Трускавецький вісник №63(307)/2011

Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

№63 (307)

29 червня 2011 р.

Новини Трускавця та регіону

Бюджет Трускавця «кульгає»

Подаємо дані про бюджет міста Трускавця та надходження коштів до зведеного бюджету України, оприлюднені в газеті "Франкова криниця Підгір’я".

У січні-травні 2011 року до загального фонду міського бюджету Трускавця надійшло 16,7 мільйона гривень податків, зборів та оперативних платежів, назагал це становить 76,1% від запланованих показників.

Однак, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження до бюджету міста збільшилися на 2 мільйони гривень або на 13,7%. Станом на 1 червня 2011 р. планові показники надходження податку на доходи фізичних осіб у місті виконано лише на 84,3%, до бюджету у результаті не надійшло 1,8 мільйона гривень.

На виконання плану надходжень податку на доходи фізичних осіб вплинуло скорочення чисельності працівників оздоровчо-відпочинкових закладів, переведення інших на неповний робочий день у зв'язку з низькою наповненістю санаторіїв.

Найнижчі надходження податку на доходи фізичних осіб до бюджету міста у січні-травні 2011 року у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року спостерігається у ЗАТ «Трускавецькурорт», ЗАТ СГК «Дніпро-Бескид», ЗАТ Фірма «Т.С.Б», філії ТзОВ «Молочний комбінат».

Недоотримання податку внаслідок наявної заборгованості становить 102 тисячі гривень до бюджету міста та 34,1 тисячі гривень до обласного бюджету. Планові показники надходжень плати за землю за п'ять місяців цього року виконано на 60,6%, недоотримано до міського бюджету 3,8 мільйона гривень.

Станом на 1 червня 2011 року обсяг недоїмки до зведеного бюджету становить 2,8 мільйона гривень, у тому числі до місцевого бюджету - 607,3 тисячі гривень.

Колишня секретар міськради очолила музей

Посада керівника музею "Дрогобиччина" після відставки Зеновія Бервецького майже місяць залишалася вакантною. І от у кінці червня музей очолила Алла Гладун, секретар Дрогобицької міської ради минулого скликання (обиралася від "Нашої України"), яка певний час виконувала обов’язки мера Дрогобича на час імпічменту Миколи Гука.

Два тижні за власний рахунок

Вихователі та інші працівники дитячих установ Трускавця змушені будуть два тижні цього літа відпочити "за власний рахунок", повідомляє наше джерело. В зв’язку із катастрофічною нестачею коштів у міському бюджеті Трускавця освітян із дитячих установ попросили написати заяви на відпустку за власний рахунок і вони з радістю це зробили, йдучи назустріч владі міста, яка дбає про добробут громади. Нагадаємо, що востаннє освітяни змушені були писати такі заяви ще в 90-х роках, в часи кризи та гіперінфляції, а також затримок зарплат – тоді примушування писати такі заяви викликало обурення в освітянському середовищі. Очевидно, що такий крок міської влади є складовою цілого процесу "оптимізації", критикувати який не можна, бо це не подобається "Фронту змін".

Нове місце стоянки маршруток

Із дрогобицької автостанції, що на вулиці Пилипа Орлика, маршрутки на Трускавець, Стебник, Борислав, Львів їдуть не із звичного місця. Якщо дотепер на маршрутку посадка здійснювалася майже при виїзді з автостанції, то тепер облаштовано спеціальний ряд платформ впритул до промислового ринку. На Трускавець – платформа № 1, на Стебник та Уличне - № 2, на Борислав – 3 тощо.

Пожежа на Суховоля

Вчора, 28 червня, біля восьмої години вечора, сталася пожежа на об’єкті, розташованому між універмагом та рестораном "Прем’єр" по вулиці Суховоля. Незавершене будівництво трьохповерхової споруди із цоколем та мансардою вогонь пошкодив не сильно, хоча пожежники Трускавецького відділу МНС працювали до ранку середи. Загоряння сталося, швидше за все, на третьому поверсі, причину наразі з’ясовують.

Єврей з Дрогобича – мільйонер в Монако

Як повідомляє двотижневик "Kurier galicyjski", 15 червня ц.р. у Львові в Палаці Залізничників проходило урочисте святкування 85-річчя Йосифа Домберґера, яке організувало правління львівської доброчинної організації "Бней Бріт Леополіс" імені Еміля Добмерґера (батька п. Йосифа). Йосиф Домберґер – багата і впливова людина, меценат, який проживає в Монако, уродженець Дрогобича. На відзначення уродин з’їхалася чисельна родина п. Домберґера з Ізраїлю, США, Німеччини, Франції, Швеції, Австралії та інших країн світу, а також багато євреїв з України. "Я хотів, щоб всі вони побачили, звідки їх коріння, - каже п. Йосиф Домберґер, - тому майже цілий день ми провели в Дрогобичі". На пам’ятку про відвідини рідного міста п. Домберґер отримав альбом про Бруно Шульца з рук керівника єврейської общини Дрогобича Йосифа Карпіна.

Власна інформація

День молоді у Трускавці

День молоді у Трускавці В неділю, 26 червня, у Трускавці відбулося святкування Дня молоді. Треба відмітити, що це свято було значно краще організовано, ніж День міста. І основна заслуга в цьому є аж ніяк не діючої влади, а трускавецької молоді, яка показала, що вона активна і талановита. Тут були представлені молодіжні організації УМХ та «Пласт», клуб «Інстинкт», «TNT formation», виступали голови молодіжних шкільних парламентів та БУТу. На завершення з презентацією виступило молодіжне крило партії «Фронт змін».

Тиждень тому у розмові з начальником відділу у справах молоді і спорту мені було повідомлено, що на святкування Дня молоді будуть запрошені молодіжні організації, які не пов’язані з політичними партіями. Я згідна, що День молоді не варто політизувати, але що ж тоді на сцені робила молодіжка «Фронту змін»? Це ще нічого, але в кінці на сцену вийшла пані Валентина Бодак і авторитетно заявила, що на святі були представлені всі молодіжні організації міста. Особисто для пані Валентини повідомляю, що у Трускавці з 5-го липня 2005 року існує та зареєстрована у міській раді (у 2007 році) молодіжна громадська організація «Батьківщина молода», яку я очолювала впродовж 6-ти років. І ми не просто існуємо, а активно працюємо, в тому числі у нас були проекти разом з Львівською облдержадміністрацією та Трускавецькою міською радою і отримували нагороди за це. Крім цього, я впевнена, що у Трускавці існують інші припартійні молодіжки, які чомусь не були представлені на цій сцені. Також, якщо вважати танцювальний клуб «TNT formation» громадською організацією, то чому не була представлена циркова студія «Каскад»? Адже там займається талановита молодь!

