересні мають бути виконані всі робот із підготовки тепломереж до
опалювального сезону, а 1 жовтня має бути пробний запуск системи. Ніхто не буде
від’єднювати, коли вже система під водою.
- Деякі трускавчани скаржилися, що ви «рекомендуєте» лише одну фірму для
встановлення автономно опалення, і лише в разі співпраці з нею даєте дозвіл на
від’єднання…
- Це неправда. В Трускавці є 6-7 фірм, які займаються цими роботами, і вибір ми
залишаємо за людьми. Ми самі - КП «Трускавецьтепло» - автономне не встановлюємо,
хоча маємо ліцензію. Є пропозиції дешевші, є дорожчі. Звичайно, якісні роботи
коштують дорожче. Єдина вимога – при від’єднанні має бути представник КП
«Трускавецьжитло». Адже саме їм розподіляти теплову енергію.
- На тій же сесії міської ради депутати дали дозвіл КП «Трускавецьтепло» на
отримання кредиту 1 мільйон гривень. Куди пішли ці кошти?
- Кредит ми брали саме для того, щоб збалансувати міську тепломережу.
Закуповуємо нові насоси, щоб збалансувати гідравлічне навантаження. Закупили
більше сотні запірної арматури, тобто засувок, які повинні в опалювальний період
дати можливість швидко ліквідовувати витоки.
- Але нещодавно у Вас в конторі і на бойлерних було відімкнене світло?
- Електроенергію нам відключили через борги КП «Наше місто». На сьогодні боргів
КП «Наше місто» перед «Львівобленерго» немає. Залишися процедурні питання, до
кінця місяця електроенергію буде відновлено.
- А чи вистачить коштів на закупівлю газу?
- Є питання боргу за газ КП «Наше місто». Ми до цього стосунку не маємо, адже не
є правонаступниками підприємства. Ми зараз закінчуємо процес вироблення ліцензії
на транспортування, вироблення та постачання теплової енергії. Цим питанням
займається персонально мій заступник Наталія Пономаренко. Завершимо цей етап,
почнемо розмову про газ. Без, сумніву, будемо піднімати тарифи, бо в існуючих не
закладено ряд важливих складових. Тариф був завідомо збитковий. А щоб комунальне
підприємство ні від кого не залежало, було самодостатнім і нормально
функціонувало, необхідно підняти вартість тепла на 18-22%. Інакше знову потрібні
будуть дотації, а це ж забирання коштів з інших галузей…
- Скільки працівників КП «Наше місто» працевлаштовано в «Трускавецьтепло»?
- Філія з теплопостачання КП «Наше місто» нараховувала в опалювальний період 110
чоловік. На час створення нашого підприємства був розрахунок на 132 працівники,
але ми оптимізували штатний розпис і звели кількість працюючих до 94. 90% людей,
які зараз прийняті на роботу, - всі працівники КП «Наше місто». Але приймаємо ми
їх за професійними якостями і основним принципом, що робочий час – 8 годин, а не
«як платять, так роблю». Також ми не приймаємо людину на посаду, якщо не бачимо
об’єму роботи на ці 8 годин.
Іра Циган,
У сусідньому Дрогобичі ситуація з забезпеченням теплом населення дещо інша, аніж
у Трускавці. КП «Дрогобичтеплоенерго», практично, впоралося з боргами населення
за спожите тепло, жителя міста потрохи проводять автономне опалення. Про
ситуацію з теплозабезпеченням у Дрогобичі нам розповів директор КП
«Дрогобичтеплоенерго» Ігор Хом'як.
- Наше підприємство не має таких проблем, які не дозволяли б спокійно
розпочинати наступний опалювальний сезон. У попередньому сезоні ми надали
населенню міста послуг на 16 мільйонів гривень, на сьогоднішній день отримали
уже 16, 600 мільйона, тобто борг складає всього 400 тисяч гривень. Якщо
зазначити, що у цю суму входять розтерміновані борги, а також ті, що є на
розгляді в судах чи в судових виконавців, то можемо сказати, що зі спокійною
душею розпочнемо наступний опалювальний сезон.
