Хто володіє інформацією, той володіє світом!
№1 » №2 » №3 » №4 » №5 »
№6 » №7 » №8 » №9 » №10 »
№11 » №12 » №13 » №14 » №15 »
№16 » №17 » №18 »
"Rezus +", таку назву має новий нічний клуб у Трускавці на території славного
готелю "Ріксос-Прикарпаття". Його відкриття відбудеться 4 - 5 вересня, вхід для
чоловіків по 40 гривень, для жінок по 20, повідомляють розклеєні по місту
оголошення.
В неділю, 29 серпня, у Трускавці було освячено новий храм - церкву Успення
Богородиці УПЦ КП, що неподалік автовокзалу. Настоятелем храму став о. Ігор. В
нашому місті це вже друга Успенська церква (є ще латинська святиня), теж у
Трускавці є два храми св. Іллі.
Як повідомила на понеділковій нараді начальник Управління праці та соціального
захисту ТМР Юстина Когут, для отримання субсидії вже звернулося 129 заявників.
49 сім'ям субсидії були перераховані в бік збільшення без їхньої участі, адже
зросла ціна на газ. Кількість тих, хто звернеться по допомогу держави на
покриття витрат по комунальних послуг, може різко зрости з початком
опалювального сезону, адже подорожчання газу майже автоматично призведе до
подорожчання теплопостачання та гарячого водопостачання.
В кінці першої декади вересня (орієнтовно 9-10 числа) відбудеться засідання
трускавецького міськвиконкому. Про це на щопонеділковій нараді повідомив
керуючий справами ТМР Ігор Петранич. Ігор Михайлович звернув увагу присутніх
начальників відділів на виконання рішень ради та розпоряджень голови, адже одним
із питань, які слухатимуть на виконкомі, буде саме це - щодо виконавської
дисципліни. А не таємниця, що по деяких пунктах вона дещо кульгає.
На понеділковій нараді 30 серпня начальник відділу освіти ТМР Орест Лобик
розповів про свою поїздку на Колегію Міністерства науки та освіти України і про
деякі плани та нововведення щодо освіти. Так, особливу увагу цього річ буде
приділено дошкільній освіті, в жовтні навіть буде проведено Перший
всеукраїнський з'їзд працівників дошкільних установ. Діти з 5 років повинні
відвідувати дитячі дошкільні установи, Трускавець є одним з не багатьох міст, де
проблем із цим немає. Проте потрібно буде внести певні зміни в штатні розписи,
освіта потребує і інженерів, і юристів, це буде зроблено, сказав Орест Павлович.
Цього року вперше не проводилася педагогічна конференція, натомість були
проведені загальні збори педагогів. У Трускавці вони пройшли 30 серпня. В цей же
день головний освітянин Трускавця взяв участь і в селекторній нараді стосовно
підготовки до нового навчального року. Вчителі Трускавця розпочинають його без
копійки заборгованості по зарплаті, що свідчить про турботу нашої влади про цю
галузь.
Діти пільгових категорій Трускавця отримали подарункові набори до школи від Лева
Грицака. В них - необхідні канцтовари, зокрема, зошити, ручки, олівці, лінійка,
ґумка, стругалка, клей тощо. До кожної дитини Лев Ярославович немов звертається
із добрими напутніми словами. "Дорогий школяре! В усі часи освічена людина
користувалася повагою. Навчання - це прихований скарб, це світ знань про людей
та їх оточення. Треба навчатися, щоб знати, діяти, жити. Упевнений, що зерна
науки зростуть у твоїй юній душі урожаєм мудрості та натхнення. Нехай світлим,
радісним та плідним буде кожен твій день, кожен крок. Рости здоровим, досягай
високих результатів у навчанні, будь активним у громадському житті. Зі святом -
із Днем знань. З початком нового навчального року!", йдеться у привітанні Лева
Ярославовича.
27 серпня в Дрогобичі побувала делегація з хорватського міста Ліпік, яке може
стати побратимом Дрогобича, повідомляє ТРК "Алсет". В цьому місті колись
лікувався Іван Франко і там буде споруджено пам'ятник нашому землякові, а його
відкриття планується на 4 жовтня. Тоді ж можуть і підписати договір про
партнерство Ліпіка та Дрогобича. Поїздка до Ліпіка в Хорватії може стати
останньою закордонною поїздкою Миколи Гука в якості мера Дрогобича, адже 31
жовтня - вибори і він їх навряд чи виграє. А може совість заговорить і Микола
Петрович навіть балотуватися не буде?
