Хто володіє інформацією, той володіє світом!
№1 » №2 » №3 » №4 » №5 »
№6 » №7 » №8 » №9 » №10 »
№11 » №12 » №13 » №14 » №15 »
№16 » №17 » №18 »
Минулого четверга, 28 січня, сесія ТМР не відбулася через брак кворуму.
«Перед виборами всі згадають про виборця, кожна політична сила висуватиме по 46
кандидатів у депутати, а приходиться ходити на сесії – так нема кому», -
зауважила в розмові з іншими депутатами, які очікували на кворум депутат від
«Третьої сили» Наталія Петрівська. Міський голова запропонував зібратися у
вівторок, 2 лютого, на цьому і розійшлися. Сесія 2 лютого розпочнеться о 10.00,
проходитиме вона цього разу в залі засідань міської ради.
У Трускавці зареєстровано ще одну політичну силу – місцевий осередок
Всеукраїнської козацької партії. Очолив його Сисан Мирослав Миколайович,
повідомив на понеділковій нараді керівник інформаційно-аналітичного відділу ТМР,
помічник міського голови Олег Блажівський.
Як стало відомо з виступу на понеділковій нараді головного лікаря міської
лікарні, депутата від «Відродження» Йосипа Свіжинського, ситуацію з відпуском
ліків для пільгових категорій в аптеках Трускавця вдалося вирішити, жодних
проблем в цьому плані тепер не виникає. Проте є певні проблеми в аптеки № 325
(«На полі»), яка може збанкрутувати, а це єдина міжсанаторна аптека в місті, яка
готує рідкі розчини за індивідуальними рецептами. Міський голова дав доручення
одному зі своїх заступників підготувати звернення до всіх санаторіїв міста,
допомогти в цьому має Йосип Михайлович.
Теж повідомляємо, що всього один випадок обмороження зафіксовано у Трускавці в
січні 2010 року – 25-річний чоловік надто довго очікував на транспорт в не надто
сухому і теплому взутті і здобув обмороження ступнів ніг легкого ступеня. Дуже
мало і травм, що свідчить про те, що до роботи комунальників нема як придертися.
Як повідомив на понеділковій нараді 1 лютого заступник міського голови Віктор
Марченко, минулого тижня спрацювала автоматика в Станилі і Трускавець на кілька
хвилин відсікло від газу, що могло мати непередбачувані наслідки. До речі, на
дверях під’їздів вже появилися оголошення від Трускавецької СЕГГ та КП «Наше
місто» з проханням до мешканців не залишати без нагляду ввімкненні газові
прилади. Генеральний директор КП «Наше місто» запропонував запрошувати на
понеділкові наради в міську раду і газовиків та енергетиків, як це, за його
словами, має місце в сусідніх містах. Мер Трускавця Лев Грицак до пропозиції
прислухався і дав доручення відповідні листи підготувати та надіслати.
Як повідомив на понеділковій нараді генеральний директор ТзОВ «Трускавецький
водоканал» Володимир Возняк, січень вони закінчили із 320 тисяч боргу. Причину
збитковості роботи підприємства в перший місяць 2010 року керівник пояснює тим,
що Дрогобич підняв ціни на воду для Трускавця, а також тим, що кількість
споживання води санаторіями та іншими оздоровчими закладами міста зменшилася
через малу кількість відпочивальників. Та і не всі справно платять за надану
послугу – борг КП «Наше місто» становить 550 тисяч гривень, а борг населення
близько 800 тисяч. Володимир Франкович зауважив, що трускавецький водоканал
навесні обов’язково придбає «Спрут» для перекриття водопостачання та
водовідведення найбільш злісним неплатникам – є діячі, які заборгували цьому
підприємству по 6-9 тисяч гривень.
Займається водоканал і проектуванням очистки води, вже поступило ряд пропозицій
з цього приводу.
92-у річницю пам'яті Героїв бою під Крутами відзначили зустріччю з громадськістю
міста у середній школі № 2. Участь у заході взяв міський голова Лев Грицак,
представники міської влади. Присутні із вдячністю оцінили програму у якій
переглянули документальний фільм, інсценізацію події, показану силами учнів
старших класів, -- декламування віршів та тематичні пісні. Міський голова
відзначив потужний емоційний зв'язок із залом і високий рівень організації
патріотичного заходу. Про це він сказав на понеділковій нараді, запропонувавши
заввідділу культури п. Світлані Ковальчин брати приклад з освіти та підходити до
проведення масових заходів більш творчо. А своєму заступнику Я. Чистогорському
міський голова доручив підготувати подяки активним учасникам заходу до Героїв
Крут.
Минулої п’ятниці, 29 січня, трускавецьке міське радіо започаткувало проект
прямих ефірів з міським головою. Ідея є надзвичайно вдалою, вже перший такий
ефір показав, що люди довіряють владі і саме від неї очікують підтримки у
вирішенні своїх наболілих питань. Серед інших порушувалися питання автономного
опалення, по теплопостачанні окремих будинків, а працівників міськвиконкому
зацікавило, чи можна в майбутньому організувати буфет в міській раді, щоб можна
було перекусити під час обідньої перерви. Даний проект показав, наскільки
безглуздими та замовними є дані так званих соцопитувань, які публікує за браком
свіжих ідей опозиційна преса в Трускавці.
Схоже на те, що бориславська опозиція планує йти шляхом трускавецької. В газеті
«Нафтовик Борислава» від 27 січня опубліковано звернення голови опозиційної в
БМР депутатської фракції «Солідарність» Михайла Лазара, в якому він Трускавець
ставить за приклад для влади Борислава і доводить потребу надавати дозволи на
автономне опалення в Бориславі, посилаючись на незаконність відмов. Нагадаємо,
що Трускавець став першим містом в регіоні, де влада не просто пробувала
хаотично надавати дозволи на встановлення автономного опалення, а після
ретельного вивчення юридичного підґрунтя та ряду консультацій прийняла рішення,
яке не було оскаржено прокуратурою, як це мало місце в Бориславі та Дрогобичі.
Хоча поштовхом для такого кроку трускавецької влади стала діяльність опозиції та
нашого Інтернет-видання – це ще раз доводить, наскільки добре розвинена
демократія в Трускавці та наскільки влада готова працювати з тими, хто прагне
конструктивної роботи на благо міста та його мешканців, а не займається
деструктивною демагогіє на кшталт будівництва пам’ятників чи плодіння без ліку
ГО.
Дрогобицький міський голова Микола Петрович Гук не підтримав ініціативу
дрогобицьких депутатів підтримати в другому турі президентських виборів єдиного
кандидата від демократичних сил Юлію Тимошенко. Він теж відмовився підтримати
звернення, яке депутати ДМР прийняли і без нього. «Я підтримую Ющенка і буду
голосувати проти всіх», - сказав п. Гук. Видно, що він не читав звернення глави
УГКЦ Любомира кардинала Гузара. Миколі Петровичу напвно приємніше буде бачити на
посту Президента України Віктора Федоровича Януковича – до Тимошенко в нього
особливе ставлення, адже саме силами депутатів фракції БЮТ його відправили у
вимушену відставку в 2008 році.
Нещодавно в Бориславі зловмисники пограбували ресторан (колишній «Вітерець») –
винесли навіть посуд та батареї автономного опалення. В справі триває слідство,
натомість народ говорить, що такі дії зробив хтось, кому власники ресторану
заборгували певну суму грошей.
Власна інформація
31 січня у Дрогобицький міський відділ міліції зателефонував охоронець Інституту
управління, який заявив, що у приміщенні будови невідомі намагаються вкрасти
майно. Про це ЗІК повідомили у правоохоронних органах. За крадіжку мідного дроту
з будови інституту затримані три громадянини – М., 1978 року народження, З.,
1963 року народження та С., 1995 року народження. Сума збитків встановлюється.
