Хто володіє інформацією, той володіє світом!
№1 » №2 » №3 » №4 » №5 »
№6 » №7 » №8 » №9 » №10 »
№11 » №12 » №13 » №14 » №15 »
№16 » №17 » №18 »
Одним із фільмів, які покажуть на трускавецькому кінофестивалі "Корона
Карпат" восени цього року, стане картина Олександра Щукіна "Небезгрішний",
інформує наше львівське джерело. Зйомки фільму вже понад тиждень тривають у
Львові, сюжет дещо нагадує "Леона-кілера", проте деталі не повідомляємо в
зв’язку з комерційною таємницею. Знімає "Небезгрішного" студія "Бартон-фільм".
Запрошуємо відпочиваючих відвідати заходи, які проводитимуться в ПК імені Т.
Шевченка ЗАТ Трускавецькурорт".
3 серпня – вечір гумору за участю заслуженого артиста РФ Ігоря Христенка.
Початок концертів – о 20.00.
Натомість в концертному залі санаторію "Карпати" сьогодні, 3 серпня, відбудеться
виступ гурту "Сагайдачний", початок о 19.30. Також щодня о 20.30 в зимовому саду
санаторію відбуваються танцювальні вечори за участю вокально-інструментального
ансамблю, або ж дискотеки.
Як повідомляє газета "Галицька зоря" з посиланням на першого заступника міського
голови Дрогобича Олександра Коростельова, до 10 серпня буде розроблена
проектно-кошторисна документація добудови промислового ринку на вул. П. Орлика.
Про це заступник мера повідомив на нараді 1 серпня. Заплановано, що роботи
розпочнуться з вересня, а об’єкт буде зданий в експлуатацію у квітні-травні
наступного року. За словами Олександра Коростельова, вартість цього проекту
становить 30 млн. грн. Ці кошти у добудову ринку має намір інвестувати турецька
компанія.
Як повідомляє наше джерело, у відділі освіти ТМР складено списки вчителів та
працівників дошкільних та позашкільних установ міста, які мають заборгованість в
оплаті за комунальні послуги. Очевидно, що з цими людьми "працюватимуть", проте
якими методами, наразі невідомо. Невже їх "журитимуть" не лише на педрадах, але
і на шкільних лінійках перед учнями?
Нагадаємо, що вивішування списків боржників за комунальні послуги на під’їздах
практикуються у Трускавці ще з кінця 90-х років. Робота по погашенні
заборгованості населенням була активізована в 2010 році.
А тим часом на понеділковій нараді 1 серпня мер Трускавця Руслан Козир висловив
незадоволення роботою, а радше безініціативністю деяких керівників шкіл, тобто
директорів та їхніх заступників. Прізвища не називалися. Було зроблено натяк і
на можливі кадрові зміни. Директорів заохочують бути справжніми керівниками, які
самі мають дбати про свою господарку.
Сім’я Мацюраків з м. Трускавця виносить щиру подяку голові Дрогобицької РДА п.
Сендаку М. Д., першому заступнику голови Дрогобицької РДА п. Винницькому М. П.
та керівнику відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури п.
Гребенюку А. Д. за вирішення конфлікту з ГБК Лісова пісня" с. Модричі.
Як повідомляє прес-служба Дрогобицької РДА, 29 липня голова Дрогобицької
райдержадміністрації М. Cендак провів виїзну нараду у Державному
історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» з питань підготовки до відзначення
155-ї річниці від дня народження І. Франка. Розглядалися організаційні питання
підготовки до ювілею.
1 серпня відбулося засідання Колегії Дрогобицької райдержадміністрації, яке
провів голова райдержадміністрації М. Сендак. На порядку денному: про виконання
основних показників Програми соціально-економічного і культурного розвитку
району за 6 місяців 2011 року; про виконання місцевих бюджетів району за І
півріччя 2011 року; про хід виконання в районі вимог Закону України «Про
звернення громадян»; про стан виконання державної кадрової політики, визначеної
актами і дорученнями Президента України в райдержадміністрації.
Власна інформація
У ході проведення працівниками Дрогобицького об’єднаного контрольно-ревізійного
відділу ревізій фінансово-господарської діяльності відділів освіти, відділу
культури та туризму райдержадміністрації, районного територіального медичного
об’єднання, Доброгостівської та Волянської сільських рад виявлено операції,
проведені з порушенням чинного законодавства на загальну суму 440,46 тис. грн.,
в тому числі незаконні видатки, що призвели до втрат 331,05 тис. грн.
Найбільші фінансові порушення виявлені у відділі освіти. Зокрема, переплата
бюджетних коштів за неякісне вугілля з перевищеною максимально допустимою нормою
зольності склала 196,63 тис. грн. На 20,65 тис. грн. завищено вартість виконаних
ремонтних робіт.
Голова районної державної адміністрації Михайло Сендак, коментуючи ці факти,
зазначив, що до керівників, які допустили фінансові порушення, буде вжито
радикальних заходів. З його слів, відбудуться зміни у керівництві освітньою
галуззю. Очільник району також погрозив звільненням з посад директорам закладів
освіти і культури, які допустили перевитрати енергоносіїв.
Нагадаємо, що керівником відділу освіти райдержадміністрації є Осип Марущак,
який сьогодні перебуває у відпустці.
Пливи світами, пісне любови, най звук твій громом сотень гуде, на нас спливає
щастя чудове – сам Христос Господь у славі йде!
Слова цього релігійного гімну, який зазвичай співають на початку Святої
Літургії, особливо урочисто звучать на великі церковні свята, а ще більш
урочисто на храмові празники, звані в українському народі відпустами (від
"відпускати гріхи"). З давніх-давен повелося, що варто відвідувати не лише свій
храм у неділі та свята, але і не лінуватися робити пілігримку до святих місць і
це традиції не лише християнські, вони існують і в інших релігіях. Та в нашому
народі особливо зворушливим є звичай брати участь у відпустах, коли на
престольне свято збирається не лише вся парафіяльна спільнота, але і гості з
близьких та далеких околиць.