Особливо мене вразив головний спонсор свята – нічний клуб CAZANOVA. Я розумію, що гроші не пахнуть, і не маю нічого проти цього нічного клубу, але як можна було на День молоді вішати такий банер через цілу сцену? Що наша влада цим пропагує – подивіться презентації організацій, концерт, а потім всі дружно в нічний клуб?

І насамкінець, на сторінках «Трускавецького вісника» хочу подякувати тим людям, яким забули подякувати на сцені. А саме отцю Володимиру, який не чекає, щоб молодь ішла до церкви, а сам іде до молоді і старається залучити якнайбільше молодих людей до церковного та громадського життя, використовуючи для цього всі можливі засоби, в тому числі і Інтернет. Дякую Добровольському Миколі Харитоновичу – керівнику циркової студії «Каскад» – за те, що виховує талановиту молодь. Також дякую всім керівникам гуртків та молодіжним лідерам, які гуртують навколо себе молодь, займають їх час корисними справами не даючи їм тинятися по барах та підвалах.

Мар’яна Пристай

Співпраця між містами-сусідами

23 червня вперше за багато років відбулась зустріч представників виконавчих органів Бориславської та Трускавецької міських рад. Цей захід відбувся з ініціативи міських голів м. Борислава В. Фірмана та м. Трускавця Р. Козира, за активної підтримки заступників з гуманітарних питань С. Оленича та В. Бодак. Цією зустріччю започатковано тісну співпрацю між нашими містами, адже, як зазначила у вступному слові В. Бодак, наші міста мають спільні проблеми і ми можемо їх вирішувати разом, допомагаючи один одному. Обмінялись своїми думками фахівці у сфері культури, освіти, інформаційного забезпечення, економіки та туризму, роботи з дітьми, молоддю. Відвідали відділи та управління Трускавецької міської ради. Вже незабаром така робоча зустріч відбудеться в Бориславі. Бориславська делегація висловлює вдячність трускавецьким колегам за співпрацю, особлива подяка п. Валентині Бодак, заступнику міського голови м. Трускавця.

Водоканал не повинен бути збитковим

24 червня відбулась позачергова сесія Бориславської міської ради. В порядок денний якої було внесено питання про діяльність КП «Бориславводоканал». В залі присутні 34 депутати. Депутати заслухали першого заступника міського голови м. Борислава Р.Зелінського, заступника міського голови А. Паскевича, в. о. директора КП «Бориславводоканал» Д.Садлівського. В обговоренні взяли участь депутати Ю. Химин, А. Ровенський, І. Мельник, М. Лазар, О. Краснопольський, представники колективу підприємства. В даний час в КП є велика заборгованість, яка складає більш ніж 10 млн. грн. Через заборгованість з виплати заробітної плати працівникам на підприємстві систематично виникають стихійні страйки. Ситуація на даному підприємстві досить складна, але, як, зазначив міський голова В.Фірман, виплата зарплати залишається першочерговим завданням не тільки для керівництва підприємства, але й міської влади. Влада робить дієві кроки щодо ліквідації заборгованості. Є вже напрацювання з відповідними інвесторами, головне завдання міської влади, на думку Володимира Фірмана, – комунальні підприємства не мають бути збитковими. Сесія тривала понад три години. Депутати вислухали всі сторони. За результатами роботи сесії буде створено тимчасову депутатську комісію з вивчення ситуації на підприємстві.

До 15-ї річниці Конституції України

24 червня в міському Палаці культури м. Борислава відбулась урочиста академія та святковий концерт, приурочений Дню Конституції України та 70-річчю проголошення Акту про відновлення Української Держави. Перед присутніми виступили: міський голова м. Борислава В.Фірман, заступник міського голови Сергій Оленич, почесна громадянка м. Борислава, голова «Союзу Українок м. Борислава» Анастасія Закидальська, вчитель історії ЗОШ № 9 Віктор Нагловський. Чудовий концерт подарували учасники художньої самодіяльності міського Палацу культури та гуртківці Будинку дитячої та юнацької творчості.

День Скорботи

День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи. Сьогодні навіть важко уявити масштаб випробувань, болю і горя, що випали на долю минулих поколінь. Ось чому в День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні ми згадуємо усіх тих, хто впав на полі брані, кого замучили у концентраційних таборах, кого замучили у в'язницях НКВД, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Батьківщина була вільною від будь-якого завойовника.

22 червня о 10.00 годині керівники міста Борислава на чолі з секретарем міської ради Ігорем Яворським поклали квіти вдячності і шани до пам’ятного знаку В. Лисику, закатованому НКВД та Військового Меморіалу.

22 червня о 17.00 год. на площі перед історико-краєзнавчим музеєм м. Борислава (колишня катівня НКВД) відбулось віче-реквієм з нагоди дня пам’яті жертв тоталітарного режиму . Поминальну панахиду відслужили священики УГКЦ на чолі з деканом о. Романом Василівом, настоятель УПЦ КП о. Ігор Ткачів, священик РКЦ о. Христофор Щигло. Перед присутніми виступили: А.Спас, начальник відділу культури міської ради, почесні громадяни міста, довголітні політв’язня Володимир Копись та Анастасія Закидальська, Юрій Черкашин, депутат міської ради, член міської організації ВО «Свобода». Від керівництва міста, від громадських організацій, мешканців міста були покладені квіти та запалені свічки. Прозвучало художнє читання у виконанні вихованців Будинку дитячої та юнацької творчості В програмі: панахида, покладання квітів, виступи представників місцевої влади та громадсько-політичних організацій міста.

До 120-річчя Євгена Коновальця

В рамках року Євгена Коновальця на Львівщині в бібліотеках міста Борислава організовано тематичні полиці “Лідер визвольного руху”, “Євген Коновалець: символ української нації”, організаційно-методичним відділом ЦБС підготовлено пам’ятку: «Лідер українського визвольного руху» - Євгену Коновальцю присвячується. Працівниками міської бібліотеки для дітей проведено годину історії “Євген Коновалець і справа його життя”. 10 червня 2011 року о 10.40 год. по місцевому радіомовленню прозвучала радіосторінка “На службі рідній державі”, присвячена 120-ій річниці від дня народження Євгена Коновальця. Радіосторінка підготовлена працівниками центральної міської бібліотеки.

Спортивне свято «Олімпійське лелеченя»

21 червня на стадіоні СОТ «Нафтовик» вперше відбулись олімпійське спортивне свято «Олімпійське лелеченя», приурочене Дню створення Міжнародного Олімпійського комітету. Участь у святі взяли понад 100 учасників, дітей, які оздоровлюються в пришкільних таборах. Організатори: відділ з питань фізичної культури і спорту міської ради, відділ освіти, СОТ «Нафтовик», волонтери релігійної громади ХВЄ . Свято тривало понад дві години. Переможці відзначені солодкими призами, сувенірами, грамотами.