- Ситуація з водопостачанням у Бориславі навряд чи зміниться найкраще найближчим
часом, повідомив директор бориславського водоканалу Я. Лопушанський – то річка в
Рибнику промерзає до дна, то починається каламуть з таненням снігів, а влітку
річечка просто пересихає. Та й бориславці не завжди вчасно платять за спожиту
воду. Хоча не платять всі вони сумлінно і за газ, тепло та електроенергію. За матеріалами газети «Нафтовик Борислава»
- Дрогобицька міська рада звернулася з листами до Президента України Віктора
Ющенка, Голови Верховної Ради України Володимира Литвина, Прем’єр-міністра
України Юлії Тимошенко, в якому доводять їх до відома, що у Інтернет–клубах та
Інтернет–кафе не здійснюється контроль за доступом неповнолітніх до сайтів з
іграми жорстокого характеру та інших сайтів з тематикою, забороненою для
перегляду особами, які не досягли вісімнадцятирічного віку. У зв’язку з цим,
депутати Дрогобицької міської ради просять керівників держави зобов’язати
власників Інтернет-клубів та Інтернет–кафе в Україні здійснювати жорсткий
контроль за відвідуваннями неповнолітніми Інтернет-сайтів, а саме: у кожному
Інтернет–клубі та Інтернет- кафе виділити 10 % комп’ютерів для користування
неповнолітніми, на даних комп’ютерах заблокувати доступ до Інтернет-сайтів з
тематикою, забороненою для перегляду особами, які не досягли вісімнадцятирічного
віку. Іван Тихий
Шановний пане Козир Р.Я.!
Трускавецька міська рада повністю поділяє Вашу позицію щодо ролі Степана Бандери
в українській історії та підтримує Ваше намагання гідно вшанувати цю постать. Ми
цінуємо і те, що ГО "Рада міста", яку Ви очолюєте, долучилася до ювілейних
святкувань 100-річчя від Дня народження Степана Бандери в 2009 році, ініціатором
та організатором яких виступила міська рада Трускавця як орган місцевого
самоврядування.
Хочемо нагадати Вам, що депутати Трускавецької міської ради і я як міський
голова завжди активно беремо участь у всіх заходах патріотичного спрямування,
тому Ваші повчання (що робити і як робити) депутатів, які піднімали Прапор
Незалежності України, приймали безпосередню участь у становленні демократичного
народовладдя, звертались до Президента України Віктора Ющенка про присвоєння
звання Героя України Степану Бандері є щонайменше некоректно, адже саме вони,
депутати, обрані представляти інтереси громади та вирішувати такі важливі
питання, а не якісь малочисельні організації, створені безпосередньо перед
виборами.
Ще задовго до створення Вашої громадської організації, починаючи з 90-х років,
депутати Трускавецької міської ради багаторазово розглядали питання спорудження
пам'ятника цій видатній людині і прийшли до думки, що цей пам'ятник повинен бути
в композиції "Пам'ятника Свободи", спорудження якого розпочато на Площі
Незалежності - центральній площі нашого міста. На проектування, експертизу і
початок робіт освоєно вже 497 тис. грн. Залишок коштів на завершення будівництва
пам'ятника становить 8 млн. 100 тис грн. Якщо Вам вдасться зібрати достатню суму
коштів на спорудження цієї композиції, то міська рада це буде тільки вітати,
оскільки зменшиться навантаження на міський бюджет.
Сподіваємося, що громадська організація, яку Ви представляєте, і надалі
підтримуватиме, особливо фінансово, всі позитивні ініціативи міської влади, в
тому числі і національно-демократичного і громадянсько-патріотичного напрямку.
Хочеться вірити, що Ваші наміри щодо співпраці з владою Трускавця є щирими, хоча
позиція газети "Джерела Трускавця", засновником якої Ви є, свідчить радше про
протилежне. Тому вважаю, що щирість Ваших намірів оцінюватиметься жителями
нашого Трускавця не за закликами та словами, а за реальними діями на благо всієї
трускавецької громади.
Лев Грицак,
У Трускавці надумали бути не гіршими за інших, чи то пак, не менше
патріотичними, і затіяли збудувати пам'ятник Степанові Бандері. Тепер уже -
Героєві України, тобто, визнаному офіційно, з оприлюдненням Президентом України
відповідного Наказу.
За справу взявся один із претендентів на посаду голови міста Руслан Козир та
очолювана ним громадська організація "Рада міста". З цього приводу до міського
голови Трускавця Лева Грицака було надіслане звернення з проханням винести
питання побудови пам'ятника Степанові Бандері на сесію міськради й ухвалити
рішення про визначення місця для монумента. Крім того, Русланом Козирем було
оголошено про збір коштів на спорудження пам'ятника.
Не знаю, чи воно зумисне так планується, чи так виходить само-собою, але якісь
нові починання у нас чиняться, як правило, "під щось" - чи то під ювілей якоїсь
партії, чи під вибори. Час задуму побудови пам'ятника Степанові Бандері у
Трускавці доволі дивний: а чому це не робилося до 100-річчя від дня народження
Провідника, чому ще не раніше? Аналогічно, як з присвоєнням Віктором Ющенком
звання Героя України. Але там ще якось це виправдано, бо наочно бачимо, скільки
галасу викликала ця подія. Однак, не скориставшись датою ювілею Степана Бандери,
Ющенко не підписував указ про присвоєння Героя України перед самими виборами
президента, хоч міг, звичайно, так зробити, і це додало б йому голосів виборців
- він виконав волю українців уже після виборів.
У Трускавці вже є закладений один камінь "Тут буде споруджено пам'ятник…", йому
уже вісімнадцять років. Давно нема того мера, при котрому закладався камінь,
померли й багато тих, хто ініціював справу і прагнув за рік-два після після
освячення місця побудови побачити зведений пам'ятник. Тепер у місті пориваються
закласти другий камінь, бо, ніби, конче саме зараз нам потрібен пам'ятник
Степанові Бандері. А може, такі вагомі справи, що стосуються громади міста,
відкласти на півроку, щоб побачити серйозність намірів тих, хто їх ініціює?
Василь Кирилич,
23 січня у Палаці культури Трускавця було обрано найвродливішу дівчину конкурсу
«Красуня Прикарпаття» – 19-річну дрогобичанку Христину Круглій. Титул І-а віце
міс конкурсу виборола 20-річна Марія Рожко із Трускавця, титул ІІ-а віце міс –
21-річна Оксана Бережницька. Глядачі такою мали змогу обрати свою красуню – вони
віддали свої симпатії білявці із шармом Марлен Дітріх – Наталі Гавдьо.
Церемонії нагородження передувала напружена боротьба дівчат за найпочесніший
титул і цікава розважальна програма, представлена гостям та глядачам конкурсу.
Усі виходи дівчат були видовищними, палко підтримані глядачами в залі. За цією
легкістю та впевненістю, мабуть, ховаються тижні виснажливих репетицій,
напружених тренувань. Із реакції глядачів зали можна судити, що найбільше
сподобався модельний вихід – колекція представлена Ксенією Сербін,
дизайнером-дебютантом цьогорічного конкурсу Lviv Fashion Week. Бурхливі оплески
та вболівання під час виходу пластичних та кокетливих дівчат у купальниках і
емоції молодіжної аудиторії глядачів зали просто зашкалювали.
Напругу конкурсного змагання дещо розбавляла цікава розважальна програма. Це й
експресивні танці від танцювального колективу «Ультра» та «TNT hip-hop
Formation», а також народного ансамблю сучасного естрадного танцю «Віва». Живий
звук та шалений драйв рок-гурту «Fusion», вокального дуету «Кохана, коханий»
Наталі Мельник та Володимира Гуменчука. Багато оплесків отримали юні дарування –
дует «Ми-леді». А ностальгічного настрою глядачам зали додав виступ московських
гостей конкурсу – солістів Андрія Ознобіна із гурту «Алые маки» та Антона
Льоскіна із гурту «Ностальгія». Чарівні ведучі конкурсу – Назар Ангельський та
Альона Хомич, співорганізатор конкурсу, – підтримували інтригу вечора.
Почесне журі конкурсу очолив міський голова Трускавця Лев Грицак, за підтримки
якого проходив конкурс. До складу журі увійшли представник генерального спонсора
конкурсу – ТМ «Трускавецька Кришталева» – Олег Костарєв, директор з логістики
Трускавецької групи заводів; від генерального партнера заходу – Голова Правління
ЗАТ «Санаторно-готельний комплекс «Дніпро-Бескид» Олександр Чебаненко, від
партнера конкурсу – генеральний директор ЗАТ «Трускавецькурорт» Віктор Жданов.