Церква святого пророка Іллі у Трускавці є однією з наймолодших парафій міста,
храм будується ось вже двадцять років і ще багато чого треба зробити. Та в час
престольного празника не прийнято говорити про потреби та проблеми, бо
збирається люд Божий в цей день задля прославлення Господа Бога та покровителя
храму. Святий Ілля є одним з найбільших ветхозавітних пророків поряд з Ісаєю,
Єзекіїлем, Єремією і, напевно, одним з тих святих, кого не лише шанують, але й
бояться. Не був він страшний своїм зовнішнім виглядом, та страшним був у гніві
своїм, коли бачив, що Божі закони порушуються, що народ відступає від Бога та
прихиляється до чужинських звичаїв, а відтак і чужинських божків. Те, що одна із
трускавецьких парафій УГКЦ має за свого покровителя святого Іллю, є певною мірою
символічно, адже і в наш час перед Церквою постає багато викликів, на які
потрібно реагувати гостро і не миритися з ними, а нищити зло в самому його
корені, в самому зародку. Віруюча людина не просто має молитися тихцем, а
повинна бути завжди готовою стати на захист своєї віри, своєї Святої
Матері-Церкви, не мовчати на гріх, а висловлювати свою тверду позицію, бути
християнином не лише на словах, а і на ділі.
Велика заслуга в тому, що сьогодні на вулиці Стуса височіє величний ільїнський
храм, належить отцю-декану трускавецькому Петру Івасівці – саме він прийняв два
десятки років тому рішення, щоб в цьому мікрорайоні, який активно заселявся,
збудувати нову святиню. Тож митрофорному протоієрею о. Петру Івасівці в першу
чергу і дякував за прибуття на храмове свято та очолення Святої Божественної
Літургії настоятель церкви св. Іллі о. Ярослав Шафран. Слова вдячності та
урочисте "Многая літа" лунали і для інших отців – о. Володимира Бондарчука з
церкви Покрови Богородиці (м. Трускавець), о. Василя Нестера з церкви св.
Миколая (м. Трускавець), для парохів із сусідніх сіл Станилі (о. Петро Юрдига),
Доброгостова (о. Любомир Кушнір), Уличного (о. Євген Кохан). Розділити радість
святкування із трускавчанами прибули отець-декан Бориславський Роман Василів з
центральної бориславської церкви св. Анни на Волянці, отці із Стебника, Сільця,
Колпця, Губич, Мразниці, Попелів, із Підбузького деканату, а навіть з
Червонограда та Радехівщини.
Радості додавав і той факт, що в дні тотальної негоди все ж виглянуло із-за хмар
сонечко, а хмари хоча і клубочилися, та дощу під час Літургії не було, він линув
тільки під вечір. Здавалося, що строгий святий Ілля, якого часто уявляють, що
він проїжджає по небу на вогняній колісниці, в день празника у Трускавці
стримався від кидання громів та блискавиць на нашу грішну землю.
Свята Літургія завершилася, після неї відбувся Чин Водосвяття, а згодом народ
Божий розійшовся по домівках продовжувати святкування за щедрими столами. І дуже
важливо не забути після урочистостей, що головне в кожному храмовому святі –
покаяння перед Богом та прощення провин своїм ближнім, духовне оновлення та ріст
християнської свідомості, перебування у Святому Дусі та служіння Богу словом та
ділом.
Володимир Ключак
Виглядає на те, що національне питання для міської влади не те, що другорядне, а
десь далеко на задвірках. В цьому вкотре можна було переконатися після виступу
депутата Ігоря Ластовецького, представника КУНу, на сесії ТМР 2 серпня. 18 січня
цього року міська рада надала статус Почесного громадянина міста Трускавця
Степанові Бандері і одним із пунктів у цьому рішенні було вручення нагороди під
час святкування Дня міста.
Так, у пункті третьому рішення ТМР №48 від 18 січня 2011 року читаємо:
"Вручення відзнаки «Почесний громадянин міста Трускавця» провести на урочистому
зібранні громадськості під час святкування Дня міста Трускавця", а в пункті
п’ятому цього ж рішення: "Відділу культури Трускавецької міської ради, до
початку святкування Дня міста Трускавця у 2011 році розробити, виготовити та
встановити постійну експозицію, присвячену діяльності С. Бандери".
Але, очевидно, хтось спеціально на День міста це питання проігнорував, адже
Бандера був потрібний тільки перед виборами. День міста готувала в. о.
начальника відділу культури Тетяна Татомир, людина Козира, тож, напевно, саме з
подачі мера про Бандеру ніби "забули". А може, Провідника Нації спеціально
проігнорували, бо ж на сцені в день святкувань були люди, яким згадка про
Бандеру могла б не сподобатися?
Ігор Богданович нагадав, що на День Незалежності потрібно буде згідно вже іншого
рішення вручити подібні відзнаки та передати їх у краєзнавчий музей ще й Роману
Різняку-Макомацькому, Василю Біласу, Дмитру Данилишину, Роману Шухевичу. А
заодно депутат запевнив, що обговорення щодо можливого присвоєння імен
трускавецьких героїв нашим школам ніхто і не розпочинав, хоча вже пройшло від
моменту прийняття рішення близько трьох місяців. Цей запит він скерував на ім’я
Валентини Бодак та начальника відділу освіти Михайла Шубака. Депутат нагадав, що
17 вересня цього року Трускавець відзначатиме 100 років від дня народження
Василя Біласа та просив про це теж не забути. Така молода влада, а такий
склероз, що все їм потрібно нагадувати…
І вже між іншим Ігор Ластовецький попросив встановити національний прапор біля
могили Січовим Стрільцям. Нагадаємо, що на флагштоку за попередньої влади на
могилі УСС та воїнам УПА біля церкви святого Миколая постійно майорів
національний синьо-жовтий прапор. Після приходу до влади Руслана Козира цей
прапор наче корова язиком злизала. Дуже дивне співпадіння – про Бандеру
забувають, прапор знімають, а неугодних називають "шьвідомими україньчями". А ми
мовчимо, наче ті раби німі, наче б так мало бути. Заплющуємо очі на зневажання
наших національних святинь. Підтакуємо політиці нового мера, бо "він кращий, ніж
попередній", хоча аргументів для таких заяв і немає. Під Москву готові лягти не
лише якісь міфічні трускавецькі "ліві", під неї у Трускавці вже лягли "патріоти"
у вишиванках. Вимагаємо від влади – нашу національну святиню, наш символ,
національний державний прапор негайно повернути на місце! І в подальшому не
зневажати пам’ять наших предків – Українських Січових Стрільців та воїнів УПА на
догоду московським радникам! Слава Україні!
На фото: так виглядає пустий флагшток. Знімок зроблено 2 серпня 2011 року.
Володимир Ключак
Одинадцята позачергова сесія 2 серпня скликалася у великому поспіху. Ще тиждень
тому пройшла десята, обіцяли, що наступна буде 10 вересня, проте коли зачепилися
інтереси Петра Іванишина та інших людей з близького оточення міського голови, то
прийшлося виправляти власні ж помилки, бо дров наламали чимало. Але про все по
порядку.