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

У Дрогобичі побудують пам’ятник Іванові Чмолі – одному із засновників Пласту

Під час вшанування пам’яті закатованого 70 років тому енкаведистами у Дрогобицькій тюрмі одного із засновників Пласту в Україні – Івана Чмоли, яке організували пластуни, було ухвалено рішення про створення організаційного комітету для зведення пам’ятника Іванові Чмолі у Дрогобичі, у 2012 році, в рік 100-річчя створення Пласту в Україні.

Зокрема, було запропоновано в парку Степана Бандери створити алею Героїв дрогобичан, де пам’ятник Іванові Чмолі міг би бути одним із перших.

Були зібрані перші кошти на побудову пам’ятника. Окрім того, серед іншого, було запропоновано в парку Степана Бандери створити алею Героїв Дрогобичан, де пам’ятник Іванові Чмолі міг би бути одним із перших.

Нагадаємо, що Іван Чмола працював у Дрогобичі вчителем української гімназії «Рідна школа». Це людина унікальної долі. Йому довелося жити у непростий час і боротися за справу, перемоги якої все ще домагаємося ми. Проте численні загрози і перешкоди не злякали його, не завадили бути у перших лавах, бути завжди вірним своїй пластовій і вояцькій присязі. Він був завжди у вирі подій, був перший у творенні української мілітарної потуги, пластового руху, мандрівництва і табірництва. Хрести на стрілецьких могилах Маківки і пластова оселя на Соколі, сотні юнаків – його вихованців та відбитий у більшовицьких терористів Київ, а, головне, наша невичерпна пошана і вдячність – усе це він встиг залишити на землі, яку так любив, до того як ворожа рука підступно обірвала його скобиний лет.

Дрогобичани святкували День Конституції з «Гуцулією»

У Дрогобичі відбулася урочиста академія, присвячена 15-им роковинам Конституції України. Відтак на сцену вийшли артисти Івано-Франківського національного академічного Гуцульського ансамблю пісні і танцю «Гуцулія» і повели присутніх у чарівний світ українського мистецтва. Задушевні патріотичні пісні, запальні танці схвилювали людей до глибини душі, за що вони щиро нагороджували артистів своїми щедрими оплесками та вигуками «Браво». Зі слів секретаря міської ради Тараса Метика, виступ «Гуцулії» справив на дрогобичан незабутнє враження.

www.zik.ua

Нами керують не ті, кого ми обирали

Потреба провести перевірку діяльності адміністративної структури міста, оцінити актуальні проблеми міста, міського устрою та системи управління та запропонувати шляхи успішного втілення проекту реорганізації відділів, служб та управлінь міської ради у Трускавці назріла давно. Втім, не лише у Трускавці, бо дана проблема стосується фактично всіх міст України як пострадянської держави. Спадщина, яку ми отримали від радянської епохи – це не лише бюрократія, але й корупція на всіх щаблях влади і то не лише по вертикалі, а й по горизонталі. І це не голослівні звинувачення. Освіта, медицина, комунальна галузь, соціальний захист, а в першу чергу – дозвільні органи та органи державної влади, виконавча, законодавча, судова гілки тощо. Проте тематика ця є наскільки величезною, що ми дозволимо собі обмежитися виключно виконавчою владою місцевого рівня. На прикладі Трускавця проаналізуємо, що в Україні діє підміна поняття демократії, адже керують нами і вирішують все насправді зовсім не ті, кого ми обирали. Навіть при радикальній зміні владі (так може інколи здаватися з першого погляду) на своїх посадах залишаються ті, хто є двигуном корупції та маніпуляції правом. А косметичні зміни нових влад є насправді не чим іншим як популізмом та демагогією – от, мовляв, ми одіозних звільнили, прийшли всі чесні та порядні. Та біда в тому, що найбільш одіозні залишаються, а ті, хто приходить замість звільнених, найчастіше виявляються значно гіршими відносно попередніх стосовно моральних, професійних, корупційноопірних та інших якостей.

У Трускавці, як, до речі, і в інших містах, чиновники не несуть жодної відповідальності за свої кроки, за дії чи бездіяльність. Пересічна людина може думати, що мер у місті знає все і про все, але це далеко не так. Якщо в нього нема потужного інформаційно-аналітичного центру, то він все знає так, як йому подають його підлеглі. Через це міський голова може реально наївно вірити, що в місті все гаразд, що за його правління все змінюється до кращого, що життя покращується, місто та громада стають заможнішими. Насправді ж життя покращується у чиновників, вони і стають заможнішими та допомагають ставати заможнішими іншим, звичайно ж, за певну плату. Поряд зі звичними для вуха посадами паралельно діють незвичні, які можна об’єднати в одну групу – "рєшалови", тобто, ті, які вирішують все.

Розпочнемо із доволі простого факту – хто є заступниками міського голови? Якщо брати Трускавець, де таких є троє осіб, то двоє із цих заступників були обрані депутатами ТМР по партійних списках. Юрій Яворський ішов ще й на мера і за нього проголосувало тільки 636 виборців (п’яте місце з великим відривом від четвертого, це 6,27% голосів, відданих за мера), а за партію, яку він очолював – 417 голосів (3,86% симпатій виборців у Трускавці). Однозначно, що про жодну довіру як до політика чи політичної сили тут не йдеться, але кілька натяків зробили свою справу і він – заступник. Якщо брати Валентину Бодак, то вона йшла по мажоритарному окрузі № 20 (частина вулиць Стуса та Стебницької) і здобула на окрузі аж … 26 голосів. На окрузі переміг Іван Герльовський зі 110 голосами, пані Бодак виявилася четвертою, бо її обігнали і Володимир Маринкевич, і Тарас Матолич. Проте все ж ця жінка поборолася за місце по мажоритарці, на відміну від Юрія Яворського, для прикладу. А "Фронт змін", який вона очолює, на виборах здобув симпатії трохи менше 10% виборців (1079 трускавчан проголосувало за цю політичну силу). Тепер ця політична сила фактично керує містом, і маємо плід демократії – тисяча трускавчан проголосувала за цих політиків, а двадцять тисяч жителів міста-курорту змушені пожинати плоди їхнього вибору.

Та візьмімо і самого міського голову Руслана Козира. 2372 голосів трускавчан плюс декілька технологій, які відібрали голоси у двох потужних кандидатів Лева Грицака та Євгена Юника зробили свою чорну справу і маємо, на жаль, те, що маємо. 23,37% з тих, хто проголосував – менше, ніж четвертина. А все ж він – мер, законно обраний і нема на то ради.