Від ексклюзивного партнера заходу – виконавчий директор модельного агентства
«Ok’s models» Тетяна Бобак (Львів), від золотого партнера – директор мережі
ювелірних магазинів «Каблучка» Дмитро Запятко, від оздоровчого партнера –
генеральний директор ТзОВ «Санаторій «Карпати» Володимир Маринкевич, від
генерального медіа-партнера – Почесний Президент Телерадіокомпанії «Алсет» та
радіостанції «Твоє радіо» Віктор Возняк, дизайнер-дебютант цьогорічного конкурсу
Lviv Fashion Week Ксенія Сербін (Львів). Ексклюзивного медіа-партнера
представляла топ-менеджер студії звукозапису «Люксен» та рекламного агентства
«Захід медіа ініціатива» Ніна Лижичко (Львів), а стильного медіа-партнера –
головний редактор львівського глянцевого видання «Style Boom» Емілія Худа,
заступник голови Дрогобицької райдержадміністрації Володимир Стецівка.
Переможниця конкурсу Христина Круглій отримала головний приз – можливість
здійснення 5-денного туру Європою від генерального спонсора конкурсу ТМ
(торгової марки) «Трускавецька Кришталева».
І-а віце міс конкурсу Марія Рожко отримала від генерального партнера конкурсу –
золоту карту на 21-денний відпочинок в санаторно-готельному комплексі
«Дніпро-Бескид». Розважальний партнер – ресторанно-розважальний комплекс
«Козацький хутір» – презентував Міс талант Марія Рожко місячний абонемент у
відпочинковій зоні закладу.
ІІ-а віце міс Оксана Бережницька – від генерального медіа-партнера конкурсу
телерадіокомпанії «Алсет» та радіостанції «Твоє радіо» подаровано цифровий
фотоапарат. Не менш цінним подарунком було нагороджено Міс глядацьких симпатій
Наталю Гавдьо – відпочинковою путівкою країнами Європи від туристичної компанії
«Глобус-Сервіс». Міс Гламур Оксана Бережницька отримала 7-денний гірськолижний
відпочинок на базі санаторно-готельному комплексі «Дніпро-Бескид».
Міс елегантність Вікторії Сисак подарували 3-хмісячний абонемент на відвідування
спорт-зони від оздоровчого партнера заходу «Санаторій «Карпати».
Стильна Міс Прикарпаття Галина Нестер отримала можливість здійснення
професійного портфоліо в іменитого фотографа від стильного партнера конкурсу –
глянцевого видання «Style Boom» (Львів), а історія «перетворення» буде
висвітлена на шпальтах видання у рубриці «Fashion story». Міс Чарівність Галина
Нестер отримала від партнера заходу – мережі салонів краси «Наталі» – абонемент
на комплекс послуг загальною вартістю 1000 грн.
Ексклюзивний партнер конкурсу – модельне агентство «OK”S models» (Львів) –
подарували «Міс OK”S models» Наталі Хруник можливість безкоштовного 3-х
місячного навчання у власній модельній школі та трьом обраним конкурсанткам
(Христині Круглій, Галині Нестер, Наталі Гавдьо) навчання зі знижкою 50%, 30% та
20% відповідно.
Золотий партнер – мережа ювелірних магазинів «Каблучка» – подарував Міс
вишуканість Наталі Хруник коштовну золоту прикрасу. Міс романтичність Зоряні
Гутович презентовано подарунок від партнера конкурсу ПФ «Тандем».
Партнери конкурсу також забезпечили Міс грація Галині Мах абонемент на оздоровчу
програму від СПА-готелю «П’ятий океан», ресторан «Мисливський рай» подарував Міс
ерудиції Христині Круглій романтичну вечерю на двох осіб та побутову техніку від
партнера – мережі магазинів «Ора». Жодна із дівчат не була обділена щедрими
подарунками від партнерів та спонсорів заходу.
Переможницям конкурсу – Христині Круглій, Марії Рожко, Оксані Бережницькій та
Наталі Гавдьо та Галині Нестер – обіцяно сприяння та підтримку в подальшій
участі в національних конкурсах краси від співорганізатора конкурсу,
рекламно-інформаційного агентства «Феєрія».
Організатори вдячні партнерам та спонсорам за плідну співпрацю та підтримку
конкурсу, а також співробітникам Палацу культури м. Трускавця (директор –
Михайло Кіселичник) за технічну організацію заходу.
Світлана Лутчин,
Неждано-негадано у окремих трускавецьких журналістів прокидається почуття
гумору, специфічне, щоправда, з концептуальністю підходу та розрахунком на те,
що добрий пан з комуністичною краваткою і швейцарським годинником оцінить його і
дасть більше баланди для вічно ненаситних пики та животика.
Тикаючи власним пальчиком зі «специфічним запахом» в іншого свого
колегу-журналіста і думаючи «Тамбовський вовк тобі колега!», вгодовані пані та
панове – прислуга не менш вгодованої трускавецької опозиції, зараховує себе до
тих, вміє мислити глибоко, прагне вчиняти достойно і намагається змінити життя
на краще, не думаючи проте про примітивізм власного роздумування та суфізм
умовиводів, де умом і не пахне. Як полюбляє казати мій кум, півтони, півправда,
недосказаність – методика тих, хто з обойми убогих. Але блаженні вбогі духом, а
не багаті помийною їжею, згодованою за результатами продажів будматеріалів.
Багаті збідніють і зголодніють, пише в Святому Письмі, але дужче зголодніти, ніж
ненаситні жовті гуси і баба Мотря, яка пережила голод 1921, 1933 та 1946 років,
навряд чи можна.
Пустенькі голови без ідей в рамках тісного і задушливого простору кузні кадрів
для влади кують свої соцопроси, курячи папіроси і запиваючи кавусею. Що б то ще
такого видумати, щоб підняти рейтинг, якого по суті немає, як би подовшити
розмір, який все таки має значення, думають вишколені за пітерським зразком
рєб’ята і шрайбають, аж Гай шумить. Грається за правилами правди і відкритості
на таких оргіях просто суперово, ніхто б і не сказав, що це брєдущєє на бойню
стадо. Душа радіє, що всі, чиї фото красуються в цій примітивщині, як рівно ж
ті, хто не удостоївся бути висміяним через карикатуркі з натуркі з задумами
роксолянського штибу, задоволені і натуралістично і оргастично.
Спосіб буття воювати проти всіх і вся і кричати «Хур-р-ра-а-а-а!!!» фальцетами і
дискантами не вичерпує себе і не вичерпає принаймні ще 118 днів.
Навіть випорожнюючись по малій і великій нужді в керамічну убікацію, апазиційний
журналіст не перестає бути журналістом, навіть там він знаходить поживу для себе
і свого люблячого батечка, дорогого в прямому і переносному значенні патрона,
націоналіста і космополіта в одній особі, якому однакові милі і Ющенко, і
Яценюк, і Янукович, і Тимошенко, і вся королівськая рать, яка б хоч трошки
допомогла «повимахуватись» у боротьбі за очищення надмірного бруду з того, що
колись іменем звалось. Навіть там, дивлячись як водичка змиває продукти його
бурхливої літературної творчості, він пробує мислити, аналізувати, чи це водичка
з озера чи з річки Стрий, чи з цього не можна зробити якусь бомбову тему, щоб
махнути нею владу, таку поганючу і прикрющу, бо у свій час сказала «Досить!»
незрозумілому белькотанню та гадючому шипінню.
Вносити роздор у громаду, сіючи думки вольнії та крамольнії під впливом опіумних
речовин, ставити пам’ятники та меморіальні дошки видатним будівельникам, копачам
гробів, дальнобойщикам і вбивцям в личині доброчинців, підняти революцію, діючи
за принципом «Чим гірше, тим краще», зробити з мухи слона, а з шістки іншу
карту, притримуючи в цей час в рукаві пару тузів, шукати скалки в оці іншого, не
помічаючи колоди в своєму – ось справжнє покликання трускавецького опозиційного
журналіста.
