Хто володіє інформацією, той володіє світом!

№1 » №2 » №3 » №4 » №5 » №6 » №7 » №8 » №9 » №10 » №11 » №12 » №13 » №14 » №15 » №16 » №17 » №18 »
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 » №24 » №25 » №26

№41 (164)

28 травня 2010 р.

Свято Останнього Дзвоника

У Трускавці 28 травня пройшло Свято Останнього Дзвоника. Пропонуємо Вашій увазі невеличкий репортаж про цю подію з двох шкіл міста - №2 та №3 (для перегляду повнорозмірного фото натисніть на зображення):

Отже, при похмурій погоді, але радісному настрої в школах нашого міста-курорту пройшло це свято. Цього року воно особливе, адже вже наступного дня після Останнього Дзвоника – випускний. Рівно о 9.00 розпочалися урочистості в СШ № 2 – НВК-гімназії, де директором є п. Олексій Бутенко. Урочистий вихід випускників, внесення Державного прапора, звучить гімн України. Першим до слова запрошено міського голову Лева Ярославовича Грицака. Його лаконічний, але змістовний виступ, звернений до всіх присутніх, з увагою слухають учні, вчителі, батьки, всі присутні. Мер не скупиться на похвали для СЗШ № 2, говорить про велику виховну та навчальну роботу, яку здійснюють вчителі, нагороджує грамотами кращих учнів та вчителів. До числа нагороджених потрапляє і екс-депутат міської ради Андрій Кульчинський, який так багато робить для цієї школи, і Анжела Скрипченко, голова батьківського комітету. Неначе добрий батько, звертається до всіх присутніх учнів директор школи, особливу увагу він наголошує на тому, щоб діти під час літніх канікул берегли себе, берегли своє здоров’я.

Про те, що перед випускниками відкривається широкий шлях вибору, говорить мер міста Лев Грицак і на святі Останнього Дзвоника і в СШ № 3 (директор – Галина Умнова). В цій школі свято розпочалося о 9.30 з молитви та благословення священика – отця Ярослава Шафрана, настоятеля церкви святого пророка Іллі на Стуса. «В радянські часи говорили, що всі ми – ковалі свого щастя і в цьому є значна частина правди, - говорить о. Ярослав. – Адже від вас залежить, чи станете ви відомими політиками, інженерами, вчителями, лікарями, можливо священиками чи монахами, а чи наркоманами, пияками, злодіями». Час вакацій, канікул о. Ярослав просив всіх учнів проводити розважливо, з користю для себе та оточуючих, зростаючи духовно, щоб з новими силами повернутися до рідної школи вже у вересні.

Після благословення та окроплення водою отцем Ярославом випускників вітали першокласники, директор школи, класний керівник (напутніми словами зі сльозами на очах), керівництво міста. Першокласники дивувалися, що такі дорослі дяді і тьоті ще сиділи за партами, директор навчального закладу Галин Умнова зачитала всіх переможців конкурсу «Золоте зерно», визначених напередодні, Лев Ярославович теж бажав випускникам тільки добра разом із іншими представниками влади – секретарем ТМР Наталією Пономаренко, заступником Ярославом Чистогорським, начальником відділу освіти Орестом Лобиком. Для СШ № 3 цей випуск (52 учні) є особливим, адже у світ широкий виходить тисячний випускник (за 18 років роботи цієї наймолодшої школи в місті). Від імені випускників вчителям за любов і турботу, за вкладені розум та вміння подякувала випускниця Марія Біжич.

Хмарна погода не зашкодила святкуванню, дощу так і не було, після офіційної частини окремі випускники та випускниці кружляли біля рідної школи в танці, фотографувалися із рідними, з вчителями. В ролі класного керівника випускників побував цьогоріч і вчитель історії СШ № 2, депутат ТМР Ігор Ластовецький, третій випуск благословляла в путь керівник 11-А СШ № 3 Наталія Гавдяк. Сумний і радісний водночас день завершується, з надією та оптимізмом в майбутнє дивляться випускники, їхні батьки, друзі, вчителі. Щасти вам у цьому житті, дорога молоде, нехай знайдете ви своє справжнє покликання і принесете радість та користь і батькам, і родині, і місту, і всій нашій державі!

Володимир Ключак

Новини Трускавця та регіону

Богдан Процишин вийшов зі складу депутатського корпусу

Під час сесійного засідання ТМР 27 травня депутат Богдан Процишин озвучив заяву про свій вихід зі складу депутатського корпусу, що означає складення із себе повноважень депутата міської ради. Основною причиною такого кроку депутат назвав те, що громада в 2006 році обирала його (та і всіх діючих депутатів ради) терміном на 4 роки, перше засідання ради V демократичного скликання у Трускавці відбулося 12 травня 2006 року, таким чином свій обов'язок перед виборцями Богдан Богданович вважає виконаним. Та це не одна лише причина такого кроку, його депутат обґрунтував статтями різних законів України.

Нагадаємо, що Богдан Процишин зареєстрований депутатом Трускавецької міської ради від "Нашої України" (йшов під № 14), він очолює міський осередок партії "Вперед, Україно!" (політична сила "Народна Самооборона" Юрія Луценка), в 2006 видавав спільно з Євгеном Бродзінським, керівником міської "Опори", політичну газету "Територія слова", вважається досить активним депутатом. Заяву Б. Процишина розгляне комісія з питань регламенту, законності та депутатської етики (до якої він, до речі, теж входив) і на наступній сесії депутати приймуть рішення по цьому питанні.

А ось текст заяви Богдана Богдановича Процишина, озвученої ним 27 травня.

"Депутат Трускавецької міської ради п'ятого демократичного скликання Богдан Процишин.
До Трускавецької міської ради V демократичного скликання.

Заява
про складення депутатських повноважень

Згідно діючої редакції ч. 1 ст. 141 Конституції України до складу міської ради входять депутати, які обираються строком на п'ять років.

