Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

№9 (253)

23 січня 2011 р.

Новини Трускавця та регіону

Працівники КП «Наше місто» розчаровані п’ятничними подіями

В п'ятницю, 21 січня, відбулося засідання депутатської комісії ТМР з питань ЖКГ. Перед присутніми виступили як представники страйккому КП "Наше місто", так і депутати Руслан Крамар, Євген Юник, Юрій Беднарчук, Павло Швець, а також депутат обласної ради Петро Іванишин та заступник мера Петро Нестерівський. Виявилося, що влада може пообіцяти виплатити людям до 10 - 12 лютого тільки зарплату за один місяць (за одним з рішень суду виплатять 540 тисяч гривень). Гроші, які люди платили за послуги за грудень та січень, не підуть на зарплату працівникам, бо вже використані за оплату енергоносіїв, а також … для придбання піску та солі та на благоустрій міста. Комунальники вкрай незадоволені тим, що їм обіцяє міська влада. А депутатська комісія з питань ЖКГ збереться ще 10 лютого, проте чи мовчатимуть до часу в КП "Наше місто", це питання. Швидше за все, потужний комунальний страйк у Трускавці все-таки буде.

В КП "Наше місто" не все чисто

Виступаючи на засіданні депутатської комісії з питань ЖКГ, депутат облради від "Фронту змін", трускавчанин Петро Іванишин розповів про зловживання працівників КП "Наше місто", які часто влаштовані на роботу в комунальне підприємство, отримують заробітну платню в ньому, а в той же час працюють у приватних структурах і більшість робочого часу проводять власне там. Він теж розповів, що реформування КП "Наше місто" мало пройти ще кілька років тому, на це виділялися відповідні кошти, а також висвітлив проблему неефективного використання коштів, зокрема для теплопостачання вулиці Сагайдачного стосовно модернізації котельні. Петро Кирилович дав кілька доручень заступнику міського голови Петру Нестерівському. Нагадаємо, що після виборів 31 жовтня 2010 року саме Петра Іванишина вважали найбільш імовірним кандидатом на пост заступника мера Трускавця, проте, як кажуть, саме Петро Кирилович запропонував на своє місце Петра Нестерівського, знаного йому ще з часів, коли вони обидва працювали у Бориславі.

У Дрогобичі перевізники вимагають збільшення тарифів на пасажирські перевезення у два рази

Перевізники, які обслуговують у Дрогобичі міські маршрути, звернулися до міської влади з проханням підвищити тарифи на пасажирські перевезення в середньому до 2 грн. Нині діє тариф 1 грн., погоджений у 2008 році, повідомляє сайт "Дрогобицьке земляцтво".

Як повідомили у відділі економіки виконавчого комітету міської ради, за минулі три роки у сусідніх населених пунктах та Дрогобицькому районі неодноразово підвищували тарифи на пасажирські перевезення. Дрогобицькі перевізники, зважаючи на низьку платоспроможність населення, не наполягали на підвищенні тарифів, хоча значно подорожчали паливно-мастильні матеріали, запасні частини, технічне обслуговування транспортних засобів. Все це призвело до необхідності підвищення тарифів, але не до 2 грн.

Народний Дім подарував свято

21 січня в приміщенні Народного Дому Трускавця, більше знаного як нова сесійна зала, пройшов концерт до Дня Злуки. Розпочався захід спільним виконанням нашого духовного гімну "Боже великий, єдиний…", після чого перед присутніми виступив міський голова Руслан Козир. Згодом про історію Соборності нашої неньки-України розповіла вчитель історії СШ № 1 Тетяна Губерська. Тривав концерт біля півтора години, готувався він виключно силами Народного Дому. Серед виступаючих - цирк "Каскад" (керівник - Микола Добровольський), Зоряна Панів, Євген Конів, Галина Павлічко, Світлана Литовченко, Софійка Яблонська, Баландюх Ольга, "Театр пісні", камерний хор "Воля", зразковий дитячий камерний оркестр, дует бандуристів "Берегиня", колектив "Галичани" (керівник - Василь Гамар) та інші.

На завершення концерту виступила керівник Народного Дому Олена Соляник, яка подякувала за приміщення, якого так довго чекали працівники культури, а також відзначила, що попри все у Трускавці завжди влада підтримувала культуру. Нагадаємо, що ідея забезпечити Народний Дім приміщенням належала колишньому меру Трускавця Леву Грицаку, саме за нього була виконана левова частка робіт. А введено в експлуатацію Народний Дім вже за нового міського голови в кінці листопада минулого року.

Завершилися офіційні урочистості до Дня Соборності України в Трускавці спільним виконанням "Многая літа" під проводом камерного хору "Воля".