На прохання розповісти про ситуацію у Дрогобичі з автономним опаленням, Ігор
Миколайович зазначив, що у цьогорічному міжсезонні у місті встановлені автономні
опалення у семи під'їздах. Таку систему автономного підведення тепла у місті
затвердили рішенням органів місцевої влади, для визначення тих, кому буде видано
дозвіл на підведення власного опалення, у місті діє міжвідомча комісія, якою
керує Андрій Янів. Ігор Хом’як є представником у цій комісії від свого
відомства.
- Я, признаюся чесно, не є палким прихильником повсюдного введення у нас системи
індивідуального опалення, - зізнається Ігор Хом'як, - бо вона, попри певний її
позитив, має ряд недоліків, через неї виникають незрозумілі й дивні ситуації.
Скажімо, мешканці всього під'їзду житлового багатоквартирного будинку мають
автономні опалення. А якась квартира у під'їзді пустує, через те, що усі кудись
виїхали. Ви гадаєте, що за сильних зимових морозів усередині цієї квартири буде
«мінусова» температура? Та ні, бо її огрівають сусіди горішнього та долішнього
поверхів, відносне тепло акумулює й коридор, який гріється усіма квартирами
під'їзду.
Як розповів Ігор Миколайович, серед користувачів автономним опаленням є й
свідомі зловживання; трапляються випадки, коли власник «автономки» самовільно
під'єднується до системи центрального опалення, щоб грітися «на халяву»,
точніше, за рахунок інших. Цього трапитися не може, коли автономне опалення
встановлюють усі мешканці під'їзду, труби «централки» у цьому випадку просто
вирізають.
Василь Кирилич,
У соціальних мережах з’явилася жартівлива карта України із зображенням
стереотипів, які властиві жителям різних регіонів України. Попри свою цікавість
і ми вирішили дізнатися. чи наші мешканці Дрогобиччини мають свої стереотипи.
Тому ми провели власне опитування з поміж 150 людей, на основі чого склали не
менш цікаву і веселу карту.
І звісно, мешканці Дрогобицького краю мають своєрідні стереотипи, які майже не
різняться із львівськими. На думку львів’ян в Одеській області живуть
українофоби, а в Криму – «комуняки». Спільним виступає в України – це стереотипи
про Крим (комуністи), Миколаїв і Херсон (баштанництво); Київ, Донецьк (вугілля),
Волинь (для нас, як і для киян це – партизани та озера), Закарпаття (мадяри),
Запоріжжя (козаки). Своєрідним для наших людей і потішним для читача є: Київ -
великий шумний мегаполіс, де всі кудись спішать, навіть сам час кудись спішить;
Західна Україна – гуцули, трембіти, мольфари, гори (напевно, це через співачку
Руслану, яка постаралася «огуцулити» в культурному плані простір від Франківська
аж до Львова), Одеса – більш українська територія, море, усмішки; Східна і
Центральна Україна – російськомовні жителі; Галичина – «П’ємонт» України,
«западенці». Галичина асоціюється також зі Львовом, а сам Львів зі старою,
подекуди, готичною архітектурою, затишними кав’ярнями, європейське мiсто,
вишивка, леви, дощі, Бандерштадт; Полтава – соняшники; місто Тернопіль із
озером, яке є насправді окрасою його; Луганськ – регіонали. Також ми вирішили
поцікавитися й місцевими стереотипами від наших мешканців: Трускавець - курорт,
«Нафтуся», готелі, дівчата і гроші; Дрогобич – сіль, Франко, веселі дороги; село
Ясениця – там, де люди дивують.