Така редакція ч. 1 статті 141 Конституції України була встановлена в результаті внесення Законом України № 2222-IV від 08.12.2004 р. змін до Конституції України, в результаті чого чотирирічний строк повноважень депутатів місцевих рад було збільшено. Однак, відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону положення ч. 1 статті 141 Конституції України в редакції цього Закону набирають чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною у 2006 році.

Перше засідання Верховної Ради України V скликання, обраної 26 березня 2006 року, відкрилося 25 травня 2006 року. Тобто положення Конституції України про п'ятирічний строк повноважень депутатів місцевих рад набрало чинності лише з 25 травня 2006 року.

Перша сесія Трускавецької міської ради V демократичного скликання відбулась 12 травня 2006 року, тобто до набрання чинності такої редакції ч. 1 статті 141 Конституції України.

Отже 26 березня 2006 року Громада Міста Трускавця голосувала за чинний склад міської ради, обираючи його лише на чотири роки.

Вважаю для себе неприпустимим зловживати довірою Громади.

Засмучений тим, що, на мою думку, і за ці чотири роки чинний склад Трускавецької міської ради, очолюваний міським головою Левом Грицаком, попри витрачені величезні кошти, не спромігся змінити ситуацію у Місті на краще. Практично всі спроби депутатів цю ситуацію виправити наштовхувались на чвари, інтриги, популізм та цинічну торгівлю інтересами Міста.

Попри сказане, у Громади Трускавця все ще залишається надія на якісну зміну влади у нашому Місті.

Закликаю всі розумні та чесні сили Міста вже сьогодні об'єднатися задля таких змін завтра.

Відтак, не бачу ні законних, ні моральних підстав надалі перебувати у цьому складі депутатського корпусу Трускавецької міської ради.

Виходячи з викладеного вище, та керуючись п. 2) ч. 2 ст. 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"

Прошу:

прийняти мою заяву про складення депутатських повноважень.

Депутат Трускавецької міської ради V демократичного скликання
Богдан Процишин"

Демарш керівників "Нашої України"

На сесії 27 травня керівництво фракції "Наша Україна" в ТМР мало не зірвало пленарне засідання. Демонстративний вихід із сесійного залу керівника фракції Ігоря Пілька та його вірного друга Петра Іванишина, а також депутата В. Лаврінка стався після нанесення кількох образ міському голові та звинувачення його в порушенні регламенту. Формальним приводом для таких дій цих депутатів стало те, що мер Лев Грицак вніс пропозицію обрати головою об'єднаної комісії з питань архітектури та будівництва та житлової депутата Анатолія Стародуба, який на даний час очолює житлову комісію. Минулого року склав із себе повноваження голова комісії з питань архітектури та містобудування Орест Сарахман, до даної комісії входили і депутати, яких БЮТ позбавив депутатського мандату в 2008.

"Наша Україна" після чотирьох років діяльності міської ради раптом згадала, що їй належиться посада голови комісії, оскільки двоє депутатів від "Третьої сили" очолюють комісії міської ради, а від них лише один такий очільник. Демарш керівництва фракції "НУ" в міській раді не підтримала абсолютна більшість депутатів цієї політичної сили, всі решта присутніх нашоукраїнців залишилися в залі і продовжували конструктивну роботу, тим більше, що питання, які розглядалися, були не політичні, а земельні та направду потрібні для швидкого врегулювання.

Міський голова Лев Грицак в ексклюзивному коментарі для нашого видання висловив припущення, що депутати міської ради Пілько, Іванишин та Лаврінок таким чином намагаються зірвати бюджетний процес, адже прийняття бюджету розвитку планувалося на четвер, 27 травня, після закриття цієї сесії, на позачерговій, яку провели б в цей же день. "Їм не вдасться нашкодити громаді міста та заблокувати прийняття бюджету розвитку Трускавця, адже більшість депутатського корпусу ніколи не піде проти громади" - наголосив Лев Ярославович. Що прикметно, потрібність прийняття бюджету розвитку розуміють всі, в тім і такі непримиренні опоненти Лева Грицака та можливі кандидати на мерських виборах як Євген Юник, Юрій Яворський, Руслан Крамар та деякі інші. Всі вони після демаршу Пілька та його двох прибічників залишалися в сесійній залі до завершення пленарного засідання, брали активну участь в роботі сесії, обговорюючи проблеми та голосуючи, виявляючи таким чином свою громадянську позицію.

З землею - туго

Досить важко на сесії 27 травня розглядалися земельні питання - і це при присутності 24 депутатів у залі засідань (плюс двадцять п'ятий міський голова). Питань назбиралося багато, але деякі з них довелося перенести через принципову позицію деяких депутатів. Так, Олександр Болоховецький та Павло Швець рішуче відстоювали інтереси одного з будинків по Бориславській (непарні номери), мешканці якого не мають спокою через заїзд до поблизького готелю, а депутат Юрій Яворський заявив, що в жодному разі не проголосує проти інтересів ОСББ "Перлина" на Дрогобицькій.

Кілька депутатів, бачачи свою значущість, поривалися залишити сесію, але їх не відпускали в фізичному розумінні цього слова. Окрім багатостраждальних земельних питань, депутати одноголосно затвердили рішення, підготовлене керівником Служби у справах дітей ТМР Лесею Дребот. А от ліквідаційний баланс по КП "Ринок" так і не вдалося затвердити, вже втретє. Наступне пленарне засідання сесії - вівторок, 1 червня, 10 година ранку.

Зміни в складі виконкому

Склад міськвиконкому залишиться 17 чоловік, так вирішили депутати на сесії 27 травня. Замість померлого Петра Пахарука та вибулого Володимира Маринкевич, який не може бути у виконкомі, оскільки є депутатом міської ради, в склад виконавчого комітету ввели і представника ЗАТ "Трускавецькурорт", найбільшої бізнесової структури в місті. Крім Віктора Жданова, членом виконавчого комітету став ще начальник фінансового управління міської ради Микола Федоричак. Перед тим пропонувалося кандидатури Наталії Петрівської та Анатолія Стародуба, але вони теж не можуть бути членами виконкому, оскільки є депутатами.