Засідала Трускавецька ТВК

В п'ятницю, 21 січня, відбулося засідання міської територіальної виборчої комісії. Нашого кореспондента не було на його засіданні, проте нам вдалося поспілкуватися з головою ТВК п. Галиною Козловською та секретарем ТВК п. Оксаною Пілько. Вони повідомили "ТВ", що засідання стосувалося початку процедури реєстрації наступного за списком депутата від ГП "ПОРА", адже теперішній заступник міського голови п. Юрій Яворський згідно закону не може суміщати цю посаду та посаду депутата міської ради. Керівництво ТВК висловило припущення, що крапку в цій процедурі буде поставлено орієнтовно через два тижні, адже потрібні заяви, зокрема і заява наступної за списком п. Іванни Спурзи. Натомість інше джерело повідомляє, що голова ОСББ "Довіра" на Сагайдачного, 3 може добровільно відмовитися від статусу депутата, поступившися місцем Юрію Євгеновичу Сухіні, проте за достовірність цієї інформації ручатися не можемо.

Соборність

22 січня ТМО "ВО "Свобода" взяла участь в акції "Живий ланцюг". Оскільки мало хто з трускавчан знав про цю акцію, то й мало хто прийшов. Тому представники трускавецької організації ВО "Свобода", за ініціативи свободівця Богдана Габшія, утворили піший акт злуки між призначеним місцем "біля ялинки", пам'ятником "Борцям за Волю України", пам'ятником Степанові Бандері, де було зачитано промову, призначену для виголошення в "масовій акції живого ланцюга" та знов повернулись до трускавецької новорічної ялинки. Участь в акції "Живий ланцюг" взяли і "Наша Україна", і "Фронт змін", і представники інших політичних сил Трускавця.

Власна інформація

Вісті зі Стебника

- 20 січня відбулася позачергова сесія Стебницької міської ради. Депутати проголосували за присвоєння Степанові Бандері звання "Почесний громадянин Стебника".
- За словами директора ДКП "Стебниктеплокомуненерго" Ореста Лабовки, з першого січня цього року населення платитиме за одну гігакалорію тепла (без ПДВ) 250 гривень 42 копійки, бюджетні установи - 512 гривень 84 копійки.
- Державна служба центру зайнятості населення м. Стебника підписала угоду з КП "МВУЖКГ" щодо залучення людей на громадські роботи. "За півроку, згідно заключеної угоди, ця структура має скерувати нам 20 осіб, яких ми задіємо до прибирання найбільш засмічених територій міста від сміття", - поінформував нашу газету керівник КП "МВУЖКГ" Володимир Вакуленко. Перших трьох добровольців, які 17 січня прийшли на громадські роботи, було скеровано на прибирання найбільш засміченої вулиці - Володимира Великого, навпроти спортмайданчиків.
- На нараді в міській раді директор комунального підприємства "Стебниктеплокомуненерго" Орест Лабовка поінформував, що освітлено ті вулиці, на яких він зобов'язався провести освітлення. Аби провести світло на решту вулиць, необхідно мати проект реконструкції вуличного освітлення. Міський голова Василь Пецюх запевнив присутніх, що кошти на проведення робіт щодо вуличного освітлення вже закладено у Державні цільові програми підтримки розвитку малих міст на 2011-2015 роки, спрямовані на забезпечення в них інфраструктури та підвищення якості послуг, що надають органи місцевого самоврядування. Та чи скористає від цих програм Стебник, покаже час.

Газета "Воля громади"

Кому невигідне міське радіо?

Нещодавно мер Трускавця розпорядився провести перевірку діяльності КП "Трускавецьке міське радіомовлення", розпочали перевірку, наче на збитки, 18 січня, на Щедрий Вечір. В результаті було виявлено, що борг цього комунального підприємства, зокрема за тепло та інші комунальні платежі, становить біля 14 тисяч гривень. Кажуть, що перевірку спеціально робили для того, щоб звільнити двох давніх працівників радіо - журналіста Світлану Швадчак, яку хочуть відправити на пенсію через досягнення нею пенсійного віку та директора радіо Світлану Марецьку, єдиною виною якої є те, що вона вважається членом команди Лева Грицака. До речі, саме за те, що були членами команди Лева Грицака, а не з якихось інших причин, були звільнені окремі працівники виконкому, а інші попереджені про звільнення.

Звільнити генерального директора міського радіо С. Марецьку та журналіста С. Швадчак неможливо згідно діючих документів та контрактів, тому окремі депутати міської ради за вказівкою влади і почали говорити про реорганізацію цього підприємства. Ось і знайшли причину - заборгованість в 14 тисяч. В той же час ще кілька років тому влада Трускавця взяла із Статутного фонду даного підприємства біля 70 тисяч гривень (тобто в кілька разів більше від існуючого тепер боргу) на встановлення системи відеоспостереження у двох корпусах міської ради (Бориславська, 1 і Бориславська, 2). Світлана Богданівна вже звернулася до мера із проханням списати існуючий борг підприємства 14 тисяч гривень, проте навряд чи до неї прислухаються - ймовірно, на дві посади в радіо вже є певні кандидати, адже тут можна діяти за принципами Лєніна - радіо, пошта, телеграф.

