Хто володіє інформацією, той володіє світом!
№1 » №2 » №3 » №4 » №5 »
№6 » №7 » №8 » №9 » №10 »
№11 » №12 » №13 » №14 » №15 »
№16 » №17 » №18 »
21 січня продовжила свою роботу сесія міської ради. Депутати попрацювали до
обіду, основні питання, яке вони розглянули - земельні. На початку сесії було
озвучено депутатські запити.
На сесії ТМР 21 січня було прийнято рішення про присвоєння титулу "Почесний
громадянин міста Трускавець" Його Преосвященству владиці
Самбірсько-Дрогобицькому Юліяну (Вороновському) та сестрі легендарного Романа
Різняка-Макомацького Оксані Різняк. Нагадаємо, що всього біля 10 осіб мають
честь бути почесними громадянами міста Трускавця.
22 січня в освітніх установах міста проходять заходи по відзначенню Дня
соборності України. Нагадаємо, що 22 січня 1919 року на Софіївському майдані у
Києві було урочисто проголошено Акт злуки УНР, створеної в 1917 році та ЗУНР,
проголошеної 1 листопада 1918 року. І хоча історія поточилася так, що тоді
Україна втратила незалежність на довгі сім десятиліть, все ж варто пам'ятати, що
ще в ті далекі часи гасло "Схід і Захід разом" було актуальним.
А наступного тижня (в п'ятницю, 29 січня) в трускавецьких школах пройдуть вечори
пам'яті Героїв Крут - 300 юнаків, які віддали своє життя в боротьбі з
більшовицькими військами теж у часи Української революції.
На вихідні синоптики прогнозують похолодання - до 20 градусів морозу. При
великій вологості повітря такий мороз може спричинити навіть обмороження носа,
вух чи кінцівок. Подбаймо про своє здоров'я, без потреби не перебуваймо тривалий
час на морозі, не перестуджуймося.
Так само варто подбати про обережність шоферам та пішоходам - на дорогах
Трускавця та регіону слизько, особливо легко послизнутися, коли лід зверху
присипаний снігом. Шануймося самі і вважаймо на ближніх.
Власна інформація
Розпорядженням міського голови Лева Грицака створена робоча група з реформування
житлово-комунального господарства міста. До участі в ній залучені відповідальні
працівники виконавчого комітету, керівники підприємств комунальної сфери,
представники громадських організацій, які мають досвід у цій сфері. Неодноразово
міською радою робились спроби навести лад у комунальному господарстві,
систематизувати проблеми та окреслити шляхи їх вирішення через залучення
державних коштів та участі міста у програмах профільного Міністерства, Світового
банку. Ідея не спрацювала, оскільки державні програми реформування
житлово-комунальної сфери фінансувались в мізерному об'ємі.
"Сьогодні треба опиратись на власні сили та можливості міста, якщо хочемо
досягнути реального результату в міській господарці", - так коротко сформулював
основний напрямок діяльності робочої групи міський голова.
Протягом січня проведено два організаційні засідання групи, на яких попередньо
окреслені основні проблеми галузі: це покращення водопостачання і зменшення
кількості поривів водогонів; поєднання роботи центрального та індивідуального
теплопостачання; утеплення будинків; енергозберігаюче освітлення під'їздів та
прибудинкових територій; зменшення витрат на утилізацію твердих побутових
відходів; надання фінансової та організаційної допомоги об'єднанням
співвласників багатоквартирних будинків з метою ефективної експлуатації та
утримання житла; збільшення надходжень до міського бюджету за рахунок залучення
коштів від підприємницької діяльності у вбудованих приміщеннях житлових
будинків.
За пропозицією Лева Грицака робоча група раз в місяць проводитиме засідання, в
якому можуть взяти участь та висловити свої пропозиції депутати міської ради,
підприємці, громадяни міста - всі, кому не байдужі проблеми міста.
Напрацьована робочою групою Програма реформування житлово-комунального
господарства міста Трускавця буде обговорена на громадських слуханнях і після
врахування думки громади буде винесена на розгляд сесії міської ради.
Офіційний сайт Трускавецької міської ради
З 15 по 17 січня у м Львові команда баскетболістів дитячо-юнацького спортивного
клубу "СПОРТОВЕЦЬ" приймала участь у Чемпіонаті області серед дитячо-юнацьких
спортивних шкіл Львівщини (юнаки 1993-1994 р.н. ) з баскетболу. Чемпіоном
області стали господарі - команда №1 обласної дитячо-юнацької спортивної школи
м. Львова. Трускавчани вибороли друге місце ( тренер ДЮСК "СПОРТОВЕЦЬ" Пічугін
Віктор Дмитрович). Третє місце у активі команди №2 ОДЮСШ м. Львова. Четвертими
були вихованці ДЮСШ м. Перемишляни, п'ятими - команда ДЮСШ м. Дрогобича.
З 30 по 31 січня вихованці ДЮСК "СПОРТОВЕЦЬ" у м. Трускавці, у плавальному
басейні закладу, прийматимуть участь у Чемпіонаті області з плавання серед
команд дитячо-юнацьких спортивних шкіл Львівщини.