В Меденичах - відпуст

Найближчої неділі в смт. Меденичі Дрогобицького району відбудеться відпуст в римо-католицькій парафії Пресвятої Трійці. В латинській традиції свято Пресвятої Трійці відзначається наступної неділі після Зіслання Святого Духа, тоді як в греко-католиків - наступного дня після П'ятидесятниці, а в православних на 50 день після Великодня йде свято Пресвятої Трійці, а наступного понеділка - Зішестя Святого Духа.

А минулої неділі, 23 травня, в римо-католицькій парафії Борислава троє дітей приступили до Першого Причастя, повідомив настоятель парафії св. Варвари (РКЦ) в Бориславі.

"АЛСЕТ" йде у відпустку

Як нам стало відомо, на місяць часу припиняє свою роботу телебачення "Алсет", яке з вівторка по суботу о 18.20 на "Новому каналі" розповідає про новини, які сталися в нашому регіоні. Чарівні ведучі Наталія Зелена та Марта Метик йдуть в червні у відпустку, тож бажаємо їм гарно провести цей час і сподіваємося в липні знову побачити їх на наших екранах. "Алсет" не є прибутковою фірмою, існує радше за рахунок іншого структурного підрозділу компанії - FM-станції "Твоє радіо", однієї з найпопулярніших в нашому краї.

Пристрасті навколо трьох будинків по Скоропадського тривають?

Здавалося б, затихли вже розмови про проблеми трьох будинків по вулиці Скоропадського у Трускваці, так ні, комусь вигідно знову ворушити це питання. Так, сьогодні, 28 травня, на ТРК "Україна" в програмі "Критична точка" знову говоритимуть про здачу цих будівель в експлуатацію в сюжеті під гучною назвою "Еліта-Центр по-трускавецьки". Те, що комусь це дуже вигідно, доказує і факт розклеювання по місті афіш із закликом трускавчани подивитися цей сюжет.

Власна інформація

Вісті зі Стебника

- На вівторковій нараді в Стебницькій міській раді вкотре порушена проблема продажу алкоголю в місті. Голови об'єднань співвласників багатоквартирних будинків стверджують, що горілку можна придбати практично у будь-яку годину доби. Виникають питання: а чи мають питейні заклади відповідні ліцензії і куди дивиться міліція? Крім того, після десятої години вечора дуже важко почувати себе в безпеці, бо можна стати жертвою п'яних молодиків. Мабуть, комусь з можновладців і правоохоронців вигідно, щоб алкоголь продавався наліво і направо, бо вони мають з того зиск?
- Стебник обвішаний рекламними щитами. Вони пропонують нам різноманітні товари і послуги. Поза тим минулого року до міського бюджету надійшло лише 2 тисячі 800 гривень у вигляді податку за рекламу. А, крім бізнесових, ми бачили чимало агітаційних бігбордів, пов'язаних з президентською кампанією. Не треба бути великим спеціалістом, аби зрозуміти, що міська скарбниця недоотримала десятки тисяч гривень. Питання лише в тому, в чию широку кишеню потрапили ці гроші, за які можна було відремонтувати дороги, полатати дахи. Ось і виходить, що у Стебнику чи не найдешевша в Україні реклама. Цьогоріч депутати запланували отримати шість з половиною тисяч гривень податку з реклами. Чи вдасться виконати цей показник, побачать народні обранці наступної каденції.
- Минулої п'ятниці у будинках на вулицях Мельника, 4 і Грушевського, 11 вкрали ліфтові двигуни. Зараз ліфти їздять, але двері не відкриваються. Є особи підозрюваних, але на гарячому їх не впіймали. Представники ліфтового господарства з відповідною заявою до міліції не звертались, бо не вірять в ефективність роботи правоохоронців.
- На сесії депутати прийняли рішення про заміну печатки Стебницької міської ради. Ні, вона не зникла, просто на ній був напис, що це міська рада народних депутатів. За словами керуючого справами Ігоря Говірка, таких написів уже не існує з 1991 року. За великим рахунком, будь-яке рішення сесії, прийняте з цього часу і закріплене печаткою, можна анулювати в судових засіданнях.
- Стебничанин, депутат Дрогобицької міської ради, начальник управління Держкомзему України у Дрогобицькому районі Петро Старосольський на черговому засіданні сесії Дрогобицької міської ради зробив запит, в якому попросив підтримки і захисту міського голови Миколи Гука і міської ради від неправомірних дій щодо нього з боку одного з депутатів обласної ради та його партнерів по бізнесу. Як заявив депутат, його компрометують, постійно погрожують звільненням з роботи, а останнім часом - навіть фізичною розправою за те, що він відмовився взяти участь в земельних махінаціях. Мова йде про продаж через нібито підставних осіб земельних ділянок у Дрогобицькому районі, які межують із Трускавцем, під будівництво готелю та житлового масиву. З цим Петро Старосольський пов'язує і дворазове обкрадання його службового кабінету і сейфу, звідки зникли значна сума зарплати, бланки актів права власності на землю, кутовий штамп і печатка. Депутати шляхом поіменного голосування прийняли заяву з приводу депутатського запиту Петра Старосольського, яку буде скеровано в органи державної влади, силові структури та до Львівської облради. Це питання порядку денного депутати вирішили розглянути у закритому режимі, та згодом таки запросили до зали журналістів.