Він спеціаліст широкого профілю, розуміється і в соціології, і в політології, і
в архітектурі, і в технологіях ремонту доріг, в способах дистиляції води і в
духовності іншої людини, словом, він – герой. Він герой і газета, в якій він чи
вона працює геройська, хоча і безбожна, бо поруч із знімками святих отців вміщує
гороскопи та святотатства, бесіди з магами та екстрасенсами, принижуючи нашу
християнську гідність. Кажучи «нашу», маю на увазі читачів, яких хотіло б дороге
панство мати півтора десятка тисяч, але не матиме ніколи. Але без героїчних
вчинків, бо як приходиться до діла, то і в бабусь, і в дідусів, і в більш юних
писак починає перо в руках тремтіти, а штани і спідниці мокріти. Голос починає
дрижати, а мозок аж тоді починає спроби думання – не поламати б собі хребет,
перспективу, є ж бо й діти, є ж бо й якісь наміри. Але може бути пізно, може
бути вечір, а у сутінках різне трапляється. Він герой і газета, в якій він чи
вона працює, геройська, хоча і безбожна, бо поруч із знімками святих отців
вміщує гороскопи та святотатства, бесіди з магами та екстрасенсами, принижуючи
нашу християнську гідність. Кажучи «нашу», маю на увазі читачів, яких хотіло б
дороге панство мати півтора десятка тисяч, але не матиме ніколи.
Бідні людці, без своєї думки, «німі раби», як писав Шевченко. Убожество тем,
багатство ідіотичних зворотів, безтактність та суцільний несмак. Як любить
казати кум мого кума, жінка в постелі має бути розкутою, а на людях стриманою,
інакше вона не жінка, а курва. Майтеся на стриманні, пані та панянки, демократія
допускає свободу до певних меж, інакше це анархія. Чи може комусь хочеться
внести зміни в пам’ятник Свободи, щоб там були висічені і їхні фейси? Висікти б
такі фейси не завадило, але ми поступимо мудро – нехай пошкаляє цю плебейську
гидоту їхній бос, а він це після виборів зробить як пити дати чи два пальці
обслинити. Може тоді візьмуться за розум ці «справедливі», які «несправедливих»
хочуть звабити й купити. Якщо є за що братися. І якщо не буде запізно.
Андріан Марічик
Початок другої половини вісімдесятих років XX століття увійшов у свідомість
більшості українства словами "перебудова", "гласність", "правда". Але далі, від
ідеологічної тріскотні та темпераментних жестикуляцій генсека М.Горбачова,
справи не рушилися з місця. А, натомість, бачачи, що компартія ні кує, ні меле,
починають виникати різноманітні громадські об'єднання, товариства і групи, які
(з подачі відповідних органів) засоби масової інформації охрестили назвою -
неформали.
Біль за розтоптування і нищення рідної української мови, святинь історичної
пам'яті, прагнення до утвердження людяності, милосердя, любові до своєї землі. -
сприяли згуртуванню невеликої групи трускавчан у складі Віктора Бурлакова,
Василя Гаврилюка, Володимира Лаврінка, Володимира Сенкевича, В'ячеслава Умнова.,
Олеся Яворського.
Оскільки група почала зростати чисельно, - приєднуються Мирон Бучацький, Богдан
Червак, Володимир Іванов, то постала потреба у виробленні статуту, напрямків
діяльності, назви, юридичної реєстрації тощо. Для обговорення цих та Інших
питань доводилося збиратися у клубі пожежної частини м. Трускавця, в санаторії
"Кристал" (медичний кабінет О. Яворського), на квартирах В. Бурлакова, В.
Умнова, Г. Шиманської, у помешканні матері дружини В.Лаврінка. Шляхом таємного
голосування, через різні думки, було вибрано назву "Відродження", визначено
мету, відповідальних за певні напрямки роботи. На день народження Тараса
Шевченка (березень 1988 р.) члени групи поклали букет квітів біля його
пам'ятника, що стоїть перед їдальнею санаторію '"Каштан". Вірші поета і власну
творчість читали Мирославчик Лаврінок (нині він студент Київського педагогічного
університету ім. М. Драгоманова), Богдан Червак, В'ячеслав Умнов. Цей процес
становлення і чисельного зростання відбувався з кінця 1987 р. до літа 1988 року.
"Відродження" вирішило заявити про своє існування в день відкриття ХГХ
всесоюзної конференції комуністів 24 червня 1988 р. Від імені ініціативної
групи, на ім'я голови міськвиконкому, було подано заяву щодо проведення мітингу
на центральній площі Трускавця (біля БОЛ-1). Разом з нами приймав участь і клуб
воїнів-афганців "Пам'ять" (голова клубу Юрій Паньків).
За вказівкою КГБ, міська влада розмістила довкола площі і на прилеглих вулицях
водовози з брандспойтами, на повну силу заревли гучномовці з совєтськими
піснями, аби заглушити будь-які самовільні голоси виступів. Виконком, після
переговорів, дав дозвіл, але не на мітинг, а на зустріч-дискусію в Палаці
культури (тепер ім. Т.Шевченка).
Наведемо деякі витяги із статей тодішньої місцевої преси, як про цю подію писали
журналісти:
"Чому сполошилися, чому вагалися - йти чи не йти на дискусію з "Відродженням" -
виконкомовці?
Та тому, що такого ше не бувало, щоб хтось без дозволу, без вказівки, без
нагадування (згадайте демонстрації, суботники і т.д.) насмілився заявити, що
проведе зібрання, на якому, підкреслимо, без вказівки зверху чи місцевої влади
почне обговорювати злободенні питання,..
Про що ж йшла мова? По-перше, присутні (до речі, зал у ПК був не повністю
заповнений через міліцейські кордони перед входом авт.) змогли дізнатися про
організаційну структуру самоствореного "Відродження" (в ньому шість секцій),
ознайомитися з програмою дій - зокрема прискорити спорудження житла, спортивних
споруд, дитячих закладів, у тому числі дитяче розважальне містечко, активізувати
культурно-мистецьке життя, звільнення від жорсткої опіки проведення громадських
заходів.
Робота шести секцій: історико-етнографічної, літературно-художньої,
суспільно-політичного виховання, дискусійної, економічної та здорового способу
життя орієнтували громадськість на усунення тих недоробок, які допускалися з
вини виконкому та його служб, інших повноважних установ і організацій..."
Виступи усіх членів ініціативної групи об'єднання «Відродження», супроти яких
фактично не було опонентів, стали поштовхом до піднесення самосвідомості
трускавчан.
А після установчої конференції товариства рідної мови імені Т. Шевченка у Львові
(20 червня 1988 р.), об'єднання "Відродження" провело своє зібрання(серпень 1988
р.) в центральній міській бібліотеці (навпроти готелю "Бескид"), і оголосило
себе філією цього товариства. Головою було обрано В'ячеслава Умнова. На перший
план в діяльності "Відродження" тепер виходила боротьба за рідну українську
мову. Концептуальними є слова Василя Лизанчука, доктора філологічних наук зі
Львова, шо: "З огляду на те, що мова є генетичним кодом нації, своєрідним
синтезом усього національно-державницького, фокусом Його бачення, то мовне
питання виходить за безпосередні лінгвістичні межі й набуває гострого
політичного, соціального, ідеологічного характеру."
Про роботу "Відродження", ініціативу його членів популяризували у місцевій та
регіональній пресі І. Білас, Л. Поливка, І. Сусюк, С. Швадчак, П. Китай, Т.
Коровець, П. Бобик, Й. Фиштик, Д. Ців'юк, А. Гела, Л. Гаврилів та інші.
Своєрідним прискорювачем до широкого розгортання і поширення своєї діяльності
стала Установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка (Київ,
Республіканський будинок кіно, 11-12 лютого 1989 р.), де була і представницька
делегація трускавецького "Відродження". Це був перший легальний форум незалежної
громадської організації України.
Трускавецька філія "Відродження" ТУМ ім. Т. Шевченка різко збільшує сітку своїх
осередків. До травня 1991 р. виникли осередки ТУМ у міській лікарні, санаторіях
"Каштан", "Кристал", "Батьківщина", "Джерело", "Прикарпаття", "Карпати",
"Весна", "Берізка", "Рубін", "Молдова", у Військовому та підлітковому
санаторіях, "Шахтар", "Алмаз", БУ-47, КП-2, міськпобуткомбінаті, БМУ
"Карпаткурортбуд", БОЛ-1, пансіонаті "Полонина", в середніх школах №1 і №2,
аптеці №121, дільниці електромереж, ЦКП, Будинку школяра, міськвно, фабриці
"Ремвзуття", на Стебницькому калійному заводі, в середніх школах №№ 17, 18 м.