Отже, сесія розпочалася із повідомлення депутата Руслана Крамара про те, що
місто може вчасно не розпочати опалювальний сезон і вину за це депутат покладає
на "Львівобленерго", яке відключило котельню на вулиці Івасюка та
адміністративний корпус КП "Трускавецьтепло" від електроживлення за борги. Можна
багато б говорити на цю тему, але обмежимося виключно прислів’ям – поганому
танцюристу завжди щось заважає. Коли вже не випадає вину спихнути на владу
попередню, то давайте винним у тому, що Трускавець може стати другим Алчевськом,
зробимо електриків. До речі, ще при створенні КП "Трускавецьтепло" наше видання
попереджало і то неодноразово, що є сумніви в тому, що опалювальний сезон
2011-2012 у Трускавці розпочнеться вчасно та без зривів.
Цікаво, що у КП "Трускавецьжитло" таких проблем, як у новоствореній
теплопостачальній організації, немає. Одне з двох – або тут керівництво краще
працює, або там (в"Трускавецьтеплі") керівництво гірше працює, іншого не дано. А
розмов про "диверсії" та "саботажі" ми вже наслухалися, ситі по горло. Можливо,
це й диверсія, що нова влада не проти зробити Трускавець другим Алчевськом,
проте, з іншої сторони, може ми й вартуємо того – бачили ж бо очі, що та кого
обирали…
Депутат Богдан Габшій підняв питання необхідності передання відновленої
резервної лінії електроживлення до будинків 47, 49 та 51 на вулиці Данилишиних
на баланс УЖКГіБ, а відтак і на баланс Бориславського РЕМ; депутат Павло Швець
підняв питання доцільності передачі дамби біля купального озеру при виїзді на
Борислав на баланс міста, а також щодо невиконання розпорядження голови про
заборону торгівлі спиртними напоями після 22.00. Та у відповідь Павло
Костянтинович почув обурливий спіч від заступниці мера Валентини Бодак, що,
мовляв, все в порядку, ніхто спиртним не торгує вночі і що комісія, яка за цим
має слідкувати, працює ледь не в поті чола. Жіночка при виступі дуже нервувала,
тож щоб не доводити працівницю міськвиконкому до нервового зриву, депутат Швець
вирішив у полеміку не вступати, обмежившись поданням факту, що в магазині
"Вишенька" реально продають алкоголь після 22.00 і засвідчив це особисто. Колегу
підтримали інші депутати – у місті продають алкоголь і після 22.00, інше діло,
що досі ще ніхто нікого за руку не впіймав. Цікаво тільки, чого так заметушилася
заступник із гуманітарних питань, хіба не входить в її обов’язок дбати, щоб
молодь у Трускавці зростала здоровою та без шкідливих звичок, а може це нікого й
не цікавить? Чи тут може справа у чиємусь бізнесі?
Депутат Ігор Струбіцький звинуватив владу у недбалості в питанні перекриття
вулиці Сагайдачного під час ремонту. Жодних знаків, жодного регулювання об’їзду,
а до того ще й глибокі ями біля Бориславської, 36 – все це показало Трускавець
перед гостями, та і перед нашими сусідами, в досить непривабливому вигляді.
Депутат Євген Юник порушив питання порушення громадського спокою після 22.00
феєрверками, а депутат Ігор Пілько розповів про поневіряння мешканців вулиці
Сагайдачного при замінах газових шлангах та доповів, що такі дії газовиків чи і
енергетиків у цілому, призводять не лише до падіння авторитету цих структур, але
і влади. Від власного імені додамо, що авторитет трускавецької виконавчої влади
за останні півроку впав до катастрофічно низької позначки, а що ще буде з
початком опалювального сезону!
На сесії 2 серпня розглядали одне-єдине питання – призупинення дії пункту про
обчислення розміру річної орендної плати за землю. Дане рішення ТМР № 190 від
26.07.2011 було прийнято законно, вже навіть і оприлюднено в газеті "Вільне
слово" за 28.07.2011. Під час його обговорення депутат від "Фронту змін" Сергій
Мицик доводив, що ніхто з підприємців не висловлював претензій до регуляторного
акту. Мер Руслан Козир тоді звинувачував "Свободу", що ця політична сила не
бажає сприяти поповненню міського бюджету і що бюджет втрачає від неприйняття
такого рішення.
Та прийнявши цей документ, в мерії зрозуміли, що зробили необачно. Підприємці
тепер мали б платити за землю в три, а то і в чотири рази більші податки. До
міського голови звернувся голова Асоціації роботодавців та підприємців міста
Петро Іванишин з вимогою чи проханням переглянути це рішення. Мер, напевно,
порахував, що і йому прийдеться за землю сплачувати в бюджет міста більше
коштів, а це, ясна річ, його навряд чи втішило. Тож в авральному режимі скликали
позачергову сесію і тепер, дещо виправдовуючись, вирішили даний пункт
призупинити, а до вияснення всіх обставин та вивчення справи створити контрольну
депутатську комісію. До комісії в кінцевому рахунку увійшли депутати Беднарчук,
Габшій, Стродуб, Мицик, Мойсеєв, Є. Юник, Процишин, Наконечний, Кульчинський.
Вони мають плідно попрацювати до 1 вересня і вирішити, наскільки відкоригувати
ставки орендної плати, щоб і бюджет наповнювався, і такі підприємці як Козир,
Іванишин та подібні до них не втрачали від цього своїх прибутків.
Секретар ТМР Перо Шумин повідомив, що згідно розпорядження голови ЛОДА депутати
повинні взяти участь у спартакіаді. Трускавецькі обранці змагатимуться з
депутатами Борислава, Дрогобича та Самбора в таких видах спорту: шашки, теніс,
футбол. Для них потрібно пошити чи придбати форму, мер пожартував, що форма
могла б бути "негліже". В кулуарах окремі депутати команду із Трускавця
пропонували назвати "Трускавецькі тигри", тож і форму відповідно пошити для них
смугасту, але це, очевидно, жарт.
Цілком можливо, що в серпні може відбутися ще одна позачергова сесія – з питання
неготовності міста до опалювального сезону. Що називається, весну та літо "бомки
били", а тепер спохватилися. Народне прислів’я говорить, що сани потрібно
готувати влітку, а віз взимку, а не навпаки. Та знову винним будуть робити
попередню владу (може всі роки правління пана Козира) та КП "Наше місто", яке
дехто рекомендує як відхаркувальний засіб (дивись новини з понеділкової наради 1
серпня). Очевидне одне – просвітку не видно, влада може й хоче зробити щось
добре, але не може. А звідки ми знаємо, що і хоче?