З 08 по 13 лютого у спортивно-оздоровчому комплексі ДЮСК проводитиметься
традиційний Відкритий Всеукраїнський турнір з тенісу "Зимовий Трускавець". Цей
турнір проводиться спільно з обласною федерацією з тенісу під патронатом
міського голови Лева Грицака, за сприянням Трускавецької спортивної молодіжної
громадської організації "ЗМАГ".
Примітка: Відділ освіти Трускавецької міської ради спільно з ДЮСК "СПОРТОВЕЦЬ"
запрошують мешканців та гостей міста відвідати льодовий каток, який буде
працювати з 22 січня на тенісних кортах ( біля ДЮСК "СПОРТОВЕЦЬ" ) з 10.00 до
21.00 год. ВХІД ВІЛЬНИЙ !... (О 15.00 ГОД. ВІДКРИТТЯ)
Довідки за тел. 5-26-86, 6-66-15.
Заступник директора ДЮСК "СПОРТОВЕЦЬ"
Владика Ярослав відслужив одну з наступних Божественних Літургій та
очолив чин Великого водосвяття, який, згідно з місцевою традицією, відбувається
щороку на площі перед міською ратушею. На цьому священнодійстві були присутня
велика кількість міського духовенства та вірних з усіх парафій м. Дрогобича.
У своїх святкових зверненнях до вірних архиєреї розкрили вірним значення
празника Богоявлення. З одного боку, у цей день відбулось явлення Христа
світові. Господь відкрив Себе як Бог-Отець, голос Якого лунав із неба, як
Бог-Син, що занурювався у хвилі Йордану і як Бог-Дух Святий, який у вигляді
голуба зійшов на Ісуса. З іншого боку, Христос, занурюючись у йорданські води,
провістив свою майбутню смерть, через яку людям буде дароване життя та перемога
над смертю.
о. Олег Чупа,
21 січня перший заступник міського голови Петро Суда провів нараду з директором
КП "Дрогобичтеплоенерго" Ігорем Хом'яком, начальником управління з експлуатації
газового господарства Олегом Веклюком. Йшлося про відповідність споживання
природнього газу до затверджених лімітів. Станом на 18 січня добовий ліміт по
Дрогобичу становив 473,3 тис. куб м, фактичне споживання - 559 тис. куб м. Як
бачимо, споживання газу перевищує ліміти. Петро Суда доручив керівникам
підприємств, які використовують природній газ, взяти це питання на контроль.
Оскільки наближається похолодання, міська влада просить дрогобичан зменшити
використання природнього газу, щоб була можливість подати теплоносії до
помешкань, навчальних закладів, бюджетних установ.
У Дрогобичі заборгованість підприємств за спожите тепло з початку опалювального
сезону становить майже 7 млн грн, а населення - 7,2 млн грн. Це не дає змоги
розрахуватись за спожиті природний газ та електроенергію з
підприємствами-постачальниками, що загрожує припиненням їх подачі і зупинкою
котелень. Міська влада звернулася до дрогобичан з проханням вчасно проводити
оплату за спожите тепло.
Львівське казначейство не перерахувало 110 тис. грн., які виділила Львівська
обласна рада, на добудову водопроводу по вул. Петлюри у Бориславі. Про це 21
січня повідомив кореспондент ЗІКу з посиланням на заступника міського голови
Бориславської міської ради Геннадія Корконішка. За його словами, водопровід мав
бути добудований ще до Нового року. На даний час, траншеї викопані, труби
прокладені, але немає коштів щоб розрахуватися за виконані роботи та завершити
будівництво. "Уцьому році Львівська обласна рада повинна прийняти рішення про
закладення таких коштів у бюджет", - сказав він. У Бориславі мають прокласти 750
м водогону.
Дрогобицький міський голова Микола Гук підписав розпорядження про призначення
директором КП "Дрогобицький ринок" Станіслава Кузьменка, який є депутатом
Дрогобицької міської ради від партії ВО "Батьківщина". Ця посада, на якій 7
років працював Богдан Волошин - депутат міської ради, однопартієць Станіслава
Кузьменка - кілька місяців була вакантною.
Не так давно зі своєї поштової скриньки я витягнув запрошення взяти участь у
тематичному карнавалі. Подаю його зміст, оскільки воно адресоване не мені, а
"еліті", а еліта переважно читає наш вісник, тож якщо вони не отримали таке
запрошення, то можуть заднім числом ознайомитися із його змістом.
"Запрошення. Шановна еліто Трускавця: керівники, депутати, очільники політичних
організацій. Рада перевертнів, тьфу, Рада міста запрошує Вас взяти участь у
тематичному карнавалі "Під Меланку", по сценарію Санкт-Петербурзького
політтехнолога. В процесі дійства будуть проведені тренінги:
1. Ховання очей зрадника Президента.
На порядку денному створення "Клубу перевертнів".
З гонором П І К".