Стебника, у селах Станеля, Уличне, Доброгостів.
Активними діячами трускавецької філії "Відродження" товариства української мови
"Просвіта" ім. Т. Шевченка та його симпатикам різного віку у 1989-1991 р. р.
були (за абеткою): Андрюк Марія, Антоник В., Атаманчук Наталя, ансамбль "Чарівна
сопілка" (кер. Пашкін Володимир), Бай Богдан, Бега Андрій, Бега Ольга, Близник
В.. Більо Іванна, Белз Володимир, Бондарчук Володимир, Бурик Орест, Бурлаков
Віктор, Бучацький Мирон, Босак Надія, Білоус Богдан, Боромиченко Лідія,
Бризецька Галина, Буський Зеновій, , Вовків Василь, Вальчук О., Воробець Богдан,
Вітюковський Петро, Волощук Богдан, Волощук Надія, Величко Наталя, Вигнан
Віталій, Володимир Лідія, Гаврилюк Василь, Гармич Жанна, Гладка Надія, Грищенко
Олександр, Грищенко Надія, Гурт "Дзвін" (його склад: Іванюк Анатолій, Білецький
Володимир, Гамов Віктор, Грабинський Ярослав, Гураль Іван), Гулинський Євген,
Гуменний Євген, Грицьків С., Галій Г., Грушкевич Володимир, Геленко С,
Грабовська Наталя, Грабовський Йосип, Грицай Андрій, Грицик Оксана, Гумега
Оксана, Денисюк-Шалагіна Ліліана, Дудяк Богдан, Заборовський Радослав,
Карнадз-Мартинів Ярослав, Кушнір Володимир, Ковалишин Ірина, Ковалишин Ярослав,
Купчин Михайло, Книш Тарас, Климчак М., Кухар Роман, Ковальчин Олег, Ковальчин
Одя, Конів Олена, Конів Л., Кулнняк Люба, Каралюс Мирослав, Лаврінок Володимир,
Лаврінок Мирослав, Лаврінок Катерина, Лаба Тетяна, ЛіщинськиЙ Ігор. Ліщинська
Тетяна, Лев Любомир, Луцевич Ірина, Луцевич Анна, Лошанський Ігор, Мацюрак Юрій,
Михаць Омелян, Медведєв Анатолій, Медведєва Зоя, Медведєва Оксана, Медведева
Соломія, Марківський Василь, Матківський Мирон, Мацюрак Володимир, Михальцевич
Богудар, Малярчин Роман, Мельник І., Музика І., Мацигін, Ігор, Мотика Ярослав,
Мацько Надія, Мельничин Галина, Мотика Оксана, Нич Оксана, Нич Ярина. Натурна
Ярина, Олексюк В., Опацький Богдан, Пілько Орест, Пілько Ігор, Поливка Любомир,
Пещох Степан, Прокопик Ольга, Процишин Зоряна, Процишин Богдан, Павленко І.,
Павлечко Святослав, Попович Наталя, Попович Назарій, Павличко Оксана, Паращак
Наталя, Полякова Мирослава, Пристай Зеновія, Пукавський Клавдій, Рудко Ірина,
Сенкевич Володимир, Спас Андрій, Сидір Теодозій, Сорока Тарас, Сех Євген, Сех
Оксана, Сех Наталя, Соловей Олег, Соболь Олександр Іванович, Сусюк Ігор,
Семенишин Мирослав. Стеців Василь, Скробач Богдан, Соляник Д., Соляник Оксана,
Умнов В'ячеслав, Устияновська Світлана, Федисів С, Фецяк Ігор. Хомик Ореслава,
Хомик Юрій, Хомик Катерина, Хомик Юрій Юрійович, Халак Василь. Халак Ольга,
Хом'як Лев, Хом'як Роксоляпа. Цебак Наталя, Цівюк Дмитро, Чигрінова Ольга,
Червак Богдан, Чайківська Олена, Чайківська Катерина, Швадчак Світлана,
Шиманська Галина, Шиманський Володимир, Шимутовська Н.. Шоробора Наталя, Шумило
Ганна, Шило Іван, Шило Сергій, Шило Христина, Шологін Ярослав, Яворський Олесь,
Яцик Степан, Яцик Віра, Явір Тетяна та ін. (Даруйте, якшо когось не згадав. Ці -
були найдієвіші).
Наприкінці липня 1990 р. Трускавецьке об'єднання "Відродження" ТУМ "Просвіта"
ім. Т. Шевченка, разом із своїми філіями в м. Стебнику, селах Уличне,
Доброгостів і Станеля, офіційно нараховувало 896 чоловік, а до травня 1991 р. -
більше 1 тисячі чоловік. Осередки "Відродження" були майже у всіх установах
нашого міста.
Підсумки першого року своєї діяльності філія "Відродження" ТУМ ім. Т. Шевченка
узагальнила на ІІ-ій звітно-виборній конференції (грудень 1989 р. у міському
Будинку культури, тепер знесений, що був біля церкви св. Миколая, навпроти
теперішньої читальні "Просвіта"). Головою філії було обрано В'ячеслава Умнова.
Розширені засідання ради, які збирали чимало вболіваючих та симпатикІв,
відбувалися кожної другої і четвертої неділі місяця у приміщенні по вул.
Шевченка,31. За період 1989-1991 р,р. ми прагнули аби кожен член "Відродження"
сповідував, окрім головних Господніх, десять заповідей просвітянина, які
надрукував Календар "Просвіта" ще в 1927 році:
1. Я є "Просвіта", яка вивела тебе і виводить Інших з нетрів темряви, неволі
духа. Допоможи добрій справі!
Девізом нашого "Відродження" стали слова Павла Грабовського: "Мало нас, та се -
дарма, більше буде з перегодом: не до віку висне тьма над замученим народом".
Трускавецьке "Відродження" видало листівки з портретом і цими словами поета.
Згруповуючи все, що було задумане і виконане, то його можна звести до таких дій.
Спільно з Трускавецьким відділенням "Меморіал" провели 26 червня 1989 р.
багатотисячний мітинг-реквієм (на площі біля церкви Св. Миколая), пам'яті жертв
сталінізму. 25 липня 1989 р. (у літньому кіноконцертному залі, що біля Палацу
культури "Мир", - мітинг-реквієм з приводу 214-ї річниці зруйнування Запорозької
Січі.
30 липня 1989 р. - активно сприяли проведенню і приймали енергійну участь
Трускавецькі ТУМ, Рух, "Меморіал" у ідентичному мітингу-реквІємі в м. Дрогобич.
В цей же період-були учасниками та ініціаторами мітингів - з приводу відновлення
у Трускавці могили українських січових стрільців, до 71-ї річниці утворення ЗУНР
(1.XI.89р.), мітингу-зустрічі з делегатами Установчого з'їзду Народного Руху
України. З-"* річниці трагедії на ЧАЕС (квітень 1989р.) із запаленням свічок
пам'яті жертвам аварії біля церкви св. Миколая, мітинги солідарності з боротьбою
за суверенітет литовського, вірменського та азербайджанського народів
(14.01.90р., 30.01.90р.), мітингу-протесту "Ні - третім кайданам союзного
договору!" (м. Трускавець, 16.03.90р.), мітингу на честь прийняття Декларації
про суверенітет України (22.07.90р.), до 500-ліття українського козацтва, мітинг
в підтримку легалізації Української Греко-Католицької та Української
Автокефальної Православної церков (вересень 1989р.), участь у живому людському
ланцюгу єднання під назвою "Українська хвиля", з нагоди 71-ї річниці злуки УНР
та ЗУНР (21.01.1990р.), маніфестація ТУМ, "Меморіал", УГС, "Зелений світ", СНУМ
на підтримку дем. Рад та їх рішень (травень 1990р.), мітинг на честь підняття
національного прапора над Трускавецьким виконкомом (літо 1990р.), маніфестація
під час перезахоронення жертв НКВД у Дрогобичі (14 липня 1991р.), мітингу з
приводу відкриття пам'ятника Т.Шевченку у Трускавці (вересень 1991 р.) та
багатьох інших подіях суспільно-політичного характеру.