Власна інформація
За інформацією, що заслуговує на довіру, відомий дрогобичанин Віктор
Вексельберг, який став російським олігархом і купив знамениті яйця Фаберже, має
намір протягнути до Львівської обласної ради за списком Партії регіонів одного
потрібного чоловічка. Виникає сумнів, чи вистачить грошей, аби це зробити, бо
той чоловічок є вельми одіозною постаттю в Дрогобичі. Але слід замислитися над
тим, що місто Юрія Котермака завжди було в центрі уваги жидівсько-олігархічної
Росії, причому нині до цього процесу підключаються не лише москальські
спецслужби, про що більше знає Микола Гук, а й Партія регіонів. Дрогобич вже
давно хочуть перетворити з П'ємонту в П'ємонті на провінційне містечко, в якому
би згас національний дух. Тому завжди ставка робилася на пристосуванців до
системи, які ладні маму рідну продати за тридцять срібників і які ратували за
різних лавриновичів, а потім і на авантюрного морячка - "засланого козачка".
Будемо й далі вірити у солодкі слова чергових обіцяльників райського життя?
Власна інформація
Минула неділя для Стебника стала справжнім святом, адже стебничани святкували
День міста. Погода була просто чудесною, адже спека спала, а дощі, які нам
обіцяють з початку вересня, ще не прийшли. В таких комфортних погодних умовах,
після ранкової урочистої Служби Божої, після святкового обіду, стебничани почали
гуртуватися на центральній площі міста, біля пам'ятника Великому Кобзареві.
Офіційна частина святкувань розпочалася о 15.00 і тривала близько години. Перед
присутніми виступили депутат обласної ради Михайло Ваврин та народний депутат
Олексій Радзієвський, перед тим поблагословив зібрання о. Михайло Комарницький з
церкви Архангела Михаїла УПЦ КП, що на Скренті. У виступах всіх політиків був
присутній акцент близькості Дня Незалежності та роковин від Дня народження
Франка, того, що проблеми Стебника потрібно вирішувати і що робити це потрібно
спільними зусиллями. Деякі договорилися навіть до того, що буцімто вся Європа
переймається стебницькими проблемами і що всій Україні варто би брати приклад з
цього містечка в плані патріотизму та вміння виживати. Якось дивно було слухати
слова мера Дрогобича (а Стебник має статус міста, підпорядкованого Дрогобичу,
входить безпосередньо в його склад) Миколи Гука, що влада зміниться і все стане
краще. Хіба сам Микола Петрович не влада?
Та найцікавішою виявилася промова мера Стебника Романа Калапача. Зрозуміло, що
можна косити під такого собі простачка, який в доброму настрої пересипає мову
словечками типу "тримай" чи "витігай", або ж бажає "Щастя, здоровля, всьо!", але
слухати, кого він нагороджує - це було занадто для стебничан. Непоганий піар-хід
- нагородити не лише всіх директорів шкіл, головного лікаря міської лікарні,
директора "Полімінералу" та окремих працівників цього підприємства, а й голів
ОСББ, щоб ті агітували на виборах за Романа Степановича, порядних та впливових
ґаздів Копця та Сільця, мікрорайонів Стебника, а фактично звичайних сіл, які
через таке адміністративне підпорядкування радше втрачають, ніж здобувають, адже
не просто не мають своїх війтів, а й тих, хто б представляв інтереси села. Проте
обурення громади досягло апогею при нагородженні головного комунальника
Володимира Вакуленка "за чистоту та порядок в місті". Одна жіночка в жовтому
костюмі не витримала і підійшла до східців просити слова, але їй його не дали -
хто б порушував "порядок" сценарію, написаного під п. Калапача. Ось така "воля
громади", ось так влада Стебника зважає на думку простих мешканців.
До речі, влада немов відгородилася від громади - ті, кого нагороджували, мусіли
перестрибувати через канат, щоб отримати грамоти з чистих рук стебницького мера.
Втім, більша половина грамот так і залишилася в целофановому кульку помічника
голови - люди проігнорували таке нагородження.