Володимир Ключак
Про негативні сторони нелегального працевлаштування останнім часом говорять і
пишуть дуже багато. Неоформлені працівники, які отримують зарплату в конвертах,
матимуть проблеми при оформленні пенсії, оскільки в такому випадку відрахувань
до Пенсійного фонду просто нема. Не надходять кошти і до місцевого бюджету
(основним джерелом якого є податок із доходів фізичних осіб), соціальних фондів.
Та є ще один важливий аспект цієї проблеми: деякі нелегальні працівники є
потенційно небезпечними для пересічних громадян. Це, наприклад, неоформлені
працівники закладів громадського харчування, які мають справу з продуктами, а не
проходять медичних оглядів, або ж водії маршруток чи таксі, яких перед виїздом у
рейс не оглядає лікар, а транспорт не контролює механік. Харчування в таких
ресторанах чи барах або ж поїздка на таксі з лисими протекторами чи несправними
гальмами під керуванням не зовсім тверезого водія загрожує здоров’ю чи життю
клієнта.
Про усі негативні наслідки нелегального працевлаштування та способи боротьби з
цим явищем йшла мова під час круглого столу «Легалізація зайнятості у сфері
трудових відносин», який відбувся 27 липня у Дрогобицькому міськрайонному центрі
зайнятості.
У засіданні взяли участь працівники міської та районної влади, міжрайонної
прокуратури, міськвідділу міліції, податкової служби, центру зайнятості,
міського й районного управлінь Пенсійного фонду, роботодавці, журналісти.
Роботу круглого столу розпочав директор міськрайонного центру зайнятості Богдан
Волошин. Він виголосив доповідь на тему: «Винайдення методів та шляхів, які
призведуть до збільшення числа легалізованих робочих місць». Богдан Васильович
зазначив, що ситуацію з нелегальною зайнятістю на Дрогобиччині не можна
розглядати окремо від усієї України. За словами керівників Уряду, до 50
відсотків працівників у нашій державі трудяться нелегально. Ситуація стає
загрозливою, тож мета цього зібрання – пошук шляхів вирішення проблеми на
теренах нашого краю.
«До речі, існує ще одна важлива проблема – мінімізація зарплат. Це смішно, коли
директор підприємства, в якого товарообіг обчислюється сотнями мільйонів,
офіційно показує свою заробітну плату розміром 1200 грн. на місяць, а у своїх
працівників, звісно, ще меншу. Із таким явищем також треба боротися», - додав
пан Волошин.
Згодом слово мали керівники робочих груп, створених за розпорядженням міського
голови при виконавчих органах Дрогобицької міськради для боротьби з нелегальними
робочими місцями. Галина Шлянта, Леся Пелещак, а також головний спеціаліст
відділу взаємодії з працедавцями центру зайнятості Марія Каземірко розповіли про
обстеження робочих місць підприємств торгівлі та громадського харчування. За
півроку проведено 463 таких обстежень, вдалося виявити 225 нелегальних робочих
місць, із яких 95 після цього були легалізовані. Складені акти, матеріали
скеровані у міськрайонну прокуратуру для вживання заходів до підприємців, які
залучають до праці неоформлених працівників. Щоправда, прокуратура наразі не
надто активно реагує на отриману інформацію. Цікаво, що багато продавців під час
обстеження магазинів одразу ж запевняли представників робочої групи, що вони
лише стажери, тому й не оформлені, нічого не знають, мовляв, усі питання до
власника.
Про порушення у сфері транспортних перевезень розповів керівник ще однієї
робочої групи, представник відділу економіки міськради Сергій Захаров. «У
пасажирських перевезеннях автобусами близько 20-25% водіїв працюють нелегально,
натомість у таксомоторних перевезеннях із 400 легкових автівок майже 60% їздять
без належних документів, водії – без медогляду, деякі – на несправних авто.
Причепив на дах світильник із шахівницею і поїхав, у випадку чого – зняв і
заховав. Чи безпечно пасажирам сідати в такі машини? Цікаво, що після двох
проведених рейдів легальні таксисти навіть дякували владі, оскільки у них одразу
зріс виторг. І ще один цікавий факт: із 9 служб радіотаксі лише одна
зареєстрована в Дрогобичі, решта – у Стрию, Моршині та інших містах, де й
сплачують податки», - наголосив пан Захаров.
У відповідь помічник Дрогобицького міжрайонного прокурора Сергій Павич зауважив,
що матеріали, які робочі групи за результатами обстежень скеровують у
прокуратуру, не завжди правильно оформлені, не підкріплені документами і
належним чином на таку інформацію не можна реагувати. До того ж, актів обстежень
надходить дуже багато. А для кращої ефективності діяльності робочих груп
необхідно до обстежень робочих місць залучати працівника міліції, це розв’яже
багато проблем, які виникають під час перевірок.
Його підтримав начальник управління документальних перевірок ДПІ у Дрогобицькому
районі Іван Кавчак. «Добре, що робота з легалізації робочих місць проводиться,
але вона має бути більш ефективною. Необхідно скоординувати зусилля всіх
контролюючих органів, підготуватися і здійснити декілька серйозних перевірок.
Винних покарати аж до порушення кримінальних справ і все це висвітлити у засобах
масової інформації. Від таких рейдів буде ефект», - переконаний Іван Данилович.
За меншу кількість перевірок, але з більшою віддачею висловився і начальник
відділу економіки Дрогобицької міськради Роман Корпан. А наразі, на його думку,
діяльність робочих груп носить більше профілактичний та роз’яснювальний
характер.
Керівник ВДСБЕЗ Дрогобицького міськвідділу міліції Андрій Якимів повідомив, що
за поданням працівників міліції прокуратура порушила 2 кримінальні справи щодо
дрогобицьких підприємців, які нелегально працевлаштовували громадян. Ще одна
справа порушена у Дрогобицькому районі.
Начальник управління Пенсійного фонду Дрогобича Любов Яневич зауважила, що
позитивний результат від діяльності робочих груп є – частина підприємців таки
вдалася до легалізації своїх працівників. Проте відчутного збільшення надходжень
до Пенсійного фонду від цього у масштабах усього Дрогобича наразі не
зафіксовано. Великі сподівання покладаються на заплановане прийняття Верховною
Радою восени цього року проекту Закону «Про легалізацію робочих місць», яким
передбачені серйозні штрафні санкції та кримінальна відповідальність для його
порушників.
Цю думку підтримала представниця районного управління Пенсійного фонду, адже
штраф у 170 грн. для підприємця за несплату соціального внеску не є аж такою
великою сумою.