Нагадаємо, що проводове міське радіомовлення виходить в ефір щодня крім суботи ( з понеділка по п'ятницю о 11.40 та додатково годинні передачі з 14.00 до 15.00 в п'ятницю та неділю). Не всі його слухають, проте більшість пенсіонерів довідується про події в місті саме з комунального радіо. Раніше на це підприємство виділялися додаткові кошти для випуску бюлетеня "Голос ради", який є єдиним комунальним друкованим засобом масової інформації - там друкувалися рішення сесії та виконкому. На 2011 рік на КП "Трускавецьке міське радіомовлення" виділили кошти, яких не вистачить навіть на зарплату працівників підприємства. В той же час окремі регуляторні акти друкуються в газеті "Джерела Трускавця", яка є власністю Руслана Козира, невідомо чи не відмиваються так кошти, хоча й невідомо, чи оплачує міська влада публікації саме в цій газеті, бо свої оголошення в інших друкованих ЗМІ вона не оплачує.

Так чи інакше бачимо, що люди, які працюють на радіо, стали заручниками певних планів нової влади, яка професіоналізм (а Світлана Марецька та Світлана Швадчак направду є професіоналами своєї справи) хоче замінити на особисту відданість. А може тут є ще щось, чого ми не знаємо. Так чи інакше, а нова трускавецька влада поволі починає діяти за давніми кучмівськими традиціями, хоча її представляють ніби й нові обличчя.

Степан Гнатків

Десять подій, які стали або могли стати визначальними для Стебника минулого року

Десять подій, які стали або могли стати визначальними для Стебника минулого року

Зазвичай наприкінці року прийнято підбивати підсумки. Що зробив, що не зумів зробити, що зробиш цьогоріч, а що вже втрачено і зробити не можна. Оскільки свята цього тижня вже, здається (?), закінчуються, то зробимо підсумки зараз. Що набув і що втратив Стебник за минулий 2010 рік? Звичайно, це мій суб'єктивний погляд на події, тому кожний читач може з чимось погодитись, а щось категорично відкинути.

1. КАЛАПАЧІВКА ЧИ ПЕЦЮХІВКА?

Найбільшим досягненням стебничан за 2010 рік я вважаю те, що вони, висловлюючись футбольною термінологією, показали червону карточку Романові Калапачу, за якого на виборах проголосувало лише 77 мешканців міста. Це закономірний підсумок його бездарного керівництва Стебником.

За великим рахунком, Роман Калапач не лише відкинув місто на чотири роки назад, загнавши чимало проблем у глухий кут, а й зробив розв'язання багатьох з них практично неможливими.

Всі ми бачили, яким нікчемним є керівництво цього горе-політикана, який перетворив Стебник на таку собі крамничку для особистого збагачення, але лише одиниці відверто виступали проти нього. Інші зайняли зручну позицію: нічого не бачу і не чую, моя хата скраю. І тут слід згадати блюзнірську політику депутатського корпусу, який спочатку дочасно припинив повноваження міського голови, а потім "прозрів" і після його повернення пішов на активну співпрацю з ним.

Втім, народні обранці кревно зв'язані з виборцями, які їх обрали, так що велика вина в тому, що Роман Калапач так довго керував нами, лежить насамперед на стебничанах. Звичайно, можна сказати, що вони помилились у своєму виборі чотири роки тому, що нема закону про відкликання міського голови і депутатів, які не виправдали довір'я громади, але разом з тим ніхто не взяв на себе відповідальність за помилковий вибір, за знущання над стебничанами. Обрали нового лідера і тепер так само з чистою совістю спостерігають за ним, а тільки-но він спіткнеться чи зробить щось не так, як би хотілось громаді, змішають його з болотом, не відчуваючи власної відповідальності за того, кому доручили керувати.

Все це є ознакою глибокої провінційності, яка вигідна таким же провінційним політиканам, що буцімто розвивають бурхливу діяльність на благо громади, а насправді розв'язують свої меркантильні проблеми. Провінційність мислення, провінційність дій роблять зі Стебника таку собі Калапачівку чи Пецюхівку (якщо дуже вам подобається, то й Власюківку, але я не міський голова), Богом забуту місцину, в яку краще не вкладати грошей, бо скільки б не витратив коштів, все одно їх не буде, ніби корова язиком злизала.

Якщо умовно Дрогобич і Трускавець - перша ліга, Борислав - друга, то Стебник - третя ліга, в якій місто грає саме з собою, за власними правилами. Провінційність поглиблюється з кожним роком, перетворює відстань в економічному й соціальному розвитку між сусідніми містами на глибоку прірву, яку не можна подолати одним стрибком. За великим рахунком, Стебник стає спальним містом для Дрогобиччини, коли всі мешканці працюють у сусідніх містах, а додому приїжджають лише ночувати. Але навіть при цьому спальне місто не відповідає умовам, прийнятим у цивілізованому світі, бо екологічні проблеми, проблеми дозвілля, відпочинку ніхто й не збирався розв'язувати.

Можновладцям вигідно зберігати провінційність у тому стані, в якому нині знаходиться Стебник. Мовляв, ми робимо все, що можемо, але ж грошей нема… Та були гроші й будуть, але як бездарно їх розтринькували за Калапача, так робитимуть і за Пецюха. Звичайно, Роман Степанович і Василь Федорович - різні люди, але оця провінційність мислення об'єднує їх. Ви ж подивіться, минули листопад і грудень, закінчується січень, а жодної проблеми - бодай однієї! - нова влада не розв'язала. Лише порожня балаканина, пафос, биття себе в груди. Говорячи про нову владу, я маю на увазі не лише міського голову та його команду, а й депутатський корпус. Якщо так піде й далі, то розчарування в Василеві Пецюху буде більшим, ніж у Романові Калапачу, бо кому більше дано, з того й більше спитається.