Не могла не вразити і інша картина - як Роман Калапач щиренько дякував за все
добро і Ваврину, і Радзієвському. І то так, начебто на цих двох людях світ
клином зійшовся. Але справа навіть не в цьому, а в тому, що Олексій Васильович і
Михайло Васильович будуть головними конкурентами на мерських виборах по
Дрогобичу, принаймні, так говорять. Пан Роман же хоче виграти в будь-якому
випадку, навіть якщо його більше не оберуть, то дифірамби, співані ним
Радзієвському та Ваврину 29 серпня 2010 року, відкриють йому двері мера
Дрогобича, хто б ним не став.
Під час концертної програми, яка розпочалася о 16.00, гостячись в ресторані
"Майдан", час від часу виходили подивитися на публіку мер стебницький та мер
дрогобицький, великі добродії нашого краю. Але досить політики, людей вона теж
не надто цікавила, бо площа була напівпорожня. А от коли почали виступати
фольклорні колективи Народного Дому та з Сільця і Копця, коли розпочався
естрадний концерт о 18.00, коли була програма від цирку, тоді людей ставало
щораз більше. На "ура" сприйняли стебничани виступи львівських артистів Майї,
Зоряни Петрас та Назара Савка, до болю в долонях аплодували юним стебницьким
талантам, танцювали від 8 до 10 вечора під музику, яку крутив ді-джей.
Святкування завершилися ввечері, о 22.00 феєрверком.
Стебник відсвяткував, День шахтаря традиційно завершив у Стебнику цикл літа та
ознаменував перехід до осені. На свято не прийнято говорити про проблеми, але їх
в місті немало. Бруд, який наче в'ївся з приходом Романа Калапача до влади,
дороги в стані прямо-таки фатальному, як кажуть, гірше не знайдеш, безробіття в
час, коли директора Центру зайнятості нагороджують грамотами, загроза будь-якої
миті піти під землю - радше в прямому, ніж у переносному значенні. І не просто
самим піти, а й сусідів за собою потягнути.
Проблеми Стебника місто не вирішить самотужки, потрібно підключатися всім
регіоном, говорити на рівні області, бити в дзвони тривоги на всеукраїнському
рівні. Микола Яковлєв, керівник "Полімінералу", робить все, що може, але ж якби
то ще дієва підтримка стебницької влади. А про Романа Степановича інколи
складається враження, що він сидить собі і в вус не дує, а навіщо? Головне -
вчасно прапор повісити, та й то хтось потім друзів здав, але то ж було так
давно… Д-да, дійсно, доконечної зміни влади потребує не лише Дрогобич, а й
Стебник. Їм би Грицака, але навряд чи Лев Ярославович захотів би йти розгрібати
авгієві конюшні після таких "патрийотів". Але облишмо в'їдливі жарти,
повернімося до реальності. Стебник повинен змінитися, він має бути чистим,
акуратним, хоча б на рівні Польщі чи Словаччини, як не Європи, він має перестати
сприйматися як щось депресивне, алкогольно-наркоманське, бо ж люди не винні, що
вони опинилися в таких умовах.
Забувши про буденні проблеми, про щоденні турботи, на площу вийшли старенькі
бабусі (навіть на костилях) і малі діти, молоді дівчата та хлопці, солідні
бізнесмени та літні люди, вийшли поодинці та сім'ями, з друзями та сусідами, на
годинку чи аж до кінця святкувань. Вийшли і наче забули, що не все гаразд, треба
було тільки бачити їхні щасливі, усміхнені, радісні обличчя. В цей день, в
останню неділю серпня, Стебник немов дійсно став столицею України, прикладом для
нашої держави та і всієї Європи, що ми вміємо радіти всім чортам на зло. Стебник
в цей день дав фору Дрогобичу, Трускавцю і Бориславу, мешканці яких з важким
трудом через погане, ніж звично, сполучення, їхали на це свято, де не просто
слухають, а підспівують, де не тільки ліниво плещуть, а й танцюють і де місто на
День міста стає єдиним живим організмом, який кричить "Стебник, Стебник!". Цій
безпосередності можна позаздрити, а від стебничан можна повчитися, як треба
вміти святкувати.