Найцікавішим став стереотип від східничан: Україна - ненька корупції. І цікавим
виявилася відповідь дрогобичанина, де: «Крым, Донецк, Луганск ассоциируется с
принадлежностью к России. Это как-бы другая Украина (но если серьезно, то я так
не считаю)». Хоча все і в жартівливих тонах, але за цим ховається дещиця правди.
Слід також пам’ятати, що стереотипи треба долати. Та попри це все, саме певна
специфіка кожного регіону його вирізняє, робить його цікавим і своєрідним в
думках людей.
Артур Сом,
Стас погодився дати інтерв'ю, аби своїм свідченням уберегти теперішню молодь від
морального та духовного спустошення, через яке та піддається згубним
узалежненням - наркоманії, пияцтву, розпусті тощо.
- Стасе, - розпочинаю розмову з вродливим юнаком, - що спонукає сучасну молодь
то таких необачних кроків, які ведуть до згубного життя? Чому так стається, що
хлопці та дівчата вдаються до таких зовсім не дитячих «пустощів» - вживання
наркотиків, алкоголю, інших згубних принад?
- Здебільшого, це безтурботне життя молоді або через надмірну батьківську опіку,
або через її відсутність. Розкажу про себе. Коли мені було 12 років, батько
поїхав за кордон на заробітки. Мати не могла зі мною дати собі ради і мене,
фактично, виховувала вулиця. Уже від дванадцяти років я почав курити «план».
Згодом, у 14 років, пригадую, що це був перший день навчального року, 1 вересня,
я вколовся. І відтоді, як то кажуть, пішло-поїхало...
З болем згадує хлопець, як він опустився був до того, що почав красти, бо гроші
на наркотики були потрібні, а це «зілля» - не дешевий «продукт». Нічого не
вартувало Стасеві дурити матір та близьких йому людей. Отож, ставши мимоволі
наркоманом, хлопець спробував весь згубний арсенал цього узалежнення - від
«травки» до героїну.
- Такий стиль мого життя продовжувався до 21-го року. Я пив, гуляв, коловся,
словом, ні в чому себе не обмежував. Була в мене дівчина, я її дуже любив, але,
звісно ж, вона мене покинула, бо мала дещо інші погляди на життя. Це мені додало
ще більшого потягу до наркотиків і я опустився, що далі вже нікуди.
Від вживання наркотиків, пригадує Стас, вкрай виснажився його організм, він
падав у депресії. Декілька разів пробував «зав'язати» - усе було намарне, бо
кожен раз, як тільки виходив на вулицю, усе починалося знову й з новою силою.
- Кожен раз, коли я пробував зупинитися, - розповідає Стас, - то розумів, що
самостійно цього не зможу зробити. У моїй голові назрівали помисли про
самогубство. Мені набридло таке життя, яке коштувало мені великих фізичних мук.
Але якась сила стримала хлопця від неповоротного кроку. Згодом зрозумів, що це
була та сама сила, яка перед тим уберегла його від неминучого ув'язнення за
скоєні злочини. Тоді був наївно подумав: повезло, пощастило. Тепер безсило
опустився на коліна й ледве вимовив: «Боже, якщо Ти є, зроби щось, зміни моє
життя, бо я більше так не можу!» То була перша щира молитва молодої людини,
котра потрапила у безвихідь.
- Господь Бог оборонив мене від в'язниці, - переконаний молодий трускавчанин,
- Він же уберіг мене від самогубства. Згодом ця могутня й невідома мені на той час
сила запровадила мене у християнський реабілітаційний центр села Кругів
Золочівського району, там я пробув п'ять місяців. Перед тим була глибока й щира
сповідь у владики Тимотея в Брюховичах.