Газета "Воля громади"

Вісті з Дрогобича

- Інформує відділ сім'ї, молоді та туризму виконавчого комітету Дрогобицької міської ради: станом на місяць травень зареєстровано 13 спеціальних карток факту скоєння насилля в сім'ї. Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" від 15.10.2001р.№ 2789-ІІІ, спільного наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту і Міністерства внутрішніх справу України від 07.09.2009 року за № 3131/386 та з метою забезпечення взаємодії органів і установ, на які покладаються здійснення заходів щодо насильства в сім'ї затверджено Інструкцію щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім'ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї. Відповідно до цієї інструкції протягом 2010 року спільними зусиллями всіх служб проведено засідання щодо інструкції та спільно з дільничними інспекторами міліції проведено заходи щодо насилля в сім'ї. Порівняно з минулим роком можна констатувати, що проведено відповідну роботу, спрямовану на подолання та попередження насильства у сім'ї. Проте звернення до правоохоронних органів з приводу насильства в сім'ї продовжують надходити, а більшість громадян продовжують приховувати проблему через особисті мотиви та недовіру.
- Сьогодні, 28 травня, у Дрогобичі - місті Франкової юності - відбулося вшанування пам'яті Великого Каменяра з нагоди 94-их роковин від дня смерті поета. О 14.15 представники влади, духовенства, громадськості, студентської і учнівської молоді зібралися біля пам'ятника Іванові Франкові, щоб віддати шану його світлій пам'яті. Перед присутніми виступив міський голова Микола Гук. Відбулася панахида, прозвучали Франкові поезії і пісні на його слова. До підніжжя пам'ятника поклали квіти.
- Вчора, 27 травня, у в дрогобицьких школах продзвенів останній дзвінок 2009-2010 навчального року. За інформацією міського відділу освіти, цього року у Дрогобичі - 734 випускники загальноосвітніх шкіл, 37 - нагороджені Золотою медаллю. 12 - Срібною медаллю. У святковій лінійці в загальноосвітній школі № 16 взяв участь міський голова Микола Гук, який щиро привітав учнів із завершенням навчального року, подякував вчителям за творчу педагогічну працю, а батькам - за виховання дітей, побажав випускникам віднайти свою стежину в житті, працювати для розбудови Української держави. Представники міської ради і виконкому побували на Святі останнього дзвоника в усіх школах і виступили з привітаннями.
- 26 травня у Дрогобичі відбувся фестиваль "Повір у себе і в тебе повірять інші" для дітей та молоді з особливими потребами, який організував міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. У фестивалі взяли участь понад 100 дітей, юнаків і юнок з Дрогобича, Миколаєва, Борислава, Турки, Жидачева. Учасників фестивалю привітав міський голова Микола Гук. У рамках фестивалю відбулися виступи художньої самодіяльності та мистецьких колективів, виставка-ярмарок робіт дитячої та юнацької творчості.Як зазначила директор Дрогобицького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Оксана Матчишин, такий фестиваль проводиться у Дрогобичі щороку. "Щоразу ми переконуємося, що ці діти можуть справді багато. Якщо у них вірити - вони здатні відкривати великі таланти", - каже Оксана Матчишин. Усі учасники фестивалю, окрім задушевних овацій, отримали сувенірні подарунки, 6 дітей поїдуть на відпочинок в "Артек".

Іван Тихий

Бюджет і реформи по-калапачівськи

Минулої п'ятниці, 21 травня, завершила роботу двадцять сьома сесія Стебницької міської ради п'ятого демократичного скликання. Якщо зважити на те, що наприкінці жовтня можуть відбутися вибори до місцевих органів влади, то народним обранцям залишається або навести лад у місті, в чому виникають великі сумніви, або розподілити те, що, грубо кажучи, ще погано лежить. Схоже, депутати йдуть другим шляхом.

Хамство Романа Калапача

Головним у порядку денному сесії було, звичайно, затвердження міського бюджету на 2010 рік, однак не це питання викликало найбільший ажіотаж. Міський голова Стебника Роман Калапач задумав реорганізувати структуру та штатний розпис Стебницької міської ради. Він і доповідав з цього питання.

На його думку, міський голова повинен мати лише одного заступника - з питань економіки, інвестицій і господарства. Таким чином, заступник з гуманітарних питань Лілія Шологон практично залишається без роботи, бо у рамках цієї структури навряд чи вона погодиться на якусь посаду. Тим часом єдиний заступник мера стає куратором відділу інвестицій, економіки, бухгалтерського обліку та звітності, йому підпорядковуються юрисконсульт, головний архітектор міста, спеціаліст з будівництва, спеціаліст з оренди і приватизації. Він також відповідає за роботу міського відділення міліції, міського центру зайнятості, закладів освіти, культури і медицини, відділу Пенсійного фонду, служби соціального захисту, відділу субсидій. Як бачимо, повноважень чимало, але ще не факт, що цю посаду обійме Богдан Асафат, який, схоже, разом з Лілією Шологон знаходиться у серйозній опозиції до Романа Калапача, а, значить, до депутатського корпусу, бо мерові, з одного боку, вдалося "підім'яти" депутатів під себе, а, з іншого, - він діє строго за курсом "генеральної лінії" депутатського корпусу.

Натомість секретареві ради Геннадієві Куцану позбавлення посади не загрожує. Він став слухняним виконавцем волі Романа Калапача і депутатського корпусу. Недавня опозиційність вивітрилась, як дим, коли під ним захиталося керівне крісло. Я розумію, що бувають певні компроміси, але безпринципність ще нікого не прикрашала. За задумом Романа Калапача, секретар ради займатиметься взаємодією виконавчих органів з постійними комісіями міської ради. І - все! Більше жодних повноважень Геннадій Куцан не отримав. Що ж, лояльність лояльністю, але довірою міського голови, схоже, він вже не користуватиметься.

Ще в структурі виконавчих органів передбачена посада керуючого справами, є загальний відділ, спеціаліст з реєстрації актів цивільного стану, спеціаліст у справах спорту, туризму та молоді.