І все ж десь у глибині душі жевріє надія, що Василеві Пецюху вдасться вирватися з міцних обіймів провінційності й зробити перший крок на перетворення Стебника в європейське місто.

2. ЧИ ЗРОСТЕ АКТИВНІСТЬ ГРОМАДИ?

Як перший паросток створення в Стебнику громадянського суспільства, можна вважати заснований минулого року Стебницький громадський рух. Ключову роль у ньому відіграє Асоціація підприємств і підприємців Стебника загалом і активність керівника Руху Павла Побережного. За великим рахунком, ця нова структура не стала і не могла стати об'єднавчою силою для громади, для створення громадянського суспільства. Тому влада й дивиться на Стебницький громадський рух як на мале пиво: скептично ставиться до всіх його починань і не поспішає залучати до співпраці з собою, розуміючи, що матиме конкурента в розв'язанні тієї чи іншої проблеми.

Стебницький громадський рух ще не став альтернативним владі мозковим центром, який би пропонував своє бачення розвитку міста, хапав владу за руку, коли та щось не так робить. Громадські організації, які входять до Стебницького громадського руху, роблять кожна свою роботу, а координації дій, як заповідалося при створенні, немає. Кожний зайнятий своїм, і це вигідно владі, яка може проштовхувати в життя власні, не завжди далеко професійні, рішення, не рахуючись з думкою громади.

І все ж створення Стебницького громадського руху є серйозною заявкою на зростання ролі громади в житті міста. За Романа Калапача громада мовчки спостерігала за його діяльністю, вірніше, бездіяльністю. Тепер, є надія, буде більш активно брати участь у житті міста, аби не допустити розкрадання бюджетних коштів, різних махінацій з боку влади. Проте саме влада повинна бути зацікавлена в розгортанні роботи Стебницьким громадським рухом, адже тоді можна буде віддати багато проблем на розв'язання громади, без залучення коштів з бюджету. Якщо можновладці зрозуміють, що це вигідно їм зробити, а не лише піаритися (бачите, ми це зробили для громади), тоді побачимо взаємну вигоду для обидвох сторін. І все ж я скептично ставлюсь до цієї співпраці, бо переважатиме те ж провінційне мислення, про що я вже казав.

3. ЧИ ПОТРІБНІ СТЕБНИКУ РЕГІОНАЛИ?

Мабуть, великою несподіванкою для багатьох стало те, що в міській раді тепер засідатимуть три депутати від Партії регіонів. Але це закономірний процес, бо там, де не допрацьовують національно-демократичні сили, свою нішу займають нетрадиційні для Галичини політики. Великої погоди на наших теренах вони не робитимуть, хоча, як кажуть, щоки надувають.

Міський голова хотів штучно підсилити їх вплив, запропонувавши на посаду секретаря міської ради Миколу Гориславського, але впіймав облизня. Хоча голосування було таємним, але багато хто сходиться на думці, що проти колишнього мера голосували і його однопартійці - Вікторія Стародуб та Ігор Сушицький.

Регіонали не беруть активної участі в пленарних засіданнях сесій, але і як екзотичних депутатів їх не слід розглядати, бо все-таки вони мають свою думку, від якої залежить доля багатьох голосувань з того чи іншого питання. Радше це дзвіночок національно-демократичним силам: якщо й далі в міській раді буде протистояння на "наших" і "не наших", то позиції Партії регіонів у Стебнику лише підсилюватимуться.

4. ФУТБОЛЬНЕ МІСТО

Великою заслугою Стебника можна вважати розвиток футболу. І хоча минулого року місцева команда зайняла друге місце в чемпіонаті Дрогобиччини (позаминулого - перше), все ж можна говорити про високий потенціал місцевих футболістів.

На жаль, вони залишилися віч-на-віч з Федерацією футболу Дрогобиччини. Проти стебничан застосували нечесні правила гри, інтриги, маніпуляції, що дозволило нашим одвічним суперникам - підбужцям зайняти перше місце, а міська влада не знайшла можливості й бажання втрутитися в хід подій.

Можливо, нині ситуація зміниться на краще. Принаймні міський голова був на матчах "Новорічного турніру" з міні-футболу Стебник-2010, а затятий прихильник футболу, голова СК "Стебник" Йосип Бандура став членом міськвиконкому. Однак у цій справі, як завжди, не вистачає коштів. Дрогобич не дає ні копійки, а місцеві депутати не завжди розуміють потреби спортсменів.

З іншого боку, не футболом єдиним повинно жити місто. Стебник має давні традиції в розвитку інших видів спорту. Це треба відродити, але все знову тримається на плечах ентузіастів, а влада лише приходить вітати спортсменів і вручати їм грамоти за перемогу.