Начальник управління економіки Дрогобицької райдержадміністрації Ярослава Ковтик
та начальник відділу з питань праці РДА Оксана Раківська розповіли, що на
території району проблема нелегальних працівників не стоїть так гостро. У
сільській місцевості люди більш законослухняні та й бізнес там не настільки
розвинений, як у містах. Наразі трапляються поодинокі випадки нелегальної праці,
але часто люди самі просять їх не оформляти, оскільки втратять право на
субсидії. Опалити ж хату в селі взимку без субсидій дуже дорого.
А ось у ресторанному бізнесі робоча група на чолі з першим заступником голови
РДА Михайлом Винницьким зафіксувала порушення. До речі, в одному з ресторанів,
який розташований на землях Модрицької сільради біля Трускавецького автовокзалу,
його власники мало не побили членів робочої групи.
До речі, за словами учасників круглого столу, для підприємців, які працюють у
сфері громадського харчування у Дрогобичі та районі, характерно легально
оформляти одного-двох поварів і стільки ж офіціантів на великий ресторан чи
декілька кафе, хоч реально там працюють у кілька разів більше осіб (звісно ж,
без трудових і медичних книжок).
Про заходи, які вживає адміністрація КП «Дрогобицький ринок» для легалізації
робочих місць, розповів директор, депутат райради Віталій Мойсеєнко. А приватний
підприємець, депутат міськради Роман Муль поділився досвідом легального
працевлаштування 165-ти найманих працівників. «У великому чи середньому бізнесі
мати нелегальних працівників – це нонсенс. Адже така людина ні за що не
відповідає, при будь-якій недостачі вона вийде сухою з води. У мережі магазинів
«Ромашка» ми не допускаємо до каси людей, які перебувають на стажуванні чи
практиці й офіційно не працевлаштовані. А діяльність робочих груп із перевірки
легальності працевлаштування треба продовжувати, користь від цього є», -
зауважив пан Муль.
Голова Координаційної ради громадських організацій підприємців Дрогобиччини
Роман Ковальчин додав, що для перевірок варто обирати тих підприємців, у яких
легально працює 1-2 людини, а з десяток чи більше – нелегально. А в нас
переважно «трясуть» тих, у кого все навпаки.
Підсумовуючи розмову, директор центру зайнятості Богдан Волошин зазначив, що
двогодинна бесіда за круглим столом була корисною. Наступним на черзі буде
тренінг за участю представників структур, дії яких треба скоординувати для
підвищення ефективності боротьби з нелегальним працевлаштуванням.
Ярослав Грицик,
З кожним роком все більше мешканців Дрогобиччини через низьку якість та
подорожчання житлових і комунальних послуг вирішують від’єднатися від будинкових
управ і створити об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Але
більшості дрогобичан бракує знань і навиків, щоб самостійно управляти житловим
комплексом. Тому й визріла потреба проведення постійних навчань, юридичних
консультацій для голів об’єднань співвласників багатоквартирних будинків нашого
краю.
28 липня у Дрогобицькій ратуші відбувся міський семінар, на якому обговорювали
низку питань щодо організації та функціонування ОСББ. Головував на зустрічі
директор департаменту міського господарства-заступник міського голови Андрій
Янів. Позаяк за останні роки у Львові накопичено значний досвід створення та
підтримки діяльності ОСББ, на зустріч прибули львівські фахівці, щоб поділитися
своїми думками, як ефективно керувати житловим фондом мешканцям будинку.
Запрошені голови дрогобицьких і стебницьких ОСББ просто засипали гостей
запитаннями. Перший заступник голови Львівського регіонального відділення
Асоціації міст України Віталій Загайний, експерти ГО «Ресурсний центр для ОСББ»
Андрій Бурий, Віталій Разік найбільше уваги приділили юридичному аспекту
виникнення і розвитку об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. А
голова Асоціації ОСББ «Оберіг» Стефанія Климко обмінялася з присутніми набутими
знаннями в цій сфері, адже упродовж кількох років успішно керує не однією
багатоповерхівкою у Львові.
Розпочалася зустріч із коротких доповідей львівських експертів про те, як
правильно і в який спосіб започаткувати та зареєструвати об’єднання.
Процедура створення ОСББ складається із чотирьох кроків. Спершу з числа
мешканців багатоквартирного будинку створюється ініціативна група, яка постійно
інформує мешканців про намір створити ОСББ, пояснює їм переваги створення
об’єднання. Розробивши Статут, протокол установчих зборів, вона ознайомлює
власників квартир із проектом зборів. Другий крок – проведення установчих зборів
зі створення ОСББ, під час яких обирають голову і Правління, ревізійну комісію,
а також затверджується Статут об’єднання. Далі необхідно провести державну
реєстрацію ОСББ, яку здійснює державний реєстратор безплатно за місцем
розташування багатоповерхового будинку. Останній четвертий крок передбачає
отримання довідки про включення в ЄДРПОУ в управлінні статистики; облік у
місцевих податковій інспекції, управлінні Пенсійного фонду, відділеннях фондів
соцстраху; отримання дозволу міліції на виготовлення печатки та відкриття
банківського рахунку. Після реєстрації ОСББ усі питання, які стосуються
функціонування об’єднання, розглядаються на загальних зборах – найвищому
керівному органі, який у своїй роботі суворо дотримується розробленого Статуту.
А ревізійна комісія щоразу звітує перед мешканцями про стан будинку,
прибудинкової території, веде постійний контроль за виконанням прийнятих
зобов’язань.
Голови ОСББ, які були присутні на семінарі, не втрималися, щоб не висловити
низку претензій щодо процедури створення об’єднання, зокрема передачі на баланс
ОСББ будинку та прибудинкової території. Найбільше скарг лунало на адресу
підприємств та установ, із балансу яких передається житловий комплекс. Як
відомо, передача будинку у власність мешканцям здійснюється разом із передачею
попереднім власником, тобто будинковою управою, технічної документації
(технічний паспорт на будинок, плани поверхів, схеми інженерного обладнання та
ін.). Позаяк колишній балансоутримувач найчастіше не має відповідних документів,
процедура щодо створення ОСББ затягується надовго. Ще гірша ситуація із
закріпленням земельної ділянки за об’єднанням співвласників багатоквартирного
будинку. У процесі обговорення з’ясувалося, що чимало голів ОСББ навіть і не
бралися оформляти у власність прибудинкову територію. А інші, якщо і розпочали
оформлення земельної ділянки, то не завершили його до кінця через захмарну ціну,
яку просять за розроблення проектної документації. Львівські експерти закликали
голів ОСББ поспішити з вирішенням цього питання, адже завтра можуть прийти
багаті бізнесмени і прибрати до своїх рук землю, на якій міг би бути
облаштований гарний дитячий майданчик силами членів ОСББ.