Володимир Ключак
Як тільки політичні сили Дрогобича, які звично зараховують себе до
національно-демократичних, зрозуміли, що Олексій Радзієвський все-таки піде на
міського голову, в їхньому середовищі зародилося гасло: "Не допустимо
Радзієвського до влади!".
Оскільки це гасло вимагає об'єднання цих сил і згуртування навколо єдиної
кандидатури, то кожна партія бачила свого лідера отим єдиним і неповторним. І
без соціологічних опитувань зрозуміло, що Олексій Радзієвський має менший
відсоток голосів довіри потенційних виборців, ніж всі кандидати від
національно-демократичного блоку, разом узяті. Політика - це не арифметика, і
тому загальний відсоток голосів за єдиного кандидата від
національно-демократичного табору не буде таким вражаючим, як звичайне додавання
відсотків за кожного зокрема, але цього було би достатньо, аби справді перемогти
Олексія Радзієвського.
Проте амбіції не дозволяють лідерам національно-демократичних сил Дрогобича
об'єднатися і справді висунути одного кандидата зі своїх лав. Тому на порядок
денний вийшло інше гасло: "Імпічмент Радзієвському!". Розуміючи, що він усе-таки
переможе, вони хочуть на першій же сесії новообраної міської ради висловити йому
недовіру і відправити у відставку.
Привід можна знайти. Наприклад, з вуст не останніх людей дрогобицької
організації Партії захисників Вітчизни, чимало з яких працюють на міському
ринку, лунає звинувачення на адресу Радзієвського, що буцімто, як тільки він
прийде до влади, то допоможе своєму другові Олександрові Чебаненку із Трускавця
приватизувати цей об'єкт. Олексій Васильович дані звинувачення називає абсурдом,
а Олександр Іванович каже, що не збирається цього робити. Так, він побував на
ринку, але коли вивчив його інфраструктуру і зрозумів, скільки коштів у
реконструкцію треба вкласти, то відмовився від цієї затії. Захисники Вітчизни,
які хочуть проштовхнути на мера свого лідера Богдана Мозоля, знають про це, але
вже нині розповсюджують чутки про буцімто приватизацію Олександром Чебаненком
дрогобицького ринку за допомогою Олексія Радзієвського.
До речі, це позиція слабких, які рвуться до влади і застосовують брудні
технології у виборчій кампанії, яка фактично ще не розпочалась. Це як у тому
анекдоті, коли тебе звинувачують в тому, що твоя донька курва, а ти маєш двох
синів. Поки почнеш виправдовуватися, поголос пішов, і життя не вистачить, аби
тебе реабілітували.
Подібні звинувачення лунають, скажімо, на адресу Богдана Іванціва, якого
звинувачують у відмиванні грошей при ремонті доріг і будівництві натомість
магазину для невістки на Пилипа Орлика і кафе "Зорепад" навпроти ратуші.
Подейкують, що найбільше при розповсюдженні цих чуток постаралися його "друзі" з
БЮТу. Здається, національно-демократичні сили повинні самі бути зацікавлені в
чесній і порядній боротьбі, але виходить, що вони здатні один одного оббрехати,
аби по чужих головах пробитися до влади.
Чи хочемо повторити "подвиг" Гука, який з Лужецького зробив "гомосексуаліста" і
став міським головою? Чи національно-демократичні сили забули, що саме вони
висунули і привели до влади авантюриста?
Навряд чи БЮТ, "Наша Україна", "Пора" матимуть у наступній міській раді стільки
голосів, як нині. Я також не впевнений, що представники цих сил переможуть у
мажоритарних округах. Навряд чи Партія захисників Вітчизни вкупі зі "Свободою "
і Партією регіонів на чолі з Сергієм Гориславським, який не сприймає
Радзієвського, теж наберуть достатньо голосів. То хто буде оголошувати
імпічмент?
Радзієвський має достатній запас міцності, аби відра болота, які на нього
все-таки виллють опоненти, завадили йому стати міським головою. Це як у футболі:
на відверте махлювання судді треба забити на один гол більше, аби було достатньо
для перемоги.
Вибори - не футбол, а маніпулювання громадською думкою - великий гріх. Адже мова
йде про майбутнє громади, про Дрогобич, який має всі шанси стати європейським
містом. Радзієвський чи не найбільше зацікавлений об'єднати депутатів задля
розв'язання насамперед господарських проблем Дрогобича.