Та облишмо у спокої цифри та вибори. До влади прийшли і ті, хто перед виборами і в їх день спав собі спокійно і в вус не дув. Приклад – Петро Нестерівський, ще один заступник мера Руслана Козира, курує комунальну сферу. Було б цікаво, наскільки б сприйняли його, колишнього заступника бориславського міського голови, якби він взяв участь у виборах? І чи сприйняли б позитивно і Юрія Терлецького, теперішнього очільника управління житлово-комунального господарства і будівництва міської ради? І інші "кадри", які прийшли на зміну тим із влади попередньої, кадри в освіті, культурі, ЖКГ, управлінні розвитку курорту, яке невідомо для чого створили тощо? Воістину, вибори в нашій країні нагадують великий цирк, коли цілий день – фокуси, а згодом виявляється, що і циркачі-то несправжні, а аферисти.

Видимість демократії проявляється і в різноманітних конкурсах на заміщення вакантних посад, які нібито проводять в мерії, хоча задовго до підведення їх підсумків всі знають результати, знають, хто має бути переможцем. Конгломерат, який можна назвати "рука руку миє" або "ворон воронові око не виклює", діє не тільки в Трускавці і було б неправильно його обговорювати власне на прикладі нашого міста.

Підводячи підсумок по заступниках, бачимо, що в їх руках значна влада не тому, що їх обрала громада, адже із трьох за одного громада навіть не знала, а за двох проголосувала мізерна кількість людей. Але вони – призначені мером, затверджені депутатами, які на момент призначення теж очікували на певні "хлібні" чи "злачні" позиції. Окремі з них їх отримали, інших дещо кинули і знову тут закономірність – ті, хто отримав мандат довіри від виборців, в першу чергу ті, хто став депутатом завдяки перемозі по мажоритарних округах, найчастіше "не в ласці". Натомість на передніх позиціях ті, хто пройшов за чиєюсь спиною чи під якимось брендом, знову ж таки, завдяки певним маніпуляціям, які звуть технологіями.

Якщо аналізувати і надалі тих, хто опинився при владі зовсім не вибором людей, а рішенням певного кола осіб, то до числа таких можна віднести не лише згадуваних вище Петра Нестерівського та Юрія Терлецького, але і керуючого справами Олега Ковальчина (брав участь у стебницьких виборах від "Громадської позиції" Гриценка), керівника юридичним відділом ТМР Оксану Хемич (працювала із екс-мером Дрогобича Миколою Гуком), керівника інформаційно-аналітичної служби ТМР Валентину Гук (дружину згадуваного Миколи Гука з Дрогобича), начальника відділу освіти Михайла Шубака (працював у Дрогобицькому педуніеврситеті разом із Валентиною Бодак, кажуть, що є кумом Валентини Анатоліївни), двох працівниць управління розвитку курорту, ряд інших чиновників, які працюють у виконкомі. Тут можна би згадати і "вічних" або ж "непотоплюваних" чиновників із солідних управлінь, проте чи варто? Від великої кількості названих прізвищ суть системи не зміниться.

А тепер глянемо на стан справ у місті. Значна частина тих, що прийшли до влади, здійснюють її, опираючись на теорію і не знаючи практичних аспектів міського управління. Немає справжнього менеджера проектів, немає самих проектів, є натомість багато голослівних заяв, які не підтверджуються фактами чи результатами. Від того, що говориться про збільшення кількості відпочиваючих із Росії, їх більше не стане. В той же час вже можна прогнозувати зменшення кількості відпочивальників з європейських країн, взяти хоча б ту ж Польщу. Нова влада Трускавця занехала майже повністю партнерські стосунки із містами-побратимами, навіть із тою ж Лімановою. Вихід на польські екрани фільму про Трускавець від Станіслава Ніцеї, ректора Вроцлавського університету, у мерії Трускавця не зауважили. А треба було реагувати. Та легше реагувати на публікацію у "Трускавецькому віснику", ніж на фільм, який показує нас у невигідному становищі і який показаний на провідних польських телеканалах TVP-1, TVP-Polonia тощо. Підозрюємо, що в мерії про цей фільм навіть не знають.

У мерії зустрічають латишів, росіян, білорусів, але німців, чехів, канадців, французів і тих же поляків там майже нема. А навіщо? Краще говорити про якісь проекти, ніж їх розробляти, краще коментувати про користь від грантів, ніж писати програми та розробки заради отримання грантових коштів. Та навіть із такими простими речами як кількамовний сайт чи логотип наразі тупик. То про що далі можна говорити?

Зацікавлення, маркетинг, зв’язки з громадськістю, вдосконалення таких показників як прийом гостей, кухня, презентабельність, фірмові страви ресторанів, рівень обслуговування в готелях тощо. Це лише дещиця того, над чим варто було працювати вже, до Євро-2012. Бо потім може бути запізно, якщо вже не запізно. Після Євро європейці мають захотіти їхати до Трускавця знову і знову. А в нас влада працює виключно на північно-східний напрям, на Росію, Білорусію, бо так треба. Кому так треба? Чи може місто мобілізувати засоби для вирішення цих проблем? Що робиться заради цієї мобілізації, щоб координувати роботу та реформи в санаторних закладах, відпочинкових комплексах? Зате у мерії вміють обрадувати, що "буде потужна інформаційна кампанія", тільки не кажуть яка, щоб конкуренти не вкрали ідеї. Було б смішно, якби не було так сумно…

Роздутий штат мерії, певна кількість службовців, які фактично займаються тільки писанням звітів про роботу, яка не проводиться, радянський менталітет, в тому числі і у багатьох мешканців міста. А крім того – ніхто не знає, чому саме так розподіляються бюджетні кошти, ніхто не скаже точну цифру, скільки найманих працівників працює за кошт міської казни. Цікаво ще одне – громада не знає, скільки працівників мерії працює за кошти громади і скільки витрачається на їхнє утримання. А навіщо заможній громаді знати такі дрібниці, це ж сущі пустяки?

Жоден правовий акт (колегіальне рішення) не затверджує рішення міського голови, навпаки, багато наказів мера виконуються без погодження із радою міста. На засіданні виконавчого комітету ТМР, який проходить раз на місяць, керуючий справами оголошує, що було за такий-то період стільки-то розпоряджень міського голови, іноді зачитує назви, звісно ж, не всіх. Про оприлюднення розпоряджень мера на офіційному сайті міської ради звісно ж не йдеться. Там ледве встигають публікувати проекти рішень сесій та виконкому, а ще ж треба перегнати "ТВ" по новинах, є таке усне доручення певних людей. Ну і про піар для "Фронту змін" не забути – там була нарада з п. Яценюком, а там провели звіт молодці-фронтовики. Куди там до оприлюднення розпоряджень мера!