Жваву дискусію у залі викликала проблема, з якою зіштовхнулися практично усі
голови об’єднань. Йшлося про небажання підприємців, які використовують
приміщення будинку для провадження торгівлі чи іншого виду діяльності,
сплачувати за експлуатацію внутрішньобудинкових мереж. Деякі з власників
магазинів, кафе чи барів навіть самовільно під’єднуються до інженерних
комунікацій об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. А коли голови
ОСББ намагаються якось із ними домовитися, вони категорично відмовляються
платити за використання мережі, яка є власністю мешканців багатоповерхівки.
Думки львівських фахівців і голови Асоціації ОСББ «Оберіг» пані Стефанії з цього
приводу кардинально розійшлися.
Експерти Ресурсного центру виступили за категоричний, тобто правовий, варіант
розв’язання конфлікту. Вони запропонували спочатку звернутися до підприємців із
листом, до якого додати акт про користування комунікаціями ОСББ, у якому чітко
прописати розмір платежу за підключення до інженерних комунікацій. Якщо ж
власники не погодяться на мирних засадах на запропоновані умови, голова ОСББ
може без проблем відключити їх від мережі. Тоді бізнесмени самі шукатимуть
порозуміння з мешканцями будинку і пристануть на їхні пропозиції.
Голова Асоціації ОСББ Стефанія Климко, натомість, запропонувала моральний, тобто
мирний, спосіб уникнення таких непорозумінь. За словами пані Стефанії, обом
сторонам краще сісти за стіл переговорів і зробити так, щоб усі були задоволені.
Можна домовитися із підприємцями про укладення договору про виділення ними
матеріальної допомоги на благоустрій будинку і прибудинкової території як
компенсацію за використання внутрішньобудинкових мереж.
Майже у кожному виступі голів ОСББ лунала одна і та ж думка, одне і те ж
сподівання – на допомогу місцевої влади у питанні розвитку ОСББ на теренах
Дрогобиччини. Адже після створення об’єднання держава, яка була власником
будинку, зобов’язується провести його капітальний ремонт за свій кошт. Перший
після приватизації ремонт повинен мати комплексний характер, тобто включати
виконання необхідних робіт для усунення всіх недоліків, виявлених у процесі
обстеження будинку. А далі утримувати цей будинок після капітального ремонту
повинні співвласники. На жаль, через брак коштів міська влада мало кому може
надати підтримку. Але, за словами Андрія Яніва, керівництво міста шукатиме
матеріальних ресурсів і методів, щоб посприяти цьому.
Є сподівання, що такі семінари допоможуть головам ОСББ бути компетентнішими і
досвідченішими в управлінні житловим фондом та стимулюватимуть до створення
нових ОСББ.
Ірина Михаць,
Приватні підприємці, не сподіваючись на підтримку держави, захищають свої права
самостійно. Одним з таких небайдужих людей є дрогобичанин Сергій Алимов. Він
очолює Спілку підприємців Дрогобиччини, обраний головою страйкового комітету, а
ще є членом Ради підприємців при Верховній Раді України.
- Пане Сергію, Ви часто буваєте в Києві. Чим це викликано?
- Не так уже й часто. Мене щодня бачать у Дрогобичі. З пів-шостої ранку до
дев’ятої вечора я на роботі. В Києві буваю раз на місяць, а то й двічі на три
місяці - як виникне в цьому потреба. Рух підприємців само-організований, але
потрібна координація дій. Я координатор по за-хідному регіону від руху “Вперед”.
Крім того, я член робочої групи Ради підприємців по боротьбі з корупцією і
злочинністю.
- Що це таке - рух “Вперед”? У Дрогобичі про нього мало що знають.
- Рух “Вперед” - це акція, а не партія чи громадська організація. Це логічне
продовження Податкового Майдану. Майдан був стихійним, люди залишилися
незадоволеними, виникла потреба в подальших діях.
- Чому Ви вирішили всім цим зайнятися? У Вас є свій бізнес. А тут Ви ще не лише
за себе, а й за інших людей воюєте? Вам що, більше всіх треба?
- Все починається з малого. Спочатку мені треба було захистити свої права. Але я
побачив, що й інші люди захищають свої права. Ми організувалися - люди, які
торгують у Дрогобичі овочами й фруктами з машин. Так само організувалися
підприємці в Бориславі, Стебнику, Стрию, інших містах. Підприємці організувались
по всій Україні. Чому це було потрібно особисто мені? Бо в мене відбирали робоче
місце, у мене відбирали моє майбутнє. Я працював за кордоном понад шість років,
заробив гроші, привіз їх сюди, відкрив власний бізнес. А влада каже, що
буквально завтра я його маю закрити. Я з цим не погодився, інші теж. А вже
поступово я визрів до того, що треба захищати не лише себе, а й інших. Мабуть,
тому, що маю дві вищі освіти (Сміється).
- Які саме?
- Закінчив з відзнакою вище військово-політичне училище і фінансово-економічний
інститут у Харкові.
- Чому в армії не залишились?
- Я служив у армії в буремні дев’яності роки. Ми з дружиною жили на дев’яти
квадратних метрах. Народилася дитина. Затримували зарплату на півроку. А була
вона двадцять доларів. За одну поїздку на ніч у Москву можна було заробити сорок
доларів. Батьки допомагати не могли. В армії на квартирну чергу не ставили. Але
найголовнішим для мене були навіть не ці соціальні умови. Армія в незалежній
Україні займалася не тим, чим мала би займатись, а саме бойовою підготовкою. Її
просто не було. Солдат на посту був з автоматом, але без патронів. Хто
розуміється на цьому, скаже, що це ідіотизм.
- Давайте повернемося до наших днів. Чим Вас не влаштував Податковий Майдан і
Податковий кодекс, прийнятий Верховною Радою України?
- Якщо дуже коротко, то виглядає наступним чином. Є три запитання, на які я
просив дати відповідь особисто Азарова. Перше. Чи податковий кодекс
справедливий. Друге. Чи спонукає він до сплати податків? Тобто: заплати - і спи
спокійно. Третє. Чи ставить він у рівні умови малий, середній і великий бізнес?
- Відповідь на всі запитання однозначна: ні.