Запропонована реорганізація викликала критику з боку лише чотирьох депутатів, які й проголосували проти неї. Тарас Паньків, назвавши Романа Калапача авантюристом, зауважив, що комісії не розглядали даного питання. Потім з'ясувалося, що питання вони розглянули, але самого депутата на засідання не покликали. Спроба Романа Калапача захистити власне дітище й названа цифра у сто тисяч економії коштів у результаті реорганізації не вплинули на стихійних опозиціонерів. Депутат Василь Бабчій був проти ліквідації військового столу, а Роман Білас зауважив, що це питання не обговорювалось у трудовому колективі. До речі, представники трудового колективу зайшли до сесійної зали, але Роман Калапач у грубій формі намагався виставити їх за двері, проте люди спокійно чекали на рішення депутатів. Мова навіть не йде про порушення конституційних прав громадян, адже кожний може бути присутній на сесії, а про те, у якій хамській формі Роман Калапач намагався позбутися своїх підлеглих у сесійній залі. Микола Варивода обурився з цього приводу, зазначивши, що працівникам виконкому слід пояснити просту істину: ніхто їх з роботи звільняти не буде. Протистояння між мером і колективом є характерною ознакою того, що керівник є лідером лише за посадою, а не фактично. Так само його сприймають і в місті. Тому говорити про якийсь стратегічний розвиток Стебника у даному випадку не доводиться.

Чи не найбільш емоційним був виступ Марії Губицької, яка звинуватила міського голову в тому, що йому потрібні у виконкомі "свої люди". Вона закинула йому і незаконне отримання премії в сумі 26 тисяч гривень і задала риторичне запитання: "Чому не скорочуєте керуючого справами?". І справді, якщо мер задумав зекономити кошти на зарплату, то обов'язки керуючого справами міг би виконувати секретар ради. Чи все-таки Геннадієві Куцану не довіряють, адже мова йде про документацію, яка проходить через Ігоря Говірка?

Схоже, реорганізація так просто Романові Калапачу не дасться. "Ображені" можуть звернутися до суду, тим паче мають для цього всі підстави, адже мова йде про порушення чинного законодавства. Ось тільки суд затягнеться до того часу, коли Роман Калапач уже не буде мером, а, отже, буде втрачена актуальність.

Віртуальний бюджет споживання

З бюджетних питань доповідала начальник відділу бухгалтерського обліку, планування та звітності Оксана Німеровська. Не принижуючи її фахові здібності як спеціаліста, все ж зауважимо, що подібні звіти повинен робити заступник мера, а за його відсутності - сам Роман Калапач. Співдоповідачем мав виступити голова постійної депутатської комісії з питань планування, бюджету та фінансів Орест Середницький, але співдоповіді фактично не було, а лише окремі зауваження, і депутат навіть не виходив до трибуни. Звичайно, Стебницька міська рада не є Верховною Радою України, але все ж слід розмежовувати - бодай формально! - законодавчу і виконавчу гілки влади. Узурпація і концентрація її в одних руках ні до чого доброго не призводять. Чи в Стебнику вже діють за правилами Віктора Януковича, прагнучи до позірної стабільності? Проте нагадаю, що другим словом пропрезидентської більшості в парламенті після "стабільності" є "реформи", якими в Україні, а тим паче в Стебнику, і не пахне.

За словами Оксани Німеровської, бюджет 2009 року був перевиконаний, чого, мабуть, стебничани на собі не відчули. Де відремонтовані дороги, дахи?

Загальний обсяг доходів міського бюджету на 2010 рік встановлено в сумі 3 мільйони 425 тисяч 900 гривень, а видатків - у сумі 3 мільйони 627 тисяч 900 гривень. До слова, дефіцит місцевих бюджетів не передбачений чинним законодавством. Депутати сподіваються, що вагомим буде внесок дрогобичан у стебницький бюджет. Нещодавно вони проголосували за надання 350 тисяч гривень. Але минулого року задекларована сума становила 150 тисяч, з яких надійшло лише 75 тисяч. Цьогоріч основні дрогобицькі підприємства не працюють, так що марно сподіватися взагалі на якусь суму. Тому ентузіазмові Романа Калапача, який тішився з цих віртуальних грошей, можна лише поспівчувати.

З майже трьох з половиною мільйонів удаваних доходів мільйон чотириста тисяч піде на зарплату працівникам "білого дому", ще понад 32 тисячі гривень на "предмети, обладнання та інвентар", зокрема, на паливно-мастильні матеріали, причому мер щомісяця має наїздити мало не тисячу кілометрів, ще 48 тисяч гривень - на телефонні розмови урядників, друк інформації в газетах (аж 22 тисяч 500 гривень!) щодо проведеної роботи міської ради, хоча стебничани такої інформації не читали. Як бачимо, дуже дорого керівництво Романа Калапача обходиться стебничанам, хоча з правової точки зору тут комар носа не підточить. Лише риторичним залишається запитання: наскільки ефективним є таке керівництво, якщо зважити, що, крім зарплати, Роман Калапач щомісяця отримує 50 відсотків за інтенсивність (працює 24 години на добу чи в робочий час його можна побачити в недержавних установах інших міст Дрогобиччини?) і плюс 50 відсотків премії? До речі, депутати справно за це голосують, а стебничани й не здогадуються, як мер денно і нощно дбає про них.

На цьому тлі на житлово-комунальне господарство міста передбачено лише 910 тисяч гривень. І тут ми надибуємо на цікаві цифри. Керівники об'єднань співвласників багатоквартирних будинків мають взяти на замітку, що на капітальний ремонт житлового фонду їм мають виділити 78 тисяч гривень. Цікаво, чи встигнуть це зробити до грудня? На вилов бродячих тварин в бюджет закладено аж 6 тисяч гривень. Цікаво, чи є у Стебнику гицлі? На нанесення дорожньої розмітки депутати розщедрилися дати аж 5 тисяч гривень. Чи ви бачили "зебри" у Стебнику? Потішать стебничан виготовленням детального плану території центральної частини міста, на що передбачено 76 тисяч гривень. На реконструкцію, ремонт і утримання доріг піде 99 тисяч гривень. Мабуть, чимало з них вгатять у болото на вулиці Трускавецькій, як це було в минулі роки.