"Відродження" відчувало руйнацію імперії псевдобратерської єдності, яка
прикривалася лозунгом "Інтернаціоналізму" для русифікації, для звуження
функціонування української мови. Настає врозуміння багатьма, що "боротьба за
мову є символом боротьби за владу". Тому члени нашого об'єднання активно вивчали
мовну ситуацію в місті, надавали свої пропозиції щодо назв установ, підприємств,
порушували питання розширення сфери вживання української мови в службовій
документації і листуванні, діловодстві тощо. Агітували за передплату
прогресивної української преси, зокрема "За вільну Україну", "Дзвін". Дуже
активною була наша участь в зборі підписів та пропозицій до запроектованого
Верховною Радою "Закону про мови в УРСР". Було зібрано серед жителів міста та
відпочиваючих до 10 тисяч підписів у підтримку концепції державного статусу
української мови. Цьому в значній мірі сприяли публікації в місцевій пресі
статей В. Умнова, В. Червака, Б. Михальцевича, З. Медведєвої, Г. Шиманської, І.
Ліщинського. І наша частка є в тому, що в Законі про мови Української РСР
(прийнятому ВР УРСР 24.10.1989р.) з'явилися важливі до сьогодні слова
"Українська мова є одним з вирішальних чинників національної самобутності
українського народу. Українська РСР забезпечує українській мові статус державної
з метою сприяння всебічному розвиткові духовних і творчих сил українського
народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності". (З
преамбули Закону).
"Відродження" організовувало зустріч],та вечори для трускавчан з такими
особистостями, як от: Роман Федорів, Роман Іваничук, Борис Мозолевський, Віктор
Терен, Михайло Івасюк. Мирослав Маринович, Ірина Сеник, Олексій Микитенко, Іван
Зінченко, Роман Кудлик, Юрій Покальчук, Василь Іванишин, Зеновій Филеячук,
Ліліана Кобільник, Андрій Бурячок (мовознавець), Павло Супрун, Остап Стахів
(кобзарі), Федір Коник (декламатор), та багатьма іншими.
Було проведено концерти-вечори: щорічні до дня народження Т. Шевченка та І.
Франка, до 120-річчя від дня народження Л. Українки, до річниць М.
Коцюбинського, П. Грабовеького, до 40-річчя від дня народження і 10-х роковин
смерті В. Івасюка, до ювілею Д. Павличка, авторський вечір та презентація книги
"Калинова журба" В.Умнова, до дня народження М. Шашкевича, до 60-ліття
Л.Костенко, вечори пам'яті В.Стуса, Івана Гончара, Юрія Дрогобича, концерт хору
"Тисячоліття" - хору української молоді з Польщі (кер. Ярослав Палянський,
серпень 1989р.) та інші. Ініціювали проведення свят: козацької слави, Дня
державності (ЗУНР), Пам'яті героїв (День Покрови), фестин до Різдва (св.
Миколая, вертепи, щедрівки), до свята Андрія, до Великодня (веснянки, гаївки),
свято Івана Купала, свято Матері (спільно з Союзом Українок), свято рідної
української мови. Велику роль в цих заходах відігравали асоційовані члени
"Відродження" - колективи "Дзвін" (кер. А. Іванюк ), "Джерела Карпат" (кер. В.
Марківський), "Чарівна Сопілка" (кер. В. Пашкін), капела "Воля" (кер. В.
Білоус).
Майже у всіх установах, закладах та підприємствах міста Трускавця, де діяли
осередки "Відродження", оформлялися динамічні стенди: "Мово рідна, слово рідне",
"Наша Просвіта", "Червона калина" та "Наша національна символіка", в школах
проводилися фестивалі стрілецької пісні, виставки "Українська народна
творчість", тижні "Шевченкове слово і українська мова", літературні читання:
"Дзвони України", "Україно, ти рідна мати", "Добрий день тобі, Україно моя",
вечори поезії до Дня Державності, Українські вечорниці, свято "З маминої скрині"
і т.п. Гуртківці Будинку школяра (кер Р. Заборовський) виготовляли нагрудну
українську національну символіку (значки). Організували поїздку у с. Пляшево та
в м. Берестечко на Рівненщині (червень 1989 р.), піший похід
Трускавець-Борислав-Нагуєвичі, з національною символікою, на святкування дня
народження І.Франка (27 серпня 1989р.), були на посвяченні могили УСС в с. Орів
(ініціювали М. Бучацький, Б. Гуцило).
Освятили і відкрили з ініціативи Лева Грицака і Володимира Кушніра «санаторій
«Карпати») (вересень 1990р.) у Трускавці верстовий стовп (автор львівський
скульптор Роман Петрук), який присвячений 134-ій річниці від дня народження
І.Франка і як знак соборності всього українського народу. З ініціативи Ярослава
Ковалишина в міський поліклініці було відкрито (20.04.1990р.) "Мамину світлицю"
і капличку.
Провели "живий ланцюг" у м. Трускавці, із запаленням свічок пам'яті, який
простягся від могили січовим стрільцям, що біля церкви св.Миколая, аж до могили
воякам УПА, що на старому міському цвинтарі (31.10.1990р.) з наступною церковною
відправою га співом "Боже, Великий, Єдиний нам Україну храни". Провели толоку
на, старому цвинтарі із "Зеленим світом'" (ініц. В. Лаврінок). Незважаючи на
активну співпрацю з колективом "Франкова криниця", - нам дуже бракувало власних
друкованих часописів. Проблема почала зменшуватись після виходу (30.06.1989р.)
газет "Голос Карпат" (вісник карпатського зонального І відділення НРУ), "Молода
Галичина", "Вісник виборця", "Український самостійник", "Інформаційний
бюлетень", "Рідне слово", "Просвіта" (ТУМ Львів, з жовтня 1989р.), "Слово" (ТУМ
Київ, із серпня 1989р.) та інші видання.
За адресою: м. Трускавець, вул. Шевченка, 31 працювала редколегія
літературно-мистецького журналу "Тустань" (ред. В. Умнов). До редколегії входили
і наші члени трускавецької "Просвіти": Богдан Червак, Руслан Щуплакевич, Богдан
Процишин, Роман Пастух, Андрій Грущак, Марія. Євген Мельник. Журнал виходив з
об'ємом від 32 до 58 сторінок, де публікувалися поезія, проза, публіцистика,
тощо місцевих авторів і не тільки. З грудня 1989 до серпня 1990р.р. було
випущено (друкували у столиці Литви Вільнюсі) - три номери, кожен тиражем у 500
примірників. ЦІ підпільні видання сприяли розвиткові національної
самосвідомості, були провісниками позацензурної української преси.
Також видавали (різного роду) видівки і буклети з текстом національного гімну
"Ще не вмерла Україна", до днів пам'яті Т.Шевченка, І.Франка, Л.Українки,
П.Грабовського, до Різдвяних і Великодних фестин, до Дня святого Миколая та ін.
У видавництві "Відродження" м. Дрогобич (президент фірми Петро Бобик) було
видано в 1990р. "Молитвопісенник" для школярів (упорядник В. Умнов). Серед
просвітян та мешканців міста і довколишніх сіл активно розповсюджувалася
українська історична література, яку з вересня 1990 р. почало видавати Львівське
Товариство "Просвіта».
Трускавецьке "Відродження" спільно з НРУ та Союзом українок займалося справою
прийняття на Різдвяні і Великодні свята учнів зі східної України, що, до певної
міри, сприяло їхньому національному самоусвідомленню.