Зависла в повітрі проблема зі стадіоном, на який за попередньої влади витратили буцімто триста тисяч гривень. Нова влада не поспішає розібратися з цим питанням, хоча мова йде про гроші громади, які явно використані не за призначенням.

5. ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ ХРИСТОФОРОВИЧА

Цього року відомий у Стебнику вчитель Володимир Возняк став депутатом Дрогобицької міської ради. Це, звичайно, великий особистий успіх цього шановного чоловіка.

Але не менш важливим для Стебника є започаткований ним волонтерський рух. Наразі зусилля учнів, яких він організував для роботи, спрямовані на прибирання міста. З часом, на думку Христофоровича, як з повагою називають його стебничани, ці функції будуть розширені, й допомогу отримають хворі, немічні, інваліди.

І знову ми змушені констатувати, що все відбувається не завдяки владі, а в багатьох випадках усупереч їй. Це влада повинна опікуватись хворими, немічними, інвалідами, а не згадувати про них лише під час тих чи інших свят. Ця категорія людей повинна відчувати себе захищеною, а влада просто зобов'язана не лише підтримати волонтерський рух, а й надавати йому всебічну допомогу. Наразі все зводиться лише до порожніх слів і обіцянок.

6. НЕПРИВАТИЗОВАНИЙ "ПОЛІМІНЕРАЛ"

Багато стебничан і досі покладають великі надії на "Полімінерал". Ще зовсім порівняно недавно на прибутках калійного заводу жило все місто. Минула влада не виявляла великої активності щодо приватизації цього підприємства, не лобіювала це питання через народних депутатів України, а задовольнялася подачками, які виділяв уряд на ліквідацію наслідків аварії й розв'язання локальних екологічних проблем.

Та й нинішня влада, схоже, не розуміє простої біблійної істини: хто стукає, тому й відчиняють. Здається, це повинно стати основним вектором зусиль керівників міста, аби донести до Президента України, Верховної Ради, уряду важливість цієї проблеми, як це могли зробити минулого року мешканці Калуша.

Процес приватизації чи, вірніше, неприватизації "Полімінерала" не відбувається прозоро, й, схоже, наша влада не має до нього жодної дотичності, сподіваючись на допомогу Дрогобича й Львова. Але ж і самим треба рухатись, знаходити знайомства, їздити до Києва, аби зрушити з мертвої точки цю справу. Чи нинішня влада здійснюватиме політику попередньої, яка сподівалась, що з кожних вливань у Стебник дещиця перепаде і їй?

7. СТЕБНИЧАНИ СПОДІВАЮТЬСЯ ЖИТИ В ЧИСТОМУ МІСТІ

За попередньої влади загострилась як ніколи проблема з вивезенням сміття. Нова влада, на жаль, теж не може дати собі ради з цим. Замість того щоб розібратись з махінацією навколо придбання сміттєвоза, який більше стоїть на ремонті, ніж їздить, міський голова озвучив пропозицію щодо придбання нової машини.

За словами керівників об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, продовжується практика приписування в обліку сміття, а працівники КП "МВУЖКГ" неналежним чином виконують свої обов'язки. За великим рахунком, це підприємство самостійно могло би розв'язати цю проблему, але потрібні зусилля міської влади і в зміцненні керівництва, і в оптимізації балансу між кількістю керівників і простих працівників, про що на останній сесії Стебницької міської ради говорив міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський.

Розв'язати проблему з вивезенням сміття можна за рахунок власних резервів, без сторонньої допомоги, але потрібна щоденна кропітка праця і жорсткий контроль. Стебничани сподіваються жити в чистому місті.

8. ЕХ, ДОРОГИ…

І все ж чи не найбільшим бичем для стебничан залишаються дороги, вірніше, відсутність їх як таких на багатьох ділянках. Вельми показовою в цьому плані є дорога на вулиці Трускавецькій. Скільки би можновладці не вкладали в неї коштів, усе одно з таненням снігу зникає й асфальт. Попередня влада казала, що минулого року на ремонт дороги на Трускавецькій витратила понад півмільйона гривень. Ви помітили це? Дорога стала європейською?

Відразу після виборів, коли ще Роман Калапач не передав владу Василеві Пецюху, декілька новообраних депутатів перешкодили будь-як "латати" цю сумнозвісну дорогу, отримавши на свою адресу, як вони стверджували, погрози з боку пана Калькулятора, як його називають стебничани. Проте згодом такий ремонт усе-таки був проведений, і наслідки його виявилися знову плачевними.

Схоже, стратегія і тактика новітніх можновладців у цьому питанні не змінилася. Це яскраво виявилося на сесії міської ради, коли приймали бюджет. Знову будемо мати те ж латання доріг, після чого вони будуть в занедбаному стані, знову "зайві" гроші (цього разу сто тисяч гривень, які зняли з фонду зарплати працівникам міської ради) кинуть на дороги. Не треба довго мудрувати, аби стверджувати, що гроші на дороги найлегше відмити, і будь-яка влада не винаходить велосипед.