Анатолій Власюк,
Напередодні Дня шахтаря ми зустрілись з керівником Стебницького державного
гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал" Миколою Яковлєвим і попросили
відповісти на ряд запитань.
- Пане Миколо, cкладається враження, що після відомої аварії на хвостосховищі
підприємство не змогло й досі оговтатись.
- Так і є. Яскраво видно це на прикладі Стебника. Місто за ці роки майже нічого
не додало в своєму розвитку - ні в промисловому, ні в культурному, ні в
будівельному. Після тієї аварії потужність підприємства була зменшена на дві
третини. Занепаду сприяв і розпад Радянського Союзу. Справа в тім, що
реконструкція підприємства була запланована на 1988-1993 роки. Однак крім
демонтажу старого обладнання і збагачувальної фабрики нічого не встигли зробити.
Відсутність фабрики потягнула за собою і зупинку та консервацію рудника № 2.
"Допоміг" ще й аварійний прорив розсолів після землетрусу в Бухаресті, коли
пішла аварійна вода. Іншими словами, значно скоротився видобуток руди, й на
перший план вийшли екологічні проблеми.
- Хіба їх не було раніше?
- Були, але підприємство за власний рахунок розв'язувало ці проблеми, так що
екологічна складова цього питання не була такою помітною.
- А якою є сьогодні ситуація на підприємстві? Як це відбивається на розвитку
Стебника?
- Зупинка підприємства позначилась на тому, що припинився розвиток міста.
Основне виробництво зупинене ще в 2003 році. Коли перестала працювати
збагачувальна фабрика, деякий час ще велись роботи на руднику № 1. У зв'язку з
занепадом сільського господарства видобуток каїніту як мінеральної сировини
щороку скорочувався. Через низький попит і аварійний стан технічного обладнання
рудник № 1 також було зупинено.
- Якщо немає основного виробництва, то за які кошти існує підприємство?
- Нас повністю фінансують із державного бюджету. Але разові ін'єкції не можуть
розв'язати проблем нашого підприємства.
- Але ж держава на рівні Кабінету Міністрів України, профільних міністерств
розробляє різні комплексні програми, проекти, аби вивести "Полімінерал" із
кризи.
- Звичайно, дещо робиться. Так, міністерство промислової політики розробило
комплексний проект консервації рудника № 2, за яким передбачалась і
рекультивація порушених земель. Цей проект пройшов усі контролюючі та
інспектуючі експертизи, отримав позитивний висновок Укрдержголовекспертизи і в
2004 році був затверджений Кабінетом Міністрів України. Цим проектом
передбачалось як розв'язання всіх екологічних проблем, що накопичились за період
роботи підприємства, так і розвиток підприємства, відновлення виробництва
мінеральних добрив, відновлення видобутку руди на руднику № 1.
- Чи вдалося втілити цей проект у життя?
- На превеликий жаль, незважаючи на затверджений Кабінетом Міністрів України
чіткий графік фінансування, виділення коштів здійснювалося на рівні від 17 до 25
відсотків. У 2012-2013 роках ці роботи мали би завершуватися, але виконано лише
33 відсотки від запланованого. Я розумію, що державний бюджет бідний, на всіх
коштів не вистачить. Але про що можна говорити, якщо за десять років у
міністерстві промислової політики змінилося сім міністрів? У цій ситуації я не
можу щось закинути міській чи обласній владі, міністерству, бо вони докладали
певні зусилля, аби зрушити з місця цю проблему, але з того нічого не вийшло.
Якось все робилося самопливом. Область від самого початку взагалі не хотіла
розвитку підприємства, мотивуючи тим, що такого небезпечного сусідства Трускавцю
не потрібно, бо має бути, мовляв, виключно туристична зона.
- Ви з цим не погоджуєтесь?
- Це в корені неправильна політика. Ми ж маємо неоціненні запаси полімінеральних
руд. Італія мала такі запаси, але вже використала, Німеччина завершує
використання. В Україні за німецькими мірками Стебник ми вже мали би порівнювати
з Ерфуртом, земля Тюрінгія, де зосереджена калійна галузь.
- Яким чином можна розв'язати проблеми "Полімінералу" в сучасних умовах?