В той же час ті, хто є представником влади законодавчої, тобто депутати ТМР, часто на свої звернення та запити отримують відписки, відповіді не по темі або й не отримують нічого. Мешканці при виникненні тієї чи іншої проблеми звертаються в першу чергу до депутата і згадують йому його обіцянки, а він нічого не може зробити, хоч як намагається. Не хочеться виокремлювати окремих депутатів, та все ж варто тут назвати прізвища депутатів Малащака, Чапського, Стасика, Габшія, Герльовського – вони та інші мажоритарники по кілька разів озвучують на сесіях прохання своїх виборців, але реакція навряд чи задовольняє цих же виборців. В той же час більш "свої" депутати легко вирішують ті чи інші питання. Не будемо писати тут про корупцію, бо перевірка законності прийняття тих чи інших рішень є прерогативою правоохоронних органів, та все ж інколи видно без прикрас, як лобіюють те чи інше питання депутати, як домовляються в кулуарах чи і відкрито. Шкода, що сесія не транслюється, як сесія ВРУ, але як народні депутати дають собі раду, так дали б і наші, місцеві. От тільки б народ більше знав хто є хто, а так мусить їсти тільки страви в напівфабрикаті та під ідеологічним соусом.

Що ще? Надто багато служб, декілька служб можуть вирішувати одну і ту ж проблему, ніхто не несе відповідальності, а отже, їх діяльність постійно потрібно координувати. А звідси щотижня наради, під час яких кожен відділ відстоює свою долю бюджетних коштів. Свіже віяння не може потрапити у владні коридори, бо спеціально ставляться перепони "стаж роботи на державній службі" кілька років, чи "стаж на керівних посадах". Втім, цю норму легко обходять, якщо потрібно поставити "свою" людину, благо у конкурсній комісії все одностайно. Натомість неоднакове ставлення до чиновників, яких варто замінити іншими. Одні – пенсіонери, тому їх треба геть (забувається, що секретар ради пенсійного віку), інші не виправдали надій, а ще інші домовилися, тож надії як наразі виправдовують. Безлад на робочих столах, стоси невпорядкованих паперів у шафах, а в той час працівник мерії, який отримує гроші із громадської кишені, активно попиває кавусю чи виходить на вищий рівень гри "Павук", "Солітер" чи найпростішої – "Косинки". І ще зранку обов’язковий перегляд "Трускавецького вісника", щоб потім бігати із кабінету в кабінет та обурюватися, як можна писати, щоб люди знали про все. C`est la vie.

А ось речі, які підмітив у Львові експерт Ален Гуйо – фахівець із Франції, який мав розробити схему модернізації у владних структурах Львова, текст взято із ЗІКу: "Корупція паралізує місто. Самоконтроль сприяє корупції. Надмірна кількість департаментів. Немає ефективної системи управління. До роботи не залучаються кваліфіковані спеціалісти. Містом керує централізована влада радянського зразка. Немає чіткості у розподілі повноважень. У чиновників немає повноважень, необхідних для виконання посадових обов’язків. Діє пірамідальна система прийняття рішень. Розкиданість служб. Один відділ не знає, чим займається інший. Існує чимало непотрібних управлінь, які не приносять жодної користі. Множинність обов’язків у відділах. Немає централізованого розподілу функцій: кадри, фінанси, виконання робіт. Кожен департамент самостійно сплачує рахунки (скільки ж це служб потрібно?). Немає жодної купівельної політики, жодного поняття про проведення тендеру. Система закупівлі сприяє розвитку корупції. Панує бюрократія. Існує велика кількість не стандартизованих документів. Видані розпорядження не виконуються. Безвідповідальність працівників. Надто довгі канали передачі документів. Надто довгі канали передачі наказів. Розбіжність між прийнятим рішенням та реально виконаною роботою. Виконавчий комітет може прийняти певне рішення, а міська рада – скасувати його шляхом голосування, рішення вступає в дію, бо комітет не інформують про його скасування. Кожен працівник належить до певної політичної сили. Заступники міського голови не є народними обранцями – це справжня олігархія. Існує чимало схем структури міського апарату. Кожен відділ має свою структурну схему апарату. Кожен відділ може запропонувати внесення змін до схеми апарату. Районні відділи не мають фінансових ресурсів, вони змушені звертатися до центрального керівництва міста і, звичайно ж, до заступників міського голови. Проводяться численні координаційні наради, під час яких нічого не вирішується. Відсутність чіткого поняття відповідальності. Відсутність системності у діяльності відділів. Система формування державних замовлень корумпована, підприємства дають хабарі, щоб заволодіти ринком. Сама будівля міської ради не дуже пристосована для створення відкритої організації. Відсутність контролю у всіх адміністративних каналах. Місто управляє 9000 житловими помешканнями, не маючи жодної внутрішньої чи зовнішньої централізованої структури. Функції управління хаотично розподілені між різними службами, немає жодного контролю за використанням отриманих коштів – квартплати". Нагадаємо, що це експерт дає свою оцінку функціонування чиновницького апарату у Львові, але трускавчанам це теж варто почитати.

Міський голова Трускавця Руслан Козир постійно говорить про зміни, про нове концептуальне бачення вирішення тих чи інших проблем, про нашу європейськість. Коли бачиш, кого ми обрали, починаєш мимоволі сумніватися, що ми – нащадки тих європейців, які могли вільно пішки ходити чи їздити до Кракова, Відня, Праги чи Будапешта. Замість наближуватися до Європи ми чимраз далі віддаляємося від неї, на жаль. Однозначно, що в межах одного міста важко вирішити всі вище порушені питання, проте потрібно хоча б пробувати. А якщо залишати так, як є, то не морочити людям голову постійною демагогією про чесність та прозорість, бо інколи від цих слів аж нудить, коли хоча б трішки знаєш реальний стан речей.

Повертаючись до теми, виникає логічне запитання – а чи можна щось зробити, щоб нами керували ті, кого ми обирали? На жаль, механізмів відкликати навіть тих, кого ми обрали, немає, не говорячи про те, як вплинути на тих, призначених. Потужний вірус, який антивірусні програми не бачать або з яким не можуть впоратися, контролює ситуацію, хоча користувач ПК думає, що все в його руках. В даному випадку все так само. Місцеве самоврядування – міф такий самий, як і демократія, особливо демократія представницька.

Володимир Ключак

Петро Нестерівський лобіює фірму РЕМ?