Чи вдасться новій владі розв'язати проблему доріг? Сумніваюсь…

9. ТРУНИ НА КОЛЕСАХ

Стебничани охрестили маршрутки зі Стебника на Дрогобич трунами на колесах. І справді, протиснутися в них буває важко, особливо пенсіонерам та інвалідам, молодь місця старшим людям не вступає. Їздять маршрутки не за графіком, а фактично коли цього заманеться водіям. Особливо люди нарікають на рух маршруток у святкові та вихідні дні, а також у вечірній час. На Дрогобиччині це один із найнекомфортабельніших маршрутів.

Декілька разів цю проблему спробувала розв'язати минула влада, але, наштовхнувшись на опір-монополістів із числа власників маршруток, дала собі спокій. А що, начальство - як колишнє, так і нинішнє, - в маршрутках не їздить, маючи люксусові машини, так що людські страждання йому не болять.

Теперішня влада, здається, ще навіть і не ставила в порядок денний питання доїзду стебничан до Дрогобича і назад. Не говорять і про маршрут Стебник-Львів, хоча нинішні переможці тендеру зобов'язані це робити. Не стоїть мова і про заміну бусів на автобуси, як це повинно бути насамперед з огляду на техніку безпеки.

10. ДЕМОКРАТІЯ БЕЗ СВОБОДИ СЛОВА?

І все ж найважливішою проблемою Стебника, як на мене, залишається проблема відсутності свободи слова. Без свободи слова неможливо забезпечити демократію, владу народу. Тому й маємо нині владу агресивної меншості, за яку проголосувала не така вже й значна кількість стебничан, враховуючи, що мало не половина мешканців міста взагалі не прийшла на виборчі дільниці.

"Воля громади" хоча і є джерелом свободи слова, але не може уповні забезпечити цей процес у Стебнику. Все-таки це суб'єктивна думка редактора часопису, дописувачів, засновників газети. Стебничани, які відвикли від своєї газети, не поспішають висловити свою думку, навіть якщо не згодні з тим, про що пише газета.

Нинішні можновладці за своїм ставленням до свободи слова залишились такими ж, як і можновладці колишні. Будь-яке критичне зауваження на свою адресу вони сприймають як особисту образу себе, білих і пухнастих. Але, погодившись на роль публічних людей, забувають, що тепер їхні дії та бездіяльність повинні бути висвітлені, а за те, що вони роблять в силу своїх функціональних обов'язків, їм зрештою гроші платять.

Газета, яку фактично робить одна людина (маю на увазі себе), не може бути досконалою, і я нормально сприймаю критичні зауваження. Але якщо мені пропонують поступитися свободою слова та ще й звинувачують у тому, що буцімто я отримав завдання "мочити" когось, - просто уважно придивляюся до цієї людини, й робитиму все від мене можливе, аби вона не шкодила громаді. Навіть якщо це керівник міста.

Стебнику потрібна не одна, а декілька газет, не одне кабельне телебачення, а декілька альтернативних джерел інформації. Подбати про це повинна насамперед влада, яка має бути зацікавлена в розвитку процесу свободи слова. Але про що можна говорити, якщо журналістові, не кажучи вже про звичайного мешканця, важко отримати інформацію в стінах міської ради? Про що можна говорити, якщо Стебник - єдине місто на Львівщині, яке не має свого офіційного сайту в Інтернеті, де можна було би викладати всі рішення сесій, інформацію про конкурси і таке інше? Про що можна говорити, якщо міський голова за три місяці не провів жодної прес-конференції для засобів масової інформації, хоча це регулярно роблять мери сусідніх міст, запрошуючи не лише місцевих журналістів, а й представників регіональних газет, радіо й телебачення?

Без прозорості й публічності влади не може бути свободи слова й розвитку демократичних процесів. Закритість влади сприяє її корупції, розбазарюванню коштів з бюджету, процвітанню кумівства й непрофесіоналізму. За що боролися, стебничани, виганяючи Романа Калапача з влади?

За своєю природою я песиміст, тобто поінформований оптиміст. Я не бачу можливостей, аби нинішня стебницька влада - і міський голова з командою, і депутати - розв'язала оці десять проблем, окреслених у даній статті. А подібних проблем є сотні…

Чи не пора вже готуватись до наступних виборів?

Анатолій Власюк,
стебницька газета "Воля громади"

Чому за рахунок освіти вирішуються міські проблеми?!

Будинок учнівської творчості відкрив свої двері для учнів шкіл міста 27 вересня 1952 р. у перших чотирьох гуртках навчалось 35 дітей. Протягом 58 років у Трускавці мали змогу відвідувати заняття у цьому закладі 45 тисяч учнів, де вони отримували можливість знайти для себе заняття за інтересами, до вподоби і душі.

Різні часи та економічні проблеми накладали певний відбиток на роботу Будинку учнівської творчості. Але весь час міська влада з розумінням ставилась до роботи позашкільної установи. Тричі покращувались умови для роботи установи - їй щоразу надавалися приміщення більші за площею та з урахуванням місця розташування, щодо житлових мікрорайонів міста - курорту.