Як видно з тексту, цинізм аж зашкалює, а зневага до простих громадян (не
"еліти") ллється через край. І це при тому, що так звані товариші з ПІК, родом з
комсомолу та світлої пам'яті комуністичної партії есересер, ще не займають
провідних постів у місті, а що б то було, якби вони дорвалися до влади? Може
тоді голова органу самоврядування, який перейменують у раду перевертнів,
звертатиметься до трускавчани по радіо, керівником якого буде дружина
екс-керівника сусіднього міста з такими словами: "Бидло, Вашу мать! Я хочу, щоб
Ви приносили мені харадж - з кожної тупої башки по 100 гривень на місяць, а
інакше туди Вас растуди! Воду носіть собі з озера чи набирайте дощівки, грійтеся
моїми теплими словами чи утеплюйте свої хати матеріалами з мого склепу, а газ
буде хіба тим, хто приходив на заходи, які я організовував у 2009 та знимкувався
зі мною для існуючої тоді моєї передвиборної газетки. Я вам покажу кузькіну
мать, тепер ви в мене попляшете, нарешті я дорвався до влади і я мушу відбити
вкладені у вас, уроди тупорилі, бабки мої і моїх київських та пітерських босів".
Звичайно ж, що вищенаведений текст є перегином, таких звернень не буде, але хто
може сказати, чого очікувати від людей, які вже від тепер ведуть себе не просто
цинічно, але і нахабно? Узурпувавши право називатися у Трускавці опозицією, ряд
діячів-вірних ленінців та цуценюківців мають сміливість звертатися до простих
смертних, нас із вами, звичайних роботяг, які ледве зводять кінці з кінцями, із
запрошеннями прийти до ресторану, щоб полахати та поприкалуватися, щоб купити
маски, в яких вони давно ходять - доброчинців, чесних людей. А відверта насмішка
з патріотів та щирих громадян своєї держави взагалі мала б переслідуватися. Чи
може собі уявити подібну насмішку над власним народом поляк, француз чи
американець, та за таке садять, тут же ж криміналом пахне. А в нас спецслужби
мовчать, хто ж зачепить солідного зятя колишнього міліціонера, хоча, як кажуть,
міліціонерів колишніх не буває.
Хто зрадив раз, зрадить ще не раз, хто маніпулює термінами "дезертирство",
"зрада", "перевертень", звертаючись до керівників та депутатів, той висловлює
зневагу кожній порядній людині. Мене особисто ображає такий тон
листівки-агітки-запрошення. Як і дивує підпис "з гонором", бо гонору у авторів
листівки (якщо вона, звичайно, не якась провокація) якраз і нема. Бо людина з
гонором не насміхатиметься з патріотизму та порядності. Навіть по приколу. Хіба
що дійсно в ПІК працюють українофоби з Санкт-Петербургу.
Андріан Марічик
Одна з небагатьох інституцій, яка реально користується довірою більшості
населення - це церква. В Україні тепер зневіра в політиках, зневіра до
законодавчої, судової, виконавчої гілок влади, до ЗМІ, єдина церква залишається
тією інституцією, якій люди довіряють. Проте і до Святої Церкви тягнуться руки
брудних політиканів, вони хотіли б і її ресурси використовувати в своїх ігрищах.
В історії вже не раз були випадки, коли співпраця церкви з політиками до нічого
доброго не призводила, а навпаки - рівень деградації сягав таких низин, що лише
Промисел Божий дозволяв урятувати спільноту вірних та її організаційну структуру
від цілковитого розпаду та зникнення. І приклад Візантії, з якої, до речі,
християнство і прийшло на наші українські землі, не є поодиноким, маємо хоча б
спробу поставити церкву на службу більшовикам та їхнім наступникам. Не
забуваються і вибори 2004 та те, як одна з конфесій відкрито підтримувала
провладного тоді кандидата. Багато вірних боляче сприймають, коли церква
втягується в політику, а ще більш боляче та образливо є спостерігати, коли на
місцях окремі священики беруться за агітацію на місцевому рівні, прямо чи
непрямо втягуючи, за кого ж паства має голосувати. І вже зовсім неприпустимо є,
коли агітацією займаються церковні ЗМІ, але, на жаль, маємо те, що маємо. Наша
греко-католицька церква, на щастя, не веде перед в політичній катавасії, її
священикам не дозволено обиратися депутатами, пастирі намагаються не агітувати.
Але винятки, на жаль, маємо і в нас.
Напевно з превеликим здивуванням побачили вірні в єпархіальній газеті
замітку-інтерв`ю з одним з кандидатів на мера, окресленого як великого
благодійника та "натхненника усіх акцій культурологічного і релігійного
спрямування". Читати це було по крайній мірі дивно, адже автор замітки є
порядним священиком, хорошим пастирем у сусідньому місті, про якого тільки
найкращі відгуки, талановитим при цьому журналістом і тут допустити такий прокол
- взятися за непряму агітацію? Та ще й при тому, що статтю перед тим
опублікувала газета, яку прорелігійною ніяк не назвеш. І потім це
передруковувати в єпархіальній газеті, яку до того ж (цікавий факт!) роздавали
цього разу зовсім безкоштовно всім бажаючим, а не продавали, як звичайно?
Нелюбов одного з отців до чинного мера Трускавця, його ж земляка, відома давно.