Як нам стало відомо з конфіденційних джерел, до робіт по виконанні заміни внутрішніх електричних мереж по вулиці Данилишиних (будинки 47, 49, 51), де в жовтні 2010 року мала місце аварія, міська влада Трускавця має намір залучити не трускавецьких виконавців, а фірму з сусіднього міста. Це питання в мерії лобіюють як заступник мера Петро Нестерівський, так і очільник УЖКГіБ Юрій Терлецький. Таким чином, кошти, які з таким трудом поступають у міський бюджет, не залишаться в місті – їх "освоїть" фірма міста сусіднього і то тільки тому, що окремі керманичі Трускавця мають в цьому особисту зацікавленість. Цілком очевидно, що дане питання повинні взяти на контроль правоохоронні органи.

Детальніше про цю справу: у січні 2011 року в бюджет Трускавця було закладено 39 тисяч 100 гривень на заміну внутрішньобудинкових мереж в будинку 51 по вулиці Данилишиних. Цю суму закладено не випадково – обґрунтування скільки потрібно витратити коштів на заміну електричних мереж зробила фірма "Юна" (директор – Анатолій Томашівський). Проблемність електромереж в цьому районі закладена ще за часів здачі в експлуатацію будинків 47, 49, 51 по Данилишиних на стику тисячоліть. Саме просідання бетонних плит зумовило пошкодження електрокабелю у жовтні 2010 року, внаслідок чого були позбавлені електропостачання ці три будинки по Данилишиних. Фірма "Юна" оперативно виконала аварійні роботи і електропостачання було відновлено. В січні при прийнятті бюджету-2011 депутати виділили на заміну мереж в будинку 51, де знаходиться основна електрошафа, 39100 гривень. Міський голова Трускавця Руслан Козир часто запевняє, що кошти повинні заробляти місцеві підприємці і така позиція є правильною. Проте близько двох місяців тому за дорученням заступника міського голови Петра Нестерівського до ОСББ на Данилишиних, 51, яке очолює п. Андрій Степаненко, прибув представник бориславської фірми, щоб ці кошти освоювати. Жодна з трускавецьких фірм, які спеціалізуються на такому виді діяльності, а це, зокрема, вищезгадане ПП "Юна" та ТзОВ "Сяйво" (керівник – Ігор Зубрицький), навіть не були повідомлені про те, що потрібно виконати роботи на даному об’єкті. Тоді бориславців вдалося переконати, що вони на ринку послуг у Трускавці зайві. І от буквально днями за дорученням того ж Петра Нестерівського, на місце робіт виїхали представники дрогобицької фірми РЕМ (керівник – Ярослав Павлюх). Виходить, що влада міста попросту ігнорує трускавецькі підприємства, запрошуючи чужі, чи то пак, "свої". Чи не для відкатів часом?

Ще один момент – якщо мова йде про суми до 100 тисяч гривень, то тендери не проводяться. В даному випадку мова йде про суму біля 40 тисяч гривень, тож розпорядником цих коштів є трускавецьке УЖКГіБ (керівник – Юрій Терлецький), яке безпосередньо підпорядковане заступнику мера П. Нестерівському.

Кажуть, що саме через відкати по електропостачанні одного з найпотужніших готелів Трускавця один чоловічок побудував собі особнячок. А ще кажуть, що і у Львові він робив на цьому непогані гроші. Як добре, що таких людей нема у нашій чесній трускавецькій владі!

На жаль, не вдалося нам взяти коментар по цьому питанні у заступника мера Петра Нестерівського – сьогодні, 29 червня, він перебуває з робочою поїздкою у Львові. Але ми готові подати бачення на цю проблему як Петра Васильовича, так і Юрія Богдановича, тільки б вони хотіли сказати правду.

Володимир Ключак

П’яні дебоші в Стебнику

На громадських засіданнях, сесіях та нарадах Стебницької міської ради неодноразово обговорювалося ситуацію щодо порушення місцевими хуліганами громадського порядку після 22-ї години. Аби припинити на центральних вулицях Стебника п’яні дебоші та розбірки міським головою Василем Пецюхом було видано розпорядження, аби не продавати алкогольні напої в нічний час (після 22-ї години). Розпорядження вступило в силу, але п’яні дебоші та крики не припинилися. А в літній період стебничанам від них взагалі немає спасу. Мало не щодня під вікнами будинків центральних вулиць не вщухає п’яна брудна лайка, яка після гучної музики «акомпанується» звуками пляшок, що б’ються добряче підігрітими алкоголем дегенератами з рекордною швидкістю. У вихідні та святкові дні п’яні оргії тривають до п’ятої години ранку.

А які видовища можна побачити з вікон будинків, що виходять на пам’ятник Великому Кобзареві Тарасові Шевченку? Спостерігаючи з вікна одного з будинків що знаходиться у центрі міста за забавами хуліганів, була шокована побаченим – розбиті пляшки біля підніжжя Кобзаря «підмочилися» сечею місцевих молодих п’яниць. Його приклад повторили інші… Я пошкодувала, що в той час не мала з собою відеокамери. Далі п’яниці почали перекривляти місцевих депутатів, викрикуючи націоналістичні гасла та виголошуючи п’яні промови, наче з трибуни… «присмачуючи» їх триповерховими матами. Згодом горе-оратори добрались до лавочок, які розташовані біля Будинку культури і з м’ясом вирвали з неї дощечку. А коли дещо не поділили – почали бити одне одному писки…

Направду, співчуваю довготерпеливим стебничанам, які мовчки зносять таке блюзнірство. Бо ж ніхто з мешканців центральних будинків не звертався до депутатів з колективною вимогою прийняти міри проти такого неподобства. Та й ніхто з правоохоронців не втручався в п’яні оргії, хоча відділ міліції знаходиться неподалік від центральної частини міста. І тільки двірникам щоранку додається зайвого клопоту: прибирати місто від свинства. А все могло би бути по-іншому, якби влада більше дбала за народ, а не за власні меркантильні інтереси…

Вікторія Лишик

Стебничани б’ють у дзвони – валиться міст

Схоже, на тлі екологічної проблеми з карстовими порожнинами, які утворилися в результаті видобутку калієво-магнієвої руди на сумнозвісному Стебницькому підприємстві «Полімінерал», вимальовується ще одна серйозна проблема. Місток з металоконструкцій, який з’єднує мікрорайон Забівки з містом та загальноосвітньою школою №18, опинився під загрозою.