У 1977р. міська влада Трускавця, після введення в дію нової школи, надала Будинку учнівської творчості теперішнє приміщення. Зусиллями колективу весь цей період проводився ремонт приміщень, утримувалися в належному стані навчальні кабінети, приводилася до порядку територія БУТ. Особливу увагу відчула учнівська молодь міста за період 2002 - 2010 рр., коли попередня міська влада зробила ремонт фасаду, із заміною старих вікон на склопластикові, побудувала нову котельню, що дало змогу підтримувати відповідний температурний режим у кабінетах, таким чином досягли великої економії, тобто створені умови для розвитку дітей.

Станом на 1 січня 2011р. в Будинку учнівської творчості працюють 27 педагогів, які забезпечують роботу 45 гуртків(це і гуртки, які проводяться на базі садочків з дошкільнятами), де навчаються близько тисячі дітей. За структурою БУТ є комплексним позашкільним закладом, що забезпечує роботу гуртків за сімома основними напрямами позашкільної освіти. У гуртках вихованці мають змогу реалізувати свої здібності, про що свідчать щорічні перемоги та відзнаки. Враховуючи, що всі роки міська влада допомагала і підтримувала Будинок учнівської творчості, колектив покладав велику надію і на теперішню владу. Але такого "сприяння" в перший місяць своєї каденції, шановна владо, ми не сподівались!

У приміщення теперішнього Будинку учнівської творчості влада планує перевести соціальні служби, зокрема Управління праці та соціального захисту, яке зараз розміщене біля магазину "Річки" та Територіальний центр обслуговування самотніх. Тоді по-перше, куди діваються приміщення, які їм зараз належать, адже вони також знаходяться у центрі міста і по-друге, кому тоді запропонували дитячий корпус міської лікарні, де мали бути переведені ці служби? Дехто скаже, що це далеко, але не забувайте, що до 18:00 кожного дня туди ходить маршрутка № 3, а для пенсіонерів проїзд безкоштовний. Разом з тим, гуртки БУТ закінчують роботу о 19-чи 20:00 год., як добиратися дітям, зокрема в район першої школи?

То чому саме Будинок учнівської творчості і саме тепер???

10 січня 2011 року Будинок учнівської творчості відвідала комісія разом з Юстиною Когут, яка була просто в захваті від кількості приміщень, де можна буде відкрити "гуртки" для пенсіонерів. Тобто для пенсіонерів ми відкриваємо гуртки, а для молоді - закриваємо??? Невже це не парадокс!!!

P.S. Також відомо, що у приміщенні БУТ хочуть зробити міський суд. Вже 18.01.2011р. наші трускавецькі судді, близько 13:30 год. оглянули і територію, і приміщення.

Вже одне приміщення освіти суд знищив (Вечірня школа по вул.. Франка). Тепер беремось за друге???

http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/8407.phtml

До теми

Ради Львівщини занепокоєні оптимізацією у мережі освітніх та медичних закладів

У Львівській обласній раді відбулося загальні збори Обласної асоціації місцевих рад "Ради Львівщини". У порядку денному були питання: Про стан затвердження місцевих бюджетів Львівської області на 2011 рік; Про забезпечення потреби місцевих бюджетів на проведення розрахунків із заробітної плати та інших соціально захищених видатків; Про формування переліку об'єктів, фінансування яких у 2011 році буде здійснюватися в рамках Угоди між Кабінетом Міністрів України та Львівською обласною радою, а також з інших джерел; Про виконання рішення Львівської обласної ради від 13 січня 2011 року № 47 "Про Героя України Степана Бандеру"; Про заходи щодо відзначення пам'ятних дат у Львівській області; Про статутні принципи діяльності Обласної асоціації місцевих рад "Ради Львівщини" на 2011 рік.

Як повідомив голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, основною причиною проведення загальних зборів Асоціації в розширеному форматі за участю керівництва облдержадміністрації, є нагальні проблеми, які виникли при затвердженні міських, сільських та селищних бюджетів. Передусім, це питання забезпечення потреби в бюджетних коштах на оплату соціально важливих видатків, зокрема заробітної плати в галузі освіти, охорони здоров'я, культури. На переконання голови Львівської обласної ради, особливо гострою на сьогодні є ця проблема у дитячих дошкільних закладах.

Перед учасниками наради виступили голова Львівської обласної державної адміністрації Михайло Цимбалюк та начальник головного управління фінансів ЛОДА Олег Демків. За словами представників облдержадміністрації, критичної ситуації з прийняттям місцевих бюджетів немає і на сьогодні не виникає питання про закриття жодного соціального об`єкту - шкіл, лікарень чи фельдшерсько-акушерських пунктів.

Проте, як повідомив голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, уже сьогодні до керівництва та депутатів обласної ради надходять тривожні сигнали від територіальних громад міст, селищ, сіл про те, що проекти бюджетів, розроблені виконкомами рад на основі так званих "розрахункових показників" Міністерства фінансів навіть з урахуваннях дотації вирівнювання з державного бюджету не забезпечують мінімальних потреб на проведення розрахунків із заробітної плати та інших соціально захищених видатків по галузі "освіта" і "охорона здоров'я".

За словами голови обласної ради, вже через декілька місяців деякі міста Львівщини опиняться перед ситуацією, коли доведеться на 2-3 місяці закривати дитячі садочки, відправляти у вимушені відпустки працівників без збереження зарплати. І це при тому, що сьогодні в дитячі садки - черги.