Є ще чимало цікавих цифр, до яких ми повернемося в наступних публікаціях. Однак вже зараз можна стверджувати, що віртуальність стебницького бюджету, скерованого здебільшого на споживання, а не на розвиток, не виведуть місто з прориву, та ще й з такою дружньою командою мера і депутатів.

Від інвалідів відкупились офісом

Ще в квітні минулого року керівник Асоціації інвалідів "Серце допомоги" Роман Кіндратишин звернувся з письмовою заявою на ім'я Романа Калапача надати організації офіс. Нагадаємо, що зараз інваліди збираються в приміщенні, яке безкоштовно їм надала Асоціація підприємств і підприємців Стебника. Понад рік мер "футболив" п. Романа, хоча публічно давав обіцянки посприяти. І ось на сесії таке приміщення інвалідам дали - кімнатку площею 35 квадратних метрів на вулиці Трускавецькій, 2.

Здається, мер свою обіцянку виконав. Але ще в грудні минулого року Роман Кіндратишин написав заяву про доцільність використання приміщення пральні "Лотос" для потреб "Серця допомоги". Однак на сесії з'ясувалось, що на це приміщення претендує КП "МВУЖКГ", хоча свої претензії на нього були оформлені значно пізніше. За логікою і чинним законодавством, заяви мають розглядатись у порядку поступлення. Але тут почали траплятись чудеса. Геннадій Куцан насміявся з інвалідів: "Вони що, будуть там прати?". Орест Середницький запропонував неповносправним мешканцям міста (а нині в Асоціації нараховується 150 інвалідів) підготувати бізнес-план. Інакше як знущанням це не назвеш. Невже депутат не розуміє, що мова не йде про оборудку, як у випадку з меблевим магазином, а про життєві потреби інвалідів? Навіть зібратися у крихітному приміщенні вони не зможуть, не те що розподілити гуманітарну допомогу.

З іншого боку, Марія Губицька засумнівалась, чи зможе КП "МВУЖКГ" самотужки відремонтувати занедбане приміщення, якщо мешканці Стебника відчувають проблеми з наданням елементарних послуг. Підсолодити пілюлю спробував Роман Калапач, який запропонував, аби інваліди не виготовляли технічну документацію, як це роблять усі претенденти на орендовані приміщення. Але впадає в око, що "Серцю допомоги" приміщення надали терміном на один рік, хоча іншим в аналогічній ситуації - на 5 і 10 років. Через рік можна буде інвалідів попросити із займаного приміщення?

Що стосується самого приміщення "Лотосу", то депутати вирішили, аби виконавчий комітет міської ради підготував у термін до 1 червня поточного року "пропозиції щодо подальшого ефективного використання будівлі на вулиці Куліша, 4 загальною площею 849, 4 квадратних метрів", хоча ні в кого вже немає сумніву, що це приміщення без бою дістанеться КП "МВУЖКГ". Можливо, й наступної сесії не дочекаються, а все вирішать на засіданні міськвиконкому...

Анатолій Власюк,
газета "Воля громади"

Наталія Матійчин: "Бути українкою - це щось надзвичайне"

Наталія Олексіївна Матійчин працює вчителькою біології у Стебницькій загальноосвітній школі № 11. Ось уже тридцять років вона викладає цей предмет. Її називають дивачкою, вона й сама каже, що належить до розряду "білих ворон". А насправді Наталія Олексіївна - особистість, духовно багата людина, яка має що передати іншим людям і своїм учням. Ми говоримо про те, як вона стала вчителькою, як наближається до розуміння Бога у Всесвіті, як відчула себе українкою.

- Наталіє Олексіївно, як Ви стали вчителькою?

- Знаєте, досить цікаво склалася моя доля. В дитинстві я була доволі мрійливою дівчинкою. Я хотіла бути то астрономом, то геологом, то фізиком-ядерником, мене цікавили балет, музика, танці, співи. Батько подарував мені велику лупу, і я розглядала в неї камінці, вишукуючи в них щось цікавеньке. Я самостійно за книжкою вивчила карту зоряного неба. Пам'ятаю, зранку пішла шукати ранкову зорю Венеру. Мама прокинулась, а мене нема. Куди зникла дитина? Можливо, вже тоді щось таке небесне у мене закладалося. А потім я планувала поступати в мореходне училище, поїхала в Одесу. Але мене розчарували, бо дівчат тоді у мореходку не приймали. І тоді я поступаю в університет. Ніколи не планувала бути вчителем. Та ви що? Це не моє! Але в результаті сталося те, що сталося. Я працюю в школі. Як би ви це пояснили? Я не знаю. Мабуть, все-таки є щось написане у нашій долі наперед. Бог визначає щось у людині. Я вважаю, що учитель - це не той, який знає тільки свою математику чи фізику. Це повинна бути нестандартна людина, захоплена, улюблена, цікава, яка постійно вчиться. Я вам скажу відверто: я постійно вчусь. Дякую за це, можливо, нашому завучу - Лідії Іванівні Лісовець, яка постійно спонукує працювати над собою, а не сидіти на одному місці з конспектами двадцятирічної давності.

- Але чому, власне, біологія, а не якийсь інший предмет?

- Що стосується біології, то і тут Бог скерував мене правильно. Я дуже люблю рослини. Ось подивіться, в моєму кабінеті сімдесят вазонків. Я дуже люблю доглядати за рослинами, я з ними спілкуюсь. Я їх витираю, поливаю і запитую: "Як твоє здоров'я?". Знаєте, я ставлюся до них, як до живих. Та вони і є живими. Маю вдома папужку. Я навчила його розмовляти, він передає всі інтонації мови. Він у нас трошки вередливий, емоційний - як маленька трирічна дитина. Люблю собак, кішок, свійську птицю. Мабуть, і тут Господь скерував мене, власне, на цю професію, яка відповідає моєму духу, - Любові, Доброти, Ніжності. Я це люблю, мені це смакує.