Річ у тім, що сам міст, який побудований ще в радянські роки, під впливом часу та погодних умов може не витримати навантаження й провалитися в ріку. Тим більше, що ґрунт під ним постійно підмивається руслом річки, яка біля нього робить дугу, і вже добряче розмила лівий берег. Питання щодо небезпечної ситуації, яка становить екологічну небезпеку для міста, нещодавно порушувалося депутатами Дрогобицької міської ради від Стебника. Депутат Володимир Возняк переконаний, що зволікати далі нема куди.

валиться міст

Стебницька влада, як повідомив Володимир Христофорович, була настільки заклопотана перипетіями внутрішньої політики міськвиконкому, що не звертала на це уваги. А даремно. Ситуація й справді критична. Начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Дрогобицької міської ради Микола Летнянчин, який після проливних дощів разом з комісією Дрогобицького міськвиконкому виїжджав на місце події, повідомив, що одна із опор моста, яка наскрізь покрита іржею, відламалася. І знаходиться вона якраз на лівому березі ріки, що розмитий водою. Тож місток , який з одного боку практично знаходиться без опори і безпомічно перехилився набік, вже при першій повені може знести вода.

У депутата-стебничанина Володимира Возняка є свій підхід до вирішення даного питання. Він вважає, що після будівництва Дрогобицького стадіону «Галичина», який готують до проведення «Євро 2012» , залишаться будматеріали та бетонні плити, які можна буде використати, як опори для моста. Микола Летнянчин дотримується іншої думки. Він вважає, що самотужки це питання не вирішиш. Якщо плити належним чином не облаштувати та не закріпити, його при найближчій повені може змити водою. А для цього потрібна відповідна техніка та кваліфіковані спеціалісти. На його думку, частину коштів на реконструкцію моста можна «вибити» з бюджету розвитку міст Дрогобича та Стебника. Та щоб добитися суттєвих результатів, потрібно затвердити проектно-кошторисну документацію. І тільки спільними зусиллями громади та влади можна довести справу до пуття.

Стебницькі депутати поставили працівникам міськвиконкому і, зокрема, міському голові Стебника Василеві Пецюху жорстку умову: передбачити та закласти в міській бюджет на 2012 рік кошти на реконструкцію моста. Інакше мешканці мікрорайону Забівка та інших приватних секторів будуть «відірвані» від міста. Не кажучи вже про те, що неподалік Забівки знаходиться загальноосвітня школа № 18. При школі діє літній табір, куди малеча охоче приходить провести час на дозвіллі.

Вікторія Лишик

«Які проблеми?» - «Нема проблем!?»

(Перли наших вихованців)

З 6 по 12 червня у Львівському регіональному центрі оцінювання якості освіти перевіряли висловлювання ЗНО з української мови та літератури. Оцінювали роботи випускників II сесії. Тема була цікавою і давала можливість по-філософськи (а інколи і без «комплексів») висловити своє ставлення до життя: «Проблема - це можливість стати кращим». У цілому творчі роботи цьогоріч були написані краще, цікавіше, ніж у попередні роки, їх написали молоді люди, які мають власні погляди як на життєві проблеми, так і на літературні твори, а також на сучасне політичне життя в Україні.

Пропоную увазі читачів «приколи від ЗНО», що їх екзаменатори нашої групи «визбирували» упродовж перевірки, наче «перли многоцінні», а щоб ті «перлинки» не втратили свого «авторського блиску», не редагую мовленнєві помилки.

Найбільше чомусь «дісталось» Шевченковій Катерині. Проблему її трагічної долі й жорстокості людського пересуду чомусь оминули, а загострили увагу на такому: «Катерина не послухала матір і завагітніла», або «Катерина у вирішенні цієї проблеми пішла легким шляхом: покінчила життя самогубством».

Впадало у вічі, що випускники налаштовані оптимістично, проблем вони не бояться, крім однієї: «Єдина невирішуван проблема – смерть! Але ти – живий! Тож – живи!».

Стосовно усіх інших життєвих проблем, то за власним висловлюванням можна скласти своєрідну інструкцію, як уникати або розв'язувати проблеми: «Як казав один філософ, не позбавлений почуття гумору: «Життя треба прожити так, щоб там, на небі, на тебе подивились і сказали: «Давай, повторюй, друже!». «Проблеми - це удари, під якими падають люди». «Проблема показує, хто ти насправді і з якого тіста зроблений». «Часто молоді люди думають, що у старих проблем нема». «Проблеми у житті - це завжди шанс змінити все з ніг на голову». «Людина пішла від мавпи, яка не лінувалася і з кожним роком ставала все кращою». «Не буває безвихідних ситуацій. Бувають тільки виходи, які нас не влаштовують. А й справді, якщо вихід із ситуації нас не влаштовує, то це просто не вихід!».

«Всі благополучні люди переконалися на власній шкурі, що проблеми - це цінний досвід». «Зараз люди, почувши про твої проблеми, здихають з полегшенням, що у них таких немає». «Проблему можна порівняти з медичною вакциною» . «Я проблемна людина: не я зустрічаю проблеми, а вони мене». «Народна мудрість доводить: проблеми проблемами, а їсти завжди хочеться!». «Щоб було менше проблем, треба менше показувати свої здібності - як розумові, фізичні, так і матеріальні». Оригінальною була інтерпретація літературних образів, що їх використовували випускники для підтвердження своїх доказів: «У «Кайдашевій сім'ї» придумували нові проблеми, аби тільки розлючити один одного».

«Т. Шевченко не злякався проблем і боровся з ними до кінця своєї смерті». «У вирішенні своїх проблем Чіпка вдавався до горевтамовуючої горілки». «Українська література - це один із прикладів того, що успіху без проблем не буває».

Цікаво висвітлені в роботах випускників і шкільні проблеми, а якщо відверто, то дісталось на горіхи і нам, учителям: «Проблема - це як уроки в школі: нікому не подобається, але чомусь вчать», або «Як вчився протягом шкільних років, такий «врожай» балів і збереш і якого класу цей врожай буде. А вищі навчальні заклади, як оті елеватори: дивляться на клас цього врожаю, як він зростав, що споживав, А вчителі, як агрономи: все залежить від них - як вирощували, так і приймуть цей врожай».

Мають випускники і свій критичний погляд на проблеми сучасної України: «Ці проблеми залежать від наших депутатів, бо вони все це замутили». «Топчимо нашу культуру і не чуємо її плачу». «В Україні багато проблем: уряд, економіка, дороги і т. д. І якщо уряд піде назустріч народові, то відразу відпадуть дві проблеми - і уряд, і дороги».

Найбільш оригінальним був такий приклад: «Ось, наприклад: Адам і Єва. Жили вони добре і щасливо, аж поки Господь не заборонив ходити в сад і їсти яблука. Ну і грець в ній, яблуні! Навіщо вона їм потрібна? Але кажуть: «Плід під забороною - солодкий!». Скуштувала Єва яблуко - і створила собі проблему. Найпрекрасніше те, що завжди знайдеться той, хто допоможе влізти в халепу. І понесла пара Господню кару за свої вчинки».