Під час проведення просвітянами у м. Трускавець різноманітних заходів відбувався
і збір грошових коштів. Зібрані кошти направлялися: на пам'ятник Т. Шевченку у
м. Дрогобичі - 650 руб.: в Український фонд культури - 1000 руб.; на пам'ятник
Т.Шевченку у м. Трускавці (до вересня 1989р.) було зібрано 14000 руб.; на будову
українського гімназійного корпусу в Білому Борі (Польща) - 200 руб. і бібліотека
україніки; на пам'ятник гетьману Петрові Сагайдачному (с. Кульчиці Самбірського
району) - 500 руб.; на пам'ятник Роксолані (Насті Лісовський) у м. Рогатині на
Івано-Франківщині - 500 руб.; на республіканську школу кобзарського мистецтва у
с. Стрітівка Кагарлицького району Київської області - 600 руб.; на допомогу
потерпілим від землетрусу у м. Спітак, Вірменія (спільно з редколегією газети
"Франкова криниця) - 2000 руб.; на впорядкування заповідника загиблим козакам у
м. Берестечко, Рівненської області - 100 руб.; у фонд Чорнобиля (08.05.91 р.) -
4053 руб 84 коп.; на пам'ятник Т. Шевченку у м. Стебнику - 200 руб.; на допомогу
литовському народу - 1000 руб.: у фонд допомоги страйкуючим шахтарям України
(квітень 1991 р.) - більше 1000 руб.; на підтримку прямої трансляції телепередач
із залу засідань першої сесії Львівської обласної ради першого демократичного
скликання - більше 1000 руб. До речі, М. Бучацький віддав усі кошти, які мав на
рахунку в ощадній книжці на пам’ятник Т. Шевченку у Трускавці). 3 перших кроків
становлення, члени "Відродження" порушували через статті у пресі (жовтень
1989р.), шляхом лекційної пропаганди на зустрічах з науковцями, як от з Богданом
Якимовичем та ін. – про національну символіку, національний гімн та інші
(закриті комуністичними ідеологами) теми національної історії, які партісторики
називали "білими плямами", а ми - кривавими сторінками.
Від жовтня 1989 року розпочали серед громадськості міста роботу щодо
перейменування вулиць, площ, закладів м. Трускавця. У грудні 1990 року міський
будинок культури було перетворено у Народний Дім "Просвіта". Було поставлене
міськвиконкомом питання про надання Народному Дому кращого приміщення. Дали за
нашої ініціативи кінотеатру назву «Червона Калина».
На основі осередків "Відродження" і з допомогою його активістів виникли перші
осередки РУХу, велася широка роз'яснювальна робота серед громадськості.
Розшифровка слова РУХ - "Рятуйте Україну, Хлопці", проходила на всіх заходах
нашого об'єднання. Наша делегація була на Всеукраїнському установчому з'їзді
Народного РУХу України за перебудову 8-10 вересня 1989 року в Києві у
політехнічному інституті.
Завдяки активності відродженців створювалися і інші українські організації та
партії -"Меморіал", Союз українок, "Рідна школа", "Пласт", Студентське братство,
"Зелений світ", УРП, ДемПУ інші організації загальноукраїнського спрямування.
Від грудня 1989 року до березня 1990 року, члени нашого об'єднання, як єдиної
офіційно зареєстрованої громадської організації, були надзвичайно завантажені у
виборчій кампанії. В.Умнов був довіреною особою кандидата в депутати до
Верховної Ради СРСР - відомого письменника Романа Федоріва. М.Бучацький і
В.Умнов були довіреними особами, після тога як М.Бучацький зняв свою
кандидатуру, - кандидата в депутати до Верховної Ради УРСР - відомого
письменника Романа Іваничука.
На березневих виборах 1990 року до Верховної Ради УРСР та місцевих рад, майже
100% перемогу здобули представники Демократичного блоку.
Потім була важка робота до 1 грудня 1991 року - Всеукраїнського референдуму і
президентських виборів, з наполегливою працею по всій Україні, де виїжджали наші
активісти, що, в кінцевому підсумку, сприяло розумінню більшістю українства
необхідності визволення від обіймів каїнового братерства-на шлях до самостійного
розвитку. Тобто - шлях повернення і розвиток втрачених державно-правових
традицій попередньої тисячолітньої історії державництва України. Ми свято віримо
в цю незаперечну істину. В становленні цієї Ідеї була і значна лепта
Трускавецької філії "Відродження", товариства української мови "Просвіта" ім.
Т.Шевченка.
Які ж уроки "Відродження" варто взяти наступним поколінням українства з нашої
діяльності, перед вступом у третє тисячоліття від Різдва Христового?
Враховуючи оцінки істориків, соціологів, теологів, психологів, культурологів о
тім, що нове тисячоліття буде проходити під знаком розвитку її Величності
Духовності, треба працювати майбутнім освітянам за такими напрямками:
- Широке залучення освітянства, свідомих представників інших сфер української
інтелігенції до роботи в "Просвіті". Неухильно відстоювати постійно і
послідовно, права і свободи вчительства, усіх освітян, заради важливого -
творення і розвою національно мислячих, високоморальних і високоінтелектуальних
особистостей.
Нам треба робити усе можливе і надможливе для поєднання свободи Із законом, бо
без свободи закон перетворюється у тиранію, а свобода без закону стає
вседозволеністю. Ці слова сказані ще у V столітті до Р.Х. Гераклітом Ефеським.
актуальні і для наших днів.
Хочеться вірити, що надія, яка лежить на дні пандорової скрині чиновницьких
служб, таки вирветься до дієвості на утвердження кращого і гідного життя для
сущого Українства, для нашої Держави.
В’ячеслав Умнов
До подій в Ічкерії-Чечні В’ячеслав Умнов
Всі ті, хто бездоказово і систематично силились витравити ідею Бога, здійснювали низьку та антинаукову справу. Леконт дю Нуі.
Страх Божий полягає на боязні гріха. Не самого Бога боюсь я, а боюсь скинення з Його лона. Св. Климент з Олександрії.
Бог – це радість. Тому Він повісив сонце перед твоїм домом. Крістіан Ланге.
Якщо хочеш збагнути і доступитись до Христа, значно швидше досягнеш цього, йдучи Його слідами, ніж читаючи про Нього книжки. Св. Бернард.
Життя християнина має бути великою безперервною молитвою. Оріген.
У кожній страждаючій людині на землі страждає Ісус Христос. Св. Мати Тереза з Калькутти.
Наклеп для слуху – те ж, що полин для язика. Шота Руставелі.
Смерть – це згасання світильника в проміннях світанку, а не згасання сонця. Рабіндранат Тагор.
Якби на землі було стільки ж віри, скільки очікується нагороди на небесах… Тертулліан.
Не безліч тіл ми бажаємо бачити в церкві, а безліч слухачів. Св. Йоан Златоустий.
Найглибший сенс будь-якої гостинності в тому, щоб пропонувати один одному можливість відпочити і набратись сил на шляху до дому вічності. Романо Гуардіні.
Справжній борець – той, хто бореться зі своїми порочними думками. Епіктет.
Лінь, як іржа, роз`їдає швидше, ніж праця виснажує. Бенджамін Франклін.
Хто слухає Святу Месу, немов би був присутній при всіх чудесах світу. Бл. Гонорат Козьмінський.
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 »
№24 » №25 » №26
№10 (133)
1 лютого 2010 р.
Новини Трускавця та регіону
Депутати забули про свої обов’язки?
Нашого полку прибуло
Аптека може збанкрутувати
Обережно з газом
Водоканал закінчив січень зі збитками
Героїв Крут вшанували
Міський голова ще дужче наблизився до людей
На Трускавець рівняються
Микола Гук проти Юлії Тимошенко?
В Бориславі пограбували ресторан
У Дрогобичі під час крадіжки «на гарячому» затримали трьох злодіїв
Вісті з Борислава
- На черговому засіданні міськвиконкому, що його вів міський голова Олег
Іваницький, розглянуто 20 питань життя Борислава. Серед них – про внесення змін
до територій виборчих дільниць, надання субсидій та матеріальних допомог. Майже
з усіх питань прийнято позитивні рішення.
- 7 лютого, в день виборів, бориславський міський Палац культури проведе свій
творчий звіт. Початок – о 16.00.
- Бориславський міський відділ культури оголошує конкурс читців до 196-ї річниці
від дня народження Т. Шевченка і Міжнародного дня рідної мови. Конкурс
відбудеться 19 і 22 лютого, переможців визначатимуть в міському Палаці культури
у 4 вікових групах. Заявки подавати в бориславський відділ культури (вул.
Грушевського, 1, тел. 5-20-22).