Своїм наставником Стас вважає брата Даниїла, монаха, котрий мав подібну сумну
долю, з тією лише різницею, що був він львівським наркоманом і мав більший
«досвід» та «стаж». Є там ще один колишній «блудний син» та наркоман, теперішній
кандидат у монаший чин, Сергій із Червонограда, котрий також навернувся до
Христа після повного духовного, морального та фізичного спустошення. Саме Даниїл
і привіз Стаса до мальовничого Кругова, де починають друге життя люди, котрі за
різних причин та обставин потрапили на саме дно суспільства - моральне та
духовне, насамперед. А коли прийняли покаяння й навернулися до Христа,
намагаються бути Його добрими воїнами.
- Коли я прийняв Ісуса в своє серце, - ділиться спогадами недалекого минулого
Стас, - то відчув, надзвичайне полегшення на душі і в серці. Хоч фізично мені
було надзвичайно важко: часто мучили головні болі, надривався у блювотах,
крутило ноги, мав поноси. Але сказав собі твердо: все - раз і назавжди! І в тому
відчував внутрішню підтримку - зі мною був Бог.
«Пластмасовим щастям» називає трускавчанин той стан, у якому від перебував
впродовж майже десяти років, той стиль життя, яким жив до свого навернення.
Деякі з колишніх «співголочників» сміються з нього, називають дурнем. Але так не
вважає Стас, а також ті, хто разом з ним перейшли межу між блудним та
християнським життям - на користь життя в Ісусі. Сьогодні вони називають себе
воїнами Христовими - проводять спільні молитви, беруть участь в акціях проти
введення у законодавство України європейських «демократичних цінностей» -
гендерної політики, ювенальної юстиції та узаконення одностатевих шлюбів.
- У другій половині минулого року, - розповідає співрозмовник, - за короткий час
ми провели понад десяток акцій проти введення антиморальних законів в Україні.
Наша молодіжна формація «Рух чистих сердець» збирала підписні листи проти змін у
законодавстві України під тиском Євросоюзу - у Дрогобичі, Трускавці, Самборі,
Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Хмельницьку, Камянець-Подільську, Полтаві,
Харкові, Дніпропетровську. Зібрали близько 50 тисяч таких листів і надіслали їх
Президентові України.
- Стасе, - на завершення розмови звертаюся до хлопця з Трускавця, котрого знаю
заледве року, від того часу, як він навернувся і почав приїжджати на
богослужіння до Дрогобицької каплиці на вулиці Копистянського. - Назви ще друзів
з Трускавця, з котрими ти проводиш спільні молитви.
- Це Юра, Рита і Павло. Є ще Славик з дружиною, але зараз вони в Москві,
поїхали, щоб заробити на прожиття. Але ми спілкуємося з допомогою Інтернету,
вони також телефонують, питаються, як у нас справи, підтримуємо одні одних
морально й духовно. Принагідно я хочу підтримати тих, хто хоче змінити своє
життя, так, як я його змінив: знайте, що є Той, хто вас любить. Він здатний
зробити усе неможливе! Неможливе для вас, але не для Нього.
Василь Кирилич,
До телефонної підземної мережі доступ здійснюється через каналізаційний люк. Він
не надто масивний, щоб на його крадіжці можна було заробити добрі гроші. Але й
на нього знайшлися «специ». Як повідомляє начальник цеху ТП №22 львівської філії
«Укртелеком» М, Знахоренко, 6 серпня під час обстеження ділянки, по якій
проходить телефонна мережа сполученням Трускавець – Борислав, було виявлено, що
невстановлена особа вкрала чавунний люк. Сума збитків встановлюється.
Злочини бувають різні, але такого годі придумати. На цвинтарі, що на вулиці
Стебницькій, невідомі особи поглумилися над могилою. Про це трускавчанка Д., яка
похоронила тут свого чоловіка, повідомила працівників міліції. Виявляється
невідомі особи біля могили її чоловіка викопали яму, провели поховання
громадянина Г., при цьому пошкодили фундамент могили, її кути, всю глину з
свіжовикопаної ями перекинули на могилу її чоловіка. Це сталося 9 серпня цього
року.