Як і любов до фаворита перегонів 2006, який не дотягнув тоді кілька відсотків
голосів до перемоги. Але де є мудрість, де є розважливість, хіба сліпа ненависть
до одного означає автоматично полюбити без жодної міри іншого, з його
жорсткістю, з російським капіталом та російськими політтехнологами, які стоять
за цим кандидатом, з його намаганням взяти владу за будь-яку ціну, бо, бачте,
достойніших нема. І як можна назвати цю людину натхненником "усіх" хороших
акцій, тим самим автоматично віднімаючи позитив не лише в мера та його команди,
але і в опозиції, але іншої. Чому це вірних має цікавити розбірка між самою
опозицією, коли одні вороги мера не надають приміщення іншому ворогу мера,
вбачаючи в ньому ще більшу небезпеку - як вбачають в ньому небезпеку і багато
пересічних мешканців курорту. Та й реклама підприємства кандидата виглядає на
добре проплачену наперед, що аж в голові виникає крамольна думка про симонію -
продаж церковного (бо газета все ж не особиста власність одного отця, а
інформаційне джерело єпархії), такого, що продажу не підлягає. І все це на
догоду одному кандидату, який кандидував ще досить далеко перед самим стартом до
виборів, інакше кажучи, фальстартанув.
Віддаймо кесарю кесареве, а Богові залишмо Боже… Він Єдиний знає, де правда, а
де лукавство, до Нього ми молимося "не введи нас у спокусу…", але так часто
вступаємо в цю спокусу і ще говоримо, що хтось винен, бо це хтось "підмахує", як
Сара з відомого анекдоту… А ми ні, ми чемні, сумирні і в нас монополія на
правду. На правду, яка вигідна одному на противагу іншому. А так хотілося б
припинити різні ворожнечі, непорозуміння, протистояння та міжусобиці, щоб всі
політики воістину були як брати, щоб поступали по-джентльменськи не лише між
собою, але і з своїми виборцями, щоб до них була довіра така ж хоча б, як до
церкви в наші дні. І щоб не втягували Святу нашу Матінку Церкву в свої
політологічні та по-диявольски вишукано оманливі роздуми і діяння, а служили їй,
як і належить вірним.
Бо не дивно з журналістки, яка всоте піднімає тему басейну чи СШ № 2,
демонструючи цим власну обмеженість та виконуючи таким чином замовлення
екс-депутата (чи одного, чи й двох), не дивно, коли хтось на час виборів з не
дуже віруючих прагне заробити собі таким не дуже порядним способом зайву
копійчину. А з отців дивно… Отців, які використовують таким чином своє службове
становище…
Андріан Марічик
Ще 14 травня 2009 року в Інтернет-виданні "Трускавецький вісник" було
опубліковано мою статтю "Мерчики. Дежа вю". "Одні з них є постійними, а радше
вічними кандидатами, дехто вже був на щаблині до заповітного місця, але не
досягнув, а дехто це місце просто проігнорував. Вже відомо як мінімум зо 20
претендентів на посаду мера Трускавця. Серед них - різноманіття, яке не може не
вражати. І пов'язані з будівництвом та торгівлею будматеріалами, і професійні
політики, і успішні та не дуже бізнесмени, і ті, які стеляться хідником перед
чинним мером, і ті, які ненавидять його всіма фібрами душі. Високі і низенькі,
худі і товстуваті, з пишною шевелюрою та лисуваті, вусаті та безвусі, фраєри та
ті, які не слідкують за модою та можуть прийти на якийсь захід з необрізаними
нігтями. Пенсіонери та "чесні" роботяги, бізнесмени та лікарі, чиновники та
просто "добрі" господарі, які наш Трускавець "зроблять європейським містом".
Одні вже відтепер красуються на бігбордах - хто в класиці, хто в етно, інші ще
зачаїлись…" - ці слова не втратили актуальності і тепер, радше посилилась їхня
виразність. В лютому буде 9 місяців від виходу цієї статті в світ, за цей час
вже могла б народитись дитина, якби її зробили саме тоді. А нові думки в головах
мерчиків не народжуються, вони воліють себе порівнювати власне з чинним мером.
Навіть критикуючи його, мерчики несвідомо визнають його заслуги перед містом,
говорять, що "я зроблю вдвічі більше, ніж Грицак", опираються на його досягнення
і хочуть обіцяти ще більше. Але говорити - не мішки носити, обіцяти можна, але
де гарантії виконання таких обіцянок? Керувати містом - це не роздати по пару
пакунків із гречкою, цукром та олією, відстоювати інтереси Трускавця - це не
робити напівпідпільні збори, а працювати в поті чола і що найбільш прикро, так
це те, що не завжди видно результат такої роботи, інколи через власне таких
мерчиків.
Один з порядних людей підійшов до мене в кінці грудня з певною претензією, що,
мовляв, мерчики - це походить від слова "мерці" і навіщо я вживаю таке огидне
слово. Хочеться відповісти і йому, і всім решта, що мерчик - від слова "мер".
Просто мера обрали і оберуть знову, а мерчик залишиться і далі займатиметься
політичним онанізмом, спогляданням себе, красивого, плеканням нездійсненних
ілюзій та самолюбуванням.