Вісті з Дрогобича
- 29 січня депутат дрогобицької міської ради Богдан Волошин повідомив на сесії
міської ради, що на обліку в міськрайонному центрі зайнятості перебуває понад 1
700 безробітних. З його слів, на 1 вакантне робоче місце претендують 25 осіб. На
сесії затверджено Програму зайнятості населення на 2010-2011 роки, якою
передбачається працевлаштувати у 2010 році 1350 осіб, а в 2011 році – 1500 осіб.
- Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості встановлює у школах міста
термінали професій, які допоможуть учням дізнатися які спеціалісти потрібні
рідному місту, які є професії і свідомо обрати свою. Про те, як термінали
найкраще використати у навчально-виховному процесі, щоб допомогти нинішнім
школярам знайти себе у житті, йшлося 27 січня на семінарі, який провели на базі
загальноосвітньої школи № 1 ім. І.Франка відділ освіти виконавчого комітету
міської ради разом із центром зайнятості. Перед учасниками семінару виступив
перший заступник міського голови Петро Суда, який, зокрема, висловив надію, що
завдяки профорієнтаційній роботі, яка розгортається в школах, дрогобицькі
підприємства отримають кваліфікованих робітників різних професій.
- 1 лютого у Дрогобичі перебував міністр регіонального розвитку та будівництва
Василь Куйбіда. У Ратуші відбулася нарада за участю керівників міста і району,
депутатів, директорів будівельних підприємств. На нараді основну увагу було
зосереджено на питаннях реалізації Програми будівництва доступного житла,
розвитку підприємств будівельного комплексу. Василь Куйбіда розповів про
перспективи, які відкриває перед регіоном Програма транскордонного
співробітництва. Перший заступник Дрогобицького міського голови Петро Суда
попросив міністра сприяти побудові в Дрогобичі Льодового палацу, реконструкції
плавального басейну і стадіону, завершенню добудови загальноосвітньої школи № 5,
об’їзної дороги.
Лист-відповідь міського голови Трускавця Лева Грицака на відкритий лист голови
правління ГО «Рада міста» Р.Я. Козира
міський голова Трускавця
Пам'ятник Бандері - під вибори?
газета «Відродження Трускавця»
Прес-реліз
Красунею Прикарпаття стала дрогобичанка Христина Круглій
РІА «Феєрія»
Баба Мотря, Жовта Гуска і тупе чтиво брудних холуїв
Незалежність кувалася і в трускавецькому «Відродженні»
2. "Просвіта" не залишила ніколи без відповіді заклик душі, яка виходу з темряви
шукає.
3. Пам'ятай, що день 8 грудня є днем народження "Просвіти". День цей згадай
дарунком для неї!
4. Освіта й знання дозволяють Тобі краще жити. Пам'ятай, що є ще й мільйони
українців, які також того бажають і чекають на твою допомогу. Вступай у члени
"Просвіти".
5. Не вбивай дух народу своєю байдужістю! Приклади руку до розбудження його,
зроби це як член "Просвіти".
6. Не будь паразитом на тілі народу, який тебе виховав. Якщо вже маєш освіту,
дай її іншим. Будь членом "Просвіти"!
7. Бери від інших народів і культур усе добре та гарне і давай своєму народові.
Роби просвітнє діло!
8. "Просвіта" - це найкращий вартовий українського духу, і ти, як член, стань до
її лав!
9. "Просвіта" - це велика армія. Хто не є в її лавах, той дезертир!
10. Нехай не буде жодного українця, який не був би членом "Просвіти".
- Всестороння підтримка, воістину українських засобів масової інформації,
національного книгодрукуваня тощо. Адже, за словами В. Лизанчука: «Воля
здійснюється у Духові, а Дух - у національному Слові, яке покликано служити
насамперед порозумінню, злагоді, об'єднанню, інтеграції української людності,
будівництву та утвердженню суверенної, незалежної, демократичної, соціальної,
правової Української держави на засадах домінуючої української культури.
- Надія на лозунг: «Буде держава - буде й мова» не виправдалася. Наше кредо:
«Буде жити і розквітати українська мова - буде і Українська Держава як за назвою
так і суттєво.
- Незважаючи на різного роду компромати, прослуховування телефонних розмов,
адміністративний тиск і звільнення з роботи, телефонний шантаж, виклики в КГБ,
впровадження в середовище об'єднання «Відродження» сексотів, - ми вистояли.
І, можливо, маємо право сказати нащадкам: бережіть гідність, принциповість,
національну Ідею, стійкість і компетентність, майте домінантою в житті кредо
Чину: «Бог і Україна – понад усе!».
- «Просвіта», інші національно-демократичні організації і партії можуть і
повинні плекати, виявляти, висувати та рекомендувати на різні посади владних
структур людей не випадкових, не демагогів чи кар'єристів, а фахівців справи,
тих, хто вболіває за кращу долю і змінює становище рідного народу до поліпшення
життя.
- Мусимо постійно пам'ятати слова Джеймса Мейса;«Інші народи також мають свою
непросту історію, хоч заради справедливості треба зазначити, що у XX столітті
Україна пережила справжнє пекло, ім'я якому геноцид. Але інших народів історія
навчала, завдяки їй вони захищалися.»
- Зважаймо, що тривалий період бездержавності, може, при загальному зубожінні
соціально-економічного та правового становища українства, привести до диктату,
який стане непоправимим для хохляцької, а не української ментальності. Цю
небезпеку висловив Іван Ільїн так: «… народ, який принципово відкидає правління
кращих або не вміє його організовано підтримати, є черню; і демагоги суть його
достойні вожді. Люди перетворюються на чернь тоді, коли вони беруться за
державну справу, спонуковані не політичною правосвідомістю, а приватною
корисливістю; але саме тому вони не шукають кращих людей і не хочуть передавати
їм владу. До черні може належати всякий: і багатий, і бідний, і темна людина, і
так званий «інтелігент»... Чернь не розуміє ні призначення держави, ні її шляхів
і засобів, вона не знає загального інтересу і не відчуває солідарності... Право
для неї є питання сили, спритності й удачі; і тому, бачачи силу на своєму боці,
вона виявляє зухвалість і швидко стає нахабою, а розгубившись, тремтить і
плазує. Чернь ненавидить державну владу, поки ця влада не в її руках. Але
посадивши свою владу, вона не вміє дати їй ні поваги, ні довіри, ні підтримки;
вона починає підозрювати й її. проймається ненавистю І до неї і тим розхитує та
губить своє власне протиполітичне породження. А якщо їй вдалося створити якусь
подобу "режиму", що здійснюється під виглядом "демократії", настає торжество
жадоби над загальним благом, рівності над духом, брехні над доказовістю, і
насильства над правом…»Поезія
Мовчите, «державці», мовчите.
А ні слова, ані пари з вуст
за Чечню, де крила розпростер,
з міркою московлення прокруст.
Власний вимір в нього на усе.
І ніхто для нього не указ.
У масакрі весь його процес:
Там урве, там укоротить враз, -
Аж парує кров 'ю чорний сніг,
на якім покремсані тіла.
Стоси жертв. І ляскає батіг
в кігтях двоголового орла.
То одвічний москалевий чин, -
що не по його шматує: - зась!
А малоросійщина мовчить -
макіяжить під московську грязь.
Вмент забули, як Батурин днесь горів,
Як багнетив Крути Муравйов,
Як у тридцять третьому хохлів
їла смерть, під сталінське: - дайош!...
Мало вас ярмили, що волів.
Мало вам кухонності розмов...
Знову смерть - за праведності гнів.
Знов «одноязичіє» - для мов.
Знову пута путіни несуть -
прагнуть збити гори до рівнин,
не пустить Чечню на вольну путь
на яку ступив свободи син.
Він, що вовк. якого я люблю, -
бо не лиже п 'яти хазяям
і не терпить зверхності приблуд,
що нахабні гірше, аніж хам.
Син Чечні нашийник не сприйма,
бо для нього Воля, - над усе.
А братва хохляцька надніма,
сухарі з водою в буді ссе.
То ж допоки, браття, ще мовчать, -
Коли брата Волі ріже кат.
Нині в брата стогне дитинча, -
завтра плач прийде до наших хат...
Мовчите, «державці», мовчите.
Ані слова, ані пари з вуст
за Чечню, де крила розпростер,
з міркою московлення прокруст.
1996-2000рр.
Духовні вправи на лютий-2010
© 2008-2010 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.