Є серед наших громадян такі «умільці», які за всяку ціну хочуть нажитися на
довірливих мешканцях. Ось, наприклад, молодий трускавчанин С. Він знаходиться у
центрі зайнятості на обліку як безробітний і отримує грошову допомогу. Зараз
вона сягнула більше 1909 гривень. Та, як вияснилося, він не є безробітним, а
учнем професійно-технічного ліцею, а отже і допомогу отримав шляхом обману.
Значно більшу суму привласнив собі громадянин К. Зловживанням довіри під
приводом купівлі готелю «Оріана» заволодів грошима громадянки І. на суму 24 500
гривень, які не повертає.
Громадянка Л., яка тимчасово мешкає в Трускавці, нічого не підозрюючи, вирішила
скористатися послугами автобуса, який курсував за маршрутом Трускавець – Луцьк.
Цим автобусом вона передала продукти для сина, одяг та взуття. Якою ж була для
неї несподіванка, коли довідалася, що її передача на автостанції № 2 було
викрадено невідомою особою. Скоріше всього, тут була необережність водія.
Гадаємо, в цьому розбереться міліція
Будівельна організація, яка проводить роботи на території автовокзалу, зняла
бордюри, заборонні знаки та пошкодила тротуарне покриття АЗС. Про це
Трускавецький МВ повідомляє керівництво регіонального відділення ПП
«ОККО-нафтопродукт».
Лікар-стоматолог К. 11 серпня знаходилася на робочому місці на вулиці С.
Бандери. Тут вона звернулася до громадянина М., щоб зняти виписку про надання
їй стоматологічної допомоги. Однак той відмовився дати виписку. Більше того, він
почав ображати жінку, застосував проти неї фізичну силу, штовхнув її, після чого
вона вдарилася грудною кліткою до поруччя.
У нічному клубі «Казанова» час від часу трапляються пригоди, не цілком приємні
для відвідувачів. Так, 13 серпня громадянин О. поскаржився на те, що в цьому
клубі невідома особа розбила бокове скло у його автомашині.
Другий випадок стався 14 серпня, де у вищевказаному клубі було пошкоджено вазон
та скло на вхідних дверях, чим було завдано збитків на загальну суму близько 500
гривень. Школи завдав мешканець Дрогобича, студент Микола К.
Неждано, негадано на своєму робочому місці раптово помер 57-річний мешканець
Доброгостова, громадянин Богдан К. Він працював інженером у АТП ЗАТ
«Трускавецькурорт».
На місце події виїхали керівники Трускавецького МВ, судмедексперти, працівники
прокуратури, слідчо-оперативна група. Причини смерті встановлюються.
У холі Палацу культури ім. Тараса Шевченка 14 серпня о 13.30 було виявлено труп
невідомого мужчини. Про це повідомив міський відділ лікар швидкої медичної
допомоги Трускавецької міської лікарні.
З виїздом СОГ на місце події було встановлено, що це уродженець Марійської АР,
мешканець Донецька Володимир Н., приватний підприємець. 1955 року народження.
Помер без ознак насильницької смерті.
Труп скеровано в морг м. Дрогобича для проведення судово-медичних досліджень та
встановлення причин смерті.
Ранком, 15 серпня о 7 год. 50 хв. у м, Трускавці на вулиці Стебницькій біля
Будинку школяра сталося ДТП. Водій автомобіля марки «Рено», мешканець Трускавця
В. зробив наїзд на 68-річного жителя міста Л. В результаті потерпілий отримав
закритий перелом верхньої третини лівої гомілки, забійну рану потиличної ділянки
голови, травми верхніх кінцівок грудної клітки . Власник автомобіля привіз
травмованого на приймальний пункт Трускавецької міської лікарні для надання
медичної допомоги. Згодом його було доставлено у Дрогобицьку міську лікарню.