- Наталіє Олексіївно, а як Ви прийшли до Бога?

- Мабуть, це в мені зріло, як зернятко. Я одружилась, мій чоловік має нахили релігійного характеру. Власне, він мене зацікавив Біблією. Він часто бував у відрядженнях, а мені казав: "Читай!". І я читала, а чого не розуміла, він мені пояснював. І ось на цьому тлі у мене визрівали питання: а що говорить Біблія про любов, про Бога, про створення Всесвіту і людини, що таке взагалі є людина як Божий помисел, чи дійсно є рай і пекло. Читаю багато духовної літератури, яка дає відповіді на ці та інші запитання. Ось людина - це просто тварина, яка має розум, чи це дійсно Боже творіння, яке має не лише тіло, як тварини, а й душу, тобто духовне, яке заховане в це фізичне тіло? Зараз я дуже багато працюю над цим, розмірковую і вдячна Господу за те, що він дав мені можливість розвиватися не тільки в науковому чи професійному плані, а, власне, працювати над своєю душею, над своєю духовністю.

- Наскільки я знаю, Ви виховувались у російськомовному середовищі. А коли відчули себе українкою?

- Я дуже вдячна своїй вчительці української мови і літератури. Вона давала мені читати цікаву літературу, в неї була чудова бібліотека. А почала з того, що відчула мою любов до віршів. Дала мені почитати вірші Сосюри, Тичини, Рильського. Тичину я не зрозуміла, Рильського любила, а Сосюру просто обожнювала. Потім я стала читати прозу. Знаєте, вона мені пояснила, чому Шевченко пише не так, як Пушкін. Пушкін був при цареві, там був вищий аристократичний світ, а в Україні була неволя. Вона розкрила мені Шевченка. Я йшла на конкурс читців його поезії й зайняла друге місце. Тоді вчителька сказала: "Бачиш, я вірила в тебе, я знала, що ти можеш".

- А що ще вплинуло на Ваше розуміння українськості в зрілому віці?

- Я прочитала книгу "Шлях аріїв". Це був спалах національного духу, коли я раптом відчула, що Україна - це щось древнє, щось незвичне, про що ми ніколи не читали, не писали при Радянській владі. Про це зась було говорити. Я відкрила для себе найдавніший пласт - трипільську культуру. А потім мені потрапила до рук книжка "Фрагменти астральної історії України". Там Леся Українка, Іван Франко, інші наші генії пишуть про це. Я була шокована. Мене вразило, що коли будували гідроелектростанції, то натрапили на кам'яні могили. Але археологам не дали попрацювати, не дали їх викопати, все покрила вода. Це було зроблено спеціально, щоб забрати нашу історію. Але це було, є, воно нікуди не зникло. А ті камені, які встигли викопати, зникли у Росії назавжди, і Україна їх немає, не отримала, складається враження, що цього ніколи не було. Розумієте, нас підводили до думки, що ми лише маленька нація, яка є братнім народом російського народу. А коли я начиталася про Трипілля, арійську культуру, побачила, яка наша історична роль, - я була шокована. Можливо, ми навіть та Праатлантида, на базі якої поширювались знання на Схід - і виникла культура Індії, на Південь - і виникла грецька культура, на Захід - і виникла культура кельтів. Я ходила така піднесена, бо раптом збагнула, що Україна - це не просто частинка якоїсь землі. Виявляється, бути українкою - це не бути американкою, яка просто має двохсотлітню культуру, і більше нічого, а бути українкою - це щось надзвичайне.

- Ось Ви вчителька біології. А як передати дітям оцю духовність, українськість? Адже на уроці це, мабуть, важко зробити?

- Ні, я не можу з вами погодитись. Можливо, це більше викладається на уроках історії, української мови та літератури, зарубіжної літератури, правознавства. Але в мене є уроки екології. І ці уроки можна так проводити, що ви не просто будете вивчати, як людина впливає на воду, на повітря, а чому ми, українці, такі байдужі до довкілля, яке нас оточує. І я розповідаю про ліси, які колись були священними. Ми мали Київську Русь, ще не християнську, але в ній були свої закони екології, коли не дозволялося, наприклад, виловлювати рибу, поки не минув нерест. Були священні діброви, які не дозволяли вирубувати, - і не тому, що там жили якісь духи, а тому, що це був Всесвіт у житті. І коли я ці питання піднімаю, то кажу: "Діти, ми ж українці, чому ми такі байдужі?". Тому не треба думати, що урок - це викладання суто наукових понять. Завжди можна націлити учнів на якийсь елемент духовності. Або візьмемо питання здорового способу життя. Я маю книжку "Харчування українця". Мені розкрився світ Котляревського - а там галушки, пампушки і таке інше. А я пірнула туди - а там столітні каші, які по-різному варилися, з різними приправами. Ми про це забуваємо. Я кажу дітям: "Харчуймося як українці". Їмо зарубіжні фрукти - апельсини, мандарини, манго, ківі. А я кажу: "Діти, любімо те, що росте в нашому садку: яблука, вишні, сливи, черешні". Виявляється, фрукти африканські несуть холодну енергетику, а наші - гарячу. Генетика українця складається з генофонду, який формувався тисячоліттями, власне, на цій землі. Коли діти починають їсти заморську їжу, в них раптом виникають алергія, висипка, діатез. Наша генетика не хоче їсти чужого. Тому я кажу дітям любити українську кухню, вживати нашу природню їжу - борщ, сало, вареники, голубці, каші різноманітні. Кажу учням, поцікавтеся, що їли ваші бабусі по селах. Давайте повертатися до нашого українського світу.

Анатолій Власюк,
газета "Воля громади"

ФК "Стебник" став лідером чемпіонату

У четвер, 13 травня, відбувся п'ятий тур чемпіонату Дрогобиччини з футболу у вищій лізі.