"Залучення на свою сторону найбільш впливових осіб, намагання навіть Церкву не
залишити осторонь, переговори в авто та за келішком коньяку, зустрічі ворогів,
які вдають з себе друзів і друзів, які на публіці ворогують аж гай шумить.
Амбіцій немало, тим більше що амбітних людей у Трускавці хоч відбавляй". Так, що
правда, то правда, у нас таких жаб, які підставляють ковалеві свою ногу,
предостатньо. Мерчиками для Трускавця є не лише солідні зяті чи головні лікарі,
не лише київські бізнесмени та окремі місцеві підприємці-хитруни, але і люди,
які повний нуль у всіх відношеннях, а навіть небезпечні злочинці. Спочатку
здавалося, що гієни прагнуть об'єднатися для боротьби з левом, охоронцем нашого
міста, щоб потім це місто розшматувати, проте, на щастя, гієни розпочали гризню
між собою - ділячи шкуру, посади, майбутні дивіденди. Нерозумні, вони не
думають, що нічого їм не світить, адже громада Трускавця не дозволить дати себе
обдурити і вибере того, кого вважатиме за потрібне. Як вибрала в 2002 і в 2006.
Те, що місто перетворюється на маленьке есбеу, в якому біля половини тайняків
працюють на два чи більше фронти, теж правда, адже не викликає сумніву, що
завжди є слизькі типи, які захочуть мати вигоду незалежно від політичного
розкладу після травня 2010. Їм не потрібно ні стабільності, ні розвитку, вони
хотіли б в каламутній водичці ловити рибку і для декого з них чим краща ситуація
в місті, тим гірше. Бо знають, що чинний мер не дозволить збиткуватися,
знущатися з пересічного трускавчанина, що він реально стане на захист правди, що
саме до нього можна звертатися, якщо ви зневірилися в усіх інстанціях. Мерчиків
це бісить, бо саме вони часто є тими, хто хотів би робити зло, а результати
цього зла перевісити на діючу міську владу. Але люди в нас уже давно
зорієнтувалися хто є хто.
Мерчики є і "благодійниками" (фальшивими), і "патронами культурних акцій" (в
який патронташ ці патрони поскладати?), і "меценатами" (задля власного піару
російських грошей не шкода), і "борцями за справедливість" (а де ж були ці борці
два - три роки тому, чи не на даху міської ради?), і "люблячими татусями" (з
побитими жінками), і "успішними бізнесменами" (при зарплаті працівників 350 -
400 гривень та роботою без офіційного працевлаштування та жодних соціальних
гарантій чи захисту), і "відстоювачами інтересів простих людей" (радше
відстійниками, люди не бачили, як голосують на сесії різні земельні питання ці
борці за справедливість), мало що до рани їх не прикладай. Проте все-таки не
радимо їх прикладати до рани, а то від таких "добродіїв" рани можуть загноїтися.
Та й прилипають вони так, що не відчепиш, достають до живого своїми "акціями",
"посланнями" типу "поздоровляю Вас і лише Вас і всю Вашу родину плюс нате кільо
гречки", газетками з суцільною брехнею, зборами, на які кличуть немічних, щоб їм
вішати локшину на вуха, і взагалі своїм політиканством, яке не сприяє розвитку
нашого міста, а перешкоджає. Це ж наші мерчики активно допомагали уряду боротися
з неіснуючою епідемією, так що всі відпочиваючі від такої "допомоги" зі страху з
міста повиїжджали - тепер ті ж мерчики кусають себе за лікті, бо побачили, що
треба було не нагнітати паніку, а навпаки, підтримати мера нашого міста в його
проханні зберігати спокій, адже ніякої епідемії й близько не було.
Найбільше порядних людей турбує те, що ці горе-кандидати в мери прагнуть голим
популізмом, брехнею, демагогією втертися в довір'я людей, виїхати на "верхи" чи
"в'їхати" в міську раду виключно на негативі. Кожен з мерчиків (по цьому їх, до
речі, легко буде впізнати) розказує не про свої досягнення (часто їх і близько
немає) чи плюси, а про мінуси іншого, про те, що він ЗРОБИВ БИ, якби став
головою. Це чисто як у пісні про полтавського сотника, який обіцяв ставки з
сметаною. Але в історії нема умовного способу, ніхто з них, на щастя, не був на
мерській посаді, сподіваємось, що їхні марення мареннями і залишаться.
У Трускавці є достойний мер, в нього є хороша команда, він має підтримку тих,
хто робить добро заради самого добра, а не для самореклами, тих, в кого не
зашкалює ні егоїзм, ні хвалькуватість, тих, хто реально вкладає свою лепту в те,
щоб наш Трускавець розвивався, розквітав, щоб люди мали роботу, щоб відпочиваючі
їхали саме у Трускавець, щоб Трускавець мав то місце, яке він і має по області -
найперше за рівнем життя. І треба бути повним ідіотом, щоб датися втягнути себе
в авантюру з мерчиками - дати їм шанс, про який вони просять, але яким вони вже
знехтували своїми і словами, і недолугими діями.