- Фінансування йшло і йде незадовільно. Підприємство стало важким тягарем на шиї
у міністерства промислової політики. У Львові та Києві зрозуміли, що
"Полімінерал" треба вивести зі списку тих підприємств, які заборонені до
приватизації.
- Але вже минуло декілька років, як підприємство можуть приватизувати, проте
віз, як кажуть, і нині там…
- Так, його віддали на приватизацію. Але чи то я нещасливий, чи завод
нещасливий. Фонд Держмайна оголосив запит на своєму сайті, чи є зацікавленість у
"Полімінералі". Зголосилося шість підприємств. Це було в 2008 році. Якби хоч на
рік раніше Президент України підписав відповідний указ про приватизацію
підприємства, я переконаний, воно б уже було приватизоване.
- Що ж цьому завадило?
- Офіційно - організаційні питання. Довго тривала оцінка підприємства. Працювали
дві бригади - одна із Києва, друга львівська. Залишкова вартість підприємства на
сьогоднішній день становить 57 мільйонів гривень, а статутний фонд - всього 11
мільйонів. Кияни ж оцінили "Полімінерал " … в один мільярд 900 мільйонів
гривень.
- Але чи зголосяться інвестори при такій оцінці?
- Ото ж бо й воно! Коли Фонд Держмайна і Кабінет Міністрів України зрозуміли, що
з такою оцінкою нема що виставляти на аукціон, приїхала інша бригада. Львів'яни
оцінили підприємство в 207 мільйонів гривень. Але ж потенційні інвестори - та ж
"Італкалій" - знають нашу ціну, знають залишкову вартість і запитують: "Навіщо
ви так робите?". Як кажуть, і сам не гам і другому не дам.
- Наскільки мені відомо, це призвело до зриву аукціону?
- Так, 17 липня аукціон не відбувся через зрив заявок. Мотивувалася вона
стартовою ціною. Щоб взяти участь в аукціоні, треба заплатити понад 20 мільйонів
гривень.
- Але ж умови приватизації прописані ніби грамотно й нормально?
- Так, все грамотно, враховані пропозиції підприємства, трудового колективу,
міста, області, міністерств, Антимонопольного комітету. Єдине, що я пропонував,
аби перші три роки інвестор вклав у розвиток підприємства 300-450 мільйонів
гривень, а Фонд Держмайна наполіг на сумі в мільярд. Інвестор зрозумів: мало
того, що ціну загнули, так мільярд вкласти - це нереально. А в умовах прописано
чітко: якщо мільярд не надійде, контракт розривається.
- Чи буде повторний аукціон?
- Не знаю, чи це буде повторний аукціон, але всі матеріали підготовлені, й
упродовж 45 днів такий аукціон з продажу має бути проведений. Хочу зауважити, що
Фонд Держмайна не пішов на прохання "Полімінералу" і членів комісії, аби знизити
ціну. Мовляв, це цілісний майновий комплекс, і ціну знижувати не можна.
- Приватизація - єдина надія для "Полімінералу"?
- Виходить, що так. Розумієте, будь-яка шахта - вугільна, калійна, залізорудна -
не терпить порожнечі. Як ми можемо з таким фінансуванням підтримати виробки на
першому руднику, та ще й коли працюємо три дні на тиждень? Можна лише говорити
про умовну підтримку. Але обладнання зберігається, виробки зберігаються.
- А люди?
- Єдине, що не зберігається, - це трудовий потенціал. Люди старіють, нові не
приходять. Якщо у нас колись було 200 підривників, то на сьогоднішній день
залишився лише один. Те саме зі спеціалістами і прохідниками, машиністами
бурових установок і навіть з кріпильниками. Ми можемо прийти до того, що років
через десять-двадцять Стебник загубить свою шахтарську традицію. Кожного разу на
День шахтаря, коли я виступаю перед стебничанами, то закликаю їх вірити, мати
надію.
- Чи достатньою є наполегливість органів місцевого самоврядування щодо
розв'язання цих проблем?
- Відповідь напрошується сама собою: недостатньою. Місцеві органи самоврядування
працюють мало в цьому напрямку, недостатньо штурмують Кабінет Міністрів,
Верховну Раду України, Адміністрацію Президента. Я як депутат Стебницької
міської ради виявляю ініціативу, але такого ж нема ні від міських голів Стебника
і Дрогобича, виконкомів.