До цього тільки дві команди мали по чотири перемоги: ФК "Стебник" і ФК "Підбуж". Обидві команди грали на виїзді. Підбужани грали з командою "Стар" (Дрогобич), а наша команда - з "Колосом" (Меденичі). Ці обидві команди - з когорти тих, що можуть обіграти будь-якого суперника. В ігри втрутилась погода, пройшов сильний дощ, і весь перший тайм він теж падав.

Відразу зазначимо, що ігри були напружені й непередбачувані. У Дрогобичі ФК "Підбуж" двічі по ходу гри вів у рахунку, але в кінцевому результаті була нічия 2:2.

Гра у Меденичах почалась у високому темпі. Молода команда господарів старалася проти минулорічного чемпіона зіграти у відкритий футбол, показати все, на що вона здатна. Така гра подобається уболівальникам і разом з тим тримає всіх у напрузі. Однак дався взнаки більший досвід нашої команди. По ходу гри забивши два м'ячі (відзначився один з найкращих у цій грі Ігор Кісак), наша команда спокійно довела гру до перемоги.

Після цього туру ми стали одноосібними лідерами турнірної таблиці, випередивши ФК "Підбуж" на два очки і набравши 15 очок. Ми, як ніколи, дуже вдало, по-чемпіонськи почали цей сезон. В цьому велика заслуга всіх, хто займається футболом у Стебнику, а особливо нашого фан-клубу, який на кожній грі, вдома чи на виїзді, підтримує нашу команду. Це віддані уболівальники нашої команди, які в дощ і погоду завжди з нами упродовж багатьох років. У районі навряд чи знайдеться такий фан-клуб, який би не тільки так віддано і палко уболівав за команду, але й підтримував її фінансово. Честь і хвала їм і велика вдячність від керівництва ФК "Стебник". Коли ми разом, ми сильні, ми переможемо.

У неділю, 16 травня, повинен був відбутися шостий тур чемпіонату Дрогобиччини у вищій лізі. ФК "Стебник" повинен був приймати вдома ФК "Лішня", але через погодні умови, сильні дощі тур було перенесено на резервний день. Це було Рішення Виконкому Федерації Футболу Дрогобиччини.

Оргкомітет СК "Стебник",
газета "Воля громади"

"Патріот": успіх на міжнародному рівні

Нещодавно у Дрогобичі відбувся щорічний Міжнародний турнір з кікбоксингу "Весна Тайфуну", організатором якого був спортивний клуб "Тайфун".

Турнір росте з кожним роком, розширюється географія клубів і товариств, які беруть участь у ньому. І сам турнір (це моя особиста думка) на теренах Львівської області займає почесне перше місце зі всіх кікбоксерських турнірів.

Цього року на змаганнях були присутні 303 спортсмени з Дніпропетровська, Нікополя, Івано-Франківська, Рівного, Тернополя, Криму, Львова, Мукачевого, Ужгорода, Стрия, Трускавця, Стебника, Дрогобича. Збільшилась спортивна делегація із Польщі. Спортивний клуб "Патріот" (Стебник) представляло 16 спортсменів, а саме: Геличак Степан, Рябов Микола, Паньків Назарій, Онисько Ераст, Михайлюк Микола, Мицик Соломія, Михайлюк Михайло, Язев Роман, Пилип Андрій, Чекпаков Самат, Салабун Лев, Матківський Олег, Кішко Руслан, Мартинович Сергій, Гнатків Анатолій, Перепилиця Максим.

Першими вийшли на татамі наймолодші учасники. Ерік Онисько (9 років) переміг львів'янина, а Микола Михайлюк (також 9 років) переміг спортсмена із Рівного. У півфіналі зійшлись Назарко Паньків та Михайлюк Микола. У запеклій боротьбі переміг останній. Фінальний двобій звів одноклубників - Ониська Ераста та Михайлюка Миколу. Важко було надати комусь перевагу - ніхто не хотів поступатись. Врешті-решт перемогу присудили Миколі.

Мицик Соломія у півфіналі поступилась спортсменці із Рівного, хоча нічим не поступалась. Язев Роман у драматичному фінальному бою програв кікбоксеру із Тернополя. Приємно здивував тренерів Кішко Руслан, який у півфіналі переміг стриянина, а у фіналі - досвідченого Олега Матківського. Анатолій Гнатків у розділі семі-контакт програв фінальну дуель і став другим. Спеціалісти радять Анатолію поміняти розділ на фул-контакт і пророкують великі досягнення.

На висоті був Лев Салабун, який переміг двох кандидатів у майстри спорту, спочатку представника Тернополя, а згодом - і нашого Сергія Мартиновича. Щоправда, Сергій не був у своїй найкращій формі, але це ніяк не зменшує перемоги Лева. Треба у формі бути завжди!

У розділі лоу-кік Микола Рябов позмагався зі стриянином Іваном Гайвановичем, який важчий аж на 24 кг. Миколі в рингу було непереливки, знаю сам, тому що також колись програв цьому велетню зі Стрия. Але Микола молодець, тому що виявив мужність вийти на ринг. Перше місце у розділі фул-контакт здобув Геличак Степан. Також впевнено проводить першу половину сезону Бартош Андрій, який зайняв на цьому турнірі перше місце і вже не вперше цього року привозить медаль у домашню колекцію.

Цього дня перші місця посіли також Перепилиця Максим, Чекпаков Самат (розділ лоу-кік), Язев Роман(розділ лоу-кік), Пилип Андрій (розділ лоу-кік). Михайлюк Михайло (розділ лоу-кік). Рябов Микола (розділ фул-контакт).

Загальна кількість перших місць - 11, других - 6, третіх - 2. Прогрес відчутний не тільки у розвитку турніру, але й у здобутті спортивним клубом "Патріот" перших місць на цьому турнірі. Не хочу зурочити, але позитив є. Тому так тримати, "Патріот"!

Олег Григоренко,
голова ГО "Спортивний клуб "Патріот",
газета "Воля громади"

© 2008-2010 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено. Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно. Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак. Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди. Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112 Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.