ЕЛІТАРНИЙ КЛУБ РОЗВАГ У ТРУСКАВЦІ

«Цісарський» гостинець перетинав Долину впоперек на дві нерівні части. На східній була довга і чепурна палатка з годинником, уміщеним на вежі. Простора фронтова (чолова) кімната цієї палатки звалася «купелевою салею» і служила гостям на різні збори, товариські забави. Концерти, балі тощо. Решта кімнат у цій палатці, це були помешкання для купелевих гостей. Окрім того була вміщена канцелярія купелевого заведення у північній стороні будинку, а за нею кухня, з якої розносилися ароматичні і сільському населенню незнані запахи. Перед палаткою був гарний водотриск, якого струю бачилося рідко…» (із книги спогадів О. Пристая «З Трускавця у світ хмародерів», т.І).

Ресторація в Трускавці (літографія 1871-1873)

Оздоровлюючись на трускавецькому курорті відпочивальникам (кураційникам) не доводилось нудьгувати: влада курорту намагалася створювати якнайкращі та комфортні умови для розваг і відпочинку, що позитивно сприяло лікувальному процесу. Такий курортний заклад, який займався організацією дозвілля, на курорті був присутній вже в середині ХІХ ст., про що засвідчує літографія 1873 року із зображенням ресторації.

Будинок Товариського закладу (1912)

З кінця ХІХ ст. в цій будівлі розмістився елітарний клуб-зібрання, створений з метою організації культурного відпочинку на курорті та з метою товариського зближення з прибуваючими гостями. Реєстрація закладу, який отримав назву «Трускавецький клуб» та затвердження Статуту відбулося у Львівському намісництві 12 червня 1894 року за підписами семи засновників.

Будинок Товариського закладу (1913)

Товариський заклад з рестораном, концертним і танцювальним залами та різноманітними видами спортивних розваг працював як установа, яка слугувала місцем для відпочинку місцевої та курортної елітарної публіки.

Товариський заклад (1928)

Щоб привернути увагу відпочивальників на фасаді будинку були встановлені дві великі букви «Z» і «T», що розшифровувались як «Заклад Товариський».

Керівництво Клубом здійснювали вибраний Комітет та Загальні Збори членів. Комітет в свою чергу обирав Президента, його заступника, секретаря, касира та господаря. При вступі до Клубу члени вносили встановлені грошові внески, які Комітет призначав для реалізації різних видів діяльності зібрання: чи то на екскурсії (ближні маршрути), лекції, концерти, різноманітні вечірки чи на спортивні забави.

Літнє кафе Товариського закладу (1930-і)

Клуб мав у своїй власності меблі, спортивний інвентар для різних ігор, книги, журнали, газети та різні подарунки, які поступали від приватних осіб, меценатів або членів самого Клубу. Членами Клубу ставали дорослі люди, відповідного рівня інтелігентності та виховання, крім цього тільки за рекомендацією одного із вже діючих членів. Водночас вони отримували картки Клубу для пільгового користування послугами закладу.

Відкрите кафе Товариського закладу (1930-і)

Особливо керівництво Трускавецького Клубу відзначилося в організації на курорті концертів відомих артистів, музикантів та композиторів та театральних вистав на сцені Товаристського закладу. Курорт Трускавець був улюбленим місцем для творчої роботи та відпочинку представників тодішньої мистецької богеми Львова та Польщі.

Мистецька богема курорту (1930-і)

Удосконалюючи форми дозвілля та відпочинку гостей, курортною владою, зокрема Трускавецьким клубом, було відпрацьовано цілий ряд туристичних маршрутів, які дозволяли гостям курорту ознайомлюватися з історією та природою прикарпатського краю.

Елітарне зібрання місцевої та курортної інтелігенції (1930-і)

Танцювальні вечори, трансляція фільмів, спортивні розваги та шахові турніри – все це та багато інших форм організації дозвілля входило в обов’язки Трускавецького елітарного клубу-зібрання.

Галина Коваль, директор музею міста-курорту Трускавця