Втім, якщо люди, мешканці Трускавця, виборці не нададуть перевагу стабільності
часів Лева Грицака, а поведуться на золоті гори та ріки з молочним киселем від
мерчиків, що ж, прийдеться тоді всім бідувати. Але маємо надію, що мудрість все
ж переможе, а добірне зерно діючого мера переважить пусту полову мерчиків.
Володимир Ключак
Отже, народившись в містечку Чортків на Тернопільщині 25 січня 1952 року,
закінчивши школу (1969) та Тернопільський державний медичний інститут (1975),
проходить річну інтернатуру при Волинській обласній лікарні. На Волині працює аж
до 1986 року. Саме в жовтні цього року у віці 34 років переїжджає на постійно в
Трускавець. Тут він здобуває блискучу кар'єру, основою якої стало будівництво та
вміле керівництво санаторієм "Карпати" неподалік питного озера. На посаді
головного лікаря цього закладу Лев Грицак перебуває 13 років, аж до моменту його
обрання на посаду трускавецького міського голови на виборах в березні 2002 року.
Про періоди життя Лева Грицака 1976 - 1986 років на Волині та 1986 - 2002 років
у Трускавці тепер говорять мало, більше цікавляться часом його перебування на
мерській посаді. А жаль, бо саме це були роки його змужніння, становлення зрілої
людини, яка зрозуміла істину, недосяжну для багатьох вискочок: "Хочеш чогось в
житті досягти - мусиш важко працювати". І ще одну: "Бути чесним завжди і всюди,
робити добро, не чекаючи на подяку". Якби не слідування цим істинам та голосу
власної совісті, то був би може Лев Грицак тепер народним депутатом України,
радником Президента чи виконував би "почеснішу" місію, ніж просто бути мером
провінційного містечка. Проте видно цього хотів Бог - щоб він свої вміння,
здібності, розум вкладав саме в наше провінційне містечко, щоб він був першим
саме у Трускавці, а не десятим чи двадцятим у Києві чи Львові.
Мало хто тепер згадує і той факт, що Лев Грицак до обрання його в 2002 мером
міста був ще депутатом Львівської обласної ради. Він не боявся входити в
конфлікт з тодішнім керівництвом міста, завжди ставав на захист інтересів
трускавчан, а не структур, які вже тоді перетворювалися в напівкримінальні та
ворожі до місцевого населення. Не будучи корінним трускавчанином, він для
Трускавця зробив набагато більше, ніж ті, хто про це кричав на кожному мітингу.
Він робив реальну справу, писав, щоб знайти правду - за це його опоненти
звинуватили в "доносах". Але не забуваймо, що кожна його "сутичка" з хижаками,
які хотіли повністю прибрати Трускавець до своїх рук - це відстоювання зовсім не
особистих інтересів, а інтересів спільних, інтересів цілої громади. Чого вартує
лише один приклад - саме Грицак став на захист місцевих таксистів, яких мафія
мала на меті просто розігнати, позбавити роботи, щоб монополізувати цю
прибуткову галузь. І саме він підтримав ідеє курортополісу Трускавець, яку
допомагав йому втілювати у життя колишній міський голова Болеслав Петровський.
Будівництво ж санаторію "Карпати", який став окрасою міста та дав скільком людям
роботу - це теж "піар"? Та ні, це результат копіткої праці, погляд не в минуле,
а в майбутнє. Бо пройдуть роки, ніхто не вічний, про багатьох теперішніх
"діячів"-крикунів люди забудуть, а добра справа Лева Грицака залишиться,
санаторій "Карпати" стоятиме як живий пам'ятник цій воістину добрій,
справедливій та чуйній людині.
Після обрання мером Грицака не злюбило дуже багато керівників. Грицак багатьом
був невигідний тоді (та з тих самих причин невигідний і тепер), що є
самодостатньою особистістю, що не дає себе "нагнути" і не дозволить збиткуватися
з іншого. Один з таких керівників, яким російський капітал засліпив очі до тої
міри, що "за шмат гнилої ковбаси то ти і матір продаси", так і сказав: "Це не
наш мер. Хоч він і робить нам кроки назустріч, до співпраці, хоч за нього
Трускавець і розвивається, але це не наш мер. Бо ми не можемо його
контролювати". Ніби така скромна і проста людина, Грицак все ж ніколи не
дозволяв своїм опонентам маніпулювати ним, що їх не просто виводило з рівноваги,
а часто бісило. Згадаймо хоча б п. Аксентійчука, війна між ним і Грицаком
тривала саме через те, що останній не погоджувався віддати у власність
новоствореного ЗАТ "Трускавецькурорт" свердловини цілющих мінеральних джерел
(без них Трускавець перетворився б на ніщо в прямому розумінні слова), курортний
парк, інакше кажучи - відстоював інтереси саме міста, а не якихось кланів.
Дотепер Леву Ярославовичу не можуть забути те, що він "не йшов і не йде на
поступки" в справі приватизації цілющих мінеральних джерел, на яких і тримається
Трускавець як курорт, які і становлять основу існування та добробуту нашого
славного міста.