- Абсолютно вірно. Ці самі запитання я ставив Чечетову у Верховній Раді. А він
мені: ми виведемо вас із “тіні”, ми нарахуємо вам податки, і ви заплатите по
повній програмі. Інші можновладці говорять дуже просто: нам не потрібні
незалежні люди, в яких є гроші, які мають свою думку, можуть її відстояти і
здатні само-організуватися. Адже ми самі організували Податковий Майдан, за
власні кошти. Ось, власне, ці три запитання. Чому люди так ставляться до цього
всього? Тому що з цим Податковим кодексом нам просто залізли до кишені. Півроку
дії цього документа показали, що нас просто доять, з людей ви-моктують кошти - у
вигляді платіжних доручень, комунальних послуг, зростання тарифів, цін на
продукти, перевезення в транспорті й таке інше. Ось ви берете в мене інтерв’ю на
продуктовому складі, я можу вам сказати, звідки й які ціни беруться і як вони
робляться.
- У Дрогобичі, мабуть, така ж ситуація, як в цілому по всій Україні. Але що
конкретно Вас, приватного підприємця, не влаштовує саме в Дрогобичі?
- Нас не влаштовують дії влади ще з 2007 року. До влади, на мою думку, мали би
прийти найкращі менеджери, які повинні створити умови для працівників і отримати
зиск. А все, що стосується нинішньої влади, - це з точністю до навпаки. Нас
ставлять у рамки. Заганяють у стійло, доять, як худобу, підвищують ціни на все
можливе і неможливе. Чомусь вони думають, що люди мають мовчати. Але люди тепер
будуть уже не просто в опозиції, вони вже ніколи нікого не будуть просити, а
будуть вимагати. Згідно п’ятої статті Конституції України, єдиним джерелом і
повним носієм влади в Україні є народ. А влада лише опосередкований представник
народу. Якщо урядники не можуть упоратися зі своїми обов’язками, ми будемо брати
владу в свої руки. Ми не просто критикуємо, ми хочемо діалогу з владою. Ми маємо
свої наробітки, пропозиції, але нас не чують. Влада нас не чує. Влада не хоче
мати діалог з нами.
- В чому полягає суть цих пропозицій?
- Ситуація виглядає наступним чином. Ми переходимо від оборони до нападу. Тобто
ми вже не чекаємо, який черговий закон прийме влада. Не кажемо їй: тут, будь
ласка, виправте. В такому разі ми стаємо співучасниками влади. Нас це не
цікавить, ми це вже проходили. Нас не чують і не хочуть чути. В них зовсім інші
цілі. Тому ми розробляємо альтернативні законопроекти, які стосуються
підприємницької діяльності. Крім того, всі законопроекти мають бути
взаємопов’язані між собою. Наприклад, ми зрозуміли, що закон про підприємців
напряму пов’язаний з пенсійним законодавством, а пенсійне законодавство - зі
страховим, страхове - з кримінальним. До речі, й досі залишається кримінальна
відповідальність за підприємницьку діяльність. То про що далі можна говорити? Це
ж абсурд!
- А що в Дрогобичі, на Вашу думку, можна змінити?
- Насамперед нашу владу слід зробити відкритою. Коли був Податковий Майдан,
новообраний мер прийшов і сказав, що ратуша належить народу, сюди може прийти
будь-хто і в будь-який час. Але насправді вийшло, що нема жодної змоги потрапити
ні на засідання виконкому, ні на особистий прийом до міського голови, навіть на
сесію до депутатів, яких ми самі ж обирали. Всі запити практично замикаються на
рівні першого заступника міського голови Олександра Коростельова. Але все це нас
зараз не настільки хвилює, як могло бути раніше. Ми знаємо свій шлях, яким
ідемо. Ми вимагаємо звіти за пророблену роботу, не на словах, а на папері.
Воюємо з Пенсійним фондом, виконавчою службою. Наша основна мета - побудувати
громадянське суспільство, в якому буде верховенство права, верховенство закону.
Влада спить і бачить країну дрібних злодіїв, які не платять податків, внесків до
Пенсійного фонду. Владі легше закрити нам рота, притиснути, перевірити. Тому
саме в Дрогобичі народилась ідея самозахисту підприємців. Вона набирає ознак
всеукраїнського руху. Ми тісно співпрацюємо з іншими верствами населення, бо
вважаємо, що наша робота пов’язана з пенсіонерами, бюджетниками. Тому зараз
сказати, що ми розв’язали власні проблеми, не можемо. Треба розв’язувати
проблеми всіх. Все взаємопов’язано.
- На чому важливому, про що я Вас не запитав, Ви би хотіли зробити акцент?
- За якийсь місяць уже настане осінь. Плануються великі масштабні акції. Ми
запропонуємо альтернативний шлях розвитку. Сьогодні склалася ситуація,
протилежна до тієї, яка було 150 років тому. Тоді, 1861-го, цар відмінив
кріпосне право. Зараз новий цар робить усе, аби закріпачити людей. Але люди
постануть проти цього, і це факт. Крім того, Україна в економічному плані
рухається назад, до 90-х років. Малого і середнього бізнесу не існує,
купівельної спроможності нема, інфляція росте, хоча влада показує зовсім інші
тенденції й цифри. Влада доїтиме нас доти, доки бензин коштуватиме, скажімо, 15
гривень за літру. Ось тоді вони скажуть: грошей нема, треба щось робити для
людей.
- Знову повертаю Вас до Дрогобича…
- А що Дрогобич? У Дрогобичі те ж саме. Дуже прикро, що міський голова не бере
участі в нашому житті, бодай не веде листування з центральною владою щодо наших
проблем. Нема реакції на громадську експертизу грошово-експертної оцінки землі,
нема реакції на віче, нема реакції на виступи підприємців…
- Міський голова говорить про реконструкцію ринку.
- Та все дуже просто! Щоби владі зробити реконструкцію, потрібен інвестор, а
інвестор у державні підприємства гроші не вкладає. Тому кажуть: скидайтеся! Ви
зробіть, а ми вам потім надамо в оренду. Але тут виникають певні нюанси. Ось,
наприклад, кіоск. Умовно кажучи, він коштує 5 тисяч гривень, а підприємець купує
його за 5 тисяч доларів! Відчуваєте різницю? Проти цього люди постануть, і
ніколи більше такого не буде!
- Але Ви, люди, які входять до громадської організації, теж вкладаєте гроші у
ринок?
- Так, але ми отримуємо акти виконаних робіт, акти закупівлі матеріалів. У влади
такі номери вже більше не пройдуть. Треба робити так, як у Трускавці чи в інших
містах. Не має влада грошей - створюється колективне підприємство, люди
вкладають свої кошти і співпрацюють з владою. Якщо наш ринок збитковий, то гроші
губляться десь від адміністрації до ратуші. А це всього двісті метрів, і це вже
не наші проблеми. Повірте, на ринку нема жодної людини, яка би не заплатила
щодня за те, що тут стоїть. Навіть бабця, яка продає яблука чи груші, платить.