- Миколо Івановичу, що би Ви хотіли побажати стебничанам напередодні Дня
шахтаря?
- Це свято - особливе для стебничан, адже вони відзначають не лише День шахтаря,
а й День міста. Насамперед хочу побажати міцного здоров'я, сімейного
благополуччя, пристойної зарплати та пенсії. Вірю, що з відродженням
"Полімінералу" Стебник зможе наблизитися до стандартів європейського міста. Все
в наших руках. Треба, щоби до влади прийшла сильна команда професіоналів, яка
зможе навести лад. Дорогі стебничани! Не втрачайте надії, бо ми вартуємо на
краще життя.
Анатолій Власюк,
Слухаючи окремих трускавецьких політиків, складається
враження, що вони настільки самозакохані, що думку іншого їм і слухати
непотрібно і що вони знають все, знають, що і як, чому і для чого. Для них ми
рекомендуємо твір Альбера Камю "Падіння", чи не кожен другий з них зможе
впізнати себе в головному героєві. Втім, наше політичне сьогодення нагадують і
події, описані в повісті "Чума" цього ж автора.
А для нормальних людей, не помішаних на політиці, можна порадити дійсно хорошу
книгу, яка залишає слід, а не вивітрюється одразу ж після закриття. Це твір
уславленого письменника Габріеля Гарсія Маркеса "Сто років самотності". Сага про
одну сім'ю, вірніше про кілька поколінь, дивне хитросплетіння життєвих історій
не може залишити байдужим. Втім, Маркес відомий і твором "Полковнику ніхто не
пише". Та, на жаль, ми про цей твір частіше знаємо з однойменної російської
пісні, а не від самого Маркеса.
Організатори конкурсу краси "Красуня Прикарпаття" запрошують молодих,
енергійних, талановитих та красивих дівчат прийняти участь в кастингу.
Якщо вам від 15 до 26 років, ви маєте шанс прийняти участь, отримати хороші
подарунки та перемогти у конкурсі.
Заявки приймаються з 7 серпня 2010 року.
Контактні телефони: (244) 3-19-89; 067 98 50 802, 093 74 62 722.
СПА-готель "П'ятий океан" запрошує гостей міста Трускавця зупинитися, відпочити,
оздоровитися. На території комплексу функціонує СПА-центр "П'ятий океан" і
ресторан "Мисливський рай". Елітність, професійність, конфіденційність та
небагатолюдність гарантовано. Детальніша інформація - на сайті
Ласкаво просимо на перший в Україні сайт знайомств і одночасно соціальну мережу
для католиків (усіх обрядів) КАТОЛИЦЬКІ ЗНАЙОМСТВА
Шукаймо своє серед свого!
Запрошуємо вас відвідати Єпархіальний музей у Трускавці, який знаходиться в
приміщенні Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ за адресою: вул. С. Бандери, 19
(поблизу церкви св. Миколая). Музей працює щодня крім вихідних та релігійних
свят з 10.00 до 17.00. Вхід вільний.
Запрошуємо вас відвідати вечори органної музики, духовної поезії та співу за
адресою: м. Трускавець, вул. Суховоля, 1 (приміщення римо-католицького костелу).
Вечори відбуваються у вівторок, п'ятницю та неділю о 20.00.
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 »
№24 » №25 » №26
№72 (195)
30 серпня 2010 р.
Новини Трускавця та регіону
Новий нічний клуб
Освячено новий храм
Кількість отримувачів субсидій зросла
Виконавську дисципліну розглянуть на виконкомі
Дошкільній освіті - особлива увага
Допомога для дітей
Остання поїздка Миколи Гука?
За яйце Фаберже - в обласні депутати?
День Стебника
Імпічмент Радзієвському
часопис "Тустань"
Микола Яковлєв: "Вірю, що з відродженням "Полімінералу" Стебник зможе
наблизитися до стандартів європейського міста"
"Зупинка підприємства позначилась на тому, що припинився розвиток міста"
"Інвестор зрозумів: мало того, що ціну загнули, так мільярд вкласти - це
нереально"
газета "Воля громади"
На книжковій полиці
Оголошення
© 2008-2010 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.