Лев Грицак - лауреат багатьох нагород, з яких першою була медаль радянського
зразка "За трудову доблесть" (1982), має він і орден "За мужність" (2001). Поміж
цим лауреат Державної премії з архітектури за будівництво комплексу
санаторію
"Карпати", має почесне звання "Заслужений лікар України", визнаний як
особистість 2010 року, нагороджений "Золотим Ягуаром" за заслуги, а навіть
удостоївся найвищої нагороди Польщі - Золотого Хреста за співпрацю між нашими
народами та державами, розвиток плідних зв'язків місцевих самоврядних одиниць.
Його харизма в тому, що він інтуїтивно вловлює те, що потрібно для міста, для
його мешканців, готує план дій і дотримується його, не зважаючи на діяльність
опонентів. Число критиканів Лева Грицака збільшується з кожними новими виборами,
проте ніхто з них не має такого конкретного і чіткого плану дій щодо
перетворення Трускавця не лише на курорт європейського зразка, а і на такий собі
український Давос, як він. Фестивалі дитячі, кінематографічні, форуми
політичного та економічного плану, постійний рух, а не застій - от чим живе
Трускавець, от що генерує щораз нові свіжі проекти, ідеї, задуми, які виводять
(та і вже вивели!) Трускавець на одне з перших місць в області, на провідні
позиції в цілій українській державі. І заслуга в цьому Лева Ярославовича просто
колосальна.
Улюбленим моментом критики на кожних виборах є стан доріг, проте саме Грицаку
важко дорікнути станом та якістю доріг у Трускавці, медики та освітяни
задоволені теж його політикою, а працівники ворожих до Грицака структур часто
голосують саме за нього та його команду всупереч чітким вказівкам та погрозам
свого керівництва. Адже ніхто не є ворогом сам собі і кожен усвідомлює, що
допустити до влади хама, непотріб, циніка, демагога, холуя чи бандита не можна.
Тому перефразовуючи, скажемо - люди знають, де поставити розділовий знак кому у
вислові "Змінити не можна вибрати знову" і ставлять її після "не можна", а не
перед.
Його обливають брудом, а він і далі чистий, його оббріхують, а він каже лише
"Бог кожному суддя", його зраджують і обманюють, а він прощає навіть найбільшим
своїм ворогам. Його добра посмішка обеззброює, його впевненість викликає повагу,
його інтуїція - предмет заздрості для багатьох. Сміливий (не кожного нагородять
орденом "За відвагу!"), працелюбний (працює від 6 зранку аж поза північ),
товариський (на відпочинку - душа компанії), але і вимогливий, нетерпимий до
байдикування та шахрайства, іноді навіть жорсткий. Він зовсім не ангел, але його
дії повністю відповідають євангельським радам, він має недоліки, як і кожна
людина на цій землі, але тим більше його люблять мешканці Трускавця, тим він
рідніший та "свій" для них. Про нього будуть говорити, що він підкуповує
виборців. В чомусь тут є частина правди - так, він їх підкуповував і буде
підкуповувати - своєю любов`ю до нашого міста-курорту, своєю щирістю та
безпосередністю, своєю чесністю, справедливістю, добротою та милосердним серцем,
своїми ділами, які говорять про нього більше, ніж слова.
Повагу, яку має Лев Ярославович, не купиш і не видуриш, її треба було заслужити.
Одним з прикладів того, наскільки цю людину шанують, є те, що старенький за
віком і дуже розумний та відданий Церкві єпископ Самбірсько-Дрогобицький владика
Юліан Вороновський особисто (!) прийшов у міську раду і піднявся на третій
поверх, щоб привітати Лева Ярославовича з Різдвом Христовим та Новим Роком та
побажати йому успіхів та дати своє пастирське благословення на всі добрі
починання. Якого ще вияву поваги потрібно, хіба приклад владики, який більше
нікого особисто не ходив вітати, нічого для нас не означає?
До речі, 25 січня наш міський голова відзначатиме свій день народження. Наша
редакція хоче привітати цю добру та скромну людину, господарника та вмілого
керівника з його святом та побажати йому і його сім'ї добра, миру, любові,
здоров'я, радості і удачі. Всього найкращого Вам, Леве Ярославовичу! Многая літ
жити і працювати на благо всієї трускавецької громади!
Оксана Заболотна,
Шановна Трускавецька громадо, шановні керівники установ та організацій, виборчих
штабів, виборчих комісій, правоохоронних органів, виборці м. Трускавця!
Я, міський голова, звертаюся до Вас з тим, щоб напередодні другого туру виборів
Президента України та в день голосування забезпечити дотримання законності,
громадського правопорядку, взаєморозуміння і злагоди. Сподіваюсь, що
трускавецька громада, яка завжди відзначалася високою культурою, свідомістю,
толерантністю в черговий раз проявить себе, як приклад терпимості до права
волевиявлення кожного із нас, дотримуючись при цьому християнської моралі,
правил виборчого процесу, відкритості та прозорості. Закликаю усіх, хто буде
забезпечувати виборчий процес чітко дотримуватись виборчого права, не допускати
порушень та фальсифікації, створити максимально сприятливі умови для осіб, які
відповідно до своїх повноважень, громадських зобов'язань здійснюють контроль за
тим, щоб дані вибори відбулись без загострень та протистоянь.