- А як Ви ставитеся до “бізнесу”, яким на ринку займається міліція?
- Я хотів саме про це сказати. Це моє побажання меру: нехай міліція перестане
заробляти на ринку, а займеться, власне, тим, що записано в законі про міліцію.
А там записано, що треба охороняти правопорядок, запобігати злочинам і
розкривати їх. А у нас міліція стала бізнес-структурою, де є самозайняті
підприємці. Є малі підприємці -офіцери. Є середній бізнес, який на машинах
їздить. Вони живуть по тих самих законах і хочуть, щоби ми їх боялися. Такого
вже ніколи не буде. Люди вже стали з колін. Скоро вони будуть боятися нас, а не
ми їх.
- Що Вам підказує інтуїція: події будуть розвиватися мирним шляхом чи все-таки
народ доведуть до того, що знову буде революція - цього разу кривава?
- Хочу сказати, що якраз рада підприємців, координатори і організатори
підприємницького руху стоять на одному: всі зміни мають відбуватися на законних
підставах. Революція - хибний шлях, шлях у собі. Революція веде в тупик. Люди,
які приходять після революції, знову нічого не можуть зробити, і їх знімають.
Влада, яка прийде шляхом революції, буде нелегітимною. І попередня влада була
нелегітимною. Чим вона закінчила, ми знаємо. Але хочу сказати, що влада не
боїться революцій. Вона не боїться вил, сокири. Вона боїться жити по закону. Це
для неї Страх Божий і Кара Небесна. Бо жити по законах - це коли нема корупції,
нема хабарів. Це треба зробити вибір: або влада, або бізнес. Це треба закрити
офшори. Ось цього вони бояться. Коли ми кажемо, що треба жити по законах, їх
теліпає. Вони би хотіли бачити нас із вилами та сокирами, але ми не дамо їм
такої радості. Ми робимо все, щоб люди залишалися в нашій державі. Ось моя
дитина хоче виїжджати із України, але я зроблю все, щоби вона тут залишилась.
Закон має бути один для всіх. І виконуватися всіма. А виконання закону - це стоп
корупції, стоп хабарництву, стоп цензурі!
Анатолій Власюк,
Магазин, яким керує дрогобичанка Анна Корягіна, визнано в Україні одним із
найкращих комунальних підприємств 2010 року. Принаймні про це їй повідомив
голова оргкомітету Національного бізнес-рейтингу Ігор Ярославський. Анну
Корягіну запросили на офіційну презентацію даних Національного бізнес-рейтингу
та урочисту церемонію нагородження лідерів економіки України. Дане дійство
щорічно відбувається в конгрес-холі Торгово-промислової палати України.
А далі в листі дивні, якщо не сказати більше, слова: “В зв’язку з тим, що захід
відбуватиметься під час Великих Православних свят, у Вас є унікальна можливість
бути представленим до нагородження однією з високих нагород УПЦ, а саме Орденом
Христа Спасителя, Орденом Миколи Чудотворця, Орденом Рівноапостольного князя
Володимира (три ступені) або іншими нагородами УПЦ”.
Щоб охолодити бажаючих “на халяву” стати церковними орденоносцями, тут же
вказаний “прейскурант”. З’ясовується, що за “подання та відзначення керівника
однією з високих нагород Української Православної Церкви” треба заплатити 28
тисяч 800 гривень. Якихось три тисячі шістсот американських доларів - і можеш
онукам показувати, який ти ревний православний християнин, бо інакше б тебе не
відзначили такою високою нагородою.
А якщо нашкребеш ще стільки ж, то можеш і два ордени від Церкви отримати. А,
може, оптом запропонують дешевше? Ну, за десяток орденів, скажімо, не 36 тисяч
американських доларів, а хоча би 30 тисяч. Не так багато, як подумати. Машини
наших можновладців коштують набагато більше.
Анна Корягіна подумала і вирішила, що не треба їй церковної слави, та ще й за
такі гроші.
Втім, не виключено, що хтось із місцевих сильних світу цього захоче прикупити
церковний орден чи хоча би медальку. Ідіть сміливо до Анни Корягіної! Вона вам
адреси і координати дасть.
А якщо ми побачимо в когось із можновладців церковний орден на грудях, то вже й
не повіримо у його щирість перед Богом. Не інакше як спокусився на мирську славу
й за гроші, відібрані у співпрацівників, прикупив собі цяцьку-брязкальце.
Кажуть, що за гроші, тільки набагато більші, можна й державні нагороди прикупити
- медалі, ордени і навіть звання Героя України. Подейкують, що дехто з
дрогобицьких можновладців спокусився на це. Бог їм суддя - як і тим, хто за
гроші купив церковні ордени. Совість, звичайно, можна продати. Але чи купиш
повагу в людей? Якщо останній негідник за гроші може стати церковним
орденоносцем, то чи виконує Церква свою місію?
Анатолій Власюк,
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 »
№24 » №25 » №26
№76 (320)
3 серпня 2011 р.
Новини Трускавця та регіону
Знімають у Львові, покажуть у Трускавці
Концертна програма
4 серпня – концерт народного артиста України Степана Гіги.
5 серпня – концерт циганського ансамблю "Барон".
6 серпня – концерт пам’яті Михайла Круга за участю Антона Казимира.
8 серпня – концерт народної артистки України Оксани Білозір. Турецька компаніє інвестує у добудову ринку 30 млн. грн.
Вчителів Трускавця хочуть "нагнути"?
Подяка для Михайла Сендака
Новини з району
У Дрогобицькому районі КРУ виявило фінансові порушення на 440 тис. грн.
Стати в обороні правди, як пророк Ілля
Кому невигідний національний прапор та Бандера у Трускавці?
Крок вперед – крок назад…
Наступ на нелегалів, або Що поганого у зарплатах «у конверті» і як з цим
боротися?
газета "Галицька зоря"
ОСББ: від реєстрації до функціонування
газета "Галицька зоря"
Сергій Алимов: “У Дрогобичі народилась ідея самозахисту підприємців”
“Поступово я визрів до того, що треба захищати не лише себе, а й інших”
“Люди вже ніколи нікого не будуть просити, а будуть вимагати”
“Влада боїться не революції, а боїться жити по закону”
часопис "Тустань"
Як дрогобичанці Анні Корягіній пропонували купити орден
часопис "Тустань"
© 2008-2011 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.