За підсумками засідання було прийнято рішення рекомендувати обласній державній адміністрації, головному управлінню освіти і науки облдержадміністрації, головному управлінню охорони здоров'я облдержадміністрації, управлінню культури і туризму облдержадміністрації, районним державним адміністраціям, виконкомам міських рад приймати рішення про скорочення мережі закладів соціально-культурної сфери та працівників бюджетних установ лише після погодження сесій відповідних місцевих рад.

Голова Львівської обласної ради, голова Обласної асоціації місцевих рад "Ради Львівщини" Олег Панькевич звернувся до представників органів місцевого самоврядування Львівщини подати свої пропозиції щодо забезпечення потреби місцевих бюджетів на проведення розрахунків із заробітної плати та інших соціально захищених видатків, а саме: з виплати заробітної плати працівникам та на утримання закладів охорони здоров'я, освіти та культури та ін. На підставі поданих пропозицій та узагальненої інформації буде підготовлено звернення до Кабінету Міністрів України щодо дефіциту бюджетів у Львівській області.

Прес-служба Львівської обласної ради

Принцип бумерангу

У політиці доволі часто спрацьовує так званий принцип бумерангу. Так сталось і з Леніним, який брав особисту участь у руйнуванні пам'ятників. Колишній комендант Кремля Мальков у своїх спогадах писав:

"Вышел Владимир Ильич. Он был весел, шутил, смеялся. Когда я подошёл, Ильич приветливо поздоровался со мной, поздравил с праздником, а потом внезапно шутливо погрозил пальцем.

- Хорошо, батенька, всё хорошо, а вот это безобразие так и не убрали. Это уже не хорошо. - И указал на памятник, воздвигнутый на месте убийства великого князя Сергея Александровича.

Я сокрушённо вздохнул.

- Правильно, - говорю, - Владимир Ильич, не убрал. Не успел, рабочих рук не хватило.

- Ишь ты, нашёл причину! Так, говорите, рабочих рук не хватает? Ну, для этого дела рабочие руки найдутся хоть сейчас. Как, товарищи? - обратился Ильич к окружающим. Со всех сторон его поддержали дружные голоса.

- Видите? А вы говорите, рабочих рук нет. Ну-ка, пока есть время до демонстрации, тащите верёвки.

Я мигом сбегал в комендатуру и принёс верёвки. ВЛАДИМИР ИЛЬИЧ ЛОВКО СДЕЛАЛ ПЕТЛЮ И НАКИНУЛ НА ПАМЯТНИК (виокремлення моє - А.В.). Взялись за дело все, и вскоре памятник был опутан верёвками со всех сторон.

- А ну, дружно! - задорно командовал Владимир Ильич.

Ленин, Свердлов, Аванесов, Смидович, другие члены ВЦИК и Совнаркома и сотрудники немногочисленного аппарата впряглись в верёвки, налегли, дёрнули, и памятник рухнул на булыжник" (П.Мальков. Записки коменданта Кремля. Моск-ва. "Молодая гвардия", 1967, с. 127).

Коли 1990-го року в країнах, які вирішили стати на демократичний шлях розвитку, пішов процес повалення пам'ятників минулого, він розпочався зі знищення монументів саме Леніну.

Ще якихось двадцять років тому ми свято вірили, що, знищивши пам'ятники Леніну, побудуємо незалежну державу. Так само як Ленін вірив у перемогу комуністичних ідей, коли руйнував пам'ятники, збудовані до нього. Все це більшовизм чистісінької води. Лише руйнуючи минуле, зупиняючись на цьому і не створюючи нічого нового, мабуть, не можна збудувати майбутнього.

Анатолій Власюк,
газета "Воля громади"

Кубок України: схвальні відгуки

Перемігши у Кубку Львівської області, Олександр Смалій виборов право стати членом збірної Львівської області з рукопашного бою для подальшої участі в Кубку України. Своє право на перебування у лавах збірної Олександр був змушений підтвердити у Стрию, на тренувальних спарингах збірників. Там він переміг стриянина Мельника та довів, що на сьогоднішній день на Львівщині він - кращий у своїй вазі.

Що ж стосується Кубку України, що проходив у столиці нашої держави, то стебничанин Олександр Смалій отримав схвальні відгуки керівництва Федерації, здолавши спочатку донеччанина, а потім - і представника команди Хмельницької області. Один бій Сашко все ж таки програв, поступившись у рівному двобої спортсмену з Чернівців. Підсумок виступу збірної - четверте командне місце. За словами тренерів збірної, це був найуспішніший виступ львів'ян за всю історію існування Федерації рукопашного бою та бойового самбо Львівської області.

Ще один стебничанин, Лев Салабун, отримав від обласної федерації запрошення в збірну для участі у Кубку України, але напередодні травмував руку на обласних змаганнях з рукопашного бою. Шкода, тому що міг би значно підсилити львівську дружину.

Олег Григоренко,
голова ГО "Спортивний клуб "Патріот",
газета "Воля громади"

© 2008-2011 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено. Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак. Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди. Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112 Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.