Керівництво міської ради стоїть на позиції розвитку демократії нашого
суспільства і робить все можливе для забезпечення вільного волевиявлення
трускавецької громади та недопущення порушень законодавства під час
президентських виборів.
Окремо звертаюсь до представників правоохоронних органів з проханням вжити усіх
заходів щодо забезпечення громадського правопорядку на виборчих дільницях та їх
охорони.
Міський голова Трускавця
№19 » №20 » №21 » №22 » №23 »
№24 » №25 » №26
№7 (130)
21 січня 2010 р.
Новини Трускавця та регіону
Головне – земля
Почесне громадянство міста
Україна соборна
Обережно - морози!
У Трускавці створено робочу групу з реформування житлово-комунального
господарства міста
Інформація Трускавецького дитячо-юнацького спортивного клубу "СПОРТОВЕЦЬ" про
проведення спортивно-масових заходів у січні 2010 року
08 січня у плавальному басейні ДЮСК "СПОРТОВЕЦЬ" відбулась матчева зустріч з
плавання між командами дитячо-юнацької спортивної школи м. Броварів (Київська
обл.) та ДЮСК "СПОРТОВЕЦЬ". Всього у змагання прийняло участь 30 плавців 1998 р
.н. та молодші. Переможцями турніру на дистанціях 50 м. вільним стилем, брасом
та кролем на спині стали юні плавці Трускавецького ДЮСК : Коцибан Владислав,
Дурбак Владислав, Уєчко Вікторія, Уєчко Ліля, Габриш Олександр, Крамар Влас,
Куций Юрій. Всі вихованці тренера Смеречинського Богдана Васильвича.
І.Є. Гургула
Празник Водохреща у Дрогобичі
19 січня владика Юліян Вороновський та владика Ярослав Приріз очолили святкові
богослужіння у катедральному храмі Пресвятої Трійці у м. Дрогобичі. Зокрема
владика Юліян відслужив Велике Повечір'я та Велику Утреню, а відтак першу Святу
Літургію.
прес-секретар Самбірсько-Дрогобицької єпархії
Дрогобицька влада закликала підприємства і населення обмежувати споживання газу
До Борислава не надійшо 110 тис. грн. на добудову водопроводу
Директором КП "Дрогобицький ринок" призначили депутата міськради
І сміх, і гріх
2. Дезертирства з "Майдану" на "Фронт змін".
3. Як використати гроші громади та простаків-підприємців на ремонт власного
будинку та придбання автомобіля.
4. Приготування, способи реалізації та труйки трускавчани фальсифікованою
горілкою.
На карнавалі можна придбати маски Доброчинця, Чесної Людини, Патріота, Щирого
українця та ін.
Якість напоїв на даному фуршеті карнавалу гарантується.
Захід відбудеться 13 січня 2010 р. в ресторані "Назва ресторану" по вул. (назва
вулиці) о 21 год.
Для прихильників вхід по червоній доріжці.Служити Богові чи політикам?
Мерчики-2. Стабільність чи непевність?
Таємниця успіху Лева Грицака
30 травня 2010 року відбудуться вибори депутатів міської ради, а також міських
голів. У Трускавці фаворитом виборчих перегонів залишається чинний міський
голова Лев Грицак, це змушені визнати і найзапекліші його опоненти. Рідкісними є
такі випадки, щоб люди в гоноровому містечку типу нашого Трускавця взагалі
переобирали одну й ту ж людину на таку високу посаду. Але Лева Грицака обирали
двічі і все ж він має всі шанси ввійти в історію як втретє обраний мер нашого
міста. Чому? Якою силою володіє цей простий, з привітною посмішкою чоловік? У
чому харизма цього керівника, який і сам про себе говорить, що воліє за краще
працювати, ніж піаритися, дивитися в майбутнє, ніж тупцювати на місці? З ним не
працюють ні закордонні, ні навіть столичні іміджмейкери чи політтехнологи, він
сам вирішує, яким має бути його імідж і залишається людиною self-made man, адже
всього він досяг своїми силами, розумом, наполегливістю. Давайте ж спільно
розберемося в тому, у чому ж полягає таємниця успіху Лева Ярославовича Грицака і
чи можуть люди без браку харизми, якою він володіє, бути обраними на посаду мера
Трускавця.
газета "Відродження Трускавця"
Звернення міського голови до керівників установ та організацій, виборчих штабів,
виборчих комісій, правоохоронних органів та виборців м. Трускавця напередодні
другого туру виборів Президента України
Лев Грицак
© 2008-2010 Незалежне видання "Трускавецький вісник". Всі права застережено.
Видається з 14 серпня 2008 року. Розповсюджується безкоштовно.
Засновник, головний редактор та відповідальний за випуск – Володимир Ключак.
Редакція публікує виключно ті матеріали, які збігаються з точкою зору редакційної команди.
Контакти: e-mail: anda_panda@ukr.net, моб.тел. 8 (097) 38-36-112
Публікація на порталі www.turportal.org.ua з дозволу Редакції.