Перевіряти цьогорічні роботи випускників було насправді цікаво: вступає в життя покоління думаюче, критичне, «незакомплексоване», з почуттям гумору: «Якщо взяти наші часи, то результатом проблем є 50 на 50». «Від негараздів людина не має амулетів. Вся доля в Божих руках». «Взагалі проблем не існує, а тільки можливості». «Будь-яку проблему можна вирішити, а хвилювання - це шкідливо для здоров'я». «Якщо б у нас не було проблем, не було б що вдосконалювати». Хочеться щиро побажати усім випускникам-2011 безпроблемного вступу до вузів.

Людмила Никифорук,
вчитель-методист ЗОШ № 7 м. Борислава,
газета "Нафтовик Борислава"

Служба 102 Борислава повідомляє

У період із десятого по двадцяте червня в місті скоєно дванадцять крадіжок та три пограбування. Маємо також десять випадків погроз фізичною розправою, одне хуліганство, вісім випадків нанесення громадянам міста тілесних ушкоджень, один факт порушення правил адміннагляду, два шахрайства, один злочин по лінії боротьби із економічною злочинністю, шість випадків пошкодження майна, один факт підробки номерів агрегатів транспортного засобу, ще сім фактів порушення Закону, які віднесені до категорії інших злочинів.

Завдяки проведеним оперативно-розшуковим заходам розкрито п'ять злочинів за фактами крадіжок та одним пограбуванням. Співробітники міліції встановили осіб, які погрожували громадянам фізичною розправою та нанесли тілесні ушкодження, а також причетні до шахрайства, вчинення хуліганських дій, порушення правил адміннагляду. Працівники міського відділу міліції розкрили злочини по лінії боротьби з економічною злочинністю та за фактом підробки номерів агрегатів транспортного засобу. За шістьма фактами пошкодження майна та сімома порушеннями Закону, віднесеними до категорії інших порушень, проводять дослідчі перевірки.

Невдалим виявився вояж до Борислава для мешканця Воловецького району Закарпатської області гр. Д. Спочатку адміністрація Інтернетклубу відмовилась видати закарпатцю гроші, які він виграв на ігровому апараті, а згодом невідомі особи під час сварки на пл. І. Франка пошкодили його автомобіль ВАЗ-2108, завдавши збитків на суму п'ять тисяч гривень. За цим фактом проводиться перевірка.

Рішенням Бориславського міського суду гр. Д. було встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік із обмеженнями - знаходитися щоденно за місцем проживання з 22.00 до 6.00 та заборонено відвідувати магазини, де на винос продають спиртні напої, а також пивні бари, кафе, їдальні, корчми, інші торгові об'єкти, що торгують спиртними напоями, незалежно від мети відвідування. Окрім того, рішенням суду гр. Д. заборонено виїзд в інші населені пункти без дозволу на це керівництва міського відділу міліції. Та, незважаючи на судову заборону, гр. Д. поводився із викликом, свідомо ігноруючи обмеження, накладені на нього. Дії гр. Д. кваліфіковані такими, що містять ознаки злочину, та скеровані на розгляд суду. Тепер нерозважливому чоловікові, вочевидь, доведеться осмислювати свої дії у місцях позбавлення волі.

Шляхом пошкодження серцевини замка вхідних дверей невідомі злодії проникли у помешкання гр. К. Користуючись відсутністю господарів, зловмисники викрали 2000 американських доларів, 800 гривень та пару золотих сережок, чим завдали власникам квартири матеріальної шкоди на загальну суму двадцять тисяч грн. За фактом крадіжки порушено кримінальну справу. Триває слідство.

За допомогою автопомпи здійснювали видобуток сирої нафти на одній із недіючих свердловин у м. Бориславі по вул. Т. Шевченка. Повідомлення про здійснення крадіжки сирої нафти до чергової частини надійшло від оператора нафтогазовидобувного управління.

Виїздом на місце слідчо-оперативна група затримала автомобіль із цистерною з нашаруваннями речовини чорного кольору. Водій у категоричній формі відмовився давати будь-які пояснення. Автоцистерна доставлена на арештмайданчик Бориславського відділу міліції. За цим фактом проводиться дослідча перевірка.

Газета "Нафтовик Борислава"

У прокуратурі міста Борислава

Нещодавно прокуратура Борислава провела міжвідомчу нараду під головуванням прокурора міста щодо дотримання законодавства України про оплату праці. У ній узяли участь керівники і представники контролюючих органів - міських відділень ДПІ, Пенсійного фонду, виконавчої служби, ЦСУ, територіальної інспекції праці у Львівській області, а також керівники підприємств, які допустили заборгованість у виплаті заробітної плати.

Про стан заборгованості у виплаті заробітної платні в Бориславі інформував прокурор міста Володимир Павич. Він загострив увагу на тому, що заборгованість із цього показника в місті на 1 травня цього року - три мільйони 839,5 тисячі гривень. А на початок червня цей показник скоротився на 316,9 тис. грн. Найбільша заборгованість в економічно активного підприємства КП «Бориславводоканал» — на 1 червня тут 1170,3 тис. грн., майже третина всієї заборгованості в Бориславі. 600,6 тис. грн. боргу має ВАТ «Бориславреммонтаж», 218,5 тис. – ВАТ "Бориславська взуттєва фабрика", але ці підприємства практично не працюють.

А ось інші боржники, в яких «зашкалюють» найбільші суми. Це - банкрут ЗАТ «Діброва» - 229,9 тис. грн., економічно неактивні ДП БУ-43 - 314,3 тис., завод штучних алмазів і алмазного інструменту - 260,5 тис. грн. У цьому списку, слава Богу, вже нема швейної фабрики - підприємство запрацювало - честь і слава керівникові А. Кузьмуку й усьому колективу.

Думками із приводу ліквідації заборгованості не тільки зарплати, а й платежів у державний і місцевий бюджети, Пенсійний фонд, обмінялися представники контролюючих органів.

Прокурор міста В. Павич серйозно попередив керівників, які допустили заборгованість, про їхню персональну відповідальність за виплату заробітної платні працівникам. Минулого року проти кількох осіб порушені кримінальні справи. Не виключено, що так буде і цього року. Не можна допускати, щоб таке місто, як Борислав, було на четвертому місці в області за сумою невиплаченої зарплати - після Львова, Дрогобича і Стрия. Для цього й загострено розмову на міжвідомчій нараді, щоб ситуацію докорінно змінити.