Як кажуть: і сміх, і гріх – 37-річна дружина К., що мешкає на вулиці Стуса,
була, мабуть, не в доброму гуморі. Десь надвечір у помешканні між подружжям
виник сімейний скандал. Не оволодівши своїми емоціями, дружина вхопила кухонний
ніж і запхала останньому в сідницю. Чоловік закричав від болю і з колотою раною
взявся дзвонити у відділення міліції.
Гадаємо, йому надали медичну допомогу, а як розвивалися справи далі, нам наразі
невідомо.
У Трускавецький міський відділ 16 серпня поступив рапорт дільничного інспектора
міліції В. Гарасим`яка. Він повідомляє про те, що 25-річній А., яка мешкає у
Трускавці, згідно постанови Трускавецького міського суду 22 липня цього року,
було встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік. Проте 5 серпня
2011 року вона самовільно залишила своє місце проживання і відсутня по
сьогоднішній день.
Роман Хром’як, лейтенант міліції,
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 »
№24 » №25 » №26
№83 (327)
18 серпня 2011 р.
Новини Трускавця та регіону
В архіві – новий завідувач
Із бойківської скрині
В Трускавці народилася трійня
Вісті зі Стебника
У Дрогобичі стривожились, що гроші за стебницьке сміття заробить Борислав
Двадцять років Незалежності України: новітня історія Трускавця
Через дороги депутати мало не побилися
Автономне опалення: що, як і за скільки?
Тема автономного опалення є надзвичайно актуальною сьогодні. У Трускавці влада
заохочує його ставити, у Дрогобичі, навпаки, підходить надто обережно до цього
процесу. Є декілька стереотипів стосовно автономного опалення, які варто
розвіяти, але зробити це повинні фахівці. З метою розставити всі крапки над "і",
звертаємося дійсно до фахівця у цій галузі – директора Центру енергозбереження
та альтернативної енергетики Володимира Кондзьолки.Руслан Крамар: «Без сумніву, будемо піднімати тариф на тепло»
Літо цього року важко назвати теплим і лагідним. Але навіть таке хронічно
дощове, та все ж таки літо, коли як у відомій байці Крилова «под кустом и стол,
и дом», підходить до завершення. Чи готове наше місто, як добрий господар, до
зими, чи, як та «стрекоза» з байки того ж Крилова «лето красное пропела,
оглянуться не успела, как зима катит в глаза»…Тим більше, що комунальне
господарство Трускавця цього року переживало нелегкі часи пертурбацій, змін і
реформ, замість єдиного КП «Наше місто» створюються нові підприємства
«Трускавецьтепло» і «Трускавецьжитло», новою владою дано курс на від’єднання від
централізованого опалення стояками…Чи буде тепло в наших домівках з настанням
холодів, чи максимально викорастано всеняно-літні місяці для підготовки
тепломереж міста до опалювального сезону, - з цими та багатьма іншими
запитаннями звертаємося до керівника КП «Трускавецьтепло» Руслана Крамара.
газета "Франкова криниця Підгір’я"
Дрогобицькі тепловики роботу роблять вправно
газета "Франкова криниця Підгір’я"
Україна очима дрогобичан - потішна мапа
газета "Каменярі"
Колишній наркоман знайшов спасіння в Ісусі
Трускавчанин Стас своє юнацьке минуле згадує з болем та сумом. 14 серпня йому
виповнилося 24 роки, але за свій молодий вік він спробував усіх «принад»
учасного спустошеного світу: хлопець був наркоманом, мав три судимості.
газета "Франкова криниця Підгір’я"
Кримінальна хроніка Трускавця
У телефоністів вкрали люк
Дивне захоронення
Погріли руки
Полакомились на продукти
Безвідповідальність
Ведмежа допомога
У клубі неспокійно
Смерть на роботі
Труп у Палаці культури
Наїзд автомобіля
Добре, що не в серце
Кращий захист – втеча
Андрій Говіщак, газета "Франкова криниця Підгір’я"
© 2